Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття
Розглянуто природні та техногенні чинники деградації ґрунтового покриву Буковинських Карпат та Передкарпаття з погляду еколого-лісогосподарських критеріїв. Досліджено причинно-наслідкові зв’язки цих негативних явищ трансформації довкілля. Розроблена класифікація екзогенних геодинамічних процесів рег...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Екологічна безпека та природокористування |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57597 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття / В.Д. Солодкий, Р.І. Беспалько, І.І. Казімір // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 13. — С. 54-63. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860031652719230976 |
|---|---|
| author | Солодкий, В.Д. Беспалько, Р.І. Казімір, І.І. |
| author_facet | Солодкий, В.Д. Беспалько, Р.І. Казімір, І.І. |
| citation_txt | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття / В.Д. Солодкий, Р.І. Беспалько, І.І. Казімір // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 13. — С. 54-63. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Екологічна безпека та природокористування |
| description | Розглянуто природні та техногенні чинники деградації ґрунтового покриву Буковинських Карпат та Передкарпаття з погляду еколого-лісогосподарських критеріїв. Досліджено причинно-наслідкові зв’язки цих негативних явищ трансформації довкілля. Розроблена класифікація екзогенних геодинамічних процесів регіону.
Рассмотрены природные и техногенные факторы деградации почвенного покрова Буковинских Карпат и Предкарпатья с точки зрения эколого-лесохозяйственных критериев. Исследованы причинно-следственные связи этих негативных явлений трансформации окружающей среды. Разработана классификация экзогенных геодинамических процессов региона.
Considered natural and man-made factors of soil degradation Bukovina Carpathians and Precarpathians, in terms of environmental and forest management criteria. The causal relationships of these negative phenomena which transform the environment is investigated. The classification of exogenous geodynamic processes in the region is developed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Екологічна безпека та природокористування______________________________
54
УДК 581.526.42 (477. 85)
© В.Д. Солодкий, д-р біол. наук, професор;
Р.І. Беспалько, канд. біол. наук, доцент, завідувач кафедри;
І.І. Казімір, канд. біол. наук, доцент
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, м. Чернівці
ЕКЗОГЕННІ ГЕОДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ
БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ ТА ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Розглянуто природні та техногенні чинники деградації ґрунтового покриву Буковинсь-
ких Карпат та Передкарпаття з погляду еколого-лісогосподарських критеріїв. Досліджено
причинно-наслідкові зв’язки цих негативних явищ трансформації довкілля. Розроблена кла-
сифікація екзогенних геодинамічних процесів регіону.
Ключові слова: екзогенні геодинамічні процеси, деградація ґрунтів
Вступ. Впродовж минулих століть у природно-територіальних комплексах Буковинсь-
ких Карпат та Передкарпаття відбулися значні кількісні та якісні негативні зміни, що призве-
ли до порушення екологічної рівноваги природних екосистем і утворення діючих та потен-
ційних загроз як людині, так і біотичним об’єктам. Гірські екосистеми, що є резерватами
природного біорізноманіття і мають значну господарську цінність, дуже чутливі до будь-
якого впливу, що змінює екологічний баланс і спричиняє негативні руйнівні процеси. Тери-
торія Буковинських Карпат за фізико-географічними, геоморфологічними, гідрологічними та
екологічними характеристиками є єдиною природною системою, збереження якої істотно
залежить від стану ґрунтового, а також рослинного покриву − переважно лісів, що вкривають
площі водозборів. Понад 90 відсотків територій в горах − це схили. Ерозія ґрунтів, зсуви та
селеві потоки є наслідками ненормативного використання гірських територій, що призводить
до їх деградації та розвитку негативних процесів гірських районів [2, 15].
Метою статті є дослідження чинників екзогенних геодинамічних процесів Буковинсь-
ких Карпат та Передкарпаття та їх класифікація за переважним впливом природних і техно-
генних причин деградації, що дає змогу диференціювати необхідні природоохоронні заходи
за видами, обсягами здійснення, термінами і черговістю реалізації тощо.
Об’єкти і методи. Вивчення кризових, екстремальних ситуацій проведено на базових
річкових, балкових водозборах, а також трансектах, закладених у місцях прояву ерозійної дії
паводкових вод у напрямках від контролю до місць найбільшого розвитку негативного про-
яву екзогенних геодинамічних процесів. Застосовано експедиційні, лабораторно-аналітичні,
економіко-статистичні та методи системного аналізу.
Розділ 2. Основи природокористування
55
Оцінку загроз природним екосистемам проводили згідно з вимогами національної кон-
цепції екологічного нормування антропогенних навантажень на природне довкілля [9]. При
розробці пропозицій щодо збалансованого природокористування враховували міжнародні та
національні нормативи охорони довкілля, експертні пропозиції стосовно переходу в Україні
до сталого (збалансованого) розвитку, нормативи та стратегії розвитку лісової галузі Украї-
ни, експертно-наукові рекомендації щодо Карпатського регіону, а також базові основи наці-
ональної концепції раціонального природокористування та охорони ландшафтів [1, 6, 8, 11,
12, 13, 17] за такими складовими: а) соціально-економічна функція, яку виконує ландшафт,
тривалість і стійкість (або надійність) виконання даним ландшафтом (насадженням) цих фу-
нкцій; б) співвідношення цілеспрямованих та нецілеспрямованих змін територій; в) ступінь
зміни порівняно з вихідним станом; г) співвідношення процесів саморегуляції (тобто приро-
дних територій) та управління (тобто антропогенно порушених територій).
Ступінь порушеності ґрунтового пориву земель лісогосподарського призначення ви-
значали за О.Ф.Поляковим [10]: 0 – поверхня ґрунту не порушена; 1 – підстилка зрихлена,
ґрунт не пошкоджено; 2 – підстилка знесена, частково пошкоджено гумусовий горизонт ґру-
нту; пошкодження плоскісне, локальне; 3 – ділянки з широкими стежками і дорогами, а та-
кож лінійні пошкодження типу первинних волоків (волоки від трелювання одного хлиста).
Ця категорія, як і дві наступні, розділялася на три підкатегорії за глибиною пошкодження
(змитості ґрунту лісосіки): а) до 5 см (слабкозмиті ділянки), б) до 10 см (середньозмиті діля-
нки), в) понад 10 см (сильнозмиті ділянки); 4 – лінійно-плоскісне пошкодження типу вто-
ринних волоків (пошкодження від трелювання кількох хлистів); 5 – наноси дрібнозему, листя
і каміння в результаті трелювання.
Результати досліджень та їх обговорення. У досліджуваному регіоні в переважній бі-
льшості лісонасаджень поясу смерекових лісів з домішкою бука і ялиці та поясу чистих сме-
рекових лісів матеріалами лісовпорядкування запроектовано здійснення суцільно-лісосічних
рубок за традиційними технологічними схемами із застосуванням тракторного трелювання
деревини, що призводить до деградації ґрунтового покриву [4].
Ґрунти Буковинських Карпат представлені в основному бурими гірсько-лісовими, дер-
ново-буроземними та буроземно-підзолистими типами. Бурі гірсько-лісові ґрунти найпоши-
реніші, залягають на заліснених схилах, вкритих добре дренованими кислими материнськи-
ми породами – делювієм флішу. Дерново-буроземні ґрунти утворюються під лучно-
трав’янистою рослинністю низькогірних полонин. Буроземно-підзолисті ґрунти мають чіт-
кіше диференційований вертикальний профіль і сформувались під змішаними лісами в умо-
вах надмірного зволоження. Вони поширені, зокрема, на підгірних терасах Черемошу і при
зменшенні кольматуючої ролі рослинного покриву піддаються водній ерозії [6].
Передгірські ґрунти представлені відмінами дерново-підзолистих, дернових та різною
мірою опідзолених сірих лісових ґрунтів. Займають підвищені вододільно-схилові місцевості
та високі тераси головних річок. Сформувались на давньоалювіальних суглинках і глинисто-
му елювії корінних безкарбонатних глин в умовах вологого помірно-теплого клімату під бу-
ковими та ялицево-буковими лісами. Слабкий дренаж призводить до поширення процесів
Екологічна безпека та природокористування______________________________
56
оглеєння, спровокованого наявністю щільного ілювіального горизонту та заміною лісової
рослинності на лучну. Дерново-підзолисті ґрунти переважно легкосуглинисті, піддаються
ерозії та зсувам [6]. Таким чином, ґрунтовий потенціал району дослідження є досить бага-
тим, проте вимагає вжиття заходів зі збереження родючості, недопущення порушення рос-
линного покриву, дотримання нормативів землекористування тощо.
В останні роки головними причинами деградації ґрунтового покриву Буковинських Ка-
рпат та Передкарпаття стали зсуви, селі та ерозія. Слід зазначити, що ці небезпечні схилові
процеси активізуються під дією як природних, так і антропогенних чинників. До природних
чинників відносяться: метеорологічні (головним чином атмосферні опади), гідрологічні (ви-
трати води та рівні поверхневих водостоків, ерозійна та абразивна дія поверхневих вод), гід-
рогеологічні (рівні та властивості підземних вод), сейсмічні (землетруси) та ін. До техноген-
них чинників небезпечного руху ґрунтових мас на схилах в першу чергу слід віднести вплив
господарської діяльності, що може проявлятися безпосередньо чи опосередковано. Безпосе-
редній вплив на деградацію ґрунтового покриву Буковинських Карпат та Передкарпаття по-
в'язаний з навантаженням і підрізанням схилів під час будівництва доріг, ліній електропере-
дач, трас продуктопроводів тощо. Опосередкований вплив відбувається через зниження при-
родної дренажної здатності зсувонебезпечних територій, розорювання схилів, вирубування
лісів з порушенням природоохоронних нормативів і т.д.
За переважним впливом природних і техногенних чинників деградації ґрунтового пок-
риву можна виділити три типи територій Буковинських Карпат та Передкарпаття, що підда-
ються екзогенним геологічним процесам:
1.Території зі змінами природних ландшафтів, де деградація ґрунтового покриву акти-
візується за природними ритмами (рис. 1, 2);
2.Території, де господарська діяльність посилює дію природних чинників деградації
ґрунтового покриву (рис. 3, 4);
3.Території з переважно техногенними чинниками виникнення та активізації деградації
ґрунтового покриву (рис. 5, 6).
Нами встановлено, що в Буковинських Карпатах та Передкарпатті негативний вплив
природних та техногенних чинників на зсувонебезпечних територіях можна максимально
зменшити за рахунок здійснення екологічно та економічно обґрунтованих протизсувних та
протиерозійних заходів. Питання про заходи щодо боротьби з рухом ґрунтових мас на схи-
лах, збільшення їх стійкості слід вирішувати на підставі ретельного вивчення всіх умов ви-
никнення зсувів та ерозії на конкретному схилі. Це, насамперед, регулювання порядку ве-
дення господарської діяльності, інженерна підготовка території до господарського освоєння,
механічне утримання підрізаних схилів. Для запобігання надлишковому зволоженню схилів
слід не допускати вирубування дерев і чагарників, висаджувати рослини, що формують по-
тужну кореневу систему, забороняти розорювання схилів. Одним із розповсюджених методів
боротьби зі зсувами та ерозією ґрунтів є впровадження дренуючих і водовідвідних заходів.
Поверхневі води відводяться спеціальними канавами з швидкотоками, підземні води – дре-
Розділ 2. Основи природокористування
57
нажними системами. Схили закріплюються також залізобетонними шпильками та відсипкою
контрбанкетів тощо [15].
Рис. 1 — Панорама структурно-пластинчатого зсуву – с.Чорногузи Вижницького району
(липень 2008 р.)
Рис. 2 —- Панорама структурно-пластинчатого прируслового зсуву – ДП «Путильське
лісове господарство» (серпень 2010 р.)
Екологічна безпека та природокористування______________________________
58
Активізації схилових ерозійних та зсувних процесів сприяли катастрофічні повені, що
відбулися в Карпатському регіоні у 2008, 2010 роках (рис. 1 — 4). Вони були зумовлені тим,
що глобальні зміни клімату та природні умови Карпат спричиняють випадання інтенсивних
атмосферних опадів, а антропогенно порушений лісовий покрив гір не забезпечує захисту
водозборів від руйнівної дії води. Активізації негативних схилових процесів можуть сприяти
й часті малі землетруси, що відбуваються в досліджуваному регіоні.
Рис. 3 —- Зсув пластичного типу площею 7,6 га (х.Фошки Путильського району, липень 2008 р.)
Згідно з висновками міжгалузевої групи експертів Мінприроди, Міністерства надзви-
чайних ситуацій, Мінекономіки, Держводагенції, Держлісагенції та Національної академії
наук України згадані катастрофічні стихійні явища 2008 та 2010 років у Карпатському регіо-
ні були зумовлені одночасною дією природних чинників (вологі літо й осінь, надмірне наси-
чення ґрунту вологою, зменшення водотранспіраційної здатності рослинного покриву, поту-
жні зливи) та посилені факторами антропогенного впливу. Проте цей збіг негативних приро-
дних чинників ще не був максимально небезпечним.
Одночасно визнано, що серед причин, що сприяють активізації зсувних і селевих пото-
ків, розвитку ерозії ґрунтів у горах, поряд з надмірними опадами є надмірна вирубка лісів та
створення некорінних типів насаджень (особливо монокультур смеречників), відсутність
належного берегоукріплення, ліквідація колись існуючих гребель, надмірний забір гравію та
каменю, захаращення порубними рештками гірських річок та потоків тощо. Як одна з антро-
погенних причин паводків у висновках міжгалузевої групи експертів виділяється також те,
що «транспортування деревини при лісорозробках продовжує проводитись із використанням
застарілих технологій, що спричиняє ряд негативних явищ — ерозію ґрунту, пошкодження
підросту. В результаті все це призводить до зменшення водорегулювання та забруднення
річок» [7].
Розділ 2. Основи природокористування
59
Рис. 4 —- Формування селевого потоку в Буковинських Карпатах
(Карпатський держспецлісгосп АПК)
Нині, в питаннях попередження схилонебезпечних процесів у гірських умовах, біль-
шість дослідників віддають перевагу водорегулювальній функції лісів та її підтримці шляхом
створення оптимальної лісистості [8]. Але лісистість території у традиційному розумінні не
завжди є універсальним орієнтиром щодо покращення стану антропогенно порушених ланд-
шафтів. Це обумовлено тим, що в екосистемі ландшафту, окрім лісів, певне значення мають
й інші природні екосистеми, сукупний ефект стану ландшафту є результатом складної взає-
модії цих екосистем. А надмірна відірваність від властивостей екосистеми у разі вузького
методичного, зазвичай відомчого підходу до визначення оптимальної лісистості, іноді може
зумовлювати надання неадекватного значення цьому показникові.
Слід наголосити, що під час лісорозробок велике значення має збереження верхніх го-
ризонтів ґрунтів земель лісогосподарського призначення. Адже вони, маючи добру структу-
ру, високу водостійкість, велику вологомісткість і водопроникність, попереджують поверх-
невий стік і захищають нижні ґрунтові горизонти і пухкі продукти вивітрювання корінних
порід від змиву та розмиву.
Нами встановлено, що в процесі трелювання деревини з гір гусеничними тракторами
під час суцільних рубок руйнується і зноситься на 40-60 відсотків лісова підстилка і верхній
шар ґрунту, відкриваються малостійкі нижні горизонти, які легко піддаються водній ерозії
(рис. 5). Лісові культури, що створюватимуться на такому безструктурному ґрунті, будуть
важко приживатися і досягнуть стадії змикання тільки через 15-20 років, і весь цей період на
вирубках будуть продовжуватися ерозійні процеси [15].
Тобто еродований ґрунт гірських схилів не забезпечує створення високопродуктивних
деревостанів, які в майбутньому виконуватимуть роль потужних насосів, перекачуючи вели-
Екологічна безпека та природокористування______________________________
60
чезну кількість вологи з ґрунту в атмосферу, відіграючи неоціненну роль у зменшенні повер-
хневого стоку і перетворенню його в підґрунтовий і, в кінцевому підсумку, попереджуючи
розвиток ерозійних процесів.
Рис. 5 —- Ерозійно-небезпечна територія, що сформувалася внаслідок трелювання деревини
гусеничними тракторами (ДП «Путильське лісове господарство»)
Внаслідок тракторного трелювання деревини ерозії піддавалося 42-61 % площі лісосі-
ки, порушувалися умови, необхідні для успішного збереження цінних гірських ландшафтів
(табл. 1). Причому ступінь ерозійного пошкодження ґрунтів збільшувався від слабкої до си-
льної підкатегорії змитості по мірі зростання кута нахилу лісосіки та кількості заготовленої
деревини. При трелюванні стовбури зносили найбільш пухкі і родючі верхні горизонти, руй-
нували структуру і викликали ущільнення нижніх шарів ґрунту. Значна або цілковита втрата
верхнього горизонту і ущільнення нижніх шарів сприяло формуванню стоку і розвитку зми-
ву дрібнозему. Крім того, трелювальні волоки, що залишаються на вирубці, стають джерела-
ми розвитку лінійного розмиву ґрунту. Нами встановлено, що площинний змив і механічне
знесення ґрунту на лісосіках характеризуються декількома процесами: частинки ґрунту відо-
кремлюються від субстрату і дрібнозем виноситься за межі лісосіки або ґрунтова маса в ці-
лому переміщується з підвищених місць у понижені. Переміщення ґрунтових мас спричиня-
ються як стовбурами, що зсуваються вниз, так і поверхневим стоком. Механічне знесення
ґрунтових мас і їх змив, поєднуючись у період рубки, утворюють складний процес ерозії лі-
сової ділянки. По завершенню лісозаготівлі втрати ґрунту зумовлюються тільки змивом,
проте ерозійні процеси можуть набути крупномасштабних розмірів через формування і роз-
виток сталої ерозійної системи на схилах гір.
Розділ 2. Основи природокористування
61
Таблиця 1 — Характеристика лісових ділянок Карпатського держспецлісгоспу АПК,
де застосовувався тракторний метод трелювання деревини
Лісництво № кв/вид Площа, га
Вид
рубки*
Загальний
запас
заготовленої
деревини, м
3
Крутизна
схилу,
град.
Площа та
ступінь
ерозії,
%/К*/ПК*
Ялівецьке 22/25 3,0 СЛР 995 25 61 / 5 / в)
Путильське 10/17 1,6 СЛР 477 25 48 / 4 / б)
Конятинське 28/27 1,4 СЛР 217 24 44 / 3 / а)
Карпатське 26/17 0,8 СЛР 732 27 42 / 5 / б)
Карпатське 28/37 3,5 СЛР 752 24 58 / 4 / в)
Шурдинське 36/7 2,4 СЛР 602 25 55 / 4 / б)
* Примітка: СЛР – суцільно-лісосічна рубка; ССР – суцільна санітарна рубка; % – частка території лісосіки, що
піддається ерозії, К – категорії та ПК – підкатегорії оцінки ступеня порушеності ґрунтового покриву
Дослідженнями [3] встановлено, що в даному випадку змив ґрунту з 1 га вирубки сягає
300-500 м
3
, тобто на 1 м
3
зтрельованої деревини втрати ґрунту становлять до 1 м
3
, в той час
як для створення природного ґрунту товщиною 1см необхідно близько 100 років.
Слід зазначити, що однією з основних причин розвитку ерозійних процесів гірських се-
літебних зон та прилеглих лук і полонин є нерегульоване випасання малої та великої рогатої
худоби (рис. 6).
Рис. 6 — Розвиток ерозійних процесів внаслідок господарської діяльності
(випасання великої рогатої худоби) – село Шепіт Путильського району
Загалом, розвиток негативних схилових процесів та деградації ґрунтового покриву Бу-
ковинських Карпат та Передкарпаття вимагає розроблення і здійснення першочергових захо-
дів щодо екологічно збалансованого та інтегрованого управління природними ресурсами
гірського регіону. Досвід показав, що вузьковідомчі програми заходів з цих питань є неефек-
Екологічна безпека та природокористування______________________________
62
тивними. Складнощі еколого-економічних проблем і масштаб завдань потребують гармоніза-
ції секторальних зусиль щодо вдосконалення природокористування і охорони природного
довкілля.
Висновки. В останні десятиліття у Буковинських Карпатах та Передкарпатті активізу-
валися потенційно небезпечні природно-техногенні явища трансформації довкілля. Го-
ловними причинами деградації ґрунтового покриву стали зсуви, селі та ерозія. За переваж-
ним впливом природних і техногенних чинників деградації ґрунтового покриву можна виді-
лити три типи територій, що піддаються екзогенним геологічним процесам: території з а)
природними, в) природно-техногенними та с) техногенними чинниками утворення небезпеч-
них схилових процесів. Доцільно враховувати фактори, що здатні підвищити небезпеку про-
явів або загрози деградації ґрунтового покриву: метеорологічні, гідрологічні, гідрогеологічні,
сейсмічні, а також ризики їх господарського підсилення.
Наведена класифікація небезпечних схилових територій Буковинських Карпат та Пе-
редкарпаття, що піддаються екзогенним геологічним процесам, за переважним впливом при-
родних і техногенних чинників деградації дає змогу диференціювати необхідні для захисту
ґрунтового покриву заходи за видами, обсягами здійснення, термінами і черговістю їх реалі-
зації.
Список використаної літератури
1. Голубець М.А. Кілька постулатів академіка В.І. Вернадського як заповіт всесвітньому
людству на ХХI століття (з погляду еколога) / М.А. Голубець // Вісник Національної ака-
демії наук України – 2012. – №10. – С. 12-24.
2. Голубець М.А. Екологічний потенціал наземних екосистем / М.А. Голубець, О.Г. Марис-
кевич, О.Б. Крок та ін. – Львів: Поллі, 2003. – 180 с.
3. Горшенін М.М. Ерозія гірських лісових грунтів та боротьба з нею / М.М. Горшенін,
В.С. Пешко. Видавництво Львівського університету, 1972. – 148 с.
4. Екологічний паспорт Чернівецької області - Чернівці, Зелена Буковина, 2010 – 288 с.
5. Збірник законодавчих актів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів Украї-
ни - Чернівці, Зелена Буковина, 2011 – 256 с.
6. Козьмук П.Ф. Земельні ресурси Буковини: стан, моніторинг, використання / П.Ф. Козь-
мук, В.І. Куліш, О.А. Чернявський. – Чернівці: Букрек, 2007. – 384 с.
7. Матеріали виїзного розширеного засідання колегії Мінприроди України “Про стан реалі-
зації заходів з ліквідації наслідків повені, що сталася у Вінницькій, Закарпатській, Івано-
Франківській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях”. - Івано-Франківськ,
3 жовтня 2008 року - 24 с.
8. Олійник В.С. Особливості формування ерозійно-селевих процесів у гірсько-лісових умо-
вах Карпат / В.С. Олійник // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 98. – Харків: Ори-
гінал, 2000. – С. 110-115.
9. Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіттю України / Відп. ред. О.В.Дудкін. –
К.: Хімджест, 2003. – 400 с.
Розділ 2. Основи природокористування
63
10. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок и их технологий на почвозащитные свойства
буковых лесов Закарпатья: Автореф. дис. д-ра с.-х. наук.: 06.03.03. – К.: УСХА, 1984.– 36 с.
11. Рамкова Конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат// Жива Україна. - 2004. - №
4-5. - С. 7-10.
12. Рудько Г.І. Землелогія. Еколого-ресурсна безпека Землі. / Г.І. Рудько, О.М. Адаменко. –
Київ: Академпрес, 2009. – 512 с.
13. Солодкий В.Д. Лісогосподарські аспекти вдосконалення програми комплексного проти-
паводкового захисту Буковинських Карпат / Солодкий В.Д. // Агроекологічний журнал –
Київ, 2010. - № 2 - С. 17-20.
14. Солодкий В.Д., Лавров В.В. Просторові дослідження у сталому розвитку Карпатського
регіону // Біологічні системи. – Т. 3. – Вип. 4. – Чернівці: Чернівецький національний ун-
т, 2011. – С. 461- 465.
15. Солодкий В.Д. Ліси Буковини: Буковинські Карпати та Передкарпаття: Монографія /В.Д.
Солодкий. - Чернівці: Зелена Буковина, 2012 - 320 с.
16. Solodky V.D. Shelterwood method of felling as an indispensable condition of preservation of
native forest of Northern Bukovina //The Question of Conversion of Coniferous Forests.
Abstracts. International Conference 27 September – 02 Oktober 2003 Freiburg im Breisgau.
Germany – Р.71.
17. Furdychko O.I. Implementation of Carpathian Convention provisions in Bukovinian
Carpathians /Furdychko O.I., Solodky V.D. // S4C Science for the Carpathians Newsflash,
January, 2009. – P.3.
Стаття надійшла до редакції 27.03.13 українською мовою
© В.Д. Солодкий, Р.И. Беспалько, И.И. Казимир
ЭКЗОГЕННЫЕ ГЕОДИНАМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ
БУКОВИНСКИХ КАРПАТ И ПРЕДКАРПАТЬЯ
Рассмотрены природные и техногенные факторы деградации почвенного покрова Бу-
ковинских Карпат и Предкарпатья с точки зрения эколого-лесохозяйственных критериев.
Исследованы причинно-следственные связи этих негативных явлений трансформации
окружающей среды. Разработана классификация экзогенных геодинамических процессов
региона.
© V.D. Solodkiy, R.I. Bespalko, I.I. Kasimir
EXOGENOUS GEODYNAMIC PROCESSES
BUKOVINA CARPATHIANS AND PRECARPATHIANS
Considered natural and man-made factors of soil degradation Bukovina Carpathians and
Precarpathians, in terms of environmental and forest management criteria. The causal relation-
ships of these negative phenomena which transform the environment is investigated. The classifica-
tion of exogenous geodynamic processes in the region is developed.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57597 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0062 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:24Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Солодкий, В.Д. Беспалько, Р.І. Казімір, І.І. 2014-03-12T06:28:29Z 2014-03-12T06:28:29Z 2013 Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття / В.Д. Солодкий, Р.І. Беспалько, І.І. Казімір // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 13. — С. 54-63. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0062 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57597 581.526.42 (477. 85) Розглянуто природні та техногенні чинники деградації ґрунтового покриву Буковинських Карпат та Передкарпаття з погляду еколого-лісогосподарських критеріїв. Досліджено причинно-наслідкові зв’язки цих негативних явищ трансформації довкілля. Розроблена класифікація екзогенних геодинамічних процесів регіону. Рассмотрены природные и техногенные факторы деградации почвенного покрова Буковинских Карпат и Предкарпатья с точки зрения эколого-лесохозяйственных критериев. Исследованы причинно-следственные связи этих негативных явлений трансформации окружающей среды. Разработана классификация экзогенных геодинамических процессов региона. Considered natural and man-made factors of soil degradation Bukovina Carpathians and Precarpathians, in terms of environmental and forest management criteria. The causal relationships of these negative phenomena which transform the environment is investigated. The classification of exogenous geodynamic processes in the region is developed. uk Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України Екологічна безпека та природокористування Основи природокористування Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття Экзогенные геодинамические процессы Буковинских Карпат и Предкарпатья Exogenous geodynamic processes Bukovina Carpathians and Precarpathians Article published earlier |
| spellingShingle | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття Солодкий, В.Д. Беспалько, Р.І. Казімір, І.І. Основи природокористування |
| title | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття |
| title_alt | Экзогенные геодинамические процессы Буковинских Карпат и Предкарпатья Exogenous geodynamic processes Bukovina Carpathians and Precarpathians |
| title_full | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття |
| title_fullStr | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття |
| title_full_unstemmed | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття |
| title_short | Екзогенні геодинамічні процеси Буковинських Карпат та Передкарпаття |
| title_sort | екзогенні геодинамічні процеси буковинських карпат та передкарпаття |
| topic | Основи природокористування |
| topic_facet | Основи природокористування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57597 |
| work_keys_str_mv | AT solodkiivd ekzogennígeodinamíčníprocesibukovinsʹkihkarpattaperedkarpattâ AT bespalʹkorí ekzogennígeodinamíčníprocesibukovinsʹkihkarpattaperedkarpattâ AT kazímíríí ekzogennígeodinamíčníprocesibukovinsʹkihkarpattaperedkarpattâ AT solodkiivd ékzogennyegeodinamičeskieprocessybukovinskihkarpatipredkarpatʹâ AT bespalʹkorí ékzogennyegeodinamičeskieprocessybukovinskihkarpatipredkarpatʹâ AT kazímíríí ékzogennyegeodinamičeskieprocessybukovinskihkarpatipredkarpatʹâ AT solodkiivd exogenousgeodynamicprocessesbukovinacarpathiansandprecarpathians AT bespalʹkorí exogenousgeodynamicprocessesbukovinacarpathiansandprecarpathians AT kazímíríí exogenousgeodynamicprocessesbukovinacarpathiansandprecarpathians |