Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування

Стаття подана в порядку дискусійного обговорення: в ній наведено гіпотези функціонування просторово-енергетичних структур територій та порушується проблема необхідності врахування енергетики територій для раціонального екологічно орієнтованого природокористування та безпечної життєдіяльності людей....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Екологія і природокористування
Дата:	2011
Автори:	Копач, П.І., Данько, Т.Т., Юшин, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2011
Теми:	Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57433
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування / П.І. Копач, Т.Т. Данько, О.О. Юшин // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 124-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859517902516912128
author	Копач, П.І. Данько, Т.Т. Юшин, О.О.
author_facet	Копач, П.І. Данько, Т.Т. Юшин, О.О.
citation_txt	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування / П.І. Копач, Т.Т. Данько, О.О. Юшин // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 124-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Екологія і природокористування
description	Стаття подана в порядку дискусійного обговорення: в ній наведено гіпотези функціонування просторово-енергетичних структур територій та порушується проблема необхідності врахування енергетики територій для раціонального екологічно орієнтованого природокористування та безпечної життєдіяльності людей. Статья представлена в порядке дискуссионного обсуждения: в ней приведены гипотезы функционирования пространственно-энергетических структур территории и поднимается проблема необходимости учета энергетики территории для рационального экологически ориентированного природопользования и безопасной жизнедеятельности людей. Article presented in the discussion of the debate. Considered functioning hypothesis space structures and energy areas. On the problem areas need to account for energy efficient and environmentally-oriented nature of people's safety.
first_indexed	2025-11-25T20:47:22Z
format	Article
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 124 УДК 550.348:620.96:504.058.001.26 П.І. Копач, Т.Т. Данько, О.О. Юшин** ПРОСТОРОВО - ЕНЕРГЕТИЧНА СТРУКТУРА ТЕРИТОРІЇ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ # Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, м. Київ Стаття подана в порядку дискусійного обговорення: в ній наведено гіпотези функ- ціонування просторово-енергетичних структур територій та порушується проблема необхідності врахування енергетики територій для раціонального екологічно орієнто- ваного природокористування та безпечної життєдіяльності людей. Статья представлена в порядке дискуссионного обсуждения: в ней приведены ги- потезы функционирования пространственно-энергетических структур территории и поднимается проблема необходимости учета энергетики территории для рационально- го экологически ориентированного природопользования и безопасной жизнедеятель- ности людей. Вступ Ми живемо у світі, зовнішні прояви якого цілком визначаються можливостями наших органів чуття. Не підлягає сумніву те, що уявлення про оточуючий нас світ, які ми фо- рмуємо згідно з нашими відчуттями, далеко не повне. Численні грані цього світу знахо- дяться за межею нашого сприйняття. Ці грані безмірно різноманітні і складні, як різномані- тні і складні компоненти, які їх формують: матерія, поля, структури, процеси, явища. Ще в сиву давнину люди знали, що Зем- ля, з точки зору життя на ній, дуже різнома- нітна. Є місця нейтральні, а є й «згубні», де люди і худоба постійно хворіють, та й взага- лі все життя там не ладиться. З іншого боку, є місця „добрі”, де все, навпаки, прекрасно. І серед людей були ті, які вміли такі місця знаходити. За останню тисячу років, зокрема, слов’янськими народами втрачені основні позиції надзвичайно давніх духовних знань, які були ідейною основою їх функціонуван- ня на території центрально-східної Європи в I-IX ст. нашої ери. Відійшли в історію і го- ловні носії древньослов’янського світогляду та ведичних знань – волхви, відуни, козацькі характерники, маги Карпат – мольфари, в задачу яких входило забезпечення безпечно- го (без Пека, де „Пек” – бог жаху, господар © Копач П.І., Данько Т.Т., Юшин О.О., 2011 пекла) існування своєї спільноти. На жаль, не були зафіксовані та описані їх особливі знання біоенергетичного, духовного, ведич- ного характеру, які дозволяли їм активно впливати на духовну міць слов’ян та трима- ти суспільну рівновагу, надихати оточення на процес духовного (біоенергетичного) са- мовдосконалення через застосування впли- вів специфічних енергоактивних місць, де облаштовувались обрядові центри - святи- лища. Там, де на місцях найбільш значних слов’янських святилищ, відповідно і енерго- активних зон, були збудовані християнські церкви, ефект впливу цих зон на прихожан залишився і до нашого часу [1]. Якщо подивитися на плани старовинних міст (коли місця для будівництва було до- статньо), то виявляється, що будинки стоять якось купками, розділені пустирями. І це все також не випадково. Наприклад, Петро І при будівництві міста на Неві віддав наказ: у місцях можливих будівництв на гілках дерев розвішувати шматки свіжого м’яса і диви- тись, що з ними буде далі. Де м’ясо довго не псується – будувати будинки, де псується швидко – лишати пустирі. Та й самі люди, чисто інтуїтивно, а іноді за прикметами визначали місце для свого жит- ла. Більш того, виявлялося, що в масштабах одного будинку, однієї кімнати є місця, # – в порядку дискусійного обговорення ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 125 які небажані для тривалого перебування в них, інакше та чи інша хвороба гарантована. Щоб уникнути такого місця здавна існував звичай: при заселенні нового будинку спер- шу впускали і зачиняли в ньому собаку: де вона засне – там і ставили ліжко. А ось, де полюбляє спати кішка – ні в якому разі. Сучасна наука, опираючись на логічне матеріалістичне мислення і відокремлюю- чись від духовної складової, вивчаючи на- слідок інформаційно-енергетичної сфери Землі – матерію, часто не може пояснити про- сторово-часові, причинно-наслідкові зв’язки, які мають місце у Природі, тобто може дати відповідь „як?”, проте не в змозі відповісти „чому?” Задача даної статті полягає у висвітленні тих напрацювань, які існують у сучасній офіційній та неофіційній науці в контексті встановлення просторово-енергетичної структури як конкретної території, так і планети в цілому. Ці знання потребують ак- туалізації для вирішення проблеми безпеч- ного природокористування та життєдіяльно- сті людини. Проблема дослідження енергоактивних зон на території Величезний масив медико - статистичних даних, отриманих в різних країнах, свідчить з усією очевидністю: люди, які тривалий час перебували на „згубному місці”, неодмінно захворіють раком чи іншими тяжкими хво- робами. Виняток становлять лише близько п’яти відсотків людей. Це ті, у яких виключ- но високий імунітет. „Добрі місця” – це зо- ни, що сприятливо впливають на організм, це зони своєрідного енергетичного піджив- лення організму полями навколишнього се- редовища. Зони з підвищеною енергетикою являють собою реальне геофізичне явище: в таких місцях змінені різні геофізичні параметри середовища: гравітаційне і геомагнітне поля, електропровідність ґрунту, рівень радіоак- тивності, електричний потенціал атмосфери тощо. Ці зони здатні впливати на біоенергетику людини та змінювати її, причому, змінювати різною мірою - від благодатного ефекту під- зарядки, посилення людського біополя, від- повідно й імунітету, до ефекту перезарядки, своєрідного «спалювання» людської біоене- ргетики, що призводить до втрати того ж імунітету, а далі, і здоров’я в цілому. Тобто, перебуваючи в позитивній точці, людина відпочиває, поповнює запас енергії, у неї прояснюється розум і поліпшується самопо- чуття. Тут вона у відносній безпеці. Ці місця мають оздоровлюючу дією. У негативній точці - все ж навпаки. Тривале перебування в негативній точці призводить до виснажен- ня енергетичного запасу людини, негативно впливає на психічне і тілесне здоров'я. На поверхні землі можна виділити два види енергетично активних зон: - зони енергоактивні позитивної дії (ЕАПД), - „добрі місця”, їх ще називають „телуричними”, „геовітогенними” або „гео- мантійними” зонами; - зони енергоактивні негативної дії (ЕАНД) – „згубні місця”, „геопатогенні зони”. Наразі, з точки зору здоров’я людини, найбільша увага приділяється енергоактив- ним зонам негативної дії. За сучасним тлу- маченням зону ЕАНД називають геопато- генною зоною. Це зони з аномальними про- явами різного характеру, в тому числі і з ви- промінюваннями та полями тонкої природи. Вони бувають різними за величиною, від невеликих, майже плям, до ділянок площею в квадратні кілометри, різними за інтенсив- ністю впливу на людину, за наслідками впливу. Причини, які призводять до їх утво- рення бувають природними, техногенними, антропогенними. Це може бути перетин під- земних водних потоків, що проходять на рі- зних рівнях (у т. ч. водомереж), наявність глибоких розломів кристалічних порід зем- ної кори, магнітних аномалій і т.д. Свідченням важливості цієї проблеми є той факт, що, наприклад, в законодавстві країн ЄС, зокрема у Франції, Германії, вве- дена паспортизація житла на наявність гео- патогенних зон. "Земні промені" шкідливі не лише для здоров'я людини, вони впливають і на тва- рин. Особливо чутливі до них собаки, коні, корови, свині, а з птахів - лелеки. Лелека ніколи не влаштує гніздо у „поганому” міс- ці. Згадаймо народне повір’я, що лелека приносить дітей, і в домі, на якому знахо- диться гніздо цього птаха, завжди лад і лю- бов, а від цього там діток багато. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 126 Добре почувають себе в ЕАНД зонах тіль- ки бджоли, джмелі, мурахи, комарі і терміти, а з тварин – кішки, кроти, борсуки, жаби, змії, з птахів – зозулі, сови і сороки. Саме про це говорить прислів'я: "Де сяде лелека – там ладь будинок, де сорока - копай криницю". Протягом багатьох століть люди з особ- ливою ретельністю вибирали три основних місця: для житла, для церкви, для кладови- ща. Робили це досвідчені люди - лозоходці. З часом стародавній ритуал забувся, а в міс- тах і зовсім зник, оскільки через брак місця будівництво там велося, де доведеться. Наприклад, Київ має дуже сильну енерге- тику. Причому буквально по всьому місту розкидані місця як «позитивні» так і «нега- тивні», нерідко вони розташовані поруч. Усі знають про Лису гору, яка вважається дуже несприятливим місцем. До речі, така ж Лиса гора є і у Львові. Можна назвати і ряд інших місць - Байкове кладовище, Бабин яр та ін. Недалеко від Бабиного яру, на перетині ву- лиць О.Теліги та Щусєва часто відбуваються аварії, тому автомобілісти не полюбляють це перехрестя. А ось всі давні київські храми розташо- вані в місцях з потужною позитивною енер- гетикою. Одними з найбільш сприятливих місць Києва є Софійський собор і Володи- мирська гірка. Скажімо, дослідники з біоло- кації стверджують, що біля пам'ятника кня- зю Володимиру відчувається величезна по- зитивна енергетика, якою буквально насиче- ний навколишній простір – повітря, дерева, ґрунт. І досить людині побути там хвилин 25-30, як у неї різко поліпшується самопо- чуття, спостерігається приплив сил. Воло- димирська гірка вважається священним міс- цем ще з дохристиянських часів. У далеку давнину там знаходилися капища язичниць- ких богів, яким наші предки молилися, ви- прошуючи здоров'я та удачу [2]. Сучасний стан проблеми Численні матеріали, які стали доступни- ми останнім часом якісно змінили уявлення людей про нашу планету. З'ясувалося, що Земля є гранично енергонасиченою систе- мою, яка вміє акумулювати і скидати енер- гію у різний спосіб і у різних масштабах, а над поверхнею Землі є не тільки електрома- гнітні та гравітаційні поля, але й цілий ряд структурованих польових утворень. Ці енергетичні системи визначаються по- ки що тільки за допомогою біолокації. Ме- тоди біолокації не викликають довіри в нау- кових колах і не підштовхують вчених - тра- диціоналістів на вивчення цього явища. Се- ред них панує думка, що результати отрима- ні методами біолокації є суб'єктивними і то- му не заслуговують на увагу. Але ці методи забезпечують головну ви- могу класичної науки – повторюваність і можливість відтворення іншими дослідни- ками отриманого результату. Тож, на нашу думку, вони мають право на існування в на- уковому процесі пізнання довкілля. Наукова громадськість звернула увагу на існування ЕАНД зон ще в 1860 році. Густав фон Поль – один з перших учених, хто заці- кавився тим, як пов'язані ці зони з виник- ненням ряду тяжких захворювань. У 1929 році, обстеживши більше десяти тисяч лю- дей, він дійшов певних висновків. Так зага- льним для 58 померлих від раку, було те, що місця їхнього сну знаходилися точно на зо- нах ЕАНД. У 1950 році доктор медицини Манфред Куррі, уродженець Німеччини, дійшов висновку про важливу роль у виник- ненні ракових захворювань особливої енер- гетичної сітки, яка була названа на його честь "сіткою Куррі" (в деяких джерелах - сітка Каррі). У 1960 році в Німеччині була видана фундаментальна книга доктора Е.Хартмана "Захворювання як проблема мі- сцеперебування" яка увібрала багаторічні результати робіт автора з дослідження впли- ву енергоактивних зон негативної дії на здо- ров'я людини. У книзі вперше були пояснені принципи проектування та будівництва з урахуванням впливу таких зон. Ім'ям дослі- дника й названа "сітка Хартмана". Довгий час у сучасній медицині не при- діляли належної уваги прихованій небезпеці зон ЕАНД як патогенетичного фактора у виникненні тяжких системних захворювань, незважаючи на те, що в традиційній західній і східній медицині на цей зв'язок давно звер- талась увага. Основною причиною цього була відсутність приладів для виявлення енергоактивних зон негативної дії і невизна- ченість в оцінці фізичної природи "земного випромінювання" – основного пошкоджую- чого агента в таких зонах. Між тим, реаль- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 127 ність енергоактивних зон негативної дії і земних променів, які провокують захворю- вання були експериментально встановлені фізиком Паулем Доблером в 1930-1939 р.р. в його двох ґрунтовних монографіях "Фізичні і фотографічні докази земного випроміню- вання. Вирішення проблеми лозоходства" і "Біофізичні дослідження вивчення матерії, лозоходства і електромагнітних хвиль". До- слідження привели вченого до висновку, що ушкоджуючим фізичним агентом в геопато- генних зонах є електромагнітні хвилі мі- ліметрового і субміліметрового діапазону. На думку дослідника – фізика Р. Шнейдера основне значення мають електромагнітні сантиметрові поляризовані хвилі. Особливої думки дотримуються інші вчені - фізики Га- бор Пернецький (Угорщина), Є.З.Гак (Ро- сія), які вважають, що причина утворення ЕАНД зон і земних променів тісно пов'язана з гравітаційними аномаліями поля Землі. Багаторічні масштабні дослідження протя- гом останніх десятиліть, що охопили тисячі досліджених житлових і робочих примі- щень, використання стандартних медико - біологічних методів обстеження людей та адекватні методи математичного аналізу отриманих результатів підтвердили відомос- ті традиційної медицини про велику значи- мість зон негативної дії для здоров'я людей. Загалом, найбільший внесок у вивчення цієї проблеми внесли лікарі Е. Хартман, М. Кур- рі (Німеччина), Ж.Б. Маркондес (Бразилія), геологи М.М. Сочеванов, Є.К. Мельников (Росія), дослідники П.Фреліх (Швейцарія), К. Бахлер (Австрія), М. Буено (Іспанія), ін- женери Н.Кемпе (Австрія), Е.Рігг (Англія), Г. Басслер (Аргентина) та професори - фізи- ки різних університетів - Л. Кеніг і Г.Д. Бетц (Німеччина), І. Рокар (Франція), 3.Харвалік (США), А.І.Плужников (Росія) та багато ін- ших [3]. У 1992 році в науково-інформаційному віснику "Аномалія" (липень-вересень) була опублікована перша стаття професора, док- тора фізико-математичних наук В. Луговен- ка (ІЗМІРАН) "Як дихає Земля". У статті наводилися результати спостереження добо- вої зміни стану смуг Хартмана. Глобальна мережа виявилася пульсуючою, з кардина- льною зміною усталених у свідомості геоме- тричних розмірів комірок сітки [3]. У 1996 році вийшла в світ робота Швей- царського архітектора доктора М.Меттлер "Керівництво по глобальній мережі", де роз- глянуто питання впливу перетину енергети- чних мереж, прямокутних і діагональних, на стан здоров'я. В Австрії неодноразово вида- вався посібник з лозоходства Каті Бахлер "Гарне місце", в якому також досліджено енергоактивність будинків у зонах розташу- вання спальних місць. Гіпотези, що пояснюють сітчастість енергетичної структури земної поверхні Особливо динамічно почали змінюватися поняття про енергетичну структуру Землі за останні 30 років. Уявлення про аморфну, багато в чому однорідну шарувату структу- ру, поступово змінюється баченням Землі, як певним чином структурованого утворен- ня з гранями і вузлами, геоенергетичними лініями і процесами, що протікають під впливом геофізичних і космічних чинників. Всю товщу Землі і її повітряну оболонку пронизують поля. Це поля дії гравітаційних і тектонічних сил, електромагнітних полів, а також системи, так званих, "слабких взаємо- дій", які представляють енергоінформаційне поле Землі і її космоземний зв'язок. Гратчасті енергетичні сітки Землі різних порядків представляють собою польові утворення певної структури у вигляді сило- вих ліній, смуг, площин і енергетичних вуз- лів, випромінювання яких поляризовані. До- сить сказати, що в іоносфері є потужні струмові потоки в десятки тисяч ампер, які силами обертання Коріоліса закручуються у величезні вихори, поляризуючи приземний простір. Особливий вплив на Землю справ- ляє секторна структура міжпланетного маг- нітного поля, що пов'язана з потоком заря- джених частинок, які йдуть від Сонця. Існує гіпотеза, що під впливом обертання Землі, на великих глибинах зміщуються тек- тонічні блоки. При цьому розриваються хі- мічні зв'язки в породах, які складаються з мінералів. Утворюється "деформаційна" ви- соковольтна плазма. Її найдрібніші частинки піднімаються до поверхні Землі, формуючи геоактивну зону. Взаємодія земного і космічного випромі- нювання сформувала досить складну дина- мічну польову структуру глобальної мережі, яка, в свою чергу, поділяється, утворюючи ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 128 дрібніші структури з осередками різної фо- рми та розмірів: прямокутні Е. Хартмана (2×2,5 м), Ф. Пейре (4×4 м), 3.Віттмана (16×16 м), діагональна М. Куррі (5×6м) і ряд інших. Всього ж на поверхню планети на- кладено близько 20 різних «сіток». А вузли Хартмана до того ж можуть зливатися в од- ну велику пляму чи зону в місцевостях з під- земними ріками, кар'єрами, розломами зем- ної кори [3]. Крім впливу космічних сил, можливим є те, що глобальна каркасна мережа і сітки меншого розміру утворюються за рахунок складної взаємодії чинників земного похо- дження - телуричних струмів, магнітогідро- динамічних явищ, п'єзоелектричних проце- сів, геологічної тріщинуватості, розломів та ін. Земля являє собою надто складну дина- мічну структуру, властивості якої тільки за- раз починають пізнаватися у всій повноті. Гіпотеза про енергосиловий каркас Землі До проблеми енергоактивних зон тісно примикають дослідження глобальної карка- сної мережі Землі. Дослідники, які розвива- ють ці своєрідні напрямки в геоморфології та геодинаміці, вважають, що Земля є своє- рідним кристалічним утворенням, який має грані, вузли та геоенергетичні лінії, що їх пов'язують, і які виникають під дією геофі- зичних і космічних процесів. Протягом століть дослідники помічали упорядкованість структур Землі і уподібню- вали її до багатогранника: Платон, Бомон – до додекаедра, Грін та інші – до тетраедра, в 1929 р. С.І.Кислицин – до додекаедра, ікоса- едра, Б.Л.Личков, І.І.Шафрановський - до октаедра, В.І.Васильєв – до ряду поліедрів. Фрагменти каркасів зазначали В. Кабаченко, В. Нейман. Але розглядалися лише окремі питання проблеми. В 1995 в Іжевську вийшла перша книга доктора технічних наук Пликіна В.Д., в якій він виклав результати своїх двадцятирічних досліджень стосовно енергоінформаційної структури Всесвіту та планети Земля. В йо- го роботах обґрунтовується енергетична структура в вигляді бджолиних сот. У сучасних наукових колах найбільш ві- домою є гіпотеза ікосаедро-додекаедричної системи будови Землі, яку висунули М.Гончаров, В.Макаров, В.Морозов, тому розглянемо її більш детально. Початок гіпотезі про ікосаедро- додекаедричну структуру Землі (ІДСЗ) було покладено дослідженнями в галузі історії стародавніх народів і їх мистецтв художни- ком за професією М.Ф. Гончаровим. Нанісши на глобус осередки відомих найбільших і ви- значних культур та цивілізацій Стародавньо- го світу, він помітив низку закономірностей у їх розташуванні відносно один одного, а та- кож відносно географічних полюсів і еквато- ра планети. Далі до його досліджень приєд- налися фахові інженери В. Макаров і В. Мо- розов. Ці троє дослідників здійснили оригі- нальний науковий пошук. Вони зафіксували численні факти, події та процеси історичного, біологічного, географічного та геофізичного характеру і нанесли їх у вигляді точок на кар- ту Землі. Вийшов точковий візерунок, вима- лювалася сітка, що складається з 12 правиль- них п'ятикутників і 20 правильних трикутни- ків. Тобто, вийшла система, яка названа ними ікосаедро-додекаедричною і яка складається з двох багатогранників - ікосаедра (20 трикут- ників), і додекаедра (12 п'ятикутників), як би вписаних в земну кулю і спроектованих на її поверхню (рисунок 1), що представляє собою по суті своєрідний геометричний каркас по- верхні земної кулі. Він підкреслюється моло- дими геологічними структурами і родовища- ми різних корисних копалин, у тому числі й нафти. На рисунку вузли системи пронуме- ровано. На думку авторів цієї гіпотези, наша пла- нета являє собою гігантський квазикристал. Така система вузлів і ребер була названа "силовим каркасом Землі". Не виключено, що саме геобіологічні мережі є похідними такого силового каркаса [4]. Основні викладки досліджень М. Гонча- рова, В.Макарова, В.Морозова полягають в наступному: Завдяки поміченої аномальності розподі- лу древніх людських культур на поверхні Землі і була виявлена правильна геометрич- на закономірність у проявах багатьох сторін життя нашої планети. Цікаво відзначити, що перельоти птахів відбуваються на південь до вузлів системи: на північний захід і південь Африки (20 і 41), в Пакистан (12), Камбоджу - В'єтнам (25), на північ і захід Австралії (27 і 43), до Патагонії (28). Морські тварини, риби, планктон скупчу- ються у вузлах системи. Кити і тунці мігру- ють з вузла до вузла вздовж ребер системи. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 129 Рисунок 1 – Ікосаедро-додекаедричний силовий каркас Землі [5] У вузлах і вздовж ребер системи, відпові- дно до їх функцій "притулків життя" та центрів видоутворення, спостерігаються ре- ліктові рослини і тварини, родичі яких меш- кали на Землі в давні епохи і, як часом вва- жалося, вже зникли з лику планети. У Калі- форнії (17) ростуть гігантські реліктові сек- вої. Реліктова рослинність відома в Судані, Габоні, на Далекому Сході, на Сейшельсь- ких (23) і Галапагоських (34) островах. У багатьох вузлах є ендемічні рослини і тварини, які не зустрічаються більше ніде у світі. Це унікальний тваринний світ островів Галапагос (34), це озеро Байкал (4), три чве- рті рослин і тварин якого не трапляються ніде більше в світі, і яка визнана унікальною "лабораторією" видоутворення. У деяких вузлах і ребрах спостерігаються аномалії рослин і тварин, що виникли, мож- ливо, під впливом ІДСЗ. Наприклад, на ост- рові Сахалін (вздовж ребра від вузла 5) спо- стерігається вражаючий гігантизм рослин, розміри яких у кілька разів більші від зви- чайних. Під листям лопуха триметрової ви- соти мандрівники могли ховатися від дощу. Спроби перенести гігантську гречку в Євро- пу з метою отримання рекордних врожаїв були марними, через два-три роки ця гречка вироджувалася у звичайну. Загадка рослин острова Сахалін досі хвилює вчених. Є релі- кти й аномалії і в інших вузлах системи. Існують геохімічні провінції планети, де відбувається загострений природний відбір серед органічного світу, при нестачі чи над- лишку різних хімічних елементів у геохіміч- ному середовищі. Дві найбільші геохімічні провінції на території колишнього СРСР збі- гаються з центрами "Європейського" (2) і "Азіатського" (4) трикутників. У першій - нестача в ґрунтах кобальту і міді, в другій - нестача йоду, в результаті браку цих мікро- елементів відбуваються бурхливі зміни в розвитку рослинного і тваринного світу в цих районах. За В. Ковальським: "мінливість геохімічного середовища - одна з важливих умов мінливості живих організмів". Отже, існування геохімічних провінцій призводить до утворення біогеохімічних провінцій. На території Євразії під час останнього зледеніння рослинний і тваринний світ збе- рігся в певних районах під назвою "притул- ки життя". Після відступу льодів хвойні та листяні ліси розросталися з цих "притулків", утворивши сучасну лісову зону. Напрями "виплеску" рослинності з "притулків" збіга- ються з ребрами п'ятикутників системи, і спрямовані в бік вершин трикутників систе- ми. Центри виникнення і розвитку флори в інших районах планети збігаються з вузлами системи 17, 36, 40, 41, в тому числі і з райо- ном "Габонського природного реактора" (40), який, на думку багатьох вчених, міг справити значний вплив на біосферу. Академік М.І.Вавілов склав карту центрів походження видів основних культурних ро- слин. Майже всі вони збіглися з вузлами си- стеми (21, 25, 35) і першої підсистеми. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 130 Людина, як елемент біосфери, не могла уникнути впливу силового каркаса. Дійсно, у вузлах системи зустрічаються аномалії по- пуляцій людини: пігмеї в Габоні (40), низь- корослі люди в Камбоджі та В'єтнамі (25), високоросле населення Шотландії (11), Су- дану (21), Патагонії (58). Зустрічаються аномально збільшені частини тіла (акроме- галія) у корінного населення Сахаліну, пере- важно у жінок [5]. На карті розселення найдавнішої людини за М. Чебоксаровим видно, що в Азії основ- ними вузлами системи, з яких відбувалися "виплески" і міграції древніх людей, були Північна Монголія (4), Південний Китай (13), а розселення йшло по лініях системи і першої підсистеми. У середині "Європейського" трикутника (2) знаходився центр освіти індо - європейсь- кої мовної сім'ї – Київ - Трипілля, в Північній Монголії - середині "Азіатського" трикутника (4) - центр освіти тюркської мовної сім'ї. У Перу - у центрі "Південноамериканського" трикутника (35) - центр древніх культур мо- чика, чиму - предків інків; на острові Таїті (31) - центр полінезійської культури. Надалі, при зіставленні схеми ІДСЗ з кар- тою расоутворення, російський дослідник В.І.Авінський зазначив, що багато первинних і вторинних вогнищ расоутворення збіглися з вузлами системи ІДСЗ. Так, в "Європейсько- му" трикутнику розселені корінні європеоїди, в "Азіатському" - корінні монголоїди, а в "Африканському" - корінні негроїди. Серединно-океанічні хребти і глибинні розломи земної кори тягнуться, як правило, вздовж або паралельно ребрам системи. До ребер і вузлів системи, в багатьох випадках, приурочена сейсмічна і вулканічна актив- ність планети. Останнім часом наземними методами і за допомогою фотографування з космосу отримані цікаві підтвердження деяких ребер та вузлів системи. Так, з космічного знімку, зробленого із "Зонда-5", був дешифрований гігантський розлом Бахадор-Бахарія - Захід- ний Пакистан, що тягнеться точно по ребру ікосаедра від вузла 20 в Марокко до вузла 12 в Пакистані. Деякі вузли ІДСЗ на космічних знімках спостерігаються у вигляді кільцевих повер- хневих утворень діаметром близько 300 кі- лометрів (20 - Марокко, 18 - Багами, 17 - Ка- ліфорнія) або кругових хмарових скупчень (21 - Судан, 23 - архіпелаг Чагос, 26 - Мака- сарська протока). Центри всіх світових аномалій магнітно- го поля планети розташовані у вузлах сис- теми: в центрах трикутників (вузли 4, 6, 8, 54, 29), а одна - Бразильська - точно в центрі п'ятикутника (49). Причому площа кожної аномалії дорівнює території, займаної три- кутником, а конфігурація аномалій повто- рює конфігурацію трикутників. Бразильська магнітна аномалія є гігант- ською виїмкою в магнітному полі Землі, ма- гнітосфера над нею прогнута до висоти 300 кілометрів. У результаті досліджень за про- грамою "ПОЛІМОДЕ" радянсько- американська експедиція в районі "Бермуд- ського трикутника" виявила найсильнішу магнітну аномалію у всьому Світовому оке- ані. Світові центри максимального і мініма- льного атмосферного тиску також розташо- вані у вузлах ІДСЗ (4, 6, 10, 12, 19, 27, 42, 44, 46, 48, 50). Відомі в метеорології постійні райони зародження ураганів - Багамські ост- рови (18), Аравійське (12) і Арафурське (27) моря, район на південь від Японії (14), на північ від Нової Зеландії (45), архіпелаги Туамоту і Таїті (31) також збігаються з вуз- лами ІДСЗ. На картах метеорологів, що зображують повітряні течії у високих шарах атмосфери (так званий геострофічний вітер), видно гі- гантські трикутники, що повторюють мере- жу силових трикутників планети. На глоба- льних космічних знімках Землі видно хмарні завихрення і маси хмар, що збігаються за своєю конфігурацією з силовими трикутни- ками планети. Багато гігантських вихорів океанічних течій діють навколо вузлів системи, часто співпадаючи з центрами атмосферного тис- ку. Отже, простежується ланцюг взаємодії від силового вузла і ребра системи до геофі- зичної аномалії, потім геохімічної провінції і далі до біогеохімічної провінції, тобто до флори, фауни, людини. Таким чином, згідно цієї гіпотези, доде- каедр й ікосаедр утворюють нову систему, в якій вершини ікосаедра є геометричними центрами граней додекаедра. Вершини кри- сталів випромінюють енергію, грані криста- лів поглинають енергію. Отже, у вершинах додекаедра знаходяться "місця сили", тобто ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 131 енергоактивні зони позитивної дії (ЕАПД), у вершинах ікосаедра – енергоактивні зони негативної дії (ЕАНД). Глобальна мережа (ІДСЗ), цілком ймові- рно, впливає на значну частину найбільш потужних процесів і явищ Землі. Менш значущим явищам, процесам та структурам планети відповідає ієрархія під- систем декількох порядків. Ребрам і вузлам підсистем відповідають все менші й менші за значущістю аномалії структури планети. Це дозволяє вести, крім глобальних, регіо- нальні і локальні дослідження. Існують спроби пояснення еволюції пла- нетарної кристалічної структури шляхом зіставлення з механізмом росту кристалів. Ромі Деліль, одному з основоположників науки кристалографії, належать такі слова щодо вивчення будови планети: "Жодна з існуючих теорій не зможе її пояснити, якщо вона не буде ґрунтуватися на вченні про кристали". Кюрі-Шафрановський, виходячи з принципу симетрії, припускав, що внутрі- шнє ядро планети - зростаючий кристал у формі додекаедра, своїм зростанням наво- дить ту ж симетрію в оболонках планети, в тому числі і в земній корі. Передбачуваний "двигун" загальнопланетарного механізму, який формує симетрію кристала додекаедра в земній корі, також отримав підтверджен- ня в нових досягненнях сучасної кристало- графії. Біоенергетичні та біоінформаційні поля Енергетичні поля біологічних об’єктів (рослин, тварин, людини) відомі з сивої дав- нини. Біоінформаційні поля зацікавили до- слідників порівняно недавно. У 1923 році ра- дянський біолог О.Г. Гурвич, лауреат Сталін- ської премії (1941) відкрив надслабке ульт- рафіолетове випромінювання ряду живих тканин, яке стимулює поділ клітин - і засто- сував їх для аналізу фізико-хімічного стану клітин в нормі і патології. Він розробив тео- рію біологічного поля з метою пояснити спрямованість і впорядкованість у розвитку і функціонуванні організмів. Результати своїх досліджень А.Г. Гурвич узагальнив у моно- графії [7]. А.Г. Гурвич постулював геніальну у своїй простоті концепцію: інформація про структуру організму як цілого міститься в ембріональному полі, що випромінює кожна хромосома ембріону. Сукупність випроміню- вань хромосом створює хвильовий (біопо- льовий) каркас, за яким йде будівництво (са- моорганізація) клітин в організм. Тонкими фізичними полями займається кандидат технічних наук М.Грін. Він пише, зокрема: "…все суще, всі речовини і пред- мети навколишнього світу, включаючи біо- об'єкти, характеризуються наявністю яко- гось дуже слабкого випромінювання, прави- льно, на мій погляд, названого російськими вченими фоновим випромінюванням. Інтен- сивність фонових випромінювань різних ре- човин - різна і може відрізнятися на декілька порядків." Як вважає більшість дослідників, ці ви- промінювання мають інформаційно - хви- льовий характер і несуть на собі інформацію про властивості випромінюючого об'єкта (джерела випромінювання). При цьому деякі дослідники відносять їх до категорії елект- ромагнітних полів, інші сходяться на тому, що вони не є полями електромагнітної при- роди і вважають їх торсійними, хрональни- ми, мікролептонними та іншими, в залежно- сті від прихильності до тієї чи іншої існую- чої теорії. Відособлено стоять біооб'єкти і, зокрема, людський організм, тому що його випромінювання - біополе - носить інтегра- льний характер, тобто складовими його є як електромагнітні, так і тонкі фізичні поля. М.Я. Чуксін визначає біологічне інфор- маційне поле людини як матеріальну основу для трансформації та передачі геобіохіміч- ної енергії живої речовини, як фізичне поле, що створюється у ході психічної діяльності людини, продукт її найглибших переживань. Сукупне біологічне інформаційне поле сус- пільства є частиною сукупного біоінформа- ційного поля Землі і має здатність впливати на живі речовини, викликаючи у них пев- ний психічний стан. Одне з основних поло- жень його гіпотези полягає в тому, що сус- пільство утворюється з певної маси людей лише в тому випадку, якщо відбувається ре- зонанс думок, почуттів, настроїв, емоцій цих людей, вірніше, відбувається певна інтерфе- ренція або синхронізація індивідуальних біологічних інформаційних полів певної людської маси, яка перевищує порогову, і за певних умов утворюється сукупне біологіч- не інформаційне поле суспільства, яке має ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 132 значну стійкість. При переході напруженості цього поля через певне порогове значення можливі якісні зміни: при переході через верхнє граничне значення можливе настання Нового Осьового Часу і повна зміна пара- дигм розвитку цивілізацій, при переході че- рез нижнє - загибель самих цивілізацій. Біоінформаційними полями глибоко за- ймається В. Д. Пликін - доктор технічних наук, академік Міжнародної академії інфор- матизації при ООН, автор понад ста науко- вих публікацій, фахівець з інформатики та обчислювальної техніки, творець вітчизня- них робототехнічних комплексів, автомати- зованих систем управління та систем авто- матизованого проектування. Враховуючи, що дослідження В. Д. Пли- кіна мають найбільш фундаментальний ха- рактер, нижче ми наводимо основні поло- ження його теорії [8]: Основою матеріального світу є інформа- ція. Спочатку приходить інформація про майбутнє матеріального утворення: що створюється, в якій області простору, який зовнішній вигляд новостворюваного матері- ального утворення і яка його внутрішня ене- ргетична структура. Носієм інформації є інформаційно- енергетичний потік Всесвіту, енергетична складова якого здійснює виробку даної ін- формації та виконання програми створення нового матеріального утворення. Планета Земля - живий організм, що являє собою систему різноматеріальних ша- рів (світів), об'єднаних інформаційним ша- ром і керованих шаром свідомості планети. Багатошарова різноматеріальна структура планети складається з шару свідомості, ін- формаційного шару, енергетичного шару і фізичного шару. Фізичний шар – це шар твердої матеріа- льності, в якому ми живемо. Енергетичний шар - енергетична сфера нашої планети, через яку здійснюється енер- гетична взаємодія Землі з Всесвітом і з кож- ною істотою, що живе на Землі. Інформаційний шар - інформаційна сфера планети, що містить всю інформацію про нашу планету і про кожну істоту, що живе на ній. Цей шар забезпечує інформаційний обмін Землі з усім Всесвітом та інформацій- ний обмін Землі з кожною істотою, що насе- ляють її. Енергетична взаємодія між Землею і Всесвітом і всі планетарні процеси на Землі протікають, в залежності від інформації, що надійшла в інформаційний шар Землі. Шар свідомості - інформаційно- енергетична сфера, яка створена сукупною взаємодією свідомостей всіх істот Землі. В даний час цей шар став уразливим і аб- солютно незахищеним від бездуховного людства Землі. Він став постійно деформу- ватися під впливом потужних негативних інформаційно-енергетичних потоків, які йдуть від людства Землі (заздрість, жадіб- ність, злість, ненависть, агресивність - і все це у масовому порядку). Цей потік спотво- рює інформацію в інформаційному шарі, що, у свою чергу, викликає перекоси в енергети- ці нашої планети. У сучасний період в природі відбувається величезна кількість нових процесів. Це - або добре відомі старі процеси, які певним чи- ном взаємодіють один з одним, або вони надзвичайно підвищують свої енергетичні значення, або зростає частота цих процесів та ін. Якщо говорити узагальнено, то з Приро- дою відбувається те, що мабуть і повинно періодично відбуватися. Всі її системи пе- реживають еволюційні цикли - точно так само, як і все живе - вони народжуються, розвиваються, вмирають. Все це задокумен- товано в геології молодих відкладень. Так що наразі ми, можливо, маємо черговий цикл активності, який ускладнюється ре- зультатами людської діяльності. Зараз відбувається швидкісне перетво- рення біосфери і кліматичної „машини” на тлі досить глибоких фізичних та геофізич- них змін нашої планети. Стабільний стан в Природі, у кліматичних, синоптичних, гео- динамічних, магнітних явищах майже повні- стю порушено. Створюється новий стан. Йдуть швидкоплинні енергоємні процеси перетворення біосфери в нову фазу. Проте катастрофи у Природи немає. Катастрофа - з людьми, з їх способом мислення, з їх агре- сивністю. Земляни не тільки неймовірно від- стали від еволюції Природи, вони завдають їй суттєвої шкоди. Виходячи з вищенаведеного у цьому ро- зділі, загальна схема утворення кризової си- туації може полягати в наступному: 1. Створення певним масштабним людсь- ким угрупуванням чи суспільством у цілому стійкого негативного енергоінформаційного утворення. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 133 2. Взаємодія негативного енергоінфор- маційного утворення з інформаційним ша- ром Землі, в якому виникає своєрідне пере- програмування інформації. 3. Перепрограмування інформації впли- ває на енергетичну сферу Землі, яка, відпо- відним чином, змінюється. 4. Зміна енергетичної структури планети спричиняє відповідну зміну в матеріальній сфері Землі. Реальність наведеної схеми виникнення кризової ситуації можна проілюструвати на прикладі міжетнічних конфліктів. Спочатку відбувається викид спричиненої людською агресивністю негативної енергії, а потім у цьому регіоні виникає природний катаклізм – землетрус чи ураган. Восени 1988 року на території Нагірного Карабаху дійшов до свого апогею вірмено-азербайджанський конфлікт, пролилася людська кров. А 7 гру- дня 1988 року в результаті сильного земле- трусу повністю було знищено місто Спітак та 58 навколишніх сіл. В розвалинах опини- лися міста Гюмрі, Степанаван і Кіровакан. Загинуло щонайменше 25 тисяч людей. За такою ж схемою відбувалися події на Балка- нах, у Фергані, Чечні, Румунії, Південній Америці та в багатьох інших гарячих точках планети. Післямова Зусилля фізиків протягом останніх семи- десяти років спрямовані на побудову єдиної теорії поля, яка б пояснила будову Всесвіту, взагалі, і Землі, зокрема. Проте, незважаючи на величезні матеріальні витрати (спору- дження гігантських прискорювачів, велико- го адронного колайдера), результати невті- шні, змоделювати і отримати цілісну карти- ну природних процесів, які відбуваються у Всесвіті, вченим не вдається. Бо в основі будови Всесвіту лежать не сили, не єдине поле, а інформація. Інтуїція – це не що інше, як зв’язок з інформаційним полем Землі. Цим пояснюються прадавні знання цілих народів та звичаї у житті людей. Знання про енергетичну структуру Землі дають можливість вирішувати першочергові практичні завдання щодо виключення катас- троф і великих аварій в планетарному масш- табі [8,9]: - вибір безпечних для людства місць по- ховання радіоактивних відходів; - визначення небезпечних місць розташу- вання діючих атомних електростанцій; - прокладка безпечного курсу польоту авіалайнерів і плавання морських суден; - прокладка безпечних трас для будівниц- тва залізниць і високовольтних ЛЕП; - прокладка безпечних трас великих наф- топроводів і газопроводів; - вибір безпечних промислових майдан- чиків під будівництво аеропортів, електро- станцій, хімкомбінатів, нафтопереробних заводів, великих нафтосховищ і т. д.; - вибір оптимальних (з точки зору енер- гетичної структури Землі) місць для забудо- ви міст, селищ, санаторіїв, баз відпочинку, фермерських господарств тощо. На жаль, в епоху електроніки та загальної комп’ютеризації людина стала ще більш не- захищеною і неозброєною перед непізнан- ним нею океаном тонко-польових процесів. Перебуваючи в матеріальному світі, людина слабо розуміє свою залежність від тонких духовно-польових енергетичних процесів, які безпосередньо і активно на неї вплива- ють. Пізнання цих процесів необхідні нам і для розуміння древніх знань при вивченні історії людства, і для розуміння розвитку Землі, як живого організму з метою застосу- вання цих знань для екологічної безпеки життєдіяльності людства. Це має стати кін- цем епохи незнайства, духовної відстороне- ності, байдужості до оточуючого світу, як духовного, так і матеріального, руйнування якого вже сягнуло глобальних масштабів. Вирішення конкретних завдань щодо раціо- нального природокористування лежить у площині глибокого пізнання загальних зако- нів Природи і Світу. Перелік посилань: 1. Дем’янов В.О. Суренж-Арта: священне місто слов’ян. [Електронний ресурс] / В.О. Дем’янов, О.А. Андрєєв // ДЦ "Рівне-Суренж". – 2008. – Режим доступу: http://rivne- surenzh.com.ua. http://rivne-surenzh.com.ua/ http://rivne-surenzh.com.ua/ ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 134 2. Ерофеев Е. Геотехнография как инструмент контроля здоровья. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiev-security.org.ua 3. Дубров А.П. Земное излучение и здоровье человека (геопатия и биолокация) / А.П.Дубров // Библиотека "Лекарь". − М. : Аргументы и факты, 1993. − № 1. 4. Гончаров Н. Икосаэдро-додекаэдровая система экстремальных районов Земли. Принципы и методика природного районирования на математико-статистической основе. / Н.Гончаров, В.Морозов, В.Макаров. − М. : Моск. филиал географического об-ва СССР, 1974. 5. Гончаров Н. Земля — большой кристалл? / Н.Гончаров, В.Морозов, В.Макаров // Химия и жизнь. – 1974. − № 3. − С. 34−38. 6. Гончаров Н. Ф. Силовой каркас Земли и организация природоохранных мероприятий. / Н.Ф. Гончаров, В.А. Макаров, B. C. Морозов // Природные мероприятия в ландшафтах. – 1982. − С. 113−123. 7. Гурвич О.Г. Теорія біологічного поля. – М. : Радянська наука, 1944. 8. Плыкин В.Д. В начале было Слово… или След на воде. — Ижевск : Изд-во Удм. ун-та, 1995. – 43 с. 9. Пликін В.Д. Лекція [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.youtube.com/watch? Р.I. Kopach, T.T. Dan'ko, О.О. Yushin* SPACE – ENERGY STRUCTURE OF THE TERRITORY AND ITS SIGNIFICANCE FOR OPTIMIZATION OF NATURE * Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academy of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk **Institute of Geochemistry, Mineralogy & Ore Formation of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv Article presented in the discussion of the debate. Considered functioning hypothesis space structures and energy areas. On the problem areas need to account for energy efficient and environmentally-oriented nature of people's safety. Надійшла до редколегії 25 січня 2011 р. Рекомендовано членом редколегії канд. техн. наук М.А.Ємцем http://kiev-security.org.ua/ http://www.youtube.com/watch?
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57433
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0010
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T20:47:22Z
publishDate	2011
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
record_format	dspace
spelling	Копач, П.І. Данько, Т.Т. Юшин, О.О. 2014-03-09T09:04:58Z 2014-03-09T09:04:58Z 2011 Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування / П.І. Копач, Т.Т. Данько, О.О. Юшин // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 124-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57433 550.348:620.96:504.058.001.26 Стаття подана в порядку дискусійного обговорення: в ній наведено гіпотези функціонування просторово-енергетичних структур територій та порушується проблема необхідності врахування енергетики територій для раціонального екологічно орієнтованого природокористування та безпечної життєдіяльності людей. Статья представлена в порядке дискуссионного обсуждения: в ней приведены гипотезы функционирования пространственно-энергетических структур территории и поднимается проблема необходимости учета энергетики территории для рационального экологически ориентированного природопользования и безопасной жизнедеятельности людей. Article presented in the discussion of the debate. Considered functioning hypothesis space structures and energy areas. On the problem areas need to account for energy efficient and environmentally-oriented nature of people's safety. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування Space-energy structure of the territory and its significance for optimization of nature Article published earlier
spellingShingle	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування Копач, П.І. Данько, Т.Т. Юшин, О.О. Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
title	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування
title_alt	Space-energy structure of the territory and its significance for optimization of nature
title_full	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування
title_fullStr	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування
title_full_unstemmed	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування
title_short	Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування
title_sort	просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування
topic	Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
topic_facet	Природноресурсний потенціал території та його раціональне використання
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57433
work_keys_str_mv	AT kopačpí prostorovoenergetičnastrukturateritoríítaííznačennâdlâoptimízacííprirodokoristuvannâ AT danʹkott prostorovoenergetičnastrukturateritoríítaííznačennâdlâoptimízacííprirodokoristuvannâ AT ûšinoo prostorovoenergetičnastrukturateritoríítaííznačennâdlâoptimízacííprirodokoristuvannâ AT kopačpí spaceenergystructureoftheterritoryanditssignificanceforoptimizationofnature AT danʹkott spaceenergystructureoftheterritoryanditssignificanceforoptimizationofnature AT ûšinoo spaceenergystructureoftheterritoryanditssignificanceforoptimizationofnature

Просторово-енергетична структура території та її значення для оптимізації природокористування

Репозитарії

Схожі ресурси