Небезпеки природокористування на прирічкових територіях
Проведено аналіз небезпек природокористування на прирічкових територіях на основі встановлення причинно-наслідкового зв’язку між здійсненням господарської діяльності в межах даних територій та можливості реалізації негативних явищ та процесів як природного, так і техногенного характеру....
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
2013
|
| Series: | Екологічна безпека та природокористування |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57600 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Небезпеки природокористування на прирічкових територіях / Ю.Д. Стефанишина-Гаврилюк // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 13. — С. 77-87. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57600 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-576002025-02-09T13:31:04Z Небезпеки природокористування на прирічкових територіях Опасности природопользования на приречных территориях The hazards of nature management on streamside areas Стефанишина-Гаврилюк, Ю.Д. Основи природокористування Проведено аналіз небезпек природокористування на прирічкових територіях на основі встановлення причинно-наслідкового зв’язку між здійсненням господарської діяльності в межах даних територій та можливості реалізації негативних явищ та процесів як природного, так і техногенного характеру. Произведен анализ опасностей природопользования на приречных территориях на основе установления причинно-следственной связи между проведением хозяйственной деятельности в пределах данных территорий та возможности реализации негативных явлений и процессов как природного, так и техногенного характера. The hazard analysis of nature management on streamside areas was made based on establishing cause-and-effect relation between economical activity on these territories and negative natural or man-caused events and processes realization. 2013 Article Небезпеки природокористування на прирічкових територіях / Ю.Д. Стефанишина-Гаврилюк // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 13. — С. 77-87. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. XXXX-0062 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57600 502.3:625.5;62-785:330.131.7 uk Екологічна безпека та природокористування application/pdf Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Основи природокористування Основи природокористування |
| spellingShingle |
Основи природокористування Основи природокористування Стефанишина-Гаврилюк, Ю.Д. Небезпеки природокористування на прирічкових територіях Екологічна безпека та природокористування |
| description |
Проведено аналіз небезпек природокористування на прирічкових територіях на основі встановлення причинно-наслідкового зв’язку між здійсненням господарської діяльності в межах даних територій та можливості реалізації негативних явищ та процесів як природного, так і техногенного характеру. |
| format |
Article |
| author |
Стефанишина-Гаврилюк, Ю.Д. |
| author_facet |
Стефанишина-Гаврилюк, Ю.Д. |
| author_sort |
Стефанишина-Гаврилюк, Ю.Д. |
| title |
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях |
| title_short |
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях |
| title_full |
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях |
| title_fullStr |
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях |
| title_full_unstemmed |
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях |
| title_sort |
небезпеки природокористування на прирічкових територіях |
| publisher |
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Основи природокористування |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57600 |
| citation_txt |
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях / Ю.Д. Стефанишина-Гаврилюк // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 13. — С. 77-87. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| series |
Екологічна безпека та природокористування |
| work_keys_str_mv |
AT stefanišinagavrilûkûd nebezpekiprirodokoristuvannânapriríčkovihteritoríâh AT stefanišinagavrilûkûd opasnostiprirodopolʹzovaniânaprirečnyhterritoriâh AT stefanišinagavrilûkûd thehazardsofnaturemanagementonstreamsideareas |
| first_indexed |
2025-11-26T05:53:24Z |
| last_indexed |
2025-11-26T05:53:24Z |
| _version_ |
1849831099800223744 |
| fulltext |
Розділ 2. Основи природокористування
77
УДК 502.3:625.5;62-785:330.131.7
© Ю.Д. Стефанишина-Гаврилюк
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, м. Київ
НЕБЕЗПЕКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
НА ПРИРІЧКОВИХ ТЕРИТОРІЯХ
Проведено аналіз небезпек природокористування на прирічкових територіях на основі
встановлення причинно-наслідкового зв’язку між здійсненням господарської діяльності в
межах даних територій та можливості реалізації негативних явищ та процесів як природ-
ного, так і техногенного характеру.
Ключові слова: прирічкові території, небезпеки природокористування, геоморфо-
логічні процеси
Вступ. Історично людина своє соціально-економічне благополуччя пов’язувала з доли-
нами рік, зважаючи на безперечні вигоди, переваги та додаткові можливості, які надають
природні ресурси прирічкових територій для ефективного господарювання. Долини рік тра-
диційно розглядалися людиною як важливе ресурсне середовище, не скористатися яким у
господарській діяльності було б вкрай нераціонально, незважаючи на загрози контакту з во-
дною стихією. У сучасних умовах, які характеризуються глобальними й локальними кліма-
тичними змінами, інтенсифікацією інженерно-геологічних процесів, посиленням антропо-
генної діяльності в басейнах рік і, як наслідок, зростанням загроз надзвичайних ситуацій на
прирічкових територіях, постають складні задачі їх ідентифікації та прогнозування з метою
раціоналізації природокористування на цих територіях, забезпечення безпеки життєдіяльнос-
ті населення й збереження навколишнього середовища, підтримання екологічної рівноваги в
межах річкових басейнів.
Етимологія поняття «прирічкові території». Слід зазначити, що на разі загальноп-
рийнятого в науково-технічній літературі та законодавчо регламентованого терміну поняття
«прирічкові території» не існує. У Земельному та Водному Кодексах України [1, 2] нормати-
вно закріпленими є, наприклад, такі терміни, як «землі водного фонду», «водоохоронні зони»
та «прибережні захисні смуги», що поширюються і на річкові системи. Але ці терміни сто-
суються територіальних об’єктів, які, загалом, можуть розглядатися лише як окремі, хоча й
важливі складові більш широкого поняття, яке вкладається нами в термін «прирічкові тери-
торії».
Найбільш предметно, вже не менше 40 років, поняття «прирічкові території» викорис-
товується в містобудуванні та ландшафтній архітектурі [3-6]. Однак визначення прирічкових
Екологічна безпека та природокористування______________________________
78
територій у розв’язанні містобудівних питань традиційно розглядається у межах окремих
адміністративних одиниць (адміністративний район, місто, населений пункт тощо), в кон-
тексті урбанізованих прирічкових територій, а їх географічні розміри зазвичай визначаються
через вплив річки на урбаністичні утворення. При цьому кожному територіально-
урбаністичному утворенню може відповідати своє поняття прирічкової території та її розмі-
рів в залежності від рівня її зонування.
З фізико-географічної точки зору визначає прирічкові території проф. М.М. Кушніренко
[4] – як землі, які розташовані біля берега річки, що мають схил до її русла та охоплюють такі
структурні елементи долини ріки, як: територію заплави, схил та корінні береги, річкові тера-
си, зони можливого затоплення та підтоплення паводковими водами, водоохоронну зону річ-
ки, захисну смугу, межу прирічкових територій.
Рис. 1 — Складові прирічкових територій
Оскільки ключовим об’єктом будь-якої територіальної діяльності є земля, яка згідно з
Земельним кодексом України розглядається як територіальний базис, природний ресурс і
основний засіб виробництва, то прирічкові території можуть визначатися як землі, земельно-
територіальні ресурси, використання яких в господарчій діяльності обумовлюється їх кон-
тактом з річкою. Прирічкові території можуть включати прилеглі до ріки природні та ан-
тропогенно-перетворені земельно-територіальні комплекси, що перебувають під впливом
ріки і використовуються в народному господарстві, використовуються людиною або охоро-
няються з тією чи іншою метою (збереження екосистем, культурно-історичних об’єктів то-
що). Це можуть бути урбанізовані прирічкові ділянки, прибережні землі з регульованою гос-
подарською діяльністю, землі водного фонду, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги,
прирічкові землі з нерегульованою господарською діяльністю, прибережні землі заповідного
Розділ 2. Основи природокористування
79
фонду. До прирічкових територій можуть відноситися будь-які елементи річкових долин –
річкові русла, заплави, прирічкові тераси, схили корінних берегів, що є або можуть бути
об’єктами природокористування, стан яких або безпека природокористування в межах яких
так чи інакше залежить від ріки (рис. 1).
Основні напрямки та наслідки природокористування на прирічкових територіях.
Ріка та природокористування в долині ріки тісно взаємопов’язані між собою та характеризу-
ються активними та неперервними ландшафтоутворюючими процесами. Під впливом
ерозійно-акумулятивної діяльності водотоків, а також людини, як чинника природокористу-
вання, прирічкові території постійно змінюються. У результаті складних природних та ан-
тропогенних перетворень, які відбуваються в руслах рік та на прирічкових територіях, реак-
цій на ці перетворення, між різними природними структурами (рікою, заплавою ріки тощо),
урбаністичними утвореннями та різними об’єктами соціально-економічної інфраструктури,
які поєднуються між собою територіально і функціонально, формується й отримує розвиток
складна природно-територіальна система «ріка – прирічкова територія», яка за складом та
зв’язками може трактуватися як: природно-технічна гідроекосистема [7], соціально-
природно-техногенна система, природно-технічна [8, 9] або природно-техногенна система
(ПТС) [5] тощо. На разі антропогенний фактор почав відігравати ключову роль у змінах, які
відбуваються в усіх природних компонентах річкових долин. Особливо гостро проявляється
взаємозв’язок між природокористуванням на прирічкових територіях і рікою в напрямку ро-
звитку негативних процесів. За несприятливих умов цей взаємозв’язок призводить до
взаємної деградації і деструкції як ріки, так і прирічкових територій. Деградація річки сприяє
неминучому процесу деградації її прирічкових земель. А деградація прирічкових територій
зумовлює посилену деградацію ріки [10-13]. При цьому може змінюватися як спектр впливів
ріки на прирічкові території, так і їх характер. У багатьох випадках серед основних наслідків
цих впливів є незворотні зміни в ерозійно-акумулятивній діяльності рік та незворотні зміни
їх водності [14-16].
Найбільш цінним природним ресурсом прирічкових територій є унікальне поєднання
водно-земельних ресурсів. Окрім водних та земельних ресурсів, прирічкові території во-
лодіють гідроенергетичними, рибними, лісовими, рекреаційними, культурно-історичними і
естетичними ресурсами. Прирічкові території є одними з найбільш популярних об’єктів ту-
ризму. На прирічкових територіях розміщуються мисливські угіддя, родовища корисних ко-
палин; зокрема ці території та русла рік є постачальниками якісних будівельних матеріалів
(піску та гравію). Не поодинокими є і випадки розміщення на прирічкових територіях потен-
ційно небезпечних об’єктів, таких, зокрема, як накопичувачі промислових відходів (хвостос-
ховища, золошлаковідвали тощо) [17].
Різноманіття ресурсів та можливостей їх використання роблять прирічкові території
надзвичайно привабливими для різних видів природокористування (рис. 2). При цьому спо-
соби та особливості господарського освоєння річкових долин можуть бути пов’язані не лише
із соціально-економічною доцільністю, потребами різних сфер промисловості, гідроенерге-
тики та сільського господарства, що, відповідно, впливає на вибір об’єктів господарювання
Екологічна безпека та природокористування______________________________
80
та способів використання прирічкових територій. Втручання в природний стан ріки та при-
леглих до неї територій може обумовлюватися і потребами розв’язання нагальних соціально-
екологічних проблем.
Рис. 2 — Основні види природокористування на прирічкових територіях
Небезпеки природокористування на прирічкових територіях. Окрім вигоди, приро-
докористування на прирічкових територіях пов’язується і з різними небезпеками, виникнен-
ня та масштаби прояву яких можуть залежати від багатьох чинників (природних, техноген-
них, екологічних, соціальних, економічних тощо) [18-22]. При цьому характер різних небез-
пек природокористування на цих територіях може обумовлюватися [20]:
1) недостатньою чіткістю цілей, задля яких здійснюється природокористування;
2) невизначеністю умов (природних, соціально-економічних, екологічних, політичних
тощо), за яких здійснюється природокористування;
3) неповнотою знань про характер природокористування, про впливи на навколишнє
середовище та людину, про особливості ресурсів, що використовуються;
4) суперечливістю обмежень, що накладаються на природокористування тощо.
Використання водно-земельних ресурсів прирічкових територій є одним з типових
прикладів складних взаємозв’язків між різними небезпеками у природокористуванні. Для
однієї й тієї ж прирічкової території одночасно можна говорити про те, що води може бути
занадто багато (через небезпеку багатоводдя із загрозами абразії берегів, водної ерозії, пове-
ней, затоплень, підтоплень), занадто мало (через небезпеку маловоддя із загрозами водних
дефіцитів, низьких рівнів води, виснаження ґрунтових вод, засух), і що вода занадто забруд-
нена (через небезпеку забруднення води із загрозами епідемій, деградації зрошуваних зе-
мель, значних затрат на водоочищення тощо). Можна ідентифікувати цілий спектр асоційо-
ваних, взаємопов’язаних небезпечних явищ, інтенсифікація яких відбувається при веденні
активної господарської діяльності на даних землях (рис. 3).
Розділ 2. Основи природокористування
81
Рис. 3 — Трансформація небезпек природокористування на прирічкових територіях
Аналіз небезпек природокористування на прирічкових територіях. До найбільш
небезпечних природних явищ в Україні, які пов’язані з діяльністю річок і загрожують безпе-
ці життєдіяльності людей на прирічкових територіях, належать, насамперед, гідрологічні та
геоморфологічні явища.
Гідрологічні небезпеки (небезпечні гідрологічні явища) мають відношення до двох ви-
дів гідрологічних екстремумів:
1) максимального стоку – надлишкового (максимального) стоку річки під час повеней,
які виникають внаслідок особливо значного збільшення водності річки під час визначних
висоководних фаз водного режиму (весняних водопіль, дощових чи тало-дощових паводків)
або з інших причин, що призводять до стихійного підняття рівнів води в ріці;
2) мінімального стоку – недостатнього (мінімального) стоку в період (фазу) гідрологіч-
ного режиму водного об’єкта, при якому спостерігається зменшення його водності (маловод-
Екологічна безпека та природокористування______________________________
82
дя) або пониження рівнів води нижче за припустимі, внаслідок чого погіршуються умови
забезпечення потреб у водних ресурсах.
Серед основних геоморфологічних явищ, які найбільше загрожують безпеці природо-
користування на прирічкових територіях, і які в тій чи іншій мірі пов’язані з діяльністю рі-
чок, слід відзначити: ерозію на схилах – поверхневу і яружну; зсувні процеси; руслову ерозію
– донну і бічну; селеву активність.
Ключовим природним фактором ризику, що стримує або обмежує господарську діяль-
ність на прирічкових територіях є повенева небезпека [23]. За кількістю людських жертв і
постраждалих вона поступається лише катастрофічним землетрусам. Не контрольована гос-
подарська діяльність людини в зонах повеневої небезпеки все частіше стає причиною вели-
чезних економічних збитків та втрат. Проблему подолання повеневої небезпеки не завжди
вирішує і створення сучасних систем протипаводкового захисту на прирічкових територіях,
зокрема будівництво гідроспоруд (дамб, гребель, загат тощо). Гідротехнічне будівництво
може стати додатковим фактором підсилення повеневої небезпеки внаслідок змін гідравліч-
них та гідролого-морфологічних характеристик русел річок.
Найгірший варіант при реалізації повеневої небезпеки при гідротехнічному будівництві
– аварії на напірних гідроспорудах (греблях та протиповіневих дамбах). Повеневу небезпеку
для захищених дамбами прирічкових територій інколи посилює зворотній гідрологічний
зв’язок між підземним та поверхневим стоком [24-27]. За умови наявності такого зв’язку між
підземними та поверхневими водами, при інфільтрації води з переповненого, стисненого
дамбами русла в підземний стік, через пласти добре проникливих ґрунтів, спостерігається
явище так званої «підземної повені» з підтопленням ніби й добре «захищених» протипавод-
ковими дамбами угідь, населених пунктів тощо.
Небезпеки маловоддя, дефіциту стоку та мінімальних рівнів води також можуть мати
актуальне значення при веденні господарської діяльності на прирічкових територіях, хоча і
вважається, що низька водність завдає менших збитків господарським об’єктам та населен-
ню, аніж повені. Залучення великих обсягів води у господарський обіг, їх забруднення і без-
поворотні втрати – все це порушує природний баланс більшості річкових систем, призводить
до виснаження водних ресурсів у багатьох регіонах держави, все частіше закінчується втра-
тою самовідновлюваної здатності водних екосистем.
Маловоддя на річках спостерігається у меженний період, коли вони переходять на жив-
лення за рахунок підземних вод. На ріках України маловоддя може спостерігатися як улітку,
так й узимку. При цьому поверхневий стік або повністю припиняється, або має найменше
значення. Велике значення для формування мінімального стоку ріки має наявність у її басей-
ні озер, лісів, боліт, а також характер водозбірного басейну. Антропогенне навантаження на
прирічкові території та ріку зазвичай негативно впливає на мінімальний стік ріки. Особливий
вплив має водовідведення з осушуваних земель і водозабір.
Періоди малих витрат та рівнів води (періоди межені) навіть в умовах відсутності ан-
тропогенного навантаження на річкову систему в багатьох випадках є критичними для екоси-
стем ріки і прирічкових територій, особливо малих рік. Антропогенні впливи на водозборах
Розділ 2. Основи природокористування
83
малих річок можуть суттєво змінити параметри їх мінімального стоку (режим витрат і рівнів
води), які можуть відбитися і на стані середніх річок. Негативним наслідком господарської
діяльності на заплаві та в руслі може бути трансформація русел річок з тенденцією до зміни
режиму мінімальних рівнів води. Видобуток будівельних матеріалів (піску та гравію), а також
днозаглиблювальні роботи в руслах часто спричинюють стрімке пониження мінімальних рів-
нів води, яке відбивається суттєвими екологічними та соціально-економічними проблемами:
погіршенням якості води, умов іригації, комунального та технічного водопостачання, змен-
шенням чисельності рибних популяцій тощо [28].
Природними передумовами прояву геоморфологічних явищ на прирічкових територіях
є особливості геологічної будови схилів долин річок і значні похили рельєфу місцевості.
Найбільш активізуються геоморфологічні процеси в періоди випадання інтенсивних дощів,
при формуванні й проходженні паводків, насамперед на гірських річках і в передгір’ях, але
можуть активізуватися внаслідок господарчої діяльності і на рівнинних ділянках рік, де про-
цеси денудації на схилах переважають процеси акумуляції.
Домінантними серед геоморфологічних процесів на прирічкових територіях, у більшос-
ті випадків, є ерозійно-акумулятивні процеси, а головним чинником їх виникнення і прояву є
вплив водного потоку – розмиви, підмиви, обводнення тощо. Крім природних передумов
прояву небезпечних геоморфологічних явищ на прирічкових територіях, істотний вплив на
їхнє поширення і темпи розвитку мають і антропогенні чинники (рис. 4).
Рис. 4 — Антропогенні чинники геоморфологічних небезпек на прирічкових територіях
Ерозійні процеси на схилах в межах прирічкових територій проявляються у вигляді
площинного змиву, яружної та річкової (донної і бічної) ерозії. На інтенсивність розвитку
ерозійних процесів може впливати геологічна будова, стійкість порід та ґрунтів до розмиву
водними потоками, рельєф місцевості, кліматичні та гідрологічні умови, рослинний покрив,
господарська діяльність. Донна ерозія в руслах рік головним чином поширюється на ділян-
Екологічна безпека та природокористування______________________________
84
ках, де долини рік мають каньйоноподібний характер із значним нахилом поверхні. У біль-
шості випадків – це верхів’я річок. У широких долинах, головним чином на середніх та ниж-
ніх ділянках рік, починає переважати бічна ерозія. У періоди паводків швидка течія річки
здатна інтенсивно розмивати поверхню заплавних терас, підмивати та порушувати стійкість
берегових схилів. На деяких ріках річкова ерозія (донна, бічна) може спостерігатися на
значній протяжності [29].
Зсуви зустрічаються переважно на крутих схилах, на ділянках виходів ґрунтових вод,
на схилах, що підмиваються річками, в дорожніх виїмках, де проводиться штучне підрізання
схилів. До зсувів схильні, переважно, четвертинні відклади. Особливо високий рівень небез-
пеки зсувів у долинах рік на Закарпатті [30]. Серед типів зсувів в Українських Карпатах пе-
реважають пластичні та структурно-пластичні зсуви, які розвиваються переважно в глини-
стому фліші та його корі вивітрювання (практично усі зсуви Карпатської гірськоскладчатої
області). Значна частина зсувів на прирічкових територіях в Карпатському регіоні належить
до давніх або тимчасово стабілізованих.
Виникнення молодих та активізація більшості старих зсувів у долинах річок
пов’язується насамперед з антропогенним і техногенним впливом на геологічне середовище
(житлове будівництво, будівництво об’єктів господарювання, підрізання схилів дорогами,
розробка кар’єрів будівельних матеріалів тощо). На активізацію зсувів у долинах рік в горах і
в передгір’ях серйозно може впливати і гідротехнічне будівництво, зокрема обводнення
схилів при наповненні водосховищ.
Селева активність спостерігається майже на всій території складчастої області Карпат і
обумовлюється такими природними факторами, як різка розчленованість басейнів гірських
рік, значне падіння русел, наявність крутих схилів, слаба денудаційна стійкість флішових
товщ, значна потужність пухкого матеріалу на схилах, поширення безлісних площ, великий
поверхневий стік. Формуються селі в долинах рік, в основному, в літній період під час інтен-
сивних дощів [30].
Висновки
1. Виокремлюється дві характерні групи небезпек природокористування на прирічко-
вих територіях: гідрологічні небезпеки, які пов’язані з максимальним і/або мінімальним сто-
ком, та геоморфологічні небезпеки, які реалізуються у вигляді ерозійних, зсувних процесів та
селевої активності.
2. Природокористування на прирічкових територіях може безпосередньо загрожувати
стабільності функціонування та самовідновлення природно-територіальних комплексів, які
розташовуються в межах даних територій, а також бути причиною опосередкованих (наведе-
них) небезпечних явищ, які реалізуються внаслідок порушення в екосистемах при втручанні
в природні режими діяльності ріки та річкової системи в цілому. Тісний взаємозв’язок між
природними процесами, які протікають на прирічкових територіях, та природокористуван-
ням, яке здійснюється в долинах річок, може бути причиною посилення проявів як гідро-
логічних, так і геоморфологічних небезпек, по відношенню як до природних екосистем при-
Розділ 2. Основи природокористування
85
річкових територій, так і до природно-техногенних комплексів, створених господарською
діяльністю людини.
3. Виокремлюється два основні можливі напрямки (сценарії) реалізації небезпек приро-
докористування на прирічкових територіях:
1) негативний вплив ріки та річкової мережі на природокористування в межах приріч-
кових територій. Гідрологічні та геоморфологічні небезпечні явища, які пов’язані з природ-
ними режимами та гідравлічно-геологічними особливостями певної місцевості, а також з
непрямими наслідками діяльності людини, несуть потенційну загрозу для ведення госпо-
дарської діяльності на прирічкових територіях. При цьому будь-які види природокористу-
вання на даних територіях фактично знаходяться в «зоні підвищеного ризику» по відношен-
ню до відповідних небезпек;
2) негативний вплив природокористування на ріку та прирічкові території. Госпо-
дарська діяльність на прирічкових територіях може стати як прямою, так і опосередкованою
причиною прояву та посилення гідрологічних та геоморфологічних несприятливих явищ у
долині ріки. Найбільш негативні наслідки для водних природно-територіальних комплексів
проявляються у кількісних та якісних змінах у складі флори і фауни, порушенні гідро-
логічних режимів та змінах гідравлічних особливостей русел рік, виникненні «наведених»
гідрологічних та геоморфологічних небезпек.
Список використаної літератури
1. Водний Кодекс України. Введено в дію Постановою Верховної Ради України № 213/95
від 06.06.1995 / Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189. В редакції
від 19.01.2012 р.
2. Земельний Кодекс України. Ухвалений Законом Верховної Ради України 25.10.2001 № 2768-
III / Відомості ВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27. В редакції від 05.09.2012 р.
3. Вадімов В.М. Екосистемні передумови районування прирічкових територій України на
основі басейнового підходу [Електронний ресурс] / В. Вадімов, А. Вадімова. – Режим
доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/2009_17/5_Vadimov_
Vadimova.pdf.
4. Кушніренко М.М. Збереження ландшафтів прирічкових територій як умова сталого роз-
витку міста / М.М. Кушніренко // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.12. –
С. 29-33.
5. Садковская О.Е. Архитектурно-планировочная организация ландшафтов зарегулирован-
ных рек малых и средних городов юга России [Электронный ресурс] / О.Е. Садковская //
ISSN 1994-0351. Интернет-вестник ВолгГАСУ. Политематическая сер. –2010. – Вып. 1
(10). Режим доступа к статье: www.vestnik.vgasu.ru.
6. Самойленко В.М. Основи системного гідроекологічного районування територій// Гідро-
логія, гідрохімія і гідро екологія / В.М. Самойленко. Наук. зб./ Відп. ред. В.К. Хільчевсь-
кий. – К.: Ніка-Центр, 2001. – Т. 2. – С. 95-110.
7. Архипова Л.М. Функціональна структура природно-техногенних гідроекосистем /
Екологічна безпека та природокористування______________________________
86
Л.М. Архипова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.8. – С. 101-106.
8. Векслер А.Б. Надежность, социальная и экологическая безопасность гидротехнических
объектов: оценка риска и принятие решений / А.Б. Векслер, Д.А. Ивашинцов, Д.В. Сте-
фанишин. – СПб.: ВНИИГ им. Б.Е. Веденеева, 2002. – 591 с.
9. Федоров М.П. Экология для гидротехников / М.П. Федоров, М.Б. Шилин, Н.Н. Ролле. –
СПб.: ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева, СПб ГТУ, 1992. – 90 с.
10. Беркович К.М. Антропогенная измененность русел и размывы берегов как показатели
экологической напряженности на реках России / К.М. Беркович, Р.С. Чалов, А.В. Чернов
// Проблемы оценки экологической напряженности территории России: факторы, райо-
нирование. – М.: Изд-во МГУ. – 1993. – С. 42-52.
11. Беркович К.М. Взаимное влияние добычи ПГС и путевых дноуглубительных работ на
судоходных реках / К.М. Беркович // Современное состояние водных путей и проблемы
русловых процессов. – М.: Географ. ф-т МГУ. – 1999. – С. 41-47
12. Дубняк С.С. Еколого-гідроморфологічний аналіз проблем підтоплення земель у зоні
впливу Дніпровських водосховищ / С.С. Дубняк // Наукові праці УНДГМІ. – 2007. – Вип.
256. – С. 293-307.
13. Abbasov R.K. Analysis of non climatic origins of floods in the downstream part of the Kura
River, Azerbaijan / R.K. Abbasov, R.N. Mahmudov // Natural Hazards. – 2009. – Vol. 50, Nu.
2. – Р. 235-248.
14. Авакян А.Б. Наводнения. Концепция защиты / А.Б. Авакян // Известия РАН. Серия гео-
графическая. – 2000. – № 5. – С. 40-46.
15. Kundzewicz Z.W. Summer Floods in Central Europe – Climate Change Track? /
Z.W. Kundzewicz, U. Ulbrich, T. Brücher et al. // Natural Hazards. – 2005. – Vol. 36, Num. 1-
2. – Р. 165-189.
16. Nirupama N. Increase of Flood Risk due to Urbanisation: A Canadian Example / N. Nirupama,
S.P. Simonovic // Natural Hazards. – 2007. – Vol. 40. – Num. 1. – Р. 25-41.
17. Надежность хвостовых хозяйств обогатительных фабрик / [С.Н. Гузенков, Д.В. Стефа-
нишин и др.]. – Белгород: «Везелица», 2007. – 674 с.
18. Качинський А.Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи: мо-
нографія / А.Б. Качинський; Ін-т проблем національної безпеки. Нац. акад. служби без-
пеки України. – К.: [б. н.], 2004. – 470 с.
19. Лисиченко Г.В. Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управ-
ління / Г.В. Лисиченко, О.Л. Забулонов, Г.А. Хміль. – К.: Наукова думка, 2008. – 544 с.
20. Стефанишин Д.В. Адитивна модель сукупного ризику у природокористуванні / Д.В.
Стефанишин, Ю.Д. Стефанишина // Вісник НУВГП. Збірник наукових праць. –
Вип. 1(41). – Рівне: НУВГП. – 2008. – С. 72-77.
21. Вітлінський В.В. Економічний ризик: ігрові моделі / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко,
А.В. Сігал, Я.С. Наконечний. – К.: КНЕУ, 2002. – 446 с.
22. Сявавко М.С. Математичне моделювання за умов невизначеності / М.С. Сявявко, О.М.
Рибицька. – Львів: НВФ «Українські технології», 2000. – 319 с.
Розділ 2. Основи природокористування
87
23. Hsieh L.-Sh. An Assessment of Structural Measures for Flood-prone Lowlands with High Pop-
ulation Density along the Keelung River in Taiwan / L.-Sh. Hsieh, M.-H. Hsu, M.-H. Li // Nat-
ural Hazards. – 2006. – Vol. 37. – Num. 1-2. – Р. 133-152.
24. Baldassarre G. Probability-weighted hazard maps for comparing different flood risk manage-
ment strategies: a case study / G. Baldassarre, A. Castellarin et al. // Natural Hazards. – 2009. –
Vol. 50. – Num. 3. – Р. 479-496.
25. Трускавецький Р.С. Заходи з охорони та відтворення родючості ґрунтів на тимчасово
затоплюваних нижньотерасових рівнях Карпатських рік [Електронний ресурс] / Р.С.
Трускавецький, Ю.Л. Цапко, В.М. Калініченко, Н.Ю. Соколова. – Режим доступу до
статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/aig/2009_70/pdf/3n.pdf.
26. Сусідко М.М. Районування території України за ступенем гідрологічної небезпеки /
М.М. Сусідко, О.І. Лук’янець // Наук. праці УкрНДГМІ. – Вип. 253. – 2004. – С. 196-204.
27. Шикломанов И.А. К проблеме оценки влияния крупных водохозяйственных проектов на
окружающую среду / И.Л. Шикломанов, В.Ю. Григорьев // Гидротехническое строитель-
ство. – 1987. – № 10. – С. 52–55.
28. Стефанишин Д.В. Моделювання екологічного ризику зменшення чисельності рибних
популяцій в ріці, де відбувається трансформація русла й падіння мінімальних рівнів /
Д.В. Стефанишин, Ю.Д. Стефанишина // Вісник НУВГП. Збірник наукових праць. –Вип.
4 (36). – Частина 1. Рівне: НУВГП. – 2006. – С. 33-43.
29. Регіональна доповідь «Про стан навколишнього природного середовища в Івано-
Франківській області за 2008 рік» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.
ecoif.com.ua/dopovid.html.
30. Ковальчук І.П. Сучасні морфодинамічні процеси у гірсько-лісових ландшафтах Україн-
ських Карпат / І.П. Ковальчук, А.Б. Михнович // Науковий вісник УкрДЛТУ: Лісова ін-
женерія: техніка, технологія і довкілля. – Львів: УкрДЛТУ – 2004.– Вип.14.3.– С.273-285.
Стаття надійшла до редакції 24.04.13 українською мовою
© Ю.Д. Стефанишина-Гаврилюк
ОПАСНОСТИ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ НА ПРИРЕЧНЫХ ТЕРРИТОРИЯХ
Произведен анализ опасностей природопользования на приречных территориях на ос-
нове установления причинно-следственной связи между проведением хозяйственной дея-
тельности в пределах данных территорий та возможности реализации негативных явлений
и процессов как природного, так и техногенного характера.
© Y.D. Stefanyshina-Havryliuk
THE HAZARDS OF NATURE MANAGEMENT ON STREAMSIDE AREAS
The hazard analysis of nature management on streamside areas was made based on estab-
lishing cause-and-effect relation between economical activity on these territories and negative nat-
ural or man-caused events and processes realization.
http://www.springerlink.com/content/102967/?p=4cce1044b6c2405b95d4752bd679a161&pi=0
|