Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту
У статті розглянуто проблему формування і розв'язання еколого-економічних систем при відтворенні техногенно порушених земель. Запропоновано агроенергетичний механізм їх екологізації для формування та впровадження агрокліматичного коридору на території найбільш техногенно порушених земель м. Бал...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Екологія і природокористування |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57412 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту / С.М. Дутка, Ю.В. Мельник, І.В. Деревянко // Екологія і природокористування. — 2010. — Вип. 13. — С. 189-197. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57412 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дутка, С.М. Мельник, Ю.В. Деревянко, І.В. 2014-03-08T18:04:10Z 2014-03-08T18:04:10Z 2010 Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту / С.М. Дутка, Ю.В. Мельник, І.В. Деревянко // Екологія і природокористування. — 2010. — Вип. 13. — С. 189-197. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57412 622.85+504.062 У статті розглянуто проблему формування і розв'язання еколого-економічних систем при відтворенні техногенно порушених земель. Запропоновано агроенергетичний механізм їх екологізації для формування та впровадження агрокліматичного коридору на території найбільш техногенно порушених земель м. Балаклави. В структуру пілотного проекту включені патентоспроможні технічні рішення агро енергетичного техногенного парку та його фізичної моделі енергоактивної садиби, які відносяться до складних еколого-економічних систем. В статье рассмотрена проблема формирования и разрешения эколого-экономических систем при восстановлении техногенно нарушенных земель. Предложен агроэнергетический механизм их экологизации для формирования и внедрения агроэнергетического климатического коридора на территории наиболее техногенно нарушенных земель г. Балаклава. В структуру пилотного проекта включены патентоспособные технические решения энергоактивного техногенного парка и его физической модели энергоактивной усадьбы, которые относятся к сложным эколого-экономическим системам. The problems of improving the socio-economic and energy-ecological efficiency under the recovery of technogenic disturbed territories through the agroenergy remediation and greening are considered. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту Formation of ecological-economic system for energydynamic agroclimatic corridor as ecological comfort zone Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту |
| spellingShingle |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту Дутка, С.М. Мельник, Ю.В. Деревянко, І.В. Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека |
| title_short |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту |
| title_full |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту |
| title_fullStr |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту |
| title_full_unstemmed |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту |
| title_sort |
формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту |
| author |
Дутка, С.М. Мельник, Ю.В. Деревянко, І.В. |
| author_facet |
Дутка, С.М. Мельник, Ю.В. Деревянко, І.В. |
| topic |
Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека |
| topic_facet |
Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Екологія і природокористування |
| publisher |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Formation of ecological-economic system for energydynamic agroclimatic corridor as ecological comfort zone |
| description |
У статті розглянуто проблему формування і розв'язання еколого-економічних систем при відтворенні техногенно порушених земель. Запропоновано агроенергетичний механізм їх екологізації для формування та впровадження агрокліматичного коридору на території найбільш техногенно порушених земель м. Балаклави. В структуру пілотного проекту включені патентоспроможні технічні рішення агро енергетичного техногенного парку та його фізичної моделі енергоактивної садиби, які відносяться до складних еколого-економічних систем.
В статье рассмотрена проблема формирования и разрешения эколого-экономических систем при восстановлении техногенно нарушенных земель. Предложен агроэнергетический механизм их экологизации для формирования и внедрения агроэнергетического климатического коридора на территории наиболее техногенно нарушенных земель г. Балаклава. В структуру пилотного проекта включены патентоспособные технические решения энергоактивного техногенного парка и его физической модели энергоактивной усадьбы, которые относятся к сложным эколого-экономическим системам.
The problems of improving the socio-economic and energy-ecological efficiency under the recovery of technogenic disturbed territories through the agroenergy remediation and greening are considered.
|
| issn |
XXXX-0010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57412 |
| citation_txt |
Формування еколого-економічної системи енергоактиного агрокліматичного коридору як зони екологічного комфорту / С.М. Дутка, Ю.В. Мельник, І.В. Деревянко // Екологія і природокористування. — 2010. — Вип. 13. — С. 189-197. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dutkasm formuvannâekologoekonomíčnoísistemienergoaktinogoagroklímatičnogokoridoruâkzoniekologíčnogokomfortu AT melʹnikûv formuvannâekologoekonomíčnoísistemienergoaktinogoagroklímatičnogokoridoruâkzoniekologíčnogokomfortu AT derevânkoív formuvannâekologoekonomíčnoísistemienergoaktinogoagroklímatičnogokoridoruâkzoniekologíčnogokomfortu AT dutkasm formationofecologicaleconomicsystemforenergydynamicagroclimaticcorridorasecologicalcomfortzone AT melʹnikûv formationofecologicaleconomicsystemforenergydynamicagroclimaticcorridorasecologicalcomfortzone AT derevânkoív formationofecologicaleconomicsystemforenergydynamicagroclimaticcorridorasecologicalcomfortzone |
| first_indexed |
2025-11-27T05:25:28Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:25:28Z |
| _version_ |
1850801636388110336 |
| fulltext |
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
189
УДК 622.85+504.062
С.М. Дутка, Ю.В. Мельник,
І.В. Деревянко
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ
СИСТЕМИ ЕНЕРГОАКТИНОГО
АГРОКЛІМАТИЧНОГО КОРИДОРУ ЯК
ЗОНИ ЕКОЛОГІЧНОГО КОМФОРТУ
У статті розглянуто проблему формування і розв’язання еколого-економічних систем
при відтворенні техногенно порушених земель. Запропоновано агроенергетичний меха-
нізм їх екологізації для формування та впровадження агрокліматичного коридору на
території найбільш техногенно порушених земель м. Балаклави. В структуру пілотного
проекту включені патентоспроможні технічні рішення агро енергетичного техногенного
парку та його фізичної моделі енергоактивної садиби, які відносяться до складних еко-
лого-економічних систем.
В статье рассмотрена проблема формирования и разрешения эколого-экономических
систем при восстановлении техногенно нарушенных земель. Предложен агроэнергети-
ческий механизм их экологизации для формировния и внедрения агроэнергетического
климатического коридора на территории наиболее техногенно нарушенных земель г.
Балаклава. В структуру пилотного проекта включены патентоспособные техничские
решения энергоактивного техногенного парка и его физической модели энергоактив-
ной усадьбы, которые относятся к сложным эколого-экономическим системам.
Постановка проблеми. Економічний ро-
звиток паливно-енергетичного і гірничо-
металургійного комплексів України супро-
воджується нераціональним використанням
природних ресурсів, надзвичайно низькою
енергоефективністю, застарілими технологі-
ями, активізацією несприятливих природно-
антропогенних процесів. Із надр вилучають-
ся, перемішуються, і накопичуються величе-
зні маси гірничих порід, природних відходів
та шламів, суттєво змінюється природний
ландшафт промислових густо населених ре-
гіонів, що приводить до значного наванта-
ження на довкілля, в першу чергу на доро-
гоцінні земельні ресурси. Загальна площа
забруднених та порушених територій в
Україні досягає 75 %. У промислових регіо-
нах створюються і поширюються «зони еко-
логічного лиха», які негативно впливають на
життєдіяльність населення і породжують
соціально-демографічні проблеми економіч-
ної політики в регіонах [4,5]. Особливо ак-
туальна проблема відтворення деградованих
та порушених земель для унікального регіо-
ну Севастополя і Балаклави, в якому більш
30% території відноситься до природно-
заповідного фонду і йому надано статус мі-
жнародної курортно-оздоровчої і туристич-
ної зони. Розвиток існуючої мережі природ-
© Дутка С.М., Мельник Ю.В.,
Деревянко І.В., 2010
но заповідного фонду м. Севастополя (зага-
льнодержавного значення ландшафтні зака-
зники «Байдарський», «Мис Айя», «Мис Фі-
олент» та загально-зоологічний заказник
«Бухта Козача») передбачається за рахунок
створення національного природного парку
площею орієнтовно 25 тис. га, створення
регіонального ландшафтного парку «Герак-
лея» між Балаклавською і Козачою бухтами
із прилягаючою акваторією Чорного моря,
організації ботанічного ландшафтного зака-
зника «Каранський» на Гераклейському пів-
острові й прилягаючою акваторією Чорного
моря орієнтовно площею, відповідно, 1071 і
950 гектарів.
- У серпні 2008 року підведені підсум-
ки Всеукраїнської акції «Сім природних чу-
дес України», результатами Інтернет-
голосування і паралельного опитування ви-
сококваліфікованих експертів визначена де-
сятка лідерів: 1. Асканія Нова; 2. Мармурова
печера; 3. Озеро Світязь; 4. Озеро Синевир;
5. Гранітно-степове Побужжя; 6. Подільські
Товтри; 7. Олешківські піски; 8. Балаклавсь-
ка бухта з мисом Айя і Фіолент; 9. Дністров-
ський каньон; 10. Оптимістична печера.
Аналіз досліджень і публікацій. В ме-
жах районного міста Балаклави зосереджені
практично відроблені Кадиківський, Захід-
но-Балаклавський і Псилерахський кар’єри
(рисунок 1) площею понад 450 га та заборо-
нена з екологічних умов розробка вапняку
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
190
на горі Гасфорт . Величезні площі поруше-
них земель і відвалів гірничих порід, заста-
рілі і еконебезпечні технології гірничовидо-
бувних робіт суттєво погіршили своєрідний
природний ландшафт міста, негативно впли-
вають на стан здоров’я і працездатність на-
селення. Сутність техногенно порушених
територій приведена в публікаціях [3,5]. На-
уковими спеціалізірованими колективами
професорів Шапара А.Г. [10,23], Бекаревича
М.О. [19], Дриженка Ю.А. [2] науково об-
ґрунтовані і практично вирішені проблеми
сільськогосподарського використання по-
рушених земель, відновлення земель при
гірничих розробках, раціонального приро-
докористування, сталого розвитку та техно-
генної безпеки промислових регіонів. Зако-
нодавчими актами і нормативними докумен-
тами передбачена і затверджена обов’язкова
гірничотехнічна і біологічна рекультивація
земель гірничо-видобувними підприємства-
ми за рахунок собівартості їх продукції.
Рисунок 1 - Порушені землі Балаклави та запропонований кліматичний коридор через найбільш
техногенно небезпечній території
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
191
У 1992 році учасники міжнародного самі-
ту в Ріо-де-Жанейро одностайно усвідомили
хибність діючих принципів індустріального
економічного розвитку цивілізації, та взяли
на себе відповідальність за розробку і впро-
вадження в життя нової філософії сталого
розвитку [10,19], коли гарантується рівні
права на природні ресурси як теперішніх,
так і прийдешніх поколінь. Критичний ана-
ліз сьогоденної ситуації в соціальній, еконо-
мічній, політичній та природно користува-
льній сферах свідчить, що досягти принци-
пів сталого розвитку дуже і дуже нелегко
Але іншої альтернативи у людства просто
немає, тому що подальший індустріальний
розвиток економіки ( техногенез ) веде до
підриву самих основ існування життя на зе-
млі В Україні питання розробки основних
принципів сталого еколого-економічного
розвитку вирішуються з 1998 року головним
Інститутом проблем природокористування
та екології НАН України (м. Дніпропет-
ровськ ). Результати фундаментальних до-
сліджень були опубліковані в монографіях
інституту Методичні підходи до вибору
стратегії сталого розвитку території «Мето-
дичні підходи до вибору і обґрунтування
критеріїв і показників сталого розвитку різ-
них ландшафтних регіонів України, Мето-
дичні вказівки з розробки регіональних
стратегій сталого розвитку, Стратегія і так-
тика сталого розвитку» [19] , а також у ма-
теріалах проведених п’яти науково - практи-
чних конференцій «Проблеми природокори-
стування, сталого розвитку та техногенної
безпеки регіонів».
Аналіз природно-ресурсного забезпечен-
ня території може відігравати ключову роль
при прийнятті еколого-економічних рішень,
метою якого є суттєве скорочення втрат ре-
сурсів, перш за все екологічних (води, лісів,
мінеральних ресурсів). Екологічні конфлікти
є результатом впровадження державою (те-
риторією, окремими суб’єктами ) неефекти-
вних ресурсних режимів і конфліктної полі-
тики у сфері ресурсовикористання
[12,17,20,21], особливо не відновлювальних
(нафта, газ, мінеральні поклади) або важко-
відновлювальних ( земельні, водні, лісові)
ресурсів.
Метою дослідження є підвищення соці-
ально – економічної та енергоекологічної
ефективності при відтворенні техногенно
порушених земель шляхом їх агроенергети-
чної рекультивації та екологізації.
Основні результати дослідження. Ана-
ліз сутності порушених земель, складних
соціально-політичних умов у м. Севастопо-
лі, громадських позицій Балаклавського
Союзу промисловців і підприємців обумо-
вили доцільність і невідкладність вирішення
зазначеної вище проблеми [3,5]. При залу-
ченні провідних науковців спеціалізірованих
інститутів на громадських засадах, з позицій
«Екологія. Енергетика. Людина» розробле-
ний, обґрунтований і рекомендований до
впровадження Інноваційний проект «Ство-
рення і впровадження екологічно безпечних,
енергоактивних господарських комплексів
на деградованих землях курортно-
оздоровчої і туристичної зони «Балаклава»
[4]. Цей проект має високий рівень новизни,
значну соціально-економічну і екологічну
ефективність, спрямованість на сталий роз-
виток регіону , відзначений дипломом лау-
реата Всеукраїнського конкурсу «Лідер па-
ливно-енергетичного комплексу – 2006».
Величезні площі порушених земель і від-
валів шламів та відходів привели до транс-
формації рельєфу і суттєво погіршили своє-
рідний природний ландшафт міста, негатив-
но впливають на стан здоров’я і працездат-
ність населення, практично створюють зони
екологічного лиха. Джерелами патогенності
порушених земель є глибокі котловани Пси-
лерахського і Кадиківського кар’єрів з по-
стійними зсувами гірничих порід у робочий
простір, низька стійкість бортів кар’єрів і
високих відвалів розкривних порід на їхній
бровці , накопичування шламів дробарно-
збагачувальних фабрик в котловані відпра-
цьованого Західно-Балаклавського кар’єру
вище нормативної відмітки на крутому схилі
над житловим кварталом міста, їх повітряна
і водяна ерозія , а також можливість їх по-
вторного зсуву на житловий масив міста при
надмірному зволоженні шламів та внаслідок
активізації сейсмічних явищ, накопичування
гірничих порід на узбережжі Чорного моря у
балці Васильова, що привело у грудні 2006
року до найбільшого техногенного зсуву
ґрунту у море, багаторічне, неконтрольоване
скидання у Чорне море шламів з відкосу ба-
лки Васильова , потужна конвеєрна лінія
перекачки сипучих будівельних матеріалів
(щебеню) через перевал на склади у перепо-
вненому шламами Західно-Балаклавському
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
192
кар’єрі у центрі міста і зворотне вивезення їх
потужним автотранспортом послабленими
схилами Балаклавської долини. Сутність
техногенно порушених територій і патенто-
спроможні технічні рішення для їх відтво-
рення приведені в публікаціях [3,5] . Для
відтворення порушених земель та їх ефекти-
вного використання шляхом промислової
екологізації і агроенергетичної рекультива-
ції Інноваційним проектом передбачено
створення та впровадження патентоспромо-
жних агроенергетичного комплексу відроб-
леного кар’єру АГРОЕНЕРГОТЕРМ, енер-
гоактивного водно - оздоровчого комплексу
АКВАТЕРМ, спосіб рекультивації поруше-
ного ґрунту та пристрій для його здійснення
АГРОЕНЕРГОБАЛКА, енергоактивного жи-
тлового будинку для молодіжної туристич-
ної бази «зеленого екотуризму» БАЙДАРИ,
зони високої енерго-ефективності
БАЛАКЛАВА , як елементів в екологічній
мережі порушених земель промислового
регіону. При цьому передбачено:
- формування просторової бази для роз-
ташування господарської, туристичної, ене-
ргетичної та соціальної інфраструктури для
найбільш небезпечних порушених земель за
рішенням місцевих органів місцевого само-
врядування;
- організація простору для функцій жит-
тєдіяльності, еніоаналіз виділеної земельної
ділянки порушеного ґрунту з урахуванням
впливу на стан навколишнього середовища
та нейтралізації зовнішніх джерел патоген-
ності;
- впровадження новітніх технологій,
спрямованих на підвищення ефективності
використання паливно-енергетичних ресур-
сів та альтернативних і відновлюваних дже-
рел енергії;
- складання регіонального паливно-
енергетичного балансу та його оптимізація
шляхом збільшення в ньому частки альтер-
нативних і місцевих видів палива.
- cинтез структур і технологічних впли-
вів Енергозберігаючих інтенсивних біо- і
агро технологій, Автономних енергоустано-
вок на відновлюваних і нетрадиційних дже-
релах енергії, Рекреаційних енергоактивних
житлових садиб, будинків, адміністративних
будівель
Реалізація таких проектів в Україні є
надзвичайно складною соціально-
економічною і екологічною проблемою. В
екологічному плані ситуація ускладнюється
тим, що за часів будівництва гірничодобув-
них підприємств в СНД були відсутні зако-
нодавчі вимоги щодо обов’язкової оцінки їх
впливу на навколишнє середовище, через це
така оцінка не проводилася. Проблеми раці-
онального природокористування, техноген-
ної безпеки регіону, планування природо-
охоронної діяльності, запровадження енер-
гозбереження науково-містких виробництв і
високих технології в напрямку промислової
екологізації і переходу до стійкого екобез-
печного розвитку регіону не знайшли свого
вирішення і втілення. Це суперечило корпо-
ративним і політичним інтересам, обмежу-
вало можливість особистого збагачування
напередодні приватизації Балаклавського
рудоуправління.
Загострення морально-етичних проблем
сталого розвитку, зростання негативних
явищ техногенезу, зростаюча масовість гро-
мадських екологічно і соціально орієнтова-
них рухів, посилення боротьби інтересів со-
ціальних прошарків, яких не влаштовує іс-
нуючий стан отримання прибутків олігархів
та решти населення, загострення політич-
них, соціальних, екологічних і мінеральних
конфліктів мають місце практично у всіх
регіонах України , включаючи Ужгород, Ки-
їв, Суми, Дніпропетровськ, Донецьк,
Херсон, Севастополь та Балаклаву. В засо-
бах масової інформації наведені чисельні
факти незаконної приватизації дорогоцінних
об’єктів державної власності, рейдерства ,
корупції, непрозорого продажу земельних
ресурсів, вандалізму в сфері природокорис-
тування, брудних політичних технологій при
формуванні виборчого електорату для неза-
конного змінення органів місцевого само-
врядування у регіонах. Це підтверджує на-
ведені вище висновки міжнародного саміту,
які свідчать, що досягти принципів сталого
розвитку дуже і дуже нелегко. На самому
крупному в історії людства екологічному
саміту у Копенгагені (грудень 2009 р.) Укра-
їна отримала анти нагороди «Динозавр дня»
у двох номінаціях за найбільш неконструк-
тивну позицію у переговорах. Рівень викидів
парникових газів становить 45% від базово-
го по Кіотському протоколу 1993 року. Що
вивело Україну в двадцятку найбільших за-
бруднювачів атмосфери у світі. Другу анти-
нагороду Україна отримала за торгівлю кво-
тами на викиди парникових газів при конфі-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
193
денціальності інформації розподілу отри-
маних грошей від торгівлі квотами, що су-
перечить міжнародному і національному
законодавству. («Кореспондент» № 49. 25
грудня 2009 р.- С.52, Кристина Рудницька ).
З урахуванням результатів експертної
оцінки Інноваційного проекту Інститутом
геотехнічної механіки НАН України від
30.10.2003 р. за № 311-22/41-7-684, Націо-
нальним гірничим університетом від
5.09.2006 р за № 01-04/368 р та Державною
екологічною академією Мінприроди Украї-
ни від 19.11.2008 р. за № 477, головного
Інституту проблем природокористування і
екології НАН України від 8.10.2005 р. в Ре-
комендаціях міжнародної науково-
практичної конференції «Проблеми приро-
докористування, сталого розвитку та техно-
генної безпеки регіонів» авторами проекту
запропоновано [6,8,9], створення і
розв’язання пілотного проекту кліматично-
го коридору для найбільш техногенно по-
рушеної території Балаклави (рисунок 1) та
впровадження маленьких патентоспромож-
них еколого чистих острівців ( фізичних
моделей Агроенергетичної садиби і Вітро-
енергетичної вітроенергетичної установки )
на тлі руйнування і знищення одного з при-
родних чудес України.
Патентні та експертні дослідження про-
екту Енергоактивного техногенного парку
(ЕАТП) та його фізичної моделі Енергоак-
тивної агро садиби (ЕАС) дозволили вияви-
ти їх структуру ( таблиця), а також вхідні та
вихідні функціональні зв’язки між елемен-
тами структурних схем [7].
Таблиця - Елементи структурних схем
Елементи ЕАТП ЕАС
Земельна ділянка порушеного ґрунту 1 ЗД 1 ЗД
Навколишнє середовище регіону 2 НС 2 НС
Баштова теплиця 3 БТ 3 БТ
Секційна теплиця 9 СТ 9 СТ
Біореактор керованого фотосинтезу 10 БР 11 БР
Камерна теплиця 12 КТ
Вітроенергетична установка 8 ВУ 8 ВУ
Вітронасосна установка 13 ВнУ
Блок сонячних колекторів 24 СК 16 СК
Приміщення свійських тварин 13 ПТ
Водогрунтовий тепло акумулятор 17 ТА
Тепловий насос абсорбційного типу 26 ТН 22 ТН
Гідравлічна турбіна з електрогенератором 27 ГТ
Акумулятор енергії хвиль 30 АХ
Автоматизована система кондиціювання мікроклімату 32 СКМ
Рекреаційні та житлові будинки 31 РЖБ
Теплогенератор Системи кондиціювання мікроклімату 18 ТГ
Блок сонячних фотоелементів 24 СФ
Енергоактивний житловий будинок 25 ЖБ
З урахуванням теоретично обґрунтова-
них розробок проф. Акімової Т.О. [1] і
проф. Мельника Л.Г. [13,14] пропонується
прийняття нового об’єкту дослідження
Еколого-Економічної Системи ( ЕЕС ) з Те-
хнологічною та Організаційною підсисте-
мами (рисунок 2), властивості яких підля-
гають соціально-екологічному нормуванню,
а також економічним, політичним, соціаль-
ним,екологічним, інформаційним, адмініст-
ративним і кримінальним обмеженням.
Спроби застосування НМСА для дослі-
дження складної соціоекологічної системи
не дали можливості розв’язати широкої зо-
ни неповноти інформації, обумовленої не-
відповідністю прийнятого об’єкта дослі-
дження та його властивостей сучасному
соціально-екологічному розвитку суспільс-
тва [7] . Розроблення і прийняття рішень
реалізації ЕЕС передбачається через її
складність на базі людино-машинних про-
цедур (рисунок 3). Базова структура пілот-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
194
ного проекту «Енергоактивного техноген-
ного парку» (ЕАТП) являє собою соціо-
еколого-економічну систему (ЕЕС), яка ві-
дноситься до класу складних екологічних
кібернетичних систем і може бути
розв’язана та досліджена з позицій адапто-
ваної методології Системного аналізу [11] .
Прийнята людино-машинна процедура, у
якій Людині (Системному аналітику) відво-
диться роль особи, яка на основі Бази да-
них, Бази знань і реалізації фізичної моделі
«Енергоактивної агросадиби» (ЕАС), а та-
кож особистого досвіду, уміння, інтуїції й
передбачення формулює задачу, аналізує
результати і приймає остаточне рішення на
розробку Бізнес – плану і реалізацію пер-
шочергового проекту «Енергоактивного
техногенного парку » (ЕАТП).
Рисунок 2 - Складна Еколого-економічна система ЕАТП і взаємодія її технологічної
та організаційної підсистем
Висновки та перспективи подальших
досліджень. Відтворення порушених земель
у промислових регіонах України є складною
народногосподарською проблемою ,яка по-
требує невідкладного ефективного вирішен-
ня. Запропонована агроенергетична рекуль-
тивація порушених земель і створення піло-
тного проекту Енергоактивного агрокліма-
тичного коридору для найбільш техногенно
небезпечної території м. Балаклави. Меха-
нізм розв’язання і дослідження ЕАТП та
АЕС як складних еколого-економічних сис-
тем потребує подальших досліджень по роз-
робці Бази знань і Бази даних , а також ана-
лізу і оцінці властивостей та обмежень па-
раметрів складної ЕЕС.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
195
Рисунок 3 - Структурна схема розв’язання та дослідження складної ЕЕС
Список посилань
1. Акимова Т.А. О причинах нечувствительности экономической теории к экономическому
кризису // Механизм регулирования экономики.- 2005. - № 3.- С.59-69.
2. Дриженко А.Ю. Восстановление земель при горных работах.– М.: Недра, 1985.- 240 с.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
196
3. Дутка С.М., Дерев’янко В.І. Сутність техногенно порушених земель і проблеми інформа-
ційного забезпечення їх відтворення // «Актуальні проблеми економіки» К.: Національна ака-
демія управління, 2008.- № 10 (80).- С.55-68.
4. Макаренко П. М., Дутка С.М. Деревянко В.І. Інноваційний проект «Створення та впрова-
дження еколого безпечних господарських комплексів на порушених землях курортно-
оздоровчої і туристичної зони «Балаклава». Велика рада Всеукраїнського конкурсу «Лідер па-
ливно-енергетичного комплексу». - К.: Українські енциклопедичні знання, 2006.- С. 103–105.
5. Дутка С.М. Сталий розвиток енергозбереження в умовах ринкового господарювання на
порушених землях //Актуальні проблеми впровадження. - Національна академія управління -К.,
2009. - № 8. - С.174 - 183.
6. Дерев’янко В.І., Дутка С.М. Проблеми і перспективи формування та впровадження агро
енергетичного кліматичного коридору на території техногенно порушених земель Балаклавсь-
кого рудоуправління // Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції «Про-
блеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів». - Дніпропет-
ровськ, 2009. - Частина II. - С. 42 – 44
7. Деревянко В.І., Дутка С.М. Економічна модель інноваційного розвитку енергоактивних
техногенних парків на порушених землях // Сучасні проблеми розвитку національної економіки
і шляхи їх розв’язання. Колективна монографія / За наук. ред. д.е.н. проф. М.М. Єрмошенко.-
К.: Національна академія управління, 2008. - С. 253 – 264.
8. Заявка на винахід Дутка С.М., Дерев’янко В.І., Дерев’янко І.В. № А 200908912 від
27.08.2009 р. по кл.F24J 2 /02, F24 D 17/ 00 , A 01 G 09/ Агроенергетична садиба.
9. Заявка на винахід Дерев’янко В.І.. Дерев’янко І.В., Дутка С.М. № А 200908911 від
27.08.2009 р. по кл. В 60 Н 1/20, F 03 D 9\02, Е 21 С 41\00 Вітроенергетична гідро–
теплоакумулююча установка.
10. Збірник методичних рекомендацій щодо впровадження еколого-орієнтованих технологій
/ За ред. Шапара А.Г. - Дніпропетровськ : Моноліт, 2005.- 240 с.
11. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. – К.: Видавнича група
ВРУ, 2007. - 544 с.
12. Караван Ю.В. Морально–етичні проблеми суспільства сталого розвитку // Матеріали
п’ятої міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми природокористування, сталого
розвитку та техногенної безпеки регіонів». - Дніпропетровськ, 2009. - Частина 1. - С. 31–33.
13. Мельник Л.Г. Екологічна економіка.- Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 367 с.
14. Мельник Л.Г. Информационная экономика. – Сумы: ИТД «Университетская книга».
2006. - 348 с.
15. Патент на винахід України №75384 Вітроенергетична гідро тепло- акумулююча установ-
ка по заявці № 2003087409 від 05.08.2003 р. по кл.F24J 2 /00 , F 03D 9/ 02 // Деревянко В.І., Де-
рев’янко І.В., Дутка С.М. Опубл. Бюл. № 4. - 2005 р.
16. Патент на винахід України № 84074 Енергоактивний житловий будинок по заявці № а
200613163 по кл. F 24 J 2 / 02 , F 24 D 17 / 02 //Дерев’янко В.І., Дутка С.М., Дерев’янко І.В.
Опубл. Бюл. № 12. - 2008 р.
17 Поліщук В.Г. Механізм стимулювання сталого розвитку регіону: проблеми та перспек-
тив застосування // Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми
природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів». – Дніпропетровськ,
2009.- Частина 1. - С. 23- 25..
18. Рекультивація промышленных пустошей / Бекаревич Н.Е., Ижевская Т.Н., Колбасин А.А.
и др. – М.: Министерство сельского хазяйства СССР, 1972.- 166 с.
19. Романюк Н.В. Романовський О.А. Сталий розвитик у фундаментальних дослідженнях
Інституту проблем природокористування та екології НАН України // Матеріали п’ятої міжна-
родної науково-практичної конференції «Проблеми природокористування, сталого розвитку та
техногенної безпеки регіонів». – Дніпропетровськ, 2009.- Частина 1. - С. 5 – 7.
20. Сабадаш В.В. Аналіз природно-ресурсного забезпечення території: Конфліктний потен-
ціал і проблеми забезпечення сталого розвитку // Матеріали п’ятої міжнародної науково-
практичної конференції «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної
безпеки регіонів». – Дніпропетровськ, 2009. - Частина 1. - С. 27 - 29.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2010, Випуск 13
197
21. Сабадаш В.В. Соціально-економічні виміри екологічного конфлікту // Механізм регу-
лювання економіки . - 2006. - № 2. - С. 190 – 201.
22. Шапар А.Г., Скрипник О.А. Техногенний парк - елемент екологічної мережі // Екологія і
природокористування. Зб. Праць Інституту проблем природокористування та екології НАН
України. – Дніпропетровськ, 2002. - Вип. 4.- С. 104 – 111.
S.M. Dudka, U.V. Melnik,
I.V. Derevianko
FORMATION OF ECOLOGICAL-
ECONOMIC SYSTEM FOR
ENERGYDYNAMIC AGROCLIMATIC
CORRIDOR AS ECOLOGICAL COMFORT
ZONE
The problems of improving the socio-economic and energy-ecological efficiency under the
recovery of technogenic disturbed territories through the agroenergy remediation and green-
ing are considered.
Надійшла до редколегії 30 квітня 2010 р.
Рекомендовано членом редколегії канд. техн. наук М.А. Ємцем
|