Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник"
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5743 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" / О. Коник // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — К., 2008. — Вип. 3. — С. 450-456. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860080720790159360 |
|---|---|
| author | Коник, О. |
| author_facet | Коник, О. |
| citation_txt | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" / О. Коник // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — К., 2008. — Вип. 3. — С. 450-456. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:16:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ейдос
3’2008
Олександр Коник
Херсон
Нове видання в культурному просторі Росії – журнал «Историк и
Художник»
Журнал виходить з другої половини 2004 р. До Цього часу
вийшло 14 номерів (по 200 сторінок кожен з ілюстраціями).
Сфера інтересів журналу – взаємодія історичної науки і
художньої творчості різних жанрів. В складі редакційної ради –
доктори історичних наук, професори Олег Будницький, Аполлон
Давідсон, Василь Звєрєв, Анатолій Левандовський, Микола Цимбаєв,
Вітторіо Страда (Італія); директор Де ржавного архіву Російської
Федерації проф. Сергій Мироненко, директор Російського державного
архіву літератури і мистецтва Тетяна Горєва; кінорежисер Євген
Цимбал, мистецтвознавець і керівник «Киноведческих записок»
Олександр Трошин, - та ін.
Головний редактор – доктор історичних наук, професор Сергій
Секіринський. Він є не лише ініціатором цього проекту, але і
безпосереднім його виконавцем, а, крім того, невтомним
пропагандистом – журналу, і тих ідей, що проводить це видання. Вже з
другого числа, де розміщена інформація «Перші відгуки», дуже
позитивні і з дуже авторитетних московських видань, радіостанцій і
одного з телеканалів, редакція (читай - редактор) регулярно, мало не в
кожному номері, вміщує інформацію про зворотній зв'язок з читачем.
Чимало інформації розміщено в Інтернеті 1.
1 Див.: «Историк и Художник» в Інтернеті на сайті Інституту всесвітньої історії РАН
- www.worldhist.ru а також в розділі «Історія» Інтернет -проекту мережевого
об'єднання методистів «СОМ – В помощь учителю» http://som.fio.ru Грунтовне
інтерв’ю для агенції Політ.Ру розміщ ене 28 грудня 2006 р., адреса сторінки:
http://www.polit.ru/science/2006/12/27/sekirinskiy.html. Редактор в своєму листі до
автора цих рядків люб’язно дозволив користуватися цими мате ріалами без
подальших посилань на його ім'я.
www.worldhist.ru
http://www.polit.ru/science/2006/12/27/sekirinskiy.html
Нове видання в культурному просторі Росії 451
Отже, журнал народився «знизу», як вільна громадська ініціатива.
Його випуску передувало видання двох колективних
міждисциплінарних праць, присвячених таким джерелам розуміння
минулого, як література і кінематограф: «История Р оссии XIX–XX
веков: Новые источники понимания» (М.: Московский общественный
научный фонд, 2001); «История страны / История кино» (М.: Знак,
2004).
Вслід за книжками з’явився і сам журнал, як щоквартальне
видання. Журнал не про мистецтво, як таке. Тобто він не відноситься
до категорії мистецтвознавчих видань у традиційному розумінні. Це
журнал і не з історії мистецтва, в його концепції не закладено інтерес
до мистецтва самого по собі. Інтереси журналу знаходяться в дещо
інших суміжних площинах : з одного боку, це художня творчість як
предмет для професійних пошуків і роздумів історика, з іншого – саме
життя в його розвитку, тобто історія, як основа для творчості
художника, котрий завжди виступає в ролі її учасника, очевидця і
дослідника. Художні твори різн их видів і жанрів як джерела розуміння
минулого, взаємодія науково -аналітичного і художньо-емоційного
осягнення життя, зрештою, артистичні, театральні початки в самій
історії, іншими словами – історія як сюжет: драма, трагедія, фарс, чи
трагікомедія, - такими виглядають основні тематичні ракурси журналу.
Журнал створено в руслі сучасної тенденції до розширення
предмету історичної науки, кола її джерел і проблематики. Передусім
це – історичний журнал, що виник за ініціативної участі істориків, як
такий, що відповідає актуальним запитам самої історичної науки,
міждисциплінарний за своєю суттю. Саме тому крок в бік інтеграції
різних способів пізнання і розуміння людини в історії, чому, власне, і
присвячено журнал, як виявилось, легше зробити було поза рамками
професійних спеціалізацій, що склалися, і відповідних ним
структурних академічних, навчальних і видавничих підрозділів. Але з
часом нове видання стало завойовувати визнання і існуючого науково -
освітнього співтовариства. З кінця 2005 р. журнал виходить під г рифом
Науково-освітнього центру з історії, Інституту загальної історії РАН і
Державного університету гуманітарних наук.
Видання адресоване в основному викладачам вищої і середньої
школи, людям науки і мистецтва, учнівській молоді. Містка і коротка
водночас відповідь на те, кому спрямований часопис, міститься вже в
підзаголовку видання: «Журнал для всіх, хто любить історію,
поціновує мистецтво і відчуває їх спорідненість»!
Автори журналу – люди різних поколінь і професійних
зацікавлень, вчені і люди мистецтв а. На його сторінках співіснують
Олександр Коник452
історики, мистецтвознавці, культурологи, письменники -прозаїки,
поети, есеїсти, кінорежисери і сценаристи.
Журнал виступає як інструмент діалогу не лише між
«істориками» і «художниками», але також і між російським і
зарубіжними авторами, а всередині Росії – між її окремими регіонами –
там представлені Москва і Петербург, Магнітогорськ, Перм і Тамбов,
Нижньовартовськ і Твер та ін.
Тут публікуються як художні твори, так і наукові розвідки, проза,
вірші, есе, сценарії, нариси, а налітичні статті, рецензії та інші
матеріали, а також малюнки, гравюри, репродукції, світлини. Чільне
місце в цьому займають наукові, аналітичні статті. Основні рубрики
журналу: Метод; «Весь мир – театр»; Художник как историк;
Историк как художник; Литература – история современности;
«Поэзии ребяческие сны»; «Какое странное, и манящее, и несущее, и
чудесное в слове: дорога!»; Зримое прошлое; Угол преломления;
Сюжет и ракурсы; Штрихи к портрету; Смена лиц; Исторический
жанр; По следам героев телероманов, та ін.
В журналі опубліковані матеріали з творчої спадщини Василя
Розанова, Олександра Твардовського, Юрія Давидова а також сучасних
російських письменників: прозаїка і кінодраматурга Михайла Кураєва,
прозаїка і есеїста Бориса Василевського, сценогра фа и автора новел
Едуарда Кочергіна.
В доробку журналу – спроби нового прочитання (очима істориків,
а не лише тільки філологів чи кінознавців) багатьох творів російської і
зарубіжної літератури і кінематографа. Журнал не зводить
непереборної стіни між «ви сокими» і «низькими» жанрами в
мистецтві. В нього інші критерії і оцінки. Видається, що його авторам
цікаве усе, що несе соціально значущу інформацію про минуле і
сьогодення, про думки, настрої і спосіб життя людей різних країн і
епох. Тому поряд з визнаною класикою в журналі аналізуються
кон’юнктурні і недовговічні твори масової культури (від детективних
романів до телесеріалів) які саме внаслідок своєї кон’юнктурності,
навіть завдяки їй набувають самостійної цінності як незамінні джерела
з історії свого часу. До того ж, журнал таким чином сприяє подоланню
роз’єднаності в різних прошарках інтелігенції, на яку зорієнтований
передусім. Причому мова тут іде не лише про «цехові» бар’єри, які
штучно розділяють самих гуманітаріїв, але і про ще більш високі
перепони (чи більш глибокі прірви), які є часто між ними і
представниками точних і прикладних наук, яким також зовсім не
байдужа проблематика зі сфери історії і мистецтва.
Поряд з «прямою мовою» митців журнал постійно намагається
давати також аналіз їх різномані тної творчості в історичному жанрі,
Нове видання в культурному просторі Росії 453
нехай би це були романи чи оповідання, як, наприклад, «Дев’яносто
третій рік» Віктора Гюго, «Склянка води» Ежена Скріба, «Витоки»
Марка Алданова і «Нетерпіння» Юрія Трифонова, «Підпоручик Кіже»
Юрія Тинянова, історична п роза Юрія Давидова; кінофільми –
«Жовтень», «Мінін і Пожарський», «Оборона Царицина», «Турецький
гамбіт» чи, нарешті, такі популярні сьогодні телевізійні серіали.
Журнал має навіть спеціальну рубрику «Слідами героїв телероманів».
Такі зразки цього жанру, я к «Доктор Живаго», «Майстер і
Маргарита», «Справа про мертві душі» і навіть «Бідна Настя» вже
отримали в журналі відповідне висвітлення.
Хоч стрижневою темою журналу, особливо перших номерів, є
російське XIX ст., в подальшому історична тематика розширюєт ься і
урізноманітнюється. Автори -історики є людьми відомими в
професійному середовищі. Тематика їх публікацій широка - антична
історія (Олександр Немировський), історія середньовіччя (Аделаїда
Сванідзе, Анатолій Левандовський, Ольга Тогоєва, Михайло Бойцов ,
Юлія Крилова) російська історія (Микола Цимбаєв, Василь Звєрєв,
Сергій Секіринський, Володимир Булдаков, Морган Рахматулін, Ніна
Хайлова та ін.).
Журнал не конкурує з виданнями, як -от «Одіссей» чи «Казус»,
але – в своєму ракурсі також висвітлює схожі сюжети (інколи тому, що
це роблять одні і ті ж автори, як О.Тогоєва з характерною назвою
статті «Карл VII і Жанна д’Арк: втрата цнотливості як втрата в лади»,
№1(3)2005, с. 155-171), або Ада Сванідзе з циклом статей під
загальною назвою «Люди Середньовіччя в перипетіях рицарського
роману» (№ 3(5)2005, с.16-22, та ін.). Широко представлені автори –
філологи, культурологи, філософи та представники інших
спеціальностей – геральдики, фалеристики, мистецтвознавства тощо,
аналіз робіт яких (як і названих вище істориків, перелік котрих теж
далеко не вичерпаний, заслуговує окремої розмови, що виходить за
рамки інформаційного, по суті, повідомлення, - О.К.).
Цикл статей «Російський селянин в літературі і кінематографі ХХ
ст.» опублікував культуролог і кінознавець Віктор Філімонов (№ 2(8).
2006 – № 2(12). 2007).
В перших чотирьох числах 2007 г. опублікована книга томського
письменника Вадима Макшеєва «Спецы». Так називалися підневільні
поселенці, насамперед, селяни, люди різних національностей, що їх
привозили в Наримський округ в 30 – 40-е рр. минулого століття з
усього Союзу. Не дивлячись на те, що їх назви – «спецпереселенці»,
«спецпоселенці», «виселенці» - змінювались, «в засекречених
документах тих років – як пояснює письменник, – усі вони всуціль
йменуються спецпереселенцями. Префікс «спец» був більш
Олександр Коник454
конкретним і віддзеркалював статус покріпаченого населення, що
узагальнено йменувалося «спецконтингентом» ».Нова книга,
презентована письменником на сторінках журналу, має характерний
підзаголовок: «Исследование». Але це не є дослідження у звичному
для істориків сенсі. Численні архівні документи доповнені спогадами
колишніх спец поселенців, у тому числі і са мого автора (народ. у 1926
р.). При цьому документи, що цитуються і факти, що наводяться
автором часто наскільки виразні, що письменнику в доповнення до них
дійсно просто нічого додати: «немає слів», «коментувати не буду»…
Історія говорить сама за себе.
Свою книгу «Утро красит нежным светом… Частные хроники
1937 года» публікує в останніх числах журналу Михайло Голубков.
Окрім динамічного сюжету вражає на диво тонке відчуття
письменником часу і вміння передати його точними деталями. Але
виділяємо цю публікацію з іншої причини – її автор – професор МГУ,
філолог – на практиці може продемонструвати те, чому учить
студентів в теорії. Студентам явно є чому повчитися у свого
професора. Взагалі багато публікацій в журналі, про ніби звичайні і
звичні речі – поштова листівка, радянська мода, жіночий велосипед та
ін. «дихають» минулим, оживляють його і роблять частиною сучасного
життя – загалом відома, але тонка матерія, яку важко висловити
словами.
В останніх числах журналу почалася також публікація циклу
статей історика Катерини Цимбаєвої, присвяченого різним способам
взаємодії художника-письменника з історичною реальністю: «Герой
проти автора: Шерлок Холмс в кіно, літературі і житті» (№ 3(13) 2007)
і «Автор проти героїв: Персонажі “Войны и мира” в житті, романі,
підручнику» (№ 4(14) 2007).
Помітно різноманітнішою і яскравішою стала рубрика «Историк
как рассказчик», спеціально визначена редакцією для того, щоб
сприяти розкріпаченню резервів особистої пам'яті дослідників
минулого, а також їх літературних дарувань. У зв'язку з цим варто
відзначити мемуарні замітки В.Звєрєва «Ти поспи -позорюй, онучку»,
№1(11), 2007; Валентина і Станіслава Шелохаєвих «Дід і прадід очима
внука і правнука», № 3(13) 2007; А. Давідсона «Вчитель, англознавець,
яхт-капітан» (про М.О.Єрофєєва) , № 1(11) 2007; «Кореспондент в усіх
країнах світу» (про М.П. Полетику), № 4 (14) 2007; Володимира
Кабанова «Ну, с праздником! Веселие Руси есть пити» , № 4 (14) 2007
та ін.
Коло авторів поступово розширюється також за рахунок
публікації робіт фахівців з -за рубежів Росії. Поки що їх небагато –
Ларс Карл з Німеччини («Образ переможця в країні переможених:
Нове видання в культурному просторі Росії 455
радянські кінострічки про війну очима німців», № 2(4) 2005, та ін.,
Юкка Гронов зі Швеції («Влада моди і Радянська влада: історія
протистояння», № 1(7) 2006, автор нарисів Григорій Кун з Німеччини
(«Повернення з пекла: Денацифікація повоєнної Німеччини), № 2(12) и
3(13) 2007, та автор цих рядків, Олександр Коник з України
(«Читаючи Гашека: історія як переносна фігура», № 2, 2004,;
«Читаючи Гашека: «Клаптик ова монархія» та її піддані», № 3(5) 2005,
«Спецкурс за вибором? – Питання не важке», № 1(11) 2007).
«Историк и Художник» не має точних аналогів ні в Росії, ні за її
межами. Разом з тим сама проблематика, що опинилася у фокусі його
інтересу, давно привертає увагу вчених-гуманітаріїв, людей мистецтва,
діячів культури в багатьох країнах. Зарубіжні творчі зв’язки журналу
розширюються. Так народилася ідея спільного російсько -польського
тематичного випуску «Польща і Росія», вихід котрого намічено на
березень 2008 р.
Мета спільного випуску – за словами головного редактора
журналу – розвиток міжнародного діалогу і поглиблення
взаєморозуміння на основі обговорення не стільки традиційних
проблем російсько-польських стосунків, скільки паралельних, таких,
що співпадають сюжетів польської і російської історії з точки зору її
переломлення в творах мистецтва різних видів і жанрів, як і в явищах
масової культури, в області міфології і взаємних уявлень. До участі у
випуску були запрошені не лише польські і російські гу манітарії, люди
мистецтва, але і представники інших країн.
В якомусь з численних відгуків російської преси на це видання
зазначалося, що воно має добротний ліберальний характер, за змістом,
за оформленням і версткою, за толерантністю подачі навіть
суперечливих точок зору нагадує кращі зразки журналістики ХIX ст., і
що російське суспільство, втомлене від агресивно -епатажної
друкованої продукції, давно скучило за подібним колом читання.
Росіянам, безперечно, видніше, що робиться в їхньому
інформаційному просторі. З точки ж зору українського автора новий
журнал «Историк и Художник» - це беззаперечно корисне, позбавлене
найменшого натяку на сумно відоме останнім часом великоросійське
самолюбування, не кажучи вже про шовінізм, видання, редакція якого
відкрита до спілкування і зацікавлена в обміні ідеями в науковій і
культурній сферах. Зрештою, це просто дуже цікаве читання, що само
собою вже багато в сучасному світі.
Свого часу Павло Загребельний, готуючи видавничу рецензію на
роман Ірини Вільде «Сестри Річин ські» зазначив, що при читанні
Олександр Коник456
рукопису його не залишало відчуття свята. Щось подібне можна
сказати і про враження від читання цього нового російського
часопису.
28
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5743 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:16:48Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коник, О. 2010-02-04T12:32:21Z 2010-02-04T12:32:21Z 2008 Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" / О. Коник // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — К., 2008. — Вип. 3. — С. 450-456. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5743 uk Інститут історії України НАН України Рев’ю Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" Article published earlier |
| spellingShingle | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" Коник, О. Рев’ю |
| title | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" |
| title_full | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" |
| title_fullStr | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" |
| title_full_unstemmed | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" |
| title_short | Нове видання в культурному просторі Росії – журнал "Историк и Художник" |
| title_sort | нове видання в культурному просторі росії – журнал "историк и художник" |
| topic | Рев’ю |
| topic_facet | Рев’ю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5743 |
| work_keys_str_mv | AT koniko novevidannâvkulʹturnomuprostorírosíížurnalistorikihudožnik |