Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Записки Українського мінералогічного товариства
Дата:2011
Автори: Семеніхіна, К.В., Зима, С.М., Воробйов, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Українське мінералогічне товариство 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57358
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.) / К.В. Семеніхіна, С.М. Зима, О.М. Воробйов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 179-181. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859987364239114240
author Семеніхіна, К.В.
Зима, С.М.
Воробйов, О.М.
author_facet Семеніхіна, К.В.
Зима, С.М.
Воробйов, О.М.
citation_txt Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.) / К.В. Семеніхіна, С.М. Зима, О.М. Воробйов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 179-181. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Записки Українського мінералогічного товариства
first_indexed 2025-12-07T16:29:20Z
format Article
fulltext 1��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Васинівське родовище залізистих кварцитів розміщується на території Оріховського р-ну Запорізької обл., у 10 км на північ від м. Оріхів. Як і родовища, що знаходяться поруч (у межах 10—30 км), Оріховське, Гуляйпольське та Пів- нічнотерсянське, а також інші родовища та рудопрояви Оріхово-Павлоградської металогенічної зони Українсько- го щита, Васинівське родовище розміщується неподалік від металургійних заводів Запоріжжя та Донбасу. В інституті “Механобрчормет” досліджували речо- винний склад напівпромислової проби залізистих квар- цитів Васинівського родовища, відібраної із рудного тіла “Центральне”. Проба сформована із керна 8 нахилених свердловин та складається з біотит-амфібол-магнетито- вих кварцитів (86,0 %), жильних рожевих гранітів, що пе- рерізають їх (10,9 %), і вмісних порід — гнейсів, гранітів та мігматитів різного складу (3,1 %). Хімічний склад проби, масова частка, %: Feзаг 33,7; Feмг 28,53; SiO2 45,5; Al2O3 2,22; СаО 1,32; MgO 1,62; K2O 0,95; Na2O 0,60 %; в.п.п. 0,85; шкідливі домішки — Р2О5 0,165; Sзаг 0,06. Напівкількісним спектральним аналізом у вихідній руді не знайдені корисні компоненти у кількості, необхід- ній для промислового використання. Головний рудний мінерал проби — магнетит (39,4 %); другорядні — гематит (5,1 %) і гідроксиди заліза (0,2 %). Нерудні мінерали представлені кварцом (31,2 %) і силіката- ми (23,1 %), серед яких найбільш поширеними є амфіболи та біотит, рідше трапляються польові шпати, піроксени й гранати, а також карбонати (0,5 %) і мінерали-носії шкідли- вих домішок — апатит (0,4 %) та сульфіди заліза (0,1 %). За текстурно-структурними ознаками залізисті квар- цити відповідають дрібно- і середньозернистим, тон- ко- й середньошаруватим. Потужність шарів різного складу, мм: рудних — 0,9—12 (переважають 1,8—2,5); змішаних — 1,2—1,8; нерудних — 1,5—2,0 (рідко дося- гають 3—4). Часто спостерігаються неявно шаруваті та масивні текстури. Наявність у пробі значної кількості (до 14 %) пустої вмісної породи і жил, що перерізають рудне тіло, дає змо- гу рекомендувати схему сухої магнітної сепарації, яка не лише покращить показники збагачення, а й сприятиме найраціональнішому використанню надр. © К.В. СЕМЕНІХІНА,  С.М. ЗИМА,  О.М. ВОРОБЙОВ, 2011 УДК 549.0 К.В. СЕМЕНІХІНА, С.М. ЗИМА, О.М. ВОРОБЙОВ ВАТ НДПІ “Механобрчормет”  50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3 СКЛАд І СТРУКТУРА ЗАЛІЗИСТИх КВАРцИТІВ ВАСИНІВСЬКОГО РОдОВИщА (ЗАПОРІЗЬКА ОбЛ.) 180 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 К.В. Семеніхіна, С.М. Зима, О.М. Воробйов Магнетит трапляється у вигляді ідіоморфних зерен, розміром від 0,03 до 0,3; переважають — 0,15—0,2 мм (рисунок, а). Частіше мінерал утворює стріч- кові, лінзоподібні та іншої форми агрегати, видовжені за шаруватістю (рисунок, б). Розмір агрегатів змінюється від 0,4 × 0,7 до 2,0 × 6,8, переважають — 0,6 × × 2,5 мм. За допомогою приладу “епіквант” в автоматичному режимі вивчали гранулометричну характеристику агрегатів магнетиту. Було взято три основ- ні текстурно-мінералогічні різновиди кварцитів: силікат-магнетитові масивні, силікат-магнетитові шаруваті та силікат-магнетитові з гематитом. Середній розмір індивідів магнетиту в цілому в пробі — 70,4 мкм. Зерна магнетиту ма- ють рівні межі, рідко містять включення кварцу (0,08 × 0,15 мм) і силікатів (0,04 × 0,09 — 0,22 × 0,4 мм). Гематит у вигляді окремих зерен розміром 0,075 × 0,030—0,120 × 0,045 мм трапляється рідко, значно частіше можна спостерігати його агрегати розміром від 0,120 × 0,230 до 0,300 × 0,900 мм, переважно 0,240 × 0,650 мм (див. рисунок, а). Гематитові шари, потужністю від 1,5 до 3,5, переважно 1,8—2 мм, а також іноді містять зерна та агрегати магнетиту. Розвиток мартитових облямівок на пе- риферійній частині магнетитових утворень — явище достатньо рідкісне. Кварц у нерудних шарах представлений неправильними видовженими зер- нами з нерівними краями (рисунок, в). Розмір зерен змінюється від 0,03 × 0,05 до 2,0 × 2,5 мм, переважно — 0,3 × 0,5 мм. Кварцові зерна іноді містять вклю- чення магнетиту розміром 0,03—0,08 мм. Амфіболи представлені роговою обманкою та, рідше, кумінгтонітом. Зер- на рогової обманки розміром від 0,1 × 0,3 до 0,6 × 2,5 мм (переважно 0,64 × × 0,90 мм) мають форму видовженої призми. Зазвичай вони містять включення магнетиту розміром 0,03—0,12 мм (рисунок, г). Кумінгтоніт має вигляд при- зматичних кристалів. Їхній розмір змінюється від 0,07 × 0,44 до 0,2 × 1,45 мм, у середньому — 0,2 × 0,65 мм. Піроксени знаходять у тісному зрощенні з амфіболами (рисунок, г). Їхні зерна мають форму коротких призм. Розмір зерен змінюється від 0,3 × 0,6 до а б в г Структурно-морфологічна характеристика рудних і неруд- них мінералів: а — зрощення зерен магнетиту, гематиту та нерудних мінералів (силікатів і апатиту); б — видовжені зерна й агрегати магнетиту неправильної форми; в — маг- нетит у зростках з кварцом (біле, сіре) та амфіболом; г — включення магнетиту в роговій обманці (світле) і піроксені; а, б — відбите світло без аналізатора. Зб. 145. Біле — гема- тит; світло-сіре — магнетит; сіре — кварц і силікати; чор- не — пори; в, г — прохідне світло з аналізатором. Зб. 115. Чорне — рудні мінерали; біле, сіре — нерудні мінерали 181ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.) 3,6 × 4,6 мм, переважно — 0,80 × 0,96 мм. Піроксени містять включення маг- нетиту розміром 0,03—0,07 мм. Біотит представлений зернами товстотаблитчастої форми розміром від 0,64 × 0,84 до 0,72 × 1,4 мм. Іноді вони включають зерна магнетиту, розмір яких змінюється від 0,05 до 0,20 мм. Гранати трапляються в асоціації з кварцом. Зерна гранатів ізометричної форми мають розмір 0,4—0,8 мм. Польові шпати представлені переважно ортоклазом, що разом з біотитом пояснює відносно високий вміст калію у руді. Значно рідше спостерігаються плагіоклази. Наявність у пробі польових шпатів пов’язана зі збільшенням кіль- кості пустих порід — гранітних жил і вмісних гнейсів, для яких ці мінерали є головними породоутворювальними. Польові шпати мають вигляд зерен таблитчастої форми розміром від 0,23 × 0,36 до 2,0 × 2,4, переважно — 0,4 × 0,55 мм. Вони містять магнетитові вклю- чення розміром до 0,15 мм. Апатит є мінералом-носієм шкідливої домішки Р2О5, відзначений у силі- кат-кварцовій асоціації, а також у магнетитових агрегатах (див. рисунок, а). Розмір зерен від 0,045 × 0,120 до 0,1 × 0,2 мм. Переважають ідіоморфні зерна розміром 0,060 × 0,150 мм, форма яких зумовлена комбінацією гексагональної призми та дипіраміди. Сульфіди зазвичай утворюють зростки з магнетитом. Розмір зерен ізомет- ричної форми 0,045—0,075 мм. Вторинні зміни руди пов’язані з впливом на неї гіпергенних процесів, що відбивається у заміщенні первинних силікатів дрібнолускуватими агрегатами хлориту та каолініту. Отже, рудні та нерудні мінерали не утворюють складних структур зрощен- ня, що дає змогу передбачати високу якість концентрату. Напівпромислові випробування залізистих кварцитів Васинівського родо- вища на дослідному виробництві інституту “Механобрчормет” показали мож- ливість отримання концентрату з масовою часткою заліза 70,0 % з використан- ням двостадійної схеми подрібнення з попереднім комбінованим збагаченням. Вихід концентрату при цьому 38,5, вилучення — 80 %. Результати зазначених досліджень використані під час розробки проекту будівництва збагачувальної фабрики. СПиСОК ЛІТеРАТУРи 1. Рамдор П. Рудные минералы и их срастания. — М.: изд-во иностр. лит., 1962. — 1132 с. 2. Лодочников В.Н. Главнейшие породообразующие минералы. — М.: Гос. науч.-техн. изд- во лит. по геологии и охране недр, 1955. — 247 с. 3. Юшко С.А. Методы минералогических исследований: Справочник / Под ред. А.и. Гинз- бурга. — М.: Недра, 1985. — 479 с.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57358
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-7472
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:29:20Z
publishDate 2011
publisher Українське мінералогічне товариство
record_format dspace
spelling Семеніхіна, К.В.
Зима, С.М.
Воробйов, О.М.
2014-03-07T19:37:11Z
2014-03-07T19:37:11Z
2011
Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.) / К.В. Семеніхіна, С.М. Зима, О.М. Воробйов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 179-181. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
2218-7472
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57358
549.0
uk
Українське мінералогічне товариство
Записки Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
Composition  and  structure  of  ferrous  quartzites  from Vasynivka deposit (Zaporizhia Reg.)
Article
published earlier
spellingShingle Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
Семеніхіна, К.В.
Зима, С.М.
Воробйов, О.М.
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
title Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
title_alt Composition  and  structure  of  ferrous  quartzites  from Vasynivka deposit (Zaporizhia Reg.)
title_full Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
title_fullStr Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
title_full_unstemmed Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
title_short Склад та структура залізистих кварцитів Васинівського родовища (Запорізька обл.)
title_sort склад та структура залізистих кварцитів васинівського родовища (запорізька обл.)
topic Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
topic_facet Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57358
work_keys_str_mv AT semeníhínakv skladtastrukturazalízistihkvarcitívvasinívsʹkogorodoviŝazaporízʹkaobl
AT zimasm skladtastrukturazalízistihkvarcitívvasinívsʹkogorodoviŝazaporízʹkaobl
AT vorobiovom skladtastrukturazalízistihkvarcitívvasinívsʹkogorodoviŝazaporízʹkaobl
AT semeníhínakv compositionandstructureofferrousquartzitesfromvasynivkadepositzaporizhiareg
AT zimasm compositionandstructureofferrousquartzitesfromvasynivkadepositzaporizhiareg
AT vorobiovom compositionandstructureofferrousquartzitesfromvasynivkadepositzaporizhiareg