Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області
Saved in:
| Published in: | Гідроенергетика України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут електродинаміки НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57940 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області / М.М. Хлапук, Л.А. Шинкарук // Гідроенергетика України. — 2011. — № 2. — С. 41-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860261050641809408 |
|---|---|
| author | Хлапук, М.М. Шинкарук, Л.А. |
| author_facet | Хлапук, М.М. Шинкарук, Л.А. |
| citation_txt | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області / М.М. Хлапук, Л.А. Шинкарук // Гідроенергетика України. — 2011. — № 2. — С. 41-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Гідроенергетика України |
| first_indexed | 2025-12-07T18:55:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
Гідроенергетика України, 2/2011, ISSN 181209277 4141
Н А У К А — Н А У К О В О $ Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І
КК
о рот ка ха рак те рис ти ка р. Случ. Річ ка
Случ протікає в Ук раїні (Хмель -
ницькій, Жи то мирській та
Рівненській об лас тях) і є пра вою при то кою р.
Го ринь. Пло ща во дозбірно го ба сей ну р. Случ
скла дає 13,9 тис. км2, 50% якої при хо дить ся на
Жи то мирсь ку об ласть. Ба сейн ви тяг ну тий,
розріза ний ве ли кою кількістю ба лок і ярів, в ос -
нов но му за дер но ва них і за рос лих де рев но(ча гар -
ни ко вою рос линністю. Верх ня і се ред ня час ти на
во дозбірно го ба сей ну при хо дить ся на Во ли -
но(Подільсь ку ви со чи ну, в по низзі річка протікає
Полісь кою ни зо ви ною. Для се редньої час ти ни
річки ха рак тер ним є гор бис тий рельєф місце -
вості. В нижній час тині ба сей ну бе ре ги річки пок -
риті лісом. За бо ло ченість в ба сейні скла дає біля
6%.
Дов жи на річки — 451 км. Се редній по хил вод -
ної по верхні скла дає 0,4 ‰. Витік р. Случ роз та -
шо ва ний поб ли зу се ла Чер во ний Случ Галь чи -
нець кої сільсь кої ра ди Те офіпольсь ко го райо ну
Хмель ниць кої об ласті, гир ло роз та шо ва не біля
се ла Ве люнь у Рівненській об ласті. Ши ри на до -
ли ни р. Случ від 0,2 до 0,8 км у верхів'ї, до 5 км у
нижній течії; ши ри на рус ла — від 5 до 50 м,
найбіль ша — 110 м. Жив лен ня річки пе ре важ но
сніго ве і до що ве. Случ за мер зає в грудні, скре сає
в бе резні. Ос новні при то ки р. Случ: Хо мо ра, Тня,
Смол ка, Це рем, Кор чик, Ста ви, Бо бер.
У ме жах м. Но вог рад(Во линсь кий річка про ті -
кає в каньйоні, ос но ва і бе ре ги яко го, в ос нов но му,
скла дені міцни ми скель ни ми, гранітни ми та гра -
нітно(гней со ви ми по ро да ми. Ши ри на річ ко вої до -
ли ни — 200—800 м. Бе ре гові схи ли кру ті, місця ми
об ри висті. У ме жах міста в р. Случ впа дає р. Смол -
ка, яка так, як і р. Случ, під час па водків ба га то -
вод на з підйо мом рівня во ди до 3…4 м. Річка Случ
має вит ра ту 1% за без пе че ності — 1540 м3/с , пло -
ща во доз бо ру до во домірно го пос та Но вог рад(Во -
линсь кий ста но вить 7462 км2. У 1979 р. пройш ла
найбіль ша повінь за весь період спос те ре жень з
1925 р. з вит ра тою в 1040 м3/с, (це ста но вить
близь ко 2% за без пе че ності). При ць о му річка за -
топ лю ва ла ве ли ку кількість при бе реж них зе мель,
але на м. Но вог рад(Во линсь кий це не ду же впли -
ну ло, оскіль ки річка протікає в
об ри вис то му каньйоні, хоч
підйом рівня во ди ста но вив
5,0…5,5 м від нор маль но го. В
літній період р. Случ ма ло вод -
на, по бу тові вит ра ти ста нов -
лять 9,5 м3/с.
Істо ричні відо мості про
гідро технічні об'єкти та спо ру -
ди на р. Случ. Перші повідом -
лен ня про гідро технічні спо ру ди на р. Случ опи са -
но в "Інвен тарі во лодінь Ост розь ких від 1620 р."
Мо ва іде про греб лю у центрі м. Лю бар, яка
з'єдну ва ла Ста ре та Но ве місто. По даль ший роз -
ви ток ця гідро тех ніч на спо ру да от ри ма ла нап -
рикінці 19 століття. За цей час бу ло спо руд же но
ка на ли, які підво ди ли во ду до двох млинів, що бу -
ли спо руд жені на ліво му і пра во му бе ре гах Случа
по обид ва бо ки від греблі [1].
На р. Случ бу ло по бу до ва но знач ну кількість
гідро е ле кт рос танцій, так зва них на сь о годні —
міні(ГЕС (вста нов ле на по тужність, яких мен ша
1,0 МВт). В кінці 1948 ро ку ви ник ла пот ре ба спо -
руд жен ня на р. Случ в м. Лю бар Жи то мирсь кої об -
ласті міжкол го сп ної гідро е ле кт рос танції, яка по -
вин на бу ла за без пе чу ва ти елект ро е нергією м. Лю -
бар та при леглі до нь о го кол гос пи. У червні 1950
ро ку будівницт во ГЕС бу ло пе ре да но Жи то -
мирсь ко му обл бю ро "Сіль е ле кт ро". Зав дя ки за -
галь ним зу сил лям будівницт во бу ло закінче но на
шість місяців раніше заз на че но го терміну.
30 жовт ня 1950 ро ку гідро е ле кт рос танція по -
тужністю 200 кВт да ла м. Лю ба ру та шес ти
сусіднім кол гос пам елект рич ну енергію [2].
Гідро технічні спо ру ди та їх су час ний стан на
р. Случ у м. Но вог рад�Во линсь кий. Під час обс -
те жен ня у 2009 р. ділян ки р. Случ у ме жах м. Но -
вог рад(Во линсь кий дов жи ною біля 5 км бу ло ви -
яв ле но три мос тові пе ре хо ди, один із них зруй но -
ва но, бе тон на во доз лив на греб ля ав то ма тич ної
дії, бе ре го ва во до забірна спо ру да та на сос на
станція а та кож ба га то по рогів в руслі річки, які
вис ту па ють над ме жен ним рівнем во ди.
У 1969 році для м. Но вог рад(Во линсь кий
Жи то мирсь кої об ласті бу ло роз роб ле но про ект
РОЗВИТОК МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ РОЗВИТОК МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ
НА НА р.р. СЛУЧ У СЛУЧ У м.м. НОВОГРАД0ВОЛИНСЬКИЙНОВОГРАД0ВОЛИНСЬКИЙ
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ХЛАПУК М.М., докт. техн. наук, професор,
ШИНКАРУК Л.А., канд. техн. наук, доцент
Національний Університет водного господарства
та природокористування, м. Рівне.
ХЛАПУК М.М.
ШИНКАРУК Л.А.
УДК 621.316.21.001
Н А У К А — Н А У К О В О $ Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І
Гідроенергетика України, 2/2011, ISSN 1812092774242
"Роз ви ток во до пос та чан ня м. Но вог рад(Во линсь -
кий" [3]. Для ць о го пе ред ба ча лось будівницт во на
р. Случ во допідпірної спо ру ди (греблі) і во до -
забірної спо ру ди. Та ка си ту ація бу ла вик ли ка на
тим, що до за без пе чен ня м. Но вог рад(Во линсь ка
пит ною і технічною во дою ви я ви лось, що діюча
на той час сис те ма во до пос та чан ня не за без пе чує
повністю во дою на се лен ня і підприємства [3].
Про ект во до за бо ру бу ло роз роб ле но в 1974 р.
(по ча ток ре алізації в 1977 р.). Він пе ред ба чав бе -
тон ну во доз лив ну греб лю ав то ма тич ної дії (без
зат ворів на гре бені греблі) дов жи ною 120 м і мак -
си маль ною ви со тою 6,0 м, яка пра цює до ць о го ча -
су, і бе ре го ву во до забірну спо ру ду, яка по бу до ва -
на на ліво му бе резі річки за 200 м ви ще ство ру во -
доз лив ної греблі. Во до забірна спо ру да вклю чає,
влас не, бе ре го вий во до забір у виг ляді ко ло дя зя з
сміттєзат ри му валь ни ми решітка ми, во доп ро від -
ну га ле рею з труб діамет ром 1420 см дов жи ною
біля 70 м, ко ло дя зя для зат ри ман ня сміття та
прий маль но го ко ло дя зя [3].
Су час ний стан і перс пек ти ви роз вит ку ма лої
гідро е нер ге ти ки в Ук раїні та на Жи то мир щині.
В ос танній час у світі спос терігаєть ся підви ще ний
інте рес до ма лої гідро е нер ге ти ки. Постійні уск -
лад нен ня що до за без пе чен ня Ук раїни енер го -
носіями вик ли кає пот ре бу в зни женні її па лив ної
скла до вої. Та ка си ту ація обу мов лює не обхідність
по вер ну тись до ма лої гідро е нер ге ти ки.
За існу ю чою в світі кла сифікацією до ма лої
гідро е нер ге ти ки відно сять — мікроMГЕС (по -
тужність до 0,1 МВт); мініMГЕС (по тужність від
0,1 до 2 МВт); малі ГЕС (по тужність до 25 МВт)
[4, с.3]. Згідно з пунк том 4.16. СНиП 2.06.01.86
"Гид ро тех ни чес кие со ору же ния. Ос нов ные по ло -
же ния про ек ти ро ва ния", в Ук раїні до ма лих ГЕС
слід відно си ти ГЕС по тужність яких не пе ре ви -
щує 30 МВт, що де що відрізняєть ся від світо вої
кла сифікації [5, с.7].
Відо мо, що всі гідро технічні спо ру ди, які
ство рю ють напір, ма ють гідро е нер ге тич ний по -
тенціал, то му доціль но їх ви ко рис то ву ва ти в
якості ви роб ників еко логічно чис тої елект ро е -
нергії. Вва жаєть ся, що най рен та бельніши ми бу -
дуть такі малі ГЕС, при ство ренні яких ви ко рис -
то ву ють існу ю чий напірний фронт (го тові
підпірні гідро технічні спо ру ди), які бу ли по бу до -
вані раніше з іншою ме тою (для во до пос та чан ня,
ри бо роз ве ден ня, рек ре ації то що), але їх доціль но
ви ко рис то ву ва ти сь о годні для ство рен ня ма лих
гідро е ле кт рос танцій. Згідно з за рубіжни ми да ни -
ми вит ра ти при спо руд женні но вих ма лих ГЕС
ма ють та кий роз поділ: гідрос по ру ди та будівлі —
45—50%, ос нов не об лад нан ня — 25—35 %, за со би
ав то ма ти зації та ре гу лю ван ня — 15%; зат ра ти на
інфра ст рук ту ру те ри торій — 5—10%. При ви ко -
рис танні го то во го напірно го фрон ту вит ра ти на
будівницт во змен шу ють ся на 30—40 %.
На по чат ку 60(х років ХХ століття в Ук раїні
кількість по бу до ва них ма лих ГЕС ста но ви ла 956
із за галь ною по тужністю 30 тис. кВт [6, с. 192], за
інши ми да ни ми [7, с. 45; 8, с. 2] — 1000 ма лих ГЕС.
На кінець 1988 р. в Ук раїні збе рег ло ся 150 ма лих
ГЕС, які поділя ли на дві гру пи: діючі — 49 і
недіючі — 101 [6, с. 192].
Відрод жен ня ма лої гідро е нер ге ти ки в Ук раїні
роз по ча ло ся в се ре дині 1990 років зав дя ки зу сил -
лям підприємців(ен тузіастів.
На ве де мо прик ла ди та ких гідро е ле кт рос -
танцій. Од на з пер ших в Ук раїні при ват на
міні(ГЕС пра цює з 2002 р. у Сквирсь ко му районі
Київ сь кої об ласті. Гідро е ле кт рос танція при пе ре -
паді во ди в 1,5… 2,0 м має по тужність 40 кВт. У с.
Бі лин Рахівсь ко го райо ну За кар патсь кої об ласті
26 трав ня 2006 р. по ча ла пра цю ва ти пер ша в Ук -
раїні де ри ваційна міні(ГЕС, яка не пот ре бує
греблі та во дос хо ви ща, її при во дить у дію гірсь -
кий потік (Рис. 1 і 2). Станція ос на ще на на кош ти
ук раїнсь ких інвес торів за су час ни ми тех но -
логіями. Во на ви роб ляє 630 кВт елект ро е нергії за
го ди ну, ць о го вис та чає, щоб за без пе чи ти елект ро -
Рис. 1. Дериваційна міні�ГЕС у с. Білин Закарпатської області
(будівля міні�ГЕС)
Рис. 2. Гірська водозабірна споруда в складі міні�ГЕС
у с. Білин Закарпатської області
Гідроенергетика України, 2/2011, ISSN 181209277 4343
Н А У К А — Н А У К О В О $ Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І
е нергією 200 сіль сь ких бу динків. Кош то рис на
вартість про ек ту скла дає 262,2 ти сячі до ларів
США.
Сь о годні в Ук раїні за уточ не ни ми да ни ми пра -
цює 72 ма лих ГЕС та 7 мікро(ГЕС за галь ною по -
тужністю 110,74 МВт і се реднім ви робітком
елект ро е нергії близь ко 400 млн. кВт. го дин [8, с. 2].
За ос танні 15 років в Ук раїні віднов ле но ро бо ту
25(и ма лих ГЕС. Пе ре важ но це у Вінницькій,
Чер каській, Хмель ницькій, Тер нопільській та
Жи то мирській об лас тях [7, с. 45]. Сь о годні тут
на лі чу ють 48 діючих ма лих ГЕС, тоб то 64% від за -
галь ної кіль кості станцій. У 2009 році в Ук раїні
вве де но в дію 2 міні(ГЕС: Ло то шовсь ка в Чер ка -
ській об ласті по тужністю 0,315 МВт і Яб лу ниць -
ка в Чернівецькій об ласті по тужністю 1,0 МВт. У
2010 році пла нуєть ся будівницт во 10 ма лих ГЕС в
Кар патсь ко му регіоні.
У свій час в Жи то мирській об ласті функ -
ціо ну ва ло 24 міні(ГЕС, на сь о годні діючих — 5
[6, с. 196]. Оскіль ки пе ре пад місце вості в при бе -
режній зоні річок нез нач ний, особ ли во для річок
Те терів і Случ, то му спо руд жен ня міні(ГЕС на
цих річках по тужністю 1,0 МВт є не доціль ним че -
рез мож ли ве за топ лен ня ве ли ких площ сільсь ко -
гос по дарсь ких угідь для влаш ту ван ня во дос хо -
вищ. Слід звер ну ти ува гу на віднов лен ня пош код -
жених або зруй но ва них станцій. Та ким чи ном, з
еко номічної точ ки зо ру, в об ласті доціль но ство -
рю ва ти (або віднов лю ва ти) об'єкти ма лої гідро е -
нер ге ти ки з вста нов ле ною по тужністю до 1,0 МВт.
Вра хо ву ю чи ті обс та ви ни, що р. Случ в ме жах
м. Но вог рад(Во линсь кий протікає в каньйоні, бе -
ре ги і рус ло яко го скла дені міцни ми скель ни ми
по ро да ми, це доз во ляє ство ри ти во дос хо ви ща з
ро бо чим на по ром 2,5…3,0 м. При обґрун ту ванні
доціль ності ство рен ня об'єктів ма лої гідро е нер ге -
ти ки не обхідно вра хо ву ва ти еко номічні, соціальні
та еко логічні фак то ри, і особ ли во потрібно звер -
ну ти ува гу на те, що при бе режні те ри торії, які
20…30 років на зад мог ли слу жи ти ло жем во дос хо -
ви ща, на сь о годні мо жуть бу ти повністю задіяні
(роз пайо вані або част ко во за бу до вані), а це ство -
рює до дат кові проб ле ми, пов'язані з виділен ням
зе мель них діля нок під будівницт во або ре ко н -
струкцію (будівницт во) ма лих ГЕС і во дос хо вищ
для них.
На сесії місь кої ра ди м. Но вог рад(Во линсь -
кий (24 ве рес ня 2009 р.) де пу та ти зас лу ха ли
спеціалістів і на у ковців, у то му числі з
Національ но го універ си те ту вод но го гос по да р -
ства та при ро до ко рис ту ван ня, що до мож ли вості
будівницт ва на р. Случ в ме жах міста міні(ГЕС,
яка б за без пе чи ла місто де ше вою елект ро е -
нергією. Крім ць о го, рус ло р. Случ в ме жах м. Но -
вог рад(Во линсь кий має ба га то чи сельні по ро ги,
які вис ту па ють при род ни ми пе ре по на ми для лю -
би телів вод но го ту риз му й відпо чин ку. Будів -
ницт во однієї а, кра ще двох міні(ГЕС, за без пе чи -
ло б на дос татній про тяж ності річки значні гли би -
ни во ди (2,5…3,0 м) й спри я ло б ство рен ню зон
відпо чин ку на обох бе ре гах і пок ра щан ню
санітар но(еко логічних умов на при бе реж них те -
ри торіях.
Для пок ра щан ня ро бо ти сис те ми во до пос та -
чан ня м. Но вог рад(Во линсь кий, оз до ров лен ня
еко ло гічної си ту ації, роз вит ку рек ре аційних
мож ли вос тей для на се лен ня міста та роз вит ку
ма лої гід ро е нер ге ти ки про по ну ють ся такі варіан -
ти конст рук тив них рішень що до ви ко рис тан ня
існу ю чих гідро технічних спо руд і вод них ре -
сурсів р. Случ у м. Но вог рад(Во линсь кий, які
вклю ча ють міні(ГЕС.
Варіант 1. Будівницт во міні(ГЕС у створі
зруй но ва но го мос та (Рис. 3). У ви пад ку будів ницт -
ва міні(ГЕС рівень во ди в ме жах м. Но вог рад(Во -
линсь кий мож на підня ти на 3,0…3,5 м над по бу то -
вим рівнем, що дасть мож ливість ство ри ти зо ни
від по чин ку на обох бе ре гах річки та за без пе чи ти
ви роб ни цт во елект ро е нергії до 3 тис. кВт(год на
до бу. Підйом рівня во ди роз пов сюд жу ва ти -
меть ся до греблі місь ко го во до за бо ру і част ко во
Рис. 3. Створ і опори зруйнованого моста на р. Случ у м.
Новоград�Волинський (можливий створ міні ГЕС)
Рис. 4. Автоматична водозливна гребля на р. Случ у м.
Новоград�Волинський (біля міського водозабору) (можливий створ
Н А У К А — Н А У К О В О $ Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І
Гідроенергетика України, 2/2011, ISSN 1812092774444
по р. Смол ка, що пок ра щить санітар но(еко ло гіч -
ні умо ви в м. Но вог рад(Во линсь кий. Гід ро тех ніч -
на спо ру да по вин на бу ти ви ко на на залізо бе тон -
ною (без зат ворів, ана логічно во доз ливній греблі,
яка влаш то ва на біля місь ко го во до за бо ру) з ав то -
ма тич ним ски дан ням над лиш ко вих вод на ви па -
док злив або інтен сив них сніго та нень.
Варіант 2. Будівницт во міні(ГЕС з ви ко рис -
тан ням існу ю чої підпірної спо ру ди — ав то ма тич -
ної во доз лив ної бе тон ної греблі, роз та шо ва ної бі ля
місь ко го во до за бо ру шля хом на ро щу ван ня її ви со -
ти по всій дов жині з ме тою збіль шен ня на по ру во -
ди. На да ний час ця греб ля вхо дить до скла ду во до -
забірно го вуз ла, який за без пе чує во дою м. Но вог -
рад(Во линсь кий, ство рю ючи во дос хо ви ще і за -
без пе чу ю чи не обхідний ре зе рв ний об'єм во ди у
во дос хо вищі для во до пос та чан ня, який успішно
мож на ви ко рис та ти і для ви роб ни цт ва елект ро е -
нергії (Рис. 4).
Варіант 3. Будівницт во міні(ГЕС з ви ко рис -
тан ням існу ю чої підпірної спо ру ди — ав то ма тич -
ної во доз лив ної бе тон ної греблі, роз та шо ва ної
біля місь ко го во до за бо ру без на ро щу ван ня її ви -
со ти.
Вис но вок. Стра тегія роз вит ку гідро е нер ге ти -
ки в "Енер ге тичній стра тегії Ук раїни на період до
2030 ро ку" пе ред ба чає спо руд жен ня но вих ма лих
ГЕС на ма лих во до то ках, в то му числі на існу ю -
чих во дой мах (греб лях), в сис те мах технічно го
во до за без пе чен ня та во довідве ден ня, мікро( і
міні(ГЕС для са мо е нер го за без пе чен ня ок ре мих
підприємств (су мар на по тужність 121 МВт,
приріст ви роб ни цт ва елект ро е нергії 426 млн.
кВт(го дин) [9].
Усі зап ро по но вані варіан ти з раціональ но го
гідро е нер ге тич но го ви ко рис тан ня вод них ре -
сурсів р. Случ у Но вог рад(Во линсь ко му ма ють
пра во на свою ре алізацію, вклю ча ю чи будівницт -
во міні(ГЕС, але для ць о го потрібно ви ко на ти
вод но е нер ге тич не обґрун ту ван ня зап ро по но ва -
них варіантів з де таль ною оцінкою соціаль них,
еко номічних і еко логічних умов на заз на ченій те -
ри торії [10].
ЛІТЕ РА ТУ РА
1. http//www.poezdnik.kiev.ua/reki/sluch_nikicha.html
2. http//run.skitales.ru/water/2006/sluch(gontar/
3. Про ект "Роз ви ток во до пос та чан ня м. Но вог рад(Во -
линсь ка". Мінвод госп Ук раїни. Укрдіпро вод госп. Київ, 1969.
4. Ин же нер но(тех ни чес кие ра бо ты по ус та нов ле нию
фак то ров с целью иден ти фи ка ции гид ро э ле кт рос тан ций,
тре бу ю щих и зас лу жи ва ю щих ин вес ти ций"/От чет: НУВХП.
– Ров но. — 2004. — 30 с.
5. СНиП 2.06.01.86. Гид ро тех ни чес кие со ору же ния. Ос -
нов ные по ло же ния про ек ти ро ва ния. Госстрой СССР. — М.:
ЦИТП Госстроя СССР, 1989. — 32 с.
6. Малі річки Ук раїни. Довідник. /За ред. Яци ка А.В. —
Київ: Уро жай, 1991. — 296 с.
7. Нікіто ро вич В.О. Ма ла гідро е нер ге ти ка Ук раїни:
вчо ра, сь о годні, завт ра // Гідро е нер ге ти ка Ук раїни. — 2009.
— № 4. — С.44—46.
8. Кон цепція га лу зе вої прог ра ми ма лої гідро е нер ге ти ки
(ГЕС по тужністю мен ше 10 МВт). Про ект, 2005. — 5 c.
9. Енер ге тич на стра тегія Ук раїни на період до 2030 ро -
ку. Роз по ряд жен ня Кабіне ту Міністрів Ук раїни від 15 бе рез -
ня 2006. № 145(р.
10. Про ект дер жав ної га лу зе вої комп ле кс ної прог ра ми
ре ко н струкції гідро е ле кт рос танцій і будівницт ва но вих
об'єктів гідро е нер ге ти ки, в то му числі ма лих гідро е ле кт рос -
танцій, на період до 2020 ро ку (1 ре дакція). ПАО
"Укргідроп ро ект". Харків, 2009. — 28 с.
© Хлапук М.М., Шинкарук Л.А., 2011
�
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57940 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1812-9277 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:55:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут електродинаміки НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хлапук, М.М. Шинкарук, Л.А. 2014-03-16T11:56:17Z 2014-03-16T11:56:17Z 2011 Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області / М.М. Хлапук, Л.А. Шинкарук // Гідроенергетика України. — 2011. — № 2. — С. 41-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1812-9277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57940 621.316.21.001 uk Інститут електродинаміки НАН України Гідроенергетика України Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області Хлапук, М.М. Шинкарук, Л.А. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці |
| title | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області |
| title_full | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області |
| title_fullStr | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області |
| title_full_unstemmed | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області |
| title_short | Розвиток малої гідроенергетики на р. Случ у м. Новоград-Волинський Житомирської області |
| title_sort | розвиток малої гідроенергетики на р. случ у м. новоград-волинський житомирської області |
| topic | Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці |
| topic_facet | Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57940 |
| work_keys_str_mv | AT hlapukmm rozvitokmaloígídroenergetikinarslučumnovogradvolinsʹkiižitomirsʹkoíoblastí AT šinkarukla rozvitokmaloígídroenergetikinarslučumnovogradvolinsʹkiižitomirsʹkoíoblastí |