Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія
Рецензія на посібник: Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5741 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с. / Ю. Куценко // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — К., 2008. — Вип. 3. — С. 460-464. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859957539533225984 |
|---|---|
| author | Куценко, Ю. |
| author_facet | Куценко, Ю. |
| citation_txt | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с. / Ю. Куценко // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — К., 2008. — Вип. 3. — С. 460-464. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на посібник: Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:20:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ейдос
3’2008
Куценко Юлія
Херсон
Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для
студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС,
2007. – 312 с.
Питання про так звану «кризу сучасної історичної науки» було
поставлено у вітчизняній історіографії ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст.
Сутність цього поняття неодноразово розглядалася у дослідженнях
відомих російських істориків – А.Я.Гуревича, Л.П.Рєпіної,
Ю.Л.Безсмертного та ін. У загальному розумінні криза трактується як
фіксація невідповідності традиційної позитивістської методології, яка
застосовувалася у вітчизняних історичних та історіографічних
дослідженнях, потребам часу. Така історіографічна ситуація, на думку
більшості авторів, зумовила певне відставання вітчизняних істориків
від західних колег у впровадженні в історичні студії незвичних методів
та комплексу джерел, які дозволяють більш глибоко здійснювати
аналіз історичних подій та процесів.
Здобуття Україною незалежності не призвело до кардинальних
змін у історичних та істор іографічних дослідженнях. У спадок
українській історичній науці дісталася не лише фінансова криза, що
змусила на деякий час згорнути масштабні наукові студії, але, що
дійсно є суттєвим, й криза парадигмальна. Українські історики
опинилися на певному перехр есті у своїх пошуках оптимального
поєднання кращих вітчизняних традицій історіописання з новим
комплексом джерел та методами, які вже досить давно застосовувалися
у зарубіжних історичних дослідженнях.
Сьогодні загальноприйнятим в українській історіографії,
незалежно від напрямку конкретного дослідження, є використання
комплексної методології, яка являє собою систему понять, принципів,
методів, що допомагають у вирішенні дослідницьких завдань. Не
викликає сумнівів необхідність наближення до «міфічної» поки щ о
Рец. на кн.: Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія 461
об’єктивності історичних досліджень, звільнених за допомогою
полідисциплінарності від надмірної ідеологізації і певної
однозначності висновків позитивістських досліджень. Втім, внаслідок
малодоступності зарубіжної літератури з історичної й історіографічн ої
проблематики та, у певній мірі, з -за не володіння мовами, доступ до
вивчення кращих здобутків світової історичної науки для вітчизняних
вчених є значно обмеженим. Одночасно цю проблему посилює брак в
українській історіографії синтетичних історико -теоретичних робіт з
методології історичних студій, які дозволяють «заочно» ознайомитися
з досвідом закордонних істориків в галузі розробки нетрадиційних
підходів і методів історичного та історіографічного дослідження.
Вирішити проблему такої відірваності від к ращих здобутків
світової історичної думки поставив перед собою у своїй книзі
«Сучасна світова історіографія: посібник для студентів історичних
спеціальностей університетів» (Львів: ПАІС, 2007) відомий львівський
дослідник Леонід Зашкільняк. На протязі 90 -х рр. минулого століття
ним були підготовлені дві грунтовні розвідки: «Вступ до методології
історії» (1996) та «Методологія історії від давнини до сучасності»
(1999). Рецензована монографія є логічним продовженням цієї роботи.
Безсумнівною заслугою автора є подолання не тільки властивої
українській історіографії ідеологізації, але й уникнення надмірної
теоретизації, що робить текст легким для сприйняття й використання
як у наукових пошуках, так і у навчальному процесі вищої школи.
Структура роботи підпорядко вана поставленим у вступі меті та
завданням проведеного дослідження. Проте, можна виявити певні
розбіжності з попередніми розвідками автора. Так, основну увагу автор
приділив останнім тенденціям розвитку світової історіографії,
хронологічні межі якої визна чено другою половиною ХХ – початком
ХХІ ст. для всіх країн, окрім посткомуністичних. Колишні країни
соцтабору, в результаті своєї ізольованості від світового
історіографічного процесу, активно приєднуються до наукового загалу
наприкінці ХХ ст., тому відлік «сучасної історіографії» Л.Зашкільняк
починає з 80-х рр. минулого століття.
Комплексність в аналізі здобутків сучасних історіографічних
досліджень досягається в роботі наявністю невеликого суто
теоретичного розділу, в якому подано загальні уявлення щодо с утності
поняття «історіографія», її природи та визначення понятійного апарату
цієї наукової дисципліни.
Враховуючи публікацію дослідником двох попередніх історико -
теоретичних екскурсів, він не став докладно зупинятися на ранніх
етапах розвитку історичної думки, тому третій розділ «Історія
історичної думки до середини ХХ століття» являє собою дуже
Куценко Юлія462
«стислий конспект» «Методології історії», й покликаний підвести вже
підготовленого читача (видання призначено передусім для студентів)
для сприйняття основного те ксту. Такий підхід має на увазі якщо не
попереднє знайомство з роботами найбільш відомих представників
світової історіографії та науковою літературою про них, то хоча б з
розвідками самого автора з цієї проблематики. В розділі
висвітлюються основні віхи ро звитку античної, середньовічньої
церковної, гуманістичної, просвітицької, романтичної, позитивістської,
марксистської історіографії. Окремо виділено ХХ століття у зв’язку зі
змінами в історіописанні – так званим «модернізмом» в історичних
дослідженнях, пов’язаним з проникненням в історичні дослідження
філософських ідей неокантіанства, їх поєднання з соціологічними
студіями, виникненням та розвитком школи «Анналів», появі
структурної антропології, деякі зміни в марксистській методології.
Виклад основної частини побудований так само як і в
«Методології історії», хоча і має певні принципові відмінності. Автор
виділив три структурні компоненти світового історіографічного
процесу (відповідно заявлені назви розділів роботи): історична наука в
Західній Європі та Сполученних Штатах Америки; нові тенденції
розвитку історіографії Центральної та Східної Європи; риси розвитку
історичної науки на Далекому Сході та в Африці. Кожній з цих частин
передує загальний аналіз провідних тенденцій протікання
історіорафічного процесу в цих географічних зонах, обумовлені
політичною ситуацією, традиціями історіописання, зовнішніми
впливами. Відмінність від попередніх розвідок полягає у тому, що в
«Методології історії» автор зосереджується на виокремленні
специфіки кожного напрямку, течії або школи, не звертаючи увагу на
географію. У рецензованій же роботі він передусім розглядає
територіальні впливи в межах загальних тенденцій у світовій
історіографії.
У четвертій частині «Історична наука в другій половині ХХ – на
початку ХХІ століття» увагу Л.Зашкільняка зконцентровано на появі
такого явища в історичній науці як постмодерністська методологія та її
головних постулатах: (1) історія – не дискурс, а конструювання
дискурсу згідно з «існуючими стандартами», (2) відкидання
традиційної наукової методології, виключно робота над (а не з)
текстом та декодування понять й термінів, (3) завдання історіографа
полягає у представленні способів реконструкції минулого, а не суто
самого моделювання історичної минувшини. Автор зупиняєтьс я на
таких течіях як структурна антропологія, «метаісторія», «кліометрика»,
«нова політична» і «нова соціальна» історії. Окремо висвітлено явище
«ера постструктуралізму і нарративізму», до якого віднесено
Рец. на кн.: Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія 463
мікроісторію, третє покоління школи «Анналів», генд ерні
дослідження, усну історію, «нову культурну» та «нову інтелектуальну»
історію. Звичайно, дослідник не вперше аналізує цей період розвитку
світової історичної науки, але в «Методології історії» аналіз є більш
детальним. Не оминає він увагою і питання мі жнародного
співробітництва істориків в рамках створеного у 1926 р. в Женеві
Міжнародного комітету історичних наук. На жаль, закінчуючи екскурс
дослідник не робить узагальнюючих висновків, напевно вважаючи, що
вони були ним вже зроблені у попередніх роботах , а формат
навчального посібника не потребує обов ’язкових узагальнень.
Наступні підрозділи присвячені висвітленню територіальних
особливостей протікання загального історіографічного процесу та його
окремих тенденцій та течій у Франції, Великій Британії, Ні меччині,
Італії і США як «законодавців мод» в сучасній історичній науці.
Більшу увагу приділено національним проблемним історіографіям,
здобутки яких в принципі недоступні вітчизняним історикам.
П’ятий та шостий розділи присвячені аналізу історіографічного
процесу центрально-, східноєвропейських та азіатських країн, що є
новацією для української історичної науки. Тому прекрасно
доповнюють попередні дослідження як автора рецензованої роботи,
так і розвідки інших українських істориків (Л.Таран, І.Колесник та ін.)
При розгляді сучасної історіографії найбільших
посткомуністичних держав (Російської Федерації, Польщі, Чехії)
Л.Зашкільняк прослідковує кардинальні зміни, що сталися в історичній
науці цих країн при відході від марксистської методології та
виокремлює загальні для всіх колишніх країн соцтабору тенденції:
повний розрив, відмежування від попереднього періоду; реанімація
схем і методології національних історій ХІХ – початку ХХ ст.;
розуміння необхідності вивчення, але не засвоєння методологічних
здобутків провідних історіографічних напрямків зарубіжної науки;
пріорітет заповненння «білих плям» національних історій; дослідження
навколо «кризи історичної науки», яка ніби охопила всю світову
історичну спільноту та ін. Як спеціаліст в галузі польської
історіографії, Л.Зашкільняк розглядає польську історичної науки за
проблемним принципом, відповідно приділяючи їй більшу частину
розділу. Російська та чеська історіографії представлені лише аналізом
загальних тенденцій їх розвитку та окремих найбільш виразних
історіографічних течій.
Остання частина представляє собою висвітлення історичних
етапів та політичних обставин, загальних тенденцій та найбільших
здобутків азіатської (китайської і японської) та африканської
(детальніше єгипетської) історіографій.
Куценко Юлія464
Характерною залишається відсутність як загальних висновків у
підрозділах та розділах, а також по роботі вцілому, що напевно
повинно залишити для читача (передусім студента -історика) простір
для власних рефлексій з приводу предмета дослідження.
У порівнянні з попередніми роботами історіографічний стиль і
форма подання матеріалу не змінилися. Втім, поєднання логічності
викладу з простотою викладу складного і часто маловідомого
матеріалу робить рецензовану роботу не лише своєчасною, а й просто
необхідною для сучасної укр аїнської історіографії та професійної
історичної освіти. Сподіваємося, що найближчим часом ця книга, як і
попередні видання, Л.Зашкільняка стануть затребуваними та широко
доступними для читача.
30
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5741 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:20:33Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Куценко, Ю. 2010-02-04T12:31:03Z 2010-02-04T12:31:03Z 2008 Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с. / Ю. Куценко // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — К., 2008. — Вип. 3. — С. 460-464. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5741 Рецензія на посібник: Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с. uk Інститут історії України НАН України Рев’ю Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія Article published earlier |
| spellingShingle | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія Куценко, Ю. Рев’ю |
| title | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія |
| title_full | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія |
| title_fullStr | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія |
| title_full_unstemmed | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія |
| title_short | Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія |
| title_sort | зашкільняк л. сучасна світова історіографія |
| topic | Рев’ю |
| topic_facet | Рев’ю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5741 |
| work_keys_str_mv | AT kucenkoû zaškílʹnâklsučasnasvítovaístoríografíâ |