Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ
Наведено матеріали щодо розроблення інститутом «Дніпродіпроводгосп» техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в рамках «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Наведено харак...
Saved in:
| Published in: | Екологія і природокористування |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57484 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ / В.В. Дем’янов // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 100-112. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859896774386253824 |
|---|---|
| author | Дем’янов, В.В. |
| author_facet | Дем’янов, В.В. |
| citation_txt | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ / В.В. Дем’янов // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 100-112. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Екологія і природокористування |
| description | Наведено матеріали щодо розроблення інститутом «Дніпродіпроводгосп» техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в рамках «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Наведено характеристику водосховищ Дніпровського каскаду, дані про негативні явища, які впливають на якість води і екологічну ситуацію на Дніпрі, а також пропозиції ТЕО щодо оздоровлення стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська. Наводяться також міркування автора щодо модернізації системи експлуатації всього каскаду Дніпровських водосховищ.
Приведены материалы, касающиеся разработки институтом «Днепрогипроводхоз» технико-экономическое обоснование (ТЭО) «Оздоровление экологического состояния р. Днепр в границах г. Днепропетровска в рамках «Национальной программы экологического оздоровления бассейна Днепра и улучшения качества питьевой воды». Приведена характеристика водохранилищ Днепровского каскада, данные о негативных явлениях, которые влияют на качество воды и экологическую ситуацию на Днепре, а также предложения ТЭО относительно оздоровления состояния р. Днепр в границах г. Днепропетровска. Приводятся также соображения автора относительно модернизации системы эксплуатации всего каскада Днепровских водохранилищ.
The material will be on the development of the institute "Dneprogiprovodhoz" feasibility study "Improvement of ecological state p. Dnipro Dnepropetrovsk within a framework of "National Programme for Environmental Rehabilitation of the Dnipro basin and improve the quality of drinking water." The characteristic of the Dnipro reservoirs, data on adverse events that affect water quality and the ecological situation on the Dnieper River, as well as proposals feasibility study regarding recovery of state p. Dnipro Dnepropetrovsk borders. Also given are the author's considerations regarding the modernization of the system of exploitation of the Dnieper cascade reservoirs.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:55:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
100
УДК 627.81
В.В. ДЕМ’ЯНОВ, заступник головного інженера Державного регіонального проектно-
вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», м. Дніпропетровськ, Україна
ДЕЯКІ ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ОЗДОРОВЛЕННЯ р. ДНІПРО
В МЕЖАХ м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
Наведено матеріали щодо розроблення інститутом «Дніпродіпроводгосп» техніко-
економічне обґрунтування (ТЕО) «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах
м. Дніпропетровська в рамках «Національної програми екологічного оздоровлення ба-
сейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Наведено характеристику водосховищ
Дніпровського каскаду, дані про негативні явища, які впливають на якість води і еколо-
гічну ситуацію на Дніпрі, а також пропозиції ТЕО щодо оздоровлення стану р. Дніпро в
межах м. Дніпропетровська. Наводяться також міркування автора щодо модернізації сис-
теми експлуатації всього каскаду Дніпровських водосховищ.
Ключові слова: р. Дніпро, акваторія, деградація річкових екосистем, замулення, від-
новлювальні заходи.
Державним регіональним проектно-
вишукувальним інститутом «Дніпродіпро-
водгосп» у 2007 р. по завданню Управління
з екології Дніпропетровської міської ради
розроблено ТЕО «Оздоровлення екологічно-
го стану р. Дніпро в межах м. Дніпро-
петровська в рамках «Національної програ-
ми екологічного оздоровлення басейну
Дніпра та поліпшення якості питної води». В
розробці ТЕО також прийняли участь: Ін-
ститут проблем природокористування та
екології НАН України (розділ ОВНС), НДІ
біології Дніпропетровського національного
університету (гідробіологічні вишукування),
інститут «Гідропроект» (гідравлічні розра-
хунки проходження максимальних витрат
р. Дніпро в існуючих і передбачених ТЕО
умовах). Всі рішення наведені для умов іс-
нуючої зарегульованості р. Дніпро.
Основні цілі ТЕО:
- оздоровлення екологічного стану річок
Дніпро і Самара в межах міста Дніпропет-
ровська з ліквідацією застійних зон, поліп-
шенням водообміну, санітарного і екологіч-
ного стану води;
створення сприятливого гідрологічного
режиму шляхом розчищення проток, віднов-
лення затоплених водосховищем узбереж,
островів шляхом намиву територій, перефо-
рмування берегів, берегоукріплення та ін.
Проектні заходи передбачаються виключно
на ділянках акваторії, де переважають при-
родні процеси замулення, заростання;
© Дем’янов В.В., 2013
- організація прибережних захисних
смуг водних об’єктів на відновлених терито-
ріях;
- очищення зливових стічних вод.
Основні рішення ТЕО відповідають по-
ложенням «Національної програми екологі-
чного оздоровлення басейну Дніпра та по-
ліпшення якості питної води» (затверджена
постановою Верховної Ради України від
27 лютого 1997 р. за № 123/97-ВР) [1]. Про-
грамою екологічного оздоровлення басейну
Дніпра, зокрема, передбачається (розділ IV,
таблиця 2):
- охорона поверхневих і підземних вод
від забруднення;
1.4.2. Обладнання мереж дощової каналі-
зації спорудами уловлювання засмічуючих
речовин у зливових водах;
1.5. Забезпечення екологічно-безпечного
функціонування водосховищ Дніпровського
каскаду;
1.5.1. Берегоукріплення, заходи боротьби
з підтопленням прилеглих територій, будів-
ництво захисних дамб тощо;
1.5.3. Створення водоохоронних і, на
окремих ділянках акваторії та берегової зо-
ни, заповідних зон;
3. Відродження і підтримання сприятли-
вого гідрологічного стану річок та здійснен-
ня заходів щодо боротьби із шкідливою дією
вод.
Ріка Дніпро – найбільша ріка України і
третя в Європі після Волги і Дунаю. Проті-
кає по території Росії, Білорусії і України і
впадає в Дніпро-Бугський лиман Чорного
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
101
моря. Довжина Дніпра 2201 км, площа його
басейну 504 тис. км2. В межах України Дніп-
ро має довжину 1003 км, по границі України і
Білорусі – 92 км, у межах Білорусі – 582 км,
по границі Білорусі і Росії – 16 км, у межах
Росії – 509 км. Найбільшої довжини ріка
досягає від витоку р. Вязьма – 2241 км
(рисунок 1).
Рисунок 1 – Схема бассейну річки Дніпро
«Четвертая река – Борисфен – самая бо-
льшая из этих рек после Истра. Эта река,
как я думаю, не только из скифских рек наи-
более щедро наделена благами, но и среди
прочих рек, кроме египетского Нила (с Ни-
лом ведь не сравнится ни одна река). Тем не
менее, из остальных рек Борисфен – самая
прибыльная река: по берегам ее простира-
ются прекрасные тучные пастбища для
скота; в ней водится наилучшая рыба; вода
приятна на вкус для питья и прозрачна (по
сравнению с водой других мутных рек Ски-
фии). Посевы вдоль берегов Борисфена пре-
восходны, а там, где земля не засеяна, рас-
стилается высокая трава. В устье Борис-
фена само собой оседает несметное коли-
чество соли. В реке водятся огромные бес-
костные рыбы под названием «антакеи» и
есть много других диковин». (Геродот. Ис-
тория. Перевод Г.А.Стратановского. – Мос-
ква: Ладомир, 2002. - 8 с.) [2].
На гідрологічний режим р. Дніпро а та-
кож на низову ділянку р. Самари значний
вплив здійснює зарулювання стоку каскадом
Дніпровських водосховищ, які побудовані
для цілей гідроенергетики, судноплавства,
водопостачання і зрошення.
Стисла характеристика водосховищ при-
водиться в таблиці 1.
Всі водосховища Дніпровського каскаду
відносяться до класу надвеликих, їх сумар-
ний об’єм складає 43,5 км3, площа водного
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
102
Таблиця 1. Характеристика каскаду Дніпровських водосховищ
Найменування водосховищ
Найменування показників Київсь-
ке
Канів-
ське
Кремен-
чуцьке
Дніпро-
дзер
жинське
Дніпро-
вське
Каховсь-
ке
Рік побудови, 1965 1974 1961 1964 1932; 1951 1956
Площа басейну, млн км2 239 336 383 424 463 482
Середня багаторічна витрата, м3/с 1050 1390 1510 1520 1590 1650
Середній багаторічний об’єм стоку, км3 33,1 43,9 47,6 47,9 50,1 52,0
103,0 91,5 81,0 64,0 51,4 16,0Відмітки, м: - НПР,
- РМО, 101,5 91,0 75,75 63,0 49,0 14,0
Об’єм водосховища при НПР, км3 3,73 2,62 13,52 2,45 3,03 18,2
Робочій об’єм регулювання, км3 1,17 0,33 9,00 0,52 0,72 6,8
Площа водного дзеркала при НПР, км2 922 675 2250 567 298 2150
Довжина водосховища по медіалі, км 110 123 149 114 129,7 230
Тип регулювання, сезонне тижневе,
добове
річне тижневе,
добове
тижневе,
добове
річне
Регулювання високих повеней нема нема є нема нема є
Максимальна спостережена витрата води
в створах гребель (1931 р.), м3/с
15300 23200 23900 24100 24500 19300
Максимальна спостережена
зарегульована витрата води (1970 р.),
дата
м3/с
18.IV
10700
22.IV
18900
04.V
8780
26.IV
9200
03.V
9350
06.V
9440
38,4 43,4 43,5 43,9Об’єм стоку повені (IV-V) км3: - 1931р.
- 1970р. 27,4 44,6 31,6 33,3 34,4
дзеркала – 6,86 тис. км2. Крім того в басейні
р. Дніпро побудовано 588 малих, 50 се-
редніх і 3 великих водосховища загальним
об’ємом 3,90 км3 і площею водного дзерка-
ла 1,30 тис. км2. Кількість ставків в басейні
Дніпра в Україні становить 12,6 тис. шт., їх
об’єм 1,54 км3, площа водного дзеркала
1,09 тис. км2. Загальний об’єм всіх ставків і во-
досховищ в басейні ріки перевищує 48,9 км3,
площа водного дзеркала 9,25 тис. км2. Водо-
сховища Дніпровського каскаду мають левову
долю зарегулювання (89 %).
Водний Кодекс України [3] передбачає
обмеження на створення штучних споруд в
басейнах річок. Стаття 82 «Регулювання
стоку річок, створення штучних водойм»
регламентує: «З метою збереження гідроло-
гічного, гідробіологічного та санітарного
стану річок забороняється споруджувати в
їх басейні водосховища і ставки загальним
обсягом, що перевищує обсяг стоку даної
річки в розрахунковий маловодний рік, який
спостерігається один раз у двадцять ро-
ків».
Сумарний стік р. Дніпро в маловодний
рік 95 %-ї забезпеченості (трапляється 1 раз
на 20 років) складає 33,1 км3. Таким чином
сумарний об’єм всіх ставків і водосховищ в
басейні р. Дніпро значно перевищує стік рі-
ки 95 % забезпеченості і наведена вище су-
часна вимога Водного Кодексу не викону-
ється.
Дніпровське водосховище побудоване у
1932 р., першим в каскаді водосховищ. В
центральній частині м. Дніпропетровська
підйом води здійснено на 3,3-4,9 м. В ре-
зультаті створення водосховища, і пізніше,
каскаду Дніпровський водосховищ, на його
акваторії почав спостерігатися ряд наступ-
них негативних явищ:
1. Затоплення великої території земель, в
т.ч. в центральній частині м. Дніпропетров-
ська на площі 1700 га (рисунок 2).
2. Хвильова переробка берегів (абразія),
яка призвела до затоплення додаткових зе-
мель і потраплянню продуктів абразії у во-
досховище. Інтенсивність абразії в довоєнні
роки оцінюється у 20 м3/рік/м, у повоєнні
роки до 1964 р. – 9,5 м3/рік/м, пізніше знизи-
лась до 5 м3/рік/м. Баланс твердого стоку Дні-
провського водосховища за період 1932-41;
1951-2007 рр. наведено в таблиці 2.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
103
Рисунок 2 - План акваторії р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська у 1945р.
Таблиця 2. Баланс твердого стоку Дніпровського водосховища за період 1932-41; 1951-2007рр.
(млн т)
Найменування джерел твердого стоку Кількість
Твердий стік по руслу р. Дніпро у водосховище 120
Місцевий твердий стік з річок-приток 3,9
Рухомі наноси з річок-приток 2,6
Поверхневий твердий стік з вулиць міста Дніпропетровська 0,3
Твердий стік в скидах промислових стічних вод 1,3
Продукти руйнування берегів водосховища 540
Пиловий осад на водну поверхню 0,6
Осад відмираючої водної і болотної рослинності 2,2
Всього 670,9
Твердий стік у нижній б’єф Запорізької ГЕС 23
Різниця (донні відкладення, що накопичились у водосховищі) 650
Об’єм донних відкладень, млн м3 450
3. Перетворенням всієї екосистеми ріки з
річкової на озерно-річкову з відповідним
сповільненням водообміну та зниженням
інтенсивності самоочищення води.
4. Зміна гідрологічного режиму ріки з
природного на штучний, зарегульований,
повна відсутність таких фаз гідрологічного
режиму, як весняна повінь, літньо-осіння
межінь.
5. Виникнення нових, невідомих раніше,
явищ гідрологічного режиму: добове регу-
лювання з різкою зміною витрат, внутріш-
ньодобова зміна рівнів води, виникнення
хвиль попуску та пов’язаних з ними інтер-
ферентних хвиль, знакоперемінних водооб-
мінних течій в гирлах приток і в затоках,
значна пульсація швидкостей і напрямку
течії (у 2-3 рази за короткі проміжки часу,
зворотні течії) і т. ін. (рисунки 3, 4).
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
104
Рисунок 3 – Середньобагаторічні гідрографи витрат р. Дніпро до його зарегулювання (вимірю-
вальний пост (в/п) Лоцмано-Кам’янка) і після (Дніпродзержинська ГЕС)
Рисунок 4 – Графік середньодобових і екстремальних рівнів води р. Дніпро
по вимірювальному посту Дніпропетровськ у 1984р.
6. Мілководне затоплення великих площ
(верхня частина Самарської затоки, внутрі-
шні водойми Діївської заплави, затока
Кам’янка та ін.), на яких широко розповсю-
джені такі явища, як монотипне заростання
очеретяною рослинністю, заболочування
(рисунок 5).
7. Надмірне підвищення температури
води в літній час і зниження її в зимовий
період порівняно з природнім річковим тем-
пературним режимом. Середня температура
води р. Дніпро в липні зросла на 0,6º (з 22,8º
до 23,4º), серпня – на 0,9º (з 22,2º до 23,1º),
тривалість періоду прогріву води вище 22º
зросла на 12 діб (з 50 до 62 діб). Особливо
сильне перегрівання води виникає на мілко-
воддях з недостатнім водообміном.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
105
Рисунок 5 – Очеретяне заростання північної частини Головного Самарського плеса
8. Надмірний розвиток синьо-зелених
водоростей в літній період, особливо при
перегріванні води вище 22ºС. Середні пока-
зники біомаси синьо-зелених за вегетацій-
ний період у верхніх шарах води становлять
9 г/м3, максимальні у плямах «цвітіння» –
100 г/м3, що призводить іноді до повного
поглинання кисню у воді в нічний час і до
заморних явищ.
9. Скупчення синьозелених водоростей
вздовж берегів, в заростях водяної рос-
линності за допомогою дрейфових течій під
дією вітру, що призводить до розкладання
їх, появи гнилісного запаху, забрудненню
води (рисунок 6).
10. Відсутність місць рекреації в межах
міста через забруднення води, в першу чергу
синьо-зеленими водоростями;
11. Замулення водосховища, яке здійс-
нюється нерівномірно, починаючи зверху, в
першу чергу в застійних зонах (рисунки 7,8).
Основні заходи, які передбачені ТЕО.
1. Відновлення затоплених водосхови-
щем смуг вздовж берегів методом намиву
піщаних ґрунтів для розміщення майданчи-
ків очисних споруд, покращання проточнос-
ті вздовж берегів, припинення накопичення
мулів і утворення територій для організації
прибережних захисних смуг: вздовж вул.
Набережна ім. Леніна, мкр. Сонячний, вул.
Набережна Перемоги, мкр. Придніпровськ
загальною довжиною 12,0 км, шириною 25-
200 м, на площі 59,0 га.
Рисунок 6 – Скупчення синьо-зелених водоростей влітку в районі Усть-Самарського плеса
та Олексіївських плавень
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
106
Рисунок 7 – Схема наявності застійних зон інтенсивного мулонакопичення
Рисунок 8 – Замулення і заростання берега р. Дніпро в районі готелю «Парус»
2. Устрій локальних очисних споруд в
гирлах всіх зливових колекторів, що впада-
ють в р. Дніпро на території проектної дія-
льності, всього 41 шт. (рисунок 9).
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
107
Рисунок 9 – Типова конструкція очисної споруди зливових вод з тонкошаровими фільтрами
3. Розчищення замулених ділянок прото-
ку між лівим берегом і о. Зелений і намив
території о. Зелений з нижньої сторони на
площі 32,9 га, що дозволить збільшити про-
точність вздовж лівого берега (вздовж мкр.
Воронцовський) і захистити від заносів піс-
ком гирло ДПК Гнилокиш.
4. Продовження (намив) о. Монастирсь-
кий вниз по течії, а також зустрічне продов-
ження Мандриківської коси вгору проти те-
чії, довжиною 0,23 км і 0,78 км відповідно
для забезпечення направлення потоку води з
протоки о. Монастирський в Мандриківську
затоку. Між косами залишається водопропу-
скний отвір шириною 80 м для проходу ма-
ломірних суден.
5. Розробка існуючої дамби у верхів’ї кіс
веслувальних каналів Мандриківської затоки
довжиною 200 м, устрій струмененаправля-
ючих дамб-хвилеломів по центру затоки до-
вжиною 1,40 км, що забезпечить омивання
західного берега (де розташовані гирла 8-ми
зливових колекторів) потоком води з прото-
ки о. Монастирський. Дамби-хвилеломи бу-
дуть також захищати воднолижний стадіон
від хвильових впливів.
6. Устрій водопропускних споруд Манд-
риківської затоки:
- шлюзової споруди розміром отвору
5х3,5 м з мостовим переходом в голові обві-
дного каналу для забезпечення проточності і
водообміну у веслувальних каналах;
- двох водопропускних технологічних
споруд мостового типу між обвідним і вес-
лувальним каналами прольотами 1х24 м для
забезпечення водообміну в каналах і прохо-
ду спортивних суден;
- низової водовипускної споруди мосто-
вого типу прольотом 3х24 м для забезпечен-
ня наскрізної проточності затоки. Існуюча
мостова споруда прольотом 3х12 м не забез-
печує достатньої проточності.
7. Відновлення затопленої суші:
- території бувшої Мандриківської за-
плави та о. Становий, де зараз переважає за-
стійний режим, методом намиву між природ-
ним руслом р. Дніпро і зовнішньою косою
Мандриківської затоки на площі 168,7 га;
- в непроточній затоці по лівому берегу
нижче Усть-Самарського мосту (берег Івана
Сірка), яка зараз замулюється, на площі
121,4 га;
- вздовж берегів р. Самара на акваторії
Усть-Самарського плеса Самарської затоки
на площі 371,2 га, яка поступово замулю-
ються і заростає водною рослинністю. Пе-
редбачається відновлення затопленого русла
р. Самара, де глибини найбільші (5,6-9,5 м),
у вигляді протоки шириною 250 м. Вздовж
лівого і правого берегів плеса передбачено
устрій дренажних каналів шириною 100 м з
водопропускними спорудами у верхів’ї і в
гирлі. Перед Усть-Самарським і Ігренськими
мостами з низової сторони передбачені роз-
ширені ділянки русла р. Самара для полег-
шення проходу на нерест риби при зустріч-
ній течії.
8. Берегоукріплення всіх відновлених
територій габіонними конструкціями по ти-
пу вертикальних набережних, загальною до-
вжиною 32,0 км (рисунок 10).
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
108
Рисунок 10 – Приклад габіонного укріплення берега
Розчищення мілководних ділянок в півні-
чній частині Головного плеса Самарської
затоки, що значно поліпшить її екологічний
стан і дозволить отримати достатню кіль-
кість ґрунту для намивання відновлюваних
територій. Розчищення передбачається ви-
конати не суцільно по площі, а по типу пла-
вневої системи, шляхом утворення проток
шириною до 100 м між мілинами, острова-
ми, заростями очерету. Верхній шар замуле-
них ґрунтів використовується для утворення
островів під захистом очеретяних заростей,
нижній якісний піщаний ґрунт – для намиву
територій. Середній шар виїмки пісків на
площі 600 га становить 4,5 м, загальна пло-
ща поліпшення екологічного стану затоки
шляхом розчистки – 940 га.
Основні показники ТЕО «Оздоровлення
екологічного стану р. Дніпро в межах
м. Дніпропетровська в рамках «Національ-
ної програми екологічного оздоровлення
басейну Дніпра та поліпшення якості питної
води» наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Основні показники ТЕО
Найменування показників Кількість
Основні споруди
Загальна площа відновлення затоплених водосховищем земель, га 760
Устрій струмененаправляючих дамб-хвилеломів, км 1,83
Водовпускна шлюзова споруда веслувальних каналів, шт. 1
Водопропускні споруди мостового типу, шт. 7
Устрій набережних вертикального типу, км 32,0
Очисні споруди зливових вод, шт. 41
Відкриті дренажні канали, км 5,0
Прибережні захисні смуги, землі водного фонду, га 184,7
Основні об’єми робіт
Земляні роботи: - розробка ґрунту, млн м3 56,7
- намив територій піщаними ґрунтами, млн м3 42,3
Бетонні і залізобетонні роботи, тис. м3 27,2
Тривалість будівництва, роки 15
В результаті реалізації заходів, передба-
чених ТЕО, очікуються наступне покращан-
ня екологічного стану р. Дніпро:
1) середня швидкість течії води в руслі р.
Дніпро в межах міста зросте на 15-20 %, що
зробить режим течій більш річковим, про-
мивним, збільшиться насичення киснем;
2) будуть ліквідовані застійні зони акти-
вного замулення водосховища в межах
м. Дніпропетровська на площі 760 га;
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
109
3) зменшення накопичення мулів в ме-
жах міста (які є джерелом забруднення во-
ди), що буде сприяти поліпшенню якості
води;
4) зменшиться прогрівання води в літній
час за рахунок збільшення водообміну і лік-
відації мілководь з застійними режимами
течій, що, певною мірою, зменшить розви-
ток синьо-зелених водоростей;
5) наскрізна проточність в Мандриківсь-
кій затоці забезпечить в ній 500-кратний річ-
ний водообмін, що значно поліпшить сані-
тарний стан води і буде сприяти розвитку в
ній сучасної Олімпійської бази України з
водних видів спорту для підготовки спорт-
сменів і проведення змагань міжнародного
класу;
6) очищення зливових стоків зменшить
щорічні скиди в р. Дніпро твердого стоку
і плаваючого сміття із зливових колекторів
об’ємом 5200 т/рік, нафтопродуктів –
5,2 т/рік. В результаті очищення стоків
середня концентрація зважених речовин
у воді зменшиться на 0,2 %, а вздовж бере-
гів – на 20 %;
7) відновлення затоплених водосхови-
щем прибережних земель і островів на пло-
щі 760 га дозволить створити нормальні, не
звужені штучно прибережні захисні смуги і
смуги відведення вздовж берегів водойм на
площі 184,7 га (24,3 % всієї відновленої те-
риторії), розмістити на відновлених ділянках
майданчики зливових очисних споруд, вели-
ка площа земель може бути використана в
соціальних програмах;
8) передбачається рекультивація рослин-
ним ґрунтом і озеленення прибережних за-
хисних смуг на площі 145 га;
9) прийнятий тип берегоукріплення габі-
онними конструкціями з пологими підвод-
ними відкосами дозволить припинити бере-
гову абразію і передбачає створення вздовж
всіх берегів мілководної смуги шириною 5 м
на загальній площі 21 га, з урахуванням іс-
нуючих мілководь їх загальна площа в ме-
жах акваторій планової діяльності складе
308 га (14,5 %);
10) захист від підтоплення відновлюва-
них і суміжних з ними територій шляхом
устрою відкритих дренажних каналів дов-
жиною 5,0 км і закритого дренажного колек-
тору довжиною 2,5 км;
11) вибіркове розчищення мілководних
ділянок Самарської затоки у вигляді глибо-
ких проток між мілководдями і островами
дозволить зменшити її суцільне обміління,
заростання і заболочування на площі 600 га,
середня глибина затоки зросте з 2,3 м до
3,2 м, а на ділянках розчищення – з 1,6 м до
4,1 м, що значно поліпшить її екологічний
стан, рибо- і біопродуктивність;
12) в межах заплавно-острівної системи
в районі островів Олексіївських, як най-
більш цінної в екологічному стані території
(наявність рідкісних охороняємих видів рос-
лин і тварин – птахів, риб, ссавців), рекоме-
ндовано створення гідрологічного заказника
на площі 80 га;
ТЕО пройшло всі стадії погоджень, у то-
му числі погоджено рядом Міністерств
України, отримало позитивний висновок
«Укрінвестекспертизи». На теперішній час з
усього комплексу робіт і заходів, передбаче-
них ТЕО, здійснюються роботи по реконст-
рукції гідроспоруд Мандриківського водно-
спортивного комплексу, але занадто повіль-
ними темпами через кризову ситуацію в
економіці країни.
Але ТЕО вирішує тільки невелику частку
великих проблем, пов’язаних зі створенням
каскаду Дніпровських водосховищ. Екологі-
чна ситуація у самому Дніпрі і навколо ньо-
го погіршується з року на рік. Громадськість
вимагає до негайного вирішення цих проб-
лем, аж до екстремальних – спуску всіх во-
досховищ. Автор статті притримується дум-
ки, що бездумний спуск водосховищ при-
зведе до ще більших проблем. Спробуємо
розібратися по порядку і висловити деякі
міркування.
Сумарний об’єм зарегулювання в басейні
р. Дніпро становить 48,9 млрд м3, він пере-
вищую допустимий на 15,8 млрд м3 (згідно
статті 82 Водного Кодексу України). Таким
чином, можна на «законній» основі спустити
одне, або два водосховища. Але уявімо собі,
поки ми воюємо з «морями» на Дніпрі, в той
же час в інших місцях України їх створю-
ють, затоплюють землі: наприклад у Олек-
сандрівському водосховищі на Південному
Бузі, незважаючи протести громадськості,
рівень води піднято на 9 м, додатково затоп-
лено 770 га земель, в тому числі територію
ландшафтного природного парку Гранітно-
Степове Побужжя, Південнобугські пороги
(до речі, там теж існуючий об’єм зарегулю-
вання басейну ріки водосховищами і став-
ками перевищує допустиму норму Водного
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
110
Кодексу). Як же так, ми тут агітуємо спусти-
ти, а вони там затопили? Хто керує всім цим
процесом, кому це вигідно?
Ну, припустимо, це там, на Бузі, а ми тут,
на Дніпрі. Помріємо! Будемо спускати! Пе-
рше питання, яке виникає, на які кошти мо-
жливо це здійснити? Бюджет України не по-
тягне реконструкції всіх необхідних гідро-
споруд. Може знайдеться якийсь інвестор,
свій, або закордонний.
Якщо знайдеться такий інвестор, виникає
друге питання, кому дістанеться земля, зві-
льнена від затоплення? Відповідь зрозуміла
– звичайно інвестору! Він захоче її продати і
повернути витрачені кошти. А наші мрійни-
ки про спуск водосховищ думають, що там
відновляться «вологі заплавні ліси»! Нічого
з цього не вийде! Достатньо подивитись на
береги вздовж Дніпра зараз.
Часто серед тих, хто піклується про
Дніпро, про екологію, виникає думка: якщо
гідроенергетика у відсотковому відношенні
не має такої великої ваги, як атомна і тепло-
енергетика, то може варто її зовсім закрити?
Справа в тім, що в існуючих умовах ті неве-
ликі відсотки гідроенергетики суттєво (на
декілька десятків відсотків) знижують поту-
жність атомних і теплових електростанцій.
А це означає, що якщо ми спустимо водосхо-
вища і знизимо потужність ГЕС, то, щоб за-
безпечити енергоспоживача (усіх нас), треба
буде на у декілька разів більшу величину збі-
льшити потужність АЕС і ТЕС – видобути
атомну сировину, вугілля, збагатити їх, при-
будувати нові енергоблоки і т. ін. – не знаю
чи буде це додаткове навантаження на При-
роду України меншим того, яке зараз здійс-
нює гідроенергетика. Так що, поки що гідро-
енергетика залишається придатком енерго-
комплексу. Через це і затоплюються нові зе-
млі під водосховища, незважаючи на існуючи
обмеження і протести громадськості.
Щоправда не зрозуміло, як це Європа об-
ходиться без ГЕС, ГАЕС (гідроакумулюючи
електростанції), не створює водосховищ, не
затоплює земель? Може треба уважніше
придивитись до їх досвіду? А взагалі, моя
думка, що енергетики нас просто дурять. Їм
вигідно працювати в такому режимі: АЕС,
ТЕС плюс придаток для регулювання піко-
вих навантажень – ГЕС, ГАЕС. Вони здатні
всю Україну затопити водосховищами, аби
тільки побільше вижати з її природних ре-
сурсів. І не бажають розглядати інші, альте-
рнативні варіанти, а вони є – наприклад
створення об’єднаних енергосистем – поки в
цьому часовому поясі ще сплять, перекачує-
мо зайву електроенергію в сусідній, де вже
проснулись. Але ж це треба домовлятися з
сусідами справа і зліва, а для наших політи-
канів це дуже складно.
За водний транспорт ті, хто піклується
про Дніпро, пропонують взагалі не турбува-
тися: вантажоперевезення впали до мініму-
му, водний транспорт став нерентабельним.
Якось дивно, за радянські часи був рентабе-
льний, ні вдень, ні вночі не було хвилини,
щоб по Дніпру не йшло якесь судно – «ко-
мета», «ракета», катер, чи пасажирський
лайнер, баржа, сухогруз – а тепер нерента-
бельний. Європа, до речі, розвиває свій вод-
ний транспорт, він, виявляється, більш еко-
логічний, і прийняла конвенцію «Про най-
важливіші внутрішні водні шляхи міжнаро-
дного значення», до якої приєдналась і
Україна (указ Президента України від
28.09.2009 р. № 767/2009). Тепер водні шля-
хи по Дніпру, по Десні до Чернігова, та по
Прип’яті відносяться «до найважливіших
внутрішніх водних шляхів міжнародного
значення». Договірні Сторони вказують, се-
ред іншого, на необхідність полегшення і
розвитку в Європі міжнародних перевезень
внутрішнім водним транспортом, а також на
важливу роль водного транспорту, який по
порівнянню з іншими видами внутрішнього
транспорту «має економічні і екологічні пе-
реваги». Передбачається налагодження кон-
тейнерних перевезень, реконструкція портів,
і зменшення навантаження від цих переве-
зень на автошляхи. А ми вже вирішили, що
водний транспорт «не рентабельний». Прос-
то йде цілеспрямований розвал як держави в
цілому, так і окремих її галузей, в тому числі
водного транспорту. Чи може для нас це не-
важливо, хай капітани, лоцмани ідуть у сто-
рожа!
Для використання дніпровської води для
зрошення після ліквідації ряду водосховищ
часто пропонують тільки реконструювати
водозабірні споруди, перенести їх трохи ни-
жче, до відновленого русла. Смію нагадати,
що витрата Північно-Кримського каналу
становить 380 м3/с, Каховського зрошуваль-
ного – 500 м3/с, каналу Дніпро-Кривий Ріг –
44 м3/с, водозабір Північно-Рогачинської
зрошувальної системи – 74 м3/с, та плюс пи-
тні, промислові водозабори, і так далі – од-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
111
ночасно може забиратися 1-2 тис. м3/с, а літ-
ні витрати води по Дніпру (без зарегулю-
вання) в середньому становлять 840 м3/с, а
окремими роками можуть падати до
400 м3/с. Так що про відновлення великого
зрошення на півдні України без водосховищ
годі й думати (а ситуація з засушливими
останніми роками вимагає нас турбуватися
про це). Інша справа, що необхідна реконст-
рукція зрошувальних систем, зменшення
непродуктивних витрат, більш ефективне
використання води і зменшення об’ємів во-
дозабору, і за рахунок цього оптимізувати
розміри водосховищ.
І ще одна проблема Дніпра і його водо-
сховищ. Існує думка, що водосховища здій-
снюють «регулювання максимальних пове-
невих витрат води» і тим самим захищають
прибережні поселення від затоплення.
Сумарний регулюючий об’єм водосхо-
вищ Дніпровського каскаду становить
18,5 млрд м3, а об’єм стоку повені на Дніпрі
весною 1942 р. в районі Лоцманської
Кам’янки склав 45 млрд м3. Зарегулювати
таку масу води навіть існуючими водосхо-
вищами неможливо, можна тільки трохи
розтягнути повінь, зрізати пік. Гідроенерге-
тики регулюють тільки повені малої і серед-
ньої інтенсивності, і то, не для «запобігання
повеней», а виключно для власних цілей –
аби зайва краплина води не просочилась
мимо гідротурбін. Для цієї мети застосову-
ють так зване весняне передповеневе спра-
цювання водосховищ – з осіданням льоду на
дно, заморами риби і іншими жахливими
для гідробіоти явищами. А високі повені
пропускають шляхом зниження рівнів води
у водосховищах – з’являється ухил і повінь
проходить так, як проходила й раніше, наче
водосховищ немає. Рівні ж максимального
затоплення залишаються майже такими, як і
раніше, до зарегулювання. І взагалі, для чого
їх регулювати, ці повені! Регулювання пове-
ней є антиприродний фактор, воно наносить
екології всього Дніпра величезної шкоди –
але цей фактор чогось не враховується, гід-
роенергетикам дозволяють робити з ріки
все, що їм заманеться.
Ми не наполягаємо на абсолютній право-
ті наведених вище критичних зауважень
щодо можливих наслідків спуску водосхо-
вищ. В той же час, навіть пересічним грома-
дянам зрозуміло, що залишати в теперіш-
ньому стані Дніпро неможливо, перекладати
гостру проблему на прийдешні покоління не
чесно і може бути вже запізно. Але хто довів
необхідність спуску одноразово і на всю
глибину, чи тільки частково? Тому вважаємо
за доцільне розпочати роботи по об’єктивній
оцінці кожного можливого кроку по покра-
щенню стану р. Дніпро як з екологічних, так
і економічних позицій. Для цього необхідно
розробити програму комплексних дослі-
джень.
Наша пропозиція – реально, в сучасних
умовах, можна зробити таке. Поки що не
спускати зовсім не одне з водосховищ, а тіль-
ки знизити їх експлуатаційні рівні на оту ве-
личину надлишкової місткості 15,8 млрд м3 і
модернізувати систему експлуатації водо-
сховищ. Звільнений об’єм використовувати
для регулювання пропуску повеней, тільки
не так, як це робиться тепер, а методом, на-
ближеним до природного – заповнюючи во-
досховища щовесни до теперішніх рівнів, і
поступово звільнюючи від води, як це роби-
ла матінка природа до нашого втручання.
Що це нам дасть?
1. На звільнених від постійного затоп-
лення землях відновляться довгозаплавні
ліси (або плавні, вони допускають весняне
затоплення до 2-х місяців);
2. Риба зрадіє, бо буде відновлений її ві-
ковічний ритм життя – заплавні території
стануть величезними нерестилищами.
3. Зменшиться, а в більшості і зовсім
припиниться берегова абразія, розмив бе-
регів.
4. Зменшаться проблеми з підтопленням
земель навколо водосховищ.
5. Збільшиться проточність водосховищ,
зменшиться «цвітіння» води влітку.
Саме головне, ніяких особливо великих
капіталовкладень на це непотрібно – обду-
май все гарненько і дай директиву директо-
рам ГЕС – знизити рівень на стільки-то. Гід-
роенергетика сильно не постраждає – висота
падіння води в гідротурбінах ГЕС і її об’єм
залишаються майже такими ж, тільки вес-
ною буде вироблятися трохи більше
електроенергії, так треба на цей час трохи
«прикрутити» АЕС. Звичайно, фарватери
водних шляхів місцями прийдеться почис-
тити, перевірити всі водозабори, і т. ін. І са-
ме цікаве, що ніхто не захоче селитися на
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
112
звільнених територіях, будувати палаци, бо
вода сама буде захищати свої «прибережні
захисні смуги», як це робила віковічно.
До речі, Каховське водосховище вже фа-
ктично експлуатується на 0,5 м нижче прое-
ктного НПР – життя заставило.
Перелік посилань
1. Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води» (затверджена постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р.,
№123/97-ВР).
2. Геродот. История. Перевод Г.А. Стратановского. – Москва : Ладомир, 2002. - 8 с.
3. Водний Кодекс України (затверджений постановою Верховної Ради України від 06 черв-
ня 1995 р., № 213/95-ВР, із змінами).
Стаття надійшла до редколегії 23.05.2013 р. українською мовою
Стаття рекомендована членом редколегії чл.-кор. НАН України А.Г. Шапарем
В.В.ДЕМЬЯНОВ
Государственный региональный проектно-изыскательский институт «Днепроводхоз»,
г. Днепропетровск, Украина
НЕКОТОРЫЕ ПРОЕКТНЫЕ РЕШЕНИЯ ОТНОСИТЕЛЬНО ВОЗМОЖНОСТИ
ОЗДОРОВЛЕНИЯ р. ДНЕПР В ПРЕДЕЛАХ г. ДНЕПРОПЕТРОВСКА
Приведены материалы, касающиеся разработки институтом «Днепрогипроводхоз»
технико-экономическое обоснование (ТЭО) «Оздоровление экологического состояния р.
Днепр в границах г. Днепропетровска в рамках «Национальной программы экологиче-
ского оздоровления бассейна Днепра и улучшения качества питьевой воды». Приведена
характеристика водохранилищ Днепровского каскада, данные о негативных явлениях,
которые влияют на качество воды и экологическую ситуацию на Днепре, а также пред-
ложения ТЭО относительно оздоровления состояния р. Днепр в границах г. Днепропет-
ровска. Приводятся также соображения автора относительно модернизации системы экс-
плуатации всего каскада Днепровских водохранилищ.
Ключевые слова: р.Днепр, акватория, деградация речных экосистем, заилевание, вос-
становительные мероприятия
V.V. DEMYANOV
State Regional Design and Research Institute "Dneprovodhoz", Dnepropetrovsk, Ukraine
SOME OF THE POSSIBILITY OF DESIGN SOLUTIONSHEALTHCARE DNIEPER RIVER
WITHIN DNEPROPETROVSK
The material will be on the development of the institute "Dneprogiprovodhoz" feasibility
study "Improvement of ecological state p. Dnipro Dnepropetrovsk within a framework of "Na-
tional Programme for Environmental Rehabilitation of the Dnipro basin and improve the qual-
ity of drinking water." The characteristic of the Dnipro reservoirs, data on adverse events that
affect water quality and the ecological situation on the Dnieper River, as well as proposals feasi-
bility study regarding recovery of state p. Dnipro Dnepropetrovsk borders. Also given are the
author's considerations regarding the modernization of the system of exploitation of the Dnieper
cascade reservoirs.
Keywords: Dnieper River, waters, degradation of river ecosystems, zailevanie, remediation.
Таблиця 1. Характеристика каскаду Дніпровських водосховищ
Таблиця 1. Характеристика каскаду Дніпровських водосховищ
Таблиця 1. Характеристика каскаду Дніпровських водосховищ
Таблиця 1. Характеристика каскаду Дніпровських водосховищ
Найменування показників
Основні споруди
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57484 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0010 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:55:04Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут проблем природокористування та екології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дем’янов, В.В. 2014-03-10T11:44:44Z 2014-03-10T11:44:44Z 2013 Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ / В.В. Дем’янов // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 100-112. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57484 627.81 Наведено матеріали щодо розроблення інститутом «Дніпродіпроводгосп» техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в рамках «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Наведено характеристику водосховищ Дніпровського каскаду, дані про негативні явища, які впливають на якість води і екологічну ситуацію на Дніпрі, а також пропозиції ТЕО щодо оздоровлення стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська. Наводяться також міркування автора щодо модернізації системи експлуатації всього каскаду Дніпровських водосховищ. Приведены материалы, касающиеся разработки институтом «Днепрогипроводхоз» технико-экономическое обоснование (ТЭО) «Оздоровление экологического состояния р. Днепр в границах г. Днепропетровска в рамках «Национальной программы экологического оздоровления бассейна Днепра и улучшения качества питьевой воды». Приведена характеристика водохранилищ Днепровского каскада, данные о негативных явлениях, которые влияют на качество воды и экологическую ситуацию на Днепре, а также предложения ТЭО относительно оздоровления состояния р. Днепр в границах г. Днепропетровска. Приводятся также соображения автора относительно модернизации системы эксплуатации всего каскада Днепровских водохранилищ. The material will be on the development of the institute "Dneprogiprovodhoz" feasibility study "Improvement of ecological state p. Dnipro Dnepropetrovsk within a framework of "National Programme for Environmental Rehabilitation of the Dnipro basin and improve the quality of drinking water." The characteristic of the Dnipro reservoirs, data on adverse events that affect water quality and the ecological situation on the Dnieper River, as well as proposals feasibility study regarding recovery of state p. Dnipro Dnepropetrovsk borders. Also given are the author's considerations regarding the modernization of the system of exploitation of the Dnieper cascade reservoirs. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ Некоторые проектные решения относительно возможности оздоровления р. Днепр в пределах г. Днепропетровска Some of the possibility of design solutionshealthcare Dnieper river within Dnepropetrovsk Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ Дем’янов, В.В. Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем |
| title | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ |
| title_alt | Некоторые проектные решения относительно возможности оздоровления р. Днепр в пределах г. Днепропетровска Some of the possibility of design solutionshealthcare Dnieper river within Dnepropetrovsk |
| title_full | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ |
| title_fullStr | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ |
| title_full_unstemmed | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ |
| title_short | Деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ |
| title_sort | деякі проектні рішення щодо можливості оздоровлення р. дніпро в межах м. дніпропетровськ |
| topic | Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем |
| topic_facet | Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57484 |
| work_keys_str_mv | AT demânovvv deâkíproektníríšennâŝodomožlivostíozdorovlennârdníprovmežahmdnípropetrovsʹk AT demânovvv nekotoryeproektnyerešeniâotnositelʹnovozmožnostiozdorovleniârdneprvpredelahgdnepropetrovska AT demânovvv someofthepossibilityofdesignsolutionshealthcarednieperriverwithindnepropetrovsk |