Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ
Визначено інтенсивність дефляції полютантів на шламосховищі № 1 Миколаївського глиноземного заводу. Розроблено та впроваджено методи пилопригнічення шкідливих полютантів на масивах-шламосховищ. доведено ефективність їх використання для підвищення екологічної безпеки хвостосховищ перероблюючих підпри...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Екологія і природокористування |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57452 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ / А.М. Огородник // Екологія і природокористування. — 2012. — Вип. 15. — С. 38-44. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860135452842917888 |
|---|---|
| author | Огородник, А.М. |
| author_facet | Огородник, А.М. |
| citation_txt | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ / А.М. Огородник // Екологія і природокористування. — 2012. — Вип. 15. — С. 38-44. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Екологія і природокористування |
| description | Визначено інтенсивність дефляції полютантів на шламосховищі № 1 Миколаївського глиноземного заводу. Розроблено та впроваджено методи пилопригнічення шкідливих полютантів на масивах-шламосховищ. доведено ефективність їх використання для підвищення екологічної безпеки хвостосховищ перероблюючих підприємств.
Определена интенсивность дефляции поллютантов на шламохранилище № 1 Николаевского глиноземного завода. Разработаны и внедрены методы пылеподавления вредных поллютантов на массивах-шламохранилищ, доказана эффективность их использования для повышения экологической безопасности хвостохранилищ перерабатывающих предприятий.
Determined by the intensity of the deflation of pollutants in sludge number 1 Nikolaev Alumina Plant. Developed and implemented methods for dust suppression of harmful pollutants in sludge-arrays, we have proved the effectiveness of their use to improve the environmental safety of tailings processing facilities.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:47:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
38
УДК 615.849
А.М. Огородник
ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ
ДЕФЛЯЦІЇ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТОДІВ ПИЛОПРИГНІЧЕННЯ
МАСИВІВ-ШЛАМОСХОВИЩ
Чорноморський державний університет ім. Петра Могили,
Миколаїв, Україна
Визначено інтенсивність дефляції полютантів на шламосховищі № 1 Миколаївського
глиноземного заводу. Розроблено та впроваджено методи пилопригнічення шкідливих
полютантів на масивах-шламосховищ, доведено ефективність їх використання для під-
вищення екологічної безпеки хвостосховищ перероблюючих підприємств.
Ключові слова: шламосховище, дефляція, коефіцієнт пилопригнічення, дернина, оче-
ретяні мати, навколишнє середовище.
Определена интенсивность дефляции поллютантов на шламохранилище № 1 Нико-
лаевского глиноземного завода. Разработаны и внедрены методы пылеподавления вре-
дных поллютантов на массивах-шламохранилищ, доказана эффективность их исполь-
зования для повышения экологической безопасности хвостохранилищ перерабатываю-
щих предприятий.
Ключевые слова: шламохранилище, дефляция, коэффициент пылеугнетения, дерни-
на, тросниковые маты, окружающая среда.
Вступ
В Україні існують потужні підприємства
кольорової металургії, в яких відходи з ви-
добутку та переробки сировини становлять
1,5 млн. м3/рік, а загальна кількість виробле-
них – 20 млн. тон [1-3]. Це: Запорізький
алюмінієвий комбінат, Дніпродзержинський
хімзавод з відходами уранового виробницт-
ва, Дніпровський алюмінієвий завод, Мико-
лаївський глиноземний завод (на далі МГЗ).
Надзвичайну небезпеку становлять шламос-
ховища цих підприємств, модернізація яких
не проводилась вже багато років, а відходи
від їх виробництв (зокрема, червоні шлами
МГЗ 1,2 млн. тон/рік) накопичуються і скла-
дуються в шламосховищах (відношення су-
хих відходів підприємства до рідких 50 % на
50 %) [5].
Найбільший внесок у забруднення приле-
глої до шламосховищ території здійснює
вітрова діяльність і дефляція пилоутворюю-
чих поверхонь (80 %) з пляжів і відкосів, що
призводить до перенесення екополютантів
(за добу з 1 га – від 2 до 5 т пилу. Сучасні
засоби пилопригнічення масивів-
шламосховищ можуть забезпечувати зни-
ження концентрації пилу на 60-70 % [6].
Найбільш перспективним і актуальним
рішенням проблеми зниження пилопригні-
чення на навколишнє середовище на різних
підприємствах являється вдосконалення
способів закріплення пилових поверхонь
техногенних масивів та запропонування но-
вих методів.
Матеріали та методи досліджень
В сучасних умовах суспільного буття,
Дослідження проводились на експеримента-
льній ділянці шламосховища № 1 МГЗ. Для
проведення природних досліджень методів
пилопригнічення (метод задерновування, по-
криття рослинною сировиною (очеретяними
матами) розроблена спеціальна методика.
© Огородник А.М., 2012
Суть методу задерновування полягає у
знятті дернини на добре залужених терито-
ріях та її розміщенням на поверхні шламос-
ховища. Створення полігонів для отримання
дернини з метою покриття поверхні шламо-
сховища проводилось на спеціально відве-
дених земельних територіях. Зняття дернини
проводили за допомогою спеціальної маши-
ни TURF CUTTER, яка здатна підрізати дер-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
39
нини необхідної товщини та довжини. На
ділянці було знято пласт дернини товщиною
3 – 5 см, загальною площею 5 м2.
В якості одного із варіантів методів пи-
лопригнічення полютантів на шламосховищі
запропоновано використання очеретяних
матів. Очерет для матів зв’язували між со-
бою і формували мати розміром 2×3 м2, то-
вщиною 3-5 см, загальною кількістю 25
штук. Спостереження на полігоні проводили
при силі вітру 1,3 м/с та відносній вологості
повітря в межах 60-70%.
Оцінку пилопригнічуючої здатності засо-
бів пилопригнічення проводили за допомо-
гою стаціонарної аспіраційної установки
(лабораторія типу «ПОСТ-1»).
Показник пригнічуючої здатності вико-
ристаних засобів розраховували за співвід-
ношенням:
÷÷
ø
ö
çç
è
æ
= d
n
k
n
M
M
N ,
де N – коефіцієнт пилопригнічення, Мп
к –
маса пилу в контрольному варіанті, а Мп
d-
маса пилу у варіанті з покриттям d ( дd – по-
криття з дернини, очd - з очеретяних матів).
Залежність дефляції на шламосховищі від
гранулометричного складу визначали за мо-
деллю Догілевича М.І. та Чемпіла У. [4].
3v
g
PCQ ××= ,
де С – коефіцієнт гранулометричного скла-
ду червоного шламу Миколаївського глино-
земного заводу, P – щільність повітря, g –
сила гравітації, v – швидкість вітру.
Дефляція червоного шламу на шламосховищі № 1 МГЗ
Більшість матеріалу (до 90 %) перено-
ситься в приземному шарі повітря на висоті
до 5-10 см. Значимим фактором підйому
частинок пилу є діаметр частинки та її пи-
тома маса (m, г/кг). Визначення цих показ-
ників для червоного шламу здійснено гра-
нулометричним методом. В результаті ви-
значено, що червоний шлам представляє
суміш трьох фракцій частинок за грануло-
метричним складом (таблиця 1).
Таблиця 1. Гранулометричний склад червоного шламу
Фракція чер-
воного шламу
Діаметр Ø фракції,
мм
Питома кількість
фракції у шламі, %
Питома маса частинок
фракції у шламі, г/кг
1 Ø<0,064 мм 84 760±14
2 0,064<Ø<0,315 мм 14 164±17
3 Ø>0,315 мм 2 76±3
Для червоного шламу шламосховища
№ 1, розраховано критичну швидкість вітру
критn за формулою:
79,3249,0 += eкрит dn ,
де dе – середній діаметр агрегатів.
å
+++
=
P
PdPdPdd nn
e
...2211
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
40
де d1, d2 … - середній діаметр агрегатів, P1,
P2 …. – питома кількість фракцій у черво-
ному шламі шламосховища № 1 МГЗ.
Результати вказали, що критична швид-
кість вітру критn для шламу складала
3,8 м/с.
Показник Q визначали для різних фрак-
цій червоного шламу: варіант 1 – для фрак-
ції 1, варіант 2 – для фракції 2, варіант 3 –
для фракції 3. Кількість переміщуваного
червоного шламу (Q) під дією вітру різних
швидкостей протягом року представлено на
рисунку 1. З рисунку видно, що для фракцій
червоного шламу за варіантом 1 (риунок 1)
відбувається збільшення дефляції пилових
частинок зі зростанням швидкості вітру (v):
при v =4,0-6,0 м/с переносилась майже од-
накова кількість пилу – 16±3 кг/(м·с), мак-
симальне перенесення пилу (до
66±3 кг/(м·с) та більше) спостерігалось при
швидкостях вітру, які перевищували 7,0–
9,0 м/с.
0
20
40
60
80
100
120
140
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Швидкість вітру, м/с
Q
, к
г/
(м
с
)
Фракція 1
Фракція 2
Фракція 3
Рисунок 1 - Переміщення червоного шламу при дії вітрової ерозії
(для різних фракцій гранулометричного складу шламу: варіантів 1 - 3)
Із гістограми для фракції 2 на рис. 1 –
видно, що перенесення максимальної кіль-
кості пилу відбувалось з підвищенням шви-
дкості вітру до 5,5-6,0 м/с. Постійна дефля-
ція спостерігалась при середній швидкості
вітру 3,5-4,5 м/с з винесенням пилу, в сере-
дньому, 7,6±0,2 кг/(м·с).
Для крупних фракцій червоного шламу з
Ø>315 мм (фракція 3 на рисунку 1) макси-
мальне переміщення пилових частинок від-
бувалось при v=7-10 м/с. Постійна дефляція
спостерігалась при середній швидкості віт-
ру 4-6 м/с з винесенням пилу, в середньому
– 82,5±0,3 кг/(м·с).
Порівнюючи отримані результати (фра-
кції 1, 2, 3 на рисунку 1), можна констату-
вати, що для різних фракцій червоного
шламу за гранулометричним складом міні-
мальна кількість переміщуваного пилу
складала 1,3±0,03 кг/(м·с) при v=3,5-4,5 м/с,
а максимальна при швидкості вітру 8-10 м/с
– 63,8-124,7±4,3 кг/(м·с). Постійна дефляція
відбувалась при v=4 м/с з переміщенням
пилових частинок 5,4±0,03 кг/(м·с).
Тривала повсякденна дефляція передує
утворенню пилових бур [4]. При максима-
льній швидкості вітру 10 м/с зі шламосхо-
вища № 1, в середньому, переміщується
136±2 кг/(м.с) пилових частинок. Отже, зі
збільшенням швидкості вітру інтенсивність
дефляції зростає надзвичайно швидко.
Кількість пилу, що підіймається на шла-
мосховищі МГЗ при різних швидкостях віт-
ру, які характерні для Миколаївської облас-
ті: мінімальна 1,5 м/с, середня модальна
3,8 м/с та максимальна 8,4 м/с (для різних
фракцій шламу - таблиця 1) - зображено на
рис. 2.
При мінімальній швидкості вітру 1,5 м/с
для різних фракцій червоного шламу за
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
41
гранулометричним складом майже не від-
бувалось (Q=0,44±0,02 кг/(м·с)) перенесен-
ня пилу зі шламосховища (рисунок 2). Зі
збільшенням v до 3,8 м/с (середня модальна
швидкість вітру на протязі року) та більше
відбувалось значне підняття пилових час-
тинок у повітря: так для фракції 1 –
71±3 кг/(м·с), для фракції 2 – 82±2 кг/(м·с),
для фракції 3 – 60±2 кг/(м·с).
8.4
3.8
1.51 2 3
0
15
30
45
60
75
90
Q, кг/(м с)
V, м/с
Рисунок 2 - Кількість піднятого пилу з поверхні шламосховища при різних швидкостях вітру
(для різних фракцій шламу)
Максимальна кількість пилових части-
нок на шламосховищі підіймається при так
званих пилових бурях [4], коли швидкість
вітру досягає 8,4 м/с та більше – від 677±12
до 800±13 кг/(м·с).
За цими результатами визначення Q для
різних фракцій червоного шламу та віднос-
ним вмістом кількості першої фракції у
шламі визначено інтегральний показник
інтенсивності дефляції червоного шламу
Qч.ш. (за усіма фракціями):
å
=
×=
3
1
.. 3
1
i
iiшч QkQ ,
де ..шчQ - інтенсивність дефляції червоного
шламу (за усіма фракціями), кг/(м.с); ik -
відносний показник кількості фракції і у
шламі (i=1¸3): 84.01 =k , 14.02 =k ,
02.03 =k ; iQ - інтенсивність дефляції фра-
кції i червоного шламу, кг/(м.с).
На рисунку 3 зображено кількість пере-
міщення червоного шламу Qч.ш на шламос-
ховищі № 1 Миколаївського глиноземного
заводу.
Як видно з рисунку. 3 максимальна кіль-
кість шламу переміщується при v=5,0-
8,4 м/с з виносом до 25±5 кг/(м·с) пилу.
Ефективність методу задерновування шламосховища № 1 МГЗ
Дослідним шляхом визначено параметри,
які характеризують рівень пилопригнічення
над контрольними та дослідними варіанта-
ми експерименту. З рисунок 4 видно, що за
перші два тижні досліджень кількість пилу
складала 4,5 %, але вже до кінця спостере-
жень кількість пилових частинок у повітрі
зменшилась до 2 %.
Це свідчить про те, що покриття дерни-
ною призводить майже до повного пилоп-
ригнічення та зменшення накопичення пи-
лових частинок у повітрі.
За час спостережень коефіцієнт пилоп-
ригнічення для покриття дерниною складав
120-130 одиниць (рисунок 5).
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
42
8.4
3.8
1.5
0
5
10
15
20
25
30
Q, кг/(мс)
V, м/с
Рисунок 3 - Кількість переміщуваного червоного шламу Qч.ш з поверхні шламосховища
0
2
4
6
1 2 3 4 5 6
Час спостережень, тиждень
К
іл
ьк
іс
ть
п
ил
у,
%
Рисунок 4 - Кількість пилу (%) у повітрі при застосуванні методу задерновування
(відносно контролю)
0
20
40
60
80
100
120
140
0 1 2 3 4 5 6
Час спостережень, тиждень
К
ое
фі
ці
єн
т
пи
ло
пр
иг
ні
че
нн
я
Рисунок 5 - Показник пилопригнічення для методу задерновування
Екстраполяція отриманих результатів
дослідження на весь рік складає за показни-
ком ефективності до 1200-1500 одиниць.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
43
Показник пилопригнічення для методу за-
дерновування склав 98 %.
Запропонований метод дозволяє значно
знизити рівень підйому пилу на шламосхо-
вищі № 1 МГЗ, дефляцію полютантів на
прилеглі території, відповідно, за рахунок
цього зменшується антропогенне наванта-
ження на екосистему в цілому.
Пилопригнічення полютантів методом покриття очеретяними матами шламосховища
Інтенсивне накопичення (рисунок 6) пи-
лових частинок в повітрі при покритті по-
верхні очеретяними матами спостерігалось
за перші два тижні спостережень, мінімаль-
на кількість пилу в повітрі над кюветами
спостерігали на шостий тиждень дослі-
джень.
0
5
10
15
1 2 4
Час спостережень, тиждень
К
іл
ьк
іс
ть
п
ил
у,
%
Рисунок 6 - Кількість пилу (%) у повітрі при застосуванні методу покриття очеретяними мата-
ми (відносно контролю).
З рисунку 6 видно - за перший тиждень
спостережень кількість пилу склав 7-8 %, в
подальшому кількість пилу в повітрі змен-
шувалась до 3-4 %. Отже, покриваючи до-
слідну поверхню очеретяними матами пилу
потрапляє у фільтри менше.
Протягом експерименту коефіцієнт пи-
лопригнічення досягає 70-80 одиниць (ри-
сунок 7).
0
20
40
60
80
0 1 2 3 4 5 6
Час спостережень, тиждень
К
ое
фі
ці
єн
т
пи
ло
пр
иг
ні
че
нн
я
Рисунок 7 - Коефіцієнт пилопригнічення методу покриття кювет очеретяними матами
Коефіцієнт пилопригнічення N для оче-
ретяних матів становив 60-80, тобто ефек-
тивність методу складає 96 %. Екстраполя-
ція цих даних на весь рік складає за показ-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15
44
ником пилопригнічення до 700-900 оди-
ниць. Є всі підстави запропонувати даний
метод пилопригнічення, як один з основних
для використання на шламосховищі черво-
них шламів МГЗ.
Висновки
1. Встановлено залежність інтенсивності
дефляції на шламосховищі червоних шламів
від гранулометричного складу шламу та ме-
теорологічних умов. Визначено, що черво-
ний шлам починає підійматись в повітря при
критичній швидкості вітру 3,8 м/с підіймаю-
чи при цьому 7,5±0,2 кг/(мс) пилових части-
нок з поверхні шламосховища.
2. Розраховано, що при максимальній
швидкості вітру 10 м/с зі шламосховища
№ 1 в середньому переміщується
136±2 кг/(мс) пилових частинок.
3. За результатами досліджень розробле-
но і обґрунтовано ефективність використан-
ня комплексного методу пилопригнічуючих
засобів на основі дернини, матів з рослинної
сировини задля підвищення екологічної без-
пеки шламосховища червоних шламів та
інших техногенних хвостосховищ.
4. Розраховано показник пилопригнічен-
ня та закріплення шламових поверхонь за-
собами з рослинної сировини: за методом
задерновування він складає 96 %, за мето-
дом покриття очеретяними матами – 92 %.
Покриття дерниною та матами з рослин-
ної сировини мають достатню стійкість до
дії лугів (рН 10-12) та метеорологічних умов
(t0 від – 20 0С до + 40 0С, сніг, дощ, вітер) і
не спричиняють додаткове навантаження на
навколишнє середовище та людину.
Перелік посилань
1.Бересневич П.В. Охрана окружающей среды при эксплуатации хвостохранилищ / Бересне-
вич П.В., Кузменко П.К., Неженцева Н.Г. - М.: Недра, 1993. - 123 с.
2.Гальперин A.M, Техногенные массивы и охрана окружающей среды / Гальперин A.M.,
Ферстер В., Шеф Х.Ю. - [2-е изд.]. - М.: МГГУ, 2001. — 534 с.
3.Мазур В.А. Екологічні проблеми землеробства / Мазур В.А., Горщар В.І., Конопльов О.В.
– К.: Центр наукової літератури, 2010. – 456 с.
4.Нохрина О.И. Образование пыли, окалины, шлама и их утилизация на металлургических
заводах Германии. / О.И. Нохрина, И.Е. Прошунин, И.Д. Рожихина // Stahl und Eisen. - 2006. -
№9 - С. 25-32.
5.Пашкевич М.А. Техногенные массивы и их воздействие на окружающую среду /
М.А. Пашкевич - СПб.: СПГГИ, 2000. - 230 с.
6.Смирнова Л.Ф. Ветровая эрозия почв / Л.Ф. Смирнова– Изд-во Московского университета,
1985. – 135 с.
А.М. Оgоrоdnik THE RESEARCH OF DEFLATION INTEN-
SITY AND DUST CONTROL METHODS
EFFECTIVENESS AT TAILING PONDS
WASTES
Black sea state university im. Peter Mogulu, Nikolaev, Ukraine
Determined by the intensity of the deflation of pollutants in sludge number 1 Nikolaev Alumina
Plant. Developed and implemented methods for dust suppression of harmful pollutants in sludge-
arrays, we have proved the effectiveness of their use to improve the environmental safety of tail-
ings processing facilities.
Key words: sludge, deflation, rate pyleugneteniya, sod, trosnikovye mats, environment.
Надійшла до редколегії 14 жовтня 2011 р.
Рекомендовано членом редколегії канд. геол.-мін. наук О.К. Тяпкіним
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57452 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0010 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:47:32Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут проблем природокористування та екології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Огородник, А.М. 2014-03-09T15:52:29Z 2014-03-09T15:52:29Z 2012 Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ / А.М. Огородник // Екологія і природокористування. — 2012. — Вип. 15. — С. 38-44. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57452 615.849 Визначено інтенсивність дефляції полютантів на шламосховищі № 1 Миколаївського глиноземного заводу. Розроблено та впроваджено методи пилопригнічення шкідливих полютантів на масивах-шламосховищ. доведено ефективність їх використання для підвищення екологічної безпеки хвостосховищ перероблюючих підприємств. Определена интенсивность дефляции поллютантов на шламохранилище № 1 Николаевского глиноземного завода. Разработаны и внедрены методы пылеподавления вредных поллютантов на массивах-шламохранилищ, доказана эффективность их использования для повышения экологической безопасности хвостохранилищ перерабатывающих предприятий. Determined by the intensity of the deflation of pollutants in sludge number 1 Nikolaev Alumina Plant. Developed and implemented methods for dust suppression of harmful pollutants in sludge-arrays, we have proved the effectiveness of their use to improve the environmental safety of tailings processing facilities. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ The research of deflation intensity and dust control methods effectiveness at tailing ponds wastes Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ Огородник, А.М. Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку |
| title | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ |
| title_alt | The research of deflation intensity and dust control methods effectiveness at tailing ponds wastes |
| title_full | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ |
| title_fullStr | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ |
| title_full_unstemmed | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ |
| title_short | Дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ |
| title_sort | дослідження інтенсивності дефляції та ефективності методів пилопригнічення масивів-шламосховищ |
| topic | Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку |
| topic_facet | Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57452 |
| work_keys_str_mv | AT ogorodnikam doslídžennâíntensivnostídeflâcíítaefektivnostímetodívpiloprigníčennâmasivívšlamoshoviŝ AT ogorodnikam theresearchofdeflationintensityanddustcontrolmethodseffectivenessattailingpondswastes |