Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5787 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 42-47. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860258512353886208 |
|---|---|
| author | Савчук, В.О. |
| author_facet | Савчук, В.О. |
| citation_txt | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 42-47. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:52:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Савчук В.О. (м. Кам'янець-Подільський)
КРАЄЗНАВСТВО ПОДІЛЛЯ В ІСТОРІЇ
КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ УКРАЇНИ 20-ЗО-Х PP. XX СТ.
Краєзнавство кінця XIX - XX ст. було збірниках Ю. Сіцінського, В. Гериновича,
активним учасником історичного процесу на Г. Зборовського, Г. Брілінга, В. Гагенмейстра, Г.
Поділлі, яке відігравало помітну роль у соціально- Танцюри та ін. У цілому ці праці, дають уяву про
культурній сфері, насамперед у формуванні роль і місце краєзнавства Поділля в українському
історичної пам'яті суспільства, приверненні уваги краєзнавчому русі.
широких верств до самобутньої культурної Однак, найбільш ґрунтовні дослідження з
спадщини у вигляді пісенної творчості, рухомих історії краєзнавчого руху на Поділлі і особливо у
і нерухомих пам'яток, традицій побуту тощо. 20-30-х роках XX ст. з 'явилися у період
Звідси, краєзнавство ставало предметом зацікав- незалежності України. На це вплинуло дві
леності дослідників як у минулому, так і причини. Перша, дослідникам стали доступні нові
сучасних. Однак, зазначимо, що й досі історіо- корпуси документів. По-друге, сучасні історики
графія з історії краєзнавства Поділля 20-30-х pp. поділлєзнавці, виходячи з потреб суспільства,
XX ст. має ще незначну кількість праць. намагалися дати свою оцінку складних неодно-
Очевидно, це пов'язано з тим, що історія значних проблем, що викликало підвищену увагу
України 20-30-х pp. XX ст. оцінюється неодно- у широких колах громадськості.
значно. У цьому зв'язку відомий сучасний історик Найбільш плідно працює на терені вивчення
Юрій Шаповал підкреслював: „За умов відсутності подільського краєзнавчого руху B.C. Прокопчук.
у суспільстві мінімального консенсусу щодо Його монографія „Краєзнавство на Поділлі: історія
інтерпретації подій власної історії обговорення і сучасність" стали новим баченням цієї проблеми,
будь-якого питання перетворюється на черговий хронологічно вилаштувала перебіг основних віх
тур внутрішньої „холодної війни" з чисто краєзнавства Поділля, починаючи з кінця XIX-
механічним трактуванням минулого. Історія за XX ст. Стосовно нашої проблеми то автор ґрунтовно
таких умов ворогуючими таборами однозначно розкриває зміст тогочасної краєзнавчої роботи,
поділяється на добро і зло, тобто на „своїх" і внесок десятків її організаторів,
„ворогів", а у трактуванні подій відсутні нюанси, Надзвичайно цінними стали праці
сповідується примітивний, але надійний „чорно- Л.В. Баженова „Поділля у працях дослідників і
білий" принцип"1. З іншого боку, на стан краєзнавців ХІХ-ХХ ст." Кам'янець-Подільський,
досліджень краєзнавства 20-30-х pp. XX ст. 1993., де в коротких біографічних довідках
негативно впливає мозаїчність архівної бази, розкривається персональний внесок сотень
розпорошеність документальних масивів. Звідси, поціновувачів подільської старовини, та „Істо-
взаємозаперечуюча кодифікація найважливіших ричне краєзнавство Правобережної України XIX -
подій краєзнавчого руху. Скажімо по-різному початку XX ст. Становлення. Історіографія-
трактується навіть дата 1-ої Всеукраїнської Віобліографія." Хмельницький, „Доля", 1995.
конференції з краєзнавства, що проходила у Оригінальними за своїй актуальністю та введен-
Харкові у 1925 році з 28 по 31 травня. ням нових документів стали роботи
Дискусійно оцінюється внесок окремих діячів О.М. Завальнкжа та М.Б. Петрова3, Т.С. Бульби4,
у розвиток краєзнавчого руху, наукового доробку, СІ. Кота5, К.Б. Дегтяр6 та ін. Вони вперше
окремих праць тощо. розкрили трагічні долі подільських краєзнавців.
Без сумніву, історіографами подільського Як бачимо, попри таку кількість праць
краєзнавства 20-30-х pp. XX ст. були безпосередні проблема місця подільського краєзнавства у
його організатори. Серед праць того часу найбільш громадсько-політичному житті України 20-30-х
вагомою стала „Краєзнавство на Поділлі", що pp. XX ст. залишається нез'ясованою. Між тим,
належала перу відомого в цьому регіоні орга- як засвідчують документи, ми з переконаністю
нізатора краєзнавчого руху, завідувача кабінету можемо констатувати наявність подільської
виучування Поділля В.Д. Отомановського Вона школи краєзнавства у цей період, вагомий вплив
побачила світ у 1926 році й містила велику її на пошук шляхів регіональних досліджень,
кількість фактологічних даних, давала уяву про формування постатей, які своїм внеском збага-
шляхи і напрями регіональних досліджень2. Не тили українську науку.
менш цінною була праця Миколи Бєлінського По-перше, зазначимо, що Поділля як
„Часописи Поділля (в межах УСРР). Історичний своєрідний етнографічний та географічний регіон
нарис з доби 1838-1927 pp." Вона розкривала здавна стимулював регіональні дослідження.
степи становлення місцевої преси, її вкладу у Згадаємо, що краєзнавчий рух на Поділлі починає
рвогортання краєзнавчих досліджень. Окремі зароджуватися у середині XIX століття. Найбільш
саивчпнш про краєзнавство на Поділлі несли характерною тогочасною його ознакою був
х» »«ни і у м і с ц е в і й п р е с і , н а у к о в и х етнографо-фольклорний напрямок. Примітно, що
саме у складі етнографічної експедиції знайомився лення, документи з історії медицини регіону та
ІЗ Поділлям великий Кобзар - Тарас Шевченко. про побутові умови Поділля тощо9".
У Немирові працював фольклорист Опанас На підставі доносів і висунення
звинувачень
мВруович, який залишив у спадок безцінний у розповсюдженні національних ідей подільський
скарб - десятки тисяч записів народних пісень, губернатор на початку 1865 року вжив репре-
лрислів'їв, приказок, балад. сивних заходів до окремих учасників Товариства,
Чимало подільських пісень подав у своїх а діяльність Товариства своїм рішенням врешті-
•ідомих випусках видатний композитор Микола решт заборонив. Відновити його вдалося лише
Лисенко. Серед його найбільш активних 1878 року завдяки зусиллям К. Пшиборовського,
кореспондентів-подолян був Сергій Венгржи- О. Маркевича, доктора Ротте, Й. Ролле,
новський, який після закінчення Кам'янець- А. Старцева10.
Подільської духовної семінарії вступив до У цей період активізує свою діяльність і
Одеського університету, але через життєві інший осередок краєзнавчої роботи на Поділлі-
обставини його не закінчив. Значний проміжок Подільський єпархіальний історико-статистичний
свого життя Венгржиновський провів у Гайсині. комітет, який було засновано 1865 року. Одним
Звідси він адресував Миколі Лисенку багато з його організаторів був відомий композитор
пісень з Поділля7. Щедру фольклорну спадщину М.Римський-Корсаков, який до 1900 року мешкав
залишив також інший вихованець Кам'янець- у с Голоскові, поблизу Кам'янця-Подільського.
Подільської духовної семінарії - Каленик Він зініціював написання у повітах нарисів про
Шейковський. Навчаючись на першому курсі міста І села губернії, збирав документальні
їсторико-філологічного факультету університету свідчення про життя регіону. Значну роботу у
ев. Володимира у Києві, Каленик Васильович цьому напрямі вів колишній учитель Кам'янець-
зідготував етнографічні та фольклорні розвідки Подільської духовної семінарії Павло Гли-
аід назвою "Быт подолян". Під аналогічною щинський, який Починаючи з 1850 року
авзвою ці розвідки у двох томах були опубліковані працював над складанням історичного опису
у 1859-1860 роках. У них автор, на широкому Подільської єпархії.
! фактичному матеріалі ознайомив читацький загал Щодо праць, де досліджувалося б
історичне
ІЗ життям подолян, навів тексти пісень, казок, минуле Поділля, то варто зазначити, що їх готували
приказок, повір'їв, загадок. У числі № 9 за 1860 в основному вчені, які проживали поза межами
рік журналу "Современник" зазначалося, що губернії. Зокрема, археологічні дослідження тут
і книга К. Шейковського має "слушні міркування проводив відомий історик В. Антонович. Історію
філологічні, археологічні тощо", нею "покладено краю частково розкривала праця М. Петрова-
сочаток добрий". Батюшкова: "Подолия - историческое описание"
У середині XIX століття на Поділлі по- (1891). Із фундаментальних праць можна виокре-
чинають формуватися краєзнавчі організації. мити: "Очерки известий о подольской земле до
Одним з перших осередків краєзнавства стало 1434 г." Н.Молчановського, "Барское староство"
Товариство подільських лікарів, утворене 14 М. Грушевського з двома томами актів "Архива
І жовтня 1859 року у Кам'янці-Подільському. Юго-Западной России", "Историко-
этнографичес-
I Оюлив його відомий лікар-науковець Олександр кий очерк Подолии" М.Сімашкевича. Значним внес-
ІКремер, Діяльність цього товариства вже ком до археологічної науки того часу була "Архео-
I висвітлювалася сучасними дослідниками. У логічна карта Подільської губернії", складена
Івонтексті цієї розвідки варто наголосити, що Ю. Сіцінським та робота В. Гульдмана "Памятники
■Товариство для того часу було чисельним. Серед старовини в
Подолии".
1136 його членів переважно були лікарі, аптекарі, Таким чином, на зламі ХІХ-ХХ століть
природодослідники, ветеринари, дантисти з краєзнавчі осередки, а саме Історико-статис-
ІВодільської, Волинської, Київської губерній, а тичний Комітет (згодом церковне історико-
пкож з Бессарабії, Прусії, міст Костроми, Вільно, археологічне товариство), заснований ним музей,
■Вологди, Архангельська, Варшави, Кракова, Товариство подільських лікарів, хоча і проводили
■Парижа. У бібліотеці Товариства налічувалося дослідження краю, однак вони мали специфічний
ЁЭ520 книг, створеному ним музеї - 5040 характер, вирішували вузькі проблеми і питання
експонатів8, у рамках своїх інтересів. Краєзнавство у цілому
І Товариство мало розгалужену організаційну на Поділлі залишалося сферою інтересів окремих
■структуру і поділялося на 11 груп, серед яких ентузіастів. Та й по-іншому бути не могло, тому
■археологічна та нумізматична. Засідання що більшість населення Поділля було неписьмен-
Ьідбувалися 20-25 разів на рік. Крім спільних ним, далеким від вирішення краєзнавчих
■••сідань Товариства, проводилися засідання проблем. На кінець XIX ст., наприклад, на
■■омісій, що розглядали переважно питання стану Поділлі нараховувалося 687873 особи у віці від
■■едицини на Поділлі. Товариство розробило і 10 до 19 років. Питома вага освіченості серед них
■•«твердило програму медико-топографічних становила 36,9%. Та й серед інтелігенції
■■остережень у краї. На виконання цієї програми прошарок вихідців із Поділля був також малий.
Щ] Варшаві було видано п'ять випусків "Матеріалів Це послужило основною причиною того, що
щ&> топографії лікарської статистики Поділля". У досліджували комплексно Поділля переважно
Ьих публікувалися статті, розвідки, повідом- історики Києва, Вільно, Кременця, Херсона11.
Початок XX ст. знаменувався розширенням можливостей. Насамперед через нестачу ква-
тематики краєзнавчих пошуків. Краєзнавство стає ліфікованих кадрів і коштів. Треба враховувати
більш векторним. Його тематична спрямованість, і те, що Поділля було ще ареною бойових дій..--
'
проблематика, викристалізованість щодо завдань Така ситуація у краєзнавстві залишається до
і методів пов'язується з іменами Ю. Сіцінського, початку 20-х років. Повоєнна розруха, політична
Г. Брілінга, П. Вучинського, Н. Григор'їва, нестабільність, близькість кордону і пов'язана з
письменників Л. Глібова, С. Руданського, Л. цим репресивна діяльність спеціальних органів
Українки. Кожен із цих ентузіастів привносить як ВУЧК, прикордонні загони тощо, відсутність
у краєзнавство свої уподобання, однак вони мали і гостра нестача кадрів справляють гальмуючий
одну спільну рису -любов до Поділля, його історії, вплив на розвиток краєзнавства. Однак потяг до
бережливе ставлення до традицій та культурної налагодження кргге-аааечого життя усе ж
спадщини краю. спостерігається.! Важливим його осередком
По-друге, в період української революції і в починає виступати Комітет охорони пам'яток
наступні роки краєзнавчий рух на Поділлі міцно старовини, утворений у лютому 1921 року
опирається на наукове підґрунтя, чим отримує наказом Кам'янецького повітвиконкому. Згідно
додаткове стимулювання і оформлення важливого цього наказу, Комітету надавалися широкі права
чинника громадсько-культурного життя, що щодо охорони пам'яток історії та мистецтва,
проявилося у появі низки формувань крає- навіть право на реквізицію речей, що мали
знавчого характеру. Це пов'язане з відкриттям у історичну цінність. До складу цього органу
1918 році в Кам'янці Українського державного увійшли історики Є. Сташевський, Ю.
університету. Тут сформовано викладацький Сіцінський, художник В. Гагенмейстер, ботанік
склад із числа знаних учених, більшість з яких Я. Регула. Очолив комітет професор Кам'янець-
були обізнані з методикою та практикою Подільського університету П. Клименко, а після
краєзнавчої роботи. Поява вищого навчального його арешту П. Клепацький. Комітет проіснував
закладу на Поділлі знаменує початок наукових півтора року, але за цей короткий проміжок часу
засад у краєзнавстві Поділля. Вчені, викладачі, його зусиллями було врятовано цінну нумізма-
студенти університету утворюють два наукових тичну колекцію, що містилася у музеї і була
товариства, беруть участь у підготовці правничого реквізована під час збору коштів на користь
словника та біографічного словника діячів голодуючих Поволжя, проведено обстеження і
Поділля. До історичного словника української реєстрацію архівів, що стало запорукою їхнього
мови ними були передані 26600 карток. збереження, складено опис будинків, башт
В університеті як праобраз майбутніх фортеці. Члени комітету провели 12 наукових
громадських формувань виникає товариство у експедицій, екскурсій (природничих, мистецько-
складі двох секцій12 та науковий гурток етнографічних) у Стару Фортецю, Карвасари,
природознавців13. Врублівці, Демшин. На жаль, таку активну роботу
Поряд з Українським державним універси- було припинено через ліквідацію комітету 8
тетом певну роль у поширенні краєзнавчих знань, червня 1922 року. Всі підпорядковані йому
розвитку краєзнавства відіграє і Кам'янець- інституції, а саме: архіви, музеї, передавалися
Подільський народний університет, відкритий 1 до різних установ14.
листопада 1919 року. Його метою було дати На хвилі потягу до українського починає
бажаючим системні знання з історії України, зростати авторитет "Просвіт". Нова влада
української мови та літератури, діалектології, намагається підпорядкувати їхню роботу на основі
церковнослов'янської мови, історії західноєвро- радянізації. З цією метою розробляється типовий
пейської і слов'янської літератур, мистецтва, статут цієї організації, положення якого
естетики, музики, історії наукового соціалізму, забезпечують здійснення цього задуму. Цей статут
статистики, біології, фізики, астрономії, давав підставу для перереєстрації "Просвіт". Коли
географії, геології та ін. Навчання мало тривати до них потягнулися національно-свідомі елементи
два роки. Вже на самому початку існування у з метою об'єднати зусилля у розвої української
цьому навчальному закладі навчалося 99 осіб. культури, то владу це насторожило. І вона зробила
Щодо краєзнавчого вивчення економіки все, щоб загальмувати цей процес. Коли ж цього
Поділля, виробництва і виробничого побуту, то у не вдається досягти, влада застосовує репресії. І
цій справі виключну роль відіграло Подільське на кінець 1923 року "Просвіти" перестають
земство. Воно сприяло підготовці праці "Кустарні існувати. Очевидно і боязнь старої інтелігенції
промисли Поділля", заснувало часописи "Эконо- призводить до закриття 1921 року Кам'янець-
мическая жизнь Подолии" та "Село". У розвитку Подільського українського державного універ-
краєзнавчих досліджень певну роль відіграло ситету, на базі якого утворюються Інститут
також Подільське сільськогосподарське това- народної освіти і сільськогосподарський інститут.
риство, центр якого був у Вінниці. Товариство В університеті, згодом в Інституті народної
зініціювало працю під керівництвом проф. освіти, сільгоспінституті, Вінницькому ШО
Устьянцева "Матеріали по обстеженню тварин- (ліквідованому 1923 року) формується досить
ництва у Подільській губернії". міцний кістяк учених-ентузіастів краєзнавчої
Все ж, для розгортання широкої краєзнавчої роботи. Серед них: В. Геринович, Ю. Сіцінський,
роботи на цьому етапі не було реальних М. Білінський, П. Бучинський, В. Камінський,
О. Полонський, В. Храневич, П. Клименко та ін. лені на фактичному місцевому матеріалі статті
Вони послідовно відстоюють ідею широкого професорів Л.Карети, О. Неселовського, І.
розвитку краєзнавства, як основи економічного Любарського, Т. Ганицького, викладача Ю. Філя.
відродження краю, збереження його унікальної Том за обсягом має 24 друк.арк.16
історико-культурної спадщини. Це сприяє Цілеспрямовану роботу вела науково-дослідна
зародженню різноманітних форм краєзнавчої кафедра, що з 1922 року до 1927 переживала
роботи. Однією із перших в Україні, 19 серпня періоди значних реформувань. Зрештою 1927 року
1920 року у Кам'янці-Подільському починає діяти за постановою Укрнауки кафедра мала у своєму
народна консерваторія. У задумі вона мала складі 29 співробітників, складалася із семи
готувати вчителів музики та співу, які несли б підсекцій і була підпорядкована сільськогоспо-
музичну культуру широким верствам населення, дарському інституту. У випуску праць №2 за
Діяльність консерваторії як освітнього та 1927 р. ми простежуємо цікавий матеріал
краєзнавчого осередку пов'язується з іменами професора А. Неселовського: "Наймити і
доктора музики В.Петра, співачки М. Литви- наймички на Поділлі у XVIII ст.", І. Любарського
ненко-Вольгемут, випускника Чехословацької "До питання словотворення", О. Мельника
Академії музики і співів 3. Комінека і особливо "Суданська трава та її економічне значення", В.
фольклориста Миколи Грінченка (1888-1942)15. Гериновича "Географія і її місце в системі наук".
Навчаючись у Кам'янець-Подільському українсь- Своєрідним краєзнавчим осередком було
кому державному університеті на історико- наукове товариство при ВУАН, перші організа-
філологічному факультеті 1921 року М. Грінченко ційні збори якого відбулися 2 червня 1925 року.
захистив дипломну роботу: "Українська народна На них було обрано президію у складі: В. Хра-
пісня як база художньої творчості". Після невич - голова, Ю. Сіцінський - заступник
завершення навчання в університеті, працює у голови, В. Зборовець - секретар. Керівниками сек-
ньому викладачем історії музичної культури. У цій стали: краєзнавчої - Ю.Сіцінський, історико-
1920-1922 роках - голова народної консерваторії, філологічної - О.Неселовський, соціально-еконо-
3 1922 року викладає у музично-драматичному мічної - Т.Недужий, педагогічної - В.Зборовець,
інституті ім. М. Лисенка у Києві. З 1934 року - природничо-математичної - В. Храневич. Склад
професор Київської державної консерваторії, а з товариства у 1925 році нараховував 67 учасників.
1938 - науковий співробітник Інституту українсь- На 01.01.28 - вже - 97, із яких 62 члени
кого фольклору. Автор понад 60 наукових праць, товариства проживали у Кам'янці-Подільському,
присвячених українській народній творчості, а поза межами міста - 3517.
видатним українським композиторам ХІХ-ХХ ст., Основною формою роботи товариства стали
першого підручника "Історія української доповіді, що проголошувалися на загальних
музики", виданого 1922 року в Києві. засіданнях, і публікації у періодичній пресі. 1925
До середини 20-х років на Поділлі, завдяки року було заслухано 12 доповідей, у 1926 - 15, у
зусиллям Всеукраїнської Академії наук, окремих 1927 - тільки 10. Публікувати у збірниках ці
ентузіастів-науковців, формується низка нау- праці товариство коштів не мало.
хових установ, що стають осередками краєзнавчої Серед найбільш змістовних доповідей,
роботи. На цей час діяли Кам'янець-Подільський прочитаних членами товариства були:
і ШО, сільськогосподарський інститут, філія Т.Недужого - "Хлібна торгівля на Поділлі", К.
І сільськогосподарського науково-дослідного Кржемінського - "Стінні розписи хат на
яомітету, подільський відділ Укрмету, Вінницька Уманщині в порівнянні з стінними розписами на
сільськогосподарська станція, Науково-дослідна Поділлі", В. Зборівця - "Деякі підсумки
І кафедра народного господарства і культури. 1924 Шевченкознавства за революційний період",
І року при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки В.Георгіївського - "З археологічних розшуків біля
І ВУАН відкривається Кабінет виучування с Кадиївці", К. Кржемінського - "Оздоби
І Поділля, а з 1925 року розпочинають діяти селянських будівель на Кам'янеччині", Ю.Філя -
І Кам'янець-Подільське наукове товариство при "Значення збірника М. Максимовича "Українські
І ВУАН та Кам'янець-Подільська і Вінницька пісні", С. Дложевського -"Розкопки Ольвії".
І секції наукових робітників. Багато зробив для розгортання краєзнавства
І Тільки їх перелік показує, наскільки на Поділлі Кабінет виучування Поділля Він-
I різнобічним стає краєзнавче життя на Поділлі і ницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН. З
І Іого наукові форми. Про їхню активність свідчать перших днів свого існування Кабінет під орудою
І тукові записки Кам'янець-Подільського ІНО, В.Отомановського повів енергійну роботу. З метою
І «окрема, у першому томі, що вийшов 1926 року розширення сфери впливу при Кабінеті засно-
I містяться ґрунтовні праці професорів В. вується Інститут наукових консультантів, яких
І Гериновича, Ф. Кондрацького, І. Любарського. було 20. Не маючи державної підтримки, він
І Вони різнопланові і висвітлюють наукові пошуки встановив зв'язки із 50 науковими установами
І у сфері геології, педагогіки, філології. 1927 року Європи, Америки, Близького Сходу і майже із
І входить другий том "Записок". У ньому вже 150 установами на території України. Кабінет
І МІСТИТЬСЯ 9 великих матеріалів. Привертає увагу опублікував низку праць, що складали бібліотеку
І стаття В. Гериновича "До історії Кам'янець- Поділлєзнавства. У перспективі передбачалося
І Подільського ЩО". Фахово виважені, підготов- опублікувати 17-18 праць із різних галузей знань.
У -4v------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ '-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------~ — --------------——-----------
Важливим у діяльності Кабінету стала робота Подільському створюється округовий комітет
з розгортання краєзнавчого руху. Для цього краєзнавства, що об'єднав навколо себе близько
Кабінет розробляє і публікує у своїх випусках 200 краєзнавців19. Він мав секції геології,
примірний статут краєзнавчого товариства, ґрунтознавства, сільського господарства,
випускає інформаційні огляди діяльності географії, ботаніки, зоології, народної освіти,
краєзнавців, дбає про збереження видатних статистики, мистецтва. На засіданні правління
пам'яток. За планами Кабінету, наприклад, комітету 14 лютого 1927 року секретар комітету
досліджувалася діяльність відомого композитора Савченко звітував, що на цей час проведено 12
П.Ніщинського. Кабінет взяв також під охорону районних конференцій, детально обстежено 2
будинок М.Коцюбинського, де проживала його села, вивчено бюджет селянських господарств,
родина у Вінниці, й за дорученням Укрнауки налагоджено досить широкі зв'язки з науковими
опікувався ним. Кабінет організував експедицію установами УСРР, РСФРР, ВСРР, ЗСФРР, а за
до села Хомутівці, де народився письменник кордоном - Товариством ім.Шевченка у Львові.
С.Руданський. Під час експедиції були знайдені Порушено питання про заснування густої мережі
нові документальні свідчення, що розкривали метеорологічних та гідрологічних станцій,
віхи життя письменника. Завдяки клопотанням Оцінюючи ефективність діяльності крає- :
Кабінету виучування Поділля Укрнаука домогла- знавчих структур Поділля, зокрема Кам'янець-
ся від Кримського комітету охорони пам'яток Подільського, Український комітет краєзнавства
старовини взяття під охорону будинків у м. Ялті, у своєму звіті на 1 січня 1929 року наголошував:
де жили Леся Українка і С.Руданський. На них "...слід зауважити своєрідну форму краєзнавчої
було встановлено меморіальні дошки. Кабінет праці на Кам'янеччині. Округовий комітет крає-
опікувався також впорядкуванням могили знавства зв'язаний із краєзнавчим товариством у
письменника Д. Марковича, похороненого у Кам'янці і дванадцятьма районними орга-
Вінниці18. До початку 30-х pp. він здійснив нізаціями, які об'єднують і направляють працю!
більше 30 випусків краєзнавчих видань. численних гуртків при школах, сільбудах таї
Наслідком зусиль багатьох активістів клубах. Отже можна сказати, що Кам'янеччинаІ
краєзнавства у середині 20-х років стало те, що перевела найповніше організаційні форми, спроек-І
на цей час як організатори краєзнавчої роботи товані на першій краєзнавчій нараді, а робота!
починають діяти комітети краєзнавства і бюро краєзнавча на Кам'янеччині свідчить за цілковиту!
краєзнавства. їх активними поборниками були правильність цих організаційних форм"20. І
В. Геринович, Ю. Філь, В.Отомановський, По-третє, краєзнавство Поділля виростило]
Ю. Сіцінський, Л. Данилов, Ол. Красівський, плеяду краєзнавців-активістів, науковців які І
Н. Гаморак та ін. Особливо помітний ріст таких отримали визнання у всеукраїнському масштабі. І
структур у районах і містах Поділля спостері- Це, Володимир Геринович - член Українського І
гається після проведення у Харкові Всеукраїнсь- комітету краєзнавства, Юхим Сіцінський - член І
кої краєзнавчої конференції наприкінці травня Львівського наукового товариства ім. Шевченка, І
1925 року. У ній від Поділля взяли участь заві- Кость Копержинський - член Ленінградського І
дувач кабінету виучування Поділля В. Отома- товариства дослідників української історії, мови, І
новський, консультант кабінету Ол. Савостьянов, літератури, Володимир Отомановський, що І
професори В. Геринович, Н. Гаморак. співпрацював з багатьма українськими виданнями І
Ріст краєзнавчих структур на Поділлі та видавництвами, Володимир Герасименко, який І
характеризується конкретними фактами. Так, | згодом став секретарем Одеського наукового!
наприкінці 1926 року засновується Вінницьке , товариства та ін. І
округове краєзнавче товариство, (голова V- ---- -Як-бачимо, краєзнавство Поділля
пройшло!
В. Самутін) і Кам'янецьке округове товариство. складний шлях становлення та розвитку. Воно!
На Проскурівщині розпочинає активну діяльність привнесло в краєзнавчий рух України оригінальнії
Бюро краєзнавства при педтехнікумі під форми організації та напрями наукових пошуків,!
керівництвом лекторів Л. Гайового, П. Альберта збагатило українську науку низкою оригінальнихі
та Г.Кронберга. У середині 1926 року засновується праць, про що засвідчили більше як 30 випусків!
Тульчинське краєзнавче товариство, фундаторами бібліотеки Поділлєзнавства Вінницької філії!
якого стало 20 місцевих працівників. Найближ- Всенародної бібліотеки України та Кабінету!
чим завданням товариства стало створення музею, дослідження Поділля. У 20-х pp. на Поділлі булої
для підтримки діяльності якого виконавчий започатковано випуск інформаційних бюлетенів!
комітет виділив 2000 крб. У вересні цього ж року з досвіду краєзнавчої праці. їх було 7, чого неї
засновані районні бюро краєзнавства у Дашеві, вдалося зробити в інших регіонах України таї
Липівцях, Лінцях, Межирові, Жмеринці, Літині, Українському комітету краєзнавства. Крає-1
Тиврові, Калинівці, Вороновиці, Красному знавство Поділля дало українській науці і І
Вінницької округи. культурі у цілому низку постатей, котрі заявили І
У процесі розгортання краєзнавчого руху про себе у загальнонаціональному масштабі. На І
відбувається організаційне вдосконалення його жаль, більшість із них загинули в горнилі І
структури. 1926 року, наприклад, у Кам'янці- сталінських репресій 30-х pp. XX ст. І
Ьюіітки
p. Шаповал Ю. Україна XX століття: Особи та 11. Державний архів Вінницької області.-Ф.Р.
' події в контексті важкої історії. - К.: Ґенеза, 5257, оп. 1, спр. 8.-Арк. 4.
2001.- С. 9 12. Кам'янець-Подільський міський державний
Щ. Огомановський В.Д. Краєзнавство на Поділлі. архів. - ф.Р-582, оп.1, спр.17а. -Арк.16
; - Вінниця, 1926. - 68 с 13. Там само.-Спр.72 .- Арк.З
Ш. Завальнюк О.М., Петров М.Б. Винним себе 14. АлєщенкоМ.І., РоманюкВ.Г., Попович М.Д.
І не визнав...[В.О. Геринович]//Репресоване Діяльність Петра Миколайовича Бучинського
І краєзнавство.-К., 1991. - С 179-181 в Кам'янці-Подільському (1911-1927)//
Ш. Бульба Т.С. Краєзнавець М. Білінський // Духовні витоки Поділля: творці історії
1 Тези XI Вінницької обласної історико- рідного краю.-Ч. І. Матер, міжнародн. наук.-
I краєзнавчої конференції. - Вінниця, 1992. - практ. конфер. 9-11 вересня 1994
І C. 53 м.Кам'янець-Подільський-Хмельницький,
к. Кот СІ. Честі своєї не зрадив 1994. - С 36-37.
І ІВ.Д. Отомановський ] // Репресоване 15. Нестеренко В.А. Кам'янець-Подільський
І краєзнавство.- К., 1991. - С. 134-135 комітет охорони пам'яток старовини,
Ш. ДегтярК.Б. В.М. Гагенмейстер (1887-1938) - мистецтва і природи//Поділля і Південно-
| дослідник українського народного мистецтва Східна Волинь в роки Визвольної війни
І // VII Подільська історико-краєзнавча українського народу середини XVII ст. Матер.
І конференція. Тези доп. - Кам 'янець- Всеукр. істор.-краезн. наук.-практ. конфер.
І Подільський. - К., 1991 С 192 19 вересня 998 p.- Стара Синява.- С. 229-
К. Рутковська О. Європейська місія Ф.Вовка // 230.
Е. Збірник музею діячів науки та мистецтва 16. Наше житгя. - 1920. - №2.
К України.-Т. 1.-К., 1930.-С. 40. 17. Червоний кордон. - 1928. - 3 січня.
Ш Баженова С. Й. Ролле і Товариство подільсь- 18. Філь Ю. До історії Кам'янець-Подільського
щ ких лікарів // Поділля і Південно-Східна Наукового при Українській Академії наук
щ Волинь в роки визвольної війни українського Товариства//3аписки. - Т. І. - Кам'янець-
Ш народу середини XVII ст. Матер. Всеукр. Подільський, 1928.- С 93.
І істор. краєзн. наук.-практ. конф. Стара 19. Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої
Ш Синява, 1998.-С. 270. праці на Поділлі. - ч. 2. - 1926.- С IV.
Ш Там само.-С. 271. 20. Краєзнавство.-1928. - №6 - 10. - С. 91-92.
Щ. Тем само.-С. 273.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5787 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:52:31Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Савчук, В.О. 2010-02-08T12:43:44Z 2010-02-08T12:43:44Z 2003 Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 42-47. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5787 uk Інститут історії України НАН України Літопис українського краєзнавства Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. Краеведение Подолья в истории краеведческого движения Украины 20-30-х гг. XX в. Country study of Podillia in the history of the Ukrainian regional movement in the 20-30s of the XX century Article published earlier |
| spellingShingle | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. Савчук, В.О. Літопис українського краєзнавства |
| title | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. |
| title_alt | Краеведение Подолья в истории краеведческого движения Украины 20-30-х гг. XX в. Country study of Podillia in the history of the Ukrainian regional movement in the 20-30s of the XX century |
| title_full | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. |
| title_fullStr | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. |
| title_full_unstemmed | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. |
| title_short | Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х pp. XX ст. |
| title_sort | краєзнавство поділля в історії краєзнавчого руху україни 20-30-х pp. xx ст. |
| topic | Літопис українського краєзнавства |
| topic_facet | Літопис українського краєзнавства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5787 |
| work_keys_str_mv | AT savčukvo kraêznavstvopodíllâvístorííkraêznavčogoruhuukraíni2030hppxxst AT savčukvo kraevedeniepodolʹâvistoriikraevedčeskogodviženiâukrainy2030hggxxv AT savčukvo countrystudyofpodilliainthehistoryoftheukrainianregionalmovementinthe2030softhexxcentury |