Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.)
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5786 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) / B.C.Прокопчук // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 33-41. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859977785102041088 |
|---|---|
| author | Прокопчук, B.C. |
| author_facet | Прокопчук, B.C. |
| citation_txt | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) / B.C.Прокопчук // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 33-41. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T16:24:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Прокопчук B.C. (м. Дунаівці)
ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО У ВОЛИНСЬКОМУ
ВОЄВОДСТВІ (1921-1939 PP.)
В результаті польської інтервенції і перепетій переслідували і, навіть, фізично знищували. 1937
братовбивчої громадянської війни значна частина року з 389 церквів українських залишилося
Західної України після підписання 18 березня тільки 51, 149 були перетворені на костьоли,
1921 року Ризького договору відійшла до Польщі. 189 - зруйновано.6 Ситуація на Волині була дещо
Території нинішніх Рівненської, Волинської поміркованою, але вектор церковної політики мав
областей та Кременецького району Тернопільщи- те ж спрямування.
ви були об'єднані у Волинське воєводство з Гонінь зазнавав просвітницький рух - чи не
центром у Луцьку, до складу якого ввійшло 11 єдина форма українського національно-культур-
повітів, 125 гмін, 2743 громади й 1567 тис. ного житя.
населення.1 У складі воєводства опинились великі Все це обумовило неоднозначні процеси в
міста - Рівне з населенням 70000 чол., Луцьк - середовищі інтелігенції. З одного боку - звичай -
35500, Ковель - 32459, Володимир - 23463, ний конформізм і, навіть, - зрада національних
Дубно- 15000, Острог- 15000, Кременець - інтересів. З іншого - відкритий чи поміркований,
24648, Здолбунів - 13966 та менші - Берестечко - але все-таки опір політиці денаціоналізації. Крає-
6143 чол., Горохів - 5258, Костопіль - 5000, знавство в його різних формах і проявах вико-
Любомль - 3848, Березно - 2800.2 ристовувалось - як державною, так і протиборчою
Незважаючи на іноземну окупацію, у цьому стороною - як засіб ідеологічного впливу, тому
регіоні Правобережної України мав місце крає- знаходило соціальну базу, підтримку і на різних
знавчий рух зі своїми особливостями. З'ясуймо етапах мало різний рівень інтенсивності.
його особливості. Якщо в Радянській Україні 20-і роки були
Краєзнавчі процеси відбувалися в умовах "зоряним десятиліттям" краєзнавства, то у
окупації з усіма її наслідками. Уряд Польщі Волинському воєводстві - етапом його зароджен-
вважав анексію Волині природною і безпово- ня. Історико-краєзнавчі дослідження головним
ротною, тому робив усе, щоби в короткі строки чином концентрувалися в небагатьох музеях,
соціально-політичне, економічне й духовне життя церковних давньосховищах. З кінця 20-х та в 30-
інкорпорувати. і роки, у той час, коли в Україні центральні й
Це визначило курс на утиски й обмеження не периферійні краєзнавчі структури й краєзнавці
тільки суспільно-політичного, а й національно-куль- зазнавали репресій й перестали функціонувати,
турного характеру. Державною мовою на спокон- у Волинському воєводстві з'явиввся ряд наукових,
вічних українських землях стала польська, посади професійних, культурно-освітніх товариств,
в державному апараті посіли в першу чергу поля- музеїв, які очолили й розгорнули краєзнавчий
ки. 1937 року 80 війтів були поляками і лише 19 - пошук і досягли очевидних результатів. Не
з числа заможних і відданих Польщі українців. зважаючи на ідеологічний тиск польської
Утисків зазнала освіта. 1936 року з 1732 почат- адміністрації, ідейну спрямованість діяльності
нових шкіл українськими залишилося всього II.3 цих товариств, вони - свідомо чи несвідомо -
Середніх українських шкіл не було окрім трьох справляли значний вплив на національно-
українських приватних гімназій в Рівному, патріотичне виховання населення, підтримували
Луцьку, Кременці. Політика полонізації згубно національний дух, складали ідейну основу опору
відбилась на складі вчительства: вже 1927-1928 національному, релігійному поневоленню краю,
навчального року вчителів-поляків нараховувалось Краєзнавство західної частини Волині, що
1535, українців - лише 447.4 Курс польського опинилася в 20-і-ЗО-і роки під владою Польщі,
освітнього Міністерства був спрямований на мало давнє коріння й традиції. Ще в XIX ст. після
ліквідацію українських навчальних закладів, бо, приєднання краю до Росії, утверджуючись на
як пояснив міністр Грабовський, "...українці та цьому терені, православна церква ініціювала
білоруси при досягненні певного ступеня суспіль- історичні студії, збір давніх актів, пам'яток
иої свідомості будуть вимагати національнго церковної історії та мистецтва. Результатом
возз'єднання зі своїми співвітчизниками в історико-краєзнавчого, етнографічного, бібліогра-
Радянській Україні і Білорусії". Цей курс досить фічного пошуку стали не тільки описи церквів і
швидко дав свої жахливі наслідки. Якщо 1930 парафій, але й організація перших історико-
року поза школою було 100 тис.дітей, то 1936- мистецьких скарбниць-музеїв.
го - 141.957, 1938 року 77,4 відсотка українського У грудні 1887 року у Володимирі-Волинському
населення Волині було неписьменним.5 православним Святоволодимирським братством
Утисків зазнавала й українська православна було засновано давньосховище, яке тривалий час
церква. Особливо на території сусідної Холмщини. очолював голова Ради братства О.М.Дверницький.
Українські церкви закривалися, священиків 1889 року він видав книгу "Памятники древнего
православия в г. Владимире-Волынском" з "Просвіта" діяла ще 1918 року, її першим головою
ілюстраціями. При давньосховищі діяла бібліо- був Андрій Пащук - протягом 1922-1928 pp. посол
тека, було зібрано таку кількість пам'яток польського сейму.16 17 травня 1921 р. "Просвіта"
(окремих - по 2-3 примірники), які дозволили відкрила книгарню "Нива", створювала бібліотеки
братству підтримати створення церковних й популяризувала українську книгу, у тому
музейних закладів у Житомирі та Луцьку.7 числі - історичну. 1929 року в 48 філіях
1890 року в зв'язку з відвідуванням Волині отримували українську літературу 574 особи, і
російського імператора в Луцькому кафедраль- прочитали вони 4774 книги.17
ному соборі була влаштована виставка церковних Активну участь у житті Луцької "Просвіти"
пам'яток Володимиро-Волинського Святоволо- та її філій відігравав Іван Власовський, історик,
димирського і Луцького Хрестовоздвиженського педагог, церковний та громадський, діяч,
братств. Так був започаткований музей старожит- Спочатку він - директор Луцької чоловічої
ностей в Луцьку.8 Спочатку він розташовувався гімназії очолював у "Просвіті" культурно-освітню
у кімнатах за вівтарем Троїцького собору, потім - секцію, 1921 року на першому просвітянському
у будинку притулку. 1912 року в двох кімнатах з'їзді був обраний головою Ради товариства "Луць-
зберігалися портрети священослужителів, ікони, ка повітова Просвіта" і намагався поширити цей
предмети церковного культу, грамоти, листи, рух на інші населені пункти повіту. Як дослідник,
рукописи, стародруки, плани, малюнки.9 вивчав історію освіти Волині, публікував крає-
Результатом великої дослідницької праці Знавчі розвідки в пресі. Здобув авторитет, який
барона Ф.Р.Штейнгеля (1870-1946) та, особливо, - 1928 року привів до обрання його ПОСЛОм польсь-
М.Ф.Біляшівського (1867-1926) став краєзнавчий кого Сейму.18
музей в родовому маєтку барона - Городку На j липня 1928 року луцька повітова
поблизу Рівного, заснований 1896 року. Він мав «Просвіта" мала 57 філій, зібрала 8512 книг,
природничий, географічний, антропологічний, організовувала вистаВи, колядки і в такий спосіб
археологічний, етнографічний відділи, бібліотеку поширювала знання про рідний край, його
рідкісних книг та журналів.10 історію, фольклор.18
1910 року заснувано давньосховище члени Активну участь у діяльності луцької "Просві-
братства імені князів Острозьких в Острозі. ти„ б м.Левицький> о.Левчанівський,
1906 року при Рівненському сільсько- в.федоренкО) с.Богуславський.
господарському товаристві створено музей Волиш. 1932 повітова «просвіта» разом
Це був перший музей у Рівному, що мав спочатку з ш філіалами б закрита польською владою.
чотири віддали - природи, археологи, нумізма- _ . „
, ... , ' п , „ . . Популяризацією минулого краю займалась
тики та етнографи, а з 1910-го - п ятии відділ . Г.т-г • » ^ •••• . ■ . і, рівненська Просвіта . Один з її засновників і стровинних книг, рукописів, гравюр.11 , „ . , ,«„« ,л,«
ігчл -,пі л V „ „ голова Антон Невинськии (1890-1945) у луцькій
1910-1914 pp. був заснований перший мемо- . .._, „ . .„ ,,_ ' J „
ріальний музей-пам'ятник "Козацькі могили" в газет1 Громада ' Рівненській - "Службовик',
Берестечку. Чимало зусиль доклав до цього співредактором яких був, поміщав матеріали з
архімандрит Почаївської лаври отець Віталій, 1CTOPU' етнографи и фольклору, власні літературні
який одним з перших взявся за вшанування героїв ТВ0Р*- 1930 Р0КУ ^ обРаний Депутатом Сеиму.2°
Берестецької битви12. 1912 року в Дубно був Активно діяла кременецька "Просвіта", опи-
створений військово-історичний музей 41 Селін- Речись на свій статут. 1920 року вона утворила
гівського піхотного полку.13 секції' ЗГ0Д0М яМРФила в повіті 90 читалень, займа-
Таким чином, музеї, як результат краєзнав- лась видавництвом, регулярно відзначала Шевчен-
чого пошуку, надалі стали центрами його органі- ківські ^ 1922 Р0КУ виДала й поширила "Малий
зації, продовжили кращі традиції дослідництва, Кобзар". Активну участь в її житті брали В.Біднов,
пам'яткоохоронства в 20-і роки. М.Чиравський, П.Табінський, С.Скрипник,
Перша світова війна, як і всі катаклізми, Р-Божевський, А.Животко та інші.21
завдала чималого удару музейній справі. Але вже 1920 Р°«У "Просвіта" була заснована в
в 20-і роки на території Західної Волині діяв музей Почаєві. Важливу роль у п діяльності відіграв
старовини в Берестечку, церковний музей у Семен Антонович Жук (1893-1941), громадський
Володимирі-Волинському, Городоцький музей і політичний діяч, публіцист, краєзнавець,
Волині барона Ф.Штейнгеля, музеї Луцького опрацьовував архівні матеріали, написав і видав
Хрестовоздвиженського та Острозького братств.14 "Короткий історичний нарис Почаївської
1927 року в Луцьку інженером Францом Успенської Лаври".22
Ксенжопольським - керівником дирекції публіч- ^36 року були заборонені 170 просвіт-
них робіт було засноване Волинське товариство ницьких організацій Кременеччини.23
краєзнавства та опіки над пам'ятниками мину- У середині 30-х років польська влада поси-
лого. Це була спроба Луцької інтелігенції, насам- лила тиск на українство, намагалася відгородити
перед, організувати вивчення й збереження істо- інтелігенцію від краєзнавчих, пам'яткоохоронних
рико-культурної спадщини регіону, її попу- занять, вшанування історичних подій та
ляризації. Цій меті був підпорядкований і музей, національних героїв. Відпусти на козацьких
заснований Товариством у червні 1929 року.15 могилах кожної дев'ятої п'ятниці по Великодню
Деяку краєзнавчу роботу з початку 20-х років перетворилися на боротьбу волинських хлопців
проводили й просвітницькі організації. Луцька та чоловіків з переодягнутою польською поліцією
і провокаторами, що намагалися недопустити Спілки польських учителів Волинського округу,
зібрань. Це протистояння набрало яскравого а також завдяки активній участі в її роботі Якуба
національного характеру. 1935 року вже кілька Гофмана, який 1927 року очолив це професійне
кордонів поліції перепиняли люд, намагалися вчительське формування. 1930 року став
повернути додому.24 редактором друкованого органу Спілки "Rocznika
Велику роль у краєзнавчому русі Волинського Wolynskiego".33 Брав участь у заснуванні й роботі
воєводства відіграли заклади освіти та вчительст- інших наукових краєзнавчих організацій і
во, яке брало участь у діяльності різних наукових, товариств.
професійних, краєзнавчих, просвітницьких 1935 року був обраний до Сейму, де співпра-
організацій. Деяку краєзнавчу працю проводив цював з послами-українцями з Волині, відстою-
колектив Луцької української гімназії. Учні ючи справу освіти й науки в регіоні.34 Вважав,
вивчали літературу краю, готували реферати, що навчання чи то в українських, чи польських
1926-1927 навчального року були підготовлені школах мало відбуватися в тісному зв'язку з
і реферати "Літературна творчість Словацького", краєм, його історією, культурою, звичаями,
| "Літературна діяльність Родзевічувни". Для учнів традиціями, обрядами. Тому й робив все можли-
| проводились екскурсії по історичних місцях.25 ве, щоби допомогти вчительству пізнати свій
Вивчалась творчість Т.Г.Шевченка, його пере- край, вивчати його особливості. Матеріали знахо-
бування на Волині. Школярі з учителями поста- дили відображення в "Річнику Волинському".
| вили п'єсу "Назар Стодоля".26 6 вересня 1928 року Особисто опублікував чимало краєзнавчих роз-
I шідбулася екскурсія вчителів та учнів на Волинсь- відок, статей, монографічних видань. Зокрема -
«у виставку в Луцьку, у жовтні - до Любартового "Історію міста Рівного", "Історичну довідку про
аамку.27 1933-1934 н.р. в гімназії навчалося 48 Волинь".35
І дівчаток і 81 хлопець, діяли гуртки, клуб Польська влада приділяла велику увагу
"Пломінь", учасники якого вивчали й популяри- діяльності округового правління Спілки польсь-
[ «ували історію, традиції та обряди краю.28 Особ- ких учителів з метою ідеологічного спрямування
І ливо активізувались краєзнавчі студії в період волинського вчительства й через нього - учнівсь-
| роботи в гімназії М.П.Левицького, учителя й кої та батьківської громадськості воєводства. 20
І письменника та директора Білецького. травня 1934 року в IX окружному з'їзді СПУ
І Прилучались до історії та народної творчості брали участь воєвода Генріх Юзефський, куратор
І педагогічний та учнівський колективи Рівненсь- Ян Фіревич, виступали.36
І вої української гімназії. Цьому сприяв учитель У своїй праці завдяки чіткій структурній
і та директор гімназії Федір Пекарський, освітній організації Спілка доходила практично до кожної
І і громадський діяч Волині, який теж зазнав школи. Наприклад, Дубенівський відділ мав 1929
І репресій з боку польської адміністрації.29 року - 7 осередків і в них 127 членів, 1933-го -
І Кременецька гімназія відновлює роботу 1918 11 осередків і 220 членів, 1934 року кількість
І року. Після вбивства І.Стешенка носила його ім'я, членів досягала 241.37 Найбільші - у Крупці,
І 8 приходом поляків стала діяти як приватна, ім'я Малині, Млинові, Тарговиці, Княгинині, Дубно.
І Генерального секретаря освіти України І.Стешен- Вчителі готували доповіді, лекції, статті, у
■Ш було зняте. У літературному гуртку "Юнацтво" тому числі - історико-краєзнавчого характеру.38
■■вчалася історія літературного процесу на Воли- Правління тісно співпрацювало із загальнопольсь-
IML заслуховувались учнівські твори. З цього гуртка кими та регіональними науковими інституціями,
^■вии старт у велику літературу гімназисти Улас науково-громадськими товариствами. Центр
^вагаук, Оксана Лятуринська, Марія Цимбалюк, доісторичних пам'яток 1938 року просив окружне
^Ьфило Кицюк. Життя гімназії пізніше знайшло правління СНУ допомогти зібрати дані про
Изображения в романах У.Самчука "Юність археологічні пам'ятки, городища, замчиська
^Ьоия Шеремета". "На коні вороному".30 Волині.39
^К На цей період припадає діяльність історика, У фонді 184-му Державного архіву Рівненсь-
^■^ратурознавця, публіциста і журналіста Романа кої області можна знайти чимало свідчень тісних
^Цвкеського. Він написав 125 книг, в яких зв'язків окружного правління СПУ, редакції
^ЬаЛшли відбиток особливості, минуле й "Річника Волинського" з учительством у сфері
^Вгочасне Волині. Серед них - "Тим, що полягли краєзнавчої праці. Зокрема - з питань збору гербів
НіЯ Базаром", "Легенда Крут". Він залучив до і печаток міст Волині, тощо.40
Нряжьаості, спямованої проти польської окупації, Засвідчують велику краєзнавчу працю спіл-
^^Шть кременецьких гімназистів. 1934 року було чан видання "Річника Волинського". Перший
^Нврештовано 30 старшокласників, 6 із них його випуск побачив світ у 1930 році, останній-
^Ь'азнено. 1938 року гімназія була закрита.31 восьмий - у 1939. Якщо в першому номері
В Наступ на українську школу посилювався. вміщено 3 статті, то в другому - 17. Характер
Ьвсд війною на Волині залишилося 8 українсь- публікацій відображають статті: С.Заянчу-
L| народних шкіл. Натомість відкрито 1459 ковський "Волинь під пануванням Литви" (сс.1-
^Шяьських і 520 утраквістичних.32 25), Ядвіга Гофман "Участь Волині у повстанні
^L Активізувалося шкільне краєзнавство і, Костюшківськім" (сс.67-87), М.Валіцького
Нрвбливо, участь в історико-регіональних "Середньовічні церкви Волині" (сс.371-383),
^Ьщгідженнях педагогів з утворенням на терені Назар Димнича "Обряди і вірування народні під
час Великоднях свят" (ее.455-462), П.Каламай вклад у вивчення Волині. 23 листопада 1934 року
"Назви топографічні, зібрані в с.Городок збори представників регіонів створили оргкомітет.
Рівненського повіту" (сс.487-493), "Бібліографія А він у січні 1935 року відбулися чергові збори
Волині" - 249 джерел на сс.493-555. І хоч його членів.
публікації польськомовні, все ж вони були Товариство очолила Наукова рада з 21 особи
доступні для пізнання і вчительства, і всієї та управа - голова Ю.Слечинський, віце-голова
краєзнавчої громадськості Волині. Я.Гофман, секретар Ф.Мончак (пізніше -
Великим стимулом краєзнавчого пошуку др.О.Яворчак), скарбник Ян Косцьолик, члени-
волинян стала робота над польським біографічним Ян Цялович з Варшави, полковник, др.Стефан
словником, яка була започаткована 1931 року Мацко та др. З.Опольський з Кременця. 23 лютого
Польською академією мистецтв у Кракові. 28 січня 1935 року на засіданні Наукової ради було засно-
1931 року обрана рада видання, схвалено статут, вано три комісії - гуманістичну, яка об'єднувала
затверджено редакційний комітет з 16 осіб на чолі істориків, філологів, літераторів, етнографів,
з професором Владиславом Конопчинським.41 археологів, педагогів, природничу (географія,
Діяли регіональні комітети в Кракові, Львові, геологія, біологія, ґрунтознавство), господарсь-
Варшаві, Вільні, Познані, Катовіцах, Любліні, ку.43 Пізніше було створено й музейно-бібліотечну
Гданську. Люблінську редакцію репрезентував секцію, господарську перетворено в економічну з
Леон Бялковський. Він взяв участь в установчому підсекцією сільськогосподарською. Гуманістичну
засіданні Волинського комітету польського біогра- секцію спочатку очолював Я.Гофман, економіч-
фічного словника, яке відбулося 13 лютого 1932 ну - інженер Станіслав Борисович, сільськогос-
року в Луцьку. У ньому брали участь 32 особи, у подарську підсекцію - Тадеуш Крижанівський,
тому числі - віце-воєвода Юзеф Слічинський, музейно-бібліотечну - Ян Ліщинський.45
луцький староста Єжи Бонкович, з Рівного - На 1 січня 1938 року ВТПН мало 97 членів -
Я.Гофман і бібліотекар освітньої кураторії 16 членів-фундаторів, 21 дійсних, 61 звичайних.46
Фальсована. Професор Л.Бялківський інформував Товариство опиралося на членські внески та
краєзнавчий актив про завдання Комітету, засади пожертви. 1937 року поштова ощадкаса спонсо-
словникотворення.42 Було обрано тимчасову рувала 1.500 злотих, воєвода - 300,47 вступило в
президію з 5 осіб, головою - Ю.Слічинського, контакт з Географічним інститутом, Академією
секретарем - Я.Гофмана, членами - Єловицького, наук, науковими закладами Львова, Кракова,
Савчинського, Фальсовну.43 відділом державних архівів, Радою охорони
Тимчасовий регламент з 13 пунктів ставив метою природи, Спілкою польських ентомологів,
роботи регіонального комітету збір матеріалів для Господарським інститутом Східних земель у
Польського словника біографічного (ПСБ). Його дії Варшаві, Люблінським промислово-торговим
розповсюджувались не лишена Волинь. Комітет мав домом. Зав'язалася плідна співпраця з Волинсь-
збирати біографічні відомості про видатних поляків ким відділенням Польського краєзнавчого това-
колишніх Подільської, Київської та Херсонської риства та Луцьким відділенням Товариства поло-
губерній за період ХІХ-ХХ ст., а з 1921 року тільки ністів. ВТПН вступило, як колективний член, до
по Волинському воєводству. Регламент визначав Польського Товариства передісторичного в Позна-
основні категорії таких діячів, до яких відносились ні, нумізматичного товариства в Кракові, брало
державці, дипломати, депутати (посли), духовенство, участь в академії, присвяченій Марії Складовсь-
учасники боротьби за свободу (Речі Посполитої з її кій-Кюрі (1 кітня 1935 p.), першому науковому
окраїнними землями, звичайно, - В.П.), політичні, з'їзді, присвяченому Східним землям (20-21 верес-
громадські діячі, літератори, митці, правники, лікарі, ня 1936 p.), з'їзді Спілки музеїв у Польщі (8-10
науковці, освітні діячі, друкарі, відомі досягненнями червня 1937 р.).48 У планах було видавництво
представники сільськогосподарського виробництва, звітів і наукових збірників, монографій,
торгівлі, фінансів, техніки, спорту. Комітет діяв через Підтримане владою Товариство перебрало на
актив, пресу, дані накопичував й опрацьовував себе ініціативу й створило ряд наукових закладів,
секретаріат. Статутом передбачалося "деякі матеріали Воно стало правонаступником Луцької публічної
публікувати в "Річнику Волинському". Платню у бібліотеки, заснованої 12 грудня 1922 p., яка на
Комітеті отримував лише один працівник, що система- 1 січня 1938 року вона мала 15595 назв творів у
тизував матеріали, вів картотеку.44 18729 томах, 499 часописів, 200 карт і планів.49
20 січня 1932 року президія Волинського Очолював бібліотеку Юліан Нець, краєзнавець-
регіонального Комітету ПСБ прийняла звернення бібліограф. Йому належать статті "Друкарня
до державних і громадських організацій, всього монастиря отців Василіанів у Почаєві" (1935),
населення з метою залучення його до цієї важли- "Друкарні на Волині", "Відділ рукописів у
вої краєзнавчої акції. бібліотеці ВТПН у Луцьку", стаття
Так було започатковано роботи по вивченню "Ю.І.Крашевський - дослідник минулого Волині"
життя й діяльності славетних волинян, подолян - до "Книги пам'яті Юзефа Крашевського" (1939).50
вихідців з Київщини, Херсонщини, поляків за 1935 року у підпорядкуванння Товариства
походженням, творці історії краю, роботі, у центрі перейшов музей, заснований 1929 року Волинсь-
якої опинився краєзнавець Якуб Гофман. ким краєзнавчим товариством і охорони пам'ятни-
1934 року започатковано Волинське товарист- ків. На час передачі в чотирьох відділах
во приятелів наук (ВТПН), яке внесло великий (природничому, археологічному, історико-
мистецькому, етнографічному) він мав 4375 др.О.Яворчак, інж.Б.Манецький, мгр.Збігнев
експонатів (864 музейних предмети передали Ревський.63 Тільки 1938 року редакція задіяла 35
доброчинці), крім того - понад 10.400 монет XYII- авторів - 19 з Луцька, 9 - зі Львова, Кракова,
XX ст.51 Музей став місцем не тільки вивчення Варшави, Познані. Журнал вмістив 49 статей, 38
та збереження рухомих пам'яток, а й центром рецензій, ряд повідомлень про туристсько-
популяризації знань про Волинь, користувався краєзнавчий рух, 63 замітки, 70 ілюстрацій.
увагою відвідувачів. 1935 року його відвідало 2859 Окремими відбитками вийшло дві статті, а ще три
осіб, 1936-го - 2254, 1937 - 2279.52 праці- у додатку "Молодий краєзнавець".64 За
Товариство налагодило археологічне вивчен- прикладом головної Ради ПТК Волинське відді-
ня регіону. Археологічні розвідки та розкопки вели лення видало дві серії поштових листівок з
З.Леський, Я.Фітцке, інколи - разом з Архео- краєвидами Волині, виконані художником-
догічним музеєм Варшави та Археологічним фотографом з Вільнюса Я.Булгаком.65
музеєм Польської академії мистецтв у Кракові. До своїх важливих справ Рада округу ПТК
1937 року, з 16 липня по 21 вересня, музей допо- відносила також нагляд за музеями,
магав Габріелю Ленчику з Кракова обстежувати 3 1937 року Музею землі Волинської в Луцьку
городища в Белові, Новоставі, Пересопниці.53 добре прислужився член ВВПТК Ян Йозеф Фітцке
Товариство мало природничий кабінет, (1909-1941). Родом він із Гдава на Краківщині,
ентомологічну станцію, якими керували др. С.Мацко закінчив Ягеллонський університет, працював у
таінж. Є.Пронік.54 Лодзі, Кракові. На Волині провів серію
Велику роботу здійснювала музейно-бібліо- археологічних досліджень неолітичних стоянок у
течна комісія. Члени комісії реєстрували волинсь- Луцьку. Матеріали розкопок поповнювали музей,
кі архіви, іобстежували приватні збірки доку- а публікації знаходили місце як на сторінках
ментів, а де в цьому була потреба, брали на "Річника Волинського", так і "Землі Волинської".66
збереження документальні пам'ятки. Історико-краєзнавчий ухил мали дослід-
Велика увага приділялася виявленню й ження ще одного наукового працівника музею,
бібліографічному описові літератури про Волинь. випускника Варшавського університету Анатолія
Протягом 1935-1938 pp. тільки економічна комі- Дублянського, який, маючи журналістський хист,
сія опрацювала 28 різних джерел і зафіксувала популяризував минуле краю в часописах, видав
450 бібліографічних позицій з різних питань.55 друком коротку історію м.Луцька.67
Популяризували краєзнавчу тематику члени 1934 року в Дубенівській міський ратуші
був
товариства й шляхом підготовки і читання нау- відкритий археологічний музей під назвою
кових доповідей, науково-популярних лекцій.56 «Регіональний музей землі Дубенівської". До його
На Волинське воєводство поширило вплив розбудови доклали сил І.Свенціков, М.Островсь-
Польське товариство краєзнавче (ПТК), створене кий) ю.Шумовський. Музей розташовувався у
у Варшаві 1906 року за активної участі д во х к ім на та х та утримувався за рахунок
Олександра Яновського, Миколая Вишницького, членських вклад(Ж) добродійних пожертв, мав
Казимира Кульвиця.57 ПТК визначило метою збір археологічну, нумізматичну та етнографічну
і поширення краєзнавчих відомостей, організацію колекції. Оосбливо багатою була археологічна
екскурсій у краї, створення регіональних відділів, експозиція. Вона й визначила характер музею на
проведення краєзнавчих виставок, охорону час заснуваНня. Розкопки вів Михайло Островсь-
пам яток історії і природи.58 Товариство мало кий _ ю 8 дозволу Головного архео-
комісію і секції 1910 РОКУ було започатковано логічного м в ві археологічні дослід.
орган "Ziemia" ("Земля"), 1920-го «Orh Lot"» ження в Дубенівському> Острозькому і Рівненсь-
Волинське відділення ПТК особливо активно R ^.^ і й с н ю в а в лЬ теології діяло в 30-1 роки. 1938 року до нього влилося _ _ . . . . ... тл •- ^ ттт . _, Дубенівської гімназії Юрій Федорович Шумовсь- раніш створене Волинське товариство крає- "' „ - * тт «
знавства й охорони пам'ятників. У середині 30-х кий Знайдене поповнювало фонди Лубенського,
його очолив магістр Тадеуш Гумінський. Воно а 3 1936 Р0КУ' часУ Утворення Рівненського
«ало відділи в Луцьку, Рівному, Острозі, Дубно і краєзнавчого музею, і його фонди.6* 1937 року
Костополі.60 Зв'язок з ними Рада підтримувала Ю.Ф.Шумовський провів розкопки біля Острож-
шляхом листування, заслуховування звітів, участі 4я' виявив захоронения часів Київської Русі. Біля
своїх членів у різних заходах відділень. сіл Костянець та Листвин відкрив пам ятки
1929 року побачив світ путівник по Волині, бронзової доби, залишки римської культури,
що вмістив 101 ілюстрацію Мечислава Орло- слов янські поховання.
вича61, 1934 року - нарис про Волинь Йосипа Рівненський музей започаткував свою діяль-
Дугкевича. Історик з Варшави М.Малушинський ність 1930 року Люблінською торгово-промисловою
на запрошення Т.Гумінського вивчав історію палатою виставок. Вони розміщувались у па-
Луцька, опублікував ряд статей, брошуру "З вільйонах, побудованих на 3,5 гектарній площі, де
історії Луцького замку", підготував рукопис експонувались корисні копалини (граніти, каоліни),
нарису про воєводський центр.62 сільськогосподарська продукція, зразки ділового
У січні 1938 року побачив світ перший номер лісу, вироби місцевої промисловості. Виникла
щомісячного журналу "Земля Волинська", редак- потреба в постійнодіючій експозиції, а це привело
цію якого очолив др.КШець. До редколегії ввійшли до створення 1936 року "Господарського музею
мгр.Я.Фітцке, мгр.Т.Гумінський, мгр.С.Гергель, Волині". Над його розбудовою чимало потрудився
В.Ф.Кучинський, який 1933 року закінчив Цинкаловський, вихідець з Володимира-І
Варшавську трьохрічну краєзнавчу школу й Волинського. Він закінчив богословський!
впродовж 1936-1939 pp. очолював музей.™ Велику факультет Варшавського університету, де вивчаві
допомогу подавав Я.Гофман. Музей експонував церковну історію, християнську археолгію,!
зразки залізної руди з м.Крешова, піриту - з мистецтво, працював у Державному археоло-|
с.Дроздова, аметису - з околиць сс.Морочне та гічному музеї у Варшаві. За завданням музейногої
Дубровиці, бурштину - з Ковельщини.71 керівництва не раз виїжджав на рідну Волинь,І
Окружна рада ПТК подавала музеям і фінан- проводив археологічні розвідки, розкопки. 19361
сову допомогу, 1939 року Острозькому і Лубенсь- року брав участь у створенні археологічного І
кому музеям виділила 300 злотих.72 відділу Кременецького музею і, як свідчив сам,І
За її клопотанням влада с.Шацьк виділила певний час очолював його. Дослідницька праця І
землю під будівництво туристсичної бази біля О.М.Цинкаловського широко відображена в І
о.Світязь. статтях та нарисах "Готський гріб Римської доби І
Велика увага приділялась залученню молоді в селі Рудка на Крем'янеччині" (1937), "Місто І
до краєзнавства. Діяла спеціальна Комісія шкіль- Шумськ: історичний нарис" (1938), "Волинська
ного краєзнавства. За домовленістю з освітньою Швейцарія: опис околиць Крем'янця" (1938), І
кураторією в школах формувались краєзнавчі "Земля Крем'янецька в світлі археології та історії І
осередки. 1939 року було організовано табір на до 1648 року" (1939)79 та його двохтомному
о.Світязь для українських та польських школярів.73 краєзнавчому словникові.80
Краєзнавче товариство опікувалося охороною 1938 року при Кременецькому ліцеї було
пам'яток. 29 січня 1938 року питання їх засновано Волинський науковий інститут, завдан-
збереження розглядала Рада відділення, доповідав ням якого було "нагромадження й опрацювання
мгр. З.Раєвський. 1939 року на ремонт замку істотнішого наукового матеріалу про Волинь".
Любарта було виділено 500 злотих.74 Форми діяльності - опрацювання бібліографії про
19 березня 1939 року відбувся з'їзд делегатів Волинь, видання праць, організація наукових
Волинського відділення Польського товариства з"їздів, конференцій, звітів, виставок, поширення
краєзнавчого. Було розглянуто 10 питань. Звіт про знань про край різними засобами.81 Особливо |
роботу Ради за 1938 рік оголосив віце-голова активно працювала його гуманітарна комісія. На І
Т.Гумінський. Звітували також керівники неї була покладена бібліографічна робота. Тут І
Острозького, Рівненського, Дубенівського, Луць- зосереджувались найкращі сили Чарноцький,
кого, Костопільського відділів. Відмічалося, що Данилевич, Гофман, Лясковська, Левак, Мончак,
рівненські краєзнавці ефективно використовували Бистронь, Михальський, Пекарський, Слечинсь-
крамницю для поширення краєзнавчих видань, кий, Вірчинський, Воронецький - представник
організовували молодіжну екскурсію.75 Було редакції "Науки польської".
обрано нову управу - у складі голови інж.Юліана Краєзнавчу роботу здійснював ряд інших нау-
Вожовського, заступника голови Т.Гумінського, кових, культурно-освітніх, релігійних організацій,
секретаря Й.Романовського, скрабника Робила спробу організувати в Рівному роботу
В.Мацієвського, членів - В.Волянського, свого відділення Львівська управа Польського
Т.Гурницького, Б.Глодга. З'їзд висловив подяку історичного товариства, яке займалося вивичен-
колишньому голові інж.Вацлаву Гордзяківсь- ням історії, популяризацією історичних знань,
кому.76 Був затверджений план на 1939 рік, яким публікацією наукових матеріалів і,звичайно,
передбачалося утворення відділів у Ковелі та потребувало участі наукових кадрів.
Любомлі, популяризація історії краю та праці Будила український патріотичний дух
Волинського відділення ПТК шляхом читання православна церква Волині та її найяскравіші
лекцій. Мав бути виданий монографічний збірник, представники Полікарп Сікорський, Олексій
присвячений Любомлю та його окраїнам, брошура Громадський, Никанор Абрамович, отці І.Теодо-
про озеро Світязь і край, путівники по Рівненсь- рович, П.Табінський, Ф.Шумовський, викладачі
кому, Дубенському та Костопільському повітах.77 української духовної семінарії, що 1936 року
Однак повністю втілити задумане не дала війна, перебазувалася з Теофіполя до Кременця. У Кре-
що прийшла в край у вересні 1939 року. менці перед війною під керівництвом професора
Важливим центром Волинського крає- М.Кобрина працювала комісія від Варшавського
знавствав 1921-1939 pp. був повітовий Кременець. наукового інституту, що займалася перекладом
У 20-30-х роках у Кременці діяли українська на українську мову богослужбових книг.82
і польська гімназії, православна духовна семіна- Протягом 1931-1939 pp. у Луцьку діяло
рія, середня сільськогосподарська школа з агро- Товариство імені митрополита Петра Могили, яке
хімічним та лісовими відділами, ряд інших закла- ширило знання й православну віру серед
дів. Авторитет місту складали бібліотека і музей, українців краю.83 У журналі "За соборність"
що займав на Правобережжі помітне місце, мав (редактор І.Власовський), місячнику "Шлях"
багато "великих заль і кімнат, вщерть заповнених (редактор К.Богуславський) поміщалися мате-
експонатами з місцевої флори, фавни, геологічних ріали з історії краю, православної церкви, освіти,
напластувань та мінералогічних багатств краю".78 У першому числі "Шляху" (1937 р.) вміщена
Великий вклад у вивчення доісторичної хроніка діяльності Товариства, у четвертому -
Кременеччини вніс волинянин Олександр стаття "Про гетьмана Івана Степановича Мазепу"
Е.Богуславського. Серед авторів місячника - виходили в Луцьку, 17 - в Рівному, 8 - у
В.Островський, А.Дублянський, проф.Д-Дорошен- Володимирі-Волинському, 7 - Кременці, 3 - у
ко та інші.84 Товариство мало відділення в Здолбунові, 1-у Дубно.90 Майже всі вони
Рівному. З 1932 року в його складі активно відображали минуле Волині, друкували праці
працював відповідальний секретар газети "Дзвін" багатьох краєзнавців і цим стимулювали
відомий на Гайсинщині партизанський отаман дослідницьку діяльність.
Ананій Волинець, поет і журналіст.85 Отже історичне краєзнавство на приєднаній
У 30-і роки в Луцьку діяло культурно-освітнє до Польщі території західної Волині в 20-30-і роки
товариство імені Лесі Українки, яке своїм на відміну від східної Волині та інших територій
впливом охоплювало школи, гімназії, культосвіт- Радянської України йшло своїм шляхом.
ні товариства й гуртки.86 Літератутно-мистецьке Позитивну роль відіграли краєзнавчі традиції
товариство імені Лесі Українки такого ж Волині, досвід попередників, деяка державна
спрямування проводило роботу в Рівному. підтримка. Але головним стимулом краєзнавчого
Популяризував відомості про край Союз руху стала боротьба волинської інтелігенції з
українок, його філія у Володимирі-Волинському, курсом польських властей на денаціоналізацію
яка мала бібліотеку, збирала дані про видатних українського життя, полонізацію й окатоличення
українських діячів, організовувала вшанування населення. Не дивлячись на утиски поляків, вив-
Т.Шевченка, Лесі Українки.87 чення й поширення знань з історії і культури краю,
Важливу роль у розвитку волинського охорона і збереження пам'яток історії та мистецтва,
краєзнавства відігравала преса і в першу чергу - видавнича справа розвивались на висхідній,
україномовна. Останнім часом цій темі приділя- У той же час у Радянській Україні крає-
ють увагу багато дослідників.88 Остаточні цифри знавство, зазнавши нищівних репресій, ледь
українських часописів на Волині досліджуваного жевріло. Амплітуда коливання краєзнавчого жит-
нами періоду ще не встановлено. Різні автори тя падала ледь не до прямої, то раптово - по
підходять по-своєму щодо вибору місця видання, окремих напрямах і періодах - пробивалося до
території поширення і, взагалі, - визначення помітної відмітки. Процес історико-регіонального
регіону. І.Мілясевич на терені Західної Волині в дослідництва хоч і хвилеподібно, але торував
1921-1939 pp. індетифікувала близько 300 назв шлях у напрямку відродження й розвитку
газет і журналів, що видавались різними мовами, масового краєзнавчого руху, що намітився з
з них - 104 україномовних89, І.Павлюк - дав середини 50-х і набрав більш яскравого вира-
анотацію 107 різним виданням, з яких 36 ження в 60-х роках.
Примітки
1. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська доповідей та повідомлень II регіональної
область. - К., 1970. - С.24. "Велика Волинь" у YI обласної іст.-
2. Валентин Литвинюк. Зміни в соціальній і краєзнавчої конференції. 8-10 жовтня 1992
національній структурі населення р. - Луцьк, 1992. - С.80.
Волинського воєводства в міжвоєнний період 9. Олена Бірюліна. Братське давньосховище -
/1921-1939 pp.///Минуле і сучасне Волині: перший громадський музейний закад в
Олександр Цинкаловський і Волинь. Мате- Луцьку //Минуле і сучасне Волині:
ріали IX наук.історично-краєзнавчої міжна- Олександр Цинкаловський і Волинь. - С198.
родної конференції. 20-23 січня 1998 р. ю. Степан Шевчук. Дослідники волинських
Наук.збірник. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - скарбів //Волинські дзвони. Краєзнавчий
С.263 альманах. Випуск перший. - Рівне: Ліста,
3. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська 1995. - С.20.
обл. - С.25. 11. Б.А.Прищепа. З історії рівненських музеїв /
4. Валентин Литвинюк. Вказ.стаття. - С.264. /Шоста Всеукраїнська наукова конференція
5. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська з історичного краєзнавства. - Луцьк, 1993.-
обл. - С.25. С.337.
6. І.З.Павлюк. Українські часописи Волині, 12. Клим Поліщук. Український музей на
Полісся, Холмщини та Підляшшя (1917- Козацьких могилах під Берестечком //
1939). Анотований покажчик. - Львів-Луцьк, Волинські дзвони. Випуск перший. - С.40.
1997. - С.4. 13. Хведась Анатолій Олексійович. Розвиток
7. Світлана Василевська. Історія православного краєзнавчих музеїв у західній Україні в кінці
святоволодимирського братства за мате- XIX- першій половині 40-х pp. XX ст.
ріалами фондів Волинського краєзнавчого Джерела і література. Автореферат дисертації
музею //Минуле і сучасне Волині: Олександр на здобуття наук.ступеня канд.іст.наук. -
Цинкаловський і Волинь. - С.93. Дніпропетровськ, 1997. - С.12.
8. Василевська СІ. Волинське древнехранилище 14. Ярослав Булка. З минулого Волині //Літопис
//Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: Волині/ далі - ЛВ/. 4.12. - Вінніпег, 1977-
історія, здобутки, перспективи. Тези 1978. - С.95.
15. В.Є.П'ясецький. Видавнича діяльність 45. Sprawozdanie z dzialalnosci Wolynskiego
волинського відділення польського краєз- Towarzystwa przyjaciol nauk za lata 1935-1937.
навчого товариства в 1927-1939 роках // -Luck, 1938. - S.6.
Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: 46. Там само. - С.8.
історія, здобутки, перспективи. - СЮ. 47. Там само. - С.4.
16. Енциклопедія українознавства (далі - ЕУ). 48. Там само. - С.5.
Том 5.- Л., 1996. - С.1968. Енциклопедія 49. Там само. - С.41.
повідомляє, що Андрій Пащук 1928 року 50, Валерій Дмитрук. Юліан Нець - науковець,
виїхав на територію УСРР, 1933 року був дослідник Волині міжвоєнного часу //Минуле
арештований і засланий. і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський.
17. Ярослав Мартинюк. Товариство "Луцька - С.63.
повітова "Просвіта" та українська книга // 51. А.О.Хведась. До історії музейної справи на
Минуле і сучане Волині: Олександр Волині в 1921-1939 роки //М-ли Y наук.-
Цинкаловський і Волинь.-С.221. краєзн.конференції "Остріг на порозі 900-
18. М.Я.Миць. Іван Власовський - громадський річчя". - Остріг, 1994. - С.144.
і церковний діяч //Минуле і сучасне Волині. 52. Sprawozdanie ... С.52.
Історичні постаті краю. Тези доповідей та 53. ДАРО. - Ф.160, оп.1, спр.78, арк.1.
повідомлень V-Волинської іст.-краєзнавчої 54. Sprawozdanie ...C.7.
конференції 11-13 жовтня 1991. - Луцьк, 55. Sprawozdanie ... - С.36.
1991. - С.89. 56. ДАРО. - Ф.160, оп.1, спр.70, прк. 1-3.
19. ЕУ. Том 5.-Л., 1996. - С.1759. 57. Poznaj swoj kraj. - 1996. - № 1 - С.5.
20. Г.І.Чернихівський. Крем'янеччина. Історичне 58. Там само. - С 7.
та літературне краєзнавство. - Крем'янець, 59. Maria Wojecka - Baranowska. Turystyka і
1992. - C.78. Wyjazdy wypoczynkowe// Polska Akademia
21. 1986 року вихідець з Почаєва Іван Дубилко Nayk, Instytut Historii kultury Materialnej
видав у Вінніпезі "Почаївський монастир в Polski. Tom YI / Pod red. B.Baranowskiego. -
історії нашого народу" /115 с/, використав- Wroclaw, 1979. - S.484.
ши доробок А.Жука й часто посилаючись на 60. ДАРО. - Ф.193, оп.1, спр.80, арк.З.
нього. 61. Мечислав Орлович. Ілюстрований путівник
22. Там само. - С.68. по Волині. - Луцьк, 1929.
23. ЛВ.Ч.16. - В., 1990. - С.110-112. 62. В.Е.П'ясецький. Вказ.стаття. -С.12.
24. Державний архів Волинської області (далі - 63. ДАРО. - Ф.193, оп.1, спр.80, арк.З зв.
ДАВолО). - Ф.73, оп.1, спр.7, арк.1. 64. Там само. - Арк.4-4 зв.
25. Там само. - Арк.З. 65. В.Е.П'ясецький. Вказ.стаття. - С.11.
26. Там само. - Арк.7. 66. Г.В.Охріменко. Ян Фіцке і вивчення
27. Там само. - Спр.50, арк.1 зв. культури лінійно-стрічкової кераміки на
28. ЕУ.Том.5. - Л., 1996. - С1977. Волині //М-ли І-Ш наук.-краєзн. конференції
29. Г.І.Чернихівський. Вказ.праця. - С.88. "Острог на порозі 900-річчя" /1990-1992/.
30. Олександр Соловей. Імміграція з підра- Частина друга. - О., 1992. - С.6.
дянської України на Кременеччині в 67. ЛВ.Ч. Х-ХІ.-Вінніпег, 1972. - С.150.
міжвоєнний період та її роль в активізації 68. Григорій Харчук. Юрій Шумовський -
національного руху /1921-1939 pp./ // історик, археолог //Волинські дзвони.
Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинка- Випуск другий. - 1997. - С.19.
ловський і Волинь. - С.277. 69. ДАРО. - Ф.562, оп.1, спр.1, арк.1-1 зв.
31. ЕУ.Том І. - Л., 1993. - С.308. 70. Там само. - Арк.2.
32. Державний архів Рівненської області (далі - 71. А.О.Хведась. До історії музейної справи на
ДАРО). - Ф.160, оп.1, спр.1, арк.7. Волині в 1921-1939 pp.- C.143.
33. Бусленко В.В. Якоб Гофман - посол до сейму 72. ДАРО. - Ф.193, оп.1, спр.80, арк. 6 зв.
//Роде наш красний... Волинь у долях краян 73. Там само. - Арк.4.
і людських документах. Том II. - Луцьк: 74. Там само. - Арк. 6 зв.
Надстир'я, 1996. - С.272. 75. Там само. - Арк. 1 зв.
34. Там само. - С.273. 76. Там само. - Арк. 2.
35. ДАРО. - Ф.184, оп.1, спр.ЗО, арк.286. 77. Там само. - Арк. 6
36. Там само. - Арк.45. 78. ЛВ.Ч-Y. - Вінніпег, 1961. - С.68.
37. Там само. - Арк.90. 79. Володимир Мазурок. Олександр Цинка-
38. Там само. - Спр.З, арк. 1,10. ловський як дослідник Південної Волині //
39. Там само. - Спр.58, арк.1. Минуле і сучасне Волині: О-др Цинкалоський
40. ДАРО.-Ф.160, оп.1, спр.66, арк.10, і Волинь. - С.52.
41. Там само. - Арк.1. 80. Проф.Олександер Цинкаловський. Стара
42. Там само. - Арк.1 зв. Волинь і Волинське Полісся / Краєзнавчий
43. Там само. - Арк.8-8 зв. словник - від найдавніших часів до 1914 року/
44. Тамсамо. - Ф.202, оп.1, спр.1, арк.12. Під.ред.: М.Подворняка і Ф.Онуфрійчука. Том
перший - Вінніпег, 1984. - 600 с; Том 1939)... - С.152-153. Зокрема - Е.Місило
другий. - Вінніпег, 1986. - 578 с. "Бібліографія української преси в Польщі
81. ДАРО. - Ф.160, оп.1, спр.69, арк.1. (1918-1939) і Західно-Українській Народній
82. JIB.4.V. - Вінніпег, 1961. - С.69. Республіці (1918-1919); А.Животко "Історія
83. JIB.4.VI. - Вінніпег, 1962. - С.99. української преси";0.Назарчук "преса. Пер-
84. І.З.Павлюк. Вказ.праця. - С. 148. ша міжнародна виставка світової преси в
85. Дем'янчук Григорій. Ананій Волинець: Кельні. Думки і вражіння українця"; С.Кость
"Тільки віра, тільки сила"...//Воскресіння "Західноукраїнська преса 1900 - початку
життя: Літературні силуети.-Рівне, 1998. - 50-х років: особливості функціонування,
С.83-88. періодізація, структура (короткий нарис);
86. Володимир Дмитрук. Генерал-хорунжий армії Бібліографічний список Ю.Лашука,
УНР О.Алмазов і Волинь //Минуле і сучасне Г.Бухала, Щ.Шеркевич "Періодичні видання
Волині: О-др Цинкаловський і Волинь. - С.64. Волині, Полісся, Підляшшя та Холмщини
87. Тамара Раєвич. Союз українок Володимира- (1836-1994).
Волинського: минуле і сучасне//Там само. - 89. Ірина Мілясевич. Українські часописи
С. 118. Західної Волині (1921 -1939 pp.) //Волинські
88. Див.І.З.Павлюк. Українські часописи Волині, дзвони. Випуск перший. - С.4.
Полісся, Холмщини та Шдляшша (1917- 90. І.З.Павлюк. Вказ.праця. - С. 152-153.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5786 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:24:24Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прокопчук, B.C. 2010-02-08T12:42:43Z 2010-02-08T12:42:43Z 2003 Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) / B.C.Прокопчук // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 33-41. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5786 uk Інститут історії України НАН України Літопис українського краєзнавства Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) Историческое краеведение в Волынском воеводстве (1921-1939 гг.) Historical country study in Volyn territorial district (1921-1939) Article published earlier |
| spellingShingle | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) Прокопчук, B.C. Літопис українського краєзнавства |
| title | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) |
| title_alt | Историческое краеведение в Волынском воеводстве (1921-1939 гг.) Historical country study in Volyn territorial district (1921-1939) |
| title_full | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) |
| title_fullStr | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) |
| title_full_unstemmed | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) |
| title_short | Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (1921-1939 pp.) |
| title_sort | історичне краєзнавство у волинському воєводстві (1921-1939 pp.) |
| topic | Літопис українського краєзнавства |
| topic_facet | Літопис українського краєзнавства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5786 |
| work_keys_str_mv | AT prokopčukbc ístoričnekraêznavstvouvolinsʹkomuvoêvodství19211939pp AT prokopčukbc istoričeskoekraevedenievvolynskomvoevodstve19211939gg AT prokopčukbc historicalcountrystudyinvolynterritorialdistrict19211939 |