Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал)
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57374 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) / Д.В. Яцина // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 238-243. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57374 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Яцина, Д.В. 2014-03-07T21:02:59Z 2014-03-07T21:02:59Z 2011 Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) / Д.В. Яцина // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 238-243. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57374 552.086 (549.623.7) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) Succession of serpentines formation in ultramafic rocks of the Olysya-Musur massif (Circumpolar Urals) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) |
| spellingShingle |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) Яцина, Д.В. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title_short |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) |
| title_full |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) |
| title_fullStr |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) |
| title_full_unstemmed |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) |
| title_sort |
послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах олися-мусюрського масиву (приполярний урал) |
| author |
Яцина, Д.В. |
| author_facet |
Яцина, Д.В. |
| topic |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| format |
Article |
| title_alt |
Succession of serpentines formation in ultramafic rocks of the Olysya-Musur massif (Circumpolar Urals) |
| issn |
2218-7472 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57374 |
| citation_txt |
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал) / Д.В. Яцина // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 238-243. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âcinadv poslídovnístʹutvorennâserpentinívvulʹtrabazitaholisâmusûrsʹkogomasivupripolârniiural AT âcinadv successionofserpentinesformationinultramaficrocksoftheolysyamusurmassifcircumpolarurals |
| first_indexed |
2025-11-26T22:33:15Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:33:15Z |
| _version_ |
1850778504986099712 |
| fulltext |
2�8 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Комплексне дослідження надр, повне та ефективне вико-
ристання природних ресурсів є пріоритетним напрямом
розвитку мінерально-сировинної бази будь-якої держави.
Порівняльне вивчення різних базит-ультрабазитових ма-
сивів дає змогу спостерігати повну історію їх розвитку,
досліджувати особливості зміни металогенічної спеціалі-
зації в процесі перетворення порід, виявляти перспекти-
ви рудоносності масивів, що вивчаються. Отже, вагомим
етапом у такому комплексному підході є вивчення стадій-
ності перетворення базит-ультрабазитових порід (мета-
морфічних і метасоматичних змін).
Під час проведення робіт із порівняльного вивчення
Олися-Мусюрського та Південнобілозерського базит-уль-
трабазитових масивів Уралу та Українського щита були
виділені особливості метаморфічного та метасоматичного
перетворення ультрабазитів Олися-Мусюрського масиву
[1]. Основні завдання досліджень такі: петрографічне та
петрологічне вивчення ультрабазитів; побудова послідовної
схеми утворення мінералів групи серпентину; визначення
особливості метасоматичних змін порід і хромових руд.
Олися-Мусюрський базит-ультрабазитовий масив
розміщується на східному схилі Приполярного Уралу в
межах Хулґінського блока. Масив умовно поділяють на
північно-східну (Олися-Мусюрський масив) і південно-
західну частини (Сінотвожський масив), які подібні за
геологічною будовою. Олися-Мусюрський масив про-
стягається у субмеридіональному напрямку на 45 км (за
потужності до 5 км), Сінотвожський масив відстоїть від
останнього на 7—8 км на північний захід (рис. 1).
У межах Олися-Мусюрського масиву три головні асо-
ціації базит-ультрабазитових порід салатимського (O1—2s)
офіолітового і тагілокитлимського (S1t) комплексів послі-
довно замінюють один одного у широтному напрямку, по-
перек простягання масиву: дуніт-верліт-клінопіроксеніто-
ва, дуніт-гарцбургітова та клінопіроксеніт-габрова. З цими
асоціаціями пов’язані рудопрояви хромітів, різні за харак-
теристиками, а також прояви хризотил-азбесту і тальку.
Під час петрографічного вивчення найрепрезента-
тивніших порід масиву автором виділені стадії його фор-
мування [1]:© Д.В. яЦИНА, 2011
УДК 552.086 (549.623.7)
Д.В. яЦИНА
Вищий навчальний заклад “Національний гірничий університет”
49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 19
Е-mail: yatsinanmu@yahoo.com
ПОСЛІдОВНІСТЬ УТВОРЕННя СЕРПЕНТИНІВ
В УЛЬТРАбАЗИТАх ОЛИСя-МУСЮРСЬКОГО МАСИВУ
(ПРИПОЛяРНИй УРАЛ)
2��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал)
• магматична — формується первинний офіолітовий субстрат в умовах
утворення океанічної кори, а також породи, близькі за складом до дунітів,
піроксенітів, гарцбургітів;
• метаморфічна — утворення тектонічних клинів (мініблоків) масиву, ме-
таморфічна та гідротермально-метасоматична переробка, утворення сучасного
геологічного положення масиву; олівінізація та піроксенізація (енстатитизація,
гіперстенізація) первинно-магматичних незбіднілих гарцбургітів (20—35 %
піроксену) з утворенням збіднілих гарцбургітів (15—25 % піроксену), дунітів,
а також багатих хромових руд; у процесі подальшої серпентинізації та метасо-
матичної переробки сформувались породи, що виділені у складі вказаних вище
асоціацій;
• гідротермально-метасоматична — формуються прожилки тальк-карбо-
натного агрегату, що мають повсюдне, однак незначне поширення, відбувають-
ся антофілітизація і хлоритизація серпентинітів.
Серпентинізація ультрабазитових порід масиву проходила у визначеній
послідовності, утворення різних генерацій серпентинів пов’язане як із мета-
морфічною (лізардит, хризотил двох генерацій, антигорит), так і з гідротер-
мально-метасоматичною стадією (сплутано-волокнистий хризотил, хризо-
тил-азбест). Нижче детально розглянуто етапи серпентинізації ультрабазитів
масиву.
За даними мікроскопічних петрографічних досліджень шліфів і аншліфів
порід і хромових руд, а також за результатами рентгеноструктурного аналізу
проб для уточнення мінерального складу автором установлено, що на початку
серпентинізації метаморфічної стадії утворювались прожилки тонковолокнис-
того лізардиту першої генерації (лізардит-1) по тріщинах мафічних мінералів
(рис. 2). Розмір петельок, які утворюють прожилки, може сягати 0,9 мм. У разі
подальшого перетворення прожилки стають потужнішими, а інколи багаторяд-
ними (рис. 3), у ядрах зберігаються релікти мафічних мінералів, які заміщу-
ються тонковолокнистим лізардитом другої генерації (лізардит-2), формується
типова петельчаста структура серпентиніту. Лізардит розвивається переважно
по олівіну або клінопіроксену.
Рис. 1. Схема розміщення Сінотвожського (1) та Олися-Мусюрського (2)
масивів: ЯНАО — Ямало-Ненецький автономний округ; ХМАО-Югра —
Ханти-Мансійський автономний округ Югра
2�0 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Д.В. Яцина
Далі формуються прожилки, заповнені тонковолокнистим хризотилом
першої генерації (хризотил 1), по прожилках лізардиту-1 або облямовують їх
(рис. 3). За часом початок формування хризотилу-1 збігається з кінцевою фа-
зою формування лізардиту-2.
Петельки, утворені прожилками хризотилу-1, також заповнюються тон-
коволокнистим хризотилом другої генерації (хризотил-2). Під час утворення
хризотилу-1 і хризотилу-2 формується бастит, який розвивається по ортопіро-
ксену й утворює витягнуті тонковолокнисті агрегати за напрямком тріщинок
спайності. Ці агрегати за повного заміщення зберігають форму первинного ор-
топіроксену (рис. 4).
На заключних етапах серпентинізації в межах метаморфічної стадії утво-
рюється антигорит двох генерацій у вигляді різних агрегатів залежно від місця
формування. Лускуваті, радіально-променеві (інколи полум’яподібні) агрегати
спостерігаються повсюдно, однак не мають значного поширення (рис. 5, 6).
Розвиток витягнутих, суцільних агрегатів антигориту характерний для зон
тектонічної порушеності, підвищеної тріщинуватості. Агрегати, витягнуті в од-
ному напрямку, утворюють так звані зони розсланцювання. В зонах тектоніч-
ного порушення, на межі тектонічних клинів дуніт-верліт-клінопіроксенітової
та дуніт-гарцбургітової асоціацій антигорит майже повністю заміщує вихідні
породи, утворює масивні антигоритові серпентиніти, що підтверджується та-
кож результатами попередніх досліджень [2].
Ol
Ol
ls1
ls1
Рис. 2. Серпентинізований дуніт. Зб. 90. Нік. +: Ol — олівін; ls1 — лізардит-1
Рис. 3. Хризотил-лізардитовий серпентиніт. Зб. 90; Нік. +: Ls2 — лізардит-2; cr — карбо-
нат; cs1 — хризотил-1; mt — магнетит
ant
ant
opx
opx
opx
cpx
bst
ant
ant
ls1 + ls2
anp
Рис. 4. Серпентинізований піроксеніт. Зб. 100. Нік. +: Opx — ортопіроксен; bst — бастит;
ant — антигорит
Рис. 5. Антигорит-лізардитовий серпентиніт. Зб. 90. Нік. +: Anp — антофіліт
2�1ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал)
За подальшого розвитку процесів серпентинізації на гідротермально-ме-
тасоматичній стадії формується хризотил-азбест у вигляді малопотужних
прожилків (до 3—4 мм), а також сплутано-волокнистий хризотил, який роз-
вивається по лізардиту та хризотилу двох генерацій (рис. 7). Сплутано-волок-
нисті, перехресно-волокнисті агрегати хризотилу (розміром до 2—3 мм) ут-
ворюють суцільні зони потужністю до 5—6 см. Також у межах цього етапу
серпентинізації характерно утворення прожилків тонковолокнистого хризоти-
лу потужністю 0,4—0,6 мм. За оптичними властивостями такий хризотил схо-
жий на хризотил-2, однак відрізняється аномальними сіро-бурими кольорами
інтерференції.
У цілому простежується класичний порядок утворення мінералів групи
серпентину: лізардит-1 → лізардит-2 → хризотил-1 → хризотил-2 → бастит →
антигорит-1 → антигорит-2 → сплутано-волокнистий хризотил і хризотил-аз-
бест (рис. 8).
У разі заміщення реліктів мафічних мінералів лизардитом-2 і хризотилом-2
залізо, що міститься у реліктах, відкладається у вигляді гістерогенного маг-
нетиту, який повторює контури первинних зерен мафічних мінералів або зай-
opx
opx
opxant
ant
csa
csa
csa
cs
cl
cl
cl
cr
cr
cs
Рис. 6. Серпентинізований піроксеніт. Зб. 100. Нік. +
Рис. 7. Серпентиніт хризотиловий. Зб. 100. Нік. +: сs — хризотил; cl — хлорит; csa — хри-
зотил-азбест; cr — карбонат
Рис. 8. Послідовність утворення
серпентинів для Олися-Мусюрсь-
кого масиву
2�2 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Д.В. Яцина
має ядра петельок. У подальшому в цих ядрах утворюються тальк і карбонат
(рис. 9).
Перетворення відбуваються і в хромових рудах, однак хромшпінеліди
стійкіші до процесів серпентинізації. За метаморфічного перетворення цих
руд підвищується їхня залізистість, титаномагнетит облямовує шпінель або ут-
ворює структури розпаду твердих розчинів (пластинчасті вростки титаномаг-
нетиту в хрошпінеліді). В межах ділянки Нядокота трапляються окремі зони
метасоматичного перетворення, в яких хромшпінеліди заміщуються гранатом
(уваровітом) і хлоритом (кочубеїтом).
Спочатку шпінель облямовується уваровітом, надалі зерно шпінелі пов-
ністю заміщується уваровітом (від периферії до центру). Особливості хроміто-
носності серпентинізованих ультрабазитів наведені автором у роботі [3].
Подальші процеси перетворення на гідротермально-метасоматичній стадії
проявляються у вигляді оталькування, карбонатизації й антофілітизації сер-
пентинітів і серпентинізованих ультрабазитів. Характерний розвиток як тальк-
карбонатних агрегатів, так і окремо тальку і карбонату. Тальк-карбонатні агре-
гати формують суцільні маси в ядрах петельок по лізардиту-2 або хризотилу-2,
розвиваються по агрегатах сплутано-волокнистого хризотилу (рис. 10). Окре-
мо тальк утворює тонколускуваті агрегати по баститу, інколи облямовує його.
За такою облямівкою простежується форма реліктових зерен ортопіроксену,
які були повністю заміщені баститом.
Карбонатні агрегати поширені у вигляді малопотужних прожилків (0,5 мм),
а також у прожилках волокнистого хризотилу. У тектонічно порушених зонах
карбонатні прожилки потужніші й трапляються значно частіше.
Антофіліт розвивається у вигляді лускувато-волокнистих агрегатів переважно
по антигориту, спостерігається повсюдно у невеликих кількостях (див. рис. 5). Його
формування, можливо, пов’язане з процесами карбонатизації та оталькування.
Таким чином, інтенсивність процесів серпентинізації базит-ультрабазитів
Олися-Мусюрського масиву проявлена по-різному — від 10 до 100 % заміщен-
ня первинних порід. По ультрабазитах переважно розвиваються лізардит, хри-
зотил, бастит, а також антигорит у вигляді витягнутих зон уздовж контактів
тектонічних клинів.
Послідовна схема серпентинізації ультрабазитів масиву, запропонована
автором (див. рис. 8), може повторюватись і в інших подібних базит-ультраба-
зитових масивах.
Рис. 9. Хризотил-лізардитовий серпентиніт. Зб. 90. Нік. +: mt — магнетит
Рис. 10. Карбонатизований серпентиніт. Зб. 90. Нік. +: tlc+cr — тальк-карбонат; csa — хри-
зотил-азбест
mt
mt
csa
csatlc cr+
tlc cr+
2��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Послідовність утворення серпентинів в ультрабазитах Олися-Мусюрського масиву (Приполярний Урал)
Розглядаючи послідовність перетворення базит-ультрабазитових масивів
для різних стадій, можна визначати позитивні та негативні чинники, що впли-
вають на формування тих чи інших корисних копалин. В умовах накладання
процесів метаморфізму та гідротермально-метасоматичної переробки в уль-
трабазитових породах прояви хромітів можуть бути метаморфізованими та
збіднілими через серпентинізацію, далі формується та відкладається хризо-
тил-азбест, а в умовах гідротермально-метасоматичних перетворень породи
масиву можуть бути отальковані та карбонатизовані. Наприклад, така повна
схема добре простежується для Південнобілозерського масиву серпентинітів
Українського щита. Заміщення хризотилу тальк-карбонатною речовиною є не-
гативним чинником під час оцінки азбестоносності, однак існує ймовірність
виявлення рудопроявів тальк-магнезитів [1].
У межах Олися-Мусюрського масиву процеси серпентинізації проявлені
вже досить суттєво. Хромові руди метаморфізовані, що відображається на
якості хромітів як сировини, розмірах та обсягах рудних тіл. Водночас ступінь
перетворення порід цього масиву не настільки значний, щоб утворились спри-
ятливі умови для формування великих тіл хризотил-азбесту, промислової міне-
ралізації тальку та карбонатів. Утворення хризотил-азбесту і тальк-карбонатів
відзначається повсюдно, однак не має значного поширення. Найперспектив-
ніші зони можуть знаходитись у межах блоків Мусюрулиньйоль, Мала Хосая,
Олися-Йоль, а також частково в межах дільниці Нядокота.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Рузина М.В., Яцына Д.В. Особенности петрологии и генезиса ультрамафитов Южно-
Белозерского и Олыся-Мусюрского массивов. Матеріали міжнар. конф. “Форум гірни-
ків — 2010”. — Дніпропетровськ: Вид-во Нац. гірн. ун-ту, 2010. — 266 с.
2. Чернецкая М.В., Алексеев А.В. Клинопироксениты ультраосновных массивов Хулгинс-
кого блока (Приполярный Урал). Междунар. науч.-промышл. симпоз. “Уральская гор-
ная школа — регионам”. — екатеринбург: ГОУ ВПО “Урал. гос. горн. ун-т”, 2009. —
С. 29—32.
3. Яцына Д.В. Хромитоносность Олыся-Мусюрского мафит-ультрамафитового массива
(Приполярный Урал) // Геолого-мінерал. вісн. — 2010. — № 1 (25).
|