Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ

Рассмотрены вопросы возможного освоения нетрадиционных природных ресурсов углеводородов, связанных с метаном угольных месторождений. Оценены ресурсы газа, содержащиеся в угольных пластах в отложениях среднего и верхнего карбона. Обосновано заложение параметрической скважины на более перспективные об...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Геологічний журнал
Дата:	2013
Автори:	Євдощук, М.І., Ставицький, Е.А., Стрижак, В.П., Вакарчук, С.Г., Недосєкова, І.В., Клочко, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут геологічних наук НАН України 2013
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57655
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ / М.І. Євдощук, Е.А. Ставицький, В.П. Стрижак, С.Г. Вакарчук, І.В. Недосєкова, В.П. Клочко // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 7-16. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860023967745572864
author	Євдощук, М.І. Ставицький, Е.А. Стрижак, В.П. Вакарчук, С.Г. Недосєкова, І.В. Клочко, В.П.
author_facet	Євдощук, М.І. Ставицький, Е.А. Стрижак, В.П. Вакарчук, С.Г. Недосєкова, І.В. Клочко, В.П.
citation_txt	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ / М.І. Євдощук, Е.А. Ставицький, В.П. Стрижак, С.Г. Вакарчук, І.В. Недосєкова, В.П. Клочко // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 7-16. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геологічний журнал
description	Рассмотрены вопросы возможного освоения нетрадиционных природных ресурсов углеводородов, связанных с метаном угольных месторождений. Оценены ресурсы газа, содержащиеся в угольных пластах в отложениях среднего и верхнего карбона. Обосновано заложение параметрической скважины на более перспективные объекты нижнего карбона как в угольных пластах, так и в традиционных терригенных коллекторах газовых залежей. The problems of exploration for unconventional hydrocarbon reservoirs related to coalbed methane resourses are featured. Gas resources confined to coal seams of the Middle and Upper Carboniferous sedimentary rocks are estimated. Location of a structural pilot well to explore deeper prospects as coal seams as conventional clastic reservois in the Lower Carboniferous is substantiated.
first_indexed	2025-12-07T16:48:54Z
format	Article
fulltext	Вступ Попит України на енергоносії на даний час значною мірою задовольняється за рахунок імпорту за світовими цінами нафти, газу та навіть вугілля. У зв'язку з високими темпами росту попиту та цін на газ все більше уваги приділяється пошукам нетрадиційних джеb рел газу та залученню у пошуковий процес територій, які раніше вважались безперсb пективними або малоперспективними. Одb ним з таких нетрадиційних джерел є метан вугільних пластів, а однією з перспективних, але поки що малодосліджених територій – південноbсхідна частина південного борту ДніпровськоbДонецької западини (ДДЗ) в зоні її зчленування із Західним Донбасом. Довгострокова програма видобування супутнього газу метану з вугільних родовищ Донбасу була розроблена ще у 1998 р. [8]. Вона визначила основні шляхи розвитку та напрями проведення робіт з вилучення меb тану, але не виконувалась через недостатню державну підтримку та обмежене фінансуb вання цих робіт, хоча основні її тези і були затверджені законодавчими актами. На сьоb годні в Україні газ вилучається лише попутно з видобуванням вугілля (переважно з метою дегазації шахт). Однак, незважаючи на те, що Донецький басейн розглядається не лише як вугільний, а і як великий газоносний регіон, у якому гаb зоносність вугільних пластів вивчена деb тально, вміщуючі породи у питанні газоносb ності вивчені недостатньо [2, 12]. За винятком північної зони дрібної складчасb тості на Донбасі промислові автономні скупb чення газу поки що не розвідані. Оцінка газоперспективності вугільної товщі Загалом, нерозвідані традиційні ресурси вуглеводнів (ВВ) України оцінюються не менше 28 млрд т у. п. Значні резерви нетраb диційного газу України становить метан 7ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 Рассмотрены вопросы возможного освоения нетрадиционных природных ресурb сов углеводородов, связанных с метаном угольных месторождений. Оценены ресурсы газа, содержащиеся в угольных пластах в отложениях среднего и верхb него карбона. Обосновано заложение параметрической скважины на более перспективные объекты нижнего карбона как в угольных пластах, так и в традиb ционных терригенных коллекторах газовых залежей. The problems of exploration for unconventional hydrocarbon reservoirs related to coalbed methane resourses are featured. Gas resources confined to coal seams of the Middle and Upper Carboniferous sedimentary rocks are estimated. Location of a strucb tural pilot well to explore deeper prospects as coal seams as conventional clastic reserb vois in the Lower Carboniferous is substantiated. © М. І. Євдощук, Е. А. Ставицький, В. П. Стрижак, С. Г. Вакарчук, І. В. Недосєкова, В. П. Клочко, 2013 УДК 622.324.5:553.94 ПЕРСПЕКТИВИ ПІВДЕННО>СХІДНОЇ БОРТОВОЇ ЧАСТИНИ ДНІПРОВСЬКО>ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ НА ВІЛЬНИЙ ГАЗ ТА МЕТАН ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ М. І. Євдощук1, Е. А. Ставицький2, В. П. Стрижак2, С. Г. Вакарчук2, І. В. Недосєкова2, В. П. Клочко1 (Рекомендовано акад. НАН України О. Ю. Лукіним) вугільних родовищ Донбасу. За різними оцінками, загальні прогнозні ресурси метаb ну в породах і вугільних пластах вугленосних відкладів Донбасу на глибинах від 500 до 1800 м сягають від 4–6 до 22 трлн м3, а проb мислові – 11,9 трлн м3, із яких 3,7 трлн м3 придатні до вилучення [1, 5, 7, 11, 12]. Близько 1,0 трлн м3 газу оцінюються як видобувні. Цей газ зосереджений в основb ному у трьох типах природних газових реb зервуарів. Перший – традиційний, пов'язаний переb важно з теригенними породами з конb диційними колекторами та прийнятною для вилучення з них газу проникністю. Газ у коb лекторських породах таких резервуарів може знаходитись лише у вільному або водорозb чинному стані. Вважається, що із загальної суми промислових ресурсів 11,9 трлн м3 в Донбасі на вільний газ припадає приблизно 5–15%, або ж близько 0,98 трлн м3. Другий тип – ущільнені пісковики, які хаb рактеризуються достатньою для вмісту проb мислових запасів метану пористістю, але мають дуже низьку проникність. Цей тип реb зервуару може бути названий як резервуари "зв'язаного газу в малопроникних колектоb рах". Із 11,9 трлн м3 промислових ресурсів метану в Донбасі найбільша частка припаb дає на резервуари цього типу – 8,838 трлн м3. Але метаноємність цих резервуарів невисоb ка. Обсяги метану в малопроникних пісковиb ках, рівноцінних за видобувними характеb ристиками метану вугільних пластів, за попередньою оцінкою, становлять 0,93 трлн м3, тобто приблизно стільки ж промислових реb сурсів, скільки їх міститься у вигляді вільноb го газу в традиційних пастках ВВ. При застоb суванні сучасних технологій вилучення видобувні запаси метану з малопроникних пісковиків можуть досягати до 30–40% проb мислових запасів. Попутно буде вилучатися метан і з покладів вільного газу, а також не оцінений окремо сланцевий газ, що в сумі дозволяє прогнозувати видобувні запаси в обсязі не менше 0,5–0,6 трлн м3. Третій тип природних резервуарів – це вугільні пласти, які вміщують газ переважно у сорбованому стані. Власне вугільні пласти за видобувними властивостями містять найбільше промислових ресурсів метану – 1,39 трлн м3. При застосуванні сучасних техb нологій вилучення видобувні запаси метану з вугільних пластів можуть сягати 30–40% промислових, тобто 0,42–0,56 трлн м3. Таким чином, ресурси, що потенційно можуть вилучатися свердловинною дегаb зацією, тобто реальні запаси, мають такий вигляд (трлн м3): у вугільних пластах – 1,39; у малопроникних пісковиках – 0,93; у траb диційних колекторах (вільний газ) – 0,98; всього – 3,3. Це у 3 рази більше підтверджеb них запасів природного газу в Україні (1,118 трлн м3), що свідчить на користь перспекb тивності постановки пошукових робіт на меb тан вугільних товщ Донбасу. Видобувні заb паси із всіх трьох типів колекторів можуть досягти близько 1 трлн м3. Газоперспективність вугільної товщі та вміщуючих порід на території південного борту ДДЗ На південному борті ДДЗ виявлена велика кількість нафтогазопроявів, зафіксованих на різних глибинах і в різних стратигb рафічних комплексах. Основна їх маса одержана в процесі буріння вугільних свердловин у східній частині борту на териb торіях Петриківського, Новомосковського та ПавлоградськоbПетропавлівського вугb лепромислових районів. Ресурси та запаси ВВ у вугільних пластах в їх межах Державb ним балансом запасів корисних копалин України [3] не обліковані. Не обліковані таb кож і ресурси метану у малопроникних пісковиках та сланцях. По вільному газу щільність нерозвіданих видобувних реb сурсів прогнозується у 10–20 млн м3 ВВ на 1 км2 [2, 4]. Тому задачею досліджень було комплексно оцінити ресурси метану як у вугільних пластах, так і у вміщуючих пороb дах, а також оцінити можливості існування різних типів пасток вільного газу на териb торії, яка практично не досліджена глибоb ким бурінням. Для визначення газоперспективності вугільної товщі та вміщуючих порід на териb торії південного борту ДДЗ були застосовані такі критерії оцінки: складність геологоbтекb тонічної будови площі; ступінь її вугленосb ності; ступінь метаморфізму; газоємність; глибини залягання вугільних пластів; наb явність та потужність покривних відкладів; гідрогеологічні умови; глибина залягання зони метанового вивітрювання. 8 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 Геолого>тектонічна характеристика району робіт та нафтогазоносність Територія південного борту ДДЗ у своїй крайній східній частині віднесена до Новоb московськоbПетропавлівської моноклінальb ної структурної зони. Остання, в свою чергу, є перехідним тектонічним елементом від ДДЗ до Складчастого Донбасу і знаходиться у зоні зчленування двох вугільних геологоb промислових районів: Петриківського і Ноb вомосковського. За геологоbпромисловим районуванням Донбасу територія проведенb ня робіт віднесена до тектонічного району Західного Донбасу (рис. 1). У геоструктурному відношенні досліджуb вана територія розташована у прибортовій частині південноbсхідного крила ДДЗ, яка примикає до північноbсхідного схилу Укb раїнського щита (УЩ) (рис. 1). В рельєфі фунb даменту їй відповідає Магдалинівська запаb дина, яка розташована між Михайлівським та СамарськоbВовчанським виступами. За даb ними сейсморозвідки [9, 10], епіцентр Магдаb линівської западини знаходиться на південь від Новоселівської та Улянівської структур. Пологе південноbзахідне крило западини слаb бо порушене розломами і характеризується незначними (1–3°) кутами нахилу шарів. Східна ж частина западини значно дислоковаb на розривною і плікативною тектонікою. Найдавнішими утвореннями осадового чохла в межах південного борту є турнейські та нижньовізейські відклади, які розвинуті пеb реважно на ділянках, прилягаючих до крайоb вого розлому. Вони розкриті деякими свердb ловинами Левенцівської, Михайлівської, ЗахідноbМихайлівської, Улянівської площ. На більшій частині досліджень на фундаменті заb лягають відклади верхнього візе. Крім них, із кам`яновугільних утворень практично повсюb ди розвинуті відклади нижнього серпухову і нижньої частини башкирського ярусу. Варто зазначити, що на території південb ного борту ДДЗ діють дві різні схеми страb тиграфічного розчленування кам`яновугільb них відкладів – прийнята в ДДЗ при роботах на нафту і газ та прийнята для Західного Донбасу при роботах на вугілля (рис. 2). Воb ни відрізняються як кількістю світ, так і їх обсягом. Зокрема, у верхньовізейському під'ярусі виділяється вугленосна (самарсьb ка) світа С1 3 і підвугленосна С1 2. Це слід брати до уваги при зіставленні вугільних і нафтогаb зових матеріалів. Потужність осадового комплексу в меb жах Магдалинівської западини, за даними сейсморозвідки [2, 10], становить близько 2600 м. У межах перспективної території борту товщини серпуховського ярусу збільb шуються з заходу на схід (враховуючи по глибині залягання фундаменту 1 км): у районі Михайлівської структури вони стаb новлять 150 м, на меридіані Голубівської – 200 м, а в районі Кохівської структури – 600 м. В загальних рисах потужності відкладів нижнього карбону відбивають структуру кристалічного фундаменту – в районах виступів вони значно зменшуються, а в межах западин – зростають. Башкирські відклади поширені досить широко, практично до границь УЩ на півдні (рис. 3). Для них закономірним є поступове зменшення сумарної потужності світ із схоb ду на захід, що характерно для Західного Донбасу в цілому. Потужність відкладів башb кирського ярусу у Петриківському районі коb ливається від 10 до 465 м при середній 440 м. Глибина залягання відкладів ярусу зростає від 118,85 м (св. 365) до 733,48 м (св. 10 159). Загалом, на схилах депресії відбувається виклинювання як верхньосерb пуховських, так і окремих пластів верхньоb візейських відкладів, що демонструє геоb логічний розріз на рис. 3. Враховуючи, що серпуховські відклади більш глинизовані, ніж верхньовізейські, а також значну їх потужність у східній частині борту, можна вважати їх, ймовірно, покришb кою для передбачуваних покладів газу верхнього візе і нижчезалягаючих компb лексів. Вугленосність, ступінь метаморфізму та глибини залягання вугільних пластів Магдалинівська западина складена вуглеb носними відкладами середнього та частково верхнього карбону та розбита системою скидів на блоки. Вугленосні відклади залягаb ють з нахилом на північний схід у бік ДДЗ. Куb ти падіння вугленосної товщі змінюються від 2° на виходах до 7° на занурених ділянках, а залягання порід повсюдно порушується поb логою хвилястою складчастістю, флексурниb 9ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 10 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 ми перегинами та численними розривними порушеннями, частина з яких безпосередньо пов'язана з розломами фундаменту. Основні розривні порушення району – це Михайлівсьb ке крайове порушення та Карабинівський скид першого порядку, які обмежують ділянку з півночі і півдня, а також скиди другого поb рядку – Голубівський, Орлівський і Новостеb панівський, що поділяють перспективну теb риторію на блоки (рис. 1). Незважаючи на те, що вугільні пласти заb лягають на значних глибинах (до 2–3 км), ступінь метаморфізму їх невисокий. Судячи з даних пошукових свердловин на вугілля, у середньому карбоні вугільні пласти світ С2 1–С2 2 відносять до перехідного типу – від бурих до довгополуменевих (БД), у світі С1 4 – до переважно довгополуменевих (Д), а у світі С1 3 – до газових груп 2Г. Потужність вугільних пластів – від 0,6 до 2,0 м; метаноносність вугілля навіть поблизу газових покладів низька і відповідає значенb ням, характерним для відповідних стадій меb таморфізму. На Михайлівському родовищі газу газоносність вугільних пластів, за даниb ми газокерновідбірників, становить від 2,5 до 4,5 м3/т с. б. м. (сухої беззольної маси). Вугленосність та газоносність вугленосних товщ Як промислово вугленосними, так і газоb носними виявились відклади нижнього та середнього карбону [6, 10]. Промислова вугленосність району приурочена до відкладів самарської світи (С ) верхньої часb тини візейського ярусу нижнього карбону і моспинської світи середнього карбону (С ) (рис. 2). На досліджуваній території продуктивна товща самарської світи нижнього карбону, що має промислову вугленосність, зануb рюється на значні глибини і в районі Миb хайлівського розлому залягає на глибині близько 2000 м (рис. 3). На площі Новоселівської структури (на північ від Михайлівського розлому) продукb тивна товща самарської світи розкрита свердловиною роторного буріння № 11г, поb тужність її сягає 300 м. Товща залягає в інтервалі глибин 2122–2410 м. За даними інтерпретації промислового каротажу в проb дуктивній товщі встановлено 10 пластів вугілля промислового значення потужністю від 0,60 до 0,95 м [10]. На площі Новомикоb лаївської структури (на північний захід від площі робіт) промислова вугленосність приb урочена до продуктивної товщі самарської світи нижнього карбону, потужність якої змінюється в межах 330–445 м. Товща заляb гає в інтервалі глибин 1130–1780 м. У відкладах цієї світи виявлено 46 пластів вугілля, з яких 16 відносно витриманих. Найбільш характерна середня потужність їх 0,75–1 м, змінюється від 0,60 м до 5,38 м. Загальний коефіцієнт вугленосності – 6,8; промисловий – 4,4. Усі вказані вугільні пласb ти відносяться до категорії тонких, мають переважно просту будову [10]. На Петриківській площі в розрізі світи вміщується 26 вугільних пластів і прошарків, з яких дев'ять пластів мають робочу поb тужність 1 м і більше [6, 9, 10]. Вугленосність середнього карбону пов'яb зана з відкладами усіх світ башкирського ярусу від С1 2 до С7 2 включно, але на площі Петb риківського родовища тільки у моспинській світі (С2 2) розкриті пласти робочої потужності, 11ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 Рис. 1. Оглядова карта району робіт з елементами геологоbгеофізичної вивченості та тектонічного районування 1 – площа Петриківського вугленосного району; 2 – площа Новомосковського вугленосного району; 3 – район робіт Царичанської ГРП 1950–1952 рр.; 4 – площа пошукових робіт ДК ГРЕ 1966–1968 рр.; 5 – район робіт Петриківської ГРП 1952–1956 рр.; 6 – ділянка попередньої розвідки; 7 – ділянки детальної розвідки та шахтових полів; 8 – границі ГПР; 9 – границі родовищ та пошукових площ; 10 – крайове порушення; 11 – порушення осадового чохла; 12 – порушення кристалічного фундаменту; 13 – дорифтові міжглибові глибинні розломи (за В. К. Гавришем): ВЛ – ВерхівцівськоbЛьгівський, ОХ – ОріховоbХарківський; 14 – регіональні профілі МЗГТ; родовища: 15 – нафтогазоконденсатне, 16 – нафтогазове, 17 – газоконденсатне, 18 – газове; 19 – нафтопрояви; 20 – газопрояви; 21 – УЩ; 22 – південний борт ДДЗ; 23 – південна прибортова зона ДДЗ; 24 – геологічний розріз по лінії профілю I – I`; 25 – населені пункти; 26 – границі областей та районів; 27 – річки; 28 – залізнична дорога; 29 – свердловини, пробурені Новомосковською ГРЕ у 1977–1980 рр.; 30 – свердловини, пробурені Новомосковською ГРЕ у 1964–1968 рр.; 31 – пошуковоbрозвідувальні та розвідувальні свердловини (роторні), пробурені трестом "Полтавнафтогазрозвідка"; 32 – структурноbпошукові свердловини, пробурені трестом "Полтавb нафтогазрозвідка"; 33 – контур Новоселівської площі; 34 – контур ПетриківськоbНовомосковської ділянки вивчення; 35 – проектна свердловина Царичанськаb506 12 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 Рис. 2. Зіставлення стратиграфічного розчленування кам`яновугільних відкладів Петриківського та Новомосковського вугленосних районів з одновіковими відкладами ДДЗ 13ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 Р и с. 3 . Г е о ло гі чн и й р о зр із п о л ін ії п р о ф іл ю I – I` ( п о ло ж е н н я р о зр із у д и в. н а р и с. 1 ) 1 – г ли н и ; 2 – п іс ки ; 3 – п іс ко ви ки ; 4 – а ле вр о лі ти ; 5 – а р гі лі ти ; 6 – м е р ге лі ; 7 – в ап н як и ; 8 – п іщ ан о bг ал ьк о ві в ід кл ад и ; 9 – в ап н и ст іс ть ; 1 0 – т е кт о н іч н і п о р уш е н н я; 1 1 – ву гі ль н и й п ла ст К 21 ; 1 2 – в уг іл ьн і п ла ст и п о ту ж н іс тю п о н ад 0 ,6 м ; 0 ,4 5 м ; д о 0 ,4 5 м ; 1 3 – н о м е р с ве р д ло ви н и , аб со лю тн а ві д м іт ка у ст я св е р д ло ви н и ; 1 4 – л ін ії ст р ат и гр аф іч н о го н е уз го д ж е н н я; 1 5 – в ап н як , п о ту ж н іс ть і си н о н ім ік а; 1 6 – г ли б и н а п ід о ш ви п ла ст а та й о го п о ту ж н іс ть а на Новоселівській площі (в межах Магдаb линівської западини) промислова вуглеb носність приурочена переважно до відкладів світ С5 2 та С7 2. Всього на Новоселівській площі у відкладах середнього карбону встановлено 30 шарів вугілля, а на сусідньому Петриківсьb кому родовищі – 42 пласти і прошарок вугілля. Здебільшого вугільні пласти мають складну будову. Потужність їх 0,65–1,50 м. Для них характерна наявність зон заміщення і вклинювання, у зв`язку з чим вони клаb сифікуються як невитримані. Обґрунтування перспектив нафтогазоносності південно>східної бортової частини ДДЗ Найбільші перспективи в нафтогазоносному відношенні пов`язуються з Магдалинівською западиною, де існують можливості як для латеральної міграції флюїдів, так і глибинних їх підтоків. За ступенем вивченості бурінням на нафту і газ територія досліджень південним МихайлівськоbЮр'ївським крайовим розлоb мом поділяється на дві частини – північну і південну. На північ від крайового розлому в межах прилягаючого до нього протяжного ЗачепилівськоbЛевенцівського валу виконаb но великий обсяг пошуковоbрозвідувальноb го буріння. В межах згаданого валу нафтогаb зопошуковими роботами було виділено до 20 брахіантиклінальних структур, на яких відкрито 14 газових та газоконденсатних родовищ з початковими розвіданими запаb сами від 0,4–0,7 млрд м3 (Голубівське, Миb колаївське родовища) до 7,0–17,6 млрд м3 (Кременівське, Пролетарське). Розміри структур по окремих продуктивb них горизонтах змінюються від 0,09 км2 х х19,6 м (Голубівське родовище) до 7,35 км2 х х 33 м (Пролетарське). Амплітуда складок – від 50–75 до 100–300 м та більше. Глибини залягання продуктивних горизонтів – від 710 до 2870 м. Тиск газу у покладах відповідає гідростатичному, причому кожен поклад хаb рактеризується своїм індивідуальним полоb женням контакту газ – вода, що свідчить про відсутність гідродинамічного зв`язку між окb ремими газоносними горизонтами. Основними колекторами є пісковики нижнього та середнього карбону з високиb ми значеннями пористості (в середньому 10–20%) та проникності (від 12–15 до 200–375 мД). Продуктивні горизонти та яруb си: башкирські – від Бb1 до Бb12; серпуховські – від Сb1 до Сb9; візейські – від Вb14 до Вb26. Покришками є здебільшого алевролітb аргілітові товщі. Переважаючим типом пасток є структурний. Типи покладів – склепінні, рідше пластові, тектонічноекрановані. Родоb вища багатопластові. Практично всі поклади газу розташовані у пісковиках вугленосної формації. Максимальна кількість продуктивb них горизонтів – 21 відмічена на Кременівсьb кому родовищі. Газоносний поверх – 1500 м. В той же час на північ від крайового розлоb му безпосередньо в межах борту буріння практично не проводилось, за винятком поодиноких свердловин у районі Білоb церківського виступу. Тут пробурені декілька параметричних та пошукових свердловин (Білоцерківська № 1, № 2, № 4, № 5, № 21, № 23, № 230, № 233). Також пробурені: струкb турноbпошукова свердловина 1 на сейсмоb профілі КНЗХ ЦаричанкаbБогодухів; св. № 3, № 8, № 608 Левенцівської площі; свердловиb ни Потичанськаb20, ЗахідноbМихайлівськаb3, які розкрили породи фундаменту (рис. 1). Більшість геологічної інформації про буb дову та нафтогазоносність цієї частини ділянки одержана із вугільних та картувальb них свердловин, глибина яких рідко перевиb щує 1000 м. За даними пошуковоbрозвідуb вальних свердловин на вугілля найбільш вивчені ділянки Петриківського, Новоb московського і ЗахідноbПавлоградського районів. Більшістю вугільних свердловин пробурена вугільна (самарська) світа С1 3, та їх вибої знаходяться у верхній частині верхньовізейських відкладів, а деякі з них розкривають фундамент. В межах південного борту відомі тільки численні нафтогазопрояви, зафіксовані пеb реважно у вугільних свердловинах (Петb риківський, Новомосковський, ЗахідноbПавb лоградський, Павлоградський та інші вугленосні райони). Нафтогазопрояви виявb лені в 19 свердловинах Петриківського вугільного району та в 25 свердловинах Ноb вомосковського. Зазначимо, що більшість свердловин із нафтогазопроявами Новоb московського вугільного району розташоb вані в зоні регіонального Орлівського скиду в межах великого Орлівського виступу в рельєфі поверхні фундаменту. 14 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 Всі свердловини з нафтогазопроявами Петриківського вугленосного району знахоb дяться на південь від БілоцерківськоbЛеb венцівської ділянки в районі с.м.т. Петb риківка (Петриківське вугільне родовище). В безпосередній близькості від цього роb довища проходить зона виклинювання кам'яновугільних відкладів і починається теb риторія відкритого УЩ. Оцінка ресурсів метану вугільної товщі Прогноз ресурсів метану на досліджуваній території був виконаний на підставі даних лише про запаси вугілля, його марки (метаb ноємність) з перерахунком цих даних у прогb нозні ресурси ВВ у малопроникних пісковиb ках і тільки до глибин оцінки вугільних родовищ (1600 м). Розміри ПетриківськоbНовомосковської площі сягають 720 км2. Середня щільність запасів на досліджуваній території при глиb бині оцінки до 1600 м та товщині пластів не менше 0,45 м дорівнює 5,22 млн т/км2. Зауb важимо, що у найбільш перспективній зоні, яка відповідає Магдалинівській западині, до цієї глибини розкриті та оцінені за запасами вугілля лише відклади середнього та верхньb ого карбону, які до того ж мають низькі поb казники метаморфізму вугілля (вугілля марb ки Д). Більш перспективні відклади нижнього карбону, що мають вугілля марки Г, у цій зоні бурінням не оцінені. Кількість метану у вугільних пластах, які залягають нижче відміток –650 м (глибина залягання зони метанового вивітрювання), коливається в широких межах – від 2,88 до 10,9 м3/т с. б. м. В цілому, по розрізу з глибиb ною і по падінню пластів вугілля відмічається підвищення газоносності, збільшення вмісту метану і зменшення азоту. Це підтвердb жується результатами кількісного та якісного визначень складу газу у пробах, відібраних керногазозаборником, і даними газометричb них досліджень [6]. Значні коливання метаb ноносності вугільних пластів (від 2,88 до 10,9 м3/т), відсутність чіткої залежності кількості газу від глибини, при порівняно витриманоb му складі газу, пояснюється екрануючим впливом покрівлі вугільних і міжвугільних пластів з різним ступенем щільності і газоb проникності. При середній метаноємності вугільних пластів 7,0 м3/т с. б. м. середня щільність ресурсів ВВ у робочих вугільних пластах, за виконаними авторами підрахунками, станоb вить 36,54 млн м3/км2; у вміщуючих породах – 23,60 млн м3/км2; сумарна щільність геоb логічних запасів у вугільних пластах і вміщуb ючих породах разом сягає 60,14 млн м3/км2. Це дуже незначна величина оцінки, але, якщо взяти до уваги той факт, що найбільш перспективна товща нижнього карбону заляb гає в інтервалі глибин від 1600 до 2600 м, а вугілля має більш високий ступінь метаb морфізму та газовіддачі, то доцільним є буріння параметричної свердловини, яка дозволила б комплексно оцінити газоb носність як вугільних, так і вміщуючих териb генних порід. Таку задачу може вирішити запропонована авторами (В. П. Стрижак, І. С. Рослий, Т. М. Пригаріна та ін.) свердлоb вина Царичанська № 506 з проектною глибиb ною 2650 м, проектним горизонтом – пороb дами кристалічного фундаменту і проходкою по них до 300 м, що окреслюється на схилі Царичанської (Магдалинівської) депресії. Тут можливе продовження у колекторсьb ких відмінах у межі борту башкирських і серb пуховських горизонтів, продуктивних на Улянівському родовищі. Шлях їх поширення може контролювати древня структурна лінія (палеорусло), яку, за даними Н. Т. Пашової, можливо, успадковує сучасна долина р. Кільчень. У кристалічному фундаменті очікується наявність зон розущільнення. Висновки Родовища вільного газу, які з півночі приляb гають до досліджуваної території південного борту ДДЗ, приурочені до зон з низьким ступенем катагенезу та вугіллями марок Б, Д та Г. Колекторами є пісковики нижнього і середнього карбону здебільшого світ С2 3–С2 5 з досить високими значеннями пористості (в середньому 10–20%) та проникності (від 12–15 до 200–375 мД). Переважаючим тиb пом пасток газу у південній прибортовій зоні ДДЗ є структурний. Типи покладів – склепінневі, іноді пластові, тектонічноекраb новані. Структури, як правило, незначні за розмірами: від 2–5 км х 5–7 км до 10–12 км, амплітуда складок – від 50–75 до 100–300 м та більше. Родовища віднесені до категорій 15ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2 малих із запасами від 1,3 до 7,0 млрд м3, за винятком Пролетарського (17 млрд м3). Найбільші перспективи в нафтогазоносb ному відношенні пов`язуються з Магдаb линівською западиною, де існують можлиb вості як для латеральної міграції флюїдів, так і глибинних їх підтоків. Перспективна ПетриківськоbНовомосb ковська площа, яка має площу 720 км2, на глибинах оцінки до 1600 м вміщує вугільні пласти робочої потужності (від 0,6 м) від 16 до 35. Щільність запасів вугілля змінюється від 2,74 (Петриківська площа) до 11,53 млн т/км2 (Новомиколаївська структура). Марки вугілля – БД, Д, ДГ і, рідше, Г; середня його метаноємність – 7 м3/т с .б. м. За виконаниb ми на площі оцінками, сумарна щільність заb пасів ВВ (у вугільних пластах та міжвугільній товщі) приблизно дорівнює 60 млн м3/км2. Оптимальними глибинами для видобуb вання метану вугільних пластів вважаємо глибини до 1200 м. Малопроникні пісковики та сланці на цих глибинах мають підпорядкоb ване значення і, навпаки, для глибин понад 1200 м на перше місце виходять малопроb никні пісковики та сланці. Вугільні пласти розглядаються як перспективні об'єкти, що потребують вивчення щодо можливості виb лучення з них сорбованого газу. Найбільш перспективними для опошукуb вання є відклади нижнього карбону та роb зущільнених порід фундаменту, які в межах западини залягають в інтервалі глибин 1600–2600 м. Буріння параметричної свердb ловини Царичанська № 506 з проектною глибиною 2650 м на схилі Магдалинівської депресії дасть відповідь на низку питань як з розповсюдження колекторських порід для вільного газу, так і з визначення метаb ноємності вугільних порід для підрахунку заb пасів сорбованого газу. Список літератури 1. Анциферов А. В., Тиркель М. Г., Хохлов М. Т. и др. Газоносность угольных месторождений Донбасса. – Киев: Наук. думка, 2004. – 431 с. 2. Дворянин Є. С., Кабишев Б. П., Пригарина Т. М. Нафтогазовий потенціал Південного борту ДніпровськоbДонецької западини: Довідник. – К., 1996. – 44 с. – (Препр./ Державне геb офізичне підприємство "Укргеофізика"; 96b1). 3. Державний баланс запасів корисних копалин України на 01.01.2011 р. Метан кам'яновугільb них родовищ. – К., 2011. – 185 с. 4. Євдощук М. І., Ставицький Е. А., Шморг Я. С. Науковоbтематичні дослідження генераційноb го потенціалу – основа для пошуку альтернаb тивних джерел вуглеводнів // Мінер. ресурси України. – 2012. – № 4. – С. 11–12. 5. Майборода А. А., Иванов Л. А., Анциферов В. А., Шурховецкий С. А. Оценка современной газоb носности угленосных толщ Донбасса на базе формационного анализа // Наук. пр. УкрНДМІ НАН України. – 2010. – № 6. – С. 140–151. 6. Михайлов В. А. , Курило М. В., Омельченко В. Г. та ін. Горючі корисні копалини України: Підb ручник. – К.: КНТ, 2009. – 376 с. 7. Овчаренко В. А., Лукинов В. В., Задара Г. З. Выбор наиболее перспективных объектов для добычи метана угольных месторождений Донбасса // Геотехн. механіка. – 2002. – Вип. 32. – С. 77–82. 8. Основні напрямки реалізації державної прогb рами видобутку супутнього газу – метану з вугільних родовищ Донбасу (1998–2010 pp.) / Іванців О.Є., Дудок І.В. – Львів: ІГГГІ НАН Укb раїни. – http://www.masters.donntu.edu.ua. 9. Приходченко В. Ф., Приходченко С. Ю. Особb ливості малоамплітудної порушеності вугільb них пластів ПавлоградськоbПетропавлівськоb го району Донбасу // Наук. вісн. НГАУ. – 2000. – № 4. – С. 4–5. 10. Результати комплексних геофізичних досліджень в межах південного борту ДДЗ на ділянці БілоцерківськоbЛевенцівська: Титул 223/04 / ДГП "Укргеофізика", Дніпропетb ровська геофізична експедиція "Дніпроb геофізика"; кер. Шемет В.Г., Омельченко В. В. – Дніпропетровськ, 2008. 11. Ставицький Е. А., Голуб П. С. Результати комплексних досліджень та обгрунтування перспективних зон і полігонів для пошуків сланцевого газу // Мінер. ресурси України. – 2011. – № 2. – С. 4–12. 12. Тиркель М. Г., Анциферов А. В., Глухов А. А. Изучение газоносности угольных формаций. – Донецк: Вебер, 2008. – 208 с. 1 Інbт геол. наук НАН України, Стаття надійшла Київ 31.01.13 2 ДП "НДІ нафтогазової промисловості" НАК "Нафтогаз України", Київ 16 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57655
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0367-4290
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:48:54Z
publishDate	2013
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
record_format	dspace
spelling	Євдощук, М.І. Ставицький, Е.А. Стрижак, В.П. Вакарчук, С.Г. Недосєкова, І.В. Клочко, В.П. 2014-03-13T06:10:51Z 2014-03-13T06:10:51Z 2013 Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ / М.І. Євдощук, Е.А. Ставицький, В.П. Стрижак, С.Г. Вакарчук, І.В. Недосєкова, В.П. Клочко // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 7-16. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0367-4290 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57655 622.324.5:553.94 Рассмотрены вопросы возможного освоения нетрадиционных природных ресурсов углеводородов, связанных с метаном угольных месторождений. Оценены ресурсы газа, содержащиеся в угольных пластах в отложениях среднего и верхнего карбона. Обосновано заложение параметрической скважины на более перспективные объекты нижнего карбона как в угольных пластах, так и в традиционных терригенных коллекторах газовых залежей. The problems of exploration for unconventional hydrocarbon reservoirs related to coalbed methane resourses are featured. Gas resources confined to coal seams of the Middle and Upper Carboniferous sedimentary rocks are estimated. Location of a structural pilot well to explore deeper prospects as coal seams as conventional clastic reservois in the Lower Carboniferous is substantiated. uk Інститут геологічних наук НАН України Геологічний журнал Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ Перспективы юго-восточной бортовой части Днепровско-Донецкой впадины на свободный газ и метан угольных месторождений Prospects for South Eastern flank parts Dnieper Donets basin free gas and gas coalbed methane Article published earlier
spellingShingle	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ Євдощук, М.І. Ставицький, Е.А. Стрижак, В.П. Вакарчук, С.Г. Недосєкова, І.В. Клочко, В.П.
title	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ
title_alt	Перспективы юго-восточной бортовой части Днепровско-Донецкой впадины на свободный газ и метан угольных месторождений Prospects for South Eastern flank parts Dnieper Donets basin free gas and gas coalbed methane
title_full	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ
title_fullStr	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ
title_full_unstemmed	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ
title_short	Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ
title_sort	перспективи південно-східної бортової частини дніпровсько-донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57655
work_keys_str_mv	AT êvdoŝukmí perspektivipívdennoshídnoíbortovoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadininavílʹniigaztametanvugílʹnihrodoviŝ AT stavicʹkiiea perspektivipívdennoshídnoíbortovoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadininavílʹniigaztametanvugílʹnihrodoviŝ AT strižakvp perspektivipívdennoshídnoíbortovoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadininavílʹniigaztametanvugílʹnihrodoviŝ AT vakarčuksg perspektivipívdennoshídnoíbortovoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadininavílʹniigaztametanvugílʹnihrodoviŝ AT nedosêkovaív perspektivipívdennoshídnoíbortovoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadininavílʹniigaztametanvugílʹnihrodoviŝ AT kločkovp perspektivipívdennoshídnoíbortovoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadininavílʹniigaztametanvugílʹnihrodoviŝ AT êvdoŝukmí perspektivyûgovostočnoibortovoičastidneprovskodoneckoivpadinynasvobodnyigazimetanugolʹnyhmestoroždenii AT stavicʹkiiea perspektivyûgovostočnoibortovoičastidneprovskodoneckoivpadinynasvobodnyigazimetanugolʹnyhmestoroždenii AT strižakvp perspektivyûgovostočnoibortovoičastidneprovskodoneckoivpadinynasvobodnyigazimetanugolʹnyhmestoroždenii AT vakarčuksg perspektivyûgovostočnoibortovoičastidneprovskodoneckoivpadinynasvobodnyigazimetanugolʹnyhmestoroždenii AT nedosêkovaív perspektivyûgovostočnoibortovoičastidneprovskodoneckoivpadinynasvobodnyigazimetanugolʹnyhmestoroždenii AT kločkovp perspektivyûgovostočnoibortovoičastidneprovskodoneckoivpadinynasvobodnyigazimetanugolʹnyhmestoroždenii AT êvdoŝukmí prospectsforsoutheasternflankpartsdnieperdonetsbasinfreegasandgascoalbedmethane AT stavicʹkiiea prospectsforsoutheasternflankpartsdnieperdonetsbasinfreegasandgascoalbedmethane AT strižakvp prospectsforsoutheasternflankpartsdnieperdonetsbasinfreegasandgascoalbedmethane AT vakarčuksg prospectsforsoutheasternflankpartsdnieperdonetsbasinfreegasandgascoalbedmethane AT nedosêkovaív prospectsforsoutheasternflankpartsdnieperdonetsbasinfreegasandgascoalbedmethane AT kločkovp prospectsforsoutheasternflankpartsdnieperdonetsbasinfreegasandgascoalbedmethane

Перспективи південно-східної бортової частини Дніпровсько-Донецької западини на вільний газ та метан вугільних родовищ

Репозитарії

Схожі ресурси