Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Записки Українського мінералогічного товариства
Date:2011
Main Authors: Рузіна, М.В., Терешкова, О.А., Білан, Н.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Українське мінералогічне товариство 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57356
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита / М.В. Рузіна, О.А. Терешкова, Н.В. Білан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 172-174. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859837441452539904
author Рузіна, М.В.
Терешкова, О.А.
Білан, Н.В.
author_facet Рузіна, М.В.
Терешкова, О.А.
Білан, Н.В.
citation_txt Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита / М.В. Рузіна, О.А. Терешкова, Н.В. Білан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 172-174. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Записки Українського мінералогічного товариства
first_indexed 2025-12-07T15:35:32Z
format Article
fulltext 1�2 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Флюїдизатно-експлозивні утворення, що сформувалися в результаті хімічної та фізико-механічної взаємодії глибин- них флюїдів з поверхневими і близповерхневими порода- ми, є об’єктом досліджень останніх десятиліть у зв’язку з їх потенційною алмазоносністю, а також високими пер- спективами щодо проявів золота та рідкісних металів. Деякі дослідники вважають цілком обґрунтованим виді- лення флюїдизатно-експлозивних утворень у самостійну таксономічну одиницю — особливий клас гірських порід. Приводом для цього є спільність механізму формування, в основі якого лежить механічний, тепловий і хімічний вплив глибинного флюїду на гірську породу або осад і відмінність від осадових, магматичних і метаморфічних утворень [1, 2]. Прояви алмазів, які виникли на етапах активізації, пов’язані з формаційними комплексами фундаменту, ко- рами їх вивітрювання і осадовими колекторами. У резуль- таті вивчення алмазоносних формацій різних генетичних типів у межах Українського щита (УЩ) обґрунтована значна роль флюїдизатно-експлозивних процесів в ут- воренні алмазів і багатьох інших корисних компонентів. Так, установлено, що алмазоносні утворення Інгульського мегаблока УЩ представлені не лише кімберлітовою, а й нетрадиційними формаціями — лампроїтовою і ще більш лейкократовою і сублужною рівненськітовою (встановле- на Г.М. Яценком та названа за місцем їх прояву) [2, 3]. В усіх ендогенних формаціях описуваного типу вста- новлена флюїдизитова складова у вигляді скловатої у свіжому вигляді матриці, “цементу” з дрібними уламка- ми та кластолітами піщаної розмірності. Великі уламки представлені ксенолітами порід фундаменту або чохла. Брекчієві й більш дрібнозернисті уламкові утворення, походження яких пов’язують переважно з магматизмом, часто називають туфами і туфізитами, а у метаморфізова- ному вигляді — філонітами. Специфіка залягання і будо- ви, різноманітний склад, відсутність типових ефузивів не можна пояснити з позицій диференціації магми. На думку Г.М. Яценко та ін. [2], подібні утворення по суті є амагма- тичними. У поверхневих умовах флюїдизатно-експлозивні фор- мації починають інші, змішані ряди, зокрема ендогенно- екзогенний ряд формацій: ендогенна → кор вивітрюван- © М.В. РУЗІНА,  О.А. ТЕРЕШКОВА,  Н.В. БІЛАН, 2011 УДК 552.322.5/.8:553.81(477.54) М.В. РУЗІНА, О.А. ТЕРЕШКОВА, Н.В. БІЛАН Державний вищий навчальний заклад “Національний гірничий університет”  49005, м. Дніпропетровськ, пр-т К. Маркса, 19 фЛЮЇдИЗАТНО-ЕКСПЛОЗИВНІ УТВОРЕННя ІНГУЛЬСЬКОГО МЕГАбЛОКА УКРАЇНСЬКОГО щИТА 1��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита ня → розсипна. Спочатку на місці флюїдизитів утворюються формації кори вивітрювання. Потім матеріал кор вивітрювання еродує й перено- ситься, диференціюючись, в місця накопичення порід осадових форма- цій. Компоненти зосереджуються у відкладах, утворюючи розсипища [2]. Флюїдизатно-експлозивні утворення (рис. 1) були виявлені авторами в північно-західній частині Інгульського мегаблока УЩ (штучне відслонення райгородських відкладів, яке розташоване біля с. Лебедівка на схилі р. Сухий Ташлик). У результаті проведених петрографічних і рентгеноструктурних до- сліджень авторами встановлено практично повну відповідність складу жиль- Рис. 1. Флюїдизатно-експлозивні утворен- ня в осадових породах райгородської тов- щі (відслонення 3 × 4 м біля с. Лебедівка, Кам’янський р-н, Черкаської обл.) Рис. 2. Прозорі шліфи флюїдизиту: а — велике таблитчасте метазерно біотиту (1), дрібно- лускаті, розщеплені на окремі фрагменти агрегати біотиту (2), відслонення біля с. Лебедів- ка. Нік. ║, зб. 120; б, в — розщеплені на фрагменти, вигнуті зерна новоствореного біотиту, орієнтовані за напрямком “флюїдної” мікроструктури. Нік. ║, зб. 110: б — відслонення біля с. Лебедівка, в — Яблонівська ділянка, м. Санкт-Петербург [1] Рис. 3. Фрагменти структури флюїдизиту: а — проростання розщепленими зернами біо- титу зростків кварцу і польового шпату, відслонення біля с. Лебедівка. Нік. +, зб. 105; б, в — овальні зерна вулканічного скла, відтіснені до периферії сполуки заліза. Нік. ║, зб.140: б — відслонення біля с. Лебедівка, в — відклади серії Наньто, р. Янцзи [1] а б в 1�� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 М.В. Рузіна, О.А. Терешкова, Н.В. Білан них порід у райгородській товщі флюїдизатно-експлозивним утворенням в осадових комплексах Росії, Білорусі, Китаю, які детально схарактеризовані у публікації [1]. За мінеральним складом вивчені породи подібні до слюдяних лампрофірів типу мінет і керсантитів. Головними породоутворювальними мінералами є біо- тит (дві генерації), калієві польові шпати (мікроклін і ортоклаз), а також агрега- ти псевдолейциту. Наявні релікти амфіболу, піроксену, а також апатит (свідчен- ня привнесення летких компонентів), лейкоксену, кварцу і рудного мінералу. Біотит першої генерації (рис. 2) — дрібнолускатий різновид світло-корич- невого кольору, який формує вигнуті, іноді розщеплені на окремі фрагменти агрегати, зі слідами флюїдальності, що як би огинають зерна інших породо- утворювальних мінералів; другої — великі лейстоподібні й таблитчасті зерна (метазерна), зонально забарвлені у червонувато-бурі тони. Характерна деталь мікроструктури біотитових зерен — “східчастість”, зазубрені форми зерен біотиту, дає можливість проводити аналогію з міне- тами, для яких ця деталь дуже типова, на відміну від керсантитів. У шліфах спостерігаються зростки дрібнолускатого біотиту із зернами польових шпатів, кулясті форми виділення рудного мінералу, овальні зерна вулканічного скла, дезінтегровані (“…взорванные in situ” [1]) зерна кварцу, що також характерно для флюїдизатно-експлозивних утворень Росії і Китаю (див. рис. 2, 3). Вміст біотиту варіює від 10 до 30 %. За мінеральним складом флюїдизити також виявляють подібність до рівненськитів, описаних Г.М. Яценком у межах Новоукраїнського масиву трахітоїдних гранітів центральної частини УЩ [2, 3] і алмазоносних мінет зони Паркер Лейк, Канада [4]. За даними Ф.В. Камінсь- кого, алмазоносні мінети — метаморфізовані породи, що зазнали метасомато- зу, зберегли ознаки мантійного походження і являють собою новий тип алмазо- носних порід, генерованих у метасоматично зміненій літосферній мантії [4]. Польові дослідження проведені за участю співробітників Дніпропетровсь- кого відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, під керівництвом завідувача сектором досліджень фанерозою, канд. геол.-мі- нерал. наук, доц. В.Л. Стефанського. СПиСОК ЛІТеРАТУРи 1. Казак А.П., Копылова Н.Н., Толмачёва Е.В. и др. Флюидно-эксплозивные образования в осадочных комплексах. — СПб.: [Б.и.], 2008. — 38 с. 2. Яценко Г.М., Сливко Е.М., Яценко В.Г. Флюидизатно-эксплозивное породо- и рудообра- зование (на примере Украинского щита) // Проблемы прогноза, поисков и изучения мес- торождений полезных ископаемых. — Воронеж: изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2003. — № 1. — С. 191—195. 3. Яценко Г.М., Сливко Е.М., Росихин А.И. Аспекты проблемы алмазоносности юго-запад- ной окраины Восточно-европейской платформы // Геология, закономерности, методы прогнозирования и поисков месторождений алмазов. — Мирный, 1998. — 408 с. 4. Белов С.В., Лапин А.В., Толстов А.В. и др. Минерагения платформенного магматизма (траппы, карбонатиты, кимберлиты). — Новосибирск: изд-во СО РАН, 2008. — 537 с.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57356
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-7472
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:35:32Z
publishDate 2011
publisher Українське мінералогічне товариство
record_format dspace
spelling Рузіна, М.В.
Терешкова, О.А.
Білан, Н.В.
2014-03-07T19:33:48Z
2014-03-07T19:33:48Z
2011
Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита / М.В. Рузіна, О.А. Терешкова, Н.В. Білан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 172-174. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
2218-7472
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57356
552.322.5/.8:553.81(477.54)
uk
Українське мінералогічне товариство
Записки Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
Fluidizate-explosive formations of Ingul megablock of the Ukrainian Shield 
Article
published earlier
spellingShingle Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
Рузіна, М.В.
Терешкова, О.А.
Білан, Н.В.
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
title Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
title_alt Fluidizate-explosive formations of Ingul megablock of the Ukrainian Shield 
title_full Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
title_fullStr Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
title_full_unstemmed Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
title_short Флюїдизатно-експлозивні утворення Інгульського мегаблока Українського щита
title_sort флюїдизатно-експлозивні утворення інгульського мегаблока українського щита
topic Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
topic_facet Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57356
work_keys_str_mv AT ruzínamv flûídizatnoeksplozivníutvorennâíngulʹsʹkogomegablokaukraínsʹkogoŝita
AT tereškovaoa flûídizatnoeksplozivníutvorennâíngulʹsʹkogomegablokaukraínsʹkogoŝita
AT bílannv flûídizatnoeksplozivníutvorennâíngulʹsʹkogomegablokaukraínsʹkogoŝita
AT ruzínamv fluidizateexplosiveformationsofingulmegablockoftheukrainianshield
AT tereškovaoa fluidizateexplosiveformationsofingulmegablockoftheukrainianshield
AT bílannv fluidizateexplosiveformationsofingulmegablockoftheukrainianshield