Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики

Проаналізовано умови забезпечення життєдіяльності, формування та нарощення виробничого потенціалу регіону. Обгрунтовано необхідність реформування фінансової системи у напрямі орієнтації на регіон....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Author: Бутник, О.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5766
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики / О.О. Бутник // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 10-13. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5766
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57662025-02-23T18:11:34Z Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики Бутник, О.О. Теорія інвестицій Проаналізовано умови забезпечення життєдіяльності, формування та нарощення виробничого потенціалу регіону. Обгрунтовано необхідність реформування фінансової системи у напрямі орієнтації на регіон. The terms of providing of vital functions, forming and increase of production potential of region are analysed. It is based necessity of reformation of the financial system in the direction of orientation on a region. 2009 Article Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики / О.О. Бутник // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 10-13. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5766 338.242 uk application/pdf Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія інвестицій
Теорія інвестицій
spellingShingle Теорія інвестицій
Теорія інвестицій
Бутник, О.О.
Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
description Проаналізовано умови забезпечення життєдіяльності, формування та нарощення виробничого потенціалу регіону. Обгрунтовано необхідність реформування фінансової системи у напрямі орієнтації на регіон.
format Article
author Бутник, О.О.
author_facet Бутник, О.О.
author_sort Бутник, О.О.
title Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
title_short Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
title_full Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
title_fullStr Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
title_full_unstemmed Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
title_sort розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики
publisher Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
publishDate 2009
topic_facet Теорія інвестицій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5766
citation_txt Розвиток регіональної фінансово-інвестиційної політики / О.О. Бутник // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 10-13. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT butnikoo rozvitokregíonalʹnoífínansovoínvesticíjnoípolítiki
first_indexed 2025-11-24T07:48:21Z
last_indexed 2025-11-24T07:48:21Z
_version_ 1849657132943671296
fulltext Інвестиції: практика та досвід № 3/200910 ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ ВСТУП Діючі засади формування фінансових ресурсів збе* рігають жорстку фінансову залежність регіонів від цен* тру. Тому на сьогодні децентралізація процесу акуму* лювання фінансових ресурсів є одним із основних зав* дань формування та нарощення виробничого потенціа* лу регіону. Формування та нарощення виробничого потенціалу регіону вимагає створення відповідного ме* ханізму, що будувався би на принципах територіально* го самоврядування, самофінансування та самозабезпе* ченості і водночас зберігав цілісність та єдність всіх ла* нок економіки країни. Передумовою визначення меха* нізму фінансового забезпечення виробничого потенці* алу регіону повинне слугувати з'ясування самої приро* ди та суті фінансових ресурсів регіону. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ Провести аналіз регіонального фінансово*інвести* ційного розвитку. Визначити умови підвищення ефек* тивності такого процесу. РЕЗУЛЬТАТИ На практиці визначити величину фінансових ресурсів досить складно як на рівні країни, так і на рівні регіону, оскільки немає досить чіткого визначення самого понят* тя "регіональні фінанси". Деякі автори обмежують їх зве* деним бюджетом області та децентралізованими грошо* вими ресурсами, що залишаються в розпорядженні підприємств [5, с. 23]. Інші тлумачать фінансові ресурси як результат діяльності всіх суб'єктів господарювання на певній території [3, с. 59]. На наш погляд, найбільш дос* товірним є визначення суті фінансових ресурсів регіону, за яким під ними розуміють сукупність доходів, що фор* муються на території регіону та залишаються в розпо* рядженні у місцевих органів влади. Таким чином, формування фінансових ресурсів та забезпечення фінансової самодостатності регіону ви* магає вдосконалення самого механізму фінансового забезпечення формування та нарощення виробничого потенціалу. Перш за все необхідно визначити пріори* тетні напрями фінансового забезпечення, що дозволять сформувати та наростити виробничий потенціал регіо* ну. Виходячи із попередніх досліджень, пріоритетними будуть ті напрями фінансового забезпечення, які спро* УДК 338.242 РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІНАНСОВО- ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ О. О. Бутник, науковець, Класичний приватний університет, м. Запоріжжя Проаналізовано умови забезпечення життєдіяльності, формування та нарощення виробни� чого потенціалу регіону. Обгрунтовано необхідність реформування фінансової системи у на� прямі орієнтації на регіон. The terms of providing of vital functions, forming and increase of production potential of region are analysed. It is based necessity of reformation of the financial system in the direction of orientation on a region. можні за порівняно короткий термін забезпечити від* чутні зрушення в розвитку виробничого потенціалу. Такими напрямами доцільно визнати ті галузі і ви* робництва, у яких: — короткий термін окупності витрат (галузі сіль* ського господарства, легка, харчова промисловість); — значний експортний потенціал і висока конкурен* тоспроможність; — високий науковий та інноваційний потенціали. Перший напрям має важливе значення для форму* вання та нарощення виробничого потенціалу регіону з точки зору швидкого повернення інвестованих коштів і тому є досить привабливим об'єктом інвестування. Дру* га група галузей і виробництв важлива тому, що висока конкурентоспроможність сприяє формуванню попиту на продукцію підприємств регіону як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що дозволяє акумулювати фінансові ресурси регіону з метою розширеного відтво* рення. Третій напрям, що направлений на налагоджен* ня виробництва імортозамінної продукції, дасть змогу в ряді випадків замкнути технологічні цикли, досягнути суттєвої економії витрат, пов'язаних із митними проце* дурами, і в кінцевому результаті збільшити фінансові ресурси регіону та наростити його виробничий потен* ціал. Наступним елементом механізму є визначення дже* рел мобілізації фінансових ресурсів регіону, які у свою чергу по відношенню до регіону розподіляються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх джерел фінансо* вого забезпечення формування та нарощення виробни* чого потенціалу регіону слід віднести кошти місцевого бюджету, власні кошти підприємств, організацій, амор* тизаційні відрахування підприємств, кошти, одержані від приватизації державного майна, особисті заощаджен* ня громадян, лізинг. До зовнішніх джерел відносяться централізовані державні кошти та іноземні інвестиції. Що стосується внутрішніх джерел фінансування, формування та нарощення виробничого потенціалу ре* гіону, то відмітимо наступне. Практика реформування економічних відносин ви* магає вдосконалення бюджетного регулювання через передачу частини державних функцій місцевим органам влади, а отже, закріплення за місцевими бюджетами не* ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ 11 обхідних доходів. У нашій країні законом про місцеве самоврядування передбачається розширення прав місцевих органів влади та передача їм частини держав* них функцій щодо формування доходів та здійснення видатків, однак це далеко не супроводжується відпові* дним фінансовим забезпеченням. Функцію розподілу бюджетних коштів було передано місцевим виконавчим органам влади без урахування того, як фінансувати* муться місцеві бюджети. Існуюча система сконсолідо* ваних доходів більшості регіонів України характери* зується майже стовідсотковою залежністю від транс* фертів центрального уряду і майже повним браком влас* них джерел доходів. Виняток складають такі регіони України, як Київська, Дніпропетровська, Харківська об* ласті, які працюють на самофінансуванні. Беручи до уваги вищеподане, слід відмітити, що в існуючій системі формування місцевого бюджету існують значні недо* ліки, що і призводять до відсутності власних фінансо* вих ресурсів, які могли б бути спрямовані на фінансу* вання заходів, пов'язаних із нарощенням виробничого потенціалу регіону, тобто причинами такого стану є: — відсутність комплексного підходу до формуван* ня правової бази щодо створення місцевих бюджетів, податково*кредитної системи країни в цілому, яка здат* на створити необхідні умови для фінансової самодос* татності регіону; — недосконала структура формування доходів місцевого бюджету, де основна частка повинна припа* дати на місцеві податки і збори; — пасивне відношення держави до регулювання мікроекономічних процесів, що грунтується на принци* пах і формах прямого державного контролю за форму* ванням місцевого бюджету; — невідпрацьованість форм і методів взаємодії цен* тральних органів влади із місцевими в сфері податково* бюджетних відносин, орієнтованих не тільки на враху* вання інтересів регіонів і інших управлінських рівнів, але й на стимулювання інтересів виробників і споживачів; — відсутність чіткого контролю за своєчасністю надходжень у місцевий бюджет. Спробуємо викласти власне бачення щодо вирішен* ня даної проблеми. Вважаємо справедливою думку, що при регулюван* ні доходів окремих регіонів слід ураховувати рівень їх виробничого потенціалу. Доцільною була б розробка подібного класифікато* ра областей України за рівнем їх виробничого потенціа* лу, внутрішня структура якого поєднувала б три якісні рівні: високий, середній, низький. Для кожної категорії в законодавчому порядку необхідно закріпити відповідні проценти відрахувань від загальнодержавних податків та зборів до Державного бюджету України. У такому разі місцеві органи влади могли б чітко прогнозувати дохідну базу і не залежати від вольових рішень центральної вла* ди. Формування дохідної частини місцевого бюджету повинне здійснюватись в двох основних напрямах: — вдосконалення структури дохідної частини місце* вих бюджетів в напрямі перегляду ставок оподаткування; — вдосконалення структури надходжень від місце* вих податків і зборів. Що стосується першого напряму вдосконалення дохідної частини місцевих бюджетів, то слід зазначити наступне. Доцільно було б здійснювати відрахування з податку на прибуток підприємств для регіонів: з висо* ким рівнем виробничої потужності в розмірі 5% — до місцевих бюджетів; з середнім рівнем виробничого по* тенціалу в розмірі 10% — до місцевих бюджетів; з низь* ким рівнем виробничого потенціалу в розмірі 15% — до місцевих бюджетів. Цього вимагає оновлення вироб* ничої бази регіону з метою формування та нарощення його виробничого потенціалу. Тому місцеві органи вла* ди могли б спрямовувати частину цих відрахувань на інноваційну та інвестиційну діяльність структурних підрозділів регіону, які мали б змогу випускати конку* рентоздатну продукцію та її реалізацію не тільки на внут* рішньому, але й на зовнішньому ринках, що в кінцево* му варіанті призведе до нарощення їх виробничого по* тенціалу. Також, на нашу думку, з метою збереження раціональ* ної структури природних ресурсів регіону та раціонально* го їх використання слід переглянути ставки оподаткуван* ня за спеціальне використання природних ресурсів. Що стосується другого напрямку підвищення фінан* сової самодостатності регіону, то в даному випадку не* обхідно змінити самий підхід щодо формування місце* вих податків і зборів. Тобто, їх формування повинне відбуватись в контексті зміни самої структури місцевих податків і зборів та перегляду ставок оподаткування. Адже, підвищення їх ролі і збільшення частки доходів за їх рахунок є головним напрямком зміцнення місце* вих бюджетів, розширення їхньої фінансової автономії. За рахунок збільшення дохідної частини місцевих бюд* жетів можна буде здійснювати структурні перетворен* ня і не залежати від вольових рішень центральних органів влади. Перш за все докорінного оновлення потребує пра* вова база, яка регламентує місцеві податки і збори в Україні. Це насамперед стосується Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. "Про місцеві податки і збори" із відповідними подальшими змінами [6, с. 3]. Доцільно розробити і прийняти новий закон України про місцеві податки, платежі і збори, в основу якого слід покласти нову ідеологію місцевого оподат* кування з урахуванням існуючого світового досвіду. Слід враховувати ті зміни, які в останні роки вже стали* ся у відносинах власності, в соціальній структурі, в до* ходах населення України. Сформувалися верстви насе* лення з високими доходами, котрі володіють значною нерухомістю. Усе це створює об'єктивні передумови для запровадження в Україні сучасної системи місцевого оподаткування і зміцнення на її основі фінансів місце* вого самоврядування. Слід зауважити, що внаслідок багатовікової ево* люції на Заході склалася розгалужена система місце* вих податків і зборів, характерною особливістю якої є їхня численність: у Бельгії запроваджено 100 місцевих податків і зборів, в Італії — 70, у Франції — більш як 50. Звичайно, численність місцевих податків і зборів за* безпечує універсальні можливості використання їх у різних за рівнем розвитку виробничого потенціалу та умовами адміністративно*територіальних утвореннях, що є гарантією стабільності податкових надходжень, але, дивлячись на те, що це є високорозвинуті країни, тому застосування такої кількості місцевих податків і зборів в Україні може призвести не до нарощення фінан* сової бази регіону, а навпаки, до ще більшого знижен* ня фінансової самодостатності регіону. Тому впровадження нових видів місцевих податків і Інвестиції: практика та досвід № 3/200912 ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ зборів необхідно здійснювати у відповідності із рівнем виробничого потенціалу регіону. На нашу думку, необ* хідно запровадити дві групи місцевих податків і зборів, які дадуть змогу зміцнити фінансову базу регіону, і тим самим сприяти формуванню та нарощенню їх виробни* чого потенціалу. До першої групи необхідно віднести майнові подат* ки, в першу чергу на нерухоме майно фізичних і юри* дичних осіб, на коштовне нерухоме майно фізичних осіб, які можуть використовуватися для регіонів із ви* соким та середнім рівнем виробничого потенціалу. Другу групу повинні складати екологічні податки. Це податок на утилізацію побутових відходів, на вико* ристання кар'єрних матеріалів, на забруднення навко* лишнього природного середовища. Доцільно ввести податок на викиди в атмосферу продуктів згорання па* лива (вуглекислого газу, сажі, диму тощо). Платежі за забруднення навколишнього середовища сприятимуть раціональному використанню енергоресурсів, введен* ню екологічно безпечних видів палива і енергозберіга* ючих технологій. Надходження від цього податку слід використовувати на інвестування енергозберігаючих і екологічно "чистих" технологій. Дану групу податків слід застосовувати для регіонів держави із різним рівнем їх виробничого потенціалу. Слід також відмітити, що в жодному випадку не мож* на скасовувати такий податок як збір за проїзд на тери* торії прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон (хоча на даний час існує думка про скасування цього податку). Особливо важливе значення відіграє цей податок у формуванні та нарощенні виробничого потен* ціалу прикордонних територій України, оскільки великий потік машин прямує через їх територію. З метою поповнення місцевого бюджету слід збіль* шити збір з власників собак до 15% мінімальної зароб* ітної плати щорічно та введення в дію штрафних санкцій за вигулювання собак у не відведених для цього місцях в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Розглядаючи власні кошти підприємств, організацій, слід відмітити, що вони відіграють важливе значення у формуванні та нарощенні виробничого потенціалу. Ви* сокий фінансовий потенціал підприємств, організацій регіону сприятиме зростанню дохідної частини його бюджетних ресурсів. Підвищення фінансової само* стійності підприємств, що визначає фінансову самодо* статність регіону, можливе на основі зниження подат* кового навантаження суб'єктів господарювання, широ* кого запровадження прискореної амортизації активної частини основних фондів, реорганізації системи опла* ти праці та інших заходів, адже якщо кошти місцевих бюджетів не є достатніми, щоб надавати фінансову до* помогу розвитку виробничого потенціалу регіону, дер* жава та місцева влади повинні сприяти та заохочувати суб'єктів господарювання до нагромадження, а не спо* живання власного фінансового потенціалу. Серед власних джерел фінансових ресурсів підприє* мства та регіону значний резерв становлять аморти* заційні відрахування підприємств. В економічно розви* нених країнах вони є важливим джерелом фінансуван* ня і складають близько 40% загального обсягу поточ* них і капітальних затрат підприємств, здійснюваних з позабюджетних джерел. В Україні цей показник знач* но менший і знаходиться на рівні 10—15% (в залеж* ності від галузей і виробництв). Це і призводить до об* меженості інвестиційних ресурсів підприємств, органі* зацій, які необхідні для технологічного оновлення ви* робництва. Таким чином, формування амортизаційного фонду як реального джерела фінансових ресурсів підприємств повинен формуватися у таких напрямах: — для кожної класифікаційної групи основних фон* дів розробити і ввести інтегральну систему для норм амортизації з встановленням верхньої і нижньої меж відхилень від встановлених норм; — у кожній класифікаційній групі передбачити по* правочні коефіцієнти для норм амортизації, що врахо* вують специфіку виробництва і експлуатації основних фондів. Формування фінансових ресурсів регіону за допо* могою коштів, одержаних від приватизації державного майна відіграє також важливе значення. Але в резуль* таті невідпрацьованого механізму здійснення привати* заційних процесів в Україні вони є незначними. Крім того, внаслідок ваучерної приватизації більша частина виробничих фондів зосередилася у невеликої групи підприємців, які не мали достатнього досвіду щодо відновлення ефективного виробництва. Це все не спри* яло формуванню ефективного власника. Недоліком у формуванні фінансових ресурсів регіону за допомогою здійснення приватизаційних процесів було, по*перше, проходження ваучерної "сертифікатної" приватизації в результаті чого не вкладались реальні фінансові ре* сурсів на розвиток підприємства. По*друге, якщо і здійснювалася приватизація за рахунок фінансових коштів, то з початку приватизації поза податковою сис* темою опинився рух приватного капіталу. Це призвело до того, що суспільство втратило значну частину фінан* сових ресурсів у вигляді податків з приватного капіта* лу, а також створилися сприятливі умови для привати* зації за рахунок тіньових доходів. Таким чином, це вимагає вдосконалення механізму здійснення приватизації в напрямі збільшення доходів від приватизації державного майна, що сприятиме поповнен* ню місцевого бюджету та нарощенню виробничого потен* ціалу регіону. Необхідно розширити продаж майна, що приватизується за грошові кошти; збільшити обсяг інвес* тицій, що залучаються в ході приватизації та надходжень до бюджету від приватизації; забезпечення контролю за переходом права власності та надходжень коштів; збільшити доходи від продажу майна шляхом розміщен* ня акцій відкритих акціонерних товариств на міжнародних ринках; проводити відкриті торги (тендери). Для реалізації даних заходів слід запровадити нові процедури привати* зації та залучити до їх обслуговування професійні націо* нальні та іноземні біржі, інвестиційні фонди, консалтин* гові, аудиторські, брокерські компанії та ін. Значним резервом фінансових ресурсів регіону є заощадження фізичних осіб. На руках у населення Ук* раїни, за даними експертних оцінок, знаходиться близь* ко 15 млрд дол. США. Проте необхідно враховувати надзвичайно низький рівень довіри населення до дер* жави, зокрема комерційних структур через можливість їх банкрутства чи реорганізації, низькі ставки за депо* зитами, відсутність реального страхового фонду депо* зитів фізичних осіб. Подолання цієї недовіри потребує послідовних і зважених заходів Національного банку України щодо вирішення даних проблем. Державного централізованого фінансування потре* ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ 13 бують регіони із надзвичайно складною екологічною ситуацією, низьким рівнем виробничого потенціалу, над* лишковими трудовими ресурсами. Тут необхідна цільо* ва державна допомога на забезпечення структурних трансформацій у економіці регіонів, які були б спрямо* вані на розвиток наукомістких, інноваційних проектів, інформаційно*комунікаційної, інвестиційної та еколо* гічної інфраструктур. Поряд з цим необхідно проводи* ти аналіз фінансово*економічного стану регіону, оск* ільки саме він визначає найнижчу межу масштабів інве* стицій. Крім цього, дуже важливою є конкурсна систе* ма відбору інвестиційних проектів, яка об'єктивно оці* нює швидкість окупності виділених коштів та загальну ефективність проектів. Ця система повинна діяти як між регіонами, так і всередині самих регіонів при розгляді будь*якого інвестиційного проекту, що запобігатиме невпорядкованому роздаванню бюджетних коштів та пільгових кредитів. Держава отримає реальну мож* ливість регулювати бюджетні інвестиційні потоки. Од* нак збільшення дефіциту державного бюджету не дає змоги розраховувати на розв'язання інвестиційної кри* зи лише за рахунок коштів прямого бюджетного інвес* тування. Тому держава повинна стимулювати, страху* вати і спрямовувати в потрібне русло потоки недержав* них інвестицій в усіх регіонах країни. А з часом потрібно перейти від безповоротного бюджетного фінансуван* ня до кредитування на поворотній і платній основі. Але при цьому необхідно зберігати безповоротне фінансу* вання для об'єктів, що мають стратегічне значення. Залучення до національної економіки іноземних інвестицій в умовах гострого фінансового дефіциту не можна залишати без уваги. Обсяг їх сьогодні через відсутність міцної правової основи та реальних гарантій незначний. Іноземні інвестори потребують гарантій у вигляді майна підприємств, об'єктів нерухомості. Іно* земні інвестиції в економіку України та її регіонів здійснюється в основному у вигляді створення спільних підприємств, придбання об'єктів нерухомості шляхом прямого їх одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів. З точки зору нинішнього стану виробничих потенціалів регіонів України масове залу* чення іноземних інвестицій відіграє надзвичайно вели* ку роль у виході нашої держави із скрутного станови* ща, але орієнтуватися в довгостроковій перспективі на них не слід, оскільки орієнтація на зовнішню допомогу шкодить використанню наявних ресурсів внаслідок їх екстенсивного використання. Слід зауважити, що іно* земним інвесторам невигідно також вкладати кошти у розвиток економіки нашої країни, оскільки їм не завж* ди доцільно створювати умови для швидкого зростан* ня економіки України, які створилися після розпаду СРСР. Таким чином, залучення іноземних інвестицій з метою їх раціонального використання для нарощення виробничого потенціалу регіону вимагає вдосконален* ня законодавства в таких його аспектах, як гарантія прав власності іноземців, чітке визначення прав оренди землі й гарантії на земельні ділянки під будовами та підприє* мствами, придбаними іноземними інвесторами, вдоско* налення методів оцінки вартості майна, конкретизація норм і пільг, які надаються іноземним інвесторам. Важливою умовою забезпечення фінансування формування та нарощення виробничого потенціалу ре* гіону є визначення та застосування інструментів, тобто сукупність дій та важелів, за допомогою яких здійсню* ється вплив суб'єкта управління на об'єкт управління з метою досягнення поставленої мети. Зокрема, в нашо* му випадку важливим інструментом виступає ефектив* на інвестиційна політика. Інвестиційна політика у регіоні повинна бути спря* мована на: — стимулювання інвестиційної активності шляхом встановлення пільгового оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, які інвестуються із внут* рішніх джерел; — розвиток іпотечних відносин, що є досить при* вабливим для більшості інвесторів, оскільки йдеться про надання під заставу об'єктів, стійких до інфляції; — зацікавлення фінансово*кредитних установ у за* лученні їх ресурсів на виробничо*інвестиційні цілі; — розвиток інвестиційної інфраструктури; — створення сприятливої нормативно*правової бази для залучення іноземних інвестицій в економіку, що відіграватиме важливе значення у нарощенні вироб* ничого потенціалу; — продовження приватизаційного періоду в регіоні, адже приватна власність може і повинна стати одним із основних факторів, що здійснюють інвестування наро* щення виробничого потенціалу за рахунок власних фінансових ресурсів; — складання планів, розробка регіональних про* грам залучення іноземних інвестицій в регіональний комплекс. При цьому слід враховувати, що не пільги ви* ступають основним критерієм для прийняття рішення щодо інвестування, а стабільність українського законо* давства. ВИСНОВОК Таким чином, слід відмітити, що для забезпечення життєдіяльності, формування та нарощення виробничо* го потенціалу регіон повинен напрацьовувати свої фінан* сові ресурси. Але ж для цього необхідне відповідне ре* формування фінансової системи, щоб вона була орієн* тована на регіон, адже ринкова економіка вимагає сут* тєвого збільшення використання фінансових ресурсів на території їх створення. Література: 1. Василенко Г. Інтеграція слаборозвинутих держав // Финансовая Украина. — 1995 — С. 19. 2. Долішній М.І. Проблеми податкової, фінансово* кредитної політики в Україні та механізми їх розв'язан* ня // Соціально*економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансов*кредитна політика дер* жави і механізми її реалізації в регіонах України. Вип. ХХІV. Ін*т. рег. досліджень // редкол.: відп. ред. М.І. Долішній — Львів. 2001. — С. 3. 3. Павлюк К.В. Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого самоврядування // Фінанси України, 1997. — №11. — С. 59—61. 4. Пакась В.І. Формування основ фінансової авто* номії місцевого самоврядування // Фінанси України. — 2000. — №8. — С. 67—70. 5. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади Ук* раїни. Основи теорії і практики. — К.: НДФІ, 1997. —С. 316. 6. Закон України "Про місцеві податки і збори" // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — Від 20 травня 1993 р. Стаття надійшла до редакції 24 грудня 2008 р.