Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах
Розглянуто основні джерела інформації соціальної статистики (переписи населення, поточна звітність, вибіркові обстеження, адміністративні дані) та проаналізовано їх інформаційну складову в контексті розроблення даних для статистичного забезпечення соціальної політики. Рассматриваются основные источн...
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58003 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах / О.А. Вишневська // Економіка пром-сті. — 2013. — № 4 (64). — С. 168-173. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859816763860975616 |
|---|---|
| author | Вишневська, О.А. |
| author_facet | Вишневська, О.А. |
| citation_txt | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах / О.А. Вишневська // Економіка пром-сті. — 2013. — № 4 (64). — С. 168-173. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Розглянуто основні джерела інформації соціальної статистики (переписи населення, поточна звітність, вибіркові обстеження, адміністративні дані) та проаналізовано їх інформаційну складову в контексті розроблення даних для статистичного забезпечення соціальної політики.
Рассматриваются основные источники информации социальной статистики (переписи населения, текущая отчетность, выборочные обследования, административные данные) и анализируется их информационная составная в контексте разработки данных для статистического обеспечения социальной политики
One of the main functions of the modern state is the development and implementation of social policy, formulation and implementation of which requires high-quality information support (which constituent is statistical information). This would contribute to the adequate management both at the national and regional levels. The national science of public management did not pay much attention to studying the sources of the statistical data required as an information base to support state social policy. The following sources are the most informative and qualitative in terms of developing the data to support social policy with statistics: population censuses, household sample surveys, subject-matter (module) surveys, the existent statistical reporting, and administrative data. Based on information obtained from the sources reviewed, the state statistics bodies develop quite a wide range of statistical data that comprehensively characterize different aspects of life covered by social policy, in particular, with respect to the total size and composition of population, mortality and birth rates, life expectancy, employment and unemployment, labor demand and supply, economic activity and wages, income and expenditures of population, living standards of citizens, per capita incomes, educational attainment of the population, morbidity and medical care, living conditions, etc. However, these sources differ in coverage and frequency, complexity, cost, quality and timeliness of data and have both advantages and disadvantages, so we believe that they should complement each other. In addition, in order to develop statistical information to satisfy the needs of social policy, it is advisable to supplement them with such source of information as administrative electronic registers, which are hardly used in Ukraine nowadays since they are autonomous and operate under different standards. Social statistics widely uses six of the above mentioned sources, while the register of natural persons, including population register, is not applied. Thus, it is quite timely to establish the unified population register, which primarily requires the adoption of appropriate political solutions, study of the relevant experience of developed countries by national experts, development of the necessary legal framework, concept and feasible mechanism of its creation and protection of personal information.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:22:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
168 ISSN 1562-109X
2013, № 4 (64)
УДК 351.354:311.314 Олена Антонівна Вишневська,
директор департаменту Держстату України, Київ
ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ДЖЕРЕЛ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ДЛЯ ПОТРЕБ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Однією з основних функцій сучасної
держави є вироблення та реалізація соціаль-
ної політики, формування та здійснення якої
потребує якісного інформаційного забезпе-
чення (складовою якого є статистична інфо-
рмація), що сприяло б адекватному управ-
лінню як на державному, так і на регіональ-
ному рівнях. Тільки за таких умов можна ви-
будувати ієрархію довго- і короткострокових
цілей соціально-економічного розвитку,
створити ефективну стратегію та тактику їх
досягнення.
У даний час існує певний теоретико-
науковий доробок з досліджуваної проблема-
тики. Значний внесок у цю справу зробили
дослідники та науковці в різних галузях
(економісти, статистики, соціологи, демо-
графи): О. Амоша, Н. Власенко, В. Геєць,
О. Грішнова, І. Калачова, В. Колесник, Е. Лі-
банова, зокрема в галузі державного управ-
ління – М. Кравченко, О. Осауленко, В. Ску-
ратівський, В. Трощинський та ін. І хоча ная-
вні дослідження охоплюють широкий спектр
питань, проте у вітчизняній науці державно-
го управління завданню вивчення джерел
статистичних даних, необхідних як інформа-
ційна база для забезпечення державної соціа-
льної політики, не приділялося значної уваги.
Мета статті – розглянути основні дже-
рела інформації соціальної статистики та
проаналізувати їх інформаційну складову в
контексті розроблення даних для статис-
тичного забезпечення соціальної політики.
Сьогодні основними джерелами стати-
стичної інформації можуть бути [1; 2]: пере-
писи населення, вибіркові обстеження та мо-
дульні опитування домашніх господарств,
переписи та вибіркові обстеження підпри-
ємств, поточний облік, дані адміністративної
звітності, дані відомчих реєстрів (списків)
фізичних та юридичних осіб.
Найбільш інформативними та якісними
для соціальної статистики з точки зору роз-
роблення даних для статистичного забезпе-
чення соціальної політики є такі джерела ін-
формації, які використовуються в діяльності
органів державної статистики: переписи на-
селення; вибіркові обстеження домогоспо-
дарств; тематичні (модульні) опитування;
поточна статистична звітність; адміністрати-
вні дані.
Перепис населення – унікальне найма-
сштабніше статистичне спостереження, ос-
новне джерело даних про населення. Най-
більш повне та вичерпне визначення перепи-
су зробила Статистична комісія ООН [3]: пе-
репис населення – це єдиний процес збору,
узагальнення, оцінки, аналізу й публікації
або поширення в інший спосіб демографіч-
них, економічних і соціальних даних, що
станом на певний час стосуються всіх осіб у
країні або чітко обмеженої частини країни.
У міжнародній та вітчизняній практиці
вже вироблено певні підходи та принципи
проведення переписів. Ці питання досить
широко висвітлені у спеціальній літературі
[4; 5], тому докладно їх розглядати недоціль-
но. Проте загальна мета проведення перепи-
су населення в будь-якій країні світу однако-
ва і полягає в отриманні даних про чисель-
ність, склад і розміщення населення тощо.
Перепис має свої характерні особливо-
сті, досить загальні для різних країн, зокрема
[4]:
індивідуальна реєстрація передбачає,
що кожна особа враховується окремо та їх
характеристики реєструються окремо;
повнота охоплення в межах визначеної
території означає, що на чітко встановленій
території (уся країна або чітко визначена її
частина) переписом має бути охоплена кож-
на особа, яка присутня та / або проживає на
момент перепису в межах даної території;
одночасність вимагає, щоб кожна особа
була зареєстрована якомога ближче до одно-
го й того самого чітко визначеного часу, і
зібрані дані мають відноситись до чітко ви-
значених часу і дати;
© О.А. Вишневська, 2013
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 169
2013, № 4 (64)
визначена періодичність передбачає,
що для отримання порівняльних даних у чіт-
ко визначеній послідовності потрібно прово-
дити регулярні переписи (зокрема, як зазна-
чалось, раз на 10 років).
Дотримання цих принципів означає, що
завдяки переписам органи влади і суспільст-
во приблизно раз на 10 років можуть отрима-
ти різноманітні дані як про населення в ціло-
му, так і по окремих адміністративно-терито-
ріальних одиницях.
Варто погодитися з думкою фахівців
[4; 6], що підсумки переписів населення важ-
ко переоцінити, їх значимість насамперед
визначається тим, що уточнюється чисель-
ність і якісний склад населення, а також його
розміщення на території країни. При цьому
для забезпечення потреб розроблення та реа-
лізації соціальної політики надзвичайно важ-
ливою є роль перепису для отримання повної
та точної інформації про демографічні й со-
ціально-економічні характеристики населен-
ня (розподіл за віком, статтю, рівнем освіти,
джерелами засобів існування, видами еконо-
мічної діяльності та статусом зайнятості, мі-
граційна активність та сімейний склад тощо),
які використовують як надійне джерело ін-
формаційного забезпечення прогнозування й
управління соціально-економічним розвит-
ком, реалізації бюджетного процесу, прове-
дення реформ у соціальній сфері, побудови
демографічних прогнозів, регулювання міг-
раційних процесів, формування державної
стратегії розвитку країни тощо. Дані, отри-
мані у процесі проведення перепису насе-
лення, є базою для планування розвитку та
фінансування соціальної сфери й інфрастру-
ктури, для цілей бюджетної політики як на
національному, так і на регіональному рів-
нях, основою багатьох політико- та соціаль-
но-економічних досліджень.
Однак, незважаючи на те що перепис
населення має дуже багато позитивного і за-
безпечує суспільство унікальною інформаці-
єю, на думку фахівців [4], це спостереження
має деякі негативні сторони, зокрема:
1) неможливо швидко надати дані за
результатами проведення, оскільки зібрана
інформація потребує досить значного часу на
оброблення та оприлюднення даних (1-2 ро-
ки);
2) частина інформації досить швидко
застаріває та перестає бути актуальною,
практично вже на наступний рік після пере-
пису;
3) проблема точності та повноти інфо-
рмації, оскільки існує висока ймовірність
одержання неточних або навіть неповних
відповідей на окремі питання;
4) підготовка та проведення перепису
потребує досить великих витрат із державно-
го бюджету.
До цієї проблеми ще в 1995 р. привер-
нула увагу світової спільноти Статистична
комісія ООН, у доповіді якої було зазначено,
що фактично повсюди у світі зростає вар-
тість переписів і це викликає занепокоєння та
є однією з причин пошуку інших джерел де-
мографічних даних [4, с. 27].
У зв’язку з цим усе більш широкого за-
стосування стали набувати реєстри населен-
ня, створені в деяких країнах на основі адмі-
ністративних записів. Швидкий розвиток ін-
формаційних технологій дозволив створюва-
ти електронні реєстри, що стали базою для
розвитку автоматизованої системи збору та
оброблення поточної інформації про насе-
лення. Наразі деякі розвинені країни вже пе-
рейшли від традиційних переписів на ком-
біновані на основі адміністративних реєст-
рів та реєстрів населення (Португалія, Фран-
ція, Словенія та ін.) [7-9]. Для національної
статистики досвід використання адміністра-
тивних реєстрів та створення і функціону-
вання реєстрів населення також був би кори-
сним, і це питання потребує подальшого ви-
вчення.
Ще одним джерелом статистичних да-
них для потреб соціальної політики є ви-
біркові обстеження населення (домогоспо-
дарств), які на даний час є одним із найбільш
поширених методів збору інформації. На ві-
дміну від переписів та інших методів збору
інформації, коли дані збирають про все насе-
лення, обстеження дозволяє отримати відо-
мості про певну частину населення, які за
спеціальною методикою поширюються на
всю генеральну сукупність (все населення).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
170 ISSN 1562-109X
2013, № 4 (64)
В Україні вибіркові обстеження насе-
лення (домогосподарств) проводяться орга-
нами державної статистики для дослідження
умов життя домогосподарств, ринку праці, а
також за окремим тематичними напрямами
[10]. Ці обстеження є основним джерелом
отримання даних для забезпечення соціаль-
ної політики в частині комплексного дослі-
дження рівня матеріального добробуту різ-
них соціальних груп, визначення реального
обсягу зайнятості та безробіття, структури
робочої сили тощо. Через мережу обстежу-
ваних домогосподарств органи статистики
отримують інформацію про фактичну струк-
туру витрат населення, необхідну для обчис-
лення індексу споживчих цін, розрахунків
показників диференціації населення за рів-
нем добробуту, зокрема щодо чисельності
населення країни із середньодушовими до-
ходами на місяць нижче прожиткового міні-
муму; дослідження рівня життя окремих, у
тому числі найменш забезпечених соціаль-
них груп тощо. Дуже важливим з точки зору
державного управління в соціальній сфері є
те, що результати обстеження використову-
ються для досліджень ефективності й адрес-
ності заходів щодо соціального захисту най-
більш уразливих верств населення, а також
для розрахунків окремих показників за ін-
шими напрямами соціальної політики. Крім
того, матеріали цих обстежень на сьогодні є
єдиним джерелом статінформації для дослі-
дження питань бідності.
Обстеження здійснюється на постійній
основі та базується на загальноприйнятих
міжнародних стандартах [11]:
принцип формування вибірки домогос-
подарств для обстеження як імовірнісної,
стратифікованої, багатоступеневої, територі-
альної;
добровільна згода домогосподарства на
участь в обстеженні;
періодична зміна (ротація) респонден-
тів (домогосподарств);
повна відмова від методу балансу до-
ходів і витрат сімейних бюджетів;
мінімальне навантаження на домогос-
подарство;
вивчення споживання домогосподарст-
ва протягом короткого часу;
можливість отримання науково обґрун-
тованих оцінок якості інформації, зокрема,
точності;
екстраполяція (поширення) даних ви-
біркового обстеження на генеральну сукуп-
ність – усе населення країни;
супровід публікацій результатів обсте-
ження методологічними коментарями для
користувачів.
Основною інформаційною базою ста-
тистичного забезпечення потреб соціальної
політики з метою комплексного дослідження
рівня матеріального добробуту різних соціа-
льних груп населення в міжнародній та віт-
чизняній статистичній практиці є дані вибір-
кового обстеження умов життя домогоспо-
дарств, які об’єктивно відображають вплив
на життєвий рівень сімей багатьох процесів
соціально-економічного розвитку країни та
результатів здійснюваних заходів державної
соціальної політики. Вибіркове обстеження
домогосподарств передбачає три складові із
застосуванням різних інструментів для оде-
ржання інформації [1; 10]:
1. Збір даних щодо загальної характе-
ристики домогосподарства за програмою
відповідного запитальника.
2. Спостереження за витратами і дохо-
дами домогосподарств.
3. Одноразові тематичні опитування.
Таким чином, вибіркове обстеження
умов життя домогосподарств є основною ін-
формаційною базою та унікальним джерелом
даних для аналізу питань бідності населення
в цілому та окремих його груп. Інформацій-
ний потенціал програми обстеження та наяв-
ність мікроданих дозволяють проводити ана-
ліз соціально-демографічного профілю бід-
ності, витрат, доходів та інших ресурсів до-
могосподарств, їх житлових умов, забезпече-
ності сучасними товарами довготривалого
використання, стану здоров’я тощо. Додат-
кові модулі запитань соціологічного спряму-
вання дають змогу досліджувати зміни
"суб’єктивного" сприйняття населенням си-
туації щодо загального добробуту, а також
визначати масштаби і рівень суб'єктивної
бідності та співставляти їх із даними про
об’єктивну бідність.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 171
2013, № 4 (64)
Отже, дані вибіркових обстежень домо-
господарств є основою для опису й аналізу
широкого кола проблемних питань соціаль-
ної політики держави та її ефективності, зок-
рема для:
розробки, моніторингу й оцінки ефек-
тивності соціальної та економічної політики;
оцінки рівня, структури і тенденцій
розвитку добробуту домогосподарств;
оцінки ситуації на ринку праці – інфо-
рмація про робочу силу, її структуру, одно-
часне, загальне та взаємовиключне вимірю-
вання кількості зайнятих, безробітних, еко-
номічно неактивного населення;
оцінки ефективності системи соціаль-
ного забезпечення та соціальної допомоги;
розрахунку соціальних стандартів (на-
бору "споживчого кошика" та прожиткового
мінімуму);
визначення фактичного кошика товарів
і послуг, необхідного при одержанні вагових
показників для розрахунків індексу спожив-
чих цін, індексів вартості життя по різних
групах населення;
вивчення поведінки споживачів у різ-
них соціально-економічних групах населен-
ня;
забезпечення даних при розробці бала-
нсів сільгосппродуктів і визначення рівня
споживання основних харчових продуктів по
різних соціально-економічних групах насе-
лення;
досліджень та оцінки бідності в Украї-
ні, на його основі розраховується такий важ-
ливий для соціальної політики показник, як
межа бідності за умовами життя.
Багато з міжнародних стандартів та
класифікацій можуть бути застосовані лише
за умов регулярного здійснення вибіркового
обстеження домогосподарств.
О. Грішнова [12] виділяє як переваги
цього способу отримання інформації, так і
недоліки. До переваг науковець відносить:
відповідність прийнятим міжнародним стан-
дартам та визначенням; обстеження дає ін-
формацію про весь контингент, що вивчаєть-
ся; результати досліджень різних періодів є
порівняльними між собою; надається велика
кількість додаткової інформації; отримується
комплексна інформація щодо індивідуально-
го об'єкта, що дає змогу досліджувати взає-
мозв'язки різних характеристик; дослідження
може здійснюватись незалежно від інших, не
потребує адаптації до існуючих статистич-
них систем чи їх зміни.
До недоліків вибіркових обстежень до-
могосподарств відносять такі: використання
вибірки мало підходить для аналізу даних на
окремій місцевості, оскільки з розбиванням
вибірки підвищується її похибка; необхід-
ність вкладання значного обсягу коштів та
зусиль зумовлює здійснення такого дослід-
ження не частіше, ніж раз на квартал; непо-
стійність вибірки ускладнює отримання да-
них за тривалий період спостереження.
Ще одним джерелом інформації для
статистичного забезпечення потреб соціаль-
ної політики є поточний облік та адміністра-
тивна звітність.
Для здійснення поточного обліку
Держстат розробляє, затверджує та засто-
совує державну статистичну звітність, яка є
обов’язковою для подання всіма респонден-
тами [10]. Для розробки даних соціальної
сфери використовуються формуляри з питань
статистики населення, ринку праці, освіти,
охорони здоров’я, соціального захисту, науки
та культури, правової та політичної статисти-
ки тощо. За строком подання форми статис-
тичного спостереження поділяються на: мі-
сячні, квартальні, піврічні, річні й такі, що не
мають установленої періодичності, а пода-
ються в разі потреби.
Крім того, як джерело статистичної ін-
формації для потреб соціальної політики ор-
гани державної статистики використовують
адміністративні дані, отримані органами
державної влади, органами місцевого само-
врядування та іншими юридичними особами
відповідно до законодавства на підставі спо-
стережень, проведених у процесі державно-
управлінської діяльності з метою виконання
адміністративних обов'язків і завдань, відне-
сених до їх компетенції. Вони охоплюють
досить широке коло питань вивчення соціа-
льної сфери, надають узагальнену інформа-
цію щодо основних складових державної со-
ціальної політики та використовуються для
розрахунку конкретних показників соціаль-
ної статистики, які характеризують окремі
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
172 ISSN 1562-109X
2013, № 4 (64)
напрями соціальної сфери – демографію, ри-
нок праці, освіту, охорону здоров’я та медич-
ні послуги, науку і культуру тощо та на їх
основі розробляється значний масив статис-
тичних даних для потреб соціальної політики
[10].
До основних переваг цього джерела ін-
формації належать [2; 12]: відносна дешевиз-
на; постійність інформації, яка дає змогу
стежити за тривалістю та динамікою проце-
сів з початку їх обліку; можливість отриман-
ня інформації по конкретних групах сукуп-
ності без похибки у вибірці. Але для цього
способу отримання інформації характерні й
певні недоліки, серед яких: охоплення зареє-
строваного контингенту тільки формально,
відповідно до прийнятих правил; залежність
від змін у правилах реєстрації (законодавст-
ва, правил виплати допомоги тощо); немож-
ливість отримати комплексну інформацію
щодо індивідуального об'єкта.
Висновки. На основі інформації, отри-
маної з розглянутих джерел, органи статис-
тики розробляють досить широкий спектр
статистичних даних, які комплексно харак-
теризують різні сфери суспільного життя, що
перебувають у зоні дії соціальної політики.
Зокрема, щодо загальної чисельності та
складу населення, рівня смертності та наро-
джуваності, тривалості життя; рівня зайнято-
сті та безробіття, попиту та пропозиції робо-
чої сили, економічної активності та оплати
праці; доходів та витрат населення, життєво-
го рівня громадян, середньодушових доходів;
рівня освіти населення; рівня захворюваності
та медичного забезпечення; житлових умов
тощо. Без використання такої статистичної
інформації не можуть бути розроблені захо-
ди державного управління щодо реалізації
загальнодержавної та регіональної соціальної
політики за її окремими напрямами, а також
формування довго- і середньострокової стра-
тегії соціально-економічного розвитку краї-
ни. Крім того, офіційні статистичні дані ви-
користовуються міжнародними організація-
ми для проведення загальних оцінок та порі-
вняння соціально-економічного становища
країн, зокрема ООН для розрахунку ІЛР, а
також для розрахунку регіонального ІЛР,
який ураховує національні відмінності та
специфіку.
Водночас ці джерела відрізняються
охопленням і періодичністю, складністю,
вартістю робіт, якістю й оперативністю да-
них і мають як свої переваги, так і недоліки,
тому їх доцільно взаємодоповнювати. Крім
того, для розроблення статистичної інформа-
ції для забезпечення потреб соціальної полі-
тики доцільно додатково залучити таке дже-
рело інформації, як адміністративні елект-
ронні реєстри, які зараз в Україні майже не
застосовуються, оскільки є автономними і
функціонують за різними стандартами. У
соціальній статистиці широко використову-
ють шість розглянутих вище джерел, однак
не використовують реєстри фізичних осіб,
зокрема реєстр населення.
Таким чином, досить актуальним є пи-
тання створення єдиного реєстру населення
країни, що насамперед потребує прийняття
відповідного політичного рішення, вивчення
вітчизняними фахівцями досвіду з цього пи-
тання розвинутих країн, розробки необхідної
нормативно-правової бази, концепції та ре-
ального механізму його створення й захисту
персональної інформації.
Література
1. Єріна А.М. Організація вибіркових
обстежень: навч. посібник / А.М. Єріна. – К.:
КНЕУ, 2004. – 127 с.
2. Социальная статистика: учеб. / под
ред. И.И. Елисеевой. – 3-е изд., перераб. и
доп. – М.: Финансы и статистика, 2003. –
480 с.
3. Статистична комісія ООН [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.un.org/ru/development/progareas/sta-
tistics.shtml.
4. Власенко Н.С. Перший Всеукраїн-
ський перепис населення: історичні, методо-
логічні, соціальні, економічні, етнічні аспек-
ти / Н.С. Власенко, І.О. Курило, Е.М. Ліанова
[та ін.]; Інститут демографії та соціальних
досліджень HAH України; Державний комі-
тет статистики України. – К.: ІВЦ Держком-
стату України, 2004. – 558 с.
5. Резолюція Економічної і соціальної
ради ООН E/2005/24E/CNJ/2005/27 [Елект-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 173
2013, № 4 (64)
ронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrcensus.gov.ua/ukr/notice/news.
php.
6. Осауленко О.Г. Національна ста-
тистична система: стратегічне плануван-
ня, методологія та організація: моногр. /
О.Г. Осауленко. – К.: ДП "Інформ.-аналіт.
агентство", 2008. – 415 с.
7. Переписи во Франции: от всеобщей
переписи к циклической. Европейская эко-
номическая комиссия. Документ ECE/CES/
2006/24 29 March 2006, представленный НИ-
СЭИ / Экономический и Социальный совет
ООН. Конференция европейских статисти-
ков. 54-я пленарная сессия. – Париж, 13-15
июня 2006 г.
8. Перепись на базе регистра: опыт
Португалии: Записка Статистического уп-
равления Португалии / Европейская эко-
номическая комиссия ООН. Конференция
европейских статистиков. 60-е пленар-
ное заседание. Париж, 6-8 июня 2012 г.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.cisstat.com/ces/60-session/16-Portu-
gal_rus.pdf.
9. Перепись на основе регистра в Сло-
вении: уроки: Записка Статистического
управления Республики Словения / Европей-
ская экономическая комиссия ООН. Конфе-
ренция европейских статистиков. 60-е плена-
рное заседание. Париж, 6-8 июня 2012 г.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/do-
cuments/ ece/ces/ge.41/2012.
10. Державна служба статистики
України [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу: http://www.ukrstat.gov.ua
11. Керівництво з обстеження домого-
сподарств. Статистичний відділ Департамен-
ту з міжнародних економічних та соціальних
питань Організації Об’єднаних Націй, Серія
F № 31. Нью-Йорк, 1986.
12. Грішнова О.А Економіка праці та
соціально-трудові відносини: підручник /
О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2004. – 535 с.
Надійшла до редакції 02.12.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58003 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:22:40Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вишневська, О.А. 2014-03-17T09:56:42Z 2014-03-17T09:56:42Z 2013 Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах / О.А. Вишневська // Економіка пром-сті. — 2013. — № 4 (64). — С. 168-173. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58003 351.354:311.314 Розглянуто основні джерела інформації соціальної статистики (переписи населення, поточна звітність, вибіркові обстеження, адміністративні дані) та проаналізовано їх інформаційну складову в контексті розроблення даних для статистичного забезпечення соціальної політики. Рассматриваются основные источники информации социальной статистики (переписи населения, текущая отчетность, выборочные обследования, административные данные) и анализируется их информационная составная в контексте разработки данных для статистического обеспечения социальной политики One of the main functions of the modern state is the development and implementation of social policy, formulation and implementation of which requires high-quality information support (which constituent is statistical information). This would contribute to the adequate management both at the national and regional levels. The national science of public management did not pay much attention to studying the sources of the statistical data required as an information base to support state social policy. The following sources are the most informative and qualitative in terms of developing the data to support social policy with statistics: population censuses, household sample surveys, subject-matter (module) surveys, the existent statistical reporting, and administrative data. Based on information obtained from the sources reviewed, the state statistics bodies develop quite a wide range of statistical data that comprehensively characterize different aspects of life covered by social policy, in particular, with respect to the total size and composition of population, mortality and birth rates, life expectancy, employment and unemployment, labor demand and supply, economic activity and wages, income and expenditures of population, living standards of citizens, per capita incomes, educational attainment of the population, morbidity and medical care, living conditions, etc. However, these sources differ in coverage and frequency, complexity, cost, quality and timeliness of data and have both advantages and disadvantages, so we believe that they should complement each other. In addition, in order to develop statistical information to satisfy the needs of social policy, it is advisable to supplement them with such source of information as administrative electronic registers, which are hardly used in Ukraine nowadays since they are autonomous and operate under different standards. Social statistics widely uses six of the above mentioned sources, while the register of natural persons, including population register, is not applied. Thus, it is quite timely to establish the unified population register, which primarily requires the adoption of appropriate political solutions, study of the relevant experience of developed countries by national experts, development of the necessary legal framework, concept and feasible mechanism of its creation and protection of personal information. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Офіційні матеріали, ділова та аналітична інформація, рецензії, повідомлення Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах Информационная составляющая источников статистической информации для нужд социальной политики в современных условиях Information constituent of the sources of statistical information for the needs of social policy in the current conditions Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах Вишневська, О.А. Офіційні матеріали, ділова та аналітична інформація, рецензії, повідомлення |
| title | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах |
| title_alt | Информационная составляющая источников статистической информации для нужд социальной политики в современных условиях Information constituent of the sources of statistical information for the needs of social policy in the current conditions |
| title_full | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах |
| title_fullStr | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах |
| title_full_unstemmed | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах |
| title_short | Інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах |
| title_sort | інформаційна складова джерел статистичної інформації для потреб соціальної політики в сучасних умовах |
| topic | Офіційні матеріали, ділова та аналітична інформація, рецензії, повідомлення |
| topic_facet | Офіційні матеріали, ділова та аналітична інформація, рецензії, повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58003 |
| work_keys_str_mv | AT višnevsʹkaoa ínformacíinaskladovadžerelstatističnoíínformacíídlâpotrebsocíalʹnoípolítikivsučasnihumovah AT višnevsʹkaoa informacionnaâsostavlâûŝaâistočnikovstatističeskoiinformaciidlânuždsocialʹnoipolitikivsovremennyhusloviâh AT višnevsʹkaoa informationconstituentofthesourcesofstatisticalinformationfortheneedsofsocialpolicyinthecurrentconditions |