Початок наукового вивчення Криму

Початок наукового вивчення Криму

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2003
Автор: Непомнящий, А.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2003
Теми:
Літопис українського краєзнавства
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5802
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Початок наукового вивчення Криму / А.А. Непомнящий // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 50-57. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5802
record_format dspace
spelling Непомнящий, А.А.
2010-02-08T13:16:54Z
2010-02-08T13:16:54Z
2003
Початок наукового вивчення Криму / А.А. Непомнящий // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 50-57. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
ХХХХ-0001
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5802
uk
Інститут історії України НАН України
Літопис українського краєзнавства
Початок наукового вивчення Криму
Начала научного изучения Крыма
Beginning of scientific studies of the Crimea
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Початок наукового вивчення Криму
spellingShingle Початок наукового вивчення Криму
Непомнящий, А.А.
Літопис українського краєзнавства
title_short Початок наукового вивчення Криму
title_full Початок наукового вивчення Криму
title_fullStr Початок наукового вивчення Криму
title_full_unstemmed Початок наукового вивчення Криму
title_sort початок наукового вивчення криму
author Непомнящий, А.А.
author_facet Непомнящий, А.А.
topic Літопис українського краєзнавства
topic_facet Літопис українського краєзнавства
publishDate 2003
language Ukrainian
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Начала научного изучения Крыма
Beginning of scientific studies of the Crimea
issn ХХХХ-0001
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5802
citation_txt Початок наукового вивчення Криму / А.А. Непомнящий // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 50-57. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT nepomnâŝiiaa počatoknaukovogovivčennâkrimu
AT nepomnâŝiiaa načalanaučnogoizučeniâkryma
AT nepomnâŝiiaa beginningofscientificstudiesofthecrimea
first_indexed 2025-11-24T16:13:10Z
last_indexed 2025-11-24T16:13:10Z
_version_ 1850484743431258112
fulltext Непомнящий А. А. (ж. Сімферополь]^^ ПОЧАТОК НАУКОВОГО ВИВЧЕННЯ КРИМУ І Коло проблем, пов'язаних із вивченням істо- Хоч така загальна програма і наклала певний рії, етнографії, економіки Криму в другій пол. відбиток одноманітності на звіти "фізичних] XVIII ст., все більше й більше викликало інтерес експедицій, все-таки кожна з них має своя у Європі не тільки серед науковців, але й у "особистість". Адже ці праці своїм походженням широких колах проінформованої інтелігенції. зобов'язані безпосереднім спостереженням її Посилення уваги до Криму було пов'язане з низкою авторів. Так, щоденники учасників "фізичних] об'єктивних причин. Передусім, це занепад раніше експедицій містять описи копалин, тваринного І могутнього Кримського ханства та безпосередньо рослинного світа; змальовують загальні картини пов'язаний із цим процес поступового розширення природи; повідомляють статистичні й історичні Російської імперії на південь; інтерес до насиченої відомості про міста та містечки, зупиняються ні історії Криму, який ніколи не згасав; спроби описах звичаїв, побуту, релігії різних народное] осмислити політичний і соціально-економічний тей, їх спільною рисою є те, що майже всі вони устрій Кримського ханства, який все ще залишався базуються виключно на особистих споете] загадкою для європейців у зв'язку з інформа- реженнях, враженнях, підрахунках. Як правило] ційним вакуумом, що довгий час існував навколо ми маємо справу з працями описового характеру] цієї держави. Інтерес до регіону привертали й з присутністю особистих авторських оцінок і при] постійні в XVIII ст. російсько-турецькі війни. У пущень. Характерною рисою для всіх звітів експе] Росії ініціатива вивчення Криму в 1870-х pp. вихо- дицій є нерівномірність опису населения дала, передусім, з урядових кіл, увага яких давно пунктів - від короткої згадки до детальної розпо] була прикована до півдня, насамперед у зв'язку з віді. Разом із тим, цінність будь-якого зі звітіі питанням про покращення умов російської експедицій Академії наук надзвичайно велика, зовнішньої торгівлі на Чорному морі. Цьому на Перша спроба організації наукової подорожі даному етапі сприяли правильна організація ПАН до Криму відноситься на початок 1770-х pp., коли практичного вивчення регіону та паломництво складався план поїздки по Північному ПричорноІ сюди численних вітчизняних і зарубіжних мор'ї академіка ПАН, натураліста, доктора мед»] мандрівників, що не примусило себе чекати. цини Іоганна Антона Гільденштедта (1745-17811 У науковому житті Російської імперії в цей [2]. Свої ідеї та плани з огляду регіону Іоганн період визначальне місце займала Петербурзька Гільденштедт виклав у листі від 2 грудня 1773 pj Академія наук (ПАН), де концентрувалися кращі до відомого воєначальника та громадського діяча наукові сили країни. За дорученням уряду ця Росії Василя Михайловича Долгорукова (1722-j наукова організація провела ряд комплексних 1782) [3]. Маршрут експедиції І.А.Гільденштедтя експедицій до Криму. У зв'язку з поставленими (1773-1775) передбачав проїзд через Перекопі перед ними завданнями ці вчені мандрівки можна огляд і опис усього півострова. Планувалось звер] розділити на 2 групи: а) експедиції астрономічні нуги особливу увагу на можливості розвитку тут та географічні; б) так звані "фізичні" наукові подо- російської торгівлі. Однак до Криму вчений не рожі. Зміст останніх охоплював досить широке потрапив, оскільки експедиція була відкликана коло досліджень, починаючи від біологічних і фі- у зв'язку з матеріальними труднощами Академії зико-географічних спостережень до вивчення істо- наук [4]. рії, етнографії, лінгвістики, економіки [1, с 9]. Уже навесні 1775 р. після повернення до С- Опубліковані матеріали "фізичних" експе- Петербурга І.А.Гільденштедт активно обгово^ дицій Академії наук є цінним першоджерелом рював питання про необхідність організації нової для збирання різних краєзнавчих відомостей. експедиції до Криму. На засіданнях ПАН він Головними завданнями цих експедицій були виголосив кілька публічних промов про користьі визначені дослідження продуктивних сил регіону, яку принесе державі економічне вивчення вивчення місцевих народів, з'ясування можли- Причорномор'я та Криму. Визначаючи у свош востей використання "творів природи" населен- доповідях області, куди, передусім, необхідна ням. Типова інструкція пропонувала учасникам направляти експедиції, І.Гільденштедт виділив експедиції описувати населені місцевості, їх Кримський півострів, указавши, що інтерес визначні пам'ятки; природні та історичні представляє природа Кримських гір, історія пам'ятники, які зустрічаються на шляху; народності, що населяє цей край [5, с 78-82]. фізичний стан, побут і заняття населення; Уже після смерті І.Гільденштедта в березні промислові підприємства; природу краю, а також 1781 р. з ініціативи директора Академії наук шляхи сполучення та їх придатність для С.Г.Домашнєва (1742(6)-1796) знову буллі комерційних цілей. Виконувати цю енцикло- організована експедиція до Північного Причор- педичну програму потрібно було у щоденниковій номор'я. З травня 1781 року С.Г.ДомашнєвІ формі. Такі праці відправлялися в С.-Петербург визначив також її керівника. Ним став ад'юнкт по мірі накопичення матеріалів. Василь Федорович Зуєв (1752-1794), який одним із перших в історіографії запропонував опис маршрут подорожі по Криму: морем до Каффи, минулого та сучасного Таврії. звідти в Керч і Єникале; переправившись через Датою народження вченого прийнято Босфор Кімершський, відвідати Тамань; потім вважати 1 січня 1754 р. Саме вона зафіксована знову Керч - Арабат - Судак; переїхавши через всіма енциклопедичними словниками [6; 7]. гори, Кавасбазар - Бахчисарай - Інкерман - Уперше вона була наведена академіком В.М.Се- Кезльов - Перекоп - Херсон [14, арк. 26]. вергіним у єдиному з відомих некрологів В.Ф.Зуєв розраховував виїхати в січні 1782 p., В.Ф.Зуева [8]. Більш достовірними потрібно провести в Криму весну та літо і восени вважати дані "Генерального списку учнів, повернутися до С.-Петербурга. Однак йому не прийнятих до гімназії Санкт-Петербурзької вдалося здійснити задуманий план у повному Академії наук по 1765 рік", де вказано, що 16 обсязі. Він зміг виїхати тільки 12 квітня 1782 p., січня 1764 p. вступив до гімназії Василь Зуєв 12 взявши з собою художника С. Бородуліна. років від народження. Батько В.Ф.Зуєва був Коштами його забезпечив І.А.Ганнібал. Відсту- вихідцем із родини селянина Тверської губернії, паючи від свого первинного плану, В.Ф.Зуєв прої- служив солдатом у Семенівському полку. Тому хав у Крим через Op-Капі. Звідти в Карасубазар - Василь навчався за рахунок державної скарбниці Кафу - Єникале. В інших місцевостях, йому не [9, с 67; 10]. Після закінчення гімназії В.Ф.Зуєв вдалося побувати. Учений описав їх із розповідей у 1764 р. був призначений в експедицію фізичної інших людей або літературних джерелах, які, на подорожі по Росії (1768-1774 pp.), якою керував жаль, не вказав. Під час поїздки в Крим П.С.Паллас. Отримавши хорошу практичну В.Ф.Зуєва цікавили можливості розвитку тут підготовку, В.Ф.Зуєв згодом був відправлений у сільського господарства, якість земель, їх при- Лейден і Страсбург для вдосконалення в датність для землеробства, садівництва, тютюн- теоретичних науках. Із 12 жовтня 1779 р. він був ництва; вивчення стану скотарства, рибного та оформлений в ад'юнкти Академії наук із тваринного промислів; можливості розвитку фізичного класу та направлений для подальшої фабричних та мануфактурних галузей господарст- наукової підготовки до академіка П.С.Палласа ва [15, с 181-182]. Ці інтереси мандрівника легко [11, с 234]. пояснюються необхідністю з'ясування економіч- В.Ф.Зуєв і три помічники виїхали з них можливостей південних районів, освоєння С.-Петербурга 20 травня 1781 р. [12]. Відношення яких входило в першочергові завдання уряду. до цієї дослідницької поїздки В.Ф.Зуєва в Важливим джерелом про стан Криму в Академії наук із самого початку було неодно- 80-х pp. XVIII століття є опублікована В.Ф.Зує- значним. У 1782 р. похитнувся авторитет вим за результатами поїздки "Виписка из путе- С.Г.Домашнєва й у керівництві Академією верх шественных записок Василья Зуева, касающихся взяли люди, які негативно відносилися до самої до полуострова Крыма, 1782 года" [16]. В.Ф.Зуєв ідеї експедиції на південь (Я.Я.Штелін, С.Я.Ру- представив загальний географічний опис краю, мовський). Тому задовго до прибуття В.Ф.Зуєва економічний огляд півострова, помістив опис до Херсона почалися перебої з фінансуванням найважливіших міст. Мандрівник детально знайо- експедиції, а потім надходження грошей і зовсім мить читача зі змінами, що відбулися у припинилося. В.Ф.Зуєв зміг викрутитися з такого внутрішньому житті Кримського ханства, які були складного становища лише завдяки допомозі, пов'язані з реформами Шагін-Прея [16, с 149-151]. наданій йому будівником Херсона І.А.Ганнібалом. Нарис закінчується досить детальним викладом Не бажаючи залишитися на зимівлю в Херсоні, основних моментів історії Кримського ханства, вчений "на благо розсудив здійснити подорож починаючи з моменту появи татар у Криму. Під- Чорним морем у Константинополь" [13], хоч це й креслюючи значення мандрівних записок В.Ф.Зує- не передбачалося інструкцією ПАН. Таким чином, ва, в науковій літературі справедливо зазначається можна передбачити, що відвідування Туреччини, велика різнобічність зібраних ним відомостей [17]. а потім і Криму було особистою ініціативою Особливо цікавими є його спостереження про вченого, оскільки первинний план цієї експедиції заняття та побут населення Криму; детально обмежувався тільки Херсоном. У цей же час описані оселі кримських татар, їх зовнішній та Академія наук на прохання й на кошти кримсь- внутрішній вигляд, оздоблення, одяг татар, їх кого хана Шагін-Гірея спорядила експедицію звичаї, процедура розгляду судових справ, ад'юнкта мінералогії Ф.П.Мойсеєнкова, що Ця одна з перших праць вітчизняних учених, отримав завдання дослідити корисні копалини присвячених Криму, була для кінця XVIII ст. Криму. Однак Ф.П.Мойсеєнков помер по дорозі значним внеском у розвиток історичного крає- до Криму. На думку В.Ф.Гнучевої, внаслідок знавства півострова. Не випадково звіти про смерті Мойсеєнкова, В.Ф.Зуєву було доручено перебування в Криму В.Ф.Зуєва були відразу ж об'їхати Крим [1, с 119]. Цілком імовірно, що, опубліковані у провідних наукових виданнях вже приїхавши до Херсона, В.Ф.Зуєв перестав Академії наук [18; 19]. звертати увагу на вказівки ПАН, через припинен- Значущою в справі популяризації краєзнав- ня нею фінансування, й вирішив діяти самостійно. чих знань стала астрономічна експедиція в Крим Після відвідування Туреччини В.Ф.Зуєв геодезиста Географічного департаменту Академії виїхав до Криму. В одному із листів до С- наук Федора Чорного в 1785 році. Ця наукова Петербурга Василь Федорович так планував свій подорож була організована за особистою ■■4&fSV«-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- *---------------------------------------------------- =---------------- I вказівкою Катерини II і мала на меті визначення дані вказівки терміново сприяти якнайшвидшому І довготи та широти всіх кримських міст. Одно- вирішенню всіх організаційних питань, а І часно члени експедиційного загону звернули увагу П.С.Палласу було "наказано продовжувати там І на велику кількість археологічних пам'ятників наукові праці" [26] із збереженням його І у Криму. У службовому листуванні з ПАН ними академічної зарплатні. І були вказані місця розташування і детально опи- П.С.Паллас постійно жив або в тульському І сані археологічні комплекси [20; 21]. Ці відомості маєтку, або під Судаком. Тут ним були опрацьо-1 мають велику цінність у зв'язку з тим, що частина вані та підготовлені до друку наукові записки за І залишків старожитностей саме в перші роки після результатами південної експедиції, їх правильна І приєднання Криму до Росії, на жаль, була бібліографія є для нас принципово важливою. І знищена або розібрана на новобудови. Резуль- Перша спроба подати повний список праць І татом роботи експедиції стала нова "Генеральная ученого належить Федору Петровичу Кеппену. І карта Крыма, сочиненная по новейшим наблю- Покажчик Ф.П.Кеппена включає повний спектр І дениям" [22]. Звіти про результати наукових роз- різноманітної наукової спадщини П.С.Палласа: І відок загону Ф. Чорного, опубліковані в провідних праці із зоології, ботаніки, мінералогії та гірницт-1 наукових виданнях Росії, містять цікаві дані з ва, геології, фізичної географії, сільського госпо-1 археології та етнографії краю [23; 24]. дарства, лісоводства, медицини, етнографії, мово-1 Першочерговий внесок у вивчення Криму в знавства, а також описи подорожей [27]. Це пер-1 кінці XVIII - на початку XIX ст. внесла ший в історіографії і, разом з тим, найбільш пов-1 експедиційна діяльність ученого-енциклопедис- ний досвід складання списку праць П.С.Палласа. І та, одного з найбільших дослідників доби, акаде- Однак у ньому є невраховані публікації, вказані І міка ПАН Петра Симона Палласа (1741-1811). далеко не всі європейські видання кримознавчих І П.С.Паллас народився 22 вересня 1741р. у праць академіка. Важливо зазначити, що перший І Берліні в сім'ї медика, що служив полковим російський переклад частини твору академіка про І хірургом, а потім професором анатомії в його кримську експедицію побачив світло завдяки І Берлінської медичній академії. У 1758 р. після подвижництву місцевих краєзнавців, передусім, І закінчення медико-хірургічного колегіуму юнак М.О.Сосногорової-Славич і Г.Е.Караулова. І слухав лекції в університетах в Галлі, Геттінгені Переклад був здійснений М.О.Славич у першій І та Лейдені. Хоч коло навчальних інтересів половині 1870-х pp. за лейпцизьким виданням! П.С.Палласа було досить широке (медицина, фі- 1803 р. [28, Всі. 2]. Виправленням перекладу, його І лософія, логіка, фізика), він із великою увагою редагуванням і складанням приміток займався! вивчав природничі науки. Спроби молодої люди- г. Е. Караулов, а загальну редакцію здійснював! ни отримати професорську посаду в європейських П. К. Брун. Перша частина перекладу побачила І університетах не увінчалися успіхом. Навесні світ у 1881 році [29]. На її публікацію відгукнувся І 1767 року П.С.Паллас прийняв рішення про видатний представник місцевих наукових сил! переїзд до Росії. О.Л.Бертьє-Делагард. Він різко негативної Подорож П.С.Палласа в південні провінції оцінював опублікований переклад. Не випадково І імперії почалася 1 лютого 1793 р. (виїзд з в березні-червні 1918р. вже важкохворий історик! С.-Петербурга) і тривала 2 роки. Учений збирав зробив підготовку нової редакції перекладу твору І протягом усього шляху наукові дані з ботаніки, П.С.Палласа про Крим. О.Л.Бертьє-Делагард! зоології, топографії, геології та етнографії. До 30 надавав виняткове значення праці Палласа які жовтня 1793 р. загін добрався до Сімферополя. історичному джерелу [30, с. 89, 94]. І Усю зиму 1793-1794 pp. Паллас через хворобу Обширна географія друку праць ученого,! провів у Сімферополі та в маєтку К.І.Таблиця увага до них в Європі та на Батьківщині,! поблизу Севастополя, в долині рік Чорна та звичайно, сприяли як популяризації вивчення! Бельбек. Тільки в лютому 1794 р. експедиція Криму, так і зміцненню наукового авторитету! розпочала роботу. Об'єктом її уваги, передусім, П.С.Палласа. Його твори досі лежать в основі! став Південно-Західний Крим. Загін виступив із наших знань про природу та населення територій,! Сімферополя до Бахчисарая, звідки П.С.Паллас що вивчалися ним. П.С.Паллас подав ґрунтовні! здійснив поїздку вздовж західного побережжя етнографічні описи кримських татар, ногайців.І Криму до Балаклави; потім подорожуючі підня- інших народів Північного Причорномор'я таї лися на Чатир-Даг, ознайомилися з гірською фло- Криму. Дуже критично академік віднісся до! рою. Наступним етапом поїздки стала східна час- заходів уряду щодо насадження поміщицького! тина Криму до Керчі. У червні 1794 р. огляд землеволодіння в степовій Україні. Скептично віні півострова був закінчений [25, с 55]. оцінював і заходи для вирощування казеннихі Своєрідність кримської природи, а також виноград ників, справедливо вважаючи, що вони! загострення хвороби примусили дослідника нічого не дадуть, крім розкрадання державнихі прийняти рішення незабаром повернутися до субсидій. Плодоносні землі Криму та ПівнічногоІ Криму назавжди [26]. Прибувши в С.-Петербург Причорномор'я вчений вважав більш за всеї у 1795 р. П.С.Паллас звернувся до Катерини II із придатними для організації господарств фермерсь-1 проханням відшкодувати йому маєток в Шульсь- кого типу. П.С.Паллас обґрунтував користь, яку! кій долині по ріці Айтодор. За наказом імпера- отримала б держава при залученні на південних! триці адміністрації Новоросійського краю були територіях імперії зарубіжних колоністів, а також! юрмен і молдаван із наданням їм "колоністських роботи в ПАН. Переїхавши в Крим на постійне грав". Так, він запропонував заселяти обезлюд- місце проживання в 1795 p., учений продовжував жені, в зв'язку з еміграцією кримських татар, активно співпрацювати з ПАН. Він підготував райони Криму селянами-вихідцями з виноградних наукові праці про результати південної експе- вкругів Швейцарії, що мали віковий досвід диції. П.С.Паллас продовжував і свої наукові виробки виноградної лози [31, с 73-74]. Особли- поїздки по півострову, відправляв у С.-Петербург •є значення подорожі Палласа в тому, що він наукові звіти [37, с 257-320]. Це дає нам підстави ■ершим описав старожитності Криму, Тамані та віднести Кримський період діяльності П.С.Пал- ш. районів, висловив ряд достовірних припущень, ласа до етапу дослідження Криму ПАН. «окрема, про локалізацію деяких античних Важливу роль у вивченні археологічних нетрів, зафіксував відомості про перші розкопки. пам'ятників Криму відіграла й експедиція ПАН Не випадково в сучасній історіографії його студії 1795-1798 pp., що проходила під керівництвом вціляються як такі, що мають найбільше Фрідріха (Федора Кіндратовича) Маршала фон шачення для кінця XVIII ст. [32, с 6]. Біберштейна (1768-1826). Ця наукова подорож Учений був добре знайомий з існуючою на залишається незаслужено забутою в історії вив- «ой час кримознавчою літературою. У його творах чення краєзнавство Криму. Ф.К.Маршал фон ші знаходимо посилання на стародавніх авторів, Біберштейн, ботанік за спеціальністю, з 1763 року жредставників першої хвилі іноземних мандрів- до виходу у відставку в 1795 р. служив секретарем «юсів у Крим: барона де Тотта, леді Кравен тощо. М.В.Каховського (1734-1800), який командував Під час поїздок учений детально описав місця та південним угрупуванням російської армії дредмети важливі в історико-археологічному Неодноразово вчений разом із М.В.Каховським 'відношенні, подав міркування з приводу їх об'їжджали півострів, ще поклало початок працям зиодження, а також численні малюнки античних ф- к- Маршала фон Біберштейна з флори Криму. щдгробків, написів і монет. У його роботах уміще- Не виключено, що саме секретар був автором опису ■І опис і план Перекопської фортеці, Бахчиса- півострова підготовленого М.В.Каховським [39]. руського палацу, ханського кладовища, Чуфут- У 1797 році Ф.К.Маршал фон Біберштейн отримав Жме, старожитностей Гераклійського півострова, посаДУ головного інспектора шовководства Херсонесе (з аналізом повідомлень стародавніх Південної Росії. За фахом своє діяльності він багато 'лжгорів про його історію), Георгієвського подорожував, при цьому поєднував службові '■овастиря, Балаклавської фортеці. Цінність скла- поїздки: виконанням, наукових завдань Академії деюго ним опису залишків старожитностей Хер- наУк Iі» с- 1271- Ф-К.Маршалу фон Біберштейну «веса та зроблених припущень, відносно місце- належить заслуга першого опису численних •загашування стародавнього міста, підкреслю- епіграфічних пам'яток Боспора та спроба ■де поважні дорадянські дослідники [33, с 150]. локалізації античних центрів, згадани: Страбоном Значення історичного джерела надали також на Керченському півострові й Тамані [40]. і повідомлені П.С.Палласом відомості про Набагато більший резонанс завдяки опублі- ' «гочасний Крим, які не фіксуються в інших «ованомУ *»*ТУ мала експедиція до Криму та на >«сясах: спустошення Сімферополя після реор- f^ 3 в 1 8" -1 8 1 5 ** ' М -ф -Енгельга Рдта и . . . ' . _ .. , . VT т • • І.Ф.Паррота. Мориць Федорович фон Енгельгардт ратзаци Таврійської області Павлом І, відомості „„„п,;,., . . ™ •• ... г _.. . „ . „ (1779-1842), вихідець і дворян Естляндської » історії розвитку Сімферополя и інших районів ..._ Шсля закінчення домського учиЛиЩа в «раю. Приведена ним таблиця чисельності різних ревел : юн&к навчався в Дейпцізькому та ■щіональних груп населення Криму за даними Геттінгенському університетах, де слуха курси з ■ерепису 1796 р. є найцікавішим джерелом, хоч і юриспруденції. у 1798 р. у зв'язку з виданим •ас певні неточності. Досить хороше знання Павлом І розпорядженням, за яким усі російсько мовним монгольської мови дало можливість піддані, які навчалися в європейських вузах, П-С.Палласу знайти велику кількість монгольсь- повинні були повернутися на батьківщину, він Ю слів у ногайців. Цікаво й інше лінгвістичне приїхав у Росію Служив у різних відомствах. У [дослідження академіка: спроба виявлення в мові 1802 р-> після скасування Олександром заборони Гірських татар слідів запозичення з генуезького на закордонні поїздки, відразу ж відправився в Ььжлекту й навпаки [34, с 35]. При написанні тво- Німеччину Швейцарію, Італію та Францію. Свою Lta про подорож у Південну Росію, П.С.Паллас освіту він закінчив у Дерптськом університеті, ■же добре володів кримськотатарською мовою. Він де з особливою пристрастю він вивчав фізику та -очно передає татарські назви всіх описаних ним хімію, й Фрейнбурзі, де він займався вивченням : дерев, фруктів, овочів, сортів винограду та багато мінералогії [41, с 258-259]. 3L Цілі розділи його наукових розвідок містять Іоганн-Якоб-Фрідріх-ВільгельмПаррот (1791- I ґрунтовний опис економіки Криму: кустарницької 1841) первинну освіт отримав у Ризі та Дерпті. У жромисловості, торгівлі, сільського господарства. 1807 р. вступив на медичний факультет Дерптсь- Окремий розділ присвячений розвитку вино- кого університету. У студентські роки активно зрадництва. Експериментами в цій галузі займався наукою, що надалі зумовило його долю. П-С.Паллас спеціально займався у своєму маєтку (У 1814 р. І.Ф.Паррот був обраний членом юд Судаком [35, Vol. 2, p. 215; 36, Vol. З, p. 118]. кореспондентом ПАН. З 1830 р. він був прорек- Кримський період життя та діяльності тором, а з 1833 р. ректором Дерптського П-С.Палласа не можна відділяти від періоду його університету [42, с 322-323]. М.Ф.Енгельгардт і І.Ф.Паррот об'їхали російських академіків, що їх західні колеги Південний берег Крим; відвідали Бахчисарай, приділяють більше уваги цьому питанню [47]. Я Карасубазар, Феодосію та Керч. Вони запро- травні 1804 р. Є.Є.Келер звернувся до Президенті! понували наукові описи географії, етнографічні Академії мистецтв А.С.Строганова з пропозицією характеристики народів, що населяли півостров, послати в Тавриду разом з ним німецького передусім кримських татар [43, ч. 1, с 1-66]. У живописця К.Кюгельхена з тим, щоб Є.Є.КелерІ другій частині опублікованого звіту про поїздку описав "знамениті в стародавній історії положен-1 вчені зосередили фізико-кліматичні спостере- ня", а К. Кюгельхен зробив малюнки CTapoJ ження, а в третій вмістили складені ними карти житностей [46, с 308]. У зв'язку з тим, щоі Криму, етнографічні малюнки і замальовки флори питання про необхідність каталогізації кримський півострова [43]. археологічних пам'ятників все більше настирливе Новим етапом у накопиченні історико- піднімалося вітчизняними вченими, пропозиція краєзнавчих знань про Крим стали археологічні Є.Є.Келера була зустріта доброзичливо. МаршруЯ експедиції ПАН, очолювані німецьким антично- цієї експедиції, гроші на проведення якої виділиш знавцем Є.Є.Келером (1765-1838), що працював Олександр І, передбачав відвідування ОльвіїЛ у ПАН та в Ермітажі. Херсонеса, Феодосії, Керчі й Тамані. І Генріх Карл Ернст (Єгор Єгорович) Келер Під час подорожі (1804 р.) вчений особливе народився 13 серпня 1765 р. у саксонському увагу приділив огляду й опису руїн Херсонеса. її містечку Вехсельбурзі в сім'ї юриста. Після Криму ним була зібрана колекція античних монеЯ закінчення в 1783 р. юридичного факультету й інших примітних старожитностей, які потіЛ Віттенберзького університету, він протягом 3-х Є.Є.Келер здав у Ермітаж [46, с. 308]. Однією Я років займався приватною юридичною прак- найбільш цікавих знахідок Є.Є.Келера стаЯ тикою. Ще в Віттенбурзі Т.К.Е.Келер захопився пам'ятник боспорської цариці Комосарії (дружм вивченням класичної філології й історії мистецт- ни Перісада І). Ця та інші чудові археологічйИ ва. У 1787 р. він вирішив припинити заняття знахідки вченого лягли в основу низки його дорИ юриспруденцією та продовжити свою освіту в ліджень, опублікованих у наступні роки [48; 49Щ Лейпцизькому університеті [44, с 78], де Повернувшись у С.-Петербург, Є.Є.КелеН майбутній академік слухав курси з класичної звернувся з листом у ПАН і особисто дЯ філології й античної історії. Вирішивши більше Олександра І, де з гіркотою описав жалюгідний не повертатися до юридичної практики, Келер стан археологічних пам'ятників на півострові. Вій прийняв пропозицію зайняти місце домашнього звернув увагу вчених і влади на факти розкрадан-1 вчителя в сім'ї петербурзького купця Овандера. ня найбільш цінних речей під час несанкціоно-І З 1791 р. Є.Є.Келер жив у С.-Петербурзі [45, с. ваних розкопок, продаж цінних археологічних! 4]. Солідна класична освіта, отримана ним у знахідок за кордон, навів приклади руйнування! Європі, дала можливість молодому німцеві ряду середньовічних фортець на новобудови. І швидко поміняти роботу. З 1795 р. Є.Є.Келер Передісторія другої експедиції в Крим! служив охоронцем колекції гем та медалей Є.Є.Келера пов'язана з мандрівкою півостровом! Ермітажу [46, с 307], з 1797 р. він також восени 1819 р. російського письменника та гро-І працював бібліотекарем у Польській бібліотеці в мадського діяча В.В.Капніста, який був здиво-І Петербурзі, аз 1798р.-бібліотекарем Ермітажу ваний із однієї сторони незвичайно великою! [44, с 80-85]. З 1805 по 1837 pp. Є.Є.Келер служив кількістю різноманітних старожитностей! начальником І відділення Ермітажу. У 1803 р. Тавриди, а з іншої - відсутністю заходів щодо їх! він був обраний членом-кореспондентом, а в охорони та вивчення. Повернувшись у! 1817р. — ординарним академіком ПАН із С.-Петербург, В. В. Капніст звернувся 20 грудня! літератури та старожитностей грецьких і римсь- 1819р. із листом до міністра духовних справ і! ких [45, с. 5]. Є.Є.Келер був одним із найавто- народної освіти князя О.М.Голицина, де зосере-І ритетніших європейських учених у галузі старо- див його увагу на швидкість, із якою руйнуються! давньої історії Північного Причорномор'я. Він був в Криму старовинні споруди та запропонуваи обраний дійсним членом Мюнхенської, Берлінсь- організувати нову експедицію [50, с. 527]. І кої, Стокгольмської Академій наук, Римської У результаті від Академії наук зажадали датив Археологічної Академії й Інституту археоло- оцінку стану кримських старожитностей. На гічних кореспонденцій у Римі, Курляндського обговоренні Конференції ПАН було ухвалене! товариства наук і мистецтва, почесним членом рішення про підготовку нової експедиції в Крим.| Петербурзької Академії мистецтв [45, с. 7-8]. Опрацювання плану її дослідження та загальні Рішення про першу експедицію Є.Є.Келера керівництво нею було доручено Є.Є.Келеру.І в Крим було прийняте на засіданні Конференції Академік зазначив, що сума, необхідна для І ПАН у лютому 1804 p., де вчений виступив із збереження та відновлення стародавніх пам'ят-І рефератом "Лист про кілька медалей Європейсь- ників може бути визначена тільки на місці досвід-! кої Сармації і Херсонеса Таврійського", в якому ченим архітектором. За рекомендацією Голови! йшлося про незадовільний стан вивчення міського будівельного комітету С.-ПетербургаІ російськими істориками минулого, етнографії, О.О.Бетанкура й архітектора О.Монферана разомі нумізматики античних центрів Північного із Є.Є.Келером вирішено було відправити в КримІ Причорномор'я. Є.Є.Келер звернув увагу французького архітектора Є.Паскаля [46, с 308].І Експедиція продовжувалася з 29 травня Є.Є.Келер визначив 26 херсоно-візантійських і 14 (виїзд Келера з С.-Петербурга) по жовтень 1821 р. трапезунских монет, хоч і невірно датував їх Предметом особливої уваги академіка стали ста- періодом правління візантійських імператорів [59, родавні пам'ятники та написи, їх опис й аналіз, с. 87]. Зібраний у Криму матеріал ліг в основу й Повідомлення про них були поміщені вченим у інших праць ученого, пов'язаних із класичними виданнях Академії наук [51; 52]. У АДЕ збе- старожитностями [60]. Археологічні експедиції реглися також рукописні записки Є.Є.Келера про академіка та написані на підставі цих розвідок дослідження ним пам'ятників у районах Херсо- наукові праці Є.Є.Келера, можна назвати неса, Балаклави [53], Керчі [54], Феодосії [55]. найбільш значним явищем у становленні Після повернення в столицю Є.Є.Келер історико-кримознавчих досліджень, представив Академії наук і міністру духовних Таким чином, організовані ПАН експедиції справ і народної освіти донесення "Про збере- з вивчення різних сторін життя півострова в кінці ження та поновлення в Криму старожитностей XVIII - на початку XIX ст. стали початковим та про видання опису й малюнків, а також етапом розвитку історичних досліджень Криму: записку "Опис пам'ятників, збереження яких - уперше були представлені природно-геогра- повинно бути доручено нагляду губернаторам і фічні описи краю; місцевому керівництву в Криму". У цих _ була проведена каталогізація й опис найбільш матеріалах академік навів детальну характерне- примітних кримських старожитностей; тику кримських археологічних пам'ятників. Усі _ завдяки дальній участі вчених було постав- старожитності Криму Є.Є.Келер ділить на два лене питання про збереження археологічних класи. До першого він відніс споруди грецькі, пам'ятників у Криму й ухвалені відповідні генуезькій татарсько-турецькі, відновлення яких урядові постанови, що дало можливість не вимагало значних грошових і часових витрат. ВрЯтувати від руйнування велику кількість (Євпаторійска мечеть Джума-Джамі, мавзолей у стародавніх монументів; Вскі-Юрті, мангупські балаклавські укріплення, _ ішшки експедицій зробили спроби предста- Судацьке укріплення бані.в Феодосії, укріплення шш w^ к ^ ф g } або виклас. та мечеть в Ескі-Сараї). До другого класу ти окремі історичні сюжети, пов'язані з архео- старожитностей академік відніс залишки грецької Л0ГІЧними знахідками (Є.Є.Келер, П.С.Паллас); архітектури, які були руїнами: (гробниці в Керчі, , основи храмів по всьому Південному узбережжі " на п1дставі вивчення старожитностей з'явили- та в Південно-Західному Криму, гурзуфські w пеРші на Батьківщині кримознавчі історич- укріплення, палац у Бахчисараї) [56, с 251-252]. Н1 ТВОРИ високого наукового рівня (Є.Є.Келер); На думку Є.Є.Келера, для всіх пам'ятників другої " видання праць-звітів про експедиції (В.Ф.Вуєв, групи, у зв'язку з їх важливим значенням для П.С.Паллас. І.Я.Ф.Паррот, М.Ф.Енгельгардт) науки та стародавнім станом, необхідно видати російською та іншими європейськими мовами детальні описи у вигляді 12-15 книжок із гарними сприяло поширенню наукової інформації про ілюстраціями півострів, встановленню наукових контактів На жаль, розрахунки витрат на реставрацію із зарубіжними науковими товариствами; ще пам'ятників у Криму, зроблені Є.Паскалем і в більшій мірі відкривало дорогу в Крим Є.Є.Келером нікому не згодилися. Таврійський західноєвропейським дослідникам; губернатор М.І.Перовський переконав керівника " ПІД час експедицій були складені докладні Міністерства внутрішніх справ в тому, що каРти Таврії. Значну роль у цьому відіграв губернське керівництво буде піклуватися про те, Географічний департамент Академії наук [61; щоб пам'ятники не руйнувалися, а кошти 62]. У зв'язку з цим експедиційну діяльність необхідні губернії для інших потреб [56, с 255]. ПАН із вивчення Криму не можна обмежувати Однак важливим результатом експедиції стало лише перерахованими великими науковими прийняття 4 липня 1822 р. царського указу "Про мандрівками. Були організовані також кошти для збереження стародавніх пам'ятників спеціальні поїздки для складання геогра- Таврії" [56]. На це було виділено 10 тисяч фічних карт, на які наносилися всі унікальні карбованців. І це при тому, що за розрахунками старожитності [63], що теж сприяло розвитку Є.Паскаля така сума потрібна була тільки на історичних досліджень; ремонт бань у Феодосії [57, с. 31]. - опубліковані рукописні праці експедицій є для Підсумком вивчення пам'ятників матеріаль- нас цікавими джерелами про стан Криму в ної культури Криму стала низка монографічних кінці XVIII - на початку XIX ст. Частина цих досліджень Є.Є.Келера, написаних у наступні творів досі залишалася не введеною до роки. В основі його наукових інтересів лежала наукового обігу й тому недоступною широкому нумізматика Північного Причорномор'я. Ця колу дослідників; наука робила на початку XIX століття тільки - експедиційне вивчення Криму сприяло по- перші кроки. Монети, як правило, тільки пуляризації знань про край, завдяки чому Крим описували, не намагаючись ще їх серйозно незабаром став місцем паломництва численних вивчати. У праці "Medailles grecques" [58] вітчизняних і зарубіжних мандрівників. Примітки: І 1. Материалы для истории экспедиций Акаде- 1782 года // Месяцеслов исторический и| мии наук в XVIII и XIX веках: Хроноло- географический на 1783 год. - СПб., Б. р. - I гические обзоры и описание архивных С. 122-169; То же // Собрание соч., выбран- I материалов / Сост. В. Ф. Гнучева // Труды ных из Месяцесловов на разные годы. - СПб., I Архива АН СССР. - 1940 - Вып. 4.-310 с. 1790. - Ч. 5. - С. 265-303. I 2. Петербурзька філія архіву Російської 17. ПФАРАН, ф. З, оп. 1, спр. 360, арк. 34-79; І Академії наук (ПФАРАН), ф. 21, оп. 1, спр. См. также: Любименко И. И. Письма Ака- І 44, арк. 6. демика В. Ф. Зуева: Из его экспедиций на юг І 3. Письмо академика А. Гильденштедта князю России, 1781-1782 //Вестник Академии наук Василию Михайловичу Долгорукову // СССР - 1934. - № 11/12. - С. 58-66. ЗООИД. - 1877. - Т. 10, отд. 2. - С. 225-226. 18. Zujef. Nachrichten von der Krim // Neue 4. Шугуров М. Дневник путешествия в Южную Nordische Beytrage. -1783. - Bd. 4. - P. 249- Россию академика С. - Петербургской 270. Академии наук Гильденштедта в 1773-1774 г. 19. Zouyef. Reflexions sur le territoire Taurigue / Пер. с нем. // ЗООИД. - 1879. - Т. 11, отд. et ses les environs // Nova acta Academiae 2. - C. 180-228. scientiarum imperialis Petropolitanae, 1785.- 5. Шебунин А. Н. Русское Черноморье 1788. - Т. 3, отд. "Historia". - S. 76-80. 70-80-х гг. XVIII в. и Академия наук: ТрудьІ 20. Мурзакевич Н. Н. Астрономическое положе- А. И. Гильденштедта и В. Ф. Зуева // Труды ние городов в Крыму // ЗООИД. - 1872. - Т. Института истории науки и техники. Сер. 1: 8, отд. 2. - С. 257-264. Архив истории науки и техники. - 1936 - 21. Курис Й. Астрономическое положение Вып. 8. - С. 75-107. городов в Крыму // ЗООИД. - 1881. - Т. 12, 6. Продолжение нового опыта исторического отд. 2. - С. 427-433. словаря о российских писателях //Друг 22. ПФАРАН, ф. 3, оп. 1, спр. 344, арк. 167-203. просвещения. - 1906. - № 10. - С. 55-59; 23. Rumovski S. Observationes astronomical in Энциклопедический словарь / Ф. А. Брок- Cterseneso Taurica anno 1785 institutae a гауз, И. А. Ефрон. -СПб., 1894. -Т. 24. -С. Theodoro Tchernoi // Acta Academiae 717-718. scientiarum Imperialis Petropolitanae pro 1782: 7. Комарницкий Н. А. Зуев, Василий Федорович Pars Posterior: Ser. Astronomia. - 1786-P. 329 // Русские ботаники: ботаники России - - 341. СССР: Биографо-библиографический ело- 24. Rumovski S. Determinate Iatitudinis et варь. - M.: Изд-во Московского об-ва испы- longitudinis fortalitii Mosdok dedveta ex тателей природы, 1950. - Т. 3. - С. 392-394. observatiouibus anno 1785 a Theodoro Tchernoi 8. Severguine. Precis de la vie de Monsieur Basile institutis // Nova Acia Academiae scientiarum Zouyeff // Nova acta Academiae scientiarum imperialis Petropolitanae: Ser. Astronomia, Imperialis Petropolitanae.- 1801.- T.12, отд. 1785. - 1788. - Т. 3. - P. 298-301. "Histoire".- S. 4-7. 25. Окрокверцхова И. А. ПутешествиеПаллас по 9. Кулябко Е. С. Замечательные питомцы России. - Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, Академического университета. - Л.: Наука, 1962. - 76 с. 1977.- 300 с. 26. Ив. К. Памяти Палласа, 8-го сент. 1811 - 8- 10. Кулябко Е. С. Студенческие годы академика го сент. 1911// Правительственный вестник - Василия Зуева: По неопубликованным 1911. - 8 (21) сент. материалам Архива Академии наук СССР // 27. Кёппен Ф. П. Ученые труды П.С.Палласа // Труды Института истории естествознания и ЖМНП - 1895. - № 4. - С. 386-437. техники.— 1957. - Т. 16, вьп. 3. - С. 49-60. 28. Pallas P. Bemerkungen auf einer Reise in die 11. Евгений. Словарь русских светских писате- sudlichen Statthalterschaften des Russischen: лей, соотечественников и иностранцев, Reichs in den Jahren 1793 und 1794: In 2bd. - писавших в России. - M., 1845. - Т. 1. - С. Leipzig, 1803. - Bd. 1. - XVI, 463 p.; Bd. 2. - 233-236. IV, 460 p. 12. ПФАРАН, ф. 3, on. 29, спр. 3; ф. 21, on. I, 29. Путешествие по Крыму академика Палласа спр. 85. в 1793 и 1794 годах / Пер. с нем. М. С.[лавич]; 13. Соловьев М. М. Академик В. Ф. Зуев, 1754 - Ред. Ф. К. Вруна и Г. Э. Караулова // 1794 // Вестник Академии наук СССР. - ЗООИД. - 1881. - Т. 12. - С. 62-208. 1933. - № 7. - С. 26-30. 30. Непомнящий А. А. Очерки развития истори- 14. ПФАРАН, ф. 1, оп. 3, спр. 67, арк. 26. ческого краеведения Крыма в XIX - начале 15. Степанов Н. Н. Этнографические исследо- XX века - Симферополь: Таврида, 1998.-208с. вания Василия Федоровича Зуева // Труды 31. Бочарова Н. В., Бобылева С. И. Колонистские Института этнографии им. Н. Н. Миклухо- проекты академика П.С.Палласа// Заселення Маклая. Новая сер. - 1956. - Т. 30, вып. 1. - Півдня України: Проблеми національного та С. 172-186. культурного розвитку: Наук, доп.: Міжн. 16. Выписка из путешественных записок Василья____________________________наук.-метод, конф.: В 2 ч - Херсон, 1997 - Зуева, касающихся до полуострова Крыма, Ч. 1 - С. 72-74. ________^ ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------— ,*ЬяЄ 32. Тункина И. В. Становление классической 47. Kohler Н. К. Е. Lettre sur plusieurs Medailles de археологии в России, XVIII — середина XIX la Sarmatie d'Europe et de la Chersonese Taurijue вв.: Автореферат дисс... канд. ист. наук. - // Nova acta Academiae scientiarum Imperialis Л., 1989. - 16c. Petropolitanae. - 1805. - T. 14. - S. 99-130. 33. Новосадский Н. И. Греческая эпиграфика. - 48. Kohler H. К. Е. Dissertation sur le Monument 2-е изд. / Московск. Археологич. об-во. - M., de la Reine Comosarya. - St.-Ptb., 1805. - 1915. - 4. 1. [10], 86, X p.; To же // Н. К. Е. Kohler's 34. Пузанов И. И. Пребывание Палласа в Крыму Gesamlteiie schriften. - 81, - Ptb., 1853. - в годы 1794-1810 //Бюллетень Московского Bd. 6. - Р. 55-88. общества испытателей природы. Новая сер., 49. Kohler Н. К. Е. Memoire sur guatre Medailles отдел биологический. - 1974. - Т. 79, вып. du Bospore Cimmerien-St.-Ptb., 1853. - Bd. 5. - С. 22-40. 6. - P. 89-102. 35. Pallas P. Travels through the southern 50. Капнист В. В. Собрание сочинений: В 2 т. - provinces of the Russian Empire inn the years M.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. - Т. 2: 1793 and 1794: Translated from the german: Переводы, статьи, письма. - 631 с. In 2 vol. - London, 1802. - Vol. 1. - XXIV, 51. Kohler H. К. Е. Memoire sur les iles et la 552 p.; 1803. - Vol 2.- XXX, 523P. Course consacrees a Achille dans le Pont-Euxin 36. Second voyage de Pallas ou voyages entrepris // Memoires de l'Academie Imperiale des sci- dans les gouvernemens meridionaux de l'empire ences de St.-Petersbourg. - 1826. - T. 10. - S. de Russie, pendant les ann'ees 1793 et 1794: 531-819. Traduit de Pallemand par de la Boulaye et 52. Kohler H. К. Е. [О керченских древностях] / Tonnelier: In 4 vol. - Paris, 1811. - Vol. 1. - / Recueil des Actes de la seance publique de XXVIII, 372p.; Vol. 2. - 383p.; Vol. 3.-387 l'Academie Imperiale des sciences, p.;Vol. 4.-376p. 29.ХП.1828 - 1829. - P. 41. 37. Pallas P. S. Tableau physigue et topographigue 53. АДЕ, ф. 11, on. 1, спр. 16, арк. 1; спр. 26. арк. de la Tauride // Nova acta Academiae 1-2; спр. 112, арк. 1-267; спр. 127, арк. 1-31. scientiarum Imperialis Petropolitanae, 1792. - 54. АДЕ, ф. 11, on. l.cnp. Ill, арк. 1-732. 1797. - Т. 10, отд. "Physica". - P. 257-320. 55. АДЕ, ф. 11, on. 1, спр. 120, арк. 1-12. 38. Райков Б. Е. Русские биологи-эволюционисты 56. О средствах к сохранению достопамятностей до Дарвина: Материалы к истории эволю- Тавриды // Журнал Департамента народного ционной идеи в России. - М.: Изд-во АН просвещения. - 1822. - Ч. 6. - С. 249-261. СССР, 1952. - Т. I. - 412с. 57. Григор'єва Т. Ф. Вивчення, охорона і 39. Каховский М. В. Краткое примечание о спорудження пам'яток історії та культури в полуострове Таврическом и острове Тамани Криму як один з напрямків краєзнавчих // PA. - 1873. - № 4. - Ст. 592-607. досліджень // Охорона, використяння та 40. Архів державного Ермітажу (АДЕ), ф. 11, оп. пропаганда пам'яток історії та культури в 1, спр. 20, арк. 1-17. Українській РСР: 36. метод, матеріалів: В 6 41. Конопасевич. Энтельгардт-фон Мориц ч. - Київ, 1989, - Ч. 5. - 89 с Федорович // Русский биографический 58. KoehlerH. Medaillesgrecques.-St.-Ptb., 1822. словарь. - СПб., 1912. - Т. Щапов-Юшневский. 59. Гурулева В. В. Византийская нумизматика в 42. Кульбин Н. Паррот фон-Иоганн-Якоб-Фридрих- Эрмитаже // Византиноведение в Эрмитаже: Вильгельм // Русский биографический К XVIII международному конгрессу византи- словарь. - СПб., 1902. - Т. Павел-Петр. нистов. - Л.: Изд-во гос. Эрмитажа, 1991. - 43. Reise in die Krym und den Kaukasus VON Moritz C. 86-101. von Engelhardt und Fridrich Parrot: In 3 vol. - 60. H. E. E. КоеЫег'зы Gesammelte Scriften. Im Berlin, 1815. - Vol. 1. - 7, XVI, 264 p.; Vol. auftrage der kaiserlichen Akademie der 2. - 204 p.; Vol. 3. - [49 p.]. wissenschaften herausge-geben VON Ludolf 44. Morgenstern K. Henrich Karl-Ernst Kohler: Zurer Stefani: In 6 bd - Sr.-Ptb., 1850-1853. innerung an den verewigten//Recueil des Actes 61. Гнучева В. Ф. Географический департамент de la seance publigue d'Academie Imperiale des Академии наук XVIII века / Под. ред. А. И. sciences de Saint-Petersbourg tenue le 29 Андреева // Труды Архива Академии наук decembre 1838.— 1839. - Р. 73-140. СССР. - 1946. ~ С. 1-266. 45. Henri-Charles-Ernest Kohler // Recueil des 62. Александров Б. В. Описание рукописных карт Actes de la seance publigue d'Academie XVIII в., хранящихся в отделе рукописной Imperiale des sciences de Saint-Petersbourg книги Библиотеки Академии наук СССР // tenue le 29 decembre 1838. - 1839. - P. 3-8. Труды Архива Академии наук СССР. - 46. Тункина Й. В. Экспедиция Е. Е. Келера в 1946. - С. 267-412. Крым в 1804 и 1821 гг. //Тез. док. Крымской 63. Бібліотека Академії наук Російської Федерації, науч. конф.: "Проблемы античной культуры" відділ рукописів, ф. "Собрание рукописных / Симферопольский гос. ун-т: В 3 ч. - карт", р. 678; р. 679; Ж№ 396, 398, 400. Симферополь, 1988. - Ч. З.-С. 307-309.

Схожі ресурси