Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я

В роботі розглядається сучасний екологічний стан та вміст хімічних забруднювачів у поверхневих водоймах території Дніпропетровської області. В статье рассматривается современное экологическое состояние и содержание химических загрязнителей в поверхностных водах Днепропетровской области. Contemporary...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Екологія і природокористування
Date:2010
Main Authors: Анісімова, Л.Б., Вичужаніна, Т.Ф., Кокошко, А.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57398
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я / Л.Б. Анісімова.,Т.Ф. Вичужаніна, А.І. Кокошко // Екологія і природокористування. — 2010. — Вип. 13. — С. 27-31. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57398
record_format dspace
spelling Анісімова, Л.Б.
Вичужаніна, Т.Ф.
Кокошко, А.І.
2014-03-08T17:26:42Z
2014-03-08T17:26:42Z
2010
Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я / Л.Б. Анісімова.,Т.Ф. Вичужаніна, А.І. Кокошко // Екологія і природокористування. — 2010. — Вип. 13. — С. 27-31. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
XXXX-0010
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57398
504.4.045
В роботі розглядається сучасний екологічний стан та вміст хімічних забруднювачів у поверхневих водоймах території Дніпропетровської області.
В статье рассматривается современное экологическое состояние и содержание химических загрязнителей в поверхностных водах Днепропетровской области.
Contemporary ecological condition and content of chemical pollution in surface waters of Dnipropetrovsk region are considered in the article.
uk
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
Екологія і природокористування
Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку
Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
Analysis of the surface water ecological condition in Pridneprovye
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
spellingShingle Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
Анісімова, Л.Б.
Вичужаніна, Т.Ф.
Кокошко, А.І.
Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку
title_short Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
title_full Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
title_fullStr Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
title_full_unstemmed Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я
title_sort аналіз екологічного стану поверхневих вод придніпров'я
author Анісімова, Л.Б.
Вичужаніна, Т.Ф.
Кокошко, А.І.
author_facet Анісімова, Л.Б.
Вичужаніна, Т.Ф.
Кокошко, А.І.
topic Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку
topic_facet Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Екологія і природокористування
publisher Інститут проблем природокористування та екології НАН України
format Article
title_alt Analysis of the surface water ecological condition in Pridneprovye
description В роботі розглядається сучасний екологічний стан та вміст хімічних забруднювачів у поверхневих водоймах території Дніпропетровської області. В статье рассматривается современное экологическое состояние и содержание химических загрязнителей в поверхностных водах Днепропетровской области. Contemporary ecological condition and content of chemical pollution in surface waters of Dnipropetrovsk region are considered in the article.
issn XXXX-0010
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57398
citation_txt Аналіз екологічного стану поверхневих вод Придніпров'я / Л.Б. Анісімова.,Т.Ф. Вичужаніна, А.І. Кокошко // Екологія і природокористування. — 2010. — Вип. 13. — С. 27-31. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT anísímovalb analízekologíčnogostanupoverhnevihvodpridníprovâ
AT vičužanínatf analízekologíčnogostanupoverhnevihvodpridníprovâ
AT kokoškoaí analízekologíčnogostanupoverhnevihvodpridníprovâ
AT anísímovalb analysisofthesurfacewaterecologicalconditioninpridneprovye
AT vičužanínatf analysisofthesurfacewaterecologicalconditioninpridneprovye
AT kokoškoaí analysisofthesurfacewaterecologicalconditioninpridneprovye
first_indexed 2025-11-25T21:12:15Z
last_indexed 2025-11-25T21:12:15Z
_version_ 1850552680791932928
fulltext ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13 27 УДК 504.4.045 Л.Б. Анісімова.,Т.Ф. Вичужаніна, А.І. Кокошко АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ПРИДНІПРОВ'Я Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ В роботі розглядається сучасний екологічний стан та вміст хімічних забруднювачів у поверхневих водоймах території Дніпропетровської області. В статье рассматривается современное экологическое состояние и содержание хими- ческих загрязнителей в поверхностных водах Днепропетровской области. Вступ На початку 90-х років ХХ сторіччя стала оче- видною прогресивна деградація екосистеми ба- сейну Дніпра особливо в середній і нижній течії річки Дніпро. Процеси деградації природних комплексів Дніпровського басейну супроводжу- ються значними, часто необоротними їх змінами, які призводять в цілому до погіршення навколи- шнього середовища та умов життєдіяльності на- селення. Соціальні та економічні проблеми, з якими стикається Україна протягом останніх ро- ків, посилюють екологічну ситуацію, що склала- ся: · забруднення вод Дніпра стоками великих промислових центрів та інших населених пунк- тів, а також хімічними речовинами, що містяться в сільськогосподарських добривах. В останні ро- ки катастрофічний характер набуває забруднення різними видами відходів берегів річки та її при- ток; · радіоактивне забруднення Дніпровських вод внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (30 км від Київського водосховища) в 1986 р.; · порушення гідрологічного режиму ріки внаслідок недотримання правил забудови та ви- користання охоронної прибережної зони Дніпра; · заболочування Дніпра – внаслідок побудо- ви ГЕС в середній і нижній течії річки утворився ланцюжок водойм з практично-стоячою водою; · зникнення унікальних річкових ландшаф- тів і екосистем в результаті затоплення водосхо- вищами заплави Дніпра. Через хронічне недофінансування більшість гідротехнічних споруд та мостів на Дніпрі посту- пово приходять в непридатність, що загрожує техногенними катастрофами. Згідно з «Програмою ПРООН - ГЕФ екологі- чного оздоровлення басейну Дніпра (2000-2004 роки)» промислове хімічне забруднення визначе- не як пріоритетна екологічна проблема басейну річки Дніпро [1] . З метою отримання безперебійної, всеохоп- люючої, достовірної інформації про склад та вла- стивості води було створено Державну мережу спостережень. Об’єкти та методи В даній роботі нами проаналізовано су- часний екологічний стан та вміст хімічних речовин, які є забруднювачами поверхневих водойм – р. Дніпро, малих річок та водосхо- вищ розташованих на території Дніпропет- ровської області, як найбільш техногенно навантаженої території. Методи хімічного аналізу, зрівняльного © Анісімова Л.Б., Вичужаніна Т.Ф., Кокошко А.І., 2010 аналізу, спостереження, дали змогу досягну- ти поставленої мети наукового завдання. Хімічний склад поверхневих вод сухо- долу та їх фізичні й органолептичні влас- тивості досить лабільні і змінюються в просторі і часі. Важливою і відповідаль- ною частиною аналізу, яка має забезпечи- ти достовірність отриманих результатів, наукову обґрунтова-ність подальшого їх використання для розв'язання екологічних і народногосподарських завдань є відби- рання проб. Наслідком неправильного від- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13 28 бирання проб може бути виникнення по- милок, які неможливо виправити ніякими експериментальними чи розрахунковими методами. Під час відбирання проб слід враховувати багато специфічних обставин, які є визначальними для певного водного об'єкта і зумовлені його фізико- географічними й гідробіологічними особ- ливостями, а також можливим антропо- генним впливом на формування якості во- ди. Басейн Дніпра є найбільшим на території України і налічує найбільшу кількість пунк- тів спостережень, та з урахуванням створів, вертикалей і горизонталей загальна кількість точок відбирання досягає 219 [2]. Середню кількість пунктів спостережень із розрахунку на кожні 1000 км довжини рі- чок та на одну річку басейну р. Дніпро наве- дено в таблиці 1, а їх розміщення на терито- рії річкових басейнів України — на рисунку 1. Таблиця 1 - Характеристика басейну річки Дніпро Середня кількість пунктів спо- стережень у межах України Водозбір- на площа в межах України, км2 Сумарна довжина річок у межах ба- сейну, км Серед- ньоріч- ний вод- ний стік, км3 Кіль- кість річок у межах України Кількість пунктів спо- стережень у межах Укра- їни (окрім озер) на кожні 1 тис. км річок на одну річку 294 500 75087 (1210 у межах України) 52,00 41 80 1 (33 на Дніпрі та його водо- сховищах) 2 (40 на Дніпрі та його водо- сховищах) Рисунок 1 - Схема розміщення пунктів спостережень за хімічним складом поверхневих вод України Державної гідрометеорологічної служби На Дніпрі та його водосховищах у про- мислових районах щільність пунктів спосте- режень є найбільшою. В середньому на ко- жну річку, крім Дніпра, припадає від 1 до 2 пунктів спостережень, що забезпечує досить повну інформацію про їх екологічний стан. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13 29 Середній водний стік Дніпра становить 60 % загального водного стоку річок України [2]. Водні ресурси Дніпра забез- печують водою понад 32 млн. населення та 2/3 господарського потенціалу країни. Найбільшу кількість забруднюючих речо- вин водокористувачі скидають до Дніпра (до 23% від усіх скидів), 60% території басейну розорано, на 35% ґрунти еродо- вані, на 80% трансформовано природний ландшафт. Водосховища на Дніпрі є аку- муляторами полютантів. Тому особливу увагу приділено контролю якості води Дніпра та його водосховищ. 27 лютого 1997 р. Верховна Рада Укра- їни затвердила Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніп- ра та поліпшення якості питної води. Результати і обговорення Хімічний склад поверхневих вод басейну Дніпра стосовно іонів основних хімічних забруднювачів та мінералізація води тісно пов'язаний з його природними умовами. За численними дослідження між мінералізаці- єю води (вмістом головних іонів) та її витра- тами існує тісний зворотний зв'язок. У зв'я- зку з незначними коливаннями середньоріч- ної водності у басейні Дніпра протягом останнього десятиліття мінералізація прак- тично не змінювалась і в середньому коли- валась у межах 456 — 535 мг/дм3 [2]. Склад іонів основних хімічних полютан- тів відносно стабільний, серед них доміну- ють кальцій (23,1-24,6 мг-екв/дм3) та гідро- карбонат-іони (26,0-29,3 мг-екв/дм3). Незва- жаючи на це, для поверхневих вод басейну Дніпра характерна велика строкатість іонно- го складу, й отже, мінералізації води [2] Мінералізація вод водосховищ дніпров- ського каскаду та приток лісової зони та лі- состепової зони в основному знаходиться у межах гранично допустимих концентрацій для поверхневих водойм - до 1000 мг/дм3, склад солей гідрокарбонатно-кальцієвий. У воді річок Оріль, Інгулець, тобто сте- пової зони, вміст розчинених солей переви- щує 1000 мг/дм3, а мінералізація вод річок Вовчої, Самари та Солоної — понад 3000 мг/дм3. Склад води цих річок змінюється з гідрокарбонатно-кальцієвого на сульфатно- магнієвий або сульфатно-натрієвий. Зазвичай вплив антропогенного чинника на формування стоку розчинених солей у більшості річок басейну Дніпра не переви- щує 10 %. Але у Придніпровському регіоні, де розвинений гірничодобувний комплекс, роль господарської діяльності людини є іс- тотною, тому водночас у таких річках, як Самара, Вовча, Інгулець, високий і природ- ний вміст солей. Незначні зміни середніх значень хімічних показників протягом п’ятдесятирічного пе- ріоду свідчить про стабільний стан гідрохі- мічних систем. Для вод Дніпровського ба- сейну характерне середнє значення рН від 7,84 до 7,95. У водах річок сульфатного типу (Інгулець) середньорічний водневий показ- ник перевищував 8,0, що пов'язано зі змі- щенням карбонатно-кальцієвої рівноваги. На вміст іонів водню у верхніх водосховищах каскаду істотно впливає надходження гуму- сових речовин з басейну Прип'яті. Середній багаторічний вміст розчиненого кисню у водах басейну Дніпра становить 10,0 мг/дм3. У сезонному аспекті навесні фі- ксується максимум концентрацій, а влітку вони спадають до мінімуму. Проаналізував- ши динаміку концентрацій кисню за останнє десятиліття по басейну загалом, можна за- значити наявність статистично достовірної тенденції до незначного зменшення його вмісту у воді. Така тенденція характерна для переважної більшості річок басейну і зокре- ма Дніпродзержинського водосховища. У басейні Дніпра досить часто спостері- гається явище задухи, зумовлене зниженням вмісту кисню нижче порогового рівня — 4 мг/дм3. Це може спостерігатися взимку вна- слідок тривалого льодоставу або влітку че- рез витрачання кисню на окислення органі- чних речовин на фоні зменшення його роз- чинності з підвищенням температури води. Останнє частіше трапляється у водах з висо- ким вмістом органічних речовин внаслідок скидання стічних вод (Дніпродзержинське водосховище — м. Верхньодніпровськ). Вміст у воді мінеральних форм азоту та фосфору свідчить про евтрофування водного об'єкта та його здатність до самоочищення. Зокрема, вміст мінеральних форм азоту про- тягом десятирічного періоду зменшився ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13 30 майже у 2,5 рази до 0,4 - 0,5 мг/дм3 у 2004 р. [3]. Як правило, підвищені концентрації мі- неральних форм азоту спостерігаються у створах нижче розміщених міст, що пов'яза- но з надходженням недостатньо очищених або неочищених стічних вод з міських кана- лізаційних колекторів. Серед різних форм мінерального азоту у поверхневих водах басейну Дніпра перева- жають іони амонію. У басейні Дніпра трап- ляються випадки екстремально високого за- бруднення іонами NН4, що сягає рівня 10 гранично допустимих концентрацій (ГДК), тобто його абсолютна величина змінюється в широких межах. Забруднення поверхневих вод іонами NН4 в основному пов'язане з ан- тропогенним впливом. Оскільки склад місь- ких стічних вод визначається якістю річко- вих вод, промисловими стічними водами, протяжністю та експлуатаційним станом каналізаційних мереж, кількістю населення, його харчовим раціоном, структурою вико- ристання міської території та ін., тому тери- торіальний розподіл цього показника не має закономірного характеру. Середньорічне значення вмісту нітритно- го азоту у воді кожної другої річки басейну не відповідає встановленим нормативним вимогам (ГДК 0,02 мг/дм3). Концентрації нітритного азоту близькі до 20 ГДК спосте- рігалися у воді р. Інгулець (нижче від м. Кривій Ріг), що свідчить про незадовільну ефективність очисних споруд міста. Середній вміст мінерального фосфору у водах басейну Дніпра за десятирічний пері- од знаходився в межах 0,14 - 0,16 мг/дм3 [3]. В Україні на сьогодні не встановлено ГДК для мінерального фосфору, але вважається, що концентрація на рівні 0,05 мг/дм3 є гра- ничною для можливості запобігання пору- шенню екологічної рівноваги й антропоген- ного евтрофування водойм. Вміст органічних речовин у воді, оціню- ють за непрямим показником окислюванос- ті, або хімічного споживання кисню (ХСК). Середнє значення цього показника за період 1994 - 2004 рр. становило 29,6 мг/дм3, що за рівнем забруднення відповідає «слабко за- брудненим водам». За зазначений період вміст органічних речовин знизився. Наявність гумусових речовин у водних екосистемах пов'язана з їх вимиванням із ґру- нтового покриву водозборів. Статистичний аналіз дозволив виявити наявність прямої за- лежності між змінами водного стоку та вміс- том гумусових речовин. Підвищений вміст органічних сполук спричинює надходження у водну екосистему гумусових речовин, а зна- чить свідчіть про збільшення водності. Вміст таких забруднювальних речовин як нафтопродукти, синтетичні поверхнево- активні речовини і феноли, що потрапляють у поверхневі води внаслідок діяльності людини, у басейні Дніпра стабільно зменшувалось про- тягом десятиріччя. Нафтопродукти потрапляють у поверхневі води в результаті витоку з трубопроводів, зі стічними водами нафтопереробних заводів або внаслідок змивання з поверхні водозбору. У басейні Дніпра середня концентрація нафто- продуктів зменшилась більш ніж у 10 разів до 0,005 мг/дм3. Середня концентрація синтетичних повер- хнево-активних речовин (СПАР), що потрапи- ли у поверхневі води, за вищезазначений пері- од часу істотно знизилась і в 2004 р. становила 0,02 мг/дм3. Максимальні концентрації синте- тичних поверхнево-активних речовин спосте- рігались у воді р.Інгулець біля м. Кривий Ріг. Поодинокі випадки підвищених концентрацій СПАР характерні для Дніпродзержинського водосховища (м. Верхньодніпровськ), річок Самара (м. Новомосковськ), Вовча (с.м.т. Ва- сильківка) [4]. Одними з найпоширеніших забруднюваль- них речовин є феноли. Вони надходять у по- верхневі води як зі стічними водами, так і утворюються в результаті внутрішньо- водоймищних процесів. Забруднення поверх- невих вод басейну Дніпра фенолами досі за- лишається значним. У притоках найбільша середньорічна концентрація фенолів зафіксо- вана у воді р. Самара — 7 ГДК, та у Дніпро- дзержинському водосховищі — 5 ГДК. Важкі метали токсичні для водних екосис- тем, як, то для вод басейну Дніпра характерне повсюдне забруднення цими компонентами. Втім за останній час спостерігалася стійка те- нденція до зниження вмісту важких металів у воді, За літературними даними середні конце- нтрації важких металів зменшилися майже вдвічі. Тобто це свідчить про збереження са- моочисної здатності щодо важких металів рі- чок басейну Дніпра. Однак зі зростанням тем- пів виробництва спостерігається зростання середньорічних концентрацій цинку, хрому і міді. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13 31 Коливання вмісту міді у поверхневих во- дах басейну Дніпра приблизно знаходиться у межах 0-99 мкг/дм3. Найбільш забруднені сполуками міді води Каховського водосхо- вища біля міста Нікополь, а середні концен- трації міді перевищували 10 мкг/дм3 [5]. У водах річки Вовча та Дніпродзержин- ського водосховища середні концентрації міді становили 5-10 мкг/дм3, що відповідає рівню «слабко забруднених вод». Вміст сполук мангану у поверхневих во- дах Дніпра досить високий через значний фоновий вміст цього елемента у земній корі. Найбільші концентрації мангану (50-60 ГДК) спостерігалися у воді Дніпродзержин- ського водосховища [3]. Забруднення вод сполуками цинку пере- важно характерне для індустріальних центрів, максимальні концентрації металу виявлені у воді Каховського водосховища, нижче від міста Нікополь і річки Вовча. Та- кий вміст цинку відповідає категорії якості «дуже брудні води». Найбільші середньорі- чні значення вмісту цинку: 13 ГДК для вод р. Вовча і 10 ГДК для Каховського водосхо- вища [5]. Висновки Застосування метода зрівняння фактично отриманих значень показників різної природи з їх ГДК не дає об’єктивної оцінки якості во- ди. З точки зору теоретичного обґрунтування комплексне оцінювання, за допомогою різних властивостей води, надзвичайно складне. Пе- ревагою комплексної оцінки є можливість од- нозначного встановлення рівня забруднення водяних об'єктів та проведення просторово- часового аналізу забруднення. Розширений перелік показників дає найбільш повну оцінку функціонування абіотичної й біотичної скла- дових водяних екосистем. Найбільш об’єктивну екологічну оцінку в дослідженні якості вод можна отримати лише на основі екосистемного підходу керуючись концепцією забезпечення стійкості екосистеми та за умо- вою її нормального функціонування. Перелік посилань 1. Программа ПРООН-ГЭФ экологического оздоровления бассейна Днепра.– К., 2006.– 122 с. 2. Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Аналітична хімія поверхневих вод. – К.: Наукова думка, 2007. – 455 с. 3. Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Гідрохімічний довідник: По- верхневі води України. Гідрохімічні розрахунки. Методи аналізу. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 656 с. 4. Географический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1989 – 592 c. 5. Хімко Р.В., Мережко О.І., Бабко Р.В. Малі річки – дослідження, охорона, відновлення. – К.: Інститут екології, 2003. – 380 с. L.B. Anisimova, T.F. Vychuzhanina, A.I. Kokoschko ANALYSIS OF THE SURFACE WATER ECOLOGICAL CONDITION IN PRIDNEPROVYE Institute for Nature Management Problems & Ecology, National Academy of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovs’k Contemporary ecological condition and content of chemical pollution in surface waters of Dnipropetrovs’k region are considered in the article. Надійшла до редколегії 12 травня 2010 р. Рекомендовано членом редколегії канд. техн. наук М.А. Ємцем