Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів

Розглянуті основні принципи формування міжрегіональної системи екокоридорів для індустріальних областей. Наведено просторовий аналіз зон концентрації техногенних ландшафтів та можливостей їх використання для перекриття розривів екокоридорів мережі Дніпропетровської та Донецької областей. Рассмотрены...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Екологія і природокористування
Дата:	2011
Автори:	Скрипник, О.О., Сметана, С.М., Кузик, І.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2011
Теми:	Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57431
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів / О.О. Скрипник, С.М. Сметана, І.М. Кузик // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 102-113. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860004781263683584
author	Скрипник, О.О. Сметана, С.М. Кузик, І.М.
author_facet	Скрипник, О.О. Сметана, С.М. Кузик, І.М.
citation_txt	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів / О.О. Скрипник, С.М. Сметана, І.М. Кузик // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 102-113. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Екологія і природокористування
description	Розглянуті основні принципи формування міжрегіональної системи екокоридорів для індустріальних областей. Наведено просторовий аналіз зон концентрації техногенних ландшафтів та можливостей їх використання для перекриття розривів екокоридорів мережі Дніпропетровської та Донецької областей. Рассмотрены основные принципы формирования межрегиональной системы экокоридоров для индустриальных областей. Приведен пространственный анализ зон концентрации техногенных ландшафтов и возможностей их использования для перекрытия разрывов экокоридоров сети Днепропетровской и Донецкой областей. Main principles of interregional system of ecocorridors creation within industrial regions have been considered. Authors present space analysis of technogenic landscapes concentration areas and possibilities of their use for ecocorridors breaks overlapping of the Dnepropetrovsk and Donetsk regions.
first_indexed	2025-12-07T16:38:19Z
format	Article
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 102 УДК 504.062 О.О. Скрипник, С.М. Сметана, І.М. Кузик* ФОРМУВАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЕКОКОРИДОРІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ТА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОГЕННИХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ# Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ, * Донецький національний технічний університет, Донецьк Розглянуті основні принципи формування міжрегіональної системи екокоридорів для індустріальних областей. Наведено просторовий аналіз зон концентрації техноген- них ландшафтів та можливостей їх використання для перекриття розривів екокоридо- рів мережі Дніпропетровської та Донецької областей. Рассмотрены основные принципы формирования межрегиональной системы экоко- ридоров для индустриальных областей. Приведен пространственный анализ зон кон- центрации техногенных ландшафтов и возможностей их использования для перекры- тия разрывов экокоридоров сети Днепропетровской и Донецкой областей. Постановка проблеми Порушені гірничими роботами землі за- ймають в Дніпропетровській області площу понад 60 тис. га [1]. Вони є джерелом по- стійного негативного впливу на стан навко- лишнього середовища (забруднення пилом, важкими металами, токсичними розчинами та газами). Дніпропетровська та Донецька області є лідерами з кількості порушених гірничими роботами територій через висо- кий рівень розвитку гірничодобувної про- мисловості. Внаслідок такого розвитку природні ландшафти областей – фрагмен- товані та знаходяться під значним техно- генним та антропогенним тиском. Донецька область є найбільшою за чисе- льністю населення, а також вона має в своє- му складі найбільшу кількість порідних від- валів (териконів) гірничодобувних підпри- ємств в країні: їх близько 600 і займають вони площу майже 4000 га. Територіально ці техногенні об’єкти розташувалися у ви- гляді химерної стрічки, що протягнулася із заходу на схід. Станом на 01.01.2009 року в Донецькій області зафіксовано 84882 га природно- заповідних територій, що складає 3,2 % від загальної площі області. В той же час, фор- мування екологічної мережі в Донецькій області призупинено через відсутність ви- конавців [2]. В Дніпропетровській області ситуація зі станом природно-заповідного фонду не краща. Станом на 01.01.2010 року в Дніп- ропетровській області зафіксовано 49731,81 га природно-заповідних територій, що складає 1,5 % від загальної площі обла- сті. Формування екологічної мережі області також знаходиться у зародковому стані [3]. За критеріями сталого розвитку Євро- пейського союзу площа природно- заповідного фонду для ефективного функ- ціонування екологічної мережі має склада- ти принаймні 10% для кожної географічної зони [4] Досягти таких показників без залу- чення посттехногенних територій в індуст- ріальних областях видобутку корисних ко- палин – неможливо [5]. Неможливо також створити дієву систему екологічної мережі в індустріальних регіонах без залучення геохімічно та морфологічно трансформова- них ландшафтів внаслідок гірничої діяль- ності. © Скрипник О.О., Сметана С.М., Кузик І.М., 2011 # – робота виконана під керівництвом чл.-кор. НАН України А.Г. Шапара ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 103 Аналіз останніх досліджень та публікацій Фахівцями Інституту проблем природо- користування та екології НАН України роз- роблені та впроваджені науково-практичні основи використання порушених гірничими роботами земель для формування відновлю- вальних елементів екомережі [5-9]. Такі ландшафти, на початковому етапі свого роз- витку здатні виконувати буферні та сполучні функції, а в подальшому і роль ядрових еле- ментів. Дані розробки знайшли своє відо- браження у формуванні обласних програм в Дніпропетровській області з формування екологічної мережі на порушених гірничими роботами землях Криворізького залізоруд- ного та Нікопольського марганцеворудного басейнів на 2006-2009 рр. та 2010-2014 рр. В Донецькі області проводились дослідження щодо можливості формування екологічної мережі області [10]. Екомережа – єдина територіальна систе- ма, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення до- вкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць осе- лення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шля- хів міграції тварин через поєднання терито- рій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також, інших територій, які мають особли- ву цінність для охорони навколишнього при- родного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань [11]. Незважаю- чи на значну кількість законів, державних та регіональних програм [12-14], формування екомережі залишається у зародковому стані, оскільки далі ніж залучення вже існуючих об’єктів природно-заповідного фонду та створення нових ядрових елементів справа не просунулась. B Донецькій області кількість організа- цій, що займаються вивченням і охороною біорізноманітності регіону, невелика. Ботанічний аспект проблеми вивчення біорі- зноманітності на південному сході України успішно і на високому науковому рівні ви- рішує Донецький ботанічний сад HAH Укра- їни [15-24]. Ha сучасному етапі розвитку промислової ботаніки науковці ведуть пошук нових шля- хів збереження фіторізноманіття, прогнозу- вання його подальшого розвитку в умовах значної фрагментації рослинного покриву [19, 22, 25, 26]. Постановка завдання Функціональна структура екомережі складається з двох основних підсистем збе- реження (ключові та буферні елементи) та єднання (сполучні та відновлювані). Двигу- ном функціонування екомережі виступають сполучні елементи (екокоридори), які поєд- нують між собою ключові території, забез- печують міграцію тварин, обмін генетично- го матеріалу та відновлювані елементи, що забезпечують формування просторової цілі- сності екомережі. Останні є найбільш актив- ними елементами, формування яких є одною з першочергових задач в процесі створення системи. Відновлювальні об’єкти формуються з порушених земель та сприяють відновленню біорізноманіття. Порушені землі, особливо ті, що виникають в результаті гірничодобув- ної діяльності, є джерелом вторинного ландшафтного різноманіття. На них вини- кають унікальні для рівнин ландшафти з пе- репадом висот, часто, понад 200 м. На по- рушених землях на поверхню Землі виходе все стратиграфічне різноманіття порід, що відрізняються за віком, хімічним, мінерало- гічним, гранулометричним складом. Техно- логія розкривання часто передбачає утво- рення технічних сумішей, що також урізно- манітнює їх склад. Всі вони слугують для різноманітного ґрунтоутворення. Отже, вто- ринне ландшафтне різноманіття значно пе- реважає природне. Ландшафтне різноманіт- тя є основою для формування вторинного біотичного різноманіття, як видового так і екосистемного. Екологічна мережа в процесі свого функ- ціонування створює умови відродження еко- систем своїх елементів, її формування мож- на розглядати як технологію відродження порушених земель з мінімальним втручан- ням в хід процесів самовідновлення, які притаманні біологічним системам. З іншої сторони залучення порушених гірничими роботами земель до складу екомережі уріз- номанітнить її структуру, забезпечить буфер- ність та сполучність екологічних коридорів. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 104 Визначаючи надзвичайну роль екологіч- них коридорів у функціонуванні екомережі, метою даної роботи було проведення прос- торового аналізу можливостей поєднання техногенних відновлювальних елементів у єдину міжрегіональну систему екокоридорів на прикладі Дніпропетровської та Донецької областей. Для цього необхідно визначити просто- рове розташування техногенних відновлю- вальних елементів екомрежі областей, про- аналізувати основні типи техногенних еле- ментів, визначити дієвість екокоридорів об- ластей за критеріями функціонування спо- лучних елементів з врахуванням природної та техногенної складових. Основна частина Перелік відновлюваних територій екоме- режі включає території, що є порушеними землями, деградованими і малопродуктив- ними землями і такими, що знаходяться під впливом негативних процесів та стихійних явищ, іншими територіями, важливими з погляду формування просторової цілісності екомережі. Відповідно, слід визначити тери- торії відновлення природного середовища шляхом зміни цільового призначення части- ни земель, що знаходяться під техногенним впливом. Серед багатьох завдань, пов’язаних з рі- шенням даної проблеми, необхідно відзна- чити і такі, як складання кадастру відходів, проведення паспортизації і розробку їх кла- сифікації. Наявність названих матеріалів забезпечить найбільш об’єктивний підхід до встановлення черговості залучення відходів до вибору напрямів їх використання. При формуванні міжрегіональної еколо- гічної мережі Донецької та Дніпропетровсь- кої областей необхідно створити сприятливе навколишнє середовище для населення, а це означає максимально врахувати всі природні території для збереження ландшафтної і біо- логічної різноманітності, а також передба- чити використання техногенних об’єктів як структурних елементів мережі. Адже багато десятиліть на даній території людина, не за- мислюючись, змінювала ландшафт, ство- рюючи в степу насипи з вийнятої на поверх- ню породи. Ці штучні споруди надалі впли- нули на перерозподіл повітряних потоків. Порідні відвали займають значні площі ро- дючих земель, виключаючи їх із землекори- стування, а також впливають на мінераліза- цію вод і ґрунтів, приводячи до перевищен- ня ГДК шкідливих речовин в гідромережі, що погіршує існування біоти. Територія Дніпропетровської та Донець- кої адміністративних областей розташована в центральній та південно-східній частині України. Вони займають площу більше ніж 58,4 тис км2 (більше 9,6 %). На даній терито- рії проживає 7,9 млн чоловік. На території обох областей розташований басейн річки Самари з її притоками. Окрім того, через обидві області проходить Степовий націона- льний широтний коридор, що дозволяє го- ворити про можливість поєднання екологіч- ної мережі цих областей у єдину систему. Для обох областей спільними та характер- ними є проблеми, що пов’язані з гірничою розробкою родовищ корисних копалин. Від- повідно, на території обох адміністративних областей закладені основи для використання техногенних ландшафтів для формування відновлювальних та буферних територій міжрегіональної екологічної мережі. Охара- ктеризуємо природні та техногенні особли- вості обох областей. Геологічна будова визначила основні напрямки формування річкової мережі До- нецької області, а відповідно і екологічних коридорів. Геологічна будова на території Донецької області доволі складна [10]. Опи- сано декілька геоструктурних районів: До- нецька складчаста споруда (Донецький кряж) з висотами 160-360 м н.р.м., Приазов- ський блок Українського кристалічного щи- та, південно-східна окраїна Дніпровсько- Донецької западини, Причорноморська запа- дина. Складний і своєрідний рельєф форму- вався впродовж довгого часу, у тісному зв’язку з геологічною будовою. Він зумовле- ний нерівномірним заляганням кристалічного фундаменту, горотворними процесами та впливом господарської діяльності людини. Це зумовило на території Донецької області виключну різноманітність типів рельєфу: де- нудаційного, ерозійного, акумулятивного, еолового і антропогенного. Саме це різнома- ніття форм рельєфу можна використовувати для формування відновлювальних елементів екомережі та долати, таким чином, розриви екологічних коридорів, обумовлені власне техногенною та антропогенною діяльністю. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 105 Крім сучасних природних геоморфологі- них процесів відбуваються і штучні, що зу- мовлені господарською діяльністю людини. Найбільш розповсюджені форми штучного рельєфу у Донецькій області – терикони (від- вали породи кам’яновугільних шахт з асиме- тричним конусом висотою 30-60 м, площею в основі 2-6 га, об’ємом 0,3-1,0 млн м3). Кож- ного року шахти Донбасу видають близько 10 млн т породи. Ці породи токсичні, мають грубий механічний склад і різну ступінь придатності до поселення на них рослин. Крім того, на території області є багато від- критих розробок крейди, мергелів, вогне- тривких глин, вапняків, формувального піс- ку, доломітів; золовідвали теплових елект- ростанцій, шлаковідвали металургійних за- водів тощо [10]. Незважаючи на тимчасову токсичність та грубий механічний склад по- рід, техногенні ландшафти рано чи пізно заростають рослинністю та стають приста- нищем для специфічних екосистем. Провідну роль в розподілі річкового стоку на території області відіграє Донець- кий кряж. Ha його північних схилах беруть початок притоки Сіверського Дінця (басейн Дону): Казенний Торець, Сухий Торець, Кривий Торець, Бахмутка – середні ріки до- вжиною до 50 км. Акумулятор цих рік – Сі- верський Дінець – велика ріка довжиною більше 100 км, яка належить до типу рів- нинних, переважно атмосферного живлення. її середня ширина 60-110 м. 3 західних від- рогів Донецького кряжу стікають ріки ба- сейну Дніпра: Вовча, Мокрі Яли, Самара, Солона, Кашлагач. 3 південних схилів До- нецького кряжу беруть свій початок ріки, що безпосередньо впадають у Азовське море, – Міус, Кальміус, Кринка, Мокрий Єланчик, Грузький Єланчик, Нагольна, Мокра Волно- ваха. Для деяких річок області характерне обезводнення, а в посушливий період року – пересихання. Значна частина вод, якими жи- вляться ріки Донеччини, високомінералізо- вана, недостатньо очищена, забруднена. Ба- гато річок обміліли, виснажилися, забрудни- лися, русла їх замулилися [10]. З наведених даних та власного просторового аналізу роз- ташування екологічних коридорів Донецької області випливає, що в її центральній частині спостерігаються численні розриви екологіч- ної мережі. Вони обумовлені водорозділами, ускладненими техногенною діяльністю. Таким чином, на території Донецької області не спостерігається ефективних спо- лучних механізмів для поєднання Дніпров- ського меридіонального національного ко- ридору, Сіверськодонецького меридіональ- ного національного коридору, Степового широтного національного коридору та При- морсько-степового національного широтно- го коридору. Сучасний стан рослинного покриву зу- мовлений антропогенними факторами у не- меншому ступені, ніж природними. Природ- ний рослинний покрив зберігся лише на 10% території регіону. Він дуже фрагментований. Це добре простежується на схемі розташу- вання природно-заповідних територій (ри- сунок 1). Фрагментація призводить до ускла- днення обміну генетичною інформацією та інших зв’язків між окремими його складо- вими унаслідок значних відстаней між ними. B Донецькій області ліси та лісові наса- дження займають всього 7,6% її території. Ерозії зазнає більш ніж 70%> земельного фонду [10]. Промислові і техногенні ландшафти у Донбасі займають 13% всієї території, на їх формування особливо впливають гірничови- добувна, металургійна і хімічна промисло- вість. Ландшафти кар’єрно-відвального типу є переважно в районах видобування корис- них копалин відкритим і підземним засобом, їх загальна площа у Донбасі близько 30 км2. У Донбасі 85% териконів поки що не мають рослинності [24]. Едафічні умови, забруд- нення повітря і води промисловими відхо- дами не мають, як правило, природних ана- логів. Екологічні умови техногенних екото- пів в Донецькій області відрізняються вели- кою різноманітністю і специфічністю, особ- ливо широкий діапазон коливань аероедафі- чних умов: від фітопридатних до фітотокси- чних, непридатних для зростання рослин [10]. Рослинний покрив техногенних еко- топів знищується повністю, і мова йде не про трансформацію, а про формування но- вої флори, нових екосистем та нових ландшафтів. За даними фахівців Донецького ботаніч- ного саду НАН України у техногенних еко- топах відмічено більше ніж 320 видів су- динних рослин, більшість з яких – бур’яни, але у формуванні флори техногенних екото- пів приймають участь, хоч і у меншому сту- пені, типові степові, петрофільні, узлісно- лісові та лучні види [10]. Природне зарос- тання техногенних земель визначається ві- ком, складом ґрунтосумішей, характером оточуючого рослинного покриву тощо. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 106 Рисунок 1 – Схема основних природно-заповідних територій Донецької області [10] Особливістю ландшафтів Донецької об- ласті є наявність значних за площею, різних за ступенем антропогенної трансформації перетворених територій, що повертаються до природного становища. Це повторні при- родні ядра біорізноманіття, що відтворилися на місці антропогенно порушених територій. За умовах їх детального флористичного ви- вчення ці перетворені території мають стати складовими елементами регіональної екоме- режі. Прикладом є відпрацьована частина кар’єру по видобутку глини у м. Часів Яр Артемівського району [28]. Особливістю Дніпропетровської області є високе різноманіття техногенних ландшаф- тів. В західній частині області домінують ландшафти відкритого та підземного видо- бутку залізних руд, на півдні – відкритої розробки марганцевих родовищ, на сході – підземного видобутку кам’яного вугілля, вздовж річок по всій області – залишки гра- нітних кар’єрів. Таке різноманіття надало можливість обґрунтування необхідності охорони вторинних екосистем, ландшафтно- го та біотичного різноманіття та дозволило надати правовий статус ландшафтних заказ- ників місцевого значення територіям „Візір- ка” на землях Інгулецького гірничозбагачу- вального комбінату (рішення Дніпропетров- ської обласної Ради від 28 грудня 2001 року ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 107 № 502-19/ХХIII, 121 га), „Вершина” на зем- лях Просянського ГЗК (рішення обласної Ради №70-3/XXIII від 16.10.1998, 48 га) ландшафтного заказника загальнодержавно- го значення „Богданівський” на землях Ор- джонікідзенського ГЗК (Указ Президента України №1341/98 від 09.12.98, 1387 га). На об’єктах, що отримали правовий статус за- казника здійснюється проектування, що включає землеустрій, організацію системи екологічного моніторингу, зонування, пла- нування благоустрою і озеленення, обґрун- тування комплексу заходів з активізації від- новлення екосистем порушених земель. В стадії затвердження знаходяться ще 3 ланд- шафтні заказники („Кільцевий”, „Інгулець- кий”, „Грушівка”) загальною площею понад 3 800 га. Водночас, на різних рівнях влади затверджуються програми формування еко- логічної мережі на запроектованих природ- но-заповідних об'єктах різного рівня (рису- нок 2). Нажаль, більшість об'єктів природно- заповідного фонду залишаються лише на папері. Рисунок 2 – Схема основних існуючих та запроектованих природно-заповідних територій Дніпропетровської області [29] Запроектовану екологічну мережу двох областей можна представити у вигляді схе- ми екологічних коридорів (рисунок 3). За схемою добре простежуються розриви еко- логічної мережі в центральній частині Доне- цької області, що не дозволяє говорити про ефективність функціонування міжрегіональ- ної екомережі. Незважаючи на візуальне сполучення екологічних коридорів в Дніп- ропетровській області за рахунок гідрогра- фічної мережі, розриви добре простежують- ся на схемі запроектованих елементів при- родно-заповідного фонду (рисунок 3). Просторовий аналіз розташування тех- ногенних ландшафтів регіону дозволяє зробити висновок про причетність техно- генної діяльності до розривів екологічної мережі в районах найбільшої концентрації техногенних ландшафтів. До таких слід віднести Кривбас (р. Саксагань та р. Інгулець), Нікопольський марганцево- рудний басейн (р. Дніпро), Присамар’я поблизу Павлограда, центральну частину Донецької області, де ситуація ускладню- ється значною кількістю водорозділів (ри- сунки3, 4). ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 108 Рисунок 3 – Схема запроектованих екологічних коридорів Дніпропетровської та Донецької областей, що базуються на річкових мережах Рисунок 4 – Зони розташування гірничодобувних ландшафтів Дніпропетровської та Донецької областей Історично склалося так, що Донецьк як місто сформувався з поселень навколо гірсь- ких копалень. В процесі розвитку промисло- ва і соціальна структури злилися. Тому ве- лика частина порідних відвалів знаходиться в центральній частині міста. Задіяти їх в екомережі можливо, якщо вони знаходяться в парковій зоні, як наприклад сьогоднішня територія навколо Донбас Арени і що оточує її в радіусі 3-5 км гряди не діючих порідних відвалів. Біля третини відвалів гірничих під- приємств міста (таблиця 1) знаходяться на межах з Макіївкою, Селідово, Курахово, Мо- спіно, Вугледаром. Такі зони відвалів можна використовувати в побудові екомережі. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 109 Таблиця 1 – Розподіл породних відвалів за умовними районами у Донецькій області № п/п Умовні райони Кількість породних відвалів Площа, га Кількість по- родних відва- лів, що горять Відношення загаль- ної кількості до кі- лькості активних териконів 1 Макіївка 121 622,58 43 2,81 2 Горлівка 49 305,43 13 3,77 3 Дзержинськ 13 98,51 8 1,63 4 Добропілля 15 175,97 3 5 5 Донецьк 131 1034,21 50 2,62 6 Кировське 50 123,38 14 3,57 7 Червоноармійськ 14 242,18 1 14 8 Єнакієве 55 196,39 8 6,88 9 Селідове 18 171,40 6 3 10 Торез 60 364,46 10 6 11 Сніжне 28 108,12 2 14 12 Шахтерськ 44 237,18 4 11 Всього 598 3679,81 162 3,69 На схемі (рисунок 4) показані 12 районів Донецької області, в яких виросли штучні гори – відвали (терикони) гірничо-рудних підприємств. У кожному з них кількість і якість відвалів різняться залежно від геоло- гічних і технологічних умов залягання і здо- бичі. Найбільш цінним для нас є те, що вони відрізняються за кількістю териконів на одиницю площі (питомою вагою). В той же час техногенні ландшафти, що стали причинами розривів мережі екологіч- них коридорів мають значний потенціал їх сполучення. Території з найбільшою конце- нтрацією техногенних ландшафтів стають перспективними зонами сполучення екоко- ридорів за рахунок відновлювальних елеме- нтів (рисунок 5). Рисунок 5 – Перспективні зони сполучення міжрегіональної екомережі Дніпропетровської та Донецької областей при залученні гірничих ландшафтів ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 110 Залучення порушених гірничими робота- ми земель до складу міжрегіональної еколо- гічної мережі дозволить забезпечити функ- ціонування Степового національного широ- тного екологічного коридору на території Дніпропетровської області поблизу населе- них пунктів: Васильківка – Просяна (заказ- ник Вершина) – Іванівка – Новопавлівка, на території Донецької області поблизу: межи- річчя р. Солона та р. Вовча – Селідово – Українськ – Гірняк – р. Вовча – Карлівське вдсх. – північні пригороди Макіївки – Авдії- вка – Ясинувата – Жданівка – Стожковське – Розсипне – Пелагіївка – Андріївка. Окрім того, використання порушених гірничими роботами земель дозволить поєднати міжре- гіональні екологічні коридори, що розташо- вані по річках Самара – Вовча – Казенний Торець – Сіверський Донець, Вовча – Сухі Яли – Берестова – Кальміус. Особливо важливою стає проблема роз- міщення породи на земельних відводах, ви- ділених на етапі розвитку гірничих робіт, а це для деяких шахт більше 30-60 років тому. У ряді випадків земельні ділянки не відпові- дають об’ємам розміщуваної породи і фак- тично відсутні можливості їх збільшення, оскільки в зоні впливу відвала розміщені будівлі, споруди, дороги, водоймища, насе- лені пункти. Виникає необхідність обґрунту- вання зміни площі земельного відводу і його виділення, що в більшості випадків немож- ливо, або переміщення великих об’ємів поро- ди на інші майданчики. В цьому випадку з обороту земель виключаються не тільки площі під порідним відвалом, але і нові діля- нки. Збиток, нанесений землі, як природному ресурсу, оцінюється не тільки в матеріально- му виразі, але має і соціальні наслідки. На сьогодні не існує точних меж міст і райцентрів області, тому були проведені по- передні розрахунки площ, які зайняті порід- ними відвалами гірських підприємств (таб- лиця 1, рисунок 4). Виявилось, що лідирує по рівню зайнятості техногенними об’єктами Макіївський регіон (ПО «Макіїввугілля»), в якому майже чверть території відведена під комплекси «породний відвал плюс санітарно – захисна зона» навколо них. Наприклад, в селищі Холодна Балка виросла гряда з 14 те- риконів (рисунок 6). Ці та інші об’єкти і ви- вели місто на перше місце по запиленій пові- тря в області. На відстані приблизно 19 км на північний захід від цієї гряди знаходиться ботанічний сад, що є каркасним ядром в кру- пному урбанокомплексі регіону. Рисунок 6 – Схема розташування породних відвалів (териконів) шахти Холодна Балка (Донецька область) ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 111 У центральних районах Донецької облас- ті представлені головним чином крупні лісо- ві масиви штучного походження (лісопосад- ки міського типа), і тому називати їх приро- дними ядрами біорізноманіття можна лише умовно. Проте, враховуючи їх зв’язуючу роль всієї екомережі регіону, значення цих ядер не слід зменшувати, тим більше що во- ни мають в своєму складі досить великі за площею лісові масиви і деякі крупні об’єкти ПЗФ. Таким чином, вони виконують важли- ву роль в підтримці достатнього рівня еко- логічної безпеки регіону, а також рекреацій- ну функцію. Особливу увагу слід приділити таким структурним елементам екомережі як відно- влені території. Як таких рекомендується використовувати недіючі порідні відвали, що не горять, яких на території міста Доне- цька близько 48. На даний момент ці об’єкти характеризуються різними станами: 6%(3) - озеленені; 4%(2) – частково озеленені; 4%(2) - вивозяться; 21%(10) - під забудовою; 64 %(31) – ніяк не задіяні. Процеси перепрофілювання конічних по- родних відвалів достатньо трудомісткі, небез- печні і розподілені в часі. Особливе місце від- водиться порідним відвалам, що в цьому ви- падку горять, а їх за статистикою близько 30% від загального числа. Відповідно до правил породні відвали, що горять, необхідно згасити, а вже тільки потім можливо почати їх розби- рання. Гасіння породних відвалів, що горять, включає визначення вогнищ пожеж (темпера- турна зйомка), їх оконтурювання, безпосеред- ньо гасіння до тих пір, поки температурна зйомка не дозволить оцінити стан порідного відвала як такого, що не горить [30-35]. В той же час слід пам'ятати, що природні геосистеми здатні здійснювати процеси са- мовідновлення, самовідтворення та саморе- гуляції. Без втручання людини в геосисте- мах автоматично зберігаються та відновлю- ються всі компоненти, які можуть слугувати збереженню природних ресурсів. Єдине об- меження, яке слід долати – час відновлення. Навколишнє середовище сьогодні пошко- джено в багатьох компонентах. Потрібно здійснювати спеціальні заходи для подолан- ня руйнівного антропогенного впливу. Осо- бливо це необхідно в гірничопромислових районах, де ступінь деградації найбільша. Відвали необхідне рекультивувати, тобто переформувати, засипати землею відповід- ної якості і властивостей, і засадити багато- річними рослинами. При найбільш сприят- ливому результаті рекультивації, ці терито- рії повинні репрезентувати ландшафти і біо- різноманіття даної зони, з метою подальшо- го їх використання як природних ядер. Таким чином, ми не тільки забезпечимо повноцінність структури міжрегіональної, але і вирішимо одну з основних проблем області: проблему породних відвалів шахт, які займають величезні площі земельних ре- сурсів і завдають шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю населення. Їх пере- творення і включення в екомережу – це одне з основних завдань при формуванні міжрегі- ональної екомережі Дніпропетровської та Донецької областей. Висновки 1. Формування ефективної системи еко- коридорів в індустріальних регіонах без за- лучення відновлювальних елементів є не- можливим. 2. Значна частина розривів екокоридорів в індустріальних областях (Дніпропетровсь- ка та Донецька) обумовлена антропогенною (техногенною) діяльністю. Використання техногенних (гірничих) ландшафтів як від- новлювальних елементів екомережі дозво- лить ефективно долати такі бар’єри для міг- рації біоти. 3. Особливість Дніпропетровської та До- нецької областей – високе різноманіття ландшафтів, форм рельєфу, створених вна- слідок гірничодобувної діяльності. Таке різ- номаніття є основою для підтримки функціо- нування екокоридорів міжрегіональної еко- мережі: Вовчанського, Самарського, Бик то- що. Використання порушених гірничими ро- ботами земель як відновлювальних елементів дозволить підвищити ефективність функціо- нування Степового національного широтного коридору, що перетинає обидві області. 4. Створення екомережі – це багатоетап- ний і ресурсоємний процес, проте він дозво- лить вирішити цілий ряд проблем техноген- них областей і забезпечити безпечні умови для життя і здоров’я громадян. Міжрегіона- льна екомережа Дніпропетровської та Доне- цької областей повинна бути гармонійно вписаною в національну і Загальноєвропей- ську мережі, сприяти розвитку найбільш економічних вигідних форм господарюван- ня, балансу земель різного користування, створенню додаткових робочих місць. Це дуже складний і тривалий процес, що вимагає перегляду багатьох звичних форм відносин з природою та додаткових дослі- джень. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 112 Перелік посилань 1. Долгова Т.І. Екологічна безпека ґрунтів у гірничодобувних районах / Т.І. Долгова. – Дніпропетровськ: НГУ, 2009. – 270 с. 2. Екологічний паспорт Донецької області. – Державне управління охорони навколишньо- го природного середовища в Донецькій області, 2009. – 125 с. 3. Екологічний паспорт Дніпропетровської області. – Державне управління охорони на- вколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, 2010. – 131 с. 4. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies – Third edition. Meth- odology sheets. – UN, 2007. – 393 p. 5. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, поруше- них гірничими роботами (створення техногенних ландшафтних заказників, екологічних кори- дорів, відновлення екосистем) / [Шапар А.Г., Скрипник О.О., Копач П.І. та ін.]; за ред. А.Г. Шапара. – Дніпропетровськ: Моноліт, 2007. – 270 с. 6. Перспективы развития экологической сети техногенных территорий / Шапарь А.Г., Скрипник О.А., Романенко В.Н. [та ін.] // Зб.наук.праць ІППЕ „Екологія та природокористу- вання”. – 2006. – Випуск 9. – С. 134-144. 7. Примноження рекреаційно-туристичного потенціалу шляхом створення ландшафтних заказників на девастованих територіях Кривбасу / Шапар А.Г., Півень В.О., Скрипник О.О. [та ін.] // Екологія і природокористування : збірник наукових праць Інституту проблем природоко- ристування та екології НАН України. – 2007. – Випуск 10.– С. 71-82. 8. Створення елементів екомережі на техногенно порушених гірничими роботами терито- ріях Кривбасу / Шапар А.Г., Скрипник О.О., Копач П.І. [та ін.] // Наука та інновації. – 2008. – Т. 4. № 6. – С. 78-86. 9. Шапар А.Г. Екомережа як територіальна основа розвитку екологічного туризму / А.Г. Ша- пар, О.О. Скрипник, С.М. Сметана // Екологія і природокористування : збірник наукових праць Ін- ституту проблем природокористування та екології НАН України. – 2008. – Випуск 11. – С. 18-23. 10. Регіональна екологічна мережа Донецької області: концепція, програма та схема / Під загальною ред. Остапко B.M. – Донецьк : Видавництвово TOB «ТЕХНОПАК», 2008. – 96 c. 11. Закон України 1864-IV „Про екологiчну мережу України” // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – С. 1841-1848. 12. Закон України 1989-Ш «Про загальнодержавну програму формування екологічної ме- режі України на 2001-2015 // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – С. 954 - 976. 13. Розбудова екомережі України. Програма розвитку ООН (UNDP). Проект Екомережі / За ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К., 1999. – 127 с. 14. Програма формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006–2015 роки. – Рішення обласної ради від 22.03.2006 №768-33/IV. 15. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры / Р.И. Бурда. – K.: Наукова думка, 1991. – 169 с. 16. Бурда Р.И. Бердянский / Бурда Р.И., Остапко B.M. // Заповедная природа Донбасса. – Донецк : Донбас, 1987. – С. 120-123. 17. Бурда Р.И. Ботаническая оценка территорий природно-заповедного фонда / Бурда Р.И., Остапко B.M. // Каталог разработок Донецкого ботанического сада – Донецк : Б.и.,1994. – С.3-4. 18. Бурда Р.И. Атлас охраняемых растений: виды природной флоры юго-востока Украины, за- несённые в Красную книгу / Бурда Р.И., Остапко B.M., Ларин Д.А. – K.: Наук, думка, 1995. – 124 с. 19. Глухов A.3. Приоритетные направления развития и актуальные проблемы промышлен- ной ботаники на современном этапе / Глухов A.3. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матер. міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2007. – С. 303-305. 20. Кондратюк E.H. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения / Кондра- тюк E.H., Бурда Р.И., Остапко B.M. – Киев : Наук, думка, 1985. – 272 с. 21. Остапко B.M. Эйдологические, популяционные и ценотические основы фитосозологии на юго-востоке Украины / Остапко B.M. – Донецк : ООО «Лебедь», 2005. – 408 с. 22. Остапко B.M. Пути сохранения природного растительного покрова в городе Донецке / Остапко B.M., Приходько C.A. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матер. міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2007. – С. 318-319. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 113 23. Промышленная ботаника / [Кондратюк E.H., Тарабрин В.П. Бакланов В.И. та ін.] – Ки- ев: Наук, думка, 1980. – 260 с. 24. Рева М.Л. Антропогенные ландшафты Донбасса / М.Л. Рева // Географические исследо- вания в Донбассе. – Донецк, 1975. – С.62-69. 25. Глухов A.3. Проблемы сохранения фиторазнообразия в Донецком регионе / Глухов A.3., Остапко B.M. // Збереження біорізноманітності на південному сході України: Матер.наук.- практ. конф. – Донецьк: TOB «Лебедь», 2004. – С.20-22. 26. Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації) / За ред. Шеляга- Сосонко Ю.Р. – K.: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с. 27. Формування регіональних схем екомережі // Методичні рекомендації. – К. – 2004. – 60 с. 28. Тохтарь B.K. Структура локальных флор техногенных территорий юго-востока Украи- ны / Тохтарь B.K., Xapxoтa А.И. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матер. міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2003. – С.234-236. 29. Орільський національний парк: феномен, проблеми створення, та перспективи / [Вад. В. Манюк, Вол. В. Манюк, П.Т. Чегорка] – Дніпропетровськ, 2010. – С. 7. 30. Кузык И.Н. Прогнозирование изменения параметров конических породных отвалов при перепрофилировании / И.Н.Кузык // Наукові праці УКРНДІМІ НАН України. – 2010. – Випуск 7. – С.159-165. 31. Кузык И.Н. Формирование критериев экологической опасности породных отвалов шахт / И.Н.Кузык // Екологія та природокористування. Збірник наукових праць Інституту проблем екології та природокористування НАН України. – 2009. – Вип. 12. – С. 156-160. 32. Кузик І.М. Визначення критеріїв оцінки ступеня екологічної небезпеки породних відва- лів вугільних шахт / І.М. Кузик // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів». – Дніпропетровськ, 2009. – С.132-134. 33. Кузык И.Н. Оценка влияния породных отвалов шахт центрального Донбасса на окру- жающую среду / И.Н. Кузык, В.Н. Артамонов. // Збірка доповідей міжнародної науково- технічної конференції «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості. – Кривий Ріг, 2004. – С. 351-254. 34. Кузык И.Н. Оценка степени экологической опасности горящих породных отвалов ГХК «Донецкуголь» / И.Н. Кузык // Вісті Донецького гірничого інституту. – 2009. – №1 – С.101-105. 35. Основы теории физического моделирования процесса отвалообразования / [Кузык И.Н. и др.] // Проблеми екології. – 2009. –№ 1-2. – С. 28-34. О.O. Skrypnyk, S.M. Smetana, I.M. Kuzyk* INTERREGIONAL SYSTEM OF ECOCORRIDORS FORMATION OF DNIEPROPETROVSK AND DONETSK REGIONS WITH USE OF IDNUSTRIAL REHABILITATION ELEMENTS Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academy of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk * - Donetsk National Technical University, Donetsk Main principles of interregional system of ecocorridors creation within industrial regions have been considered. Authors present space analysis of technogenic landscapes concentration areas and possibilities of their use for ecocorridors breaks overlapping of the Dniepropetrovsk and Donetsk regions. Надійшла до редколегії 18 січня 2011 р. Рекомендовано членом редколегії канд. техн. наук М.А.Ємцем
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57431
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0010
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:38:19Z
publishDate	2011
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
record_format	dspace
spelling	Скрипник, О.О. Сметана, С.М. Кузик, І.М. 2014-03-09T08:29:18Z 2014-03-09T08:29:18Z 2011 Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів / О.О. Скрипник, С.М. Сметана, І.М. Кузик // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 102-113. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57431 504.062 Розглянуті основні принципи формування міжрегіональної системи екокоридорів для індустріальних областей. Наведено просторовий аналіз зон концентрації техногенних ландшафтів та можливостей їх використання для перекриття розривів екокоридорів мережі Дніпропетровської та Донецької областей. Рассмотрены основные принципы формирования межрегиональной системы экокоридоров для индустриальных областей. Приведен пространственный анализ зон концентрации техногенных ландшафтов и возможностей их использования для перекрытия разрывов экокоридоров сети Днепропетровской и Донецкой областей. Main principles of interregional system of ecocorridors creation within industrial regions have been considered. Authors present space analysis of technogenic landscapes concentration areas and possibilities of their use for ecocorridors breaks overlapping of the Dnepropetrovsk and Donetsk regions. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів Interregional system of ecocorridors formation of Dnepropetrovsk and Donetsk regions with use of industrial rehabilitation elements Article published earlier
spellingShingle	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів Скрипник, О.О. Сметана, С.М. Кузик, І.М. Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
title	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів
title_alt	Interregional system of ecocorridors formation of Dnepropetrovsk and Donetsk regions with use of industrial rehabilitation elements
title_full	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів
title_fullStr	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів
title_full_unstemmed	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів
title_short	Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів
title_sort	формування міжрегіональної системи екокоридорів дніпропетровської та донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів
topic	Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
topic_facet	Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57431
work_keys_str_mv	AT skripnikoo formuvannâmížregíonalʹnoísistemiekokoridorívdnípropetrovsʹkoítadonecʹkoíoblasteizvikoristannâmtehnogennihvídnovlûvalʹnihelementív AT smetanasm formuvannâmížregíonalʹnoísistemiekokoridorívdnípropetrovsʹkoítadonecʹkoíoblasteizvikoristannâmtehnogennihvídnovlûvalʹnihelementív AT kuzikím formuvannâmížregíonalʹnoísistemiekokoridorívdnípropetrovsʹkoítadonecʹkoíoblasteizvikoristannâmtehnogennihvídnovlûvalʹnihelementív AT skripnikoo interregionalsystemofecocorridorsformationofdnepropetrovskanddonetskregionswithuseofindustrialrehabilitationelements AT smetanasm interregionalsystemofecocorridorsformationofdnepropetrovskanddonetskregionswithuseofindustrialrehabilitationelements AT kuzikím interregionalsystemofecocorridorsformationofdnepropetrovskanddonetskregionswithuseofindustrialrehabilitationelements

Формування міжрегіональної системи екокоридорів Дніпропетровської та Донецької областей з використанням техногенних відновлювальних елементів

Репозитарії

Схожі ресурси