Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57359 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя / Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 182-184. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860034664953020416 |
|---|---|
| author | Скакун, Л.З. Скакун, О.Л. Білик, Н.Т. Бурбан, К.А. |
| author_facet | Скакун, Л.З. Скакун, О.Л. Білик, Н.Т. Бурбан, К.А. |
| citation_txt | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя / Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 182-184. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
182 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Хащувато-Заваллівська структура має складчасту будову і
характеризується широтним простяганням. Вона обмежена
з півдня та з півночі граніт-мігматитовими поясами. Первин-
ними породами району є комплекс ультраосновних, основних
(перидотити, габро, серпентиніти, піроксеніти, амфіболіти) і
карбонатних (мармури, кальцифіри) порід. Вони виповнюють
западини між гранітогнейсовими та ендербіт-чарнокітовими
куполами. Ядром структури є Гайворонський ендербітовий
масив — найдавніший фрагмент земної кори Українського
щита. Периферійна зона масиву перетворена в чарнокіти.
На контакті ендербіт-чарнокітового масиву та кальцифірів
формуються зони діопсид-форстеритових скарнів. Молод-
ші ультраметаморфічні утворення (2,0—1,9 млрд років) [1]
представлені гранітогнейсовими та мігматитовими куполами,
навколо яких залягають гранат-біотитові сланці та гнейси.
Характерною рисою структури є велике поширення
вузьких смуг (до 200 м завширшки) гранат-біотитових
тонкосмугастих гнейсів і кристалосланців. Гранат-біоти-
тові (із силіманітом) породи складають зсувні зони в’язкої
течії [2], в центральній частині яких залягають тіла кварц-
польовошпатових гранітних пегматитів.
Мінеральний склад гранат-біотитової асоціації є стабіль-
ним і не залежить від складу деформованого субстрату. Ха-
рактерна ознака цих порід — асоціація акцесорних мінералів:
рутил, ільменіт, апатит, Th-монацит, ксенотим, торіаніт, Th-
Ce-аланіт, циркон. Сингенність акцесорних мінералів гранату
та біотиту підтверджується індукційними межами між ними.
Типовим для зони поширення гранат-біотитових порід
є наростання деформацій у напрямку до центру зсувної
зони. На рівні порід це простежується як перехід від масив-
них скарнів та ендербітів із порфіробластами гранату до іс-
тотно гранат-біотит-силіманітових тонкосмугастих гнейсів
і кристалосланців з будинами або реліктовими зонами ма-
сивних порід субстрату. Інтенсивність прояву смугастості
корелюється із вмістом біотиту та гранату в породі.
Гранат-біотитовий парагенезис характеризується грана-
том складу alm0,6—0,8grs0,05py0,1—0,356) та широкими коливаннями
вмісту титану в біотиті (від 0,39 до 0,1 ф. о.). Низький вміст
гросулярового міналу відрізняє цей гранат від раннього ви-
сококальцієвого гранату гранулітового парагенезису. Порфіро-
© Л.З. СКАКУН,
О.Л. СКАКУН,
Н.Т. БІЛИК,
К.А. БУРБАН,
2011
УДК 551.251
Л.З. СКАКУН, О.Л. СКАКУН, Н.Т. БІЛИК, К.А. БУРБАН
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
МІНЕРАЛОГІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ ТА ОСОбЛИВОСТІ
фОРМУВАННя СМУГ ГРАНАТ-бІОТИТОВИх ПОРІд
У ГРАНУЛІТОВИх КОМПЛЕКСАх СЕРЕдНЬОГО ПОбУжжя
18�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід
бласти гранату ростуть в агрегатах рекристалізованих калішпату та ортопіроксену.
На межі калішпату і гранату спостерігаються плагіоклаз-кварцові ± біотит симплек-
тити. Мала поширеність симплектитів засвідчує високу швидкість дифузійного по-
току в мінералоутворювальній системі, а отже, високу активність флюїду.
Формування парагенезису відбувалось послідовно: гранат + плагіоклаз →
→ гранат + плагіоклаз + кварц → гранат + плагіоклаз + кварц + біотит → гра-
нат + + біотит + кварц. У цьому ж напрямку зменшується основність плагіокла-
зу і плагіоклаз заміщується кварцом. У найбільш зрілих агрегатах плагіоклаз
може бути відсутній.
Порфіробласти гранату несуть виразні ознаки синкінематичного росту [3].
В тінях тиску формуються закономірно орієнтовані агрегати біотиту в зростках
із плагіоклазом, гранатом і силіманітом. Підвищення інтенсивності деформа-
цій в напрямку центральних частин зони проявляється у виразній мінералогіч-
ній диференціації речовини, нових зародженнях гранату в тінях тиску ранніх
порфіробластів, збільшенні вмісту силіманіту.
Слід звернути увагу на залежність морфології гранату та його розміщення від-
носно зсувної зони. На периферії спостерігаємо скелетні кристали гранату із квар-
цом між окремими гілками. З наближенням до центру у формуванні морфології
індивідів починає переважати граневий ріст та утворюються пойкілітові індивіди
гранату з кварцовими вростаннями. Ближче до центру переважають пойкілітові
індивіди гранату із вростаннями біотиту. Фінальний момент метаморфічних пе-
ретворень порід проявляється в центральній частині смуги деформацій у вигляді
крихкої деформації гранат-біотитових агрегатів, формуванні паралельно-тичкува-
тих агрегатів біотиту в тріщинах відриву та активному рості порфіробластів анда-
лузиту, що завершує процес формування гранат-біотитового парагенезису.
Смуги поширення гранат-біотитових порід виявляють зональність у роз-
поділі ільменіту та рутилу. У слабодеформованих породах переважає рутил, а по
мірі наближення до центральної зони — ільменіт, причому кількість його зростає
з підвищенням інтенсивності деформацій, що протирічить залежності від тиску.
Проте у пробах, які були відібрані із центральної зони в’язкої течії, не знайдено
слідів такого заміщення. Це засвідчує, що в цьому випадку рівновага контролюва-
лась не стільки зміною тиску, скільки градієнтом окисно-відновного потенціалу.
На периферії спостерігаються здебільшого скелетні індивіди рутилу, тоді як
з наближенням до центральної зони починають переважати повногранні індивіди
рутилу. Ці дані вказують на те, що перенасичення стосовно рутилу зростало від
центру до периферії. Зональність у розподілі оксидів титану та їхня морфологія за-
свідчують високу градієнтність середовища формування гранат-біотитових порід.
Значення температури і тиску для парагенезису гранат-біотит-плагіоклаз-
силіманіт розраховано за допомогою програмного пакету WinTWQ 2.34 (Бер-
ман, 2007) [4] за перетином ліній гранат-біотитового геотермометру і GASP-
геобарометру. Додатково розраховано температуру формування біотиту за
мономінеральним Ti-біотитовим геотермометром Генрі [5].
Розрахунок P—T-умов показує велику амплітуду коливань температури і тиску.
Найвищі параметри (750—800 °С і ~1ГПа) зафіксовані для ранніх порфіробластів
гранату в асоціації із кварцом, основним плагіоклазом і біотитом. Часовий тренд
P—T-умов, оцінений з урахуванням позиції парагенезису в системі порфіроблас-
ти — тіні тиску, генерацій та розмірності порфіробластів гранату, вказує на посту-
пове зниження термодинамічних параметрів у процесі формування агрегату. Най-
нижчі їх значення встановлені для асоціації гранат—біотит—плагіоклаз у тріщинах
відриву у великих порфіробластах гранату: Т 530—560 °С, Р ~ 400 МПа. Ще нижчі
температури і тиски (~ 500 °С і 350 МПа) відповідають моменту формування в таких
18� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан
агрегатах порфіробластів андалузиту.
Слід зазначити, що встановлені варіації
температури та тиску для окремої про-
би поступово зменшуються від цент-
ральних зон гранат-біотит-силіманітових сланців і гнейсів з дайками пегматитів до
периферійних ділянок, де спостерігаються лише поодинокі виділення біотиту. Це є
свідченням локалізації деформацій та мінеральних перетворень із часом.
Гранат-біотит-силіманітовий парагенезис формується за умов апліфту
блока із глибин ~ 37 до 11 км (рисунок) на фоні зростання теплового потоку,
що фіксується переходом часового P—T-тренду на вищі геотерми. Найвищі
P—T-параметри відповідають полю існування гранітного розплаву, що підтвер-
джується вкоріненням гранітних анатектичних пегматитів, часто з ортопіро-
ксеном. У центральних зонах, серед тонкосмугастих кристалічних сланців такі
пегматити трапяються у вигляді будин. За нижчих P—T-параметрів високий
тепловий потік був спричинений флюїдами.
Гранат-біотитові метаморфічні породи формувались у відкритій системі з
привнесенням Si, Al, Na, P, REE, Th. Це підтверджується рівняннями хімічних
реакцій, розрахованих за фактичними даними для конкретних подій метамор-
фічного процесу:
30 Ca0,026Mg0,98Fe0,98[Si2O6] + 13 K0,85Ca0,02Na0,13Al1,02Si2,98O8 + 12 Al2O3
0 + Ca2+ =
= K0,94Mg1,59Fe0,73Na0,06Al1,22Si2,88O10(OH)2 + K0,02Na0,7Ca0,29Al1,26Si2,74O8 +
+ Ca0,17Mg0,95Fe1,87Al1,98[SiO4]3 + 28,5 SiO2.
Потоки флюїду зумовлюють виникнення зональної метасоматичної колонки
гранат-біотитових порід зі зменшенням кількості мінеральних фаз у тилових зонах
(кварц-гранатові породи із підпорядкованим біотитом). Зональність рутил—іль-
меніт фіксує взаємодію відновного флюїду, що рухався із глибинної зони частко-
вого плавлення, з окиснювальним флюїдом, пов’язаним із вмісними породами.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Бобров О.Б., Кирилюк В.П., Гошовский С.В. и др. Гранулитовые структурно-формацион-
ные комплексы Украинского щита — европейский эталон // Путеводитель геологичес-
ких экскурсий. — Львов: ЗУКЦ, 2010.
2. Лукієнко О.І., Кравченко Д.В., Сухорада А.В. Дислокаційна тектоніка та тектонофації
докембрію Українського щита. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 2008.
3. Passchier C.W., Trouw R.A.J. Microtectonics. — Springer, 2005. — 366 р.
4. Berman R.G. WinTWQ (version 2.3): A software package for performing internally-consistent
thermobarometric calculations. — Geol. Surv. оf Can. — Open File 5462, 2007.
5. Henry D.J., Guidotti C.V., Thomson J.A. The Ti-saturation surface for low-to-medium pressure
metapelitic biotite: Implications for Geothermometry and Ti-substitution Mechanisms // Amer.
Miner. — 2005. — 90. — P. 316—328.
P—T-тренд метаморфічних перетворень,
установлений за гранат-біотит-плагіоклаз-
силіманітовим парагенезисом у різних поро-
дах Хащувато-Заваллівської структури. Вер-
тикальні пунктирні лінії — температури
гранат-біотитової рівноваги за відсутності
у пробах плагіоклазу. Показані геотерми
ділянок літосфери із різним тепловим пото-
ком. Штрихова лінія — межа між амфіболі-
товою (А) та гранулітовою (Г) фаціями ме-
таморфізму. Досліджену регресивну гілку
тренду метаморфізму показано стрілкою
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57359 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:05Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Скакун, Л.З. Скакун, О.Л. Білик, Н.Т. Бурбан, К.А. 2014-03-07T19:51:58Z 2014-03-07T19:51:58Z 2011 Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя / Л.З. Скакун, О.Л. Скакун, Н.Т. Білик, К.А. Бурбан // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 182-184. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57359 551.251 uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя Mineralogical zonality and formation of garnet-biotite belt in granulite complexes of Middle Bug area Article published earlier |
| spellingShingle | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя Скакун, Л.З. Скакун, О.Л. Білик, Н.Т. Бурбан, К.А. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя |
| title_alt | Mineralogical zonality and formation of garnet-biotite belt in granulite complexes of Middle Bug area |
| title_full | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя |
| title_fullStr | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя |
| title_full_unstemmed | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя |
| title_short | Мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах Середнього Побужжя |
| title_sort | мінералогічна зональність та особливості формування смуг гранат-біотитових порід у гранулітових комплексах середнього побужжя |
| topic | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57359 |
| work_keys_str_mv | AT skakunlz míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ AT skakunol míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ AT bíliknt míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ AT burbanka míneralogíčnazonalʹnístʹtaosoblivostíformuvannâsmuggranatbíotitovihporídugranulítovihkompleksahserednʹogopobužžâ AT skakunlz mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea AT skakunol mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea AT bíliknt mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea AT burbanka mineralogicalzonalityandformationofgarnetbiotitebeltingranulitecomplexesofmiddlebugarea |