Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя

Розглянуто перспективи розвитку мінерально-сировинної бази Кривбасу за рахунок використання нетрадиційних типів його забруднення, з яких на даний період найбільш вивчені золото-урановий, золото-сульфідно-кварцовий, мідно-молібден-порфіровий з сріблом, вісмутом, цинком. Родовища Кривбасу є комплексни...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Юшин, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2013
Schriftenreihe:	Екологія і природокористування
Schlagworte:	Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57488
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя / О.О. Юшин // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 135-145. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57488
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-574882025-02-09T14:18:52Z Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя Перспективы развития альтернативной минерально-сырьевой базы Криворожья Prospects of development alternative mineral-material base of Kryvorizhzhya Юшин, О.О. Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем Розглянуто перспективи розвитку мінерально-сировинної бази Кривбасу за рахунок використання нетрадиційних типів його забруднення, з яких на даний період найбільш вивчені золото-урановий, золото-сульфідно-кварцовий, мідно-молібден-порфіровий з сріблом, вісмутом, цинком. Родовища Кривбасу є комплексними і потребують подальшого детального вивчення за даним типом. Рассмотрены перспективы развития минерально-сырьевой базы Кривбасса за счет использования нетрадиционных типов его загрязнения, из которых на данный период наиболее изучены золото-урановый, золото-сульфидно-кварцевый, медно-молибден-порфировый с серебром, висмутом, цинком. Месторождения Кривбасса являются комплексными и нуждаются дальнейшего детального изучения по данному типу. The prospects of development of raw mineral-material base of Krivbass are considered due to the use of unconventional types his contaminations, from that on this period gold-uranium is most studied, gold-sulfide-quartz, copper-molybdenum - a porphyry with silver, Bi, zinc. Deposits of Krivbass are complex and need the further detailed study on this type. 2013 Article Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя / О.О. Юшин // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 135-145. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57488 577.471 uk Екологія і природокористування application/pdf Інститут проблем природокористування та екології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем
spellingShingle	Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем Юшин, О.О. Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя Екологія і природокористування
description	Розглянуто перспективи розвитку мінерально-сировинної бази Кривбасу за рахунок використання нетрадиційних типів його забруднення, з яких на даний період найбільш вивчені золото-урановий, золото-сульфідно-кварцовий, мідно-молібден-порфіровий з сріблом, вісмутом, цинком. Родовища Кривбасу є комплексними і потребують подальшого детального вивчення за даним типом.
format	Article
author	Юшин, О.О.
author_facet	Юшин, О.О.
author_sort	Юшин, О.О.
title	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя
title_short	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя
title_full	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя
title_fullStr	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя
title_full_unstemmed	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя
title_sort	перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази криворіжжя
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Особливості функціонування великих гео-техно-екосистем
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57488
citation_txt	Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя / О.О. Юшин // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 135-145. — укр.
series	Екологія і природокористування
work_keys_str_mv	AT ûšinoo perspektivirozvitkualʹternativnoímíneralʹnosirovinnoíbazikrivorížžâ AT ûšinoo perspektivyrazvitiâalʹternativnojmineralʹnosyrʹevojbazykrivorožʹâ AT ûšinoo prospectsofdevelopmentalternativemineralmaterialbaseofkryvorizhzhya
first_indexed	2025-11-26T18:32:35Z
last_indexed	2025-11-26T18:32:35Z
_version_	1849878861197606912
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 135 УДК 577.471 О.О. ЮШИН, канд. геол.-мін. наук, провідний науковий співробітник Інституту геохі- мії, мінералогії та рудоутворення ім. Н.П. Семененко НАН України, м. Київ, Україна ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ КРИВОРІЖЖЯ Розглянуто перспективи розвитку мінерально-сировинної бази Кривбасу за рахунок використання нетрадиційних типів його забруднення, з яких на даний період найбільш вивчені золото-урановий, золото-сульфідно-кварцовий, мідно-молібден-порфіровий з срі- блом, вісмутом, цинком. Родовища Кривбасу є комплексними і потребують подальшого детального вивчення за даним типом. Ключові слова: залізні руди, типи зруденіння, структура, синкліналі, насув, горизонт, рудоносність, мінералізація, концентрація, локалізація, будова. Стан питання Історично склалося так, що промисловий розвиток регіону Криворіжжя багатьох років визначався і досі визначається переважно великими родовищами залізних руд. Криво- різький залізорудний басейн – прадавній гірничорудний район України - його родо- вища залізних руд експлуатуються з 1881 р. У 50-х рр. ХХ ст. в Північному Криворіжжі були відкриті промислові уранові родовища. За майже 130 років експлуатації криворі- зьких залізорудних родовищ близько- поверхневі поклади багатих залізних руд були відпрацьовані, з кожним роком видо- буток руд проводиться на все більших гли- бинах (1 км і більше), що, безумовно, нега- тивно позначається на собівартості продук- ції. Розпочате ще за часів СРСР і досі замо- рожене будівництво Криворізького ГЗКу окислених руд (КрГЗКОР) навряд чи може забезпечити рішення усіх економічних і со- ціальних проблем регіону. Відомо, що впродовж багатьох десятків років в Криворіжжі головна увага приділя- лася і приділяється проведенню геолого- розвідувальних робіт переважно на залізні руди, часто – на шкоду систематичному вивченню геологічної будови усієї Криворі- зької структури і її реального рудного по- тенціалу. Основні проблеми Криворіжжя 1. Слід підкреслити, що до теперішнього часу запаси багатих залізних руд Криворіж- жя скоротилися настільки, що Криворізький залізорудний басейн вже не числиться в пе- ршій десятці найбільших залізорудних про- вінцій світу. Це стало особливо помітно піс- ля виходу на світовий ринок багатих руд типу чилійських, перуанських і інших поді- бних до них родовищ, з характерними для них промислово значимими домішками міді і золота (золото-мідно-залізно-оксидний тип руд), що розглядаються в якості глобальної перспективи (Hydrothermal iron oxide copper- gold: a global perspective, т.т. 1,2. 1999, 2000). Більшість родовищ цього типу розробля- ються кар'єрами з низькою собівартістю © Юшин О.О., 2013 і високою якістю товарних концентратів. Це дозволяє цілком обґрунтовано припу- скати, що залізорудні концентрати Криворі- жжя, з урахуванням виснаження запасів лег- кодобуваємих багатих залізних руд і набли- женням до максимально допустимих пара- метрів гірничих виробок, можуть програти в конкуренції, як на світових, так і на внутрі- шніх ринках. 2. Відвали гірничих підприємств і хвос- тосховища ГЗКів не лише займають величе- зні площі міської території, але і створюють ряд технічних та екологічних проблем. 3. Просадки і зони обвалення, що все час- тіше формуються в межі міста над старими підземними гірничими виробками, ще більше ускладнюють екологічну ситуацію в місті. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 136 Ми вважаємо, що вирішення вищезгада- них проблем можливе на основі не лише вра- хування тих або інших параметрів локальних родовищ, гірничих виробок, відвалів і шла- мосховищ, але, передусім, надійного просто- рового поєднання найбільш важливих геоло- гічних і техногенних елементів регіону. Таке поєднання можливе на основі су- часної геологічної карти масштабу 1 : 50000 або 1 : 25000 і карти перспективних корис- них копалин, доповнених структурно- тектонічною картою з виділенням молодих активних тектонічних зон і проекціями під- земних гірничих виробок, картою розташу- вання кар'єрів, відвалів і шламосховищ. Власне геологічна частина повинна за- безпечити не просто графічне відображення геологічної будови Криворізької структури, але може стати основою для обґрунтованого планування розвитку мінерально-сировинної бази (МСБ) регіону в майбутньому. Важливою обставиною є також відсут- ність детальної структурно-тектонічної кар- ти усієї Криворізької структури, з виділен- ням активних зон розломів, сучасні рухи по яких можуть провокувати обвальні процеси. Технологічні можливості і економічна доцільність повторної переробки шламів збагачення з вилученням залізорудних кон- центратів і золота все ще знаходяться на стадії експериментів. Використання частини складованих відвалів, як сировини для КрГЗКОРу залежить від вводу в дію остан- нього. Протягом багатьох років перспективи си- ровинної бази Криворіжжя пов'язувалися із залізними рудами, у меншій мірі – ураном і графітом, розрізнені ділянки мідної, золотої, молібденової мінералізації оцінювалися як безперспективні і детальніше не вивчалися. В тім, при проведенні в Криворіжжі в ХХ ст. геологорозвідувальних робіт (ГРР) різних стадій фіксувалися численні прояви рудної мінералізації не лише золота, але і Cu, Zn, Мо, Ag, Bi, Pt (рисунок 1). Помітна хаотичність розподілу ділянок цих рудовия- влень на площі Криворіжжя обумовлена аб- солютно недостатньою їх геологічною ви- вченістю. Деяка увага приділялася тільки золоту. Ревізійно-пошуковими роботами 80-90 рр. прояви власне золоторудної міне- ралізації були простежені в конгломератах скелеватської свити і уздовж зони незгідно- го контакту К2-К3. Таким чином, негативні оцінки потенціа- лу альтернативної рудоносності Криворіжжя були обумовлені абсолютно недостатньою геологічною вивченістю численних рудови- явлень. Результати наших багаторічних дослі- джень дозволяють стверджувати, що реальні і значні перспективи розвитку МСБ Криво- ріжжя пов'язані саме з нетрадиційними для регіону типами зруденіння. Слід зазначити, що мінерально- сировинна база (МСБ) світу все більшою мірою формується за рахунок великих і уні- кальних комплексних родовищ. Хорошим прикладом розширення МСБ залізорудних басейнів є Бразилія, де в таких структурах окрім залізних руд добуваються золото, пла- тинові, алмази, рідкісні метали, уран. Перспективні типи альтернативного зруденіння Криворіжжя Структура. Уявлення про структурно- тектонічні особливості Криворізького залі- зорудного басейну змінювались по мірі рос- ту геологічної вивченості території. В 40-і та і 50-ті роки минулого століття, в результаті робіт М.П. Семененко і Я.Н. Бє- лєвцева була запропонована тектонічна схе- ма Криворізької структури, яка відображала послідовне накладення чотирьох фаз текто- ногенеза. Ця тектонічна схема, яка визначи- ла Криворізький басейн як синклінорій, складений з ряду симетричних і асиметрич- них синкліналей і антикліналей, в практиці геологів басейну «працює» до теперішнього часу. Таке «довголіття» пояснюється в пер- шу чергу тим, що геологів-практиків, які займаються або розвідкою, або експлуатаці- єю залізних руд, зосереджених у вузькій смузі продуктивного (залізорудного) гори- зонту басейну, цілком влаштовує уявлення про «однокрилу синклінальну складку», де ці роботи проводяться. Ну, а по-друге, мало у кого виникає бажання змінити (зламати) «авторитетну» схему. Проте, на даному етапі більш вірогідним є дещо інший варіант тектонічної будови Криворізького залізорудного басейну. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 137 Рисунок 1 – Узагальнена схема просторового розподілу локальних проявів рідкісних, кольорових металів і золота в Криворізькій структурі (станом на 2008 р.) З’ясовано, що найбільш потужна в межах структури зона насувного типу (з ампліту- дою по вертикалі 500-1000 м в південній ча- стині басейну і до 1500-2000 м в північній його частині), яка простягається в субмери- діональному напрямку не менше ніж на 30 км, виділена під назвою зони Саксагансь- кого розлому (шарьяжу). Починаючись на півдні басейну, це порушення насувного ти- пу має західне падіння під кутами 38-45°. Далі на північ воно дещо відхиляється на захід і внаслідок віргації в розрізі утворює складну потужну зону великих тектонічних розривів (або блоків-лусок), які нагадують структуру «кінського хвосту». В середній частині насув круто (під кутом 75-80°) пір- нає на значну глибину. Далі на північ, вна- слідок опору гірських мас автохтонної час- тини монокліналі, його площина різко виги- нається, при цьому формується структура діагонального насуву. Ще північніше нахил площини Саксаганського насуву змінюється на східний, і вже в районі північних родо- вищ він має круте (75-80°) східне падіння. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 138 Вздовж складної площини Саксагансько- го насуву відбулося потужне пересування алохтонної частини монокліналі комплексу порід скелеватської і саксаганської світ, яке утворило свого роду покрив, що раніше тра- ктувався як Саксаганська антикліналь. На передньому краї Саксаганського по- криву виник доволі протяжний тектонічний блок клиновидної форми з жорстких порід скелеватської світи (кварцито-пісковики, аркози і дрібногалечні конгломерати), який переміщується вверх по площині саксаган- ського насуву. Одночасно відбувалося граві- таційне ковзання величезного алохтонного блоку пластин на північний захід за простя- ганням структури. В результаті цих рухів в потужних шару- ватих товщах порід саксаганської світи роз- винулась дуже складна складчастість турбу- лентної течії, а при перевищенні межі міц- ності залізистих кварцитів і кварцито- сланців виникли зони тісно розташованих сколів, які утворюють систему тонкої трі- щинуватості і тонкопластичного кліважу вздовж площини насуву. Особливо складні форми дрібної складчастості (похилі, лежа- чі, перекинуті, пірнаючі складки) виникли на передньому краї насуву. Слід додати, що різноманітна складчас- тість в Кривбасі має переважно синметамор- фічний характер. При русі насувної частини монокліналі (алохтона) по зміщувачу утворилися потуж- ні зони тектонічних брекчій, меланжей і по- верхонь тертя (своєрідний тектонічний ме- ланж). В крупних тектонічних лусках зу- стрічаються лінзи і відторженці порід скеле- ватської світи, а по площинах зміщення є протрузії ультраосновного складу, нині представлені тальк-карбонатними, актино- літ-тремолітовими породами або тальковими сланцями. Аналогічну будову зі змінами порід в менших масштабах мають і інші порушення субмеридіонального простягання, в тому числі і Східний насув, який також захоплює породи монокліналі. Він проходить на схід від Саксаганського по породах скелеватської світи і фіксується по так званому «талько- вому горизонту». Наведені вище дані дозволяють обґрун- тувати можливість побудови принципово нової структурно-тектонічної карти Криво- ріжжя. Метасоматичні зміни порід. Вивчення проявів метасоматичних процесів у Криво- ріжжі довгий час стосувались родовищ залі- зних і графітових руд, яскраво проявлених процесів лужного метасоматозу (ще в 1903 р. В.Є. Тарасенко описав рибекіт, в 1927 р. М.І. Світальський виявив егірин, а в 1925-1928 рр. І.І. Танатар виявив та описав глаукофан). В.І. Лучицький пов’язував утворення таких лужних порід з глибинними інтрузіями палеозойського віку. М.П. Семененко в 1953 р. відніс метасо- матичні процеси Криворіжжя до «... пост- пегматитовим в послідовності: калієвий → натрієвий → кальцієвий → магнезійно- залізистий → силікатний → карбонатний». Вважалось, що магнезійно-залізистий мета- соматоз розвивається по самим різним поро- дам і проявам в різно-температурних фаціях розвитком гідрослюд, амфіболів, стильпно- мелану, гізінгериту. Силікатний метасоматоз фіксується проявами окварцювання на знач- них площах (особливо - Ганнівської та Жов- торіченської смуг), інколи – до утворення мономінеральних кварцитів. Карбонатний метасоматоз активно проявляється на окре- мих ділянках Саксаганської структури. Активізація досліджень метасоматичних утворень у Криворіжжі пов’язана, безумов- но, з інтенсивними пошуковими роботами на уран. Узагальнюючи результати цих дослі- джень, М.О. Єлісєєв, М.П. Нікольський та В.Г. Кушев (1953, 1961 рр.) значно розши- рили перелік метасоматичних утворень Кри- ворізької структури. Була намічена певна послідовність найбільш поширених у Кри- воріжжі гідротермально-метасоматичних процесів в ряду «егіринітизація – окварцю- вання і гізінгеритизація». До основних про- явів метасоматичних процесів належали лу- жні метасоматити, проявлені розвитком лу- жних піроксенів и амфіболів переважно се- ред порід середньої (саксаганської) світи в межах Південної, Саксаганської та Ганнів- ської ділянок Криворізької структури. Поза увагою дослідників залишились широко відомі в ті часи у Криворіжжі утво- рення низькотемпературних каолініт- вториннокварцитових асоціацій з піритом, не простежені взаємозвязки кожної генерації гізінгериту з іншими типами епігенетичної рудної мінералізації. Можливо, що такий ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 139 підхід був зумовлений надзвичайно актив- ним вивченням лужних метасоматичних фа- цій більш високих температур. Проведені виконавцями деталізаційні до- слідження карбонатизованих і графітизова- них порід в різних ділянках Криворізько- Кременчуцької зони виявляють існування суттєво різних відмін як серед карбонатних, так і графітових утворень. Так, на відміну від карбонатних порід опорних розрізів Криворіжжя, в окремих роз- різах фіксуються різновиди, в яких вмісти хрому сягають 100-200 г/т, інколи до 700- 1000 г/т, титану до 10000 г/т, ванадію до 100- 200 г/т, стронцію до 150-200 г/т, барію до 500-700 г/т, що не відповідає параметрам осадових карбонатних утворень в розрізах, наприклад, гданцівської світи Саксаганської структури. Відмінність від осадових карбона- тів фіксується також в ізотопному складі вуг- лецю. Якщо у більшості карбонатних утво- рень без геохімічних аномалій гданцівської світи Криворіжжя значення δ13Cкарб знахо- дяться в діапазоні – 9-0‰, то для карбонат- них порід з аномальними геохімічними хара- ктеристи-ками Жовтоводської площі значен- ня δ13C зростають до +6,04-6,48‰ і вище. Такі ж високі значення δ13С (до 8‰) від- значаються в деяких карбонатних сланцях і мармурах деяких інших розрізів Криворізь- ко-Кременчуцької зони, але найвищий рі- вень збагачення вуглецю важким ізотопом 13С було зафіксовано нами в метасоматич- них карбонат-магнетитових рудах саксаган- ської структури (б13С до +8-+11‰). Рудоносність. Починаючи з перших ро- ків (приблизно з 1780-х рр.), геологічне ви- вчення Криворіжжя мало за мету виявлення і розвідку все нових і нових родовищ бага- тих залізних руд. Проте окремі геологи ви- вчали не тільки залізорудні родовища, але й фіксували прояви зруденіння інших типів. Так, ще на початку Х1Х ст. професором Ле- вановим були зафіксовані прояви срібних руд (які, за архівними даними Херсону і Одеси, навіть видобувались і вивозились на переробку в Одесу; див. також: «Зап. Импе- раторск. Технического об-ва», 1874 та «Зап. Новороссийского об-ва естествоиспытате- лей», т.VIII, 1882), а в 1835-1837 рр. гірни- чий інженер Кульшин відзначив прояви мід- ної мінералізації по балках Березниній і Пів- денній Червоній (реальність яких в 1878- 1879 рр. підтвердив відомий гірничий інже- нер С. Конткевич). Отже, подальший розвиток такого визна- чного гірничорудного району як Криворіж- жя міг еволюціонувати в двох напрямках: залізорудному та кольорово-метальному. Проте на фоні стрімко зростаючої розро- бки величезних родовищ заліза (а в подаль- шому – і урану) прояви інших металевих корисних копалин виглядали занадто дріб- ними і їх реальний потенціал серйозно ніко- ли не вивчався. Довгий час вважалось, що в межах Криворізького залізорудного поясу прояви сульфідної мінералізації і пов’язаного з ними різнотипного зруденіння (окрім залізорудного) користуються незнач- ним поширенням. В окремих розрізах було виявлено: - гніздовидні скупчення сульфідної мі- дної мінералізації в метасоматитах району шахти «ЗОТ»; - вкрапленість піротину та інших суль- фідів в породах верхньої (гданцівської) світи в районі балки Північна-Червона; - лінзи піротину потужністю до 1 м в талькових сланцях на захід від рудників ім. Леніна та ім. Фрунзе; - масивні лінзи піриту потужністю до 2 м відзначались серед сланців саксаганської світи в районі рудника ім. Кірова; - зона арсенопіритової мінералізації по- тужністю до 70 м була розкрита бурінням в районі рудника ім. Фрунзе. З кожним роком перелік зон сульфідної мінералізації зростав, проте особливості їх речовинного складу та геологічної позиції детально не досліджувались. Широкомасштабні пошукові роботи на уран, які проводились у Криворіжжі після відкриття крупних Первомайського (1945 р.) і Жовторіченського (1946 р.) родовищ урану, дозволили виявити в регіоні багаточисельні рудопрояви і геохімічні аномалії урану, ін- коли з проявами супутнього зруденіння ін- ших типів. Дещо пізніше проводилось вивчення рів- ня ураноносності конгломератових пачок нижньої (скелеватської) світи криворізької серії. На Карачунівській ділянці (західний борт Криворізької структури) було виявлено специфічний мідно-урановий рудопрояв Че- рвоний Шахтар. В межах зон розвитку епі- генетичного жильного уранового зруденіння ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 140 цього рудопрояву фіксувались аномально підвищені вмісти молібдену, вісмуту, рідкі- сних земель, нікелю, цинку, золота, платини – проте ці прояви так і не були детально до- сліджені. Причиною цього була, безумовно, зосе- редженість уваги дослідників на питаннях з’ясування генезису і пошукових критеріїв перш за все залізних та уранових руд, що знайшло відображення і в направленості ви- вчення процесів рудного і навколорудного метасоматозу. Проте пошуковими роботами останніх років на одному із проявів молібденового зруденіння – Східно-Ганнівському – не тіль- ки було доведено промислову значимість цього родовища, але й виявлено комплекс- ний характер руд (Mo, Cu, Ag, Bi, Au, Te) цього родовища. Зона молібденової мінералізації Східно- Ганнівського родовища простежена майже на 9 км з потужністю від 30-35 до 100-120 м. Максимальний встановлений вміст Мо – 1,0%. В межах загальної молібденоворудної зони фіксується постійна присутність під- вищених і субрудних вмістів міді та велика кількість висококонтрастних геохімічних аномалій срібла, вісмуту (з відповідною мі- нералізацією), часто з домішками телуру, золота. Присутність в складі зруденіння Східно- Ганнівської рудної зони додатково до осно- вного компоненту – молібдену – суттєво підвищених концентрацій міді, вісмуту, срі- бла, інколи – золота, цинку і телуру загалом відповідає складу рудних асоціацій родовищ порфірових типів. Вмісти золота сягають 0,2-0,6 г/т, в поодиноких пробах до 2 г/т. В складі рудних мінеральних асоціацій зафік- совано присутність самородних срібла і віс- муту, а також – телуридів і вісмутитів. За сумою мінералогічних та геохімічних пара- метрів зруденіння молібденового родовища є комплексним (Mo-Cu-Ag-Bi-Zn-Au) і, без- умовно, належить до мідно-молібден- порфірової підформації базової мідно- порфірової формації. Найбільшу зацікавленість викликало, бе- зумовно, золото Кривбасу, хоча для Криво- ріжжя, як для власно залізорудної провінції, проблема оцінки перспектив промислової золотоносності на протязі багатьох років залишається дискусійною. Проте навіть фра- гментарне опробування і аналіз на золото керну поточних свердловин сприяло форму- ванню досить значної бази аналітичних да- них, на основі якої в 70-х рр. на окремих площах Криворізької структури проводи- лись спеціалізовані пошукові роботи. В межах рудного поля РУ ім. Фрунзе в де- кількох свердловинах було зафіксовано ін- тервали 10-15 м із вмістом золота 0,03-0,1 г/т, з локальними вмістами до 0,1-0,3 г/т. В розрі- зах Первомайської ділянки в брекчійованих і окварцьованих вуглецевих сланцях вмісти золота сягають 0,6 г/т, а у вуглецевих схи- леннях порід гданцівської і амфіболо- магнетитових породах саксаганської свити, розкритих св. 16912 в інтервалах 254,5-256,7; 279,5-283,4; 384,0-397,2 398,7-401,5; 407,0- 411,5 м вмісти золота сягають інколи 1-3 г/т. Золото лускувате, мікронневисокої пробності (Au 99,08; Ag 0,1; Fe 0,01). Підвищені до 2,5-6 г/т вмісти золота пов’язані також з зонами розвитку кварцо- вого метасоматозу і березитизації, прояви яких були розкриті свердловинами пошуко- во-структурного профілю між РУ ім. Леніна і Першотравневим РУ (св. 16882, інт. 223- 258,5 і св. 16883, інт. 195,8-230,1 м - золота до 1-2 г/т). Підвищені вмісти золота асоці- юють з прожилками, вкрапленістю, плівка- ми сульфідів (піриту, піротину, халькопіри- ту, арсенопіриту, іноді зустрічаються сфале- рит і галеніт). Смуга проявів зруденіння цього типу кон- тролюється зонами Тарапаковського, західної гілки Саксаганського розламів і загалом про- стежується по перетинам у свердловинах і шахтах майже на 60 км. У шахтах РУ ім. К. Лібкнехта по цій зоні розвинуте інтен- сивне сульфідне зруденіння (пірит, піротин, халькопірит, арсенопірит, сфалерит, іноді галеніт) з вмістами золота 0,1-0,3 г/т. У Фрунзенському рудопрояві золота на 630 го- ризонті шахти в зоні тріщинуватості і розша- рування порід протяжністю до 400 м відзна- чається інтенсивне окварцювання і сульфіди- зація (арсенопірит, пірит, піротин, сфалерит, галеніт і ін.), вміст золота 0,01-0,1 г/т. Сверд- ловиною 11676 на руднику ім. Фрунзе роз- криті окварцовані та сульфідизовані вуглеце- ві сланці з вмістами золота 0,1-0,2 г/т. У шах- тах РУ ім. Леніна в зоні катаклазу і оквар- цювання вміст золота в окремих пробах ся- гає 1-1,5 г/т. Вік зруденіння цього типу оці- нюється близько 1000 млн р. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 141 На Жовтянському родовищі як золото- рудні інтервали (золото до 1,6-4,8 г/т), так і комплексні геохімічні аномалії ніобію (до 500-700-2000 г/т), цирконію (до 500 г/т), ци- нку, хрому, платинових металів співпадають з тілами аргілізованих порід і аргілізитів. В зоні інтенсивного низько-температурного окварцювання з розвитком пачок мономіне- ральних та слюдистих вторинних кварцитів відзначаються присутність опалу (до 10 %) і халцедону та контрастні геохімічні аномалії ітрію (500-100 г/т), титану (до 1%), ванадію (до 500 г/т), срібла (до 5 г/т), ніобію, цирко- нію (до 700-1000 г/т). Концентрації золота в низькотемпературних вторинних кварцитах і оточуючих породах незначні, звичайно не перевищують 0.1 г/т і тільки в окремих про- бах сягають 1-2 г/т. Перспективні прояви золоторудної міне- ралізації також було виявлено в розрізах по- рід новокриворізької світи, розкритих в про- цесі пошукових робіт останніх років на мо- лібден в межах Східно-Ганнівської смуги. В процесі проведених досліджень було з’ясовано, що це – новий для регіону тип зо- лоторудної мінералізації, в складі мінераль- них асоціацій якого присутні саморідний віс- мут і телуровісмутит та саморідне срібло, халькопірит, тощо. Таким чином, вперше для регіону виявлено присутність специфічних золото-телуридних руд з домішками селену. Незважаючи на вкрай недостатню кіль- кість існуючих аналітичних даних щодо ру- дно-геохімічних особливостей вуглецево- карбонатної асоціації порід гданцівської сві- ти, все ж узагальнення поодиноких даних минулих років та аналізів по колекційним зразкам керну дозволяє досить чітко розріз- няти фоновий та аномальний (субрудний) рівні геохімічних параметрів цих утворень. В багатьох перетинах цього контакту вмісти міді і цинку варіюють відповідно від 0,1 до 3% і від 0,02 до 2%. Типовими є також під- вищені концентрації свинцю, молібдену, присутні срібло та торій. Золотоносність проявів уранової міне- ралізації. Як відомо, асоціація золота з ура- ном найбільш типова для ранньодокембрій- ських груботеригенних товщ (тип Вітватер- сранду), уранових родовищ пізнього докем- брію «типу неузгоджень» (Джабілука та ін. в Австралії тощо) та досить часто фіксується на флангах рудних полів окремих золотору- дних родовищ (Мурунтау, та ін.). З цих по- зицій цікаво оцінити золотоносність анало- гічних утворень у Криворіжжі. А) Грубоуламкові теригенні відклади скелеватської світи. Ураноносність грубоуламкових комплек- сів скелеватської вивчалась в період широ- комасштабних пошукових робіт на уран. В результаті цих досліджень було доведено факт підвищеної ураноносності окремих го- ризонтів товщі, але зруденіння визнано не- промисловим. Породи представлені кварцовими і польовошпатово-кварцевими метапіскови- ками, метагравелітами і метаконгломерата- ми з прошарками кварц-біотитових, кварц- серицит-біотитових, серицит-біотитових сланців. Прояви золото-уранової мінералізації в конгломератах в асоціації з сульфідами і графітом (рудопрояви Ніколо-Козельський, Інгулецький, Рахманівський та ін.) вивчені слабо. Б) Супутня мінералізація золота в урано- во-метасоматичних утвореннях. Загалом, цей тип золоторудної мінералі- зації в Криворіжжі практично не вивчався. Разом з тим реальні прояви поодиноких пу- нктів геохімічних аномалій золота були за- фіксовані на флангах мідно-уранового родо- вища Червоний Шахтар та, в цілому, в суб- меридіональних тектонічних зонах типу Ка- рачунівсько-Лозуватської. Факт існування в межах Криворіжжя проявів специфічних рудно-метасоматичних процесів, з якими пов’язане формування комплексних золотовмісних руд, засвідчує можливу перспективність цього типу зруде- ніння в регіоні. В) Золоторудна мінералізація зони «не- згідного контакту» саксаганської та гданців- ської світ. Ця зона простежується вздовж майже всі- єї Криворізької структури і більшістю дослі- дників розглядається як складне тектоно- формаційне неузгодження багатостадійного формування (М.А. Ярощук, 2001; М.А. Яро- щук, О.О. Юшин, 2003). Вважається, що фо- рмування цієї зони відбувалось в інтервалі від раннього протерозою до часу формуван- ня Тернівського експлозивного комплексу. За даними фрагментарного опробування гір- ничих виробок і керну свердловин в межах зони ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 142 фіксувались точкові аномалії золота, інколи срі- бла, урану та кольорових металів. В деяких све- рдловинах спостерігаються інтервали по 10-15 м із вмістом золота 0,03-0,1 г/т; вміст 0,1-0,3 г/т спостерігається в інтервалах потужністю 3-5 м. На Первомайській ділянці по св. 16912 макси- мальні вмісти золота (3 г/т) встановлені в інтер- валах глибин 254,5-256,7; 279,5-283,4; 384,0- 397,2 м в вуглистих сланцях гданцівської світи, проте золотоносними є як породи низів гданців- ської, так і амфіболо-магнетитові різновиди по- рід саксаганської світи. Ленінський рудопрояв являє мінералізо- вану зону, виповнення якої представлено уламками кварцитів магнетит силікатних, зцементованих кварц-карбонат-сульфідним матеріалом з домішками графіту, хлориту, альбіту. Мінералізована зона простежена на 500 м по простяганню і на 400 м по падінню. При потужності зони 5-12 м. Основний рудний мінерал – пірит, в незначних кількостях від- значено арсенопірит, піротин, халькопірит, сфалерит. Вмісти золота варіюють в межах 0,14-6,4 г/т, в окремих пробах зафіксована присутність платини (до 3,6 г/т). Інгулецький рудопрояв. В даному випадку зруденіння локалізовано також вздовж «незгі- дного контакту», на яку накладаються субши- ротні та субмеридіональні тектонічні зони. Золоторудна мінералізація фіксується пе- реважно вздовж висячого боку сульфідно- кварцевих метасоматитів по амфібол- магнетитовим та амфібол-гематит- магнетитовим рудам. Сульфіди представлені переважно піритом та незначною кількістю арсенопіриту, інколи – халькопіриту. Вміст золота досягає 12 г/т. Г) Комплексне мідно-уранове зруденіння червоношахтарського типу Рудопрояв урану Червоний Шахтар розташований в західно- му облямуванні Криворізької структури Уранове зруденіння розподілено вкрай нері- вномірно – в жилах потужністю до 1 м, лін- зах багатих уран-сульфідних руд, шток- верках, гніздах. Характерні систематично підвищені кон- центрації золота, вісмуту, кобальту, моліб- дену, цинку, срібла, інколи – МПГ . В межах Карачуковсько-Лозоватської зони відзнача- ються точки з вмістами золота 8,4 г/т, срібла до 100 г/т. Типові аномальні концентрації селену, форми знаходження якого ще не з’ясовані. субмеридіональні зони, якими ко- нтролюються позиція відповідних рудопро- явів і метасоматитів, простежуються і в пів- денній частині Саксаганської структури/ Виконаний до теперішнього часу аналіз даних дозволив створити принципово нову попередню карту рудоносності Криворізької структури, на якій намічена серія рудних зон з промислово значимим вмістом рудних асоціацій (Au-U-Cu),(Au-Ag-Bi),(Au-Cu-Zn) та ін. (рисунок 2). Встановлено, що процеси формування криворізьких проявів кольорових і благоро- дних металів супроводжувалися потужною і багатостадійною тектонічною і тектоно- метасоматичною переробкою первинного речового наповнення структури. Усе це за- безпечувало поетапний розвиток різновіко- вих рудно-метасоматичних процесів, на ко- жному з яких здійснювався вступ глибинних флюїдів різного складу і з різним рудно- геохімічним навантаженням. Складна бага- тостадійна взаємодія різноспрямованих тек- тонічних порушень неминуче супроводжу- валася формуванням рудних стовпів у вуз- лах їх перетину, що підтверджується відпо- відними спостереженнями на Желтянскому і Східно-Ганнівському родовищах. Слід особливо підкреслити, що зони ло- калізації зруденіння у багатьох випадках трасуються поблизу від шахтних полів, що дозволить проводити розвідку і відробіток рудних покладів з використанням існуючих шахт і підземних гірських вироблень. Роботи по складанню комплекту геолого- прогнозних карт і оцінки ресурсного потен- ціалу зруденіння благородних і кольорових металів Криворізької структури доцільно проводити в два етапи. На першому етапі необхідно виконати наступні роботи: 1) Завершення збору і детального аналізу фондових геологічних і геохімічних матері- алів минулих років, їх узагальнення. 2) На основі отриманих результатів – складання сучасного варіанту структурно- тектонічної карти Криворіжжя масштабів 1 : 50000 (як основи для геологічної карти і карти рудних корисних копалини) з винесен- ням на неї проекцій підземних гірничих ви- робок. 3) Складання остаточного варіанту сучас- ної геологічної карти Криворізької структури. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 143 Рисунок 2 – Попередній варіант карти закономірностей локалізації альтернативних корисних копалин Криворізької структури (за станом на 2011 р.) ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 144 4) Складання остаточного варіанту карти корисних копалини Криворізької структури. Геолого-генетична типізація проявів кольо- рових і благородних металів, виділення на карті корисних копалини конкретних рудних полів і зон, найбільш перспективних для по- становки надалі геологорозвідувальних робіт. На другому етапі можливе проведення завірочних бурових робіт для підтвердження присутності руд, проведення їх спеціального випробування і точнішої оцінки ресурсів. Висновки 1. Геологічна будова Криворізького залі- зорудного басейну виявляється значно скла- днішою, ніж це приймалось раніше. Багаторічні спроби тотальної стратифіка- ції всього розрізу Криворізької структури зумовили появу серії стратиграфічних коло- нок і кореляційних схем, які далеко не зав- жди зпівставляються з реальними розрізами різних частин структури. В межах Криворізької структури присут- ні всі ознаки багаторазових проявів процесів тектоно-магматичної і ендогенної тектоно- метасоматичної активізації. Кожний етап активізації супроводжувався проявами інте- нсивної структурно-тектонічної перебудови з формуванням складного різноорієнтовано- го регіонального і локального тектонічного меланжу і відповідним мінералоутворенням в локальних структурах. 2. В реальних розрізах Криворізької стру- ктури значний об’єм займають специфічні нестратифіковані, безсумнівно – новоутво- рені, породи: тектоніти, псевдоконгломерати і метасоматити різного складу, які є продук- тами процесів активізації і трасують зони тектоно-метасоматичної активізації. 3. Узагальнення результатів виконаних досліджень, які проводились по двом основ- ним напрямкам – складання сучасного варі- анту геологічної карти Криворізької струк- тури і карти корисних копалин з елементами прогнозу на нетрадиційні для Криворіжжя види сировини (кольорові, рідкісні, благоро- дні метали тощо) – виявляє тісний зв'язок складу і умов локалізації проявів різнотип- ного зруденіння з особливостями речовин- ного виповнення і багатоетапною тектоніч- ною еволюцією структури, розвитком тек- тоно-магматичних і рудно-метасоматичних процесів. 4. Серед значної кількості різномасштаб- них проявів мідної, мідно-цинкової, мідно- молібденової, золоторудної, уранової міне- ралізації в межах Криворізької структури виділяється кілька основних рудно- геохімічних асоціацій: Cu-Mo-[Ag, Bi, Au, Te]; Cu-U-Ag-[Bi, Au, Pt, Se]; Cu-Au [As, Zn, Bi]; Au-As [Ag, Cu]. На даному рівні вивче- ності можливо достатньо впевнено виділити відповідні найбільш вивчені основні типи зруденіння: - золото-урановий в конгломератах ске- леватської світи; - золото-сульфідно-кварцевий (тип зру- деніння «незгідного контакту К2-К3»); - мідно-молібденпорфіровий із сріблом, вісмутом, цинком, золотом, телуром (Схід- но-Ганнівський тип); - мідно-урановий з вісмутом, сріблом, золотом, МПГ, селеном (червоношахтарсь- кий тип). За речовинним складом і масштабами процесів рудоутворення більшість вищевка- заних рудопроявів відповідають параметрам комплексних родовищ, значення яких у сві- товій МСБ з кожним роком зростає. 5. Отримані результати комплексного ви- вчення метасоматичних утворень Криворі- зької структури засвідчують, що історія фо- рмування рудно-метасоматичних зон порід набагато складніша від уявлень минулих років. Встановлено, що на ранні метасоматити лужного ряду (з проявами зруденіння урану, ванадію, циркону, апатиту тощо), наклада- ються, часто займаючи січне до них поло- ження, метасоматичні і гідротермально- метасоматичні утворення, з якими асоцію- ють прояви кольорових, благородних та рід- кісних металів. Узагальнення всього масиву зібраних ге- олого-аналітичних даних дозволяє зробити висновок про полігенність і поліхронність рудно-метасоматичних процесів, які забез- печували формування рудних покладів. Особливе значення має приуроченість біль- шості пунктів мінералізації до зон розвитку специфічних графітових і карбонатних мета- соматитів серед вуглецево-карбонатно- сланцевих товщ гданцівської світи. 6. Прояви метасоматичних змін порід в структурі криворізького басейну співпада- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 145 ють з різновіковими зонами тектоно- метасоматичної активізації, базовим речо- винним виповненням яких є тектоніти, які формувались по площинам зсу- вів/скидів/підкидів вздовж різнонаправлених та різновікових тектонічних зон, зумовлюю- чи утворення складної структури лінійного мегамеланжу. Такі зони слугували, вірогід- но, головними флюїдопідводними каналами: переважна більшість проявів мінералізації кожного типу також простежується вздовж таких зон, простежуючись на відстанях від 5-8 до більше 60 км. Значна протяжність зон систематичного проявлення однотипної ру- дної мінералізації свідчить про можливість виявлення в їх межах відповідних промис- лово-значущих рудних покладів – в локаль- них ділянках їх перетину з опірюючими або січними тектонічними порушеннями з фор- муванням рудних стовпів. 7. Розуміння реальної геологічної будови Криворізької структури та її рудного потен- ціалу можливе тільки на основі розшифров- ки дійсної послідовності формування і ево- люції у часі всіх локальних структур Криво- ріжжя та з’ясування їх взаємопов’язаності відповідними речовинними комплексами, що дозволить їх корелювати в рамках усього басейну. Обґрунтована оцінка можливого промис- лового потенціалу всіх перспективних зон альтернативного зруденіння у Криворіжжі можлива тільки в рамках цільових геолого- прогнозних робіт, обов′язково – з викорис- танням результатів детальних геолого- мінералогічних та аналітичних досліджень (визначення концентрацій урану, селену, телуру, стибію, МПГ, ізотопних параметрів свинцю і вуглецю руд та навколорудних ме- тасоматитів). Стаття надійшла до редколегії 16.05.2013 р. українською мовою Стаття рекомендована членом редколегії канд. техн. наук П.І. Копачем А.А. ЮШИН Институт геохимии, минералоги и рудообразования им. Н.П. Семененко НАН Украины, г. Киев, Украина ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЙ МИНЕРАЛЬНО-СЫРЬЕВОЙ БАЗЫ КРИВОРОЖЬЯ Рассмотрены перспективы развития минерально-сырьевой базы Кривбасса за счет ис- пользования нетрадиционных типов его загрязнения, из которых на данный период наи- более изучены золото-урановый, золото-сульфидно-кварцевый, медно-молибден-порфиро- вый с серебром, висмутом, цинком. Месторождения Кривбасса являются комплексными и нуждаются дальнейшего детального изучения по данному типу. Ключевые слова: железные руды, типы оруденения, структура, синклинали, надвиг, горизонт, рудоносность, минерализация, концентрация, локализация, строение. А.А. YUSHIN IGRM the name of N.P. Semenenko of National Academy Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine PROSPECTS OF DEVELOPMENT ALTERNATIVE MINERAL-MATERIAL BASE OF KRYVORIZHZHYA The prospects of development of raw mineral-material base of Krivbass are considered due to the use of unconventional types his contaminations, from that on this period gold-uranium is most studied, gold-sulfide-quartz, copper-molybdenum - a porphyry with silver, Bi, zinc. Depos- its of Krivbass are complex and need the further detailed study on this type. Keywords: iron-stones, structure, synclines, thrust, horizon, ore-bearingness, mineralization, concentration, localization, structure

Перспективи розвитку альтернативної мінерально-сировинної бази Криворіжжя

Institution

Ähnliche Einträge