Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Записки Українського мінералогічного товариства
Date:2011
Main Authors: Скакун, Л.З., Скакун, О.Л., Білик, Н.Т., Бурбан, К.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Українське мінералогічне товариство 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57359
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя / Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 182-184. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860034664953020416
author Скакун, Л.З.
Скакун, О.Л.
Білик, Н.Т.
Бурбан, К.А.
author_facet Скакун, Л.З.
Скакун, О.Л.
Білик, Н.Т.
Бурбан, К.А.
citation_txt Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя / Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 182-184. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Записки Українського мінералогічного товариства
first_indexed 2025-12-07T16:53:05Z
format Article
fulltext 182 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Хащувато-Заваллівська структура має складчасту будову і характеризується широтним простяганням. Вона обмежена з півдня та з півночі граніт-мігматитовими поясами. Первин- ними породами району є комплекс ультраосновних, основних (перидотити, габро, серпентиніти, піроксеніти, амфіболіти) і карбонатних (мармури, кальцифіри) порід. Вони виповнюють западини між гранітогнейсовими та ендербіт-чарнокітовими куполами. Ядром структури є Гайворонський ендербітовий масив — найдавніший фрагмент земної кори Українського щита. Периферійна зона масиву перетворена в чарнокіти. На контакті ендербіт-чарнокітового масиву та кальцифірів формуються зони діопсид-форстеритових скарнів. Молод- ші ультраметаморфічні утворення (2,0—1,9 млрд років) [1] представлені гранітогнейсовими та мігматитовими куполами, навколо яких залягають гранат-біотитові сланці та гнейси. Характерною рисою структури є велике поширення вузьких смуг (до 200 м завширшки) гранат-біотитових тонкосмугастих гнейсів і кристалосланців. Гранат-біоти- тові (із силіманітом) породи складають зсувні зони в’язкої течії [2], в центральній частині яких залягають тіла кварц- польовошпатових гранітних пегматитів. Мінеральний склад гранат-біотитової асоціації є стабіль- ним і не залежить від складу деформованого субстрату. Ха- рактерна ознака цих порід — асоціація акцесорних мінералів: рутил, ільменіт, апатит, Th-монацит, ксенотим, торіаніт, Th- Ce-аланіт, циркон. Сингенність акцесорних мінералів гранату та біотиту підтверджується індукційними межами між ними. Типовим для зони поширення гранат-біотитових порід є наростання деформацій у напрямку до центру зсувної зони. На рівні порід це простежується як перехід від масив- них скарнів та ендербітів із порфіробластами гранату до іс- тотно гранат-біотит-силіманітових тонкосмугастих гнейсів і кристалосланців з будинами або реліктовими зонами ма- сивних порід субстрату. Інтенсивність прояву смугастості корелюється із вмістом біотиту та гранату в породі. Гранат-біотитовий парагенезис характеризується грана- том складу alm0,6—0,8grs0,05py0,1—0,356) та широкими коливаннями вмісту титану в біотиті (від 0,39 до 0,1 ф. о.). Низький вміст гросулярового міналу відрізняє цей гранат від раннього ви- сококальцієвого гранату гранулітового парагенезису. Порфіро- © Л.З. СКАКУН,   О.Л. СКАКУН,   Н.Т. БІЛИК,   К.А. БУРБАН,   2011 УДК 551.251 Л.З. СКАКУН, О.Л. СКАКУН, Н.Т. БІЛИК, К.А. БУРБАН Львівський національний університет імені Івана Франка  79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4  E-mail: mineral@franko.lviv.ua МІНЕРАЛОГІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ ТА ОСОбЛИВОСТІ фОРМУВАННя СМУГ ГРАНАТ-бІОТИТОВИх ПОРІд У ГРАНУЛІТОВИх КОМПЛЕКСАх СЕРЕдНЬОГО ПОбУжжя 18�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід бласти гранату ростуть в агрегатах рекристалізованих калішпату та ортопіроксену. На межі калішпату і гранату спостерігаються плагіоклаз-кварцові ± біотит симплек- тити. Мала поширеність симплектитів засвідчує високу швидкість дифузійного по- току в мінералоутворювальній системі, а отже, високу активність флюїду. Формування парагенезису відбувалось послідовно: гранат + плагіоклаз → → гранат + плагіоклаз + кварц → гранат + плагіоклаз + кварц + біотит → гра- нат + + біотит + кварц. У цьому ж напрямку зменшується основність плагіокла- зу і плагіоклаз заміщується кварцом. У найбільш зрілих агрегатах плагіоклаз може бути відсутній. Порфіробласти гранату несуть виразні ознаки синкінематичного росту [3]. В тінях тиску формуються закономірно орієнтовані агрегати біотиту в зростках із плагіоклазом, гранатом і силіманітом. Підвищення інтенсивності деформа- цій в напрямку центральних частин зони проявляється у виразній мінералогіч- ній диференціації речовини, нових зародженнях гранату в тінях тиску ранніх порфіробластів, збільшенні вмісту силіманіту. Слід звернути увагу на залежність морфології гранату та його розміщення від- носно зсувної зони. На периферії спостерігаємо скелетні кристали гранату із квар- цом між окремими гілками. З наближенням до центру у формуванні морфології індивідів починає переважати граневий ріст та утворюються пойкілітові індивіди гранату з кварцовими вростаннями. Ближче до центру переважають пойкілітові індивіди гранату із вростаннями біотиту. Фінальний момент метаморфічних пе- ретворень порід проявляється в центральній частині смуги деформацій у вигляді крихкої деформації гранат-біотитових агрегатів, формуванні паралельно-тичкува- тих агрегатів біотиту в тріщинах відриву та активному рості порфіробластів анда- лузиту, що завершує процес формування гранат-біотитового парагенезису. Смуги поширення гранат-біотитових порід виявляють зональність у роз- поділі ільменіту та рутилу. У слабодеформованих породах переважає рутил, а по мірі наближення до центральної зони — ільменіт, причому кількість його зростає з підвищенням інтенсивності деформацій, що протирічить залежності від тиску. Проте у пробах, які були відібрані із центральної зони в’язкої течії, не знайдено слідів такого заміщення. Це засвідчує, що в цьому випадку рівновага контролюва- лась не стільки зміною тиску, скільки градієнтом окисно-відновного потенціалу. На периферії спостерігаються здебільшого скелетні індивіди рутилу, тоді як з наближенням до центральної зони починають переважати повногранні індивіди рутилу. Ці дані вказують на те, що перенасичення стосовно рутилу зростало від центру до периферії. Зональність у розподілі оксидів титану та їхня морфологія за- свідчують високу градієнтність середовища формування гранат-біотитових порід. Значення температури і тиску для парагенезису гранат-біотит-плагіоклаз- силіманіт розраховано за допомогою програмного пакету WinTWQ 2.34 (Бер- ман, 2007) [4] за перетином ліній гранат-біотитового геотермометру і GASP- геобарометру. Додатково розраховано температуру формування біотиту за мономінеральним Ti-біотитовим геотермометром Генрі [5]. Розрахунок P—T-умов показує велику амплітуду коливань температури і тиску. Найвищі параметри (750—800 °С і ~1ГПа) зафіксовані для ранніх порфіробластів гранату в асоціації із кварцом, основним плагіоклазом і біотитом. Часовий тренд P—T-умов, оцінений з урахуванням позиції парагенезису в системі порфіроблас- ти — тіні тиску, генерацій та розмірності порфіробластів гранату, вказує на посту- пове зниження термодинамічних параметрів у процесі формування агрегату. Най- нижчі їх значення встановлені для асоціації гранат—біотит—плагіоклаз у тріщинах відриву у великих порфіробластах гранату: Т 530—560 °С, Р ~ 400 МПа. Ще нижчі температури і тиски (~ 500 °С і 350 МПа) відповідають моменту формування в таких 18� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан агрегатах порфіробластів андалузиту. Слід зазначити, що встановлені варіації температури та тиску для окремої про- би поступово зменшуються від цент- ральних зон гранат-біотит-силіманітових сланців і гнейсів з дайками пегматитів до периферійних ділянок, де спостерігаються лише поодинокі виділення біотиту. Це є свідченням локалізації деформацій та мінеральних перетворень із часом. Гранат-біотит-силіманітовий парагенезис формується за умов апліфту блока із глибин ~ 37 до 11 км (рисунок) на фоні зростання теплового потоку, що фіксується переходом часового P—T-тренду на вищі геотерми. Найвищі P—T-параметри відповідають полю існування гранітного розплаву, що підтвер- джується вкоріненням гранітних анатектичних пегматитів, часто з ортопіро- ксеном. У центральних зонах, серед тонкосмугастих кристалічних сланців такі пегматити трапяються у вигляді будин. За нижчих P—T-параметрів високий тепловий потік був спричинений флюїдами. Гранат-біотитові метаморфічні породи формувались у відкритій системі з привнесенням Si, Al, Na, P, REE, Th. Це підтверджується рівняннями хімічних реакцій, розрахованих за фактичними даними для конкретних подій метамор- фічного процесу: 30 Ca0,026Mg0,98Fe0,98[Si2O6] + 13 K0,85Ca0,02Na0,13Al1,02Si2,98O8 + 12 Al2O3 0 + Ca2+ = = K0,94Mg1,59Fe0,73Na0,06Al1,22Si2,88O10(OH)2 + K0,02Na0,7Ca0,29Al1,26Si2,74O8 + + Ca0,17Mg0,95Fe1,87Al1,98[SiO4]3 + 28,5 SiO2. Потоки флюїду зумовлюють виникнення зональної метасоматичної колонки гранат-біотитових порід зі зменшенням кількості мінеральних фаз у тилових зонах (кварц-гранатові породи із підпорядкованим біотитом). Зональність рутил—іль- меніт фіксує взаємодію відновного флюїду, що рухався із глибинної зони частко- вого плавлення, з окиснювальним флюїдом, пов’язаним із вмісними породами. СПиСОК ЛІТеРАТУРи 1. Бобров О.Б., Кирилюк В.П., Гошовский С.В. и др. Гранулитовые структурно-формацион- ные комплексы Украинского щита — европейский эталон // Путеводитель геологичес- ких экскурсий. — Львов: ЗУКЦ, 2010. 2. Лукієнко О.І., Кравченко Д.В., Сухорада А.В. Дислокаційна тектоніка та тектонофації докембрію Українського щита. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 2008. 3. Passchier C.W., Trouw R.A.J. Microtectonics. — Springer, 2005. — 366 р. 4. Berman R.G. WinTWQ (version 2.3): A software package for performing internally-consistent thermobarometric calculations. — Geol. Surv. оf Can. — Open File 5462, 2007. 5. Henry D.J., Guidotti C.V., Thomson J.A. The Ti-saturation surface for low-to-medium pressure metapelitic biotite: Implications for Geothermometry and Ti-substitution Mechanisms // Amer. Miner. — 2005. — 90. — P. 316—328. P—T-тренд метаморфічних перетворень, установлений за гранат-біотит-плагіоклаз- силіманітовим парагенезисом у різних поро- дах Хащувато-Заваллівської структури. Вер- тикальні пунктирні лінії — температури гранат-біотитової рівноваги за відсутності у пробах плагіоклазу. Показані геотерми ділянок літосфери із різним тепловим пото- ком. Штрихова лінія — межа між амфіболі- товою (А) та гранулітовою (Г) фаціями ме- таморфізму. Досліджену регресивну гілку тренду метаморфізму показано стрілкою
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57359
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-7472
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:53:05Z
publishDate 2011
publisher Українське мінералогічне товариство
record_format dspace
spelling Скакун, Л.З.
Скакун, О.Л.
Білик, Н.Т.
Бурбан, К.А.
2014-03-07T19:51:58Z
2014-03-07T19:51:58Z
2011
Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя / Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 182-184. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
2218-7472
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57359
551.251
uk
Українське мінералогічне товариство
Записки Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
Mineralogical zonality and formation of garnet-biotite belt in granulite complexes of Middle Bug area
Article
published earlier
spellingShingle Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
Скакун, Л.З.
Скакун, О.Л.
Білик, Н.Т.
Бурбан, К.А.
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
title Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
title_alt Mineralogical zonality and formation of garnet-biotite belt in granulite complexes of Middle Bug area
title_full Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
title_fullStr Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
title_full_unstemmed Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
title_short Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
title_sort мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах середнього побужжя
topic Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
topic_facet Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57359
work_keys_str_mv AT skakunlz míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ
AT skakunol míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ
AT bíliknt míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ
AT burbanka míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ
AT skakunlz mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea
AT skakunol mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea
AT bíliknt mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea
AT burbanka mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea