Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу
Виконано аналіз розвитку систем моніторингу навколишнього природного середовища. Надано характеристику сучасного стану державної системи екомоніторингу в Україні. Розглянуто основні положення програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області. Наведено основні проектні рішення щодо створення ло...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Екологія і природокористування |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57497 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу / А.Г. Шапар, Г.Г. Шматков, В.П. Петренко, А.В. Кузьменко, А.В. Можейко, О.К. Тяпкін, М.А. Ємець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 221-234. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860248983973134336 |
|---|---|
| author | Шапар, А.Г. Шматков, Г.Г. Петренко, В.П. Кузьменко, А.В. Можейко, А.В. Тяпкін, О.К. Ємець, М.А. |
| author_facet | Шапар, А.Г. Шматков, Г.Г. Петренко, В.П. Кузьменко, А.В. Можейко, А.В. Тяпкін, О.К. Ємець, М.А. |
| citation_txt | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу / А.Г. Шапар, Г.Г. Шматков, В.П. Петренко, А.В. Кузьменко, А.В. Можейко, О.К. Тяпкін, М.А. Ємець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 221-234. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Екологія і природокористування |
| description | Виконано аналіз розвитку систем моніторингу навколишнього природного середовища. Надано характеристику сучасного стану державної системи екомоніторингу в Україні. Розглянуто основні положення програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області. Наведено основні проектні рішення щодо створення локальних систем комплексного екомоніторингу міст Дніпродзержинськ та Жовті Води, формуванню мережі спостережень за станом основних компонентів навколишнього природного середовища, впровадженню єдиної інформаційної системи збору, обробки, зберігання та обміну отриманих екологічних даних. Визначено проблеми впровадження систем екомоніторингу та сформульовані пріоритети виконання поточних заходів.
Выполнен анализ развития систем мониторинга окружающей природной среды. Предоставлена характеристика современного состояния государственной системы экомониторинга в Украине. Рассмотрены основные положения программы мониторинга окружающей природной среды Днепропетровской области. Приведены основные проектные решения по созданию локальных систем комплексного экомониторинга городов Днепродзержинск и Желтые Воды, формированию сети наблюдений за состоянием основных компонентов окружающей природной среды, внедрению единой информационной системы сбора, обработки, хранения и обмена полученных экологических данных. Определены проблемы внедрения систем экомониторинга и сформулированы приоритеты выполнения текущих мероприятий.
The analysis of development of environmental monitoring systems is executed. The characteristic of modern condition of state system of ecomonitoring in Ukraine is given. The basic rules of the program of environmental monitoring of Dnepropetrovsk region are considered. The basic design decisions on creation of local systems complex of ecomonitoring of Dniprodzerzhynsk and Zheltye Vody, formation of network of measurements of condition of the basic components of an environment, introduction of uniform information system of collection, processing, storage and exchange of the received ecological data are given. The problems of introduction of ecomonitoring systems are determined and the priorities of performance of the current measures are formulated..
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:40:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
221
УДК 504.064.36
А.Г. ШАПАР, чл.-кор. НАН України, д-р техн. наук, проф., директор Інституту про-
блем природокористування та екології НАН України, м. Дніпропетровськ, Україна
Г.Г. ШМАТКОВ, д-р біол. наук, директор ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та
чистих технологій», м. Дніпропетровськ, Україна
В.П. ПЕТРЕНКО, генеральний директор Корпорації «Українські атомні прилади та
системи», м. Київ, Україна
А.В. КУЗЬМЕНКО, голова Жовтоводської міської ради, м. Жовті води, Україна
А.В. МОЖЕЙКО, начальник Управління охорони навколишнього природного середо-
вища Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ, Україна
О.К. ТЯПКІН, д-р геол. наук, ст. наук. спів., заступник директора з наукової роботи
Інституту проблем природокористування та екології НАН України,
м. Дніпропетровськ, Україна
М.А. ЄМЕЦЬ, канд. техн. наук, ст. наук. спів., завідувач відділу екологічного норму-
вання Інституту проблем природокористування та екології НАН України,
м. Дніпропетровськ, Україна
ДОСВІД І ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ
Виконано аналіз розвитку систем моніторингу навколишнього природного середови-
ща. Надано характеристику сучасного стану державної системи екомоніторингу в Украї-
ні. Розглянуто основні положення програми моніторингу довкілля Дніпропетровської об-
ласті. Наведено основні проектні рішення щодо створення локальних систем комплексно-
го екомоніторингу міст Дніпродзержинськ та Жовті Води, формуванню мережі спостере-
жень за станом основних компонентів навколишнього природного середовища, впрова-
дженню єдиної інформаційної системи збору, обробки, зберігання та обміну отриманих
екологічних даних. Визначено проблеми впровадження систем екомоніторингу та сфор-
мульовані пріоритети виконання поточних заходів.
Ключові слова: екологічний моніторинг; державний, регіональний та міський рівні
екомоніторингу; проекти створення міських систем; мережу пунктів спостереження.
Природні передумови, а саме наявність знач-
них обсягів мінеральних, земельних та вод-
них ресурсів, сприяли тому, що Дніпропет-
ровська область стала одним із найбільш еко-
номічно розвинених регіонів, де виробляється
до 20% промислової продукції України. Бага-
торічний екстенсивний характер розвитку
чорної і кольорової металургії, гірничодобув-
ної і хімічної промисловості, важкого маши-
нобудування та енергетики, структурні дефо-
рмації господарського комплексу, за яких пе-
ревага надавалася розвиткові сировинно-
видобувних, найбільш еконебезпечних галу-
зей промисловостіпризвели до загострення
екологічної ситуації практично на всій тери-
торії області [1].
© Шапар А.Г., Шматков Г.Г.,
Петренко В.П., Кузьменко А.В.,
Можейко А.В., Тяпкін О.К.,
Ємець М.А., 2013
Для виявлення в цих умовах критичних
чинників антропогенного впливу на довкілля
та стан здоров’я населення, поглиблення
знань про екологічний стан навколишнього
природного середовища, поліпшення опера-
тивності та достовірності інформаційного
обслуговування органів управління різного
рівня та громадськості, більш якісного обґру-
нтування природоохоронних заходів в Дніп-
ропетровській області вперше на початку
90-х років зусиллями Інституту проблем при-
родокористування та екології НАН України,
Дніпропетровського облвиконкому, Держав-
ного управління екології та природних ресур-
сів в Дніпропетровській області Мінекоре-
сурсів України та Придніпровського науко-
вого центру НАН Україні була спроектована і
створена регіональна Система екологічного
моніторингу (СЕМ) «Придніпров’я» [2].
Принциповою відмінністю СЕМ «Придніп-
ров’я» стало те, що в ній в єдиному цілому
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
222
були об'єднані чотири функції – спостере-
ження, оцінка, прогноз і, найголовніше,
управління якістю навколишнього природно-
го середовища регіону. Для цього інформація
від постів збору, обробки, накопичення інфо-
рмації регіонального та міського рівня, а та-
кож інших суб’єктів екомоніторингу, після
відповідної обробки, передавалась до органів
місцевого самоврядування для прийняття ві-
дповідних управлінських рішень.
СЕМ «Придніпров’я» не стала дублювати
і підміняти існуючі відомчі системи моніто-
рингу окремих компонентів природного се-
редовища. Вона стала новою інфраструкту-
рою регіонального (обласного) рівня, яка
включила в себе, як окремі елементи, відомчі
системи. У той же час СЕМ «Придніпров’я»
мала свою власну мережу спостереження за
об’єктами природного середовища, джерела-
ми впливу на навколишнє середовище, здо-
ров’ям населення, свою методологію оцінки
якості навколишнього середовища і ступеня
впливу на неї антропогенних факторів.
Основними функціями СЕМ «Придніп-
ров’я» стали: 1) спостереження за об’єктами
природного середовища та їх змінами, дже-
релами забруднення та впливу на компоненти
навколишнього середовища, катастрофонебе-
зпечними об’єктами, зміною стану здоров’я
населення, в першу чергу, дитячого; 2) оцін-
ка всього комплексу ретроспективної та нової
інформації, її порівняння та зберігання;
3) прогноз зміни екологічної ситуації та здо-
ров’я населення, як в окремих населених пу-
нктах, так і в природних екосистемах регіону;
4) управління екологічною ситуацією шляхом
підготовки пакетів пропозицій по оператив-
ним та перспективним реагуванням, надання
їх державним органам управління на місцях
(міста, райони) та області в цілому.
СЕМ «Придніпров’я» була реалізована на
декількох рівнях (рисунок 1) [3].
1. Виробничий (об’єктовий). Цей, пер-
ший, рівень являє собою СЕМ, створені на
окремих великих підприємствах, яка чинять
істотний вплив на навколишнє середовище.
Ці системи виконують ті ж функції системи
моніторингу (спостереження, оцінка, про-
гноз і управління), але в рамках діяльності
підприємства.
Особливістю цих СЕМ є їх зворотній
зв’язок з технологічними процесами. Іншими
словами, основні параметри виробничого
процесу, що впливають на навколишнє сере-
довище, визначаються обсягами і концентра-
ціями забруднюючих речовин у викидах і
скидах підприємства.
Виробничі СЕМ повинні були мати свої
центри управління і прямий вихід на СЕМ
міст або регіональну СЕМ в залежності від
потужності і місця розташування об’єкта.
2. Локальний (міський). Другий рівень –
це СЕМ міст обласного підпорядкування.
Вони ґрунтувались на своїй мережі спосте-
реження за параметрами навколишнього се-
редовища та здоров’ям населення в межах
міста, а також свій центр управління моніто-
рингом (ЦУМ). Як елементи в них включа-
ються виробничі СЕМ та відомчі системи
контролю окремих компонентів та об’єктів
навколишнього середовища.
Користувачами міських СЕМ стали міські
інспекції з охорони навколишнього природ-
ного середовища, а відповідальними спожи-
вачами інформації - міськвиконкоми. Саме до
них з ЦУМ СЕМ міст надходила інформація
та пропозиції щодо прийняття управлінських
рішень в межах компетенції міськвиконко-
мів. ЦУМ відстежувала та формувала рішень,
аналізувала їх ефективність і передала уза-
гальнену інформацію в ЦУМ СЕМ «Придні-
пров’я».
3. Полігонний (обласний). Третій рівень –
це мережа спеціальних полігонів екомоніто-
рингу, обраних на території області, які
включають ряд природних екосистем та
ландшафтів зі специфічним комплексом ан-
тропогенного і техногенного впливу.
Кожен з наведених рівнів екомоніторингу
діяв за узгодженим та затвердженим регла-
ментом збору, накопичення, оцінки та пере-
дачі інформації в центр управління СЕМ
«Придніпров’я».
Така структура СЕМ дозволяла кожному з
рівнів бути автономним і, в той же час, бути
елементом системи більш високого рівня.
На наш погляд, саме чітка структурна та
функціональна організація СЕМ, можливість
оперативного управління якістю навколиш-
нього середовища на різних рівнях адмініст-
ративного устрою, дозволяла забезпечити на
прийнятному рівні ступінь екобезпеки виро-
бничої діяльності.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
223
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
224
Створена на базі Інституту проблем при-
родокористування та екології НАН України
СЕМ «Придніпров’я» була передана в екс-
плуатацію Державному управлінню охорони
навколишнього природного середовища у
Дніпропетровській області. Після численних
реорганізацій Міністерства охорони навко-
лишнього природного середовища України та
її територіальних органів, відсутністю фінан-
сування ця система екомоніторингу була зго-
дом втрачена.
Свого часу Концепція СЕМ «Придніп-
ров’я», її структура і функції були розглянуті
на засіданнях Президії Академії наук України
(06.01.1991р.) і Наукової ради з проблем біо-
сфери АН України (04.04.1991р.), Всеукраїн-
ській нараді з моніторингу у м. Дніпро-
петровську за участю Міністра з охорони на-
вколишнього середовища (09.10.1991р.). Рі-
шеннями цих засідань регіональна СЕМ
«Придніпров’я» Дніпропетровської області
була прийнята за базову при створенні СЕМ
«Україна».
Наукові та практичні напрацювання,
отримані при створенні та експлуатації СЕМ
«Придніпров’я» та СЕМ «Україна», послу-
жили також базою для підготовки законодав-
чо-правової основи системи екомоніторингу
в Україні. Зараз ця база визначається, форму-
ється та регламентується Законами «Про
охорону навколишнього природного середо-
вища», «Про охорону атмосферного повітря»,
«Про охорону земель», «Про основні засади
(стратегію) державної екологічної політики
України на період до 2020 року», водного,
земельного та лісового кодексів України, По-
ложення про державну систему моніторингу
довкілля, (затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 30 березня 1998
№ 391), Положенням про моніторинг земель
(затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 20 серпня 1993 р. № 661), Поряд-
ком здійснення державного моніторингу вод
(затверджений постановою Кабінету Мініст-
рів України від 20 липня 1996 № 815), По-
рядком організації та проведення моніторин-
гу в галузі охорони атмосферного повітря
(затверджений постановою Кабінету Мініст-
рів України від 9 березня 1999 р. № 343),
Державною цільовою екологічною програ-
мою проведення моніторингу навколишнього
природного середовища (затверджена поста-
новою Кабінету Міністрів України від
05 грудня 2007 р. № 1376), інших законодав-
чих актів і нормативних документів, прийня-
тих відповідно до них [4].
Сучасна державна система моніторингу
навколишнього середовища, складовими час-
тинами якої є відомчі системи моніторингу,
повинна функціонувати на трьох рівнях (на-
ціональному, регіональному та локальному)
(рисунок 2).
Національна програма моніторингу на-
вколишнього середовища представлена суку-
пністю завдань державного значення, засно-
ваних на законодавчій та нормативно-
правовій базі. Вона дозволяє реалізувати ос-
новні задачі моніторингу із залученням засо-
бів та систем в масштабах країни в цілому.
Регіональна програма моніторингу до-
вкілля являє собою сукупність завдань, спря-
мованих на реалізацію моніторингу в межах
адміністративно-територіального району, на
територіях економічних і природних регіонів,
з урахуванням географічних, соціально-
економічних та адміністративних особливос-
тей. Регіональна програма моніторингу до-
вкілля входить як складова частина в націо-
нальну програму.
Локальна система моніторингу – система,
яка належить окремим суб’єктам системи
моніторингу довкілля, вирішує специфічні
для даного відомства задачі моніторингу.
Здійснюється на території окремих об’єктів
(підприємствах, діяльність яких пов’язана з
негативним впливом на навколишнє середо-
вище, окремих ділянках ландшафтів, містах).
На даний час стан державної системи мо-
ніторингу довкілля за її структурою, рівнем
організації, можливостями вимірювання які-
сних та кількісних параметрів стану навко-
лишнього середовища, способам передачі та
агрегації даних не відповідає завданням, що
поставлені перед нею, і сучасним вимогам.
Система екомоніторингу як важлива складо-
ва системи державного управління у сфери
природокористування, екології та форму-
вання державної політики сталого розвитку
потребує принципового удосконалення [5].
На сьогодні забезпечення функціонування
державної системи моніторингу навколиш-
нього середовища регламентується Законом
України більш ніж 20-річної давності, базо-
вою лишається постанова Кабінету Міністрів
України від 30.03.1998 № 391 «Про затвер-
дження положення про державну
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
225
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
226
систему моніторингу довкілля». Відповідно
до цього документа «система моніторингу –
це відкрита інформаційна система, пріорите-
тами функціонування якої є захист життєво
важливих екологічних інтересів людини і су-
спільства; збереження природних екосистем;
відвернення кризових змін екологічного ста-
ну довкілля і запобігання надзвичайним еко-
логічним ситуаціям».
Моніторинг довкілля здійснюють дев’ять
міністерств і відомств: Міністерство екології
та природних ресурсів України, Міністерст-
во надзвичайних ситуацій України, Мініс-
терство охорони здоров’я України, Мініс-
терство аграрної політики та продовольства
України, Державне агентство лісових ресур-
сів України, Державне агентство водних ре-
сурсів України, Державне агентство земель-
них ресурсів України, Міністерство регіона-
льного розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України, Дер-
жавна служба геології та надр України (див.
рисунок 2).
Для координації роботи центральних ор-
ганів виконавчої влади, задіяних у системі
екомоніторингу, постановою Кабінету Міні-
стрів України від 17.11.2001 № 1551 було
створено Міжвідомчу комісію з питань мо-
ніторингу довкілля. На Мінприроди покла-
далося організаційно-технічне забезпечення
роботи комісії та профільних секцій. Відпо-
відно до постанови від 2.06.2010 № 397
«Про ліквідацію деяких консультативних,
дорадчих та інших допоміжних органів,
утворених Кабінетом Міністрів України»,
Міжвідомча комісія з питань моніторингу
довкілля припинила свою роботу. На сього-
дні систему моніторингу фактично коорди-
нує Мінекоресурсів України, хоч важливі
для функціонування цієї системи елементи
перебувають у сфері управління інших міні-
стерств і відомств. За таких умов і фінансу-
вання системи екомоніторингу суб’єктів
екомоніторингу здійснюється без погоджен-
ня з Мінекоресурсів.
З метою забезпечення розвитку єдиної
державної системи моніторингу навколиш-
нього природного відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 5 грудня
2007 р. № 1376 було затверджено Державну
цільову екологічну програму проведення
моніторингу навколишнього природного
середовища на 2008-2012 рр. Однак через
систематичне недофінансування програми
заплановані завдання значною мірою не ви-
конані. Так, у 2010 році обсяг фінансування
програми становив лише 10 % від заплано-
ваного обсягу [6].
Приладово-технічне оснащення держав-
ної системи екомоніторингу можна охарак-
теризувати як таке, що морально і фізично
застаріле, не забезпечує вимірювання всього
спектру показників, не передбачає автомати-
зованого збору, аналізу і зберігання інфор-
мації та оперативного надання її основним
споживачам. Відсутні й сучасні системи
отримання інформації з геостаціонарних та
полярно-орбітальних супутникових метео-
рологічних систем. Є проблеми з упрова-
дженням у практику екомоніторингу ГІС-
технологій.
Таким чином, істотним недоліком існу-
ючої державної системи екомоніторингу,
закладеним у законодавчо-нормативних ак-
тах, є те, що створення самої системи покла-
дається на окремі відомства. Схема моніто-
рингу, обумовлена цими документами, по
суті, підсумовує діючі системи відомчого
контролю за компонентами навколишнього
середовища і не має необхідної для виходу з
екологічної кризи функції - управління якіс-
тю природного середовища. Місцеві органи
управління, що відповідають на стан навко-
лишнього природного середовища на своїй
території, не мають достатньої інформації
для здійснення ефективної природоохорон-
ної діяльності. У цілому стан системи дер-
жавного екомоніторингу відображає реаль-
ний стан справ в країні, коли використанню
природних ресурсів приділяється значно бі-
льше уваги, ніж природоохоронним заходам.
Для підвищення ефективності екомоніто-
рингу стає очевидним необхідність інтегра-
ції на регіональному рівні діючих систем
відомчого контролю за компонентами на-
вколишнього середовища у єдиному поня-
тійному та інформаційному просторі. Впро-
вадження цього спричинить зміни у змісті й
структурі інформаційних потоків, що забез-
печить реалізацію функцій органів регіона-
льного управління. Відбудеться істотне ско-
рочення вертикальних інформаційних пото-
ків та процесів, що їх забезпечують. Змі-
ниться номенклатура й обсяги обов'язкової
звітної статистичної інформації.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
227
У відповідності до рішення Мінприроди
України про створення піонерних систем
екомоніторингу у Дніпропетровській, Доне-
цькій та Запорізькій областях була розробле-
на Програма моніторингу довкілля Дніпропе-
тровської області, яка була схвалена рішен-
ням Дніпропетровської обласної ради від
04.12.07 № 294-13/V [7].
Програма моніторингу довкілля Дніпро-
петровської області спрямована на реалізацію
державної політики України в галузі охорони
навколишнього природного середовища, ви-
користання природних ресурсів та забезпе-
чення екологічної безпеки.
Метою Програми стало впровадження ро-
зроблених заходів, що повинні забезпечити
вдосконалення регіональної системи моніто-
рингу довкілля Дніпропетровської області,
підвищення рівня виконання її основних фу-
нкцій: виявлення критичних чинників антро-
погенного впливу на довкілля та стан здо-
ров’я населення, розширення знань про еко-
логічний стан навколишнього природного
середовища, поліпшення оперативності та
достовірності інформаційного обслуговуван-
ня органів державного управління, місцевого
самоврядування та громадськості, більш які-
сного обґрунтування виконання природоохо-
ронних заходів.
Виконання завдань Програми планується
до 2015 року у два етапи. На першому етапі
(2007–2009 роки) заплановано й проведено
першочергові організаційні, нормативно-
правові, економічні заходів щодо вдоскона-
лення мереж спостережень стану складових
довкілля, інформаційного об’єднання резуль-
татів спостережень на обґрунтовано вибра-
них полігонах області (рівень локальних та
об’єктових моніторингів довкілля).
На другому етапі (2010-2015 роки) сис-
тема моніторингу довкілля охоплює приро-
дні компоненти всієї території області. На
цьому етапі також має проводитися компле-
ксна оцінка стану екосистем на основі про-
гнозних моделей щодо запобігання їх кризо-
вому стану.
Основні завдання програми сформовані у
двох напрямах. Перший напрям – створення
та забезпечення функціонування нової інфра-
структури системи моніторингу довкілля, на
основі інтеграції відомчих та локальних під-
систем у єдину систему обласного рівня. Го-
ловними завданнями цього напряму є:
· інвентаризація складових інфраструк-
тури існуючої системи;
· створення та забезпечення функціону-
вання єдиної структури інформаційної взає-
модії на зазначених рівнях;
· створення центрів моніторингу різних
рівнів;
· створення та забезпечення ведення ба-
нків даних усіх напрямів моніторингу;
· забезпечення правової та нормативної
бази функціонування системи;
· створення механізмів аналізу та оцінки
даних спостережень;
· створення механізму комплексної оці-
нки та прогнозування стану довкілля;
· визначення економічного механізму
для функціонування системи.
Другий напрям – удосконалення елементів
створеної системи та її інфраструктури. Для
реалізації цього напряму передбачаються:
· оптимізація мереж спостережень;
· оптимізація регламентів та програм
спостережень;
· удосконалення приладово-технічної ба-
зи і програмного забезпечення інформаційно-
го обміну;
· удосконалення та уніфікація норматив-
но-методичної бази спостережень;
· розробка та впровадження нових мето-
дів і індикаторів комплексних показників
стану довкілля;
· визначення та оптимізація цільового
використання інформації;
· забезпечення наукової підтримки фун-
кціонування та вдосконалення регіональної
системи моніторингу довкілля, у тому числі
спеціальних комплексних досліджень, упро-
вадження сучасних методів оперативного
отримання інформації шляхом використання
мобільних засобів спостережень, дистанцій-
ного зондування, авіаційних та космічних
спостережень за об’єктами довкілля.
Для реалізації вищезазначених завдань
Програма передбачає систему заходів із удо-
сконалення мереж спостережень за станом
складових довкілля; впровадження єдиної
регіональної інформаційної системи збору,
обміну, обробки, збереження даних про стан
довкілля; удосконалення системи інформа-
ційно-аналітичної підтримки прийняття
управлінських рішень (на основі комплексної
оцінки, моделювання, прогнозування змін
стану екоситуації) у сфері охорони довкілля
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
228
та раціонального використання природних
ресурсів.
Особливо це актуально для населення
міст, що знаходяться в зоні впливу великих
металургійних та хімічних підприємств, а
також підприємств, які видобувають і пере-
робляють мінеральну сировину. Пов’язано
це з комплексним впливом хімічних та ра-
діоактивних речовин, важких металів на ор-
ганізм людини.
Для прискорення проектування та прак-
тичного застосування систем екомоніторин-
гу створено науково-виробничий консорці-
ум «Укрекомоніторинг». До складу консор-
ціуму увійшли Корпорація «Укратомпри-
лад» (Київ), ТОВ НВП «Центр екологічного
аудиту та чистих технологій» (Дніпропет-
ровськ), Інститут проблем природокористу-
вання та екології НАН України (Дніпропет-
ровськ) та деякі інші організації. Особливіс-
тю діяльності цього консорціуму є можли-
вість створення та здачі автоматизованих
систем комплексного екомоніторингу «під
ключ».
На виконання Розпорядження Кабінету
Міністрів України «Про заходи щодо забез-
печення екологічної безпеки м. Дніпродзер-
жинська та поліпшення соціального захисту
населення міста» від 11 серпня 2010 р.
№ 1628-р та Постанови Кабінету Міністрів
України «Про затвердження Державної ці-
льової програми радіаційного і соціального
захисту населення м. Жовті Води на 2013-
2022 роки» від 25 червня 2012 р. № 579 кон-
сорціум «Укрекомоніторинг» разом з Дніп-
родзержинської та Жовтоводською міськими
радами, а також ДП «УкрНДПІпромтехно-
логії» беруть участь у проектуванні та реалі-
зації піонерних проектів по створенню сис-
тем комплексного екомоніторингу Дніпро-
дзержинська й прилеглих територій (селищ
Таромське, Сухачівка, територія зони впли-
ву хвостосховищ радіоактивних відходів) та
міста Жовті Води (далі – СКЕМ) [8].
СКЕМ є державною (міжвідомчої) інфо-
рмаційною системою, що здійснює збір, збе-
рігання й обробку екологічної інформації
для багатофакторної (комплексної) оцінки й
прогнозу стану природного середовища (ат-
мосфери, гідpосфеpи, літосфери), біоти й
здоров’я населення, вироблення науково об-
ґрунтованих рекомендацій для прийняття
ефективних природоохоронних, соціальних,
економічних та інших рішень органами міс-
цевого самоврядування (рисунок 3).
У методичному плані СКЕМ міст Дніп-
родзержинська та Жовті Води будується на
базових принципах СЕМ «Придніпров'я» і,
відповідно, вписуються в рівні організації
регіональної системи екомоніторингу.
Перший виробничий (об'єктовий) рівень
являє собою системи екомоніторингу, які
створені на великих підприємствах міста, що
істотно впливають на навколишнє середо-
вище.
Сама система СКЕМ міст відповідає дру-
гому локальному (міському) рівню - системи
екомоніторингу міст обласного підпорядку-
вання. Вона має свою мережу спостережен-
ня за параметрами навколишнього середо-
вища й здоров'ям населення в межах міста, а
також свій центр управління моніторингом
(ЦУМ). Як елементи в них включаються ви-
робничі системи екомоніторингу й відомчі
системи контролю окремих компонентів і
об'єктів навколишнього середовища.
Споживачем інформації СКЕМ є служби
Дніпродзержинської та Жовтоводської місь-
ких рад. До цих служб з відповідного ЦУМ
надходить необхідна інформація й пропози-
ції по прийняттю управлінських рішень з
охорони навколишнього середовища в ме-
жах їх компетенції. ЦУМ відслідковує при-
йняття рішень, їх екологічну ефективність і
передає узагальнену інформацію в центр
управління регіональною системою моніто-
рингу навколишнього середовища Дніпро-
петровської області.
У процесі підготовки до проектування та
в процесі проектування систем комплексно-
го екомоніторингу міст Дніпропетровської
області виконано широкий комплекс науко-
во-дослідних робіт, в результаті яких отри-
мані наступні результати.
1. Проведена оцінка техногенно-антропо-
генного впливу промислового комплексу
міст Дніпродзержинськ та Жовті Води. Ма-
сштаби забруднення та просторові їх харак-
теристики свідчать, що на території цих міст
вплив на основні компоненти навколишньо-
го природного середовища сягають значних
показників.
2. Визначені пріоритетні забруднюючі
речовини у атмосферному повітрі міст Дніп-
родзержинськ та Жовті Води.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
229
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
230
Використовуючи в якості критерію відбо-
ру показник відносної токсичності забруд-
нюючих речовин обґрунтовано перелік пріо-
ритетні забруднюючих речовин. Найбільшим
показником відносної токсичності характери-
зуються діоксид сірки, оксиди азоту, тверді
речовини (пил), оксиди вуглецю, сірково-
день, аміак.
3. Визначено перелік показників, за якими
доцільно проводити екологічний моніторинг
за станом атмосферного повітря.
4. Складені рекомендації з вибору мобіль-
них та стаціонарних постів контролю стану
компонентів навколишнього природного се-
редовища, які характеризуються мінімальни-
ми затратами на їх облаштування. Сформова-
ні рекомендації по створенню мережі стаціо-
нарних пунктів екологічного моніторингу.
Рекомендована схема місць розташування
постів контролю забруднення атмосферного
повітря на території міст Дніпродзержинськ
та Жовті Води наведена на рисунках 4 та 5.
Рисунок 4 – Проектні місця розташування стаціонарних постів контролю забруднення атмосфер-
ного повітря у місті Дніпродзержинську:
А. Підприємства міста - найбільші забруднювачі навколишнього середовища: 1 - ПАТ «ДМК
ім. Ф.Е. Дзержинського»; 2 - ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод»; 3 - Був-
ше ВО «Придніпровський хімічний завод»; 4 - ПАТ «ДніпроАзот»; 5 - ПАТ «Баглійкокс»;
6 - Дніпродзержинський завод ПАТ ХайдельбергЦемент Україна; 7 - Дніпродзержинська ТЕЦ.
Б. Розміщення стаціонарних постів Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології:
ПСЗ № 2 - вул. Дніпропетровська, 77б; ПСЗ № 3 - вул. Локтюхова, 2б; ПСЗ № 4 - пр. Леніна, 28а;
ПСЗ № 10 – пр. Перемоги, 29г.
В. Проектовані автоматизовані стаціонарні пости контролю забруднення атмосфери: АПК № 1 -
бульвар Будівельників, 39г; АПК № 2 - вул. Днепробудівська, 2б; АПК № 3 - вул. Макіївська, 2б;
АПК № 4 - пр. Леніна; АПК № 5 - пр. Аношкіна, 107б; АПК № 6 - вул. Колеусівська; АПК № 7 -
пр. Конституції; АПК № 8 - вул. Дзержинського, 31б.
Проектними рішеннями по СКЕМ міста
Дніпродзержинська, виходячи із фінансових
можливостей, передбачається поетапне її
створення та введення в експлутацію.
На першому етапі створення міської СКЕМ
(пусковий комплекс) передбачається вико-
нання нею таких функцій:
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
231
а) – за проектом 2004 р. б) – за скорегованим проектом 2012 р.
Рисунок 5 – Місця розташування постів контролю забруднення
атмосферного повітря у місті Жовті Води
· контроль гамма-випромінювання в ре-
жимі автоматичного вимірювання на двох
стаціонарних постах контролю;
· контроль стану атмосферного повітря
за основними забруднюючими речовинами
(СО, SО2, NO2) на автоматизованих стаціона-
рних постах контролю, які проектуються на
селитебній території в зоні впливу підпри-
ємств – найбільших забруднювачів довкілля;
· контроль осадження аерозолів з повітря
на одному посту контролю;
· контроль за нерозповсюдженням радіо-
активних забруднень та радіоактивних речо-
вин у місцях виїзду автотранспорту з терито-
рії ДП «Бар'єр»;
· збір, обробку та зберігання інформації
в центрі управління моніторингом.
Другий етап створення міської СКЕМ пе-
редбачає здійснення наступного комплексу
робіт:
· розширення мережі автоматизованих
стаціонарних постів контролю території міста
за гамма-випромінюванням, шкідливими за-
бруднюючими речовинами (газами, аерозо-
лями пилу);
· створення стаціонарної радіохімічної
лабораторії;
· введення до складу постів контролю
гамма-випромінювання безперервного конт-
ролю радону;
· створення мобільного (пересувного)
поста контролю радіоекологічних параметрів;
· розширення функцій верхнього рівня
ЦУМ (додається виконання функції прогно-
зування змін екологічного стану);
· створення віддалених пунктів періоди-
чного контролю за станом навколишнього
природного середовища;
· забезпечення обміну екологічною ін-
формацією з об'єктовими системами екомоні-
торингу.
Третій етап створення міської СКЕМ пе-
редбачає виконання завершуючи робіт:
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
232
· створення міської автоматизованої сис-
теми раннього виявлення надзвичайних ситу-
ацій;
· створення підсистеми аерокосмічного
моніторингу;
· створення підсистеми медико-біо-
логічного моніторингу (ЦУМ БіоМед).
Скорегованим проектом СКЕМ міста Жо-
вті Води також передбачається поетапне уве-
дення її в експлуатацію. Перший етап ство-
рення міської СКЕМ (пусковий комплекс)
передбачає виконання таких функцій:
· створення мобільного (пересувного)
поста контролю радіоекологічних параметрів;
· контроль стану атмосферного повітря
на одному автоматизованому стаціонарному
посту по основним забруднюючим речови-
нам - СО, SO2, NO2, H2S, NH3, пил;
· контроль в режимі вимірювання поту-
жності дози гамма-випромінювання, об'ємної
активності радону-222 ;
· збір, обробку та зберігання інформації
в центрі управління моніторингом.
Другий етап створення міської СКЕМ пе-
редбачає:
· розширення мережі автоматизованих
стаціонарних постів контролю до трьох оди-
ниць;
· розширення точок контролю території
міста за гамма-випромінюванням, шкідливи-
ми забруднюючими речовинами (газам, аеро-
золям пилу);
· визначення щільності потоку радону-
222 з поверхні ґрунту;
· контроль за станом поверхневих та під-
земних вод.
· створення стаціонарної радіохімічної
лабораторії;
· введення до складу постів контролю
гамма-випромінювання безперервного конт-
ролю об'ємної активності радону-222;
· організація контролю розвитку на те-
риторії міста небезпечних екзогенних геоло-
гічних процесів (просадки, провали, підтоп-
лення);
· розширення функцій верхнього рівня
ЦУМ (додається виконання функції прогно-
зування змін екологічного стану);
· забезпечення обміну екологічною ін-
формацією з об'єктовими системами екомоні-
торингу.
Третій етап передбачає:
· створення підсистеми аерокосмічного
моніторингу;
· створення міської автоматизованої сис-
теми раннього виявлення надзвичайних ситу-
ацій.
Планується завершити проектні роботи зі
створення систем екомоніторингу міст Дніп-
родзержинськ та Жовті Води, а також увести
в дію їх перші черги (пускові комплекси) до
кінця поточного року.
Досвід в проектуванні та запровадженні
систем екомоніторингу різного рівня органі-
зацій, об’єднаних в науково-виробничий кон-
сорціум «Укрекомоніторинг», дозволяє для
підвищення ефективності таких робіт запро-
понувати наступні заходи.
1. Розробити та затвердити на державному
рівні типові технічні завдання на створення
систем екомоніторингу усіх рівнів (регіона-
льний, міський та ін.).
2. Розробити та затвердити методику ви-
значення місць розташування стаціонарних
пунктів спостереження за станом навколиш-
нього середовища.
3. Передбачити обов’язкову організацію
наукового моніторингу як фонового, поклав-
ши функції суб’єкта цього рівня на Націона-
льну академію наук України стосовно запові-
дників, заказників та інших об’єктів природ-
ного-заповідного фонду, які знаходяться у
веденні НАН України. По іншим природо-
охоронним об’єктам (заповідників, заказни-
ків) на органи, які виконують функції органі-
зації та утримання цих об’єктів.
4. Вирішити питання підпорядкованості
центрів управління моніторингом, їх фінан-
сування, відведення земель під їх створення
тощо.
Перелік посилань
1. Стратегія і тактика сталого розвитку / за ред. А.Г. Шапара – Дніпропетровськ : Моноліт,
2004. – 313 с.
2. Методические подходы к выбору стратегии устойчивого развития территории / [Ша-
парь А.Г., Антонов В.В., Шматков Г.Г.] – в 2-х томах – Днепропетровск, 1996. – Том 1. – 162 с.;
Том 2. – 170 с.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
233
3. Шматков Г.Г. Система регионального экологического мониторинга СЭМ «Приднепровье» /
А.Г. Шматков // Екологія і природокористування: зб. наук. праць ІППЕ НАН України. – Днепро-
петровск, 2001. - Вип. 3. – С. 131 – 134.
4. Екологічне законодавство України: Збірник нормативних актів, судової та арбітражної
практики: за ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша - в 2-х книгах – Одеса : Латстар, 2001. – Кн. 1.
- 644 с. ; Кн. 2. – 644 с.
5. Ємець М.А. Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
/ М.А. Эмець // Екологія і природокористування: зб. наук. праць ІППЕ НАН України. – Дніпропе-
тровськ, 2008. - Вип. 11. – С. 159 – 169.
6. Потапенко В.Г. Проблеми державної системи екологічного моніторингу в Україні та шляхи
їх подолання / В.Г. Потапенко, І.В. Шевчук // Аналітична записка: Нац. ін.-т стратег. досл. при
Президентові України – Київ, 2012. – 5 с.
7. Програма моніторингу довкілля Дніпропетровської області: перший досвід, проблеми та
перспективи реалізації / О.Ф. Оксамитний, Н.Л. Тішкова, В.В. Головін, М.А. Ємець // Екологія і
природокористування: зб. наук. праць ІППЕ НАН України. – Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 12. –
С. 161 – 176.
8. Концептуальні положення комплексного екологічного моніторингу районів радіаційно не-
безпечних об’єктів (на прикладі м. Дніпродзержинськ) / А.Г. Шапар, М.А. Ємець, О.К. Тяпкін та
ін. // Екологія і природокористування: зб. наук. праць ІППЕ НАН України. – Дніпропетровськ,
2011. - Вип. 14. – С. 224 – 233.
Стаття надійшла до редколегії 27.05.2013 р. українською мовою
Стаття рекомендована членом редколегії канд. біол. наук О.О. Скрипником
А.Г. ШАПАРЬ*, Г.Г. ШМАТКОВ**, В.П. ПЕТРЕНКО***, А.В. КУЗЬМЕНКО****,
А.В. МОЖЕЙКО*****, О.К. ТЯПКИН*, Н.А. ЕМЕЦ*
*Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины,
г.Днепропетровск, Украина
**ООО НПП «Центр экологического аудита и чистых технологий»,
г.Днепропетровск, Украина
***Корпорация «Украинские атомные приборы та системы», г. Киев, Украина
**** Желтоводский горисполком, г. Желтые Воды, Украина
*****Управление охраны окружающей природной среды Днепродзержинского
городского совета, г. Днепродзержинск, Украина
ОПЫТ И ПРОБЛЕМЫ ВНЕДРЕНИЯ СИСТЕМ МОНИТОРИНГА
Выполнен анализ развития систем мониторинга окружающей природной среды. Предос-
тавлена характеристика современного состояния государственной системы экомониторин-
га в Украине. Рассмотрены основные положения программы мониторинга окружающей
природной среды Днепропетровской области. Приведены основные проектные решения по
созданию локальных систем комплексного экомониторинга городов Днепродзержинск и
Желтые Воды, формированию сети наблюдений за состоянием основных компонентов ок-
ружающей природной среды, внедрению единой информационной системы сбора, обработ-
ки, хранения и обмена полученных экологических данных. Определены проблемы внедре-
ния систем экомониторинга и сформулированы приоритеты выполнения текущих меро-
приятий.
Ключевые слова: экологический мониторинг; государственный, региональный и город-
ской уровни экомониторинга; проекты создания городских систем; сеть пунктов наблю-
дения.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16
234
A.G. SHAPAR*, G.G. SHMATKOV**, V.P. PETRENKO***, A.V. KUZMENKO****,
A.V. MOZHEJKO*****, O.K. TYAPKIN*, N.A. YEMETS*
*Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academy
of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine
** «Centre of ecological audit and pure technologies», Dnipropetrovsk, Ukraine
*** Corporation "Ukrainian nuclear devices and systems", Kiev, Ukraine
**** Zheltye Vody urban executive committee, Zheltye Vody, Ukraine
***** Department of protection of an environment of Dniprodzerzhynsk urban council, Dniprodzerz-
hynsk, Ukraine
THE EXPERIENCE AND PROBLEMS OF INTRODUCTION
OF SYSTEMS OF MONITORING
The analysis of development of environmental monitoring systems is executed. The charac-
teristic of modern condition of state system of ecomonitoring in Ukraine is given. The basic rules
of the program of environmental monitoring of Dnepropetrovsk region are considered. The ba-
sic design decisions on creation of local systems complex of ecomonitoring of Dniprodzerzhynsk
and Zheltye Vody, formation of network of measurements of condition of the basic components
of an environment, introduction of uniform information system of collection, processing, storage
and exchange of the received ecological data are given. The problems of introduction of eco-
monitoring systems are determined and the priorities of performance of the current measures
are formulated..
Keywords: monitoring; state, regional and urban levels of ecomonitoring; projects of creation
of urban systems; network of points of measurements.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57497 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0010 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:40:17Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут проблем природокористування та екології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шапар, А.Г. Шматков, Г.Г. Петренко, В.П. Кузьменко, А.В. Можейко, А.В. Тяпкін, О.К. Ємець, М.А. 2014-03-10T12:24:47Z 2014-03-10T12:24:47Z 2013 Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу / А.Г. Шапар, Г.Г. Шматков, В.П. Петренко, А.В. Кузьменко, А.В. Можейко, О.К. Тяпкін, М.А. Ємець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 221-234. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57497 504.064.36 Виконано аналіз розвитку систем моніторингу навколишнього природного середовища. Надано характеристику сучасного стану державної системи екомоніторингу в Україні. Розглянуто основні положення програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області. Наведено основні проектні рішення щодо створення локальних систем комплексного екомоніторингу міст Дніпродзержинськ та Жовті Води, формуванню мережі спостережень за станом основних компонентів навколишнього природного середовища, впровадженню єдиної інформаційної системи збору, обробки, зберігання та обміну отриманих екологічних даних. Визначено проблеми впровадження систем екомоніторингу та сформульовані пріоритети виконання поточних заходів. Выполнен анализ развития систем мониторинга окружающей природной среды. Предоставлена характеристика современного состояния государственной системы экомониторинга в Украине. Рассмотрены основные положения программы мониторинга окружающей природной среды Днепропетровской области. Приведены основные проектные решения по созданию локальных систем комплексного экомониторинга городов Днепродзержинск и Желтые Воды, формированию сети наблюдений за состоянием основных компонентов окружающей природной среды, внедрению единой информационной системы сбора, обработки, хранения и обмена полученных экологических данных. Определены проблемы внедрения систем экомониторинга и сформулированы приоритеты выполнения текущих мероприятий. The analysis of development of environmental monitoring systems is executed. The characteristic of modern condition of state system of ecomonitoring in Ukraine is given. The basic rules of the program of environmental monitoring of Dnepropetrovsk region are considered. The basic design decisions on creation of local systems complex of ecomonitoring of Dniprodzerzhynsk and Zheltye Vody, formation of network of measurements of condition of the basic components of an environment, introduction of uniform information system of collection, processing, storage and exchange of the received ecological data are given. The problems of introduction of ecomonitoring systems are determined and the priorities of performance of the current measures are formulated.. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Екологія і природокористування Моніторинг навколишнього середовища Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу Опыт и проблемы внедрения систем мониторинга The experience and problems of introduction of systems of monitoring Article published earlier |
| spellingShingle | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу Шапар, А.Г. Шматков, Г.Г. Петренко, В.П. Кузьменко, А.В. Можейко, А.В. Тяпкін, О.К. Ємець, М.А. Моніторинг навколишнього середовища |
| title | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу |
| title_alt | Опыт и проблемы внедрения систем мониторинга The experience and problems of introduction of systems of monitoring |
| title_full | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу |
| title_fullStr | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу |
| title_full_unstemmed | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу |
| title_short | Досвід і проблеми впровадження системи моніторингу |
| title_sort | досвід і проблеми впровадження системи моніторингу |
| topic | Моніторинг навколишнього середовища |
| topic_facet | Моніторинг навколишнього середовища |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57497 |
| work_keys_str_mv | AT šaparag dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT šmatkovgg dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT petrenkovp dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT kuzʹmenkoav dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT možeikoav dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT tâpkínok dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT êmecʹma dosvídíproblemivprovadžennâsistemimonítoringu AT šaparag opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT šmatkovgg opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT petrenkovp opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT kuzʹmenkoav opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT možeikoav opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT tâpkínok opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT êmecʹma opytiproblemyvnedreniâsistemmonitoringa AT šaparag theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring AT šmatkovgg theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring AT petrenkovp theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring AT kuzʹmenkoav theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring AT možeikoav theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring AT tâpkínok theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring AT êmecʹma theexperienceandproblemsofintroductionofsystemsofmonitoring |