Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57370 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом / Ю.М. Шуліка, В.Д. Євтєхов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 223-225. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57370 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шуліка, Ю.М. Євтєхов, В.Д. 2014-03-07T20:52:59Z 2014-03-07T20:52:59Z 2011 Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом / Ю.М. Шуліка, В.Д. Євтєхов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 223-225. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57370 549:553.31:711.57(477.63) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом Variability of mineral composition of ferrous rocks in natural and technogenic outcrops as displays of the Kryvyi Rih mineralogical outdoors museum Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом |
| spellingShingle |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом Шуліка, Ю.М. Євтєхов, В.Д. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title_short |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом |
| title_full |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом |
| title_fullStr |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом |
| title_full_unstemmed |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом |
| title_sort |
варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях криворізького мінералогічного музею під відкритим небом |
| author |
Шуліка, Ю.М. Євтєхов, В.Д. |
| author_facet |
Шуліка, Ю.М. Євтєхов, В.Д. |
| topic |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| format |
Article |
| title_alt |
Variability of mineral composition of ferrous rocks in natural and technogenic outcrops as displays of the Kryvyi Rih mineralogical outdoors museum |
| issn |
2218-7472 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57370 |
| citation_txt |
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях як експозиціях Криворізького мінералогічного музею під відкритим небом / Ю.М. Шуліка, В.Д. Євтєхов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 223-225. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT šulíkaûm varíativnístʹmíneralʹnogoskladuzalízistihporíduprirodnihítehnogennihvídslonennâhâkekspozicíâhkrivorízʹkogomíneralogíčnogomuzeûpídvídkritimnebom AT êvtêhovvd varíativnístʹmíneralʹnogoskladuzalízistihporíduprirodnihítehnogennihvídslonennâhâkekspozicíâhkrivorízʹkogomíneralogíčnogomuzeûpídvídkritimnebom AT šulíkaûm variabilityofmineralcompositionofferrousrocksinnaturalandtechnogenicoutcropsasdisplaysofthekryvyirihmineralogicaloutdoorsmuseum AT êvtêhovvd variabilityofmineralcompositionofferrousrocksinnaturalandtechnogenicoutcropsasdisplaysofthekryvyirihmineralogicaloutdoorsmuseum |
| first_indexed |
2025-11-25T22:45:36Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:45:36Z |
| _version_ |
1850571853050937344 |
| fulltext |
22�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Криворізький залізорудний басейн являє собою склад-
не геологічне утворення, яке у вигляді вузької (від 0,1
до 20 км) смуги завдовжки понад 120 км, простягнутої
в субмеридіональному напрямку, розміщується на межі
двох мегаблоків Українського щита — Кіровоградського
(із заходу) і Середньопридніпровського (зі сходу). Бага-
тоетапна історія формування мегаблоків відобразилась
у геологічній будові Криворізько-Кременчуцького лінеа-
мента в цілому та його південної частини — Криворізької
структури, позначилась на мінеральному складі осадо-
вих, метаморфічних, магматичних гірських порід і руд. У
формуванні їх сучасного вигляду брали участь численні
геологічні процеси: седиментація, ефузивний та інтрузив-
ний магматизм, плікативний і диз’юнктивний тектогенез,
динамотермальний, динамічний, термальний, шоковий
метаморфізм, метасоматоз, контактово-метасоматичні,
гідротермальні явища, гіпергенез [4, 5].
Продукти цих геологічних процесів можна спо-
стерігати в природних (переважно, по берегах річок і
схилах балок) і штучних (кар’єри, шахти, відвали, хвос-
то- і шламосховища) відслоненнях. Цим спостереженням
можна надати не лише наукову, а й загальнопізнаваль-
ну, краєзнавчу, історичну, ландшафтно-геоморфологічну,
технічну, технологічну, екологічну спрямованість. З цією
метою за участі авторів розробляють програму походів
та екскурсій по мінералогічних, геологічних, геомор-
фологічних, палеонтологічних, технологічних об’єктах
Криворізького басейну. Мета програми — ознайомлен-
ня школярів, студентів, інших учасників заходів мінера-
логічного і геологічного туризму з історією формування
Криворізької структури, її мінерально-сировинною ба-
зою, історією розвитку методів видобутку і переробки ко-
рисних копалин басейну тощо. Досягненню мети сприяє
те, що внаслідок активної розробки залізорудних родо-
вищ протягом 130 років Кривбас сьогодення належить до
найбільш розкритих геологічних об’єктів Українського
щита і планети в цілому.
Опубліковані до цього часу роботи краєзнавчого,
екскурсійного спрямування поряд з іншими (загальні
© Ю.М. ШУЛІКА,
В.Д. ЄВТЄХОВ, 2011
УДК 549:553.31:711.57(477.63)
Ю.М. ШУЛІКА, В.Д. ЄВТЄХОВ
Криворізький технічний університет
50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 44
E-mail: evtekhov@mail.ru
ВАРІАТИВНІСТЬ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАдУ
ЗАЛІЗИСТИх ПОРІд У ПРИРОдНИх І ТЕхНОГЕННИх
ВІдСЛОНЕННях яК ЕКСПОЗИцІях КРИВОРІЗЬКОГО
МІНЕРАЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ПІд ВІдКРИТИМ НЕбОМ
22� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Ю.М. Шуліка, В.Д. Євтєхов
аспекти планування і проведення екскурсійних заходів, види природничого і
краєзнавчого туризму та екскурсій, ознайомлення з флорою, фауною Кривба-
су, техногенними об’єктами на його території, історією розвитку гірничодо-
бувних, збагачувальних, металургійних підприємств тощо) містять також дані
про геологічну будову низки об’єктів басейну [1—3]. Втім у цих публікаціях
практично відсутні мінералогічні відомості про гірські породи і корисні копа-
лини, розкриті в природних і техногенних відслоненнях. Водночас наповнення
тематики геологічних походів і екскурсій мінералогічною інформацією сприяє
глибшому висвітленню умов утворення залізисто-кременистої і вмісних фор-
мацій басейну, мінерально-сировинної бази його родовищ, зокрема, проявів
гемологічної і колекційної сировини.
За результатами виконаних авторами порівняльних мінералогічних дослі-
джень гірських порід і корисних копалин, розкритих у штучних і, особливо, при-
родних відслоненнях, унаслідок прояву процесів вивітрювання вони в петрогра-
фічному і мінералогічному відношенні суттєво відрізняються від їх незмінених
різновидів. Це можна спостерігати на прикладі різною мірою гіпергенно зміне-
них залізистих кварцитів і сланців саксаганської світи криворізької серії.
Відомо, що в класичному розрізі саксаганської світи виділено сім сланце-
вих і сім залізистих горизонтів. Сланцеві горизонти складені кварц-силікат-
ними, магнетит-кварц-силікатними, карбонат-кварц-силікатними сланцями.
Залежно від складу первинних осадових утворень і ступеня їх динамотермаль-
ного метаморфізму силікати представлені численними породоутворювальними
(хлорит, біотит, кумінгтоніт, гранат (альмандин), мусковіт); другорядними (се-
ладоніт, стильпномелан, хлоритоїд, ставроліт, андалузит, кіаніт) і акцесорними
(турмалін, циркон, сфен, апатит) мінералами, карбонати — багатьма залізис-
тими (сидерит, сидероплезит, пістомезит) і беззалізистими (кальцит, арагоніт,
доломіт, хантит) мінералами. Мінеральний склад порід залізистих горизонтів
також різноманітний: оксиди (магнетит, гематит, кварц), силікати і карбонати,
більшість яких названа вище.
У природних і техногенних відслоненнях залізистих порід спостерігають-
ся різні стадії вивітрювання більшості мінералів, заміщення їх новоутворени-
ми мінералами або мінеральними парагенезисами, стійкими в умовах впливу
гіпергенних чинників. Зміни кожного мінералу відбуваються за одностадій-
ною схемою (первинний мінерал → новоутворений мінерал) або через низку
проміжних мінеральних видів чи різновидів. У останньому випадку у відсло-
неннях можна спостерігати всі стадії гіпергенних змін первинних мінералів.
Прикладом першого є заміщення магнетиту мартитом. Прикладом другого —
мінеральний ланцюжок мусковіт → гідромусковіт → бейделіт → каолініт.
Узагальнення результатів вивчення парагенетичних мінеральних асоціацій
дало змогу виявити низку трендів заміщення метаморфогенних, метасоматич-
них, гідротермальних та інших гіпогенних мінералів і мінеральних асоціацій
гіпергенними:
• заміщення магнетиту гематитом (мартитом);
• повне розчинення беззалізистих карбонатів (кальцит, доломіт, анкерит та
ін.) з винесенням їх хімічних компонентів за межі кори вивітрювання;
• заміщення залізовмісних карбонатів (сидероплезит, пістомезит, феродо-
ломіт) гетитом або дисперсним гетитом з розчиненням активних катіонів
(кальцій, магній) і винесенням їх за межі кори вивітрювання;
• стадійне заміщення беззалізистих алюмосилікатів (мусковіт, андалузит,
кіаніт) з утворенням кінцевих мінералів — каолініту + кварцу (халцедону,
опалу) і винесенням розчинних хімічних компонентів (калій та ін.);
22�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Варіативність мінерального складу залізистих порід у природних і техногенних відслоненнях
• стадійне заміщення магнезіально-залізистих, натрієво-залізистих безгли-
ноземних силікатів (кумінгтоніт, егірин, рибекіт, магнезіорибекіт, тетрафе-
рибіотит, залізистий тальк та ін.) з утворенням кінцевих мінералів — ге-
титу або дисперсного гетиту + кварцу (халцедону, опалу) і розчиненням
рухливих хімічних компонентів (калій, натрій, магній) та винесенням їх за
межі зон вивітрювання;
• стадійне заміщення магнезіально-глинозем-залізистих силікатів (хлорит,
біотит, рогова обманка, альмандин, стильпномелан та ін.) з утворенням
кінцевих мінералів — гетиту або дисперсного гетиту + каолініту + кварцу
(халцедону, опалу) і винесенням розчинних хімічних компонентів (калій,
натрій, магній);
• стійкість у корі вивітрювання кварцу, збереження його індивідів і агрегатів
у продуктах гіпергенезу практично без змін;
• стійкість гематиту, представленого залізною слюдою;
• стійкість до дії гіпергенних чинників більшості акцесорних мінералів
(циркон, апатит, турмалін, сфен).
• утворення гідроксидів заліза (гетит, дисперсний гетит, лепідокрокіт) під
час найбільш активних гіпергенних змін залізистих порід за рахунок усіх
залізовмісних мінералів (магнетит, гематит, залізовмісні карбонати і силі-
кати).
Таким чином, за результатами аналізу даних щодо систематичної міне-
ралогії гіпогенних і гіпергенних утворень залізисто-кременистої формації
Криворізького басейну можна зробити загальний висновок про існування ге-
неральної тенденції до спрощення мінерального складу залізистих порід під
час вивітрювання. Наслідки цього слід ураховувати для розробки геологічних і
мінералогічних маршрутів по природних і техногенних відслоненнях басейну.
Його мінералогічну спрямованість також можна спостерігати під час прове-
дення екскурсій, походів, інших науково-пізнавальних заходів.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Емельянов Б.В. Экскурсоведение. — М.: Сов. спорт, 2004. — 288 с.
2. Казаков В.Л., Калініченко О.О., Куліковська О.Є., Ярков С.В. Індустріальна спадщина
залізорудних рудників Червоного пласта міста Кривого Рогу // Індустріальна спадщина
в культурі і ландшафті: Зб. матеріалів 2-ї Міжнар. наук. конф. — К., 2007. — С. 157—
165.
3. Казакова Т.А. Зміст техногенного туризму // Шевченківська весна: Матеріали 5-ї Між-
нар. наук.-практ. конф. — К., 2007. — С. 23—31.
4. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бас-
сейна. — Киев: Наук. думка, 1977. — 544 с.
5. Семененко Н.П., Бордунов И.Н., Половко Н.И. и др. Железисто-кремнистые формации
Украинского щита. — Киев: Наук. думка, 1978. — Т. 2. — 368 с.
|