Аркас Микола Миколайович
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5844 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аркас Микола Миколайович / Г.І. Калінїчева // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 119-122. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859624227564421120 |
|---|---|
| author | Калінїчева, Г.І. |
| author_facet | Калінїчева, Г.І. |
| citation_txt | Аркас Микола Миколайович / Г.І. Калінїчева // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 119-122. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-29T10:11:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Калінічева Г.І. (м. Кіровоград)
АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
За умов розбудови української державності історію викладав Л.А.Смоленський - людина
ми все частіш повертаємся до сторінок нашої прогресивних поглядів, палкий шанувальник
історії, згадуємо про людей , які внесли вагомий революційно-демократичних творів О.Герцена,
вклад в національну культуру. Саме такою М.Чернишевського, М.Добролюбова. Демокра-
людиною, яка до самозабутності любила рідний тичні погляди прищеплював й вчитель музики
край, шанувала народ і його традиції був П.І.Ніщинський, який ще й захоплювався і
український історик, етнограф, композитор, українським музичним фольклором. Саме
громадський діяч Микола Миколайович Аркас. Ніщинський навчив Миколу теорії та композиції
М.М.Аркас народився у Миколаєві 26 грудня музики, виконавському мистецтву, розвинув
1852 року. Миколаївський рід Аркасів належав професійний смак до кращих зразків українського
до знатних, але не через шяхетне походження, а музичного фольклору.
завдяки славним діянням на користь вітчизни. Після закінчення гімназії, М.Аркас став
Засновник роду Андреас (Андрій) народився у студентом природознавчого відділення фізико-
Греції в місті Літохоро. До Миколаєва Андрій математичного факультету Новоросійського
Емануїлович прибув на початку XIX століття, коли університету в Одесі.
місто ще розбудовувалося і заселялося. Тут він став Під впливом нелегального гуртка револю-
викладачем історії та стародавніх античних мов у ційно настроєних студентів, який організував у
новозаснованому штурманському училищі. Новоросійському університеті Андрій Желябов -
Микола і Захар Аркаси - сини Андрія Емануї- тоді студент юридичного факультету - у світогляді
ловича - були здібні й працелюбні, з високим почут- М.Аркаса утверджувалися загальнодемократичні
тям офіцерської честі та непохитного службового погляди. Не були даремними для студента
обов'язку, самовимогливі та самодисципліновані, Миколи Аркаса постійні спілкування з професо-
добропорядні й чесні, вони уславили себе рами І.І.Мечниковим, І.М.Сєченовим,
самовідданою службою у Чорноморському О.О.Ковалевським. Адже це були не тільки світочі
військово-морському флоті. Обидва брати своїми біологічної науки, а й взірцеві інтелігенти з
різноманітними добродіяннями набули заслуженого непохитними демократичними переконаннями,
авторитету у мешканців Миколаєва, тим більш, що В студентські роки більш усвідомленим стає
Микола Андрійович багато уваги приділяв розвитку інтерес М. Аркаса до історичного минулого і
у місті шкіл грамотності, і прогресивна громадсь- сучасного України, до духовних надбань
кість виклопотала йому у міській думі звання українського народу. Про зміцнення у ньому
почесного громадянина Миколаєва. почуттів української національної самосвідомості
Микола Андрійович Аркас (1816-1881) - свідчить може й не дуже досконалий, але
батько М.М. Аркаса - був адміралом, генерал- надзвичайно щирий, глибоко емоційний вірш,
ад'ютантом, головним командиром Чорно- написаний М.Аркасом десь 1875 року, тобто року
морського флоту, засновником пароплавства на вступу автора у самостійне життя після завер-
Каспійському морі, з 1871 до 1881 року був коман- шення університетської освіти:
диром порту і військовим губернатором Мико- Можливо, скоро я загину
лаєва. Незважаючи на високий авторитет серед В жостокім праведнім бою,
прогресивної громадськості, за любов до українсь- Та не забуду в цю годину
кого народу, його історії та культури, за "україно- Тебе, кохана Україно,
фільські" симпатії М.А. Аркаса було засуджено І добрим словом пам'яну...
ревним охоронником царського режиму. ...До смерті буду я любить
Великий вплив на формування патріотичних і сз^ народ, й свою країну,
почуттів Миколи Аркаса мала мати, яка хоч і Свою пригнічну Україну,
була дочкою високого урядовця Чорноморського j буду правдонці служить!
флоту в чині дійсного статського радника, але й
не забувала, що її рід Богдановичів започаткував Визначну роль у житті М.Аркаса відіграло
представник української козацької старшини. його знайомство у студентські роки з видатним
Софія Петрівна прищеплювала синові любов до митцем українського театру М.Л.Кропивницьким.
народних звичаїв, пісень, казок, мальовничої Вони подружилися, і М.Аркас як актор-аматор
української природи. навіть брав участь у виставах "Одеського нового
Освіту Микола Аркас здобув в одній з театру", яким керував М.Кропивницький -
одеських приватних гимназій і вже в шкільні драматург, режисер, актор, співак і композитор,
роки виявив неабиякі здібності у написанні творів ПІД час шкільних і студентських канікул
з російської літератури (бо українська мова і Миколу, одягнутого "по-народному", можна було
література не викладалися в жодній школі побачити серед працюючих селян у полі чи на
царської Росії). Учителі Одеської гімназії мали фермі. Він залюбки працював і спілкувався разом
неабиякий вплив на творчість М.Аркаса. Так, 3 простим народом. Батько не схвалював це, а
коли ще й довідався про захоплення сина селянсь- професіоналізм М.Кропивницького як режисера
кою дівчиною Оксаною і його намір одружитися, і талановитість його акторів забезпечать успіх
не на жарт сполошився. На той час (1875 р.) вистави, повністю виправдались. 13 лютого
Микола вже закінчив навчання в Новоро- композитор одержав телеграму з Москви:
сійському (Одеському) університеті. І батько "Вітаємо з успіхом і дякуємо... за довіру. Кропив-
негайно влаштував його на державну службу до ницький і товариство". Відгуки московської преси
канцелярії військово-морського відомства у Мико- на виставу опери "Катерина" були лише пози-
лаєві, а наступного року навіть відправив Миколу тивні. Слідом за тим з давньоруської столиці поча-
у закордонне відрядження до Константинополя, лася тріумфіальна хода Аркасової "Катерини"'по
а потім - до Галаца. Після повернення всій країні. Влітку 1899 р. трупа М.Кропивниць-
М.М.Аркаса одружили з дочкою військово- кого дала 10 вистав "Катерини" у Києві. 14 берез-
морського офіцера Шишкіна - Ольгою Іванівною. ня у виконанні цього ж колективу вперше поба-
Незважаючи на спішність і формальність чив, почув свою оперу на сцені і сам автор. Ста-
шлюбу, він виявився щасливим. У 70-80-х роках лося це в його рідному Миколаєві, куди спеціаль-
у молодого подружжя Аркасів народилися діти: но, на знак щирої поваги до композитора, завітала
дочка Оксана і два сини - Петро і Микола, трупа М. Кропивницького після гастролей в Одесі.
Дружина перейнялася демократичними і патріо- Описуючи величезний успіх вистави у листі
тичними ідеалами чоловіка, які знайшли втілення до дружини, яка на той час перебувала у
у двох напрямах творчої роботи Миколи, не Петербурзі, схвильований до краю М.Аркас
пов'язаними з його професією природознавця - зазначив: "Я не спав цілу ніч. Сльози душили
історією і музикою. мене... Такі хвилини рідкісні і божественні...".
Ще починаючи зі студентських років, М.Аркас Музичний твір М.Аркаса зацікавив керів-
старанно записував народні пісні, захоплювався ників багатьох українських театральних колекти-
кобзарським мистецтвом. Кобзарів і бандуристів вів. Авторського дозволу ставити вистави "Кате-
запрошував до Миколаєва з усієї України; поселяв рини" просять "Товариство малоросійських
їх у своєму домі. Записи народних пісень пізніше артистів" на чолі з О.С.Сусловим, "Товариство
лягли в основу опери "Катерина" (хор хлопців російсько-малоросійських артистів" на чолі з
"Гей, по синьому морю", жіночий хор "Ой., у П.С.Мироновим-Будюхом. Українська пересувна
неділю", хор солдатів "То ли не береза, то ли не трупа на чолі з М.К.Ярошенком, "Катери-
кудрява", колискова Катерини та інше). ноградське товариство мистецтв" та ін.
Оперу "Катерина", лібрето і музику до якої Відповідаючи на листи з проханням про
написав М.Аркас, окремі спеціалісти відносять надсилання клавіру опери, М.Аркас скромно
до української оперної класики. В опері яскраво відповідав: "...раз я її випустив у світ, то задля
показано сільський побут, який так добре знав всіх, а не себе".
композитор. Став у пригоді й професійно- Протягом п'яти років після прем'єри оперу
театральний досвід, набутий М.Аркасом у "Катерина" побачили і почули мешканці Мінська,
студентські роки, коли він брав участь як актор Вільно, Катеринодара, Одеси, Маріуполя, Луцька,
у виставах трупи М. Л.Кропивницького. Львова, Варшави. Тобто опера М.Аркаса уже тоді
Шлях Аркасової "Катерини" у друк і на сцену сягнула за межі України і навіть Російської імперії.
виявився нелегким. П'ять років рукопис опери Радянський музикознавець Л.С.Кауфман
пролежав у цензурних відомствах Москви та ставить М.Аркаса-композитора на визначне місце
Києва і лише 1897 року вийшов в світ у Миколаєві в історії українського музичного мистецтва:
за рахунок автора. На обкладинці видання стояло "Катерина" - це відгук справжнього патріота на
лише прізвище Т.Г. Шевченка, а авторство потребу створення національної опери для
музики і лібрето було приховане криптонімом: народної сцени. В українському музичному
Н. А. ...ъ, та ще й зверху присвята "Любій, неза- репертуарі на той час вже були опери С. Гулака-
бутній жінці моїй Олесі". Того ж року фрагмен- Артемовського і М.Лисенка. До п'єси Т.Шевченка
ти музики "Катерини" вперше пролунали у кон- "Назар Стодоля" написав свої "Вечорниці"
цертному виконанні напівпрофесійного, напівама- П.Ніщинський. Але це був , по суті, вставний
торського симфонічного оркестру Миколаївського номер до драматичної вистави. Першу оперу на
відділення Російського музичного товариства. шевченківський сюжет створив М.М.Аркас."
Слухачі захоплено вітали новий твір. Наступ- Композиторський талант М.Аркаса високо
ного дня після концерту (25.03.1897) миколаївська цінували й ті його сучасники, які професійно
газета "Южанин" писала: "Незважаючи на те, що розбиралися у музичному мистецтві. Вони
твір належить перу дилетанта, під ним міг би заохочували Аркаса взятися за написання
підписатися і серйозний музикант, який спеціально наступних опер. Та цим побажанням не судилося
присвятив себе композиції". Окрилений успіхом збутися. Крововилив у мозок і слідом за тим
автор поспішив надіслати клавір опери своєму иевелікуваний параліч правої руки не дали змоги
давньому другу М.Кропивницькому для сценічної М.Аркасу більше сідати за фортепіано. Опера
вистави, і той негайно взявся за репетиції. Палки в "Катерина" залишилася єдиною у творчому
колеса ставила цензура, внаслідок чого здійснити доробку М.Аркаса-композитора.
першу виставу на Україні не вдалося. До самої смерті М.Аркас цікавився українсь-
Прем'єра відбулася 12 лютого 1899 року в ким музичним фольклором. Як і раніше, запро-
Москві. Сподівання М.Аркаса на те, що високий шував на гастролі у Миколаїв кобзарів і
бандуристів з усієї України. З часом у М.Аркаса менш Грушевського") виявилася справедливою,
з'явилась нова сфера творчих пошуків-він почав Один з сучасників М.Аркаса , до того ж
вивчати історію України. З початку XX століття спеціаліст в історичній галузі, В.Біднов так оцінив
М.Аркас глибоко знайомиться з документальними історіографічний факт виходу в світ Аркасової
матеріалами, а також з друкованим доробком книги: "Ні одна українська книжка, крім
професійних істориків. "Кобзаря", не мала такого поспіху, який випав
М.Аркас прагнув проаналізувати опрацьова- на долю труда М.Аркаса; його купували, читали;
ний матеріал й узагальнити у найдоступнішій читали з захопленням і щиро дякували авторові
формі, зрозумілій навіть підлітку з незакінченою за його книгу, надсилаючи до нього листи. Видно
середньою освітою. Хоча підхід М.Аркаса до було, що М.Аркас зрозумів ту велику потребу в
справи з самого початку був вельми серйозний і популярній Історії України, котра почувалася в
цілком професійний, але кінцева мета була широких колах нашого громадянства..." . А
найскромніша: створити рукопис для домашніх відомий мемуарист українського національного
потреб, а саме - навчання і виховання онука руху кінця ХІХ-початку XX століття О.Лотоць-
Миколи. Аркас мав досить багату власну кий оцінив появу книги так: "Се була перша
кількатисячну бібліотеку з українознавчої пробле- книжечка нашої історії, написаної для широкої
матики, яку поповнював усе життя, постійно публіки, й популярність її в свій час була
передплачував спеціалізовану періодику, надзвичайна. "Ілюстрована історія України"
Бажаючи зробити видання популярним, М.Аркас М. С Грушевського появилася пізніше й не мала
надавав ілюстраціям не менше уваги, ніж тексту. такого успіху у широкого читача, як "Історія
З часом М.Аркас налагоджує не тільки України" Аркаса-Доманицького".
офіційні контакти з книгарнями, бібліотеками і Мемуарист не випадково згадав Грушевського
видавництвами, а й знаходить компетентних та його популярний нарис з історії України, бо з
людей, схильних підтримати його дослідницький цим пов'язані наступні смутні й трагічні події,
інтерес,'сприяти придбанню відповідної літера- що звели в могилу Аркаса і Доманицького.
тури у Києві, Петербурзі, Одесі, Львові та інших Найвидатніший професійний історик України
вітчизняних культурних центрах. відіграв у цих подіях домінантну негативну роль.
До апробації свого рукопису серед фахівців Розгромна, образлива реценцзія М.Грушевського
М.Аркас підійшов зважено і серйозно: в процесі на "Історію України-Русі" Аркаса-Доманицького
написання він відправляв його частинами до з відвертим глузуванням, висміюванням, прини-
Києва, а потім доопрацьовував матеріал згідно з женням, проголошенням найпринизливіших
висловленими зауваженнями. епітетів і найобразливіших таврувань на адресу
Книга була видана 1908 року нечуваним автора були незаслуженою огульною критикою,
раніше для такого роду видань масовим семитисяч- Після розгромної рецензії та публічного цькуван-
ним тиражем, який повністю розійшовся протягом ня М.Грушевським лише два роки прожив
кількох місяців. Сподівання автора, що книга В.Доманицький, та йто майже весь час по лікар-
"...надто корисна буде для нашого люду" нях та санаторіях. Ще менше з часу тої ж публі-
виправдалися. її видання відповідало громадським кації прижив М.Аркас: лише півроку. Він боляче
суспільно-політичним і культурним потребам переживав всі несправедливі обвинувачення на
національно-визвольного руху українського народу свою адресу і ледве не впав у розпач з приводу
у руслі загальноросійської визвольної боротьби продовження роботи над підготовкою до другого
початку XX століття, яка зрештою завершилась доопрацьованого доповненого і поліпшеного
вибухом першої російської революції. видання "Історії України-Русі."
Саме перша російська революція створила В цей час М.Аркас одержує багато листів від
умови для випуску в світ "Історії України-Русі" різних людей, які бажали підтримати його
М.Аркаса, але для цього потрібні були кошти і співчуттям, порадою, консультацією, сприянням,
грамотні друкарі. Разом з прихильниками реалізації допомогою. Взагалі, після виходу книги у світ
цього задуму М.Аркас обговорив різні варіанти М.Аркас отримав багато схвальних і водночас
залучення коштів меценатів чи створюваних тоді у вимогливих листів, автори яких дякували за
ряді міст України культурно-освітніх організацій - першу написану українською мовою, доступну
так званих "просвіт". Однак зрештою, грошові розумінню навіть малоосвічених читачів популяр-
видатки взявся покрити сам автор, хоч це й ну книгу з історії України, підкреслюючи її велике
підірвало його матеріальне становище. Місцем громадське значення для піднесення національної
видання було обрано друкарню товариства та історичної свідомості народу, делікатно дорікали
"Общественная польза" у Петербурзі, куди М.Аркас за недостатній тираж, вимагали другого видання,
передав савоє дітище. Запрошений ним редактор - просили допомоги в придбанні книги.
Василь Миколайович Доманицький (1877-1910 рр) Але не міг М.Аркас задовольнити прохання
опрацьовував цей рукопис 1907р, здійснюючи своїх читачів, оскільки право на продаж книги
безпосередній нагляд за його друкуванням. було віддане київській книгарні. Видатки на
Редакторською роботою М.Аркас залишився видання "Історії України-Русі", будівництво і
цілком задоволений. Характеристика В.Дома- утримання школи з українською мовою викла-
ницького як історика, яку дали йому, реко- дання у селі Христофоровці, де були залишки його
мендуючи до співпраці з М.Аркасом ("На його маєтків, благодійні пожертви на таланти з народу,
можна цілком покластись, бо він знає історію не на організовану ним у Миколаєві "Просвіту" -
все це практично розорило М.Аркаса. При цьому, лад самочинного розв'язання справи на користь
десять останіх років свого життя М.Аркас народним масам. Так, протягом двох років у селі
перебував у відставці і вже не посідав значних Богданівці працювала на кошти М.Аркаса
"прибуткових" посад у губернському правлінні. чотирирічна школа з українською мовою
А для того, щоб видати "Історію України-Русі", викладання. Вона не тільки навчала письменності
М.Аркас змушений був позичити 10 тисяч та основам наук, а й виховувала учнів і їх батьків
карбованців під великі проценти. 1908 року, коли у дусі української національної свідомості,
книга вийшла друком, М.Аркас не мав жодної Миколаївські "просвітяни" на чолі з
зайвої копійки. М.Аркасом, не припиняючи наполегливої і послі-
Третім дітищем М.М.Аркаса, не менш довної роботи щодо впровадження української
любимим, ніж перші два ("Катерина" та "Історія мови у народну освіту, намагалися поширювати
України-Русі") була Миколаївська "Просвіта, яка українські видання навчальної, художньоїх та істо-
виникла 1907 р. з його ініціативи, мала чітко ричної літератури як у містах, так і в селах, нала-
розроблений статут своєї діяльності, яким годжували систематичний обмін книжковими
передбачалася активна допомога у розвиткові новинками з одеською та київською "Просвітами",
української культури і української мови зокрема. Вельми поважне місце у діяльності мико-
Для реалізації цієї мети товаристсво видавало лаївської "Просвіти" посідала лекційна пропа-
книжки, журнали, часописи українською мовою, ганда. Зокрема, М.Аркас, завершивши роботу над
відкривало свої книгозбірні, музеї, читальні рукописом "України-Русі", прочитав на цю ж тему
книгарні, організовувало публічні лекції, цілий лекційний курс з 14 лекцій,
загальноосвітні курси, спектаклі, літературно- Найулюбленіша сфера громадської активності
музичні вечори, концерти тощо. На внески й Миколи Миколайовича - просвітня діяльність,
матеріальні пожертвування, переважну більшість яка завжди була на Україні пов'язана з
яких вносив сам М.Аркас, миколаївська "Просві- визвольним рухом за право вільного розвитку
та" відкривала школи, бюро праці, просвітні й української культури і мови, коштувала йому не
добродійні заклади, проводила конкурси й тільки значних матеріальних витрат, а й здоров'я.
преміювала за найкращі твори письменства, Адже царські власті на діяльність "Просвіт"
умілості та ін, надавала стипендії тощо. дивилися з підозрою, а учасників їх так чи інакше
Масові культурно-освітні заходи миколаївсь- переслідували. Не уникнув цього й М.Аркас,
кої "Просвіти" здійснювалися, як правило, незважаючи на свої високі чини і звання, здобуті
завдяки високому особистому авторитету серед на державній службі.
громадськості міста її керівника, з чим були Матеріальні нестатки, в яких він жив останні
змушені рахуватися місцеві можновладці. Та й роки свого життя, переслідували родину
слава про історичні заслуги батька й дядька М.Аркаса і після його смерті 13 березня 1909
Миколи Миколайовича у культурно-освітньому і року. Щоб організувати пристойне поховання,
суспільно-політичному розвитку міста були родина змушена була продати останні залишки
широкі відомі мешканцям. маєтка у Христофоровці.
Під керівництвом М.Аркаса миколаївська Микола Миколайович Аркас - активний і
"Просвіта" розгорнула досить плідну культурно- наполегливий збирач українського музичного
освітню діяльність. Тільки протягом 1908 року фольклору, автор першої написаної і надрукованої
відбулося майже півсотні літературно-музичних українською мовою популярної книги з історії
вечорів, на яких пройшли вистави опер "Катери- України, засновник і керівник миколаївської само-
на", "Запорожець за Дунаєм", "Наталка-Полтав- діяльної організації "Просвіта", невідступний і
ка", п'єс І.Карпенко-Карого "Мартин Боруля", послідовний в усій своїй музичній, літературній,
"Бондарівна", "Сто тисяч", "Наймичка", "Розум- науково-популярній творчості пропагандист рідної
ний і дурень", М.Старицького - "Зимовий вечір", мови, зробив значний внесок у розвиток і
Г.Квітки-Основ'яненка - "Шельменко-денщик", популяризацію української національної культури.
Б.Грінченка - "Нахмарило", водевілей-"жартів" - На жаль, до недавнього часу навіть земляки
І.Котляревського, Л.Яновської, А.Чехова. М.Аркаса мало що знали про нього, бо його ім'я
Театральні вистави і літературно-музичні кон- не було увічнене на сучасній карті Миколаєва:
церти миколаївської "Просвіти" відвідували не не було ні вулиці, ні провулка, ні навчального ,
тільки українці, але й представники інших на- ні культурно-освітнього закладів з його ім'ям,
цій. І взагалі, хоча "Просвіта" й ставила одним з жодної меморіальної дошки. А він же все своє
першочергових своїх завдань розвивати "націо- свідоме життя прожив тут і своєю різноманітною
нальну самосвідомість між своїм народом", у діяль- творчою діяльністю сприяв славі свого рідного
ності своїй вона не замикалася у вузьконаціональні міста не менше, ніж усій його рідній Україні,
рамки, й двері для членства в ній були широко Про цю пам'ятну дійсність сучасна освічена
відкриті представникам будь-якої національності. громадскість України на повний голос фактично
Найпослідовніше і найнаполегливіше заговорила на ІУ ресаубліканській науковій
миколаївська "Просвіта" на чолі з М.Аркасом вела конференції з історичного краєзнавства, яка
боротьбу за впровадження української мови у проводилась 1989 року у Миколаєві з нагоди 200-
народну освіту. Не сподіваючись на те, що царські річчя міста. Було проголошено кілька доповідей
власті підуть назустріч у вирішені цього питання, про М.Аркаса, тези яких опубліковано у збірнику
М.Аркас власними рішучими діями давав прик- матеріалів конференції.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5844 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T10:11:15Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Калінїчева, Г.І. 2010-02-08T15:23:26Z 2010-02-08T15:23:26Z 2003 Аркас Микола Миколайович / Г.І. Калінїчева // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 119-122. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5844 uk Інститут історії України НАН України Репональна історія в особах Аркас Микола Миколайович Аркас Николай Николаевич Arkas Mykola Mykolayovych Article published earlier |
| spellingShingle | Аркас Микола Миколайович Калінїчева, Г.І. Репональна історія в особах |
| title | Аркас Микола Миколайович |
| title_alt | Аркас Николай Николаевич Arkas Mykola Mykolayovych |
| title_full | Аркас Микола Миколайович |
| title_fullStr | Аркас Микола Миколайович |
| title_full_unstemmed | Аркас Микола Миколайович |
| title_short | Аркас Микола Миколайович |
| title_sort | аркас микола миколайович |
| topic | Репональна історія в особах |
| topic_facet | Репональна історія в особах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5844 |
| work_keys_str_mv | AT kalíníčevagí arkasmikolamikolaiovič AT kalíníčevagí arkasnikolainikolaevič AT kalíníčevagí arkasmykolamykolayovych |