Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.)
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5790 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) / Т.Ю. Місостов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 70-73. — Бібліогр.:22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5790 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57902025-02-10T01:34:21Z Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) Роль общественности в развитии исторического краеведения на Харьковщине (конец XIX в. - нач. XX в.) The scientific publicity role in the development of the historical country study in Kharkiv region (at the end of the XIX - the beginning of the XX century) Місостов, Т.Ю. Регіональні історико-краєзнавчі дослідження 2003 Article Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) / Т.Ю. Місостов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 70-73. — Бібліогр.:22 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5790 uk application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні історико-краєзнавчі дослідження Регіональні історико-краєзнавчі дослідження |
| spellingShingle |
Регіональні історико-краєзнавчі дослідження Регіональні історико-краєзнавчі дослідження Місостов, Т.Ю. Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) |
| format |
Article |
| author |
Місостов, Т.Ю. |
| author_facet |
Місостов, Т.Ю. |
| author_sort |
Місостов, Т.Ю. |
| title |
Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) |
| title_short |
Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) |
| title_full |
Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) |
| title_fullStr |
Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) |
| title_full_unstemmed |
Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) |
| title_sort |
роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на харківщині (кінець xix -поч. xx ст.) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Регіональні історико-краєзнавчі дослідження |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5790 |
| citation_txt |
Роль громадськості у розвитку історичного краєзнавства на Харківщині (кінець XIX -поч. XX ст.) / Т.Ю. Місостов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 70-73. — Бібліогр.:22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mísostovtû rolʹgromadsʹkostíurozvitkuístoričnogokraêznavstvanaharkívŝiníkínecʹxixpočxxst AT mísostovtû rolʹobŝestvennostivrazvitiiistoričeskogokraevedeniânaharʹkovŝinekonecxixvnačxxv AT mísostovtû thescientificpublicityroleinthedevelopmentofthehistoricalcountrystudyinkharkivregionattheendofthexixthebeginningofthexxcentury |
| first_indexed |
2025-12-02T12:42:14Z |
| last_indexed |
2025-12-02T12:42:14Z |
| _version_ |
1850400397368229888 |
| fulltext |
Місостов Т.Ю. (ж.
ХаркіЖ
РОЛЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У РОЗВИТКУ І
ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА НА І
ХАРКІВЩИНІ (КІНЕЦЬ XIX - ПОЧ. XX ст.) І
Вивчення історії розвитку історичного ця допомога була пожертвувального
характер]^Н
краєзнавства має важливе значення для форму- Пожертвувані речі, які мали краєзнавчу
цінніся^И
вання сучасного краєзнавчого руху в Україні, по-перше, були тим важливим матеріалом,
ик^Н
Одним з найважливіших завдань сучасних дослід- широко використовувався харківськими
вчениі^И
ників - краєзнавців, є популяризація краєзнавчої у їх дослідженнях щодо краєзнавчого
вивченн^И
роботи серед нового покоління незалежної місцевого краю, по-друге, значно
поповнювал^И
України. Саме залучення широких кіл громадсь- фонди музеїв Харкова.
^Ш
кості до участі у заходах краєзнавчого характеру, Важливу роль у формуванні фондів
харківські
є тим головним чинником, який не дає перетво- ких музеїв відігравало пожертвування
окремим^И
ритись історичному краєзнавству у, так би представниками громадськості приватних
KcweeBJ
мовити, "науку для вузького кола фахівців". На цій. Сучасним харківським
досліднико^И
відміну від інших окремих наук, історичне С.О.Стрельцовим було висвітлено питання
ЩОД^Ц
краєзнавство для свого розвитку потребує ролі приватного колекціювання на
розвито^И
активної участі представників безпосередньо всіх музейної справи на Харківщині XIX -
початк|^|
кіл населення. Натомість, цей процес виконує XX ст. Він виділив пожертвувані приватні
коЯ
роль підсилювача таких позитивних рис лекції від А.М.Краснова,
А.М.Матушинського^^
суспільства, як патріотизм, повага до минулого І.П.Сокальського, М.Ф.Сумцова,
Б.Г.Філоноваті^|
рідного краю, суспільно-громадська активність інших, які стали основою зібрань таких
харківсьв
тощо. Треба відзначити, що завдяки плідній ких музеїв, як художньо-промисловий і етногр*-
И
діяльності саме в цьому напрямку сучасних фічний [2]. Отже, такий прояв
громадської^
краєзнавчих структур, і, перш за все, Всеукраїнсь- краєзнавчої ініціативи, як колекційне пожертву-
И
кої спілки краєзнавців, в Україні популяризація вання, має впливове позитивне значення
ЩодаИ
краєзнавчих досліджень досягла значного рівню. розвитку одного з важливих аспектів краєзнав-
И
Аналізуючи результати популяризативної чого руху, а саме розвитку музейної справи в Хар-
И
роботи за останнє десятиріччя, один з найавто- кові. Більш того, за виразом С.О.Стрельцова "-
■
ритетніших сучасних українських дослідників - саме приватні колекції відіграли значну роль
уВ
краєзнавців, академік НАН України П.Т.Тронько формуванні перших музейних зібрань Харкова
■
відзначив, що "...краєзнавчий рух, як явище та створенні цих закладів [2, с 60]. Коло людей,
И
громадсько-політичного, культурного і наукового які жертвували музеям та різним краєзнавчим
І
життя, засіб глибокого пізнання і всебічного товариствам свої речі та кошти, було досить ши-
щ
вивчення рідного краю, по праву став всенарод- роким. Серед них зустрічались як постійні особи,
І
ним, авангардом національного відродження й так звані меценати, так і випадкові. Пожертву-
■
національно-патріотичного виховання в країні" вання були досить різноманітними. Грошові
І
[цит. за 1, с 26]. пожертвування зустрічались, але рідко. Частіше
И
Для утримування такого рівню розвитку це були різні предмети. І
краєзнавчого руху, а також подальшого його Крім приватних колекцій, спектр
пожертву-1
підвищення, необхідно докорінно вивчити історію вань включав до себе як цілі сімейні архіви з дуже
І
процесу розвитку краєзнавчої активності громадсь- рідкісними документами, так і різні дрібні речі,
І
кості попередніх часів. Перш за все, потребують які представляли в тому чи іншому ракурсі
І
детального дослідження ті окремі періоди, за часи історичну цінність. Так, у 1885 році, за рік до
І
яких громадськість відігравала визначну роль у відкриття художньо-промислового музею у Харкові,
І
розвитку краєзнавчих досліджень. Одним з таких маючи за мету зробити свій внесок у розвиток цього
І
періодів, є період кінця XIX - початку XX ст. Цей музею, художник В.П.Карпов пожертвував бронзову
І
період відзначався значним підвищенням впливу ламку, знайдену при розкопках у місті Помпеї, а
І
громадських кіл на розвиток історичного також бронзового божка Бахуса, виробленого у §IV
I
краєзнавства в Харківській губернії. сторіччі і знайденого в м. Неаполі [3]. У 1898 році
І
Треба визначити, наприкінці XIX - початку у Харківський міський музей дворянином І.А.Ново-
І
XX сторіччя, співчутливе відношення гро- дворським були пожертвувані рідкісні монети
І
мадських кіл до процесу розвитку історичного численністю 75 штук, з яких 25 монет 1730-1749
І
краєзнавства грало досить важливу позитивну років, 49 монет 1731 року і одна монета 1726 року
І
роль щодо існування та розвитку краєзнавчих [4]. Через декілька років, а саме у 1901 році, член
І
установ Харкова. Перш за все, це знаходило Академії Мистецтв, художник К.П.Ямнієв
І
відображення у підтримці та допомозі краєзнавчій пожертвував тому ж музеєві свою найкращу
діяльності харківських науковців. Насамперед, картину "Милостыня" [5].
Пожертвування до музеїв Харкова були не Зрозуміло, що найціннішим внеском у роз-
тільки від харків'ян, але й від мешканців інших виток архівної справи у губернії було зібрання
міст і губерній. Наприклад, у 1894 році до Музею рідкісних документів. Тому пожертвування неві-
Витончених Мистецтв відійшло три картини та домих архівних справ Харківському архіву було
альбом фотокарток і гравюр з картин, статуй та одним з найважливіших заходів підтримки гро-
видань, по заповіту дворянина Є.М.Жданова, мадськістю краєзнавчої діяльності. Таблиця по-
який мешкав у Курській губернії [6]. Але не жертвувань, складена з матеріалів звітів Харківсь-
тільки харківські міські музеї придбали подарун- кого історичного архіву, свідчить про система-
ки такого роду, не менш важливі пожертвування тичність таких заходів харківської громадськості,
знаходили своє місце у Харківському архіві.
Пожертвування архівних справ і документів у Харківський історичний архів
Пожертвувачі
Акад. рік --------------------------------------------------------------- 1 ------------------------------------------------------
представники громадськості державні заклади
1888-1889 О.О.Андрієвський, студент Бобин, проф. Н.О.Куплеваський, студент Вязигін,
П.С.Єфименко, проф. Д.І.Багалій, М.Л.Кропівницький, М.Д.Линда
1889 - 1890 П.С.Єфименко, М.Д.Линда, Є.С.Гордієнко, Полтавське губернське правління
В.Є.Савва, проф. І.П.Сокальський
1890-1891 В.П.Фурдуєв, М.Д.Линда, Г.Федорович, Новобєлгородське цолосне правління проф.
Д.І.Багалій
1891- 1892 М.Є.Марчевський, М.Д.Линда, Харківська губернська контрольна палата
С.Л.Геєвський, Г.С.Чириков
1894 - 1895 проф. В.П.Бузескул, Є.С.Гордієнко, Харківсько-Полтавське управління
М.М.Тихонович державним майном
1897 - 1898 Ф.С.Абрамов Вовчанське представництво дворянства,
Охтирська міська управа 1898 - 1899 В.О.Соловйов, М.Ф.Леваковський, Сенатський архів
І.П.Хрущов, М.Д.Линда, М .М .Плохинський
1899 - 1900 П.В.Іванов, вчитель В.М.Іванов Сенатський архів
1900 - 1901 Г.Бородаєвський, Г.Вольвачева, Сенатський архів свящ. П.Мухін,
М.М.Плохинський, О.М.Покровський 1901 - 1902 Н.Л.Морозова, проф. І.Т.Степанов,
Сенатський архів В.Г.Колокольцев 1902- 1903 І.В.Іванов, проф. М.Ф.Сумцов, Зміївське
повітове поліцейське правління, Є.Д.Школяренко Ізюмське поліцейське
правління.
1903-1904 вчитель М.О.Чеканов, Г.Петренко Харківське губернське правління, і
Харківське повітове поліцейське |
правління
1904-1905 проф. Д.І.Багалій, Є.М.Іванов Харківська духовна консисторія, Сумське 1
повітове поліцейське правління
Складено на підставі: [7 - 17]
З наведеної нами таблиці також видно, що Г.Ільїнським було пожертвувано Харківському
соціальний статус пожертвувачів був досить різно- історико-філологічному товариству збірку
■янітний. Серед них зустрічаються прізвища як документів середини XVII ст. До збірки входили:
йдомих професорів Харківського університету, так стародавній календар з планетником, "Снов
і звичайних громадян. Останнє свідчить про спів- истолкование" Майола, переклад з польської
чутливе ставлення громадських кіл до розвитку 1742 р. і збірка силабічних віршів, в якій
архівної справи як одного з аспектів розвитку містились популярні в середині XVII ст.
Історичного краєзнавства у Харківській губернії. українські народні пісні [18].
Крім архіву, пожертвувані рідкісні докумен- Як вже згадувалось раніше, інколи зустрі-
ут надходили також до інших наукових краєзнав- чались пожертвування, які представляли собою
та. організацій. Так, у 1901 році інспектором цілі сімейні архіви з досить рідкісними фаміль-
шародних училищ Білгородського повіту ними документами. Так, у 1916 році графиня
В.В.Капніст (у дівочості Рєпніна) виказала Харкові в 1902-му році. Однією з основних сторін
бажання передати Харківському університету свої діяльності цього комітету було якраз асигнуван-
особисті фамільні документи і деякі старовинні ня грошей на здійснення різноманітних етногра-
речі. На засіданні Харківського історико- фічних експедицій по окремим повітам Хар-
філологічного товариства від 29 квітня 1916 року, ківської губернії. Одним із прикладів цього може
було постановлено доручити члену товариства бути етнографічна експедиція М.Ф.Сумцова вліт-
С.А.Таранущенко, від'їжджаючого у Лебедин, ку 1901 року до Охтирського і Лебединського по-
розглянути ці давні документи і речі, скласти на вітів, метою якої було зібрання речей етногра-
них реєстр й одержати ці пам'ятники старовини фічного напрямку до виставки XII археологічного
задля передачі по призначенню - рукописи до з'їзду у Харкові. На цю поїздку комітетом було
історичного архіву, речі - до музею [19]. Це, асигновано 400 карбованців [16, с.57].
зрозуміло, були досить рідкісні випадки, тому як Іншою формою діяльності громадських кіл у
більша частина сімейних архівів зберігалась у процесі розвитку історичного краєзнавства було
родових маєтках графів та князів. заохочення широких верств населення до участі
Треба відзначити: пожертвування приходили у заходах краєзнавчого напрямку. З кінця XIX
не тільки з регіону Харківщини, а й навіть з усієї ст. у міській пресі з'являються присвячені цьому
Російської імперії. Так, наприклад, Харківське статті. Вони містили в собі пропозиції окремих
історико-філологічне товариство у жовтні 1892 громадських діячів щодо створення у Харкові
року розіслало 370 підписних листів. Метою цієї закладів краєзнавчого характеру. Наприклад, у
підписки було зібрання, завдяки пожертву- 1881 році в газеті "Южный край" було надруко-
ванням, коштів на премію імені видатного вано пропозицію професора Ю.І.Морозова
професора Харківського університету О.О.Потебні створити у Харкові археологічний музей та това-
за найкращі твори з історії російської мови та риство для вивчення доісторичної стародавності,
літератури. Протягом трьох місяців (до 1 лютого При цьому, Ю.І.Морозов пожертвував до
1893 року) було повернено 118 листів з пожертву- майбутнього музею свою колекцію, яка містила
ваннями, які складали у сумі 1366 крб.60 коп. 800 стародавніх предметів [20]. На сторінках
[11, с. 17]. тогочасної періодичної харківської преси
На цю підписку відгукнулись громадськість з міститься значна кількість прикладів такого
багатьох регіонів Російської імперії, а саме з таких прояву громадської краєзнавчої ініціативи,
міст, як Ананьев, Баку, Бахмут, Бихов, Благо- Безумовно, багато в чому саме завдяки такій
вєщенськ, Варшава, Вільно, Владикавказ, активності громадськості у Харкові після прове-
Вовчанськ, Вологда, Вороніж, Вольськ, Глухів, дення XII археологічного з'їзду відбулося відкрит-
Дерпт, Динабург, Донецьк, Єйськ, Єкатеринодар, тя декількох краєзнавчих музеїв, а саме: архео-
Єреван, Златополь, Казань, Калуга, Кам'янець- логічний та історичний відділ в Музеї старовини
Подільський, Керч, Київ, Кишинів, Ковень, Костро- Харківського університету, церковний відділ
ма, Кременчук, Курськ, Кутаїсі, Лебедин, Лубни, слобідсько-української старовини у цьому ж музеї,
Люблин, Мелітопіль, Мінськ, Могилів, Москва, Єпархіальний музей церковної слобідсько-українсь-
Мстислав, Нижній Новгород, Ніжин, Новочеркаськ, кої старовини та Етнографічний музей Слобожан-
Одеса, Оршанськ, Охтирка, Острог, Павлоград, щини при Харківському університеті [21].
Пенза, Петербург, Пинськ, Подольськ, Полоцьк, Серед кіл громадськості, які грали позитивну
П'ятигорськ, Ромни, Рославль, Ростов, Рязань, роль у розвитку історичного краєзнавства,
Симбірськ, Ставрополь, Таганрог, Тамбов, Тифліс, необхідно виділити церковні структури. Допомога
Тула, Херсон, Черкаси, Ялта та ін. [11, с 18]. представників церкви значно впливала на
Передусім, пожертвувані кошти надсилали поширення краєзнавчої діяльності у Харківській
окремі представники громадськості і різні міські губернії. Головним чином, це дослідницька
заклади. Головним чином, заклади були навчаль- діяльність окремих представників церкви, одним
ними, серед яких зустрічались університети, з прикладів якої є археологічні дослідження
гімназії, вчительські інститути, міські та повітові священика О.В.Спесивцева у 1902 року на
училища, семінарії, тощо. Цими закладами Харківщині. Треба відзначити, ці дослідження
представлена значна кількість міст Російської були досить результативні. О.В.Спесивцевим було
імперії. Це дає змогу стверджувати про широту виявлені окремі невідомі до того часу могильники
кола регіонів, з яких надходили пожертвувані та місця поселень первісних людей, наприклад,
кошти. Не менш важливим фактором є те, що селища неолітичної епохи біля Райгородку [22].
пожертвування були надіслані не тільки окре- Таким чином, вплив громадськості на
мими представниками громадськості, а й цілими розвиток історичного краєзнавства у Харківській
колективами учбових закладів, що значно губернії в досліджуваний період був досить
збільшує коло громадян, які зробили свій внесок значний. Участь представників громадських кіл
у розвиток історичного краєзнавства в Хар- у проведенні заходів краєзнавчого характеру була
ківській губернії. систематичною й досить активною. Вона була
Досить значну підтримку щодо заходів виражена у пожертвуваннях, збиранні інформації
краєзнавчого характеру здійснювали члени краєзнавчого характеру, здійсненні археологічних
Попереднього комітету по улаштуванню XII та етнографічних досліджень, заохоченні до
археологічного з'їзду, який був проведений у краєзнавчої діяльності, підтримці проведення
заходів краєзнавчого характеру, а також утворен- рес до цієї роботи серед широких верств населення
ні та розвитку краєзнавчих установ тощо. Прове- не тільки Харківської а й інших губерній
дення багатьох заходів щодо вивчення місцевого Російської імперії. Отже, одним з найважливіших
краю в значній мірі залежало від участі в них факторів у досягненні значного рівню розвитку
представників громадськості. Різноманітність історичного краєзнавства у Харківській губернії
соціальних станів, представники яких брали наприкінці XIX - початку XX ст. є саме
участь у краєзнавчій діяльності, а також широта позитивний вплив на нього громадських кіл.
регіонів, які вони представляли, свідчать про інте-
Література
1. Тронько П.Т. Краєзнавство незалежної 12. Сборник Харьковского Историко-Филоло-
України: на часі нові завдання // гического Общества. - Т.-VI, - Харьков: Тип.
Краєзнавство 1-4, 2001 - С 24-30. Губернского Правления, 1894. - 274 с.
2. Стрельцов СО. Роль приватного колекціо- із. Сборник Харьковского Историко-Филоло-
нування у процесі організації музеїв Харкова гического Общества.- Т. -VIII, - Харьков:
та формуванні їх фондів (XIX - початок XX Тип. Губернского Правления, 1896. - 319 с.
ст.) // Збірник наукових праць. ХДПУ ім. 14. Сборник Харьковского Историко-Филоло-
Г.С.Сковороди. Серія "Історія та географія". гического Общества. - Т. -IX, - Харьков:
Вип. 9.- Харків: ОВС, 2002 - С. 57-60. Тип. Губернского Правления, 1897. - 243 с.
3. Державний Архів Харківської області 15. Сборник Харьковского Историко-Филоло-
(ДАХО). Ф.45, on. 1, спр. 965, арк. 78. гического Общества. - Т. -XI, - Харьков:
4. ДАХО. Ф.45, on. 1, спр. 2366, арк. 10. Тип. Губернского Правления, 1899. - 360 с.
5. ДАХО. Ф.45, оп. 1, спр. 2685, арк. 2. 16. Сборник Харьковского Историко-Филоло-
6. ДАХО. Ф.45, on. 1, спр. 1944, арк. 2. гического Общества.- Т. -XIII, - Харьков:
7. Сборник Харьковского Историко-Фило- Печатное Дело, 1902. - 241 с.
логического Общества. - Т. -I, - Харьков: 17. Сборник Харьковского Историко-Филоло-
Издание Истор. -Филолог. Общ-ва, Типогра- гического Общества.- Т. -XIV, - Харьков:
фия К.П.Счасни, 1886, - 361 с. Печатное Дело, 1905. - 174 с.
8. Сборник Харьковского Историко-Филоло- 18. Южный край, 1902, № 7260.
гического Общества. - Т. -II, - Харьков: Тип. 19. Центральний Державний Історичний Архів
К.П.Счасни, 1890. - 194 с. України (ЦДІАУ). Ф. 2017, оп. 1, спр. 251,
9. Сборник Харьковского Историко-Филоло- арк.2
гического Общества. - Т. -Ill, - Харьков: 20. Южный край, 1881, № 37.
Тип. К.П.Счасни, 1891. - 292 с. 21. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. -
10. Сборник Харьковского Историко-Филологи- Харків: Дельта, 1993.- С.228.
ческого Общества. - Т. -IV, - Харьков: Тип. 22. Труды XII археологического съезда в
К.П.Счасни, 1892. - 292 с. Харькове. 1902 г. - Т. III. Под ред. Графини
11. Сборник Харьковского Историко-Филоло- П.С.Уваровой. - Москва, 1905 - С.273.
гического Общества. - Т. -V, - Харьков: Тип.
Губернского Правления, 1893. - 290 с.
|