Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств
Здійснено аналіз системи менеджменту конкурентоспроможністю підприємства. Обгрунтовано концептуальні позиції підвищення ефективності такої системи. The analysis of the system of management is carried out by the competitiveness of enterprise. It's based the conceptual positions of increase of ef...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5765 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств / О.В. Лепьохін // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 37-39. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860078480248537088 |
|---|---|
| author | Лепьохін, О.В. |
| author_facet | Лепьохін, О.В. |
| citation_txt | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств / О.В. Лепьохін // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 37-39. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Здійснено аналіз системи менеджменту конкурентоспроможністю підприємства. Обгрунтовано концептуальні позиції підвищення ефективності такої системи.
The analysis of the system of management is carried out by the competitiveness of enterprise. It's based the conceptual positions of increase of efficiency of such system.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:14:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
37
ВСТУП
Концепція ефективного менеджменту підприємств
має важливе значення як для розвитку теоретичних ос*
нов практики управління в Україні, так і прикладне зна*
чення для розробки деякого орієнтира, моделі майбут*
нього в проведених реформах і розвитку економіки.
РЕЗУЛЬТАТИ
Перш ніж перейти до розгляду концепції ефектив*
ного менеджменту зазначених суб'єктів господарюван*
ня, варто нагадати, що ціль даного типу управління —
наявність конкурентоздатності підприємства як об'єкта
управління.
Відповідно до цього головним завданням ефектив*
ного менеджменту є досягнення й утримання конкурен*
тоздатності підприємства в умовах зміни зовнішнього і
внутрішнього середовища. Це завдання можна розби*
ти на дві окремі задачі принципового значення:
по*перше, забезпечення конкурентоздатності внут*
рішнього середовища підприємства;
по*друге, забезпечення його конкурентноздатності
в зовнішнім середовищі.
Внутрішня конкурентоздатність названих суб'єктів
господарювання виражається у виробленні і розвитку
внутрівиробничих ресурсів і компетенцій, що дозволи*
ли б підприємству завоювати переваги перед конкурен*
тами. Іншими словами, це оптимальне використання
внутрішніх можливостей організації з метою забезпе*
чення її конкурентоздатності.
Зовнішня конкурентоздатність підприємства поля*
гає в задоволенні запитів зовнішнього середовища за
допомогою оптимального використання його зовнішніх
можливостей, інакше кажучи, у створенні і підтримці
зовнішніх конкурентних переваг організації.
Названі конкурентоздатності взаємозалежні і впли*
вають один на одного, а також на загальну конкурен*
тоздатність підприємства. До того ж, здійснюється це
конкурентоздатним менеджментом організації. Звідси
випливає, загальна конкурентоздатність названих суб'єк*
тів господарювання має двоїсту природу, що виражаєть*
ся в композиції двох цих складових. Очевидно, що ви*
сокий рівень якої*небудь складової забезпечує підви*
щення конкурентоздатності в цілому.
Разом з тим навіть при досить високому рівні внутр*
УДК 338.45
КОНЦЕПЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ
О. В. Лепьохін,
к. е. н., доцент, Класичний приватний університет, м. Запоріжжя
Здійснено аналіз системи менеджменту конкурентоспроможністю підприємства. Обгрунто�
вано концептуальні позиції підвищення ефективності такої системи.
The analysis of the system of management is carried out by the competitiveness of enterprise. It's
based the conceptual positions of increase of efficiency of such system.
ішньої конкурентоспроможності організація не буде
мати високий рівень загальної, якщо не буде забезпе*
чена її конкурентоздатність з погляду використання
ринкових можливостей.
На підставі сказаного можна зробити висновок, що для
одержання організацією максимально високих результатів
необхідно найбільше повно реалізувати її ринкові можли*
вості і досить забезпечити максимально високий рівень
внутрішньої конкурентоспроможності. Дійсно, на думку
Т. Йеннера, конкурентоздатність підприємства залежить
"...від його уміння вчасно розпізнавати релевантні зміни в
конкурентному середовищі і розвивати свої ресурси так,
щоб адекватно відповідати на ці зміни".
У тому випадку, коли робота з вивчення споживчого
попиту, розробки й впровадження на ринку нових видів
продукції, проведення рекламних кампаній і т.п. органі*
зована некомпетентно і безграмотно, рівень внутрішньої
конкурентоспроможності організації аж ніяк не застра*
ховує її від низьких результатів і навіть банкрутства. Од*
нак усі зусилля менеджменту в справі підвищення зовні*
шньої і внутрішньої конкурентноздатності організації
можуть не забезпечити високий рівень загальної конку*
рентоздатності, якщо відбулися глибокі кризові явища в
макрооточенні підприємства, що впливають на знижен*
ня рівня зовнішньої конкурентоздатності організації.
Для досягнення поставлених цілей і завдань необхідно
на основі аналізу зовнішнього і внутрішнього середови*
ща виявляти або створювати потенціал успіху і забезпечу*
вати його трансформацію у фактори успіху, що виступає
прерогативою ефективного (конкурентоздатного) менед*
жменту, а не стратегічного менеджменту.
Стратегічний менеджмент і ефективний менеджмент
не є ідентичними чи такими, що знаходяться в конфлікті,
вони є взаємодоповнюючими механізмами управління.
Хоча обидва припускають необхідність зосередити увагу
на клієнтах, вони мають також важливі відмінності один
від одного. Найбільш важливим для розуміння нашої кон*
цепції виступає слово "конкурентоздатність" як головний
цільовий пріоритет у рамках ефективного менеджменту.
Згідно з цим, ефективний менеджмент повинен забезпе*
чувати конкурентоздатність підприємства, а стратегічний
менеджмент — виконання функцій планування, реагуючи
на зовнішні зміни суб'єкта господарювання. Кожен ме*
Інвестиції: практика та досвід № 3/200938
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
ханізм виконує своє завдання. Стратегічний менеджмент
повинен використовуватися в процесі ефективного менед*
жменту як доповнюючий механізм для забезпечення внут*
рішньої і зовнішньої конкурентноздатності підприємства.
Розглянемо поняття потенціалу успіху. Такий потенц*
іал характеризує здібності і ресурси підприємства, за до*
помогою яких воно може стійко забезпечувати ефектив*
ність своєї діяльності в умовах ринку, тобто бути конкурен*
тоздатним.
Фактори успіху, у свою чергу, спираються на потенц*
іал успіху і відрізняються від нього тим, що безпосеред*
ньо впливають на ринковий ефект, виступаючи рушійною
силою успіху підприємства, завдяки своєму адекватно*
му застосуванню на ринку. Наприклад, якщо при вико*
ристанні кваліфікації персоналу або організаційної куль*
тури створена ефективна послуга, то ці названі можли*
вості підприємства уже виступають факторами успіху.
У рамках виявлення та створення потенціалу ус*
піху важливо вчасно виявляти небезпеку і можливості
як у внутрішнім середовищі підприємства, так і в
зовнішнім оточенні. На цій основі повинна досягатися
його конкурентноздатність.
Незважаючи на складний характер успіху, багато нау*
ковців єдині в тім, що основа успіху — стійкі конкурентні
переваги, що полягають у кращих, з позицій клієнта, спо*
живчих властивостях даного товару в порівнянні з конкуру*
ючим. Наприклад, численні перемінні, що в спеціальній літе*
ратурі характеризуються як фактори успіху, не можуть спри*
яти зміцненню позицій торгової марки, тому що не орієнту*
ються безпосередньо на потреби споживача [1—4].
Варто відзначити, що конкурентні переваги частіше
визначаються внутрішнім потенціалом підприємства,
чим потенціалом зовнішнього середовища. Таким чином,
зміщені акценти зі сфери бар'єрів вступу на ринок і мо*
більності підприємства у бік мобільності ресурсів на
ринку факторів виробництва. Безумовно, що ресурсні
переваги даного суб'єкта господарювання набувають
важливе значення тільки у випадку кореляції з ринко*
вими запитами, тобто з точки зору клієнта.
Поряд з орієнтацією на споживача підприємства в
питаннях забезпечення своєї конкурентоздатності по*
винні враховувати і конкурентів, у зв'язку з тим, що дані
господарські суб'єкти у своїй діяльності прагнуть при*
нести клієнту більше вигод у порівнянні з пропозиціями
конкурентів, максимізуючи тим самим власний успіх. У
той же час надмірна конкурентна орієнтація може при*
вести до негативного впливу на успіх підприємства.
Незважаючи на те, що при звичайному аналізі зовніш*
нього оточення в центрі уваги знаходяться насамперед
конкуренти і споживачі, у процесі ефективного менедж*
менту необхідне глобальне охоплення навколишньої се*
ред даного суб'єкта господарювання для виявлення галузі,
що дозволить досягти і протягом тривалого часу зберегти
надзвичайний стан підприємства в порівнянні з конкурен*
тами. У зв'язку з цим, у першу чергу, менеджментом
підприємства визначається — які фактори успіху в очах
споживачів будуть мати значення в майбутньому. На
підставі прогнозів виявляється майбутній потенціал успі*
ху, при цьому зважується задача: треба намагатися шука*
ти новий потенціал чи використовувати уже виявлений.
Дуже важливі передумови, що обумовлені потреба*
ми клієнтів, а також передумови, пов'язані з конкурен*
тами, тому що ресурси підприємства втрачають свою
цінність саме під впливом їхньої активності.
Що стосується створення нового потенціалу успіху,
то підприємство повинне визначитися, на яких ринках —
нових чи освоєних — будуть поліпшені чи збережені його
конкурентні позиції. При цьому суб'єкти господарюван*
ня повинні прагнути використовувати те, чим володіють
тепер, по*новому впроваджуючи інновації. Головна ува*
га на цих підприємствах повинна приділятися нетрадиц*
ійному і більш інтенсивному використанню наявних у
їхньому розпорядженні ресурсів з метою створення но*
вих відмітних здібностей в організації. У такому випадку
менеджери повинні не просто пристосовувати наявні в них
ресурси до вимог середовища, у якому вони будуть ви*
користовуватися, залишаючи для інших ті вимоги, які їхні
ресурси не можуть задовольнити. Навпаки, вони творчо
повинні використовувати свої ресурси, формуючи вимо*
ги оточення, які вони здатні цілком задовольнити, його
параметри, яким вони можуть відповідати щонайкраще,
на підставі цього постійно обновляючи і трансформуючи
свою організацію як з позицій її внутрішньої будівлі, так
і з позицій її зовнішнього оточення. Дійсно, "знати, на
що здатна організація, уміти матеріалізувати ці здібності,
зрозуміти умови, при яких ці здібності стають затребу*
ваними оточенням, і створити ці умови — ось запорука
успіху в сучасному світі", за словами В.С. Єфремова. Усе
сказане дозволяє зробити висновок, що для забезпечен*
ня конкурентноздатності підприємства повинні активно
створювати навколо себе таке середовище, якому вони
відповідають у максимальному ступені, тобто їхній внут*
рішній потенціал повинний отримати максимальне вира*
ження і зажадання в зовнішньому оточенні.
Для теорії і практики ефективного менеджменту вели*
ке значення мають взаємозв'язки в процесі його здійснен*
ня. При цьому необхідним є постійний розвитк нового по*
тенціалу успіху і трансформації його у фактори успіху.
Здійснення розглянутого процесу ефективного ме*
неджменту повинне базуватися на наступних групах
принципів, відомих у науці управління:
I група. Принципи орієнтування: місії і стратегії; фак*
тор якості; задоволення споживачів; інновації.
II група. Принципи критичних факторів: фактор часу;
інновації; інформаційні технології; корпоративність.
III група. Принципи пріоритетів: людські фактори;
мотивація; професіоналізм.
Варто відзначити, що перераховані принципи ефек*
тивного менеджменту будуть змінюватися з ростом
рівня мінливості економічного середовища.
Необхідно нагадати, що для досягнення конкурен*
тоздатності господарських суб'єктів повинен бути уп*
равлінський вплив. Тому з виявленням і створенням по*
тенціалу успіху підприємства повинен відбуватися роз*
виток потенціалу успіху менеджменту.
Насамперед потенціал розвитку менеджменту ви*
значається величиною і структурою ресурсів, можливо*
стями їхнього використання і віддачею. Менеджменту
як управлінню необхідні наступні види ресурсів: людські
(менеджери), матеріальні ресурси (в основному — ком*
п'ютерна техніка), інформаційні ресурси і фінансово*
економічні ресурси. До того ж, непоправним ресурсом
менеджменту виступає час, тому в процесі менеджмен*
ту актуальна проблема економії часу. Слід зазначити,
що не самі ресурси, а їхній рух характеризує потенціал
розвитку менеджменту. Однак, як і потенціал успіху
підприємства, даний потенціал розвитку важливо реа*
лізувати відповідно до потреб об'єкта управління і змін
зовнішнього середовища. Це, у свою чергу, відповідно
до думки Є.М. Короткова, є концепцією управління, ор*
ієнтованою на розвиток. Названий автор стверджує:
"Поняття потенціалу розвитку управління має дві сто*
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
39
рони: з одного боку, це харак*
теристики ресурсів і можли*
вості їхнього використання, з
іншого боку — це концепція
управління, що прийнята у
фірмі й орієнтує на інновації і
розвиток...".
Отже, якщо концепція уп*
равління підприємством на*
цілена на забезпечення конку*
рентоздатності даного госпо*
дарського суб'єкта, то конку*
рентоздатність менеджменту
буде визначатися конкурен*
тоздатністю підприємства.
Іншими словами, успішна реалізація потенціалу управлі*
ння буде виражатися в конкурентноздатності об'єкта уп*
равління. Внаслідок цього процес розвитку потенціалу
менеджменту повинний базуватися на наведених раніше
принципах ефективного менеджменту.
У зв'язку з тим, що ефективний менеджмент має влас*
ну концепцію, що не суперечить загальним питанням ро*
зуміння управління, але виражається цей тип управління
у своїх акцентах, структурі проблем, методології, варто
вести мову також і про потенціал системи, механізму і
процесу даного типу управління. Потенціал цих складо*
вих ефективного менеджменту укладений в тих можли*
востях, що закладені в них щодо розвитку і змін.
Закономірні тенденції розвитку менеджменту, вик*
ликані науково*технічним прогресом, соціальними
змінами, економічними умовами, визначають спрямо*
ваність розвитку і характер змін, що відбуваються та по*
винні відбуватися при цьому розвитку. А також визна*
чають вимоги до системи, механізму і процесу менедж*
менту. Саме цим ефективний менеджмент і відрізняється
(у табл. 1 наведені вимоги до системи, механізму і про*
цесу ефективного менеджменту на підприємстві).
Необхідно відмітити, що тільки інтеграція системи,
механізму і процесу ефективного менеджменту в ре*
зультаті синергетичного ефекту може забезпечити кон*
курентоздатність об'єкта управління.
Ефективний менеджмент сам по собі не пропонує
єдиної, що має вузьке застосування, технології вирішення
проблем в галузі конкурентоздатності, скоріше він являє
собою масштабне дійство, яке припускає переосмислення
кожного аспекту бізнесу. Сучасні українські підприємці вже
усвідомили важливість вивчення досвіду передових країн,
процвітаючих фірм та їх передової управлінської технології.
Далі їм необхідно перейти до зміни орієнтирів і стилю уп*
равління. Мінливість зовнішнього середовища господарсь*
ких суб'єктів завжди вимагає інновацій, нестандартного мис*
лення і нових варіантів економічної поведінки.
Ними можуть виступати: прагнення до відновлення,
пошук нових форм і методів управління (у т.ч. викорис*
тання передового досвіду роботи конкурентів й інтен*
сивність контактів зі споживачами, постачальниками,
зовнішніми партнерами), моніторинг соціально*еконо*
мічної обстановки й адаптації системи управління до
нових умов, використовуючи при цьому унікальні кон*
курентні переваги підприємства. Крім того, актуальний
перехід від окремих функціональних і технічних рішень
до комплексних рішень в області управління, у першу
чергу, на основі раціоналізації інформаційних і комуні*
каційних процесів. При цьому повинна відбуватися про*
фесіоналізація управління, зміст якої не тільки в про*
фесійній підготовці менеджерів і забезпеченні для них
відповідної освіти, але і в побудові організації управлі*
ння, орієнтованої на професіоналізм управління. У зв'яз*
ку з цим актуальними стають пропозиції щодо поступо*
вого формування "організацій, що грунтуються на знан*
нях", або "організацій, що навчають". Проте успіх діяль*
ності господарських суб'єктів залежить не тільки від
професійного рівня, але і відповідальності їхнього кер*
івництва. Важливо, щоб це усвідомили основні власни*
ки підприємства, особливо ті, хто зайнятий в органах
управління (спостережній раді, правлінні). Розробити і
реалізувати раціональну концепцію ефективного мене*
джменту можуть тільки ті, хто дійсно очолює управлін*
ня підприємством, професійно володіє його проблема*
тикою і зацікавлений у довгостроковому процвітанні да*
ного суб'єкта господарювання.
На додаток до сказаного слід зазначити, що сучасні
українські підприємства повинні цілеспрямовано і завзято
займатися питаннями ділової й організаційної культури, з
одночасним створенням умов, що забезпечують спільне
вирішення проблем, які виходять за рамки формально вста*
новлених повноважень і відповідальності підрозділів.
ВИСНОВОК
Враховуючи вищезазначене, необхідно підкресли*
ти, що теорія менеджменту як наукова дисципліна оріє*
нтована на вирішення практичних задач. Тому зазначені
вище позиції неможливо оцінити на етапі розробки тео*
ретичних положень. Значимість теоретичних рекомен*
дацій можна визначити лише в реальних умовах. Оскі*
льки концепція ефективного менеджменту по сутності
є гіпотезою, що вимагає подальших досліджень і пере*
вірки, варто впровадити дану управлінську технологію
на яке*небудь промислове підприємство. Адже тільки
збіг положень теорії і практики, а також їх взаємодо*
повнення — істинні та цінні. На підставі цього названа
управлінська технологія повинна забезпечити конкурен*
тоздатність зазначених суб'єктів господарювання.
Література:
1. Фатхутдинов Р.Л. Система менеджмента: Учеб*
но*практическое пособие, 2*е изд. — М.: ЗАО "Бизнес*
школа" Интел*Синтез, 1997. — 352 с.
2. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика:
Пер. с англ, со 2*го изд. — М.: "Дело ЛТД", 1993. — 864 с.
3. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол.
і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. — 4*те вид., пере*
роб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 571 с.
4. Хаммер М, Мамин Дж. Реинжениринг корпора*
ции: Манифест революции в бизнесе: Пер. с англ. —
СПб.: Изд*во С.*Петербургского ун*та, 1997. — 332 с.
Стаття надійшла до редакції 24 грудня 2008 р.
Таблиця 1. Вимоги до системи, механізму і процесу ефективного
менеджменту на підприємстві
Система ефективного
менеджменту
Механізм ефективного
менеджменту
Процес ефективного
менеджменту
1. Гнучкість, адаптованість
2. Ступінь неформального
управління
3. Дебюрократизовані
організаційні структури
4. Прості та великі організаційні
структури з невеликою
кількістю ієрархічних ланцюгів
високої автономності
5. Диверсифікація
1. Мотивація, орієнтована на
розвиток інновацій
2. Інтеграція за цінностями
професіоналізму (нестандартне,
творче мислення)
3. Ініціативність
4. Колективізм з орієнтацією на
результат спільної діяльності
5. Гнучкі та оперативні
інформаційні зв’язки
6. Дослідження
7. Установка на оптимізм
1. Своєчасність рішень (фактор
часу)
2. Критерії якості рішень
3. Мобільність, швидке
реагування на зміни ситуації
4. Оптимальність використання
ресурсів
5. Оцінка досліджень, рішень та
альтернатив
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5765 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:14:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лепьохін, О.В. 2010-02-04T15:58:23Z 2010-02-04T15:58:23Z 2009 Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств / О.В. Лепьохін // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 37-39. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5765 338.45 Здійснено аналіз системи менеджменту конкурентоспроможністю підприємства. Обгрунтовано концептуальні позиції підвищення ефективності такої системи. The analysis of the system of management is carried out by the competitiveness of enterprise. It's based the conceptual positions of increase of efficiency of such system. uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України Загальні питання економіки Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств Article published earlier |
| spellingShingle | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств Лепьохін, О.В. Загальні питання економіки |
| title | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств |
| title_full | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств |
| title_fullStr | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств |
| title_full_unstemmed | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств |
| title_short | Концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств |
| title_sort | концепція ефективного менеджменту конкурентоспроможності підприємств |
| topic | Загальні питання економіки |
| topic_facet | Загальні питання економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5765 |
| work_keys_str_mv | AT lepʹohínov koncepcíâefektivnogomenedžmentukonkurentospromožnostípídpriêmstv |