Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд
На основе авторских разработок в этой области созданы методология и методика цифрового структурно-литологического моделирования россыпей тяжелых минералов, модифицированные для титано-циркониевых месторождений, которые представляют собой эффективный способ информационного обеспечения всех этапов пои...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геологічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57657 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд / Д.П. Хрущов, О.П. Лобасов, О.О. Ремезова, С.П. Василенко, Т.В. Свівальнєва, О.А. Кравченко // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 26-36. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859592908826476544 |
|---|---|
| author | Хрущов, Д.П. Лобасов, О.П. Ремезова, О.О. Василенко, С.П. Свівальнєва, Т.В. Кравченко, О.А. |
| author_facet | Хрущов, Д.П. Лобасов, О.П. Ремезова, О.О. Василенко, С.П. Свівальнєва, Т.В. Кравченко, О.А. |
| citation_txt | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд / Д.П. Хрущов, О.П. Лобасов, О.О. Ремезова, С.П. Василенко, Т.В. Свівальнєва, О.А. Кравченко // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 26-36. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геологічний журнал |
| description | На основе авторских разработок в этой области созданы методология и методика цифрового структурно-литологического моделирования россыпей тяжелых минералов, модифицированные для титано-циркониевых месторождений, которые представляют собой эффективный способ информационного обеспечения всех этапов поисковых, геологоразведочных и эксплуатационных работ
As a result of author's developments in this research area the methodology for digital structural-lythological modelling of placers mineral, modified for the titanium-zirconium deposits, has been created.
|
| first_indexed | 2025-11-27T18:07:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вступ
Актуальність постановки проблеми цільовоb
го спеціалізованого моделювання перспекb
тивних геологічних об'єктів серед титаноb
цирконієвих розсипів включає два аспекти:
поbперше, нагальна потреба швидкого розb
ширення сировинної бази титану і цирконію
(у зв'язку зі стратегіями і тенденціями розb
витку авіаційної промисловості, космічних
технологій, ядерної енергетики, медицини,
хімічної промисловості тощо); поbдруге, неb
обхідність впровадження сучасних методів і
технологій інформаційного забезпечення
всіх заходів геологічної діяльності загалом і
відповідно – заходів, що стосуються сироb
винної бази вказаних вище елементів страb
тегічної значущості. До цього треба додати,
що розсипні родовища титаноbцирконієвих
руд найбільш технологічні, а отже, найбільш
інвестиційно привабливі.
Цільовим науковоbтехнічним колективом
Інституту геологічніх наук НАН України (та
інших науковоbдослідних і проектних орb
ганізацій) розроблено методику цифрового
структурноbлітологічного моделювання осаb
дових формації, що відзначається високою
інформаційною і прогнозною здатністю. Ця
методика адаптована для умов розсипів
важких мінералів, зокрема титаноbцирb
конієвих руд.
Мета даної роботи – демонстрація реb
зультатів можливостей і перспектив цільоb
26 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Актуальность постановки проблемы связана с необходимостью внедрения инноb
вационных методов информационного обеспечения исследований и работ всех
направлений геологической деятельности. На основе авторских разработок в
этой области созданы методология и методика цифрового структурноbлитологиb
ческого моделирования россыпей тяжелых минералов, модифицированные для
титаноbциркониевых месторождений, которые представляют собой эффективb
ный способ информационного обеспечения всех этапов поисковых, геологоразb
ведочных и эксплуатационных работ. Результаты, возможности и перспективы
моделирования этого направления демонстрируются на примерах двух типовых
месторождений титаноbциркониевых руд – Злобичского и МотроновскоbАнновсb
кого (североbзападная часть и югоbвосточный склон Украинского щита соответb
ственно).
The actuality of the problem is connected with the need to implement the innovative
methods of information supervision for all geological activity areas. As a result of
author's developments in this research area the methodology for digital structuralb
lythological modelling of placers mineral, modified for the titaniumbzirconium deposits,
has been created. This methodology represents an efficient tool for information superb
vision of all the stages of deposits utilization (prospecting, exploration and exploitation).
The obtained results, possibilities and prospects of this modelling issue are demonb
strated on the example of two typical deposits of titaniumbzirconium ores – Zlobychy
and MotronabAnnyvske deposits (northbwestern and southbeastern slopes of the
Ukrainian shield, respectively).
УДК (552.5:519.872):004.942
ЦИФРОВІ СТРУКТУРНО>ЛІТОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ
ЗЛОБИЦЬКОГО І МОТРОНІВСЬКО>АННІВСЬКОГО
РОЗСИПНИХ РОДОВИЩ ТИТАНО>ЦИРКОНІЄВИХ РУД
Д. П. Хрущов, О. П. Лобасов, О. О. Ремезова, С. П. Василенко,
Т. В. Свівальнєва, О. А. Кравченко
© Д. П. Хрущов, О. П. Лобасов, О. О. Ремезова,
С. П. Василенко, Т. В. Свівальнєва,
О. А. Кравченко, 2013
вого цифрового структурноbлітологічного
моделювання для вирішення завдань, спряb
мованих на освоєння розсипних родовищ
титаноbцирконієвих руд на прикладі двох тиb
пових родовищ – Злобицького і Мотронівсьb
коbАннівського.
Поставлена мета включає такі задачі:
– короткий виклад методології і методів
розробки;
– демонстрація прикладів цифрового
структурноbлітологічного моделювання та
завдань, що вирішуються за їх допомогою;
– визначення можливостей і перспектив
моделювання.
Розглянута методика за своєю результаb
тивністю і рівнем детермінованості по суті є
технологією, яка призначена для інфорb
маційного забезпечення прогнозних, пошуb
кових, геологорозвідувальних і експлуаb
таційних робіт титаноbцирконієвої галузі
гірничовидобувної промисловості.
Ретроспективний огляд, постановка
проблеми, методологія i методи
Ретроспективний огляд. Структурноbлітоb
логічне моделювання осадових формацій як
самостійний напрям геологічного моделюb
вання розвивалося в ІГН НАН України з 80bх
років минулого сторіччя [9]. В даний час розb
виток цього напряму виразився в розробці
прогнозного цифрового структурноbлітоb
логічного моделювання, що впроваджувалоb
ся на прикладах геологічних об'єктів
соленосних, червоноколірноbтеригенних і
розсипних (золотоносних і титанbцирb
конієвих) формацій [10 та ін]. У вітчизняній
практиці приклади цифрового моделювання
геологічних об'єктів наводяться в ряді
публікацій, в основному в тематичних
збірниках Української асоціації геоінформаb
тики "Теоретичні та прикладні аспекти
геоінформатики" (2004–2009 рр.), де значна
частина робіт присвячена вирішенню завb
дань нафтової геології. Досить результативні
розробки Криворізького територіального
відділення Міжнародної академії комп'ютерb
них наук і систем щодо геоінформаційної
системи "КbMINE", спрямовані переважно на
забезпечення гірничовидобувної галузі [2].
За методологічною позицією близький до
нашого підхід був використаний при ствоb
ренні системи моделювання "Коммодор"
[1]. Серед зарубіжних публікацій прикладаb
ми ефективного моделювання осадових
товщ, здійсненими на рівні комп'ютерних
технологій останніх років, є роботи B. Kostic,
P. Suss, T. Aigner [13], G. M. Grammer, P. M.
Harris, G. P. Eberli, E. MacCormack, J. C.
MacLachen, C. H. Eyles [14].
Елементи математичного моделювання
розробляються австралійським підприb
ємством "Leme Pirsa" при вивченні комплеb
ксних розсипів мінералів Південної та
Східної Австралії (Ken McQueen, Adrian
Farbis, Jonathan Clarke, Roslin Chan,
Bauhong Hou). В Європі дослідження розсиb
поутворюючих мінералів та їх перетворень
проводить група Harald Dill, Federal Institute
for Geoscinces and Natural Resources,
Hannover, Germany, але отримані результати
не доведені до стадії прогнозного моделюb
вання, придатного для використання в пракb
тичних цілях. Результати геологоbдиb
намічного моделювання розсипів (група
А. В. Лаломова, Росія) висвітлені в маb
теріалах міжнародного проекту IGCPb514
"Fluvial paleobsystems: evolution and minerl
deposits" (2004–2010).
Інформація, наведена у згаданих вище
публікаціях, свідчить про інтенсивність і реb
зультативний розвиток даного напряму
геоінформатики та досить високий рівень
напрацювань при вузькій їх цільовій спрямоb
ваності, фрагментарності і недостатній меb
тодологічній основі, що визначає значні пеb
реваги нашої розробки.
У 2012–2013 рр. виконується проект
"Цифрове структурноbлітологічне і геологоb
динамічне моделювання розсипних родоb
вищ важких мінералів" у рамках Російськоb
Українського фонду фундаментальних
досліджень, за яким вже отримано нові реb
зультати про підвищення ефективності моb
делювання для робіт дрібної і середньої
масштабності.
По розглянутих у цій статті геологічних
об'єктах – Злобицькому і Мотронівськоb
Аннівському родовищах – були спроби моb
делювання за відомими у світовій практиці
комп'ютерними програмами, однак пубb
лікації отриманих результатів невідомі.
Методологія структурно�літологічного
моделювання. Грунтується на розвитку
трьох наукових дисциплін: формаційного
аналізу [6–8 та ін.], структурноbлітологічноb
27ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
го розчленування осадових геологічних тіл з
використанням системного підходу [5 та
ін.], а також математичного та комп'ютерноb
го моделювання [3, 4 та ін.].
Цільова база даних, що являє собою осb
нову для цифрового моделювання, базуєтьb
ся на авторських прийомах розчленування
опорних розрізів геологічного об'єкта.
Особливості складання бази даних для
розсипів полягають в наборі критеріїв розчb
ленування розрізів об'єкта. Найбільш реb
зультативним критерієм є виділення літоb
фацій і фацій. Виділення перших (літофацій)
здійснюється за загальноприйнятими праb
вилами. Визначення фацій, а тим більше
мікрофацій і генетичних типів, відзначається
неоднозначністю, і в цьому випадку довоb
диться зупинятися на рівні літофацій і літоb
типів. Визначення двокомпонентних порід
проводиться за звичайними номенклатурb
ними правилами, для трикомпонентних
порід точна ідентифікація встановлюється
на основі трикутних діаграм. Як особний
елемент розчленування позначається рудна
мінералізація. Фіксуються якісна і кількісні
характеристики. Встановлення цих характеb
ристик визначається типом розсипу.
Процедура побудови моделі передбачає
виконання таких етапних завдань: розробки
схеми ієрархічної структури об'єкта; встаb
новлення літологічного наповнення струкb
турних елементів; розробки двомірного маb
кета моделі; розробки цифрової об'ємної
моделі; верифікації. Після цього можливо її
використання (одержання похідних маb
теріалів).
Отримана комп'ютерна модель являє
собою віртуальне об'ємне багатостороннє
відображення геологічного об'єкта, що
містить його структурні та якісні характерисb
тики. Принциповою її відміною від траb
диційних двовимірних графічних матеріалів
є також властивість безперервності.
З трьох намічених рівнів масштабності
моделювання – регіонального, зонального
(дрібний, середній масштаби) та локального
(великий масштаб, умовна межа – від 1:50 000
і крупніше) – моделі розсипів належать до
типу цільових і, таким чином, здебільшого
відповідають першому з цих рівнів – локальb
ному. Модель цільового типу, призначена
для розв'язання конкретних задач прогнозуb
вання, пошуків, розвідки та експлуатації
розсипів важких мінералів, відповідно буb
дується на основі введення даних, що являє
собою предмет моделювання.
Програмне забезпечення і формати да�
них. Числові моделі структурних і літоb
логічних параметрів зберігаються у вигляді
бінарних файлів у структурі картографічної
бази програмного комплексу "Geomapping".
В цій системі передбачається візуалізація
побудов і експорт результату до формату
точкової системи ГІС ArcView, грида ГІС
ArcView чи широко розповсюдженого компb
лексу Surfer. Вхідна інформація системи
"Geomapping" подається у форматі shp ГІС
ArcView.
Цифрові прогнозні
структурно>літологічні моделі
титано>цирконієвих родовищ
Демонструються два зразки цифрових
структурноbлітологічних моделей (ЦСЛМ)
розсипних титаноbцирконієвих родовищ, що
є прикладами двох найбільш характерних
геологоbпромислових генетичних типів, –
алювіального (Злобицьке родовище) і приb
бережноbморського (МотронівськоbАннівb
ське родовище). Кожен з цих прикладів
являє собою найбільш складний за геоb
логічною будовою, особливостями розb
поділу рудного матеріалу і генетичної діагb
ностики випадок, що дає підстави
розглядати їх як еталон для моделювання
родовищ близьких до них генетичних типів.
Злобицьке родовище
Загальна геологічна характеристика. Родоb
вище знаходиться в північноbзахідній часb
тині Українського щита (УЩ), в адмініb
стративному відношенні відноситься до
Чоповицького району Житомирської
області. Родовище розглядається як першоb
черговий об'єкт для забезпечення сировинb
ної бази Іршанського гірничоbзбагачувальb
ного комбінату.
За формаційними ознаками родовище
включає дві товщі: алювіальну, переважно
псамітового складу (полтавська серія) і кору
вивітрювання порід кристалічного фундаb
менту (каолінового профілю). Зруденіння
має наскрізний характер. Менші за масштаb
бом концентрації ільменіту відмічені в четb
28 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
вертинних відкладах, що перекривають розb
сип. У нижній частині розрізу осадової товщі
(відкладах бучацької світи – 1% обсягу товщі)
концентрації ільменіту також місцями підвиb
щуються і досягають 170 кг/м3. Середній
вміст ільменіту в контурі балансових запасів
алювіальної частини розсипу становить 56,2
кг/м3, в корі вивітрювання – 66,6 кг/м3.
Площа родовища вивчена різномасшb
табними геологічними роботами, включаюb
чи детальні масштабу 1:5000. Фактогb
рафічна основа досліджень представлена
понад 1200 свердловинами, які пробурені
через 50–100–200 м.
Структурно�літологічна модель. У ході
відпрацювання методики розроблений
демонстраційний зразок ЦСЛМ. Модиb
фікаційні особливості процедури моделюb
вання полягають у такому. База даних, яка
використовувалася для моделювання,
містить максимальний комплекс вихідного
фактичного матеріалу: первинне розчленуb
вання опорних розрізів (з урахуванням
площадних і свердловинних геофізичних
досліджень), результати детального літоb
логічного дослідження керна шляхом
петрографічних, мінералогічних, металоb
генічних аналізів з генетичною інтерпреb
тацією. Ці ж дані використані для побудови
двовимірних моделей об'єкта як попередньb
ого етапу при моделюванні. Згідно із струкb
турноbформаційним підрозділом об'єкта,
виділено дві підмоделі: відклади полтавської
серії і кора вивітрювання.
Для моделювання відкладів полтавської
серії при їх розчленуванні для виділення
структурних елементів приймалися дві груb
пи ознак: чисто літологічна – літофації і генеb
тична – мікрофації. У товщі алювіальної
фації виділено 19 літофацій, що в різних
співвідношеннях становлять 10 мікрофацій.
В результаті створення ЦСЛМ отримана
серія похідних карт, профілів і розрахункоb
вих параметрів, що дозволяє дати комплеb
ксну об'ємну характеристику промислових
параметрів зруденіння, структури, речовинb
ного складу та умов утворення родовища.
У ряді наших попередніх робіт наводятьb
ся приклади найбільш інформативних
похідних ЦСЛМ (структурні карти, карти
літофацій і мікрофацій, розподілу вмісту ільb
меніту та ін.) [11]. Нижче демонструється
один з фрагментів ЦСЛМ, що відображає
зональність кори вивітрювання і вміст ільb
меніту в довільно наміченому блоці гірськоb
го масиву родовища (рис. 1).
Зроблено автоматичний підрахунок заb
пасів ільменіту за бортовим вмістом ільb
меніту: 10–25 кг/м3 – 214 тис. т і менше
10 кг/м3 – 32 тис. т. Показано площадний
розподіл вмісту ільменіту в товщі кори
вивітрювання (рис. 2).
Розроблення моделі забезпечило
вирішення таких завдань:
– встановлення просторового розміb
щення рудних тіл, простеження їхнього
зв'язку з морфологією покладу, літофаціями
і фаціямі, генотипами тощо;
– виділення ділянок селективної відробки;
– автоматичний підрахунок запасів за
встановленим бортовим вмістом рудного
компоненту;
– відпрацювання комплексної методики
прогнозування родовищ.
Мотронівсько>Аннівське родовище
Загальна геологічна характеристика. У
адміністративному відношенні Мотронівсьb
коbАннівське родовище знаходиться у
Верхньодніпровському районі Дніпропетb
ровської області. Ділянка, що розглядаєтьb
ся, розташована в межах Середньоb
придніпровського блока УЩ (рис. 3).
Вважається, що геологічна будова ділянки
близька до такої Малишевського родовища,
і, за домінуючою точкою зору, є північноb
західним продовженням останнього.
Найбільш давніми утвореннями усього геоb
логічного розрізу слугують породи архею
(плагіограніти, мігматити), що залягають на
глибині 50–120 м. Верхня частина порід
кристалічного фундаменту вивітрена і покb
рита корою вивітрювання. Розріз осадового
чохла в межах площі Малишевського родоb
вища в цілому представлений відкладами
палеогену (бучацька, київська, харківська
світи) і неогену (новопетрівська світа як
верхня, міоценова, частина полтавської
серії, боярська світа та її вікові аналоги –
верхи середнього міоцену–пліоцен), а також
четвертинної системи (за В. Ю. Зосимовиb
чем, Модифіковані стратиграфічні схеми Укb
раїни, 2013 р. та ін.)
На площі МотронівськоbАннівського роb
довища розріз осадового чохла починаєтьb
29ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
ся відкладами бучацького ярусу (глинисті
піски з прошарками глин, каолінів та бурого
вугілля товщиною від 0 до 28 м). Вище заляb
гає піщаноbглиниста товща київського ярусу
товщиною 0–15 м, перекрита глауконітовиb
ми пісками харківської світи товщиною
15–18 м. Відклади харківського ярусу мають
майже суцільне поширення. На плоскій, гоb
ризонтальній поверхні харківського ярусу (у
західній частині родовища – безпосередньо
на корі вивітрювання кристалічного фундаb
менту) з поступовим переходом залягає
піщана товща, яку більшість геологів відноb
сить до полтавської серії. Мабуть, ця частиb
на розрізу повинна відповідати більшій
частини новопетрівської світи (за В. Ю. Зоb
симовичем). У товщі "полтавської серії" в
межах ділянки за літологічними ознаками і
характером зруденіння (за матеріалами геоb
логозйомочних і геологорозвідувальних
робіт) виділяються три горизонти.
Нижній горизонт в середньому має товb
щину приблизно 6 м і представлений зелеb
нуватоbсірими дрібноb і тонкозернистими
30 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Рис. 1. Фрагмент структурноbлітологічної моделі Злобицького родовища ільменіту
(кора вивітрювання)
пісками з глауконітом. Цей
горизонт залягає безпосеb
редньо на зеленуватоbсірих
глауконітbкварцових пісках
харківського ярусу і пов'язаb
ний з ними поступовим пеb
реходом. Середній вміст
важких мінералів у породах
нижнього горизонту не пеb
ревищує 0,3–0,6%; зруb
деніння іноді локалізується
безпосередньо на контакті з
відкладами харківського
ярусу і, піднімаючись на
3–5 м, поступово переходить у середній
горизонт. Ширина рудних тіл (шарів і лінз)
не перевищує 500–600 м при довжині
500–1000 м.
Середній горизонт представлений жовb
туватоbсірими дрібноb і тонкозернистими
кварцовими пісками товщиною від 6–8 м у
східній частині до 10–15 м – у середній і
західній частинах ділянки. З цим горизонтом
пов'язані окремі роз'єднані шари і лінзи,
збагачені рудними мінералами, вміст яких
досягає промислових значень. Місцями ці
шари і лінзи переходять у нижній горизонт,
утворюючи єдині рудні тіла. Найбільша
кількість рудних тіл відмічається в південноb
східній і західній частинах родовища. Тут
рудні тіла середнього горизонту переходять
у перекриваючий верхній горизонт, утворюb
ючи єдину товщу рудоносних пісків. Для
пісків середнього горизонту фоновий вміст
31ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Рис. 2. Розподіл вмісту ільменіту в товщі кори вивітрювання
Рис. 3. Ситуаційна карта розташування титаноbциркониевых руд (з використанням
даних В. Д. Ярового та ін.)
важких мінералів невисокий, зазвичай не
більше 5–10 кг/м3. У рудних шарах і лінзах
вміст важких мінералів коливається в межах
17–73 кг/м3, в середньому 35–40 кг/м3. Сеb
ред мінералів важкої фракції переважають
характерні для відкладів полтавської серії
ільменіт, рутил, дистен, силіманіт, ставроліт,
турмалін, циркон. Середній вміст рудних
мінералів по площі витриманий і становить
(%): циркону – 4,4; рутилу – 14; ільменіту –
45,5; дистену і силіманіту – 23,8; турмаліну –
55. Товщина рудоносних шарів і лінз сеb
реднього горизонту сягає 2–10 м, в сеb
редньому 4,05 м, при середній товщині безb
рудних шарів 6,3 м.
Верхній горизонт представлений тонкоb
зернистими кварцовими пісками з характерb
ним строкатим забарвленням і косою шаруb
ватістю. Рудні тіла мають товщину від 3,5 до
20,4 м, в середньому 11,2 м. У покрівлі гориb
зонту над рудоносними пісками залягає маb
лопотужний безрудний шар кварцових пісків
максимальною товщиною 6 м.
У літологічному відношенні піски полb
тавської серії досить однорідні. Розмір зеb
рен важких мінералів менше розміру зерен
кварцу, вони концентруються в основному у
фракції 0,100 – 0,056. Вміст глинистої
фракції сягає 13–14%. Середній розмір зеb
рен рудних мінералів, за аналізами Вільb
ногірського ГМК, по 270 пробах становить
(мм): циркону – 0,0654; рутилу – 0,0783; ільb
меніту – 0,0755; дистену і силіманіту –
0,0879; ставроліту – 0,0878; турмаліну –
0,088. Середній розмір зерен кварцу – 0,140
мм. За матеріалами геологозйомочних і геb
ологорозвідувальних робіт на відкладах полb
тавської серії в межах Мотронівськоb
Аннівського родовища залягає піщана
товща сарматського (?) віку (приблизно моb
же відповідати низам боярської світи за Моb
дернізованими стратиграфічними схемаb
ми). Товщина цієї товщі змінюється від 6,6
до 27,0 м, в середньому 18,3 м. Товща
представлена дрібноb і середньозернистиb
ми пісками з вмістом глинистої фракції від
8–10 до 35–40%. Вміст рудних мінералів сяb
гає 0,1–0,7%, місцями зростає до 2–3%.
Підвищення вмісту простежується в нижніх і
середніх частинах розрізу на північноb
західному і західному флангах родовища.
Середня товщина шарів з середнім вмістом
важкої фракції 2,03% становить 2,8 м. Такі
рудні тіла сарматської (?) товщі можуть
об'єднуватися з рудними тілами підстилаюb
чої полтавської серії (з вмістом умовного
ільменіту 18 кг/м3) в єдиний рудоносний гоb
ризонт. Середній розмір зерен рудних мінеb
ралів у пісках сарматського ярусу (?) станоb
вить (мм): циркону – 0,891; рутилу –
0,09652; ільменіту – 0,0917; дистену і
силіманіту – 0,0990; ставроліту – 0,963.
Піщана товща поступово переходить в
зеленуватоbсірі глини (очевидно, верхнього
міоцену – пліоцену) товщиною від 5–7 до
10–12 м. Завершувальна частина розрізу
представлена четвертинними відкладами,
товщина яких на вододілах сягає 50 м.
Середній вміст у рудних пісках кар'єрного
поля, за даними Вільногірського ГМК, станоb
вить (кг/м3): колективного концентрату –
82,63; ільменіту – 45,78; рутилу – 12,75; цирb
кону – 6,80; дистену і силіманіту – 11,23; ставb
роліту – 9,15; умовного ільменіту – 127,75,
при мінімально необхідному 90,6 кг/м3. Конb
диційність – 14%. Товщина рудних пісків сяb
гає 3–24 м, середня 11,2 м. Середня товщиb
на розкриву становить 52,2 м. Коефіцієнт
розкриву – 4,66, що дозволяє застосувати
відкритий спосіб для відпрацювання даного
родовища. Збагачення рудних пісків може
здійснюватися гравітаційним методом за
існуючою на Вільногірському ГМК схемою.
При потужності кар'єру 5 млн м3 рудних
пісків на рік запаси МотронівськоbАннівсьb
кого родовища забезпечать його роботу на
30 років. Враховуючи потреби на рівні 6–6,5
млн м3 рудних пісків на рік, ці запаси забезb
печать роботу родовища протягом 24–26
років.
Цифрова структурно�літологічна мо�
дель. Розроблено попередній (демонb
страційний) зразок ЦСЛМ родовища. З
підготовленої нами спеціалізованої бази даb
них у моделювання введені вихідні дані, що
стосуються структурних характеристик руb
довміщуючої товщі, літофаціального розчb
ленування (за двома ознаками – вмістом
глинистого матеріалу і гранулометричним
складом) та площадного розподілу вмісту
рудних мінералів, колективного концентрату
та умовного ільменіту (за середнім вмістом
у розрізах рудної товщі по розвідувальних
свердловинах). У базі даних враховані
розрізи 1062 свердловин (в обробленому
вигляді).
32 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Демонструються приклади найбільш
представницьких похідних (візуалізацій)
ЦСЛМ.
Карта ізопахіт (товщин) рудної товщі. На
карті відображена основна смуга підвищеb
них потужностей рудоносної товщі північноb
західного простягання в середній частині
ділянки, що корелює з гіпсометричними паb
раметрами підошви товщі (рис. 4). З цією
смугою корелюються також ділянки підвиb
щених концентрацій рудних мінералів.
Карта площадного розподілу ільменіту.
Показано розподіл ільменіту за встановлеb
ними градаціями вмістів (рис. 5). Основна
смуга підвищених концентрацій північноb
західного простягання в середній частині
ділянки корелюється із зниженнями
рельєфу підошви рудовміщуючої товщі і
підвищеннями її товщини.
Карта площадного розподілу циркону.
Особливості розподілу корелюються з такиb
ми для ільменіту та інших мінералів (рис. 6).
Основні результати інтерпретації поb
хідних ЦСЛМ:
– встановлення просторового розміb
щення рудних тіл, простеження їх взаємоb
33ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Рис. 4. Карта ізопахіт (товщин) рудоносної товщі
зв'язків з морфологією рудної товщі та її
літологічними особливостями (глинистістю,
гранулометричним складом пісків і т. д.);
– встановлення просторового розміb
щення технологічних властивостей рудної
товщі (вмісту глинистого матеріалу, грануb
лометричного складу пісків);
– виділення ділянок селективного відb
працювання;
– автоматичний підрахунок запасів ільb
меніту, циркону та інших мінералів за встаb
новленими градаціями вмістів;
– відпрацювання методики прогнозуb
вання та оцінки родовищ даного геологоb
промислового типу на суміжних територіях
Висновки
На прикладі двох типових генетично різних
геологоbпромислових типів розсипних роb
довищ титаноbцирконієвих руд продемонb
стровані результати і можливості розробки
ЦСЛМ як сучасної багатоцільової високоеb
фективної технології інформаційного забезb
34 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Рис. 5. Карта площадного розподілу ільменіту
печення геологорозвідувальних та ексb
плуатаційних робіт. Отримані моделі є демоb
нстраційними, наближеними, але вже досb
татніми для складання геологічних розділів
технікоbекономічного обгрунтування на доb
розвідку та експлуатацію. У демонстраційні
моделі не були закладені деякі види інфорb
мації, зокрема розподіл рудного матеріалу у
розрізах свердловин. Для проектування
експлуатаційних робіт необхідна розробка
більш великомасштабної робочої моделі із
забезпеченням введення поточних даних в
модель, як постійно діючу, для перманентb
ного її уточнення (в порядку авторського
супроводу робіт). Крім того, продемонстроb
ваний напрям моделювання може бути моb
дифікований для дорозвідки інших опошуb
кованих розсипних родовищ, а також
прогнозування родовищ на перспективних
площах.
Список літератури
1. Аузин А. А., Глазнев В. В. Компьютерное
трехмерное моделирование геологических
объектов и процессов // Зб. наук. пр. "Теореb
35ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Рис. 6. Карта площадного розподілу циркону
тичні та прикладні аспекти геоінформатики". –
К., 2004. – Т. 1. – С. 50–60.
2. Геоинформационная система "КbMINE". –
КрТО МАКНС. – 40 с. (буклет).
3. Гребенніков С. Є., Лобасов О. П. Геологоbмаb
тематичне моделювання і географічні інфорb
маційні системи в задачі моніторингу седиb
ментаційних басейнів // Вісн. Київ. нац. унbту.
Геологія. – 2001. – Вип. 19. – С. 28–31.
4. Гребенніков С. Є., Лобасов О. П. Моделюванb
ня будови басейнів в середовищі ArcView //
Мінер. ресурси України. – 2003. – № 4. –
С. 25–31.
5. Карагодин Ю. Н. Региональная стратиграb
фия. – М.: Недра, 1985. – 180 с.
6. Рухин Л. Б. Основы литологии. Учение об осаb
дочных породах / Под ред. Е. В. Рухиной. Изд.
3bе, переработ. и доп. – Л.: Наука, 1969. –
703 с.
7. Страхов Н. М. Проблемы современного и
древнего осадочного процесса: В 2 т. / Отв.
ред. В. Н. Холодов. – М.: Наука, 2008. – Т. 1. –
495 с.
8. Тимофеев П. П. Формационный анализ сложb
ных регионов. – М.: Наука, 1983. – 185 с.
9. Хрущев Д. П., Компанец Г. С. Литология галоb
генных и красноцветных формаций Предкарb
патья. – Киев: Наук. думка, 1988. – 196 с.
10. Хрущов Д. П., Лобасов А. П. Принципы разраb
ботки цифровых структурноbлитологических
моделей осадочных формационных подразb
делений // Геол. журн. – 2006. – № 2–3. –
С. 90–120.
11. Хрущов Д. П., Лобасов А. П., Гейченко М. В.
Структурноbлитологические модели персb
пективных осадочных формацій // Мінер. реb
сурси України. – 2010. – № 4. – С. 39–44.
12. Grammer G. M., Harris P. M., Eberli G. P.
Integration of outcrop and modern analogs in
reservoir modeling // American Association of
Petroleum Geologists, Memoir 80. – 2004.
13. Kostic B., Suss M. P., Aigner T. Three – dimenb
sional sedimentary architecture of Quaternary
sand and gravel resources: a case study of ecob
nomic sedimentology (SW Germany) // Intern. J.
of Earth Sci. – 2007. – Vol. 4. – P. 743–767.
14. MacCormack K. E., Maclachlen J. C., Eyles C. H.
Viewing the subsurface in three dimensions: inib
tial results of modeling the Quaternary sedimenb
tary infill of the Dundas Valley, Hamilton, Ontario
// Geosphere. – 2005. – Vol. 1. – P. 23–31.
Інbт геол. наук НАН України Стаття надійшла
Київ 08.05.13
Ebmail: khrushchov@hotmail.com,
remezovabe@mail.ru
36 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57657 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0367-4290 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T18:07:38Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хрущов, Д.П. Лобасов, О.П. Ремезова, О.О. Василенко, С.П. Свівальнєва, Т.В. Кравченко, О.А. 2014-03-13T06:17:23Z 2014-03-13T06:17:23Z 2013 Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд / Д.П. Хрущов, О.П. Лобасов, О.О. Ремезова, С.П. Василенко, Т.В. Свівальнєва, О.А. Кравченко // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 26-36. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0367-4290 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57657 (552.5:519.872):004.942 На основе авторских разработок в этой области созданы методология и методика цифрового структурно-литологического моделирования россыпей тяжелых минералов, модифицированные для титано-циркониевых месторождений, которые представляют собой эффективный способ информационного обеспечения всех этапов поисковых, геологоразведочных и эксплуатационных работ As a result of author's developments in this research area the methodology for digital structural-lythological modelling of placers mineral, modified for the titanium-zirconium deposits, has been created. uk Інститут геологічних наук НАН України Геологічний журнал Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд Цифровые структурно-литологические модели Злобичского и Мотроновско-Анновского россыпных месторождений титан-циркониевых руд Digital structural-lythological models for Zlobychy and Motrona-Annyvske placer titanium-zirconium deposits Article published earlier |
| spellingShingle | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд Хрущов, Д.П. Лобасов, О.П. Ремезова, О.О. Василенко, С.П. Свівальнєва, Т.В. Кравченко, О.А. |
| title | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд |
| title_alt | Цифровые структурно-литологические модели Злобичского и Мотроновско-Анновского россыпных месторождений титан-циркониевых руд Digital structural-lythological models for Zlobychy and Motrona-Annyvske placer titanium-zirconium deposits |
| title_full | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд |
| title_fullStr | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд |
| title_full_unstemmed | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд |
| title_short | Цифрові структурно-літологічні моделі Злобицького і Мотронівсько-Аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд |
| title_sort | цифрові структурно-літологічні моделі злобицького і мотронівсько-аннівського розсипних родовищ титано-цирконієвих руд |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57657 |
| work_keys_str_mv | AT hruŝovdp cifrovístrukturnolítologíčnímodelízlobicʹkogoímotronívsʹkoannívsʹkogorozsipnihrodoviŝtitanocirkoníêvihrud AT lobasovop cifrovístrukturnolítologíčnímodelízlobicʹkogoímotronívsʹkoannívsʹkogorozsipnihrodoviŝtitanocirkoníêvihrud AT remezovaoo cifrovístrukturnolítologíčnímodelízlobicʹkogoímotronívsʹkoannívsʹkogorozsipnihrodoviŝtitanocirkoníêvihrud AT vasilenkosp cifrovístrukturnolítologíčnímodelízlobicʹkogoímotronívsʹkoannívsʹkogorozsipnihrodoviŝtitanocirkoníêvihrud AT svívalʹnêvatv cifrovístrukturnolítologíčnímodelízlobicʹkogoímotronívsʹkoannívsʹkogorozsipnihrodoviŝtitanocirkoníêvihrud AT kravčenkooa cifrovístrukturnolítologíčnímodelízlobicʹkogoímotronívsʹkoannívsʹkogorozsipnihrodoviŝtitanocirkoníêvihrud AT hruŝovdp cifrovyestrukturnolitologičeskiemodelizlobičskogoimotronovskoannovskogorossypnyhmestoroždeniititancirkonievyhrud AT lobasovop cifrovyestrukturnolitologičeskiemodelizlobičskogoimotronovskoannovskogorossypnyhmestoroždeniititancirkonievyhrud AT remezovaoo cifrovyestrukturnolitologičeskiemodelizlobičskogoimotronovskoannovskogorossypnyhmestoroždeniititancirkonievyhrud AT vasilenkosp cifrovyestrukturnolitologičeskiemodelizlobičskogoimotronovskoannovskogorossypnyhmestoroždeniititancirkonievyhrud AT svívalʹnêvatv cifrovyestrukturnolitologičeskiemodelizlobičskogoimotronovskoannovskogorossypnyhmestoroždeniititancirkonievyhrud AT kravčenkooa cifrovyestrukturnolitologičeskiemodelizlobičskogoimotronovskoannovskogorossypnyhmestoroždeniititancirkonievyhrud AT hruŝovdp digitalstructurallythologicalmodelsforzlobychyandmotronaannyvskeplacertitaniumzirconiumdeposits AT lobasovop digitalstructurallythologicalmodelsforzlobychyandmotronaannyvskeplacertitaniumzirconiumdeposits AT remezovaoo digitalstructurallythologicalmodelsforzlobychyandmotronaannyvskeplacertitaniumzirconiumdeposits AT vasilenkosp digitalstructurallythologicalmodelsforzlobychyandmotronaannyvskeplacertitaniumzirconiumdeposits AT svívalʹnêvatv digitalstructurallythologicalmodelsforzlobychyandmotronaannyvskeplacertitaniumzirconiumdeposits AT kravčenkooa digitalstructurallythologicalmodelsforzlobychyandmotronaannyvskeplacertitaniumzirconiumdeposits |