Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст.
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5788 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. / М.Б. Петров // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 58-64. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860195247788654592 |
|---|---|
| author | Петров, М.Б. |
| author_facet | Петров, М.Б. |
| citation_txt | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. / М.Б. Петров // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 58-64. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:08:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
Петров М.Б., (ж. Кам'янець-Подільський)
ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ КАМЯНЦЯ -
ПОДІЛЬСЬКОГО ОЧИМА ХУДОЖНИКІВ
70-х pp. XVII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.
Для вивчення історичної топографії Кам'янця- Д.Наливайко, виділяється "Розповідь" Мадлена,
Подільського неабияке значення мають гравюри і котрий був очевидцем подій і, очевидно,
малюнки різних міських об'єктів, окремих його французьким резидентом при турецькому
частин і передмість кінця XVII - середини XIX ст. командуванні. Про вступ турків до Кам'янця він
У числі іконографічних пам'яток кінця XVII записав: "Назавтра (після підписання капітуляції)
ст. певний інтерес привертає гравюра 1673-1679 візир взяв мене з собою і двома іншими
pp. (рисі), виконана К.Томашевичем1. Писемні персонами, і після того, як були зайняті ворота,
джерела засвідчують, що її автор деякий час сторожові приміщення й склади, ми ввійшли у
займав посаду райці польської громади міста, а місто, щоб побачити церкви, і він розпорядився
потім, з 1671 р.-війта. Мешкав гравер у будинку, перетворити їх у мечеті. З боку турків умови
що розміщувався поперек вул.Татарської,2 саме капітуляції було порушено. Вони перетворили на
у тому місці, де вона вливалася у північно- мечеті в основному католицькі храми, а деякі
західний кут Польського ринку. Під час облоги православні церкви передали католикам, що
Кам'янця військом Османської імперії у 1672 р. викликало обурення українського населення"4.
К.Томашевич керував обороною замку3. Після Облогу і захоплення Кам'янця докладно
захоплення міста турками він його залишив й описав Шарль де Ля Круа (наприкінці 60-х і у
перебрався до Кракова, де і займався граверською 70-і pp. XVII ст. займав посаду секретаря
діяльністю. французького посольства в Стамбулі), наводячи
зміст листа великого візира з умовами Бучацької
угоди до коменданта фортеці. Взяття Кам'янця,
наголошував він, означало захоплення турками
всього Поділля і відкривало їм шлях у глибини
Польського королівства, що було трагедією для
населення українських земель5.
Війна між Туреччиною і Польщею за Поділля
і Кам'янець у 1672 р. привернула увагу й
француза Н. де Фера, який у 1691 р. видав у
Франції (Париж) книгу „Vue de la ville Kamieniec-
Podolski" (Вигляд міста Кам'янця-Подільського),
у якій особливої уваги надано описові кам'янець-
кої фортеці і поміщена гравюра міста6.
Гравюра Кам'янця 1673-1679 pp. та легенда
, до неї привертала увагу дослідників ще у XIX ст.
Рпс.1 Гравюра Ким янця-Подільського Зміст останньої опублікував у 1862 р.
16731679pp. К.Томашевича О.Сементовський7, описуючи кам'янецькі старо-
Чим зумовлена поява названої гравюри? житності. Філолог та історик М.Петров також
Вважаємо, що переходом Кам'янця з-під влади вивчав гравюру8, а М.Городецький - експлікацію
Польщі до володінь Османської імперії. Ця подія до неї9. Гравюру з легендою поміщували у своїх
сколихнула всю європейську громадськість, в працях Ю.Сіцінський10, О.Прусевич11,
тому числі автора гравюри, які не могли В.Сочинський12 та інші дослідники. У XX ст. гра-
зрозуміти, яким чином така неприступна вюру, як істрико-топографічне джерело, дослід-
фортеця, що відігравала провідну роль у воєнно- жували Я. Дашкевич13, О.Пламеницька14,
політичних подіях на Правобережній Україні О.Халпачьян15, Є.Пламеницька16 та ін. Однак
протягом XV - першої половини XVII ст., на найбільш кваліфіковано її значення для вивчення
початку 70-х pp. XVII ст. була захоплена територіальної еволюції Кам'янця останніх деся-
Туреччиною. Цю подію висвітлювало багато тиліть XVII ст. з'ясував Я.Дашкевич. По-перше,
тогочасних європейських видань, численні він професійно продатував гравюру 1673-1799 pp.,
брошури й "летючі листки", в яких були відбиті а по-друге - розробив критерії її цінності, які
враження й свідчення очевидців, а також допомагають зрозуміти, чого можна, а чого не
поміщені гравюри з видами міста. Найбільше можна чекати від неї для вивчення історичної
уваги автори названих творів приділяли облозі топографії міста. Найперше Я.Дашкевич аргумен-
турками Кам'янця-Подільського та його капі- товано довів, що вид на місто автор гравюри
туляції у серпні 1672 р. Щодо цього, як засвідчує відтворив „з лету птаха", тобто з такої висоти, з
якої однаково видно близькі і далекі об єкти, а було порівняно мало творів, виконаних за
іінія обрію майже відсутня. Такий прийом (у правилами однієї перспективної системи в її
європейській гравюрі вже майже не вживався) чистому вигляді... Взаємозв'язок між двома
допоміг граверу подати не лише якусь окрему час- просторами - тим, що був на зображенні, і тим -
де тину міста, а охопити його повністю: ринки, квар- знаходився глятч. - не откутоииновапнся"19.
тали, вулиці, оборонні укріплення, Долину, замки і т.д. Вибір високої точки зору в українській
графіці нових часів був продиктований міркуваннями художників показати не лише планувальну
структуру і забудову міста в системі ландшафту, а й розкрити матеріальну структуру речей17.
Вивчення гравюри дає підстави стверджувати,
що її автор мав певні навики у цьому виді
мистецтва, а також знання у геофізичних і
фортифікаційних справах. Разом з тим зауважимо,
що гравюра - це лише умовне зображення міста,
яке не могло відповідати реальності. Цілком слушно
звернув увагу на цей аспект проблеми Я. Дашкевич,
який стверджує, що художника привертали, в
першу чергу, публічні будівлі і міські укріплення,
які показано на гравюрі у збільшеному вигляді.
Крім того, цікавіші об'єкти подані гравером
набагато докладніше, а другорядні - відтворені
стандартно18. Більш детально зображені оборонні
споруди: Руські, Польські і Міські ворота,
Вірменський бастіон, система фортифікацій
Вітряних воріт, башти навколо Старого міста,
замкові укріплення тощо. Крім того, гравер
зумів
відносно об'єктивно показати навіть архітектурні Рис2. Польський ринок. Фрагмент гравюра
завершення таких башт як Рожанка, Тенченська, Кам'янця-Подільського 16731679pp. К.Томашевича
Папська та ін., які збереглися до наших днів. F - ратуша; Н — костел св. Петра і Павла; L -
Забудову міських кварталів К.Томашевич подав костел св. Катерини
в основному як значне нагромадження будівель,
яке начебто символізувало їх велику кількість.
Житлові будинки і, особливо їх дахи на Польському
ринку та й в інших міських дільницях, утворюють
на гравюрі майже одноманітний фон. Насправді ж,
у Кам'янці будинки та форми їх дахів в межах
Польського ринку, а також в інших кварталах були
різними в архітектурному відношенні. Це і
кам'яниці патриціїв, і будинки представників
поспільства, і халупи плебсу, і храми в різних
кварталах, і численні укріплення, які формували
досить строкату соціальну топографію Кам'янця.
Ось чому до гравюри, як до соціотопографічного
джерела, доцільно підходити досить критично. В
першу чергу, це відноситься до співвідношення
пропорцій зображення як самого міста, так і його
окремих топографічних одиниць, садиб і будівель.
Уважний читач відразу ж помітить, що ширина
півострова на гравюрі значно збільшена по
відношенню до його довжини. Не відповідають
реальним пропорціям Польський (рис.2) та
Вірменський (рис.З) ринки, довжина і ширина всіх
вулиць, кварталів, садиб, житлова, культова і
оборонна архітектура, замкові споруди тощо. І це
ае випадково, адже саме в тому і полягає особливість
гравюри, яка виконувалася не за принципами
топографічних (масштабних) планів та прямої Ряс.3. Вірменський ринок. Фрагмент гравюра
перспективи, а на основі окомірного зображення Кам'янця-Подільського 1673-1679pp. К.Томашевича
міста. Про трактування простору в українській G - ратуша вірменського магістрату; С - міське
гравюрі досить влучно сказав Д.В.Степовик, коли укріплення (Вірменський бастіон); Z - храм
доводив, що „в українській графіці XVI-XVIII ст. Різдва Христового; N - порохівні.
:̂---------------------------------------------------------------------------------------------------------------.—----------------------------------------------------------
У зв'язку з висловленим постає запитання, Я.Дашкевича, не мають „жодної вартості як І
як можна зрозуміти інтерпретацію тверджень історико-топографічне джерело чи джерело І
О.Пламеницької щодо ідентичності зображення дослідження матеріальної культури міста"24. І
забудови Польського ринку на гравюрі 1673-1679 Цінним іконографічним джерелом для вив- І
pp. та на плані Кам'янця 1773 р. Вона пише, що чення територіальної історії Кам'янця кінця XVII І
„порівняння зображення середринкового кварталу ст. є малюнок його замку 1652-1672 pp. (атрибуція І
(на гравюрі 1673-1679 pp. - М.П.), в тому числі Є.Пламеницької), виконаний невідомим худож- І
зіставлення кількості будинків (із зображенням ником25 (рис.5). Він зберігається в одному із І
на перших топографічних планах другої чверті архівів Польщі. Вид на замок подано з північного І
XVIII ст. та 1773 р.) дозволили з'ясувати, що до боку. Рисувальник досить об'єктивно відтворив І
XVIII ст. середринковий квартал займав тільки топографію розташування Старого замку на місце- І
південну половину території, в межах якої існував вості, зумів передати архітектурний стиль башт І
пізніше, наприкінці XVIII - у першій половині із специфічними завершеннями (перекриттям), І
XX ст."20 Висловлюючи контраргумент О.Пламе- взаємозв'язок їх з стінами та головним в'їздом І
ницькій, зазначимо, що на плані 1773 р. відтво- на територію замку зі сходу і т.д. І
рено середринковий квартал з чітким розмежу-І
ванням садиб, що розташовувалися на північ іІ
схід від ратуші (рис.4), а не на південь. На гравюріІ
цей „квартал" виступає лише як умовне скупченеІ
зображення споруд, на основі якого порахуватиІ
їх кількість аж ніяк неможливо. І
Рис.5. Малюнок кам'янецького замку І
1652-1672 pp. невідомого художника.
Датування за Є.Пламеницькою. І
Малюнок свідчить, що північно-східну
частину замкових укріплень формувало чотири І
башти, а південну - п'ять, назви яких автор
малюнка не подав. Крім них, на території замку
(недалеко Папської башти) художник розмістив
храм, що в писемних тогочасних джерелах
йменувався костелом св.Станіслава26. На
основі
Рис.4 Польський ринок. Фрагмент плану малюнка дізнаємося, що до замку з
північного
Кам'янцяПодільського 1773р. сходу примикав великий двір, який з
боку
А - ратуша українсько-польського магістрату; передмістя Підзамче вгдмежовувався
ровом і
В - перії Українсько-польського ринку; ворітьми, до яких вів підйомний міст з
боку
Е - костел св. Петра і Павла Замкового мосту. З'ясовуємо і той факт, що
біля
Недоліком гравюри є і те, що на ній Підзамкових воріт, з самої долини р.Смотрич,
територіально місто відмежоване від передмість, піднімалася башта Водна. Від неї і аж до
башти
а останні взагалі не показані, хоча вони існували. св.Анни (така назва башти зафіксована на
плані
Писемні джерела 80-х pp. XVII ст. засвідчують, Кам'янця 1773 p.), що знаходилася перед
мостом
що в передмісті біля Руської брами налічувалося з боку замку, тягнувся кам'яний мур, який
також
23 двори, біля Польської - 38, біля Замкової - піднімався з долини річки і обмежував двір
з
821. Крім названих, функціонували й такі північно-східного боку. Чимала незабудована
передмістя як Підзамче, Руські і Польські територія зафіксована на малюнку й перед
фільварки, Карвасари тощо. У зв'язку із головним в'їздом на територію замку (з боку ]
висловленим правомірною є думка Я.Дашкевича передмістя Польські фільварки),
про необхідність перевидання гравюри 3 містом Старий замок сполучався
кам'яним
К.Томашевича факсимільним способом разом із мостом, який зафіксований на малюнку
досить | докладним й високопрофесійним джерелознавчим умовно. Із західного боку до
Старого замку дослідженням22. Гравюра супроводжується примикала кам'яно-земляна
система укріплень великою легендою, яка допомагає відтворити Нового замку, що
був зведений у 1617 р. і досить специфічну соціальну топографію міста. відтворений
художником досить умовно.
Незважаючи на наслідування і модифікації Заслуговує на увагу й мистецька
спадщина
гравюри К.Томашевича, у європейських виданнях ельзаського художника Жана Анрі Мюнца
(1727-в останній третині XVII - на початку XVIII ст.23 1798), який на початку 80-х pp.
відвідав (їх було не менше 20), вони, за словами Кам'янець, здійснив його
топографічний опис та
1— тншив два малюнки"27. На першому із них Є.Кошкіна показаний набагато нижче по
■■фіксовано кам'яно-земляні укріплення Руських відношенню до розміщення Старого замку на
шоріт (рис.6), а на іншому - башту (очевидно півострові, чого насправді в природі не було.
И^ввецьку), що захищала місто і вірменські квар-
Ішли з південно-східного боку. Інтерпретацію пер-
Івого малюнка намагався здійснити польський
мрслідник Я.Чубинський28, однак, як на нашу
Ідумку, вона виявилася невдалою. Річ у тім, що
ІШ малюнку зображено не замковий міст зі сходу
IftaK стверджує Я.Чубинський), а Руську браму.
і ЦІННІСТЬ малюнка полягає в тому, що на ньому
І «дгворено ту частину системи укріплень Руських
»оріт, яка сформувалася у другій половині
XVIII ст. Окрім кам'яних башт і стін,
котрі І «гнулися від великої Прибережної
башти (у ! системі воріт) вздовж правого берега
р.Смотрич у
східному напрямі, у XVIII ст. військові інженери
авудували біля неї ще й кам'яно-земляні
фортифікації. Останні посилювали підступи до
Руської брами як з боку міста, так і з боку Рис.7. Малюнок Кам'янця-Подільського кінця
Карвасар та Руських фільварків. XVIII ст. Художник Є.Кошкін.
Не зовсім вдало намалював художник і
Старе місто. Деформованими є на малюнку
замковий міст, планувальна структура та
забудова міських дільниць тощо.
Фантастичними виступають на малюнку
Польська брама, батарея св.Трійці і т.д. Разом з
тим, ближче до об'єктивності художник
намагався відтворити Кушнірську башту з
Вітряними воротами і так звані Турецькі
бастіони, які у другій половині XVIII ст.
зазнали значних реконструкцій.
Заслуговує на увагу й гравюра Кам'янця,
виконана художником Г.Харитоновим30 (рис.8).
На відміну від малюнка Є.Кошкіна, зображення
Рнс.6. Руська брама у 80-ті роки XVIII ст. т гравюрі Г.Харитонова ближче до реальності,
Художник Ж. Мюнц хоча також не ПОзбавлене художніх домислів
Ведучи мову про другий малюнок, заува- автора. Відтворивши панораму Старого замку,
жимо, що, відтворюючи на папері каньйон художник зумів передати й архітектурні особли-
р.Смотрич у його південно-східній частині, вості його башт, стін, замкових воріт тощо,
«удожник намагався показати й вулицю, що вела
■ід Руських воріт до башти Гончарської долиною
Смотрича, а потім тягнулася нижньою терасою
ad східного боку півострова. В'їзд на вулицю* з
боку Руських воріт прикривала кам'яна башта,
яка на планах Кам'янця XVIII ст. йменувалася
.Кравецькою". Між баштою та скелею, як засвід
чує художник на малюнку, існували й інші кам'я-
зі укріплення (не виключено, що там був барба
кан), у яких знаходилася міська залога й зброя.
На другу половину XVIII - початок XIX ст.
припадає діяльність російського художника
Є.Кошкіна (1761-1836)29, у мистецькій спадщині
якого також виявляємо малюнок Кам'янця
(рис.7). Він виконаний з північно-західного боку
міста (з передмістя Польські фільварки). Рке.8. Гравюра Кам'янця-Подільського кінця
Охопивши власне Старий замок і Старе місто, XVIII ст. Художник Г Харитонов
Є.Кошкін не дотримувався при їх відтворенні на Об'єктивно відтворив гравер
сполучення
папері ніяких художніх принципів. Ведучи мову Замку з містом (високим кам'яним мостом) та з
про Старий замок, зазначимо, що його зображення ПЄредмістям Підзамче, показуючи роль рельєфа
настільки примітивне, що не дає можливості МІСЦЄВОСТІ у формуванні історико-топографічних
об'єктивно відтворити архітектурно-просторовий особливостей замку та передмість. Ведучи мову
ансамбль замку. Крім того, мис із замком у про Карвасари, підкреслимо, що автор гравюри
справедливо розмістив його в каньйоні р.Смотрич XVI ст." Разом з тим у своїй праці він
подає
на її неширокому правому березі, який із заходу фотографії аналогічних завершень башт у
таких
підступав до високого миса (40 м), на якому польських замках як Гольчево
(Щецінське
знаходився замок. Г.Харитонов передав забудову воєводство), Голуб-Добржин (Торунське
воєводст-
передмістя, яке тягнулося майже від Руських во), Рава Мазовецька (Скернявіцьке воєводство)
воріт до Христовоздвиженської церкви, а за та інші, що були реконструйовані у XV - в
першій
Довжоцьким струмком - до високих скель, які половині XVI ст. Не виключено, що на
форму-
отримали назву „урочище Татариска". На схід від вання архітектурного завершення замкових
башт
Карвасар (через річку) художник відтворив і Кам'янця у XVI-XVII ст. мали вплив
візантійські
західну частину передмістя Руські фільварки, які норми, а на його топографію (потовщення стін,
з Карвасарами сполучалися мостом. розширення замкового двору, збільшення
Панораму вигляду міста із західного боку кількості башт і винесення їх за межі стін) -
І
зустрічаємо й на малюнку невідомого художника європейські, обумовлені значними досягненнями
початку XIX ст. Його використали у своїх працях в еволюції вогнепальної зброї. У зв'язку з
цим
В.Марчинський31 та О.Прусєвич32. Загалом, це науково необгрунтованою є
реконструкція
малюнок не живописний, а графічний і виступає Є.Пламеницькою завершень замкових
кам'яних
у формі повздовжньої панорамної композиції башт Рожанки і Тенченської, "про що
свідчать
Старого міста по лінії південь-північ, де цифрами праці українських та польських дослідників36,
позначені головні архітектурні споруди міста, які Окрім башт і стін, на малюнку зафіксовані
зводилися в основному упродовж XV-XVIII ст. північний і південний двори, головні замкові
До наших днів зберігся малюнок-літографія ворота, башта, через яку можна було
потрапити
(автор невідомий) кам'янецького замку 1845 p., із замкового мосту на передзамкове подвір'я і
т.п.
що знаходиться у державному музеї м.Кракова. Однак, дещо умовно відтворено на
літографії
Його опублікував Ф.Кірик (рис.9). Художник замковий міст і кам'яну стіну, що тягнулася
від
намагався передати стан замку та форми завер- башти Водної до башти Замкової (св.Ганни), та
й
шень його башт в такому архітектурному вигляді, саму топографію миса, на якому
знаходився
який сформувався протягом XVI-XVIII ст. замок. Особливих нюансів в еволюції
замкових
укршлень малюнок не відтворює, однак
засвідчує, що своєю оригінальністю замок
привертав увагу художників і у першій
половині XIX ст.
У середині XIX ст з'являються малюнки Кам'янця художників М.Кулеші37 (рис. 10) і
С Фабіянського38 (рис 11) Вони відтворили вид
Рис.9. Малюнок-літографія кам'янецького
замку 1845 р. Художник невідомий.
Звертаючи увагу на цей аспект проблеми, зазначимо, що особливості завершень башт кам'янець-
кого та інших подільських замків вивчав
польський архітектор О.Грушецький, який рис.Ю. Малюнок Кам'янця-Подільського першої
дійшов висновку, що в пізньому середньовіччі та половини XIX ст. Художник МЖулеша.
у нові часи форми їх завершень організовувалися
під впливом візантійських норм34. Не виключено, на західну частину Старого міста з
північного
що саме цей фактор сприяв формуванню такого заходу. Причому, задум передати
панорамну
архітектурного образу кам'янецького замку і його композицію міста найбільш вдало зумів
здійснити
башт, який зафіксували гравери останніх М.Кулеша. На його малюнку менше
умовностей,
десятиріч XVII, художники XVIII і фотографи ніж уС.Фабіянського. Показуючи на
передньому
другої половини XIX - початку XX ст. Названий плані залишки системи укріплень
Польських
няпрям проблеми привернув увагу й іншого воріт, міст через р.Смотрич до
Польських
польського дослідника замкового будівництва фільварків і частково їх пейзаж,
М.Кулеша
В.ГуергуінаЗб, який відніс кам'янецькі замкові професійно передав й часткову забудову
та
башти до специфічних укріплень і стверджує, що планувальну структуру західної частини міста
у
„з'ясувати (встановити), в якій мірі впроваджува- перспективі. В техніці виконання
малюнка
лися архітектурні нововведення у замкові башти простежується школа європейських художників.
Кам'янця-Подільського неможливо, оскільки Найбільш вдало М.Кулеша відтворив забу-
вони будувалися упродовж всієї першої половини Дову вул. Від замку понад скелею. її лівий бік,
в цій частині малюнка формували наче
суцільну укріплену стіну, що тягнулася
від батареї св .Трійці і аж до Міських воріт,
формуючи таким чином досить унікальну
систему кам'яних укріплень з боку замку і
Польських фільварків. Разом з тим художник
не зовсім об'єктивно показав топографію і
рельєф західного скелястого берега Старого
міста, який був не пологим, а надто крутим і
досить стрімко спускався до рівня берега
р.Смотрич. На цій підставі досить невпевнено
сприймається дорога, яка начебто тягнулася
вулицею Від замку понад скелею (з боку
Кушнірської башти) майже до Польських
воріт, а потім плавно піднімалася доверху, до
житлових будин-
| ків і вливалася знову у вулицю Від замку понад
j FHC.11. Гравюра Кам'янця-Подільського першої скелею. На малюнку безіменна дорога показана
половини XIX ст. Художник С.Фабіянський саме у тому місці, де сьогодні знаходяться так
| звані сходи Фаренгольца, споруджені у XIX ст.
[якщо направлятися вулицею від Кушнірської Щодо існування дороги в цій частині схилів Ста-
Шыпти до Міських воріт (брами Підронделевої), рого міста, то це чиста фантастика художника,
[фазу ж над Польськими воротами мав капітальну оскільки її функціонуванню у тому місці не
Ьтм'яну житлову забудову. Вона підсилювалася сприяв рельєф, а графічні джерела кінця XVIII ст.
ївш'яною стіною, що підпирала із заходу батарею засвідчують, що саме у цьому місці в ті часи існу-
(«.Трійці, двір єзуїтського колегіуму, зведеного вали сходи39, якими можна було підніматися від
«першій пополовині XVIII ст., садибу-палац Польських воріт на вул. Від замку понад скелею
ш»толицького єпископа і т.д. Об'єктивно відтво- і вийти біля колегіуму єзуїтів.
пена на малюнку забудова названої вулиці й Таким чином, гравюри і малюнки Кам'янця-
шівденніше палацу єпископа, де зафіксована Подільського кінця XVII - першої половини
шиї'яна житлова забудова, костел св.Катерини, XIX ст. виступають безцінними джерелами, які
монастирські служби францисканців з чудовими сприяють дослідженню різноманітних аспектів
■шроковими колонами, костел домініканок і т.д. територіальної еволюції міста, а також відтворен-
ІСЬоруди житлового та військового призначення ню його історико-архітектурного образу тих часів.
(Примітки:
[ і7 Dachkevytch Ja. Materiaux pour l'histoire des Поділля XIV-XVII ст. - Кам'янець-Подільсь-
I colonies armeniennes en Ukraine, se trowant кий, 1994. - С.17-19.
I dans les Bibliothegues de Cracovie et de 11. Prusiewicz A. Kamieniec Podolski. - Kijow,
I Wroclaw // Revue des Etudes Armeniennes. - Warszawa, 1915. - S.62, 63, 66, 67, 68.
I №5. - Paris, 1970. - P.468. 12. Сочинський В. Історія українського гра-
IB. Описание города Каменца, составленное верства XVI-XVIII ст. - Львів, 1939. - С.43.
І комиссией), наряженною каменецким старое- 13. Дашкевич Я. Зображення Кам'янця-Поділь-
I тою. 1770. Сентября 16 // АЮЗР. - К., ського 70-х років XVII-XVHI ст. як історико-
I 1886. - 4.7. - T.I. - С.560. топографічне джерело // Проблеми історичної
Щ. Wolicski J. Z dziejywwojen Polsko-tureckich. - географії України. - К., 1991. - С.46-51.
І Warszawa, 1983. - S.38. 14. Пламеницька О. Забудова Кам'янця-Подільсь-
Щ. Наливайко Д.С. Україна другої половини кого за мідьоритом К.Томашевича 1673-1679рр.:
І XVII ст. в західноєвропейських історико- до проблеми дослідження української ведути
І літературних пам'ятках // УІЖ. - №2. - // АСУ.- 3. - 4.1. - К., 1996. - С.82-105.
І 1972. - С.133. 15. Халпачьян О.Х Сооружения армянской
Ж. Там само. - С.133. колонии в Каменце-Подольском // АН. -
С Там само. - С.134. №28. - М., 1980. - С.134,136.
■Г. Сементовский О. Город Каменец-Подольс- 16. Пламеницька Є. Дослідження Кам'янець-
Г кий. - Спб., 1862. - С.69-70. Подільського замку // Археологія. - 1975. -
Щ. Петров Н. Подолия Историческое описание. - №16. - С. 16.
щ К., 1891. - С.56. 17. Степовик Д.В. Українська графіка XVI-XVIII
Ш Городецкий М.П. Общий вид города Каменца- століть. Еволюція образної системи. - К.,
І Подольского во второй половине XVII в. и в 1982. - С.260, 266-267, 272.
I настоящее время//Подолия. Историческое 18. Дашкевич Я. Зображення Кам'янця-
I описание. - С.56-57. Подільського...-С.49.
■О. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. 19. Степовик Д.В. Названа праця. - С.167.
Щ Историческое описание. - К., 1895. - С.40- 20. Пламеницька О. Забудова Кам'янця-
■ 44; Його ж. Оборонні замки Західного Подільського за мідьоритом...-С.86.
Ч^УГ-^™-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- , ------------------------- : --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
21. Фішер В. Алан. Кам'янець-Подільський під 31. Marczynski W. Statystyczne, topograficzne і
турками // Подільське братство. Інформа- historyczne opisanie gubernii Podolskiej. -
ційний вісник №3. - Кам'янець на Поділлю, Wilno, 1820. - T.I. - S.21.
1993. - С.34-35. 32. Prusiewicz А. Названа праця. - С.98.
22. Дашкевич Я. Зображення Кам'янця- 33. Kiryk F. Z dziejyw pyunoibredniowiecznego
ПОДІЛЬСЬКОГО... - С.51. Kamiecca Podolskiego // Kamieciec Podolski.
23. Сіцінський Є. Нариси з історичної топографії Studia z dziejyw miasta i regionu. - T.I. -
міста Кам'янця-Подільського та його околиць. Krakyow, 2000. - Rye.7.
Рукопис // КПМДА. - Ф.ЗЗЗЗ. - Оп.1. - Спр.24. 34. Gruszecki A. Uwagi na temat bastei tureckich
24. Дашкевич Я. Зображення Кам'янця- (bizantyjska geneza bastejowych zamkyw па
Подільського...- С.21. Podolu) // Prace Naukowe Instytutu Historii
25. Пламеницька О., Пламеницька Є. Кам'янець- Architektury. Stuki Politechniki Wroclawskiej.
Подільський - місто на периферії Римської - Wroclaw, 1975. - №9. - S.131.
імперії // Пам'ятки України. - К., 1999. - 35. Guerguin В. Zamki w Polsce. - Warszawa,
№4. - Спецвипуск. - С.31. Іл.ЗЗ. 1984. - S.61.
26. СецинскийЕ. Город Каменец-Подольский...- 36. Винокур L, Петров М. Про час виникнення
С.42. Кам'янця-Подільського: дискусійний аспект
27. Budzicska E. Jana Henryka Miintca podoroze // Краєзнавство. - К., 1999. - № 1-4. - С. ;
malowniecze po Polsce, Ukraine (1781-1783). - Lotysz A. Zamek w Sutkowcach na tie
Warszawa, 1982. -8.169-172;МыцыкЮ.А. За- refugialnych zaloi'ec obronnych na Podolu w
писки иностранцев как источник по истории poczatkach XVII wieku. Problemy rekonstrukeji
Освободительной войны украинского народа // Barok. Historia - Literatura - Sztuka.
1648-1654 гг. - Днепропетровск, 1985. - С.38. Pylrocznik VIII/1 (15). - Krakow, 2001. - S.163.
28. Czubicski J. Studia nad Historyczna ikonografia 37. З української старовини. Альбом (Текст Д.І.
widokyw і panoram Kamiecca Podolski. // Яворницького, малюнки М.Самокиша та
Kamieciec Podolski. Studia z dziejyw miasta і С.Васильківського). - К., 1991. - C.209, рис.107,
regionu. - T.I. - Krakow, 2000. - S.399. 38. Czubinski J. Studia nad historyczna...- Rue.17.
29. Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець- 39. План Каменец-Подольской крепости с замком
Подільського замку // Археологія. - 1975. - и земляным Гонверком 1797 г. // Російський
№16. - С.17, рис.1, 6; Czubinski J. Названа державний Архів Військово-Морського
праця. - Рис.11. Флоту. - Ф. 3/Л. - Оп.24. - Спр.40. - Арк.1.
30. Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець-
Подільського...- С.18, рис.2.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5788 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:08:25Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петров, М.Б. 2010-02-08T12:44:48Z 2010-02-08T12:44:48Z 2003 Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. / М.Б. Петров // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 58-64. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5788 uk Інститут історії України НАН України Літопис українського краєзнавства Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. Историческая топография Каменец-Подольського глазами художников 70-х гг. XVII - первой половины XIX в. Kamianets-Podilskyi historical topography in view of the painters of the 70s of the XVII century - the first half of the XIX century Article published earlier |
| spellingShingle | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. Петров, М.Б. Літопис українського краєзнавства |
| title | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. |
| title_alt | Историческая топография Каменец-Подольського глазами художников 70-х гг. XVII - первой половины XIX в. Kamianets-Podilskyi historical topography in view of the painters of the 70s of the XVII century - the first half of the XIX century |
| title_full | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. |
| title_fullStr | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. |
| title_full_unstemmed | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. |
| title_short | Історична топографія Кам'янця-Подільського очима художників 70-х pp. XVII -першої половини XIX ст. |
| title_sort | історична топографія кам'янця-подільського очима художників 70-х pp. xvii -першої половини xix ст. |
| topic | Літопис українського краєзнавства |
| topic_facet | Літопис українського краєзнавства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5788 |
| work_keys_str_mv | AT petrovmb ístoričnatopografíâkamâncâpodílʹsʹkogoočimahudožnikív70hppxviiperšoípolovinixixst AT petrovmb istoričeskaâtopografiâkamenecpodolʹsʹkogoglazamihudožnikov70hggxviipervoipolovinyxixv AT petrovmb kamianetspodilskyihistoricaltopographyinviewofthepaintersofthe70softhexviicenturythefirsthalfofthexixcentury |