Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр.
Автор висловлює подяку к. г.-м. н. В.Ю. Карпенку (Мінералогічний музей ім. О.Є Ферсмана, м. Москва) за проведення мікрозондових аналізів.
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Series: | Записки Українського мінералогічного товариства |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57365 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. / О.І. Тищенко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 204-207. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57365 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-573652025-02-09T12:10:40Z Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. Minerals of the Crimea — findings of 2006—2010 Тищенко, О.І. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Автор висловлює подяку к. г.-м. н. В.Ю. Карпенку (Мінералогічний музей ім. О.Є Ферсмана, м. Москва) за проведення мікрозондових аналізів. 2011 Article Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. / О.І. Тищенко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 204-207. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57365 549(447.9) uk Записки Українського мінералогічного товариства application/pdf Українське мінералогічне товариство |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| spellingShingle |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Тищенко, О.І. Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. Записки Українського мінералогічного товариства |
| description |
Автор висловлює подяку к. г.-м. н. В.Ю. Карпенку (Мінералогічний музей ім. О.Є Ферсмана, м. Москва) за проведення мікрозондових аналізів. |
| format |
Article |
| author |
Тищенко, О.І. |
| author_facet |
Тищенко, О.І. |
| author_sort |
Тищенко, О.І. |
| title |
Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. |
| title_short |
Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. |
| title_full |
Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. |
| title_fullStr |
Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. |
| title_full_unstemmed |
Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. |
| title_sort |
мінерали криму – знахідки 2006–2010 рр. |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57365 |
| citation_txt |
Мінерали Криму – знахідки 2006–2010 рр. / О.І. Тищенко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 204-207. — укр. |
| series |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| work_keys_str_mv |
AT tiŝenkooí míneralikrimuznahídki20062010rr AT tiŝenkooí mineralsofthecrimeafindingsof20062010 |
| first_indexed |
2025-11-25T23:25:14Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:25:14Z |
| _version_ |
1849806676964671488 |
| fulltext |
20� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
На цей час кількість мінеральних видів (у сучасному їх
розумінні, за даними Міжнародної мінералогічної асоціа-
ції), які описано з різним ступенем детальності або тільки
згадано (часто без достатньої діагностичної надійності) в
науковій і науково-популярній літературі з різних питань
геології і мінералогії Криму, досягає 410, що традиційно
пов’язується з доброю мінералогічною вивченістю геоло-
гічних утворень півострова.
Наше повідомлення присвячено короткій мінерало-
гічній характеристиці нових для Криму мінералів, згад-
ки або опис яких з’явилися впродовж зазначеного в на-
зві терміну в доступній нам науковій літературі, а також
знайдених нами.
Літературні дані
1. В процесі вивчення дуже цікавих геологічних утворень,
так званих гераклітів, — специфічних за виглядом, будо-
вою і речовинним складом шлакоподібних включень у
морських вапняках, мергелях і глинах міоцену Північно-
Західного Криму (Лукин и др., 2006; Лысенко, 2008) від-
значено понад 70 мінералів, у тому числі багато нових для
Криму — 27 (рекорд для Криму). Діагностика більшості
з них ґрунтується тільки на даних кількісного мікрозон-
дового аналізу, тому природа багатьох з мінералів герак-
літів потребує подальшого вивчення і надалі вони подані
зі знаком (?). Уперше для Криму виявлені водний рідкіс-
ноземельний карбонат (близький до калкінситу); гідро-
філіт (?); кальціоанкіліт-(Се) (?); канкриніт Cl-вміс-
ний (? — давін); карбід кальцію (? — Са2С); карбід Fe3C
(?); карбід (Fe,Ti)C (?); карбонат Ca-Ag (? — імовірно
новий мінерал, срібний аналог мінрекордиту); карбонат
Ca-Fe-Ce (? — сахамаліт або кальціосахамаліт); карбо-
нат-хлорид Ca-Cu (? — імовірно новий мінерал); касит
(?); котуніт (?); коцоїт (?); коесит (?); мідистий цинк
(? данбаїт); олово самородне; рабдофан (?); сплав Sn-
Sb; сплав Sn-Zn; сплав Fe-Ti; станін; титан самород-
ний; кальцієвий хаксоніт (?); хамрабаєвіт (?); хлорид
NaCaCl3 (?); цельзиіан (?); евдіаліт (?).
2. За цей період були проведені цікаві досліджен-
ня сезонних полімінеральних сульфатних ансамблів,
пов’язаних із зоною окиснення Фіолентського полімета-
левого прояву (Зінченко та ін., 2008, 2009). Крім уже ві-
домих тут пікерингіту, гексагідриту, гіпсу, копіапіту, алю-
мінокопіапіту й інших сульфатів достовірно для Криму © О.І. ТИЩЕНКО, 2011
УДК 549(447.9)
О.І. ТИЩЕНКО
Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
95017, м. Сімферополь, вул. Кірова, 47/2
МІНЕРАЛИ КРИМУ — ЗНАхІдКИ 200�—2010 рр.
20�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінерали Криму — знахідки 2006—2010 рр.
встановлено алуноген Al2(SO4)3 ∙ 17H2O; вперше для Криму знайдено ботріо-
ген MgFe3+(SO4)2(OH) ∙ 7H2O і старкіїт MgSO4 · 4H2O. Наявність бутлериту
Fe3+(SO4)(OH) ∙ 2H2O припускають у складі сезонних полімінеральних суль-
фатних коралітових кірок ясно-помаранчевого кольору, що потребує подаль-
шого вивчення.
Роценіт Fe[SO4] · 4H2O вперше в Криму знайдено у 1985 р. Ю.О. Полка-
новим у вигляді дрібнокристалічних легкорозчинних сезонних кірок сірувато-
бурого кольору на стінках крипт середньовічного печерного поселення Качі-
Кальйон. Як перша знахідка в Криму роценіт (в дійсності — перша згадка про
мінерал у літературі) виявлено в зоні окиснення сульфідної мінералізації у вул-
канічних породах мису Фіолент (Зінченко та ін., 2009). Тут роценіт утворює
тонку (1,0—1,5 мм) волокнисту кірку в основі гексагідрит-пікерингітового ко-
ралітового агрегату, який заміщує з поверхні пірит-марказитовий зросток.
3. За останні роки групою мінералогів під керівництвом В.А. Нестеровсь-
кого, д. г.-м. н., професора Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, виконані дослідження полімінеральних утворень, пов’язаних з гря-
зьовим вулканізмом і соляними озерами Керченського півострова (Нестеровсь-
кий, Деяк, 2008; Деяк, Нестеровський, 2009). Ці роботи дали змогу не лише
уточнити мінералогію евапоритових утворень, а й розширити список відомих
в Україні, зокрема в Криму, мінералів.
Так, гідроглауберит Na4Ca(SO4)3 ∙ 2H2O вперше в Україні був установлений
у складі полімінеральних новоутворень соляних озер Кіркояське і Мар’ївське.
Несквегоніт Mg(CO3) ∙ 3H2O вперше в Криму встановлений у складі пух-
ких полімінеральних новоутворень, пов’язаних із сопковими водами Ново-
селівського грязьового вулкана (Деяк, Нестеровский, 2009).
Пірсоніт Na2Ca(CO3)22H2О вперше в Криму описано (Деяк, Нестеровский,
2009) у складі полімінеральних утворень, пов’язаних із сопковими водами Бул-
ганацького грязьовулканічного поля.
Сандерит MgSO4∙2H2O вперше був знайдений (Нестеровский, Деяк, 2008)
у складі полімінеральних утворень сопки Трубецького (Малотарханський
грязьовий вулкан). На найбільшому мінералогічному сайті mindat.org для сан-
дериту наведено тільки одне місцезнаходження — Niedersachsen Potash works
(Wathlingen, Celle, Lower Saxony, Germany), де мінерал було вперше і знайдено.
Ймовірно, кримська знахідка — друга в світі.
Нортупіт Na3Mg(CO3)2Cl у Криму вперше був відзначений під (?) у елькеджи-
елійському родовищі гіпсу на Керченському півострові (ищенко и др., 1967). До-
стовірно цей мінерал встановлено (Деяк, Нестеровский, 2009) у складі мікрокрис-
талічних полімінеральних новоутворень, які сформувалися із сопкових вод деяких
грязьових вулканів Керченського півострова — Булганацького, Бураського, Велико-
тарханського, Джау-Тепе, Єнікальського, Малотарханського і Новоселівського.
Пентагідрит MgSO4 · 5H2O у природних розсолах Криму вважають ме-
тастабільним мінералом, який може кристалізуватися у вигляді таблитчастих
кристалів із ропи за температури 25—35 °С; масова частка MgCl2 29—31,
MgSO4 3,6—5,7 % (Курнаков, Кузнецов, 1935), однак відомостей у літературі
щодо його знахідок у природних розсолах Криму немає. Наявність пентагідри-
ту в складі сезонних полімінеральних сульфатних порошкоподібних нальотів
із зони окиснення сульфідної мінералізації у вулканітах мису Фіолент потребує
подальшого вивчення (Зінченко та ін., 2008). В інших генетичних умовах пен-
тагідрит виявлено під час рентгенометричного вивчення дисперсних полімі-
неральних (бльодит, мірабіліт (?), гексагідрит) новоутворень із сопочних вод
Кончекського грязьового вулкана (Нестеровский, Деяк, 2008).
20� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
О.І. Тищенко
4. Геміморфіт Zn2Si2O7(OH)2∙H2O уперше в Криму знайдено (Шнюков
и др., 2008) у поліметалевих проявах Гераклейського плато (Південно-За-
хідний Крим) під час рентгенометричного вивчення прожилків, складених
кальцитом, смітсонітом, флогопітом і філіпситом.
5. Уеделіт Ca(C2O4) ∙ (2+x)H2O (перша знахідка в Криму) разом з уевелі-
том Ca(C2O4)∙H2O (нове місцезнаходження для Криму) діагностовано у складі
біоплівок, пов’язаних з життєдіяльністю лишайників, на поверхні херсонесь-
кого вапняку (Русаков и др., 2010).
6. Спесартин Mn3Al2(SiO4)3 достовірно в Криму діагностовано в про-
цесі вивчення (мікрозонд) гранатів із різновікових осадових утворень Криму
(Байраков, Мацюк, 2009). Спесартин встановлений в алювіальних відкладах
р. Салгір (зразок 1) і в складі прибережно-морських відкладів на Сиваській ді-
лянці (зразок 2). емпіричні формули:
зразок 1 — (Mn2,335Mg0,279Fe2+
0,100Ca0,359)3,073(Al1,989Fe3+
0,005Cr0,003Ti0,004)2,001[Si2,926O12] —
спесартин магнезіальний;
зразок 2 — (Mn1,3567Mg0,105Fe2+
1,234Ca0,182)3,088(Al1,944Fe3+
0,054Ti0,002)2,000[Si2,913O12] —
спесартин залізистий.
До цих знахідок гранат, близький до спесартину, відзначено у складі сучас-
них пляжних пісків берегової смуги Західного Криму (Булкин, Пономарь,1959;
Ю.О. Полканов, знахідка 1967 р., за особистим повідомленням), де мінерал ут-
ворює ізометричні або неправильні бузкові зерна, іноді з реліктами ромбодо-
декаедричних граней; наведений показник заломлення (n = 1,80) близький для
спесартину.
7. Мікросферули сплавів Cu-Zn-Ni і Fe-Ni знайдено разом із самородним
залізом, магнетитом і титаномагнетитом у відкладах нижнього сеноману Кри-
му; генезис їх трактуються як “космічну пилову подію” (Корчагин, 2010).
Наші знахідки
За цей термін декілька нових для Криму мінералів було знайдено нами під час
збору регіональної систематичної колекції мінералів.
8. Гармотом Ba2(NaKCa0,5)(Al5Si11O32)·12H2O — за особистим повідомлен-
ням відомого російського мінералога і колекціонера В.І. Степанова (1924—
1988), цей мінерал він знайшов на Карадазі. Однак у літературі цю знахідку не
описано, при ознайомленні з каталогом колекції В.І. Степанова, яка нині збері-
гається в Мінералогічному музеї ім. О.Є. Ферсмана (Москва), записів щодо
знахідки гармотому на Карадазі нами не виявлено. У науковій літературі також
зазначено, що деякі “уельсити” Північної Курцовської каменярні за хімічним
складом наближаються до гармотому (Шкабара, 1950). Нами достовірно гар-
мотом знайдено в кар’єрі “Лозове”. Тут мінерал утворює напівпрозорі світло-
жовтуваті кристали розміром до 5,0 мм, їх зростки и крупнозернисті агрегати в
порожнинах ломонтит-кальцитових жил. Кристали гармотому являють собою
складні двійники, які характерні взагалі для кримських мінералів групи філіп-
ситу. емпірична формула: Ba1,778(Na0,667K0,417Ca0,153)1,237(Al4,889Si11,167O32)12H2O.
9. Гідрогросуляр (групова назва для водовмісних гранатів ізоморфного
ряду гібшит — катоїт Ca3Al2(SiO4)3-x(OH)4x) вперше в Криму знайдений нами
ще у 1995 р., але діагностовано мінерал у 2008 р. Він утворює зовнішню зону
завтовшки до 5,0 мм у ксенолітах вапняків серед діабазів, які розкриті кустар-
ною дорогою в околицях с. Тепле (Сімферопольський р-н). Гідрогросуляр ут-
ворює зерна або недосконалі ромбододекаедричні кристали розміром 1—3 мм
20�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінерали Криму — знахідки 2006—2010 рр.
світло-жовтуватого кольору. Хімічний склад (мікрозонд, середнє з 4 аналізів),
масова частка, %: MgO 4,91; Al2O3 15,07; SiO2 36,40; CaO 35,45; TiO2 0,23; MnO
0,27; Fe2O3 3,34; сума 95,67. На ІЧ-спектрі спостерігаються характерні сму-
ги поглинання груп ОН, що дає змогу віднести знайдений мінерал до гідро-
гросуляру.
10. Вперше для Криму в 2010 р. діагностовано бромистий хлораргірит
Ag(C,Br), або емболіт, і гесит Ag2Te. Мінерали знайдені в 2008 р. у тісній асо-
ціації із золотом у кварцовій гальці з конгломератів бітакської свити (нижній
тоар — нижній байос), які відслонюються поблизу греблі Сімферопольского
водосховища. Бромистий хлораргірит утворює прихованокристалічні агрегаті
чорного кольору, в яких під час мікрозондового дослідження встановлені релік-
ти геситу. емпірична формула бромистого хлораргіриту: Ag0,91(Cl0,85Br0,14)0,99.
У Криму мінерал, близький до геситу, виявлено за мінераграфічного до-
слідження поліметалевих руд Фіолентського прояву (Борисенко и др., 1976;
Пивоваров и др., 1984; Полканов, Добровольская, 2002), але ніяких діагностич-
них ознак його не наведено. За даними мікрозондового аналізу, середній склад
геситу із знайденої нами гальки золотовмісного кварцу (за трьома точковими
аналізами) становить, масова частка, %: Ag 61,93; Au 3,39; Te 32,77; S 1,38.
емпірична формула: (Ag1,95Au0,06)2,01(Te0,86S0,14)1,00.
Наявність золота в асоціації з геситом у гальках кварцу з конгломератів бі-
такської свити засвідчує ймовірну наявність у Криму корінних кварцово-жиль-
них джерел золото-кварц-телуридної вулканогенної золоторудної формації.
11. Наприкінці 2009 р. ми розпочали співробітництво з Українським ін-
ститутом спелеології і карсту (м. Сімферополь) щодо дослідження мінералів
печер Криму, пов’язаних із розвитком гіпогенного спелеогенезу (Клімчук,
2009). Поки що вперше в Криму в складі полімінеральних агрегатів, які ут-
ворюють тонкі кірки на стінках деяких печер Передгірського Криму (Зміїна
тощо), діагностовано брушит Са(РО3ОН) ∙ 2Н2О.
Автор висловлює подяку к. г.-м. н. В.Ю. Карпенку (Мінералогічний музей
ім. О.Є Ферсмана, м. Москва) за проведення мікрозондових аналізів.
|