Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5842 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук / І.С. Винокур // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 192-196. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5842 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Винокур, І.С. 2010-02-08T15:20:12Z 2010-02-08T15:20:12Z 2003 Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук / І.С. Винокур // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 192-196. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5842 uk Інститут історії України НАН України Пам'яті краєзнавця Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук Археолог и краевед Б.А.Тимощук Archaeologist and ethnographer B.O.Tymoshcuk Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук |
| spellingShingle |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук Винокур, І.С. Пам'яті краєзнавця |
| title_short |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук |
| title_full |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук |
| title_fullStr |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук |
| title_full_unstemmed |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук |
| title_sort |
археолог і краєзнавець б.о. тимощук |
| author |
Винокур, І.С. |
| author_facet |
Винокур, І.С. |
| topic |
Пам'яті краєзнавця |
| topic_facet |
Пам'яті краєзнавця |
| publishDate |
2003 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Археолог и краевед Б.А.Тимощук Archaeologist and ethnographer B.O.Tymoshcuk |
| issn |
ХХХХ-0001 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5842 |
| citation_txt |
Археолог і краєзнавець Б.О. Тимощук / І.С. Винокур // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 192-196. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vinokurís arheologíkraêznavecʹbotimoŝuk AT vinokurís arheologikraevedbatimoŝuk AT vinokurís archaeologistandethnographerbotymoshcuk |
| first_indexed |
2025-11-25T17:29:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T17:29:22Z |
| _version_ |
1850518855611318272 |
| fulltext |
Винокурі. С. (м. Кам'янекць-Подільський)
АРХЕОЛОГ І КРАЄЗНАВЕЦЬ Б. О. ТИМОЩУК
У березні 2003 ро- У 1947 році Борис Онисимович був призна
ку не стало науковця, чений на посаду наукового співробітника
краєзнавця Б.О. Тимо- Чернівецького обласного історико-краєзнавчого
щука. Шлях в науку музею. Саме з цього часу він і розпочав
для Бориса Онисимови- систематичні археологічні розвідки і розкопки на
ча Тимо щука був території Північної Буковини. Слід зазначити, що
складним і нелегким.1 землі вказаного регіону археологічно були майже
Народився він 7 квітня не вивчені. Археологи часів Австрійської імперії
1919 року в с. Лука та Румунії лише епізодично проводили розвідкові
Троянівського (нині роботи у регіоні нинішньої Чернівецької області.
Житомирського) райо- Тому уже з перших самостійних розвідкових робіт
ну Житомирської об- Борис Онисимович започаткував відповідну
ласті. В родині сільсь- систему. Проводячи розвідки у Попрутті та у
ких трударів він з ди- Середньому Подністров'ї, він створює спеціальну
тинства привчився до праці. У 1932 році, картотеку, в якій у хронологічній послідовності
закінчивши семирічну школу, Борис Тимощук фіксує всі відкриті археологічні пам'ятки від
вступив на факультет робітничо-селянської мо- палеоліту і до середньовіччя,
лоді Житомирського педінституту. Далі продов- я познайомився з Борисом Онисимовичем
жив навчання на історичному факультеті цього Тимощуком у 1948 році, коли навчався на І курсі
ж вузу. Після закінчення 3-го курсу, у 1937 році історичного факультету Чернівецького державного
юнака направили учителювати в Одеську область, університету. У тому ж році студент 5-го курсу
У 1939 році Б.О.Тимощук заочно закінчив істфаку, а тепер - відомий археолог професор
Одеський педінститут. А восени його призвали в Д-я- Телєгін - запросив мене до участі в археологіч-
армію. У Кронштадті він пройшов школу мо- ній експедиції, яка під керівництвом Б.О. Тимо-
лодшого комскладу морських десантників. Взим- ЩУ1"1 проводила розвідкові розкопки у літописному
ку 1940 р. деякий час перебував у зоні бойових м- Василеві (нині с Василів Заставнівського району
дій під час радянсько-фінляндської війни. А у Чернівецької області). У цій експедиції були
травні того ж року морських піхотинців, в тому наукові працівники Чернівецького краєзнавчого
числі і Б. О. Тимощука, відправили до Пінська у музею, а також студенти-історики. Борис
Білорусію, де зарахували до складу Пінської Онисимович був не тільки начальником експедиції,
військової флотилії. Там і застав Бориса а - її душею. Навколо нього гуртувалась молодь,
Онисимовича початок Великої Вітчизняної війни. яка розуміла наукові інтереси енергійного і дуже
Флотилія з боями відходила по р. Прип'яті до доброзичливого до людей науковця.
Дніпра. У Києві десантників зняли з кораблів і Борис Онисимович навчив мене і інших
направили захищати шосе на Васильків. аматорів археології методиці пошуку археологіч-
Під Києвом Б. О. Тимощук потрапив в полон них пам'яток. При цьому він графічно відтворив
до німців, з якого йому вдалося втекти до рідного на папері схему утворення річкових терас у
села. Але невдовзі у с. Лука місцеві поліцаї зв'язку з розміщенням на них пам'яток різних
видали Б. О. Тимощука гестапівцям, які кинули історичних періодів і археологічних культур. Він
його до Житомирської а потім - Бердичівської навчив нас "читати" землю при постановці шурфів
тюрми. У 1943 р. Борис Онисимович переводиться і на стаціонарних розкопах. А найголовніше
гестапівцями у табір смерті Майданек, а на полягало у тому, що ентузіазм археолога-
початку 1944 року - до табору Флосенбург у дослідника наче передавався і поширювався серед
Баварії, де в квітні 1945 року в'язнів, в тому числі студентів-археологів-початківців.
і Б. О. Тимощука, визволили танкісти амери- Уже на початку 50-х років з'явилися перші
канської армії. Далі, після проходження наукові публікації Б.О. Тимощука. Вони були
спеціальної "фільтраційної" комісії, присвячені археологічним розвідкам в басейні р.
Б.О. Тимощук ще рік служив у радянській армії. Прут та археологічним пам'яткам літописного
Лише навесні 1946 року Борис Онисимович Василева.2 У цей же час дослідник зосереджує
повернувся до рідного дому. Він влаштувався земле- свої наукові інтереси на вивченні старожитностей
кошм на роботу в археологічну експедицію, яка Давніх східних слов'ян і Київської Русі. У 1953-
досліджувала давньоруське Райковецьке городище ^54 pp. він публікує матеріали про розкопки
у Бердичівському районі Житомирської області. Там підкарпатських курганів поблизу райцентру Гли-
він пройшов першу "школу" польової археології під боке3, а також про слов'янські поселення
керівництвом В. К. Гончарова, В.Й. Довженка, Д. ІХ-Х ст.4 Зазначу, що дослідницька діяльність в
Т. Березовця і М. Ю. Брайчевського. умовах музею фінансувалась вкрай недостатньо.
Але попри всі труднощі перемагав потяг до нових ми". Я був присутній на цьому засіданні. Офіцій-
відкриттів, любов до Буковинського краю, що ними опонентами виступили відомі вчені-профе-
його за багато років пішки сходив археолог- сори М. Ю. Брайчевський і П. О. Раппопорт. Вони
краєзнавець. Разом з ним у розвідках і розкопках дали надзвичайно високу оцінку праці Б.О. Тимо-
брали участь і студенти-краєзнавці. щука, яка вводила в науковий обіг велику кіль-
Б.О. Тимощук практично без солідної кість раніше невідомих археологічних пам'яток
фінансової підтримки з боку Чернівецького і засвідчила історичні корені східнослов'янського
обласного історико-краєзнавчого музею організував, (давньоруського) населення Північної Буковини,
починаючи з 1952 p., систематичні дослідження У 1969 році вийшла друком книга Б.О. Тимо-
Ленківецького давньоруського городища ХІІ-ХШ щука "Північна Буковина - земля слов'янська"7. У
ст. Я брав участь у цих розвідкових розкопках 1952- цій праці дослідник простежив складний шлях роз-
1953 pp. Після занять в університеті разом з витку матеріальної і духовної культури населення
місцевими школярами ми працювали на території регіону від найдавніших часів і до середньовіччя.
основної, внутрішньої площадки городища, вздовж Особливо цікаві такі розділи книги: "Найдавніше
валу. Були тоді й окремі скептики в музеї, які населення Північної Буковини", "Слов'яни Північної
вважали, що Ленківецьке городище не давньо- Буковини", "Північна Буковина в складі давньої
руське, а значно- пізніше за часом свого Русі". Важливо, що у другій частині книги подано
функціонування. Але керамічний матеріал, інші короткі описи слов'янських археологічних пам'яток
побутові речі, відкриті під час розкопок підтвер- Північної Буковини. Ця частина праці і сьогодні є
дили, що городище відноситься до ХІІ-ХШ ст. важливим джерелом для археологів і істориків.
Пізніше, у 60-х роках, до участі у дослідженнях У 1975 році побачила світ нова праця науков-
цієї унікальної пам'ятки Б. О. Тимощук запросив і ця, присвячена слов'янським "градам" Північної
відомого російського археолога з Ленінграда Буковини.8 У цій книзі систематизовані нові архео-
П.О. Раппопорта. В результаті проведених логічні матеріали стосовно городищ у Грозинцях,
досліджень повністю підтвердилась версія про Ломачинцях, Добринівцях і Ревному. Борис
існування давньоруського міста у домонгольський Онисимович довів, що слов'янські "гради" з'яви-
період під Чернівцями. Наприкінці 50-х років лись на території краю переважно у VIII-IX ст.
Б.О. Тимощук організував стаціонарні розкопки на Серед них є і більш рання фортеця VI-VIICT. Горе-
місці літописного Василева над Дністром. Це була ча, що у південно-східній частині міста Чернівців,
його давня мрія - продовжити дослідження і Важливим етапом досліджень історії Північ-
віднайти основні осередки давньоруського міста. У ної Буковини стала підготовлена і видана
розкопках 1959-1961 pp. я брав участь, керуючи Б.О. Тимощуком у 1976 році монографія, у якій
групами студентів-практикантів історичного подано періодизацію і хронологію слов'янських
факультету Чернівецького держуніверситету. старожитностей, загальну характеристику
Дослідження привели до сенсаційних результатів, слов'янської археологічної культури Середнього
Було відкрито фундаменти давньоруського Подністров'я і Буковинського Прикарпаття та
білокам'яного храму XII ст., а також кам'яні соціально-економічний розвиток і політичне ста-
саркофаги з похованнями у притворі, що належали новище населення Північної Буковини в V-IX ст.9
представникам феодальної давньоруської знаті. У 1977 році побачила світ книга про давніх
Серед них був і саркофаг, на зовнішній верхній слов'ян на Дністрі, яку Борис Онисимович підго-
плиті якого виявлені вирізьблені геометричні тував у співавторстві зі мною.10 В ній подані мате-
фігури. Це, так званий, "вавилон" і давньоруські ріали археологічних досліджень пам'яток від
князівські герби. Борис Онисимович вважає, що у рубежу нової ери і до середньовіччя,
саркофазі був похований архітектор, який керував Давньоруському Подністров'ю присвячена
будівництвом Василівського храму у XII ст. У книжка Б.О. Тимощука, написана у співавторстві
дослідженнях Василівського храму взяв участь і з І.П. Русановою.11 У цій праці йдеться про скла-
відомий київський архітектор Г.Н. Логвин. винів і антів, тиверців, уличів, які становили
Спільними зусиллями за матеріалами обміру основу слов'янських племен регіону. Показано
фундаменту вдалося здійснити реконструкцію також князівські фортеці та ранньоміські центри,
видатної давньоруської споруди.5 що увійшли до складу Київської Русі. Заключна
У 60-х роках під керівництвом Б.О. Тимощу- частина книги вміщує матеріали про Галицьку
ка були проведені стаціонарні розкопки на тери- Русь та Берладське князівство,
торії пізньосередньовічної Хотинської фортеці. Вершиною наукової творчості Б.О. Тимощука
Результатом цих досліджень стало відкриття стосовно вивчення і узагальнення матеріалів істо-
найдавнішого фортифікаційного ядра, кам'яного рії Буковини часів давньої Русі стала його спе-
муру датованого другою половиною XIII ст.6 ціальна фундаментальна монографія.12 У цій книзі
Нагромаджені протягом 50-60-х років архео- подані: археологічна класифікація давньоруських
логічні матеріали стали основою кандидатської пам'яток регіону, князівські (державні) фортеці,
дисертації, яку Б. О. Тимощук успішно захистив феодальні (приватно-власницькі) замки і давньо-
у 1967 р. на Вченій Раді Інституту історії АН руські міста. Праця завершується розділом, у
УРСР. Тема дисертаційного дослідження "Північ- якому описані відомості про досліджені городища
на Буковина IX-XIV ст. за археологічними дани- і найважливіші селища Буковини IX-XIV ст.
Проблемі розселення східних слов'ян V-III ст. вивчення слов'яно-руської археології Буковини. Але
[рисвячена праця, яка опублікована Б.О. Тимо- цим не обмежується значення його наукової і крає-
цуком спільно з І.П. Русановою у 1981 р.13 Книга знавчої діяльності. Розпочавши наприкінці 40-х
сереконливо показує генетичні зв'язки східно- років роботу у Чернівецькому історико-крає-
лов'янського населення культури карпатських знавчому музеї, він продовжив її у 60-70-х роках
:урганів III-V ст. і ранньосередньовічних слов'ян працю у Чернівецькому державному університеті,
/T-VIII ст. нової ери. у відділі історії Північної Буковини та конкретних
У 1983 році Борис Онисимович Тимощук соціальних досліджень Інституту історії АН УРСР,
ілискуче захистив свою докторську дисертацію а з початку 80-х років - у Інституті археології АН
ю засіданні спеціалізованої Вченої Ради Інституту СРСР. Таким чином, археологічні матеріали
ірхеології АН СРСР у Москві. Темою дослідження Буковини та їх узагальнення, здійснені впродовж
іув "Общинний устрій східних слов'ян VI-X ст. багатьох років Б.О. Тимощуком, стали надбанням
за археологічними даними Північної Букови- європейської історико-археологічної науки.
їй)"14. Офіційними опонентами виступили відомі На жаль, в останні роки Борис Онисимович
.рхеологи - професори Д.А. Авдусін, В.Д. Баран хворіє, в знаки далися наслідки важких випробу-
В.В. Седов. У 1990 р. дисертаційна праця була вань воєнних років. Але, не дивлячись на це, він
шублікована у вигляді монографії.15 підготував і видав у 1999 р. нову цікаву моногра-
В 1993 р. вийшла монографічна праця, фію, присвячену східним слов'янам VII-X ст. 18
іаписана Б. О. Тимощуком разом з І. П. Русано- Книга вміщує матеріали про первісні княжіння
ІОЮ.16 У книзі систематизовані матеріали VIII-IX ст., про виникнення держави у східних
ізичницьких святилищ стародавніх слов'ян. Це слов'ян та про їх світогляд, а також про полюддя
[ослідження надзвичайно цікаве для істориків у Київській Русі. Таким чином, Наукова діяльність
[уховної культури. Одне з чільних місць у ньому Бориса Онисимовича Тимощука сприяє вирішенню
ідведено багаторічним дослідженням унікального багатьох актуальних проблем слов'яно-руської
Ібруцького язичницького центру Х-ХШ ст. археології. Разом з цим він чудовий краєзнавець-
Важливою монографією, у якій синтезовано популяризатор історико-археологічних дослід-
;еличезні пласти історії слов'ян є книга жень. Наукова археологічна школа відомого
5.0. Тимощука, що опублікована у 1995 р.17 В вченого продовжує відкривати і досліджувати
[ій учений проявив весь свій талант інтерпрета- старожитності східних слов'ян і Київської Русі не
ора археологічних і писемних історичних тільки на території Північної Буковини, а й у
ркерел. У книзі розкриті конкретні шляхи інших регіонах України. Серед учнів Бориса
оціально-економічного та політичного розвитку Онисимовича доктори і кандидати історичних
хіднослов'янського суспільства від VI до XIII ст. наук, які гідно, разом з Вчителем, продовжують
\я фундаментальна монографічна праця Б.О. Ти- шукати незвідане й узагальнюють матеріали
ющука була відзначена спеціальною премією давньої та середньовічної історії східних слов'ян.
Ірезидії Російської Академії наук. Нехай світла пам'ять про подвижника науки
Навіть короткий огляд досліджень Б.О. Тимо- і краєзнавця залишиться у наших серцях.
цука показує який вагомий внесок зробив він у
Іримітки:
. Особистість і наукова діяльність Б.О. Тимо- 2. Тимощук Б. О. Археологічні пам'ятки с
щука вже привернула до себе увагу. Див. Василева Чернівецької обл.// Археологічні
Наприклад: Толочко П.П. Рец. На кн..: Тимо- пам'ятки УРСР. - К., 1952. - т. 3. - С. 395-
щукБ.О. Північна Буковина - земля 400; Його ж. Розвідка в басейні р. Пруту//
слов'янська. - Ужгород, 1969//УІЖ. - 1970. - Там само. - С 409-416; Його ж. Розвідки
№ 7. - С. 148; Винокур И. С. Путь в науку// Чернівецького історико - краєзнавчого музею
ИСССР. - 1969. - № 4. - С 174-176; Масан О. в 1947 p.//Археологічні пам'ятки УРСР. -
Б.О. Тимощук - визначний дослідник К. - 1953. - т. 4. - С 177-178.
археологічних пам'яток Буковини// 3 історич- 3. Тимощук Б. А. Подкарпатские курганы ІІ-У
ного минулого Буковини: 36. наук, статей. - вв. н. э.// Краткие сообщения Института
Чернівці, 1996. - С. 237-246; Масан О., истории материальной культуры. - М.,
Чеховський І. Чернівці: 1408-1998. - Нариси 1953. - Вып. 52. - С. 54-59.
з історії міста. - Чернівці, 1998. - С. 141-144; 4. Тимощук Б. А. Славянские поселения ІХ-Х вв.
Борис Онисимович Тимощук. Бібліографічний на территории Северной Буковины// Краткие
показчик (До 80-річчя від дня народження). - сообщения Института истории материальной
Упорядники - Ю. В. Мисько, О. М. Масан. культуры. - М., 1954. - Вып. 53. - С. 86-90.
Вступна стаття О. М. Масан. - Чернівці, 5. Логвин Г. Н., Тимощук Б. А. Раскопки
1999. - 38 с. Пропонувала стаття має своїм древнерусского храма в селе Василеве//
завданням ознайомити громадськість України Строительство и архитектура. - К., 1960. -
з неординарною особистістю Б. О. Тимощука, № 8. - С. 26-27; Вони ж. Белокаменный храм
з його археологічною і краєзнавчою діяльністю. XII в Василеве// Памятники культуры СССР:
Исследования и реставрация. - Ш., 1961. -
Вып. 3. - С. 37-50.
6. Тимощук Б. О. З минулого Хотинської фор- 13. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Кодын -
теці// Український історичний журнал. - славянские поселения V- VIII вв. нар. Прут. -
1963. - № з. - С. 103-105. Москва, 1984. - 87 с.
7. Тимощук Б. О. Північна Буковина - земля 14. Тимощук Б. А. Общинный строй восточных
слов'янська. - Ужгород, 1969. - 192 с. славян VI-X вв. (по археологическим данным
8. Тимощук Б. О. Слов'янські гради Північної северной Буковины): Автореф. дис. доктора
Буковини. - Ужгород, 1975. - 112 с. исторических наук. - Москва, 1983.
9. Тимощук Б. О. Слов'яни Північної Буковини 15. Тимощук Б. А. Восточнославянская община
V-IX ст. - Київ, 1976. - 178 с. VI-X вв. н. э. - Москва, 1990. - 187 с.
10. Винокур I. С, Тимощук Б. О. Давні слов'яни 16. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Языческие
на Дністрі. - Ужгород, 1977. - 112 с. святилища древних славян. - Москва, 1993.
11. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Древнерусское 17. Тимощук Б. А. Восточные славяне: от
Поднестровье. — Ужгород, 1981. - 140 с. общины к городам. - Москва, 1995.
12. Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина. - 18. Тимощук Б. О. Східні слов'яни VII-X ст.
Київ, 1982. - 206 с. Полюддя, язичництво, початки держави. -
Чернівці, 1999. - 175 с.
|