Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України
Здійснено аналіз еколого-економічних проблем Карпатського регіону. Розглянуто основні еколого-економічні та інституційні механізми реалізації концепції сталого розвитку Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України. В статті проаналізовано сучасний стан співпраці між Україною т...
Saved in:
| Published in: | Екологія і природокористування |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57481 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України / В.В. Химинець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 71-80. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859775352474173440 |
|---|---|
| author | Химинець, В.В. |
| author_facet | Химинець, В.В. |
| citation_txt | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України / В.В. Химинець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 71-80. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Екологія і природокористування |
| description | Здійснено аналіз еколого-економічних проблем Карпатського регіону. Розглянуто основні еколого-економічні та інституційні механізми реалізації концепції сталого розвитку Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України. В статті проаналізовано сучасний стан співпраці між Україною та країнами Європейського союзу в рамках створеного ними Карпатського Єврорегіону, визначено проблеми, що заважають успішній євроінтеграції України та вказано на перспективу.
Осуществлен анализ эколого-экономических проблем Карпатского региона. Рассмотрены основные эколого-экономические и организационные механизмы реализации концепции устойчивого развития Карпатского региона в контексте евроинтеграционной политики Украины. В статье проанализировано современное состояние сотрудничества между Украиной и странами Европейского союза в рамках созданного ими Карпатского Еврорегиона, определены проблемы, мешающие успешной евроинтеграции Украины и указано на перспективу.
Made the analysis of the environmental and economic problems of the Carpathian region. Consider environmental and economic mechanisms for the implementation of sustainable development of the Carpathian region in the context of Ukraine's European integration policy. In this work analyzes the results of cooperation between participation countries in the Carpathian Euroregion, on this basis proposed the new mechanisms to solve existing problems and promote integration processes to the east.
|
| first_indexed | 2025-12-02T08:57:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
71
УДК 504.33+ 338.24
В.В. ХИМИНЕЦЬ, канд. екон. наук, доцент кафедри міжнародних економічних відно-
син ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
СТАЛИЙ РОЗВИТОК КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ
ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Здійснено аналіз еколого-економічних проблем Карпатського регіону. Розглянуто ос-
новні еколого-економічні та інституційні механізми реалізації концепції сталого розвитку
Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України. В статті проаналі-
зовано сучасний стан співпраці між Україною та країнами Європейського союзу в рамках
створеного ними Карпатського Єврорегіону, визначено проблеми, що заважають успіш-
ній євроінтеграції України та вказано на перспективу.
Ключові слова: сталий розвиток, Карпатський регіон, транскордонне співробітництво,
європейська інтеграція, механізми запровадження сталого розвитку.
Постановка проблеми та її актуальність
Найбільш актуальними проблемами для
людства на початку ХХІ століття стали про-
гресуюча деградація навколишнього середо-
вища, виснаження природних ресурсів та
екологічна небезпека. Наукові дослідження
переконують, що неефективний розвиток
економіки, нераціональне природокористу-
вання, негативні тенденції щодо забруднен-
ня довкілля швидко посилюються в часі. У
зв'язку з цим настав час докорінної зміни
пріоритетів економічного та соціального
розвитку – конкурентоспроможність регіо-
нів стає не стільки інструментом забезпе-
чення загальнонаціонального добробуту,
скільки стратегічною метою при забезпе-
ченні сталого розвитку. Ключова роль ста-
лого регіонального розвитку визначається
тим, що базовою характеристикою добробу-
ту населення стає не стільки рівень доходів,
скільки рівень задоволення населення умо-
вами життя.
Внаслідок існуючих проблем взаємозв'яз-
ків між суспільством і природою, виникає
потреба в удосконаленні теоретико-
методологічної основи екологічної економі-
ки, інституційних основ і механізмів запро-
вадження концепції сталого розвитку особ-
ливо на регіональному рівні.
Аналіз досліджень
Теоретико-методологічні аспекти еколо-
го-економічних та інституційних механізмів,
спрямованих на реалізацію концепції стало-
го розвитку регіонів України, висвітлено в
наукових працях українських вчених
(З.С. Варналія, З.В. Герасимчук, Т.Л. Желю-
ка, Л.Г. Мельника, Т.Л. Миронової, Н.Р. Ни-
жник, Г.В. Саєнка, Д.М. Стеченка, В.М. Тре-
губчука, Ю.Ю. Туниці, М.А.Хвесика та ін.)..
Розроблена теорія та запропоновані механіз-
ми, як правило, розглядають розвиток конк-
ретного напрямку в регіоні і не охоплюють
всю систему загалом. До цього часу не ство-
рено наукового теоретико-методологічного
підходу до еколого-економічного та інститу-
ційного механізмів реалізації сталого розвитку
© Химинець В.В., 2013
на регіональному рівні, відсутні чіткі про-
грами дій в областях, які входять до складу
Карпатського регіону, спрямовані на реалі-
зацію концепції сталого розвитку, не розро-
блені належні природоохоронні механізми
для забезпечення екологічних і економічних
прав та обов'язків громадян.
Все це гальмує формування ефективної
регіональної економіки та її перехід до ста-
лого розвитку. Крім того, механізми запро-
вадження сталого розвитку будь-якого регі-
ону мають вписуватися в національну і сві-
тову стратегію розвитку, виходити з них, бо
глобальні цілі не можна безпосередньо від-
творити в регіоні – їх можна тільки певним
чином адаптувати до потреб регіону. Все це
є надзвичайно актуальним для регіонів, які
відносяться до гірського масиву Карпат.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
72
Виклад основного матеріалу
Упродовж останніх десятиріч світова спі-
льнота дедалі виразніше усвідомлює відпо-
відальність людини за прогресуючу дегра-
дацію природного середовища, виснаження
природних ресурсів та екологічну небезпеку,
яка загрожує всім, але найбільше гірським та
передгірським, регіонам світу.
Курс України на євроінтеграцію вимагає
активізації транскордонного співробітницт-
ва як важливого чинника розвитку прикор-
донних територій європейських держав. Ра-
да Європи та Європейський Союз активно
підтримують розвиток транскордонного та
міжрегіонального співробітництва, вдоско-
налюючи механізми такої співпраці, ство-
рюючи фінансові можливості для розвитку
прикордонних територій. Особливо великий
потенціал в цьому контексті має Україна,
яка на значній території межує з ЄС та праг-
не до євроінтеграції [7].
Однією з ефективних форм співробітниц-
тва прикордонних територій суміжних дер-
жав є єврорегіони. Єврорегіон – це юридич-
но оформлена (за нормами Ради Європи)
територія транскордонного співробітництва
між територіальними громадами або місце-
вими органами влади прикордонних регіонів
двох або більше держав, які мають спільний
кордон. Діяльність єврорегіонів розгляда-
ється як один з елементів загальноєвропей-
ської системи пріоритетів, який відповідає
принципові інтеграції держав через інтегра-
цію регіонів. Така діяльність передбачає
прискорення соціально-економічного розви-
тку транскордонних регіонів, кадрову, ін-
фраструктурну підготовку регіонів і країни в
цілому для поглиблення співробітництва з
ЄС, прискорення європейських процесів ін-
теграції, розвиток міжнародних зв’язків у
галузях туризму, рекреації, охорони навко-
лишнього середовища. Зрозуміло, що ідеї
сталого розвитку є особливо актуальними
для таких міждержавних утворень.
Карпатський Єврорегіон – створений у
1993 році, до його складу входять прикор-
донні адміністративні одиниці п’яти держав
– Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини,
України. Він охоплює територію площею
132,7 тис. км2, з населенням майже 16 млн
чоловік. Карпатський Єврорегіон – це
транскордонна асоціація прикордонних ад-
міністративних районів країн, що входять до
його складу, яка створена з метою коорди-
нації транскордонного співробітництва, осо-
бливо в питаннях захисту довкілля та стало-
го розвитку Карпат [1].
Українську частину в складі Карпатсько-
го Єврорегіону представляє Карпатський
регіон (Закарпатська, Івано-Франківська,
Львівська і Чернівецька області), який за-
ймає площу в 56,6 тис. км2 (або 9,4 % тери-
торії України), де проживають 6,5 млн чол.
(або 12 % її населення). Оцінка екологічної
ситуації показує, що для більшої частини
Карпатського регіону характерними є істот-
на антропогенна трансформованість ланд-
шафтів і значна забрудненість середовища.
Хоча, на відміну від інших регіонів України
(таких, як Донбас, Придніпров'я), поширен-
ня забруднення не має тут загального, пло-
щинного характеру. Однак у деяких його
місцях сформувалися стабільні території
загрозливого екологічного стану (наприклад,
у межах Дрогобицької агломерації – Дрого-
бич, Борислав, Стебник, Трускавець, де роз-
винуті гірничохімічна, нафтопереробна, ла-
кофарбова та інші галузі промисловості ста-
влять під загрозу розвиток туристично-
рекреаційного господарства; аналогічна си-
туація склалася і в межах Львівсько-
Волинського вугільного басейну, в зонах
впливу яворівського і роздольського ВО
«Сірка», калуського ВО «Оріана»).
В останні роки, внаслідок порушення ре-
жиму виробничих процесів, у Карпатському
регіоні значно зросла загроза виникнення
екологічно небезпечних технологічних ава-
рій і катастроф. Крім того, треба рахуватися
і з тим, що майже четверта частина його на-
селення проживає в зонах з підвищеним
екологічним ризиком функціонування про-
мислових об'єктів, яких у регіоні майже три
сотні. За забрудненістю повітря і вод Кар-
патський регіон займає 4-е, а за забрудненіс-
тю ґрунтів мінеральними добривами і пес-
тицидами – відповідно, 1-е і 2-е місця в
Україні. Відносно висока забрудненість по-
вітря зумовлена наявністю на його території
значної кількості хімічно-агресивних та си-
ровинно-видобувних виробництв. До іншої
групи концентрованих шкідливих речовин
належать великі міста регіону (Львів, Черні-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
73
вці, Івано-Франківськ, Ужгород та ін.), де
викиди автотранспорту становлять 60–70 %
їх загальної кількості. З огляду на відносно
невелику площу міст Карпатського регіону та
їх історично щільну забудову, тут вплив цьо-
го фактора може бути значно більшим, ніж в
індустріальних, але значно просторіших, міс-
тах Сходу, Півдня і Центру України [8].
Для Карпатського регіону особливо гост-
рою є проблема гірських районів, які, як по-
казує європейський досвід, повинні мати
спеціальний статус, яким би законодавчо
закріплялися необхідні пільги і соціальні
гарантії їх жителям, У цьому зв'язку дуже
важливе значення має прийнятий Верхов-
ною Радою Закон України «Про статус гір-
ських населених пунктів України» (Закон
України № 56/95 від 15.02.1995 р.) та прийн-
яття Державної програми соціально-
економічного розвитку Карпатського регіо-
ну, розроблену Інститутом регіональних до-
сліджень НАН України разом з Міністерст-
вом економіки України та виконавчими
структурами обласних рад Закарпатської,
Івано-Франківської, Львівської і Чернівець-
кої областей. Великої шкоди довкіллю Кар-
патського регіону наносить варварське від-
ношення до основного природного багатства
– лісів. Науково необґрунтовані великі руб-
ки лісу в останні століття привели до змен-
шення їх площ, порушили вікову структуру,
зменшили природний приріст деревини, на-
несли шкоду водоутворюючій системі, стали
причиною частих стихійних лих (повені,
зсуви, селеві потоки, змив родючого ґрунту,
буреломи тощо). Поступово Карпатський
регіон з "перлини Європи" перетворився в
екологічно усереднений регіон техногенно
забрудненої України і від цього потерпає вся
Східна Європа.
Регіональна еколого-економічна політика
Сучасна наука стверджує, що загальна рі-
вновага на територіях, типу Карпатського
регіону, їх цілісність і поступовий соціаль-
но-економічний розвиток можуть бути за-
безпечені лише за умови активізації регіона-
льних (історичних, географічних, економіч-
них та ін.) особливостей та розширення
прав і обов’язків регіонів у розвитку продук-
тивних сил та розбудові соціальної сфери.
Це пов’язано з глибокими диспропорціями в
соціально-економічному розвитку складових
вказаного гірського утворення як у сфері
матеріального виробництва, так і в соціаль-
ній сфері, специфіці розселення етносу, та
обумовлено відмінностями в ресурсному,
виробничому, інтелектуальному і культур-
ному потенціалах територій, які входять до
Карпатського регіону [6,8].
В основу сучасної регіональної еколого-
економічної політики закладають [6]:
- пріоритет загальнонаціональних інтере-
сів – дії всіх суб'єктів регіональної політики
потрібно спрямовувати на зміцнення держа-
вності України, збереження її територіальної
цілісності;
- законодавче забезпечення прав і повно-
важень суб'єктів регіональної політики. По-
літика стосовно регіонів і політика самих
регіонів повинна бути регламентована нор-
мативно-правовою базою, дотримання ви-
мог якої є обов'язковою умовою регулю-
вання взаємовідносин між усіма учасника-
ми процесу;
- поєднання інтересів. Поточні та страте-
гічні завдання регіональної політики по-
винні враховувати державні, регіональні та
місцеві інтереси, а її практичне здійснення
має усувати можливі суперечності між
ними;
- врахування особливостей регіонів. Це
означає потребу диференційованого підходу
до регулювання регіональних процесів з
урахуванням історичної, природної, соціа-
льної, демографічної та економічної специ-
фіки територій;
- збалансування критеріїв соціальної
справедливості та загальнонаціональної
ефективності. Вибір методів і форм держав-
ної селективної підтримки окремих терито-
рій повинен бути спрямований на вирівню-
вання рівнів соціально-економічного розви-
тку регіонів;
- принцип партнерства, який передбачає
необхідність налагодження тісного співробі-
тництва між органами державної влади всіх
рівнів та органами місцевого самоврядуван-
ня, забезпечення політичної стабільності й
суспільної злагоди у процесі здійснення на-
ціональної політики.
Іншими словами, ідеологія сталого роз-
витку, як глобальна доктрина, ставить перед
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
74
регіонами завдання зберегти навколишнє
середовище, шляхом оптимізації суспільних
потреб і забезпечення адекватного їм соціа-
льно-економічного розвитку.
Концептуальні підходи до сталого розвитку
Для розбудови демократичного суспільс-
тва та утвердження соціально орієнтованої
економіки особливого значення набуває ме-
ханізм запровадження сучасної моделі ста-
лого розвитку, що створює передумови на-
буття Україною повноправного членства в
Європейському Союзі. Сталий розвиток ре-
гіону - це система взаємоузгоджених управ-
лінських, економічних, соціальних, приро-
доохоронних заходів, спрямованих на фор-
мування системи суспільних відносин на
засадах довіри, партнерства, солідарності,
консенсусу, етичних цінностей, безпечного
навколишнього середовища, національних
джерел духовності. В основі сталого розвит-
ку лежать невід'ємні права людини на життя
та повноцінний розвиток, який задовольняє
потреби суспільства, не ставлячи під загрозу
спроможність майбутніх поколінь задоволь-
няти свої потреби.
На Всесвітній екологічній конференції з
природного середовища й розвитку, яка від-
булася в Ріо-де-Жанейро у червні 1992 року,
визначено і прийнято 27 загальних принци-
пів, дотримання яких є обов’язковою умо-
вою переходу суспільства до сталого розви-
тку. В їх основу, згідно прийнятої "Програ-
ми дій", мають бути закладені наступні
обов’язкові правила [9,10]:
- забезпечення психічного розвитку та
здоров’я людини с основним завданням
життєдіяльності кожного суспільства;
- визначення розумної й достатньої межі
задоволення власних матеріальних потреб
людини;
- прагнення охороняти основні екосисте-
ми Землі та опановувати знаннями про
управління природними ресурсами;
- прийняття концепції відкритої економі-
чної системи та засад справедливої торгівлі;
- узгодження національних екологічних
політик та створення міжнародних проеко-
логічних структур;
- розвиток прав й активності громадян.
В самому загальному вигляді, в концепції
сталого розвитку суспільства, орієнтованого
на оптимальне задоволення потреб людей,
забезпечення достатньої якості життя, раці-
онального використання природних ресурсів
і збереження довкілля, основна увага акцен-
тується на створенні таких передумов
[9,11]:
- політична система мас забезпечити
участь широкої громадськості у прийнятті
всіх важливих рішень;
- економічна система повинна вміти ор-
ганізувати розширене виробництво та нау-
ково-технічний прогрес на власній основі і
забезпечувати збереження еколого-
ресурсної бази;
- соціальна система покликана знімати
напруження, що виникають в процесі еко-
номічного розвитку;
- технологічна система повинна стиму-
лювати постійний і ефективний пошук но-
вих оптимальних рішень;
- владна структура мас мати гнучкий ха-
рактер і бути здатною до самокорекцій та
самовдосконалення;
- міжнародна система повинна сприяти
розвитку торгових та фінансових зв’язків на
взаємовигідній основі.
Основною метою Карпатського регіону
при запроваджені концепції сталого розвит-
ку, має стати прагнення створити умови для
збалансованого розвитку територій, які вхо-
дять до складу цього міжобласного утворен-
ня та збереження здоров’я людей, які про-
живають на вказаних територіях.
Для формування умов сталого розвитку
Карпатського регіону необхідно зосередити-
ся на реалізації таких пріоритетних складо-
вих, як [6,11]:
- економічна – передбачає ефективне ви-
користання всіх видів ресурсів, орієнтова-
них на зниження або усунення тиску на при-
родні екосистеми;
- екологічна – як шлях відновлення пер-
винного стану природного середовища, збе-
реження його на цьому рівні, реалізація за-
ходів до максимально можливого поліп-
шення;
- соціальна – передбачає підвищення до-
бробуту і якості життя людини, збереження
її здоров’я.
Концентрація на цих пріоритетних скла-
дових сприятиме посиленню координації дій
органів державної влади, неурядових струк-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
75
тур, підприємств різних форм власності під
час вирішення проблем охорони довкілля та
структурної перебудови економіки.
Для втілення в життя стратегії сталого
розвитку Карпатського регіону необхідно
мати такий механізм, який спирається на
внутрішні й зовнішні економічні інтереси
країни та регіону, адже основною дієвою та
ефективною складовою висхідного розвитку
будь-якої держави є регіони і тільки компле-
ксність їх розвитку дає змогу забезпечити
прогрес у кожній ланці господарства і жит-
тєдіяльності людей. Економічна стратегія
будь-якої держави визначає трансформацію
пріоритетів і механізмів державного втру-
чання в економіку регіонів для реалізації
його стратегічних цілей на довгостроковий
період [11-13].
В загальному механізмі стратегії сталого
розвитку регіону, прийнято виділяти такі
напрямами його розвитку, як: правові, орга-
нізаційні, фінансові, економіко-інноваційні,
соціальні, екологічні та інформаційні [3,10]:
- фінансовий механізм – залучення
бюджетних та позабюджетних коштів на
виконання державних та регіональних про-
грам впровадження ідей сталого розвитку;
удосконалення фінансово-бюджетних відно-
син; вироблення критеріїв надання держав-
ної підтримки;
- правовий механізм – нормативно-
правове забезпечення; інституційне забезпе-
чення; забезпечення відповідальності
центральних і місцевих органів влади;
- організаційний механізм – розробка
стратегій розвитку регіонів; система управ-
ління стратегічним розвитком; централізація
і децентралізація державної влади;
- екологічний механізм – екологічна
паспортизація; впровадження інноваційних
екологічних технологій; екологічне страху-
вання; популяризація екологічної освіти;
- соціальний механізм – запроваджен-
ня соціальних стандартів; підвищення рівня
і якості життя; оптимальна мережа соціаль-
ної інфраструктури; реалізація програм за-
йнятості;
- інформаційний механізм – автомати-
зація систем господарського управління;
регулювання регіональних систем; прове-
дення соціального моніторингу; всебічна
інформатизація населення.
Нормативно-правовою базою для розроб-
лення регіональних стратегій розвитку в
Україні є Конституція України, Закони
України "Про місцеве самоврядування в
Україні", "Про місцеві державні адміністра-
ції", "Про державне прогнозування та розро-
блення програм економічного і соціального
розвитку України", Концепція державної
регіональної політики, відповідні акти Пре-
зидента України та Кабінету Міністрів Укра-
їни, нормативні акти центральних та місце-
вих органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування відповідного регіону. Стра-
тегії регіонального розвитку пов'язані з та-
кими важливими і складними процесами, як
формування ринкових відносин, розвиток
нових форм власності, пріоритетний соціа-
льний розвиток, екологічний стан, демогра-
фічна ситуація та інші [9].
Висхідний розвиток економіки, особливо
гірського регіону, можливий лише за умов її
інноваційної спрямованості, коли, іннова-
ційні підходи стають основою для вирішен-
ня економічних, соціальних і екологічних
проблем. Тому економіко-інноваційний ме-
ханізм передбачає застосування такої сукуп-
ності організаційних та управлінських захо-
дів, які б найефективніше сприяли подолан-
ню проблем і спрямовували розвиток регіо-
ну в напрямі інноваційно-інвестиційного,
високотехнологічного, ресурсно-ощадного й
екологічно безпечного виробництва. Меха-
нізми запровадження інновацій повинні ба-
зуватися на системному підході, що дає змо-
гу комплексно підійти до особливостей роз-
витку та функціонування гірських територій,
забезпечити цільову мобілізацію наявних
ресурсів, виробити систему дієвих заходів
щодо реалізації сталого розвитку в регіоні.
Організаційний механізм сталого розвит-
ку Карпатського регіону має базуватися на
тому, щоб територіальні органи були заціка-
влені в ефективній роботі всіх підприємств
території, незалежно від форми власності, а
останні мали відчутну віддачу від комплекс-
ності розвитку. Організаційне забезпечення
реалізації стратегії сталого розвитку Карпат-
ського регіону передбачає нову систему
управління, створення цільової організацій-
ної структури – міжобласного органу (Ради
регіону) з реалізації стратегії, покликаної
забезпечити консолідацію зусиль різних рів-
нів управління, приватного сектору і гро-
мадськості, а також контроль за реалізацією
стратегії з боку перерахованих сторін. На
цьому етапі актуально оптимально розмежу-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
76
вати повноваження між центром і органами
місцевого самоврядування на територіях, які
входять до складу Карпатського регіону, що
є важливою умовою ефективної реалізації
сталого розвитку. Пріоритетним є форму-
вання фінансових джерел на основі держав-
но-приватного партнерства. При цьому об-
сяг коштів з місцевих бюджетів має не зме-
ншуватися у разі фінансування визначених
державою пріоритетів у регіональному роз-
витку [2,3].
Основним змістом інституційних пере-
творень політики, направленої на сти-
мулювання сталого розвитку Карпатського
регіону має бути стимулювання територій за
допомогою трансформації податкової, бю-
джетної, інвестиційно-інноваційної політики
ресурсо- і енергозбереження, впровадження
екологічної техніки і технології. В цілому
інституційні інструменти стимулювання
сталого розвитку мають бути направлені на
залучення додаткових коштів до регіону для
реалізації різноманітних програм та проек-
тів, забезпечуючи при цьому протидію внут-
рішнім і зовнішнім загрозам у соціально-
економічній та екологічній сферах .
Стратегія інституційного забезпечення
стимулювання сталого розвитку областей
Карпатського регіону повинна узгоджува-
тись із основними стратегічними докумен-
тами у галузі сталого розвитку Карпатського
Єврорегіону, а отже і ЄС загалом. До таких
документів насамперед відносять стратегії
економічного і соціального розвитку країн,
що входять до складу Карпатського Євроре-
гіону.
Стратегія сталого еколого-економічного
розвитку Карпатського регіону мала б пе-
редбачати, що продуктивні сили, структура
економіки, спеціалізація та розміщення ви-
робництв в сучасних умовах повинні якнай-
тісніше узгоджуватися з наявними ресурса-
ми, продуктивним, відтворювальним і аси-
міляційним потенціалом навколишнього
природного середовища всіх територій, які
входять до складу Карпатського Єврорегіо-
ну. Більше того, рівень та характер викорис-
тання природних ресурсів, насамперед земе-
льних, водних і мінерально-сировинних, ма-
сштаби й напрями вкладення грошей та ка-
піталів, орієнтація техніко-технологічного та
організаційного прогресу мають бути узго-
джені не лише з поточними, а й з перспекти-
вними потребами населення всіх територій,
які входять до складу Карпатського Євроре-
гіону [13].
Світовий економічний досвід свідчить,
що в основу таких підходів доречно закла-
дати кластерну модель розвитку високотех-
нологічних галузей економіки в гірських
регіонах [4,5]. Під нею слід розуміти специ-
фічну форму взаємодії влади, бізнесу, науки
і громадськості, яка відбувається в складі
територіально-галузевих добровільних об'-
єднань та скерована на ефективне викорис-
тання територіальних ресурсів. Кластерна
модель вважається ефективною для зростан-
ня територій, стимулювання їхнього техніч-
ного прогресу та підвищення конкуренто-
спроможності регіонів. Кластер – це локалі-
зована фінансово-економічна та територіа-
льно-виробнича форма інтеграції взаємоді-
ючих суб'єктів господарювання, капіталів,
управління та суміжних об’єктів інфрастру-
ктури, скерована на виробництво конкурен-
тоздатних товарів або послуг. Кластерна мо-
дель дозволяє розробляти стратегію розвит-
ку, спрямовану на реалізацію інтересів кож-
ного учасника і території, на якій вона реалі-
зована і має істотну соціально-економічну
значимість для регіону.
Кластерна модель розвитку економіки ба-
зується на каскадному виробничому циклі –
коли відходи одного виробництва стають
сировиною для іншого. Зрозуміло, що клас-
терна модель і каскадний підхід дозволяють
підвищити конкурентоспроможність еконо-
міки регіонів, зберегти ресурсну базу та еко-
логічну чистоту та активізувати приток іно-
земних інвестицій.
В Карпатському регіону є всі передумови
для появи кластерів, створення яких не по-
требує масштабних фінансових видатків із
боку держави, а лежить у площині вдалого
поєднання економічної концепції розвитку,
адекватного законодавчого забезпечення та
дієвих управлінських рішень. У гірських
районах Карпатського регіону доречно вести
мову про формування науково-виробничих
кластерів таких галузей: рекреаційно-
фармацевтичної, оптико-електронної, еколо-
гічно чистої продукції аграрної та харчової
промисловості [9,13]. Виробництва цих га-
лузей потребують високої чистоти довкілля,
розвинену інфраструктуру та висококваліфі-
ковані кадри. Першим двом вимогам Кар-
патський регіон відповідає в повній мірі, а
вищі навчальні заклади Львова, Івано-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
77
Франківська, Ужгорода і Чернівців у змозі
швидко підготувати необхідні кадри. Дореч-
но навести декілька прикладів перспектив-
них кластерно-каскадних технологій та ви-
робництв, які відносно швидко і без великих
капіталовкладень можуть бути реалізовані в
регіоні.
Карпатський регіон надзвичайно багатий
на поклади бурого вугілля (лігніти), яке до
середини минулого століття у великих кіль-
костях інтенсивно використовувалося для
роботи ТЕЦ при виробництві електроенергії
(тільки на Ужгородській ТЕЦ ще в 60-ті ро-
ки ХХ століття щороку спалювали біля
20 тис. т. бурого вугілля). В останні десяти-
ліття буре вугілля на території Карпатського
регіону добувають тільки у Львівсько-
Волинському вугільному басейні. Значну
частину вугілля цього басейну використо-
вують Бурштинська (розташована біля міс-
та Бурштин Івано-Франківської області,
потужність – 2400 МВт, працює на 30 %
потужності, тобто виробляє 800 МВт) та
Добротвірська (розташована у селищі місь-
кого типу Добротвір Львівської області, по-
тужність якої становить 600 МВт) теплові
електростанції. Під час згоряння вугілля в
теплових двигунах ТЕС утворюються шкід-
ливі речовини: закис вуглецю, сполуки азо-
ту, сполуки свинцю, а в атмосферу виділя-
ється значна кількість теплоти. Лише одна
ТЕС потужністю 1000 МВт за рік спалює
2,5 млн тонн вугілля, "виробляючи" при
цьому 6,5 млн тонн СО2; 9 тис. тонн оксидів
сірки; 4,5 тис. тонн нітрогену оксидів;
490 тонн сполук важких металів і 700 тис.
тонн попелу. В той же час появилися нові
технології, які дозволяють із золи бурого
вугілля виділяти речовину, з якої можна
отримувати вкрай потрібний для сучасної
оптико- і мікроелектроніки елементарний
германій. Із останньої речовини у фізико-
технологічних лабораторіях можуть бути
отримані монокристали, які є основою для
розвитку активної і пасивної оптико- і мік-
роелектроніки. Попит на монокристали гер-
манію сьогодні надзвичайно великий у
всьому розвиненому світі, а ціна одного кі-
лограму в залежності від розмірів і чистоти
перевищує ціну на золото. Розрахунки пока-
зують, що із спаленої 1 тис. т бурого вугілля
на ТЕЦ, окрім основної продукції – електро-
енергії, можна в замкненому виробничому
циклі отримати 0,6-0,8 т кристалічного гер-
манію та його сполук.
Крім того, застосування парових турбін
на ТЕС потребує відведення великих площ
під водосховища, в яких охолоджується від-
працьована пара. Вченими Центру біологіч-
ного очищення у штаті Міннесота (США)
була запропонована технологія поглинання
СО2 водоростями що можуть рости у водо-
сховищах для охолоджування води. Для роз-
витку водоростям потрібні лише СО2, вода,
поживні речовини та сонячне світло. «Побі-
чним продуктом» фотосинтезу є кисень,
який у великій кількості виділяється у воду
та повітря. Також водорості багаті на пожи-
вні речовини, зокрема ефірні масла. Згідно
розрахунків водорості за рік виробляють
450 центнерів масел з гектару. Для прикладу
з одного гектару вирощеної сої можна отри-
мати 2 центнери олії, рапсу та пальми до
10 центнерів олії з гектару. Це пояснюється
тим, що водорості є найбільш швидкоросту-
чим організмом на планеті – вони в десятеро
швидше ростуть ніж цукрова тростина. За-
лишки, що утворюються після екстракції з
водоростей біопалива поділяються на: по-
живні речовини багаті протеїнами (спірулі-
на), а тому придатні як для харчування лю-
дей, так і для ви годівлі тварин; ефіри – ви-
користовуються для виготовлення поліме-
рів, що застосовуються у виробництві кос-
метики; біомаса що може бути перероблена
на етанол.
У межах Карпатського регіону можна ма-
ти великі економії енергії і сировини в лісо-
деревопереробній галузі, яка нараховує де-
сятки лісокомбінатів, меблевих фабрик в
кожній із областей. Ця галузь, виробляючи
кінцеву продукцію, продукує велику кіль-
кість газоподібних, рідких і твердих відхо-
дів. У процесах їх переробки виробляється
біогаз метан, який за допомогою доступних
технологій ефективно розділяється на гідро-
ген, що може замінити потреби газу для на-
селення та карбон, який може використову-
ватися у багатьох хімічних виробництвах
поширених в регіоні. Стічні теплі води, які
при цих виробництвах утворюються у вели-
ких кількостях, можуть, для прикладу, вико-
ристовуються для рибних ферм і вирощу-
вання водоростей, що забезпечить місцеве
населення не лише новими і дешевими про-
дуктами харчування, але й дозволить вироб-
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%95%D0%A1
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%95%D0%A1
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%95%D0%A1
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%95%D0%A1
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%95%D0%A1
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
78
ляти біопаливо. Таким чином, проблема газу
для населення гірських районів може суттє-
во знизитись і взагалі відпасти з часом, що
дозволить Карпатському регіону стати енер-
гетично незалежним.
У Карпатському регіоні вже третє століт-
тя діє єдине на всю Україну підприємство
(Перечинський лісохімкомбінат), яке, поряд
з деревинним вугіллям, виробляє кислоту
оцтову харчова, кислоту оцтову технічну,
смоли карбамідні, формалін та етилацетат.
Карбамідні та тіокарбамідні смоли викорис-
товуються у виробництві деревних плит, з
яких виготовляють сучасні меблі. Етилаце-
тат – складний ефір оцтової кислоти та ети-
лового спирту, універсальний розчинник,
який використовується в багатьох галузях
хімічної промисловості. Зрозуміло, що ці
речовини у великих кількостях (десятки ти-
сяч тонн щорічно) експортуються до бага-
тьох країн світу. В той же час ці виробницт-
ва продукують велику кількість надзвичайно
токсичних відходів. За підрахунками еколо-
гів, у повітря, воду і навколишнє середови-
ще Перечинським ЛХК щодоби викидається
не менше як 2 т похідних оцтової кислоти,
ацетону й фенолів. Останні хімічні сполуки
у свою чергу використовуються в багатьох
виробництвах і є сировиною для отримання
інших вкрай потрібних речовин. Зокрема
фенол використовують при виробництві
пластмас, синтетичних волокон, лікарських
препаратів, антисептиків, фарбників, пести-
цидів тощо. Потрібні тільки технології для
їх виділення, ідентифікації та концентрова-
ного збору.
Зрозуміло, що кластерна модель розвитку
економіки потребує нових управлінських
рішень. Виходячи з цього нами розроблена
конструктивна схема управління сталим ро-
звитком регіону (області) на основі форму-
вання регіональної компанії управління, яка
б функціонувала за відповідною смисловою
схемою. Регіональна компанія управління
сталим розвитком (РКУ СР) – це об'єднання
спеціалістів з різних сфер діяльності: юристів,
економістів, фінансистів, інженерів, екологів,
менеджерів та інших. Головною метою РКУ
СР є організація реального управління держа-
вним майном і, як результат, отримання при-
бутку та поповнення бюджету області, а також
формування і супроводження регіонального
замовлення на сталий розвиток. Однією із ос-
новних задач цієї структури є управління під-
приємствами і організаціями області, які пра-
цюють у цій сфері, через механізми дольового
капіталу.
Реалізацію функцій РКУ СР пропонується
здійснювати у відповідності із існуючим зако-
нодавством та під контролем зацікавлених
структурних підрозділів обласної державної
адміністрації. Крім того, до задач діяльності
Регіональної управлінської компанії сталим
розвитком відносяться: формування і прове-
дення єдиної політики сталого розвитку у від-
ношенні до підприємств-виробників, наукової
та технічної політики на території Закарпат-
ської області, підвищення ефективності за ра-
хунок реального управління промисловим
комплексом області при участі в уставних ка-
піталах суб’єктів господарювання. Принципо-
ва структурна схема Регіональної компанії
управління сталим розвитком подана на
рисунку 1 [11].
Такі регіональні компанії мали б діяти у
всіх областях Карпатського регіону, а їх робо-
тою мала б координувати відповідна міжобла-
сна регіональна компанія.
Висновки
При реалізації ідей сталого розвитку в
Карпатському регіоні України, який вхо-
дить до складу Карпатського Єврорегіону,
потрібно виходити з того, що цивілізовані
народи покликані захищати і множити до-
бро, законами і владою утверджувати в су-
спільстві і суспільній свідомості вищі ду-
ховні цінності людського життя. У цьому
контексті важливе значення мають мати
Концепція, Програми і Плани розвитку
Карпатського Єврорегіону на близьку і
тривалу перспективу, в основу яких пови-
нні закладатися ідеї та принципи сталого
розвитку. Впровадження механізму страте-
гії сталого розвитку регіону полягає в
забезпеченні збалансованого розвитку всіх
сфер його економіки на основі виваженого
використання ресурсів для вирішення
економічних, соціальних та екологічних
проблем.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
79
Рисунок 1 – Структурна схема Регіональної компанії управління сталим розвитком [11]
Перелік посилань
1. Балян А.В. Форми та механізми активізації єврорегіонального транскордонного співробі-
тництва України та держав Центральної Європи // Науковий Вісник УжНУ. Сер. Економіка. –
2005. – в.7. - С. 80-88.
2. Генціаж Я. Інституційні механізми регіонального розвитку України: шлях до майбутнього
/ Я. Генціаж, М. Гнидюк // Збірник наукових праць УАДУ. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – Вип. 2,
ч. 1. – С. 66-73.
3. Герасимчук З.В. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії
розвитку регіону : монографія / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович. – Луцьк: Вид-во ЛДТУ, 2002. –
248 с.
4. Дейнека О.І. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних територій / О. І. Дейне-
ка, В. В. Демченко // Регіональна економіка. – 2008. – № 2. – С. 276-279.
5. Діденко О.А. Розвиток кластерних систем як засіб конкурентоспроможності національної
економіки / О.А. Діденко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 1. – С. 37-42.
6. Кравців В.С. Регіональна політика сталого розвитку гірських територій України: сучасний
стан та напрямки вдосконалення / В.С. Кравців // Сталий розвиток Карпат та інших гірських
регіонів Європи. – Ужгород, 2010. – С.21-27.
7. Оцінка виконання Планів дій Європейської політики сусідства. Виконання плану дій
Україна-ЄС: довкілля та сталий розвиток. Під ред. Н. Андрусевич. – Львів. – 2009. – 104 с.
8. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку : монографія
/за ред. З.С. Варналія. – К.: Вид-во "Знання України", 2005. – 498 с.
9. Саєнко Г.В. На шляху до сталого розвитку економіки: господарський механізм взаємодії:
монографія / Г.В. Саєнко, О.О. Папаїка – Донецьк : Вид-во ДонДУЕТ ім. Туган-Барановського,
2005. – 928 с.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
80
10. Трегобчук В.М. Концепція сталого розвитку для України / В.М. Трегобчук // Вісник На-
ціональної академії наук України: загальнонауковий та громадсько-політичний журнал, 2002. –
№ 2. – С. 42-45.
11. Химинець В.В. Еколого-економічні засади сталого розвитку Закарпаття: монографія
/В.В.Химинець – Ужгород, 2004. - 212 с.
12. Химинець В.В. Інноваційні підходи до державного управління в контексті ідеї сталого
розвитку суспільства: Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки,
практики/ за заг. ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, С.В. Загороднюка – К.: НАДУ,
2011. – Т.1. – С. 458-460.
13. Химинець В.В. Еколого-економічні засади сталого розвитку Карпатського регіону // Ка-
рпатська конференція з проблем охорони довкілля CARPATIAN ENVIRONMENTAL
CONFERENCE – CEC-2011: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Мукачево-Ужгород, 15-18
травня 2011 р.: тези доповідей – С. 244-245.
Стаття надійшла до редколегії 27.05.2013 р. українською мовою
Стаття рекомендована членом редколегії канд. техн. наук М.А.Ємцем
В.В. ХИМИНЕЦ
ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», г. Ужгород, Украина
УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ КАРПАТСКОГО РЕГИОНА В КОНТЕКСТЕ
ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
Осуществлен анализ эколого-экономических проблем Карпатского региона. Рассмот-
рены основные эколого-экономические и организационные механизмы реализации кон-
цепции устойчивого развития Карпатского региона в контексте евроинтеграционной по-
литики Украины. В статье проанализировано современное состояние сотрудничества ме-
жду Украиной и странами Европейского союза в рамках созданного ими Карпатского Ев-
рорегиона, определены проблемы, мешающие успешной евроинтеграции Украины и ука-
зано на перспективу.
Ключевые слова: устойчивое развитие, Карпатский регион, трансграничное сотрудни-
чество, европейская интеграция, механизмы внедрения устойчивого развития.
V. KHIMINETS
"Uzhhorod National University", Uzhhorod, Ukraine
SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE CARPATHIAN REGION IN THE CONTEXT
EUROPEAN INTEGRATION POLICY UKRAIN
Made the analysis of the environmental and economic problems of the Carpathian region.
Consider environmental and economic mechanisms for the implementation of sustainable devel-
opment of the Carpathian region in the context of Ukraine's European integration policy. In this
work analyzes the results of cooperation between participation countries in the Carpathian Eu-
roregion, on this basis proposed the new mechanisms to solve existing problems and promote
integration processes to the east.
Keywords: sustainable development, Carpathian region, cross-border cooperation, European
integration, implementation mechanism of sustainable development.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57481 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0010 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:57:15Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут проблем природокористування та екології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Химинець, В.В. 2014-03-10T11:35:41Z 2014-03-10T11:35:41Z 2013 Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України / В.В. Химинець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 71-80. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57481 504.33+ 338.24 Здійснено аналіз еколого-економічних проблем Карпатського регіону. Розглянуто основні еколого-економічні та інституційні механізми реалізації концепції сталого розвитку Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України. В статті проаналізовано сучасний стан співпраці між Україною та країнами Європейського союзу в рамках створеного ними Карпатського Єврорегіону, визначено проблеми, що заважають успішній євроінтеграції України та вказано на перспективу. Осуществлен анализ эколого-экономических проблем Карпатского региона. Рассмотрены основные эколого-экономические и организационные механизмы реализации концепции устойчивого развития Карпатского региона в контексте евроинтеграционной политики Украины. В статье проанализировано современное состояние сотрудничества между Украиной и странами Европейского союза в рамках созданного ими Карпатского Еврорегиона, определены проблемы, мешающие успешной евроинтеграции Украины и указано на перспективу. Made the analysis of the environmental and economic problems of the Carpathian region. Consider environmental and economic mechanisms for the implementation of sustainable development of the Carpathian region in the context of Ukraine's European integration policy. In this work analyzes the results of cooperation between participation countries in the Carpathian Euroregion, on this basis proposed the new mechanisms to solve existing problems and promote integration processes to the east. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Теоретичні аспекти сталого розвитку Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України Устойчивое развитие Карпатского региона в контексте евроинтеграционной политики Украины Sustainable development of the Carpathian region in the context european integration policy Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України Химинець, В.В. Теоретичні аспекти сталого розвитку |
| title | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України |
| title_alt | Устойчивое развитие Карпатского региона в контексте евроинтеграционной политики Украины Sustainable development of the Carpathian region in the context european integration policy Ukraine |
| title_full | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України |
| title_fullStr | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України |
| title_full_unstemmed | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України |
| title_short | Сталий розвиток Карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики України |
| title_sort | сталий розвиток карпатського регіону в контексті євроінтеграційної політики україни |
| topic | Теоретичні аспекти сталого розвитку |
| topic_facet | Теоретичні аспекти сталого розвитку |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57481 |
| work_keys_str_mv | AT himinecʹvv staliirozvitokkarpatsʹkogoregíonuvkontekstíêvroíntegracíinoípolítikiukraíni AT himinecʹvv ustoičivoerazvitiekarpatskogoregionavkonteksteevrointegracionnoipolitikiukrainy AT himinecʹvv sustainabledevelopmentofthecarpathianregioninthecontexteuropeanintegrationpolicyukraine |