Навчальна картографія як складова картографічної науки

В статье рассмотрены теоретические вопросы учебной картографии. Структурированы составные части теорети-ческой и практической учебной картографии; рассмотрены вопросы ее научной, образовательной и производственной сфер. Создана модель системы «Учебная картография – образовательная сфера»....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Author: Даценко, Л.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут географії НАН України 2011
Series:Український географічний журнал
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58595
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Навчальна картографія як складова картографічної науки / Л.М. Даценко // Український географічний журнал. — 2011. — № 2. — С. 59–63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58595
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-585952025-02-09T21:07:58Z Навчальна картографія як складова картографічної науки Учебная картография как составляющая картографической науки Educational cartography as a part of cartographical science Даценко, Л.М. Картографія, геоінформатика В статье рассмотрены теоретические вопросы учебной картографии. Структурированы составные части теорети-ческой и практической учебной картографии; рассмотрены вопросы ее научной, образовательной и производственной сфер. Создана модель системы «Учебная картография – образовательная сфера». The theoretical issues of educational cartography are considered in the paper. The components of theoretical and practical educational cartography are defined. The problems of its scientific, educational and production spheres are discussed. The model of system «educational cartography – educational sphere» is presented. 2011 Article Навчальна картографія як складова картографічної науки / Л.М. Даценко // Український географічний журнал. — 2011. — № 2. — С. 59–63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1561-4980 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58595 528.91 uk Український географічний журнал application/pdf Інститут географії НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Картографія, геоінформатика
Картографія, геоінформатика
spellingShingle Картографія, геоінформатика
Картографія, геоінформатика
Даценко, Л.М.
Навчальна картографія як складова картографічної науки
Український географічний журнал
description В статье рассмотрены теоретические вопросы учебной картографии. Структурированы составные части теорети-ческой и практической учебной картографии; рассмотрены вопросы ее научной, образовательной и производственной сфер. Создана модель системы «Учебная картография – образовательная сфера».
format Article
author Даценко, Л.М.
author_facet Даценко, Л.М.
author_sort Даценко, Л.М.
title Навчальна картографія як складова картографічної науки
title_short Навчальна картографія як складова картографічної науки
title_full Навчальна картографія як складова картографічної науки
title_fullStr Навчальна картографія як складова картографічної науки
title_full_unstemmed Навчальна картографія як складова картографічної науки
title_sort навчальна картографія як складова картографічної науки
publisher Інститут географії НАН України
publishDate 2011
topic_facet Картографія, геоінформатика
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58595
citation_txt Навчальна картографія як складова картографічної науки / Л.М. Даценко // Український географічний журнал. — 2011. — № 2. — С. 59–63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Український географічний журнал
work_keys_str_mv AT dacenkolm navčalʹnakartografíââkskladovakartografíčnoínauki
AT dacenkolm učebnaâkartografiâkaksostavlâûŝaâkartografičeskoinauki
AT dacenkolm educationalcartographyasapartofcartographicalscience
first_indexed 2025-11-30T20:26:02Z
last_indexed 2025-11-30T20:26:02Z
_version_ 1850248406803415040
fulltext Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2 �� картографія, геоінформатика УДК 528.91 Л.М. даценко наВЧаЛьна каРтоГРафІя як скЛадоВа каРтоГРафІЧної наУки Л.н. даценко. УЧеБная каРтоГРафия как состаВЛяюЩая каРтоГРафиЧеской наУки Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко В статье рассмотрены теоретические вопросы учебной картографии. Структурированы составные части теорети- ческой и практической учебной картографии; рассмотрены вопросы ее научной, образовательной и производственной сфер. Создана модель системы «Учебная картография – образовательная сфера». ключевые слова: учебная картография, образовательная сфера, практическая картография. L. Datsenko EDUCATIONAL CARTOGRAPHY AS A PART OF CARTOGRAPHICAL SCIENCE Kyiv Taras Shevchenko National University The theoretical issues of educational cartography are considered in the paper. The components of theoretical and practical educational cartography are defined. The problems of its scientific, educational and production spheres are discussed. The model of system «educational cartography – educational sphere» is presented. Keywords: educational cartography; educational sphere; practical cartography. Наука – явище складне і багатогранне, вона єдина, її окремі гілки не ізольовані одна від одної і багаторазово перекриваються, тому будь-яка кла-будь-яка кла--яка кла-яка кла- кла- сифікація наук умовна. У сучасній науковій літературі немає єдиної думки щодо місця картографії в системі наукових знань. Деякі автори відносять її до технічних наук, інші до природничих, або вважають картографію частиною геодезії, розділом інформатики, однією з географічних дисциплін. Сучасна картографія має тісні двосторонні зв’язки з багатьма філософ- ськими, природничими і технічними науками та науковими дисциплінами. Картографія перебуває на перетині компетенцій багатьох областей нау- кових знань, формує наукову картину світу і має дедалі зростаючий вплив на різні аспекти життя сучасного суспільства. Місце картографії в існу- ючих класифікаціях можна визначити на межі природничих, суспільних і технічних наук. У цьому полягає унікальність картографії і разом з тим виникають складності в класифікації її окремих галузей. При розробленні концепцій теоретичної кар- тографії, знакових систем, проблем і методів моде- лювання, системного картографування проявля- ється зв’язок картографії з логіко-філософськими науками – теорією пізнання, теорією моделювання, логікою і системним аналізом. Теоретична осно- ва картографії базується на теорії та методології пізнання, на філософських уявленнях про відно- шення знання до навколишньої дійсності. Пра- вила картографування, принципи побудови легенд і класифікацій, усі процеси автоматизованого ство- рення й використання карт, збору, зберігання і об- робки даних, формування баз даних, застосування ГІС спираються на логіку. Особлива роль належить семіотиці – загальній теорії знакових систем. Правила їхньої побудови, взаємного поєднання і перетворення (внутрішні властивості систем знаків безвідносно до інтерпре- тації) вивчає синтактика. Співвідношення карто- графічних знаків з об’єктами, що позначаються, правила інтерпретації знаків і картографічних образів – тема дослідження семантики. Пробле- ми інтерпретації знакових систем тими, хто їх використовує, їх користь та цінність для корис- тувача карт (аналіз законів зорового сприйняття, психофізичних моделей читання карти і т. п.) вивчає прагматика. Картографія активно взає- модіє із психологією (методи психології сприй- няття залучаються для вивчення сприйняття карти), лінгвістикою (картографічна семіотика ви- користовує досягнення лінгвістики), економікою, історією, демографією, археологією. Увесь минулий досвід і тенденції сьогодення показують, що знаходячись на перехресті нових технологій, картографія відіграє значну роль у сучасній інтеграції наук, будучи водночас самос- тійною міждисциплінарною областю знань. Картографію в сучасних довідниках та нав- чальній літературі розглядають як науку і техніку, що займається графічним моделюванням просто- рової інформації; як науку, техніку і виробництво зі створення та використання картографічних творів; як спеціальну область, що займається збором, обробкою, збереженням та використанням © Л.М. даценко, 2011 Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2�0 просторової інформації тощо. Проте картографія в сучасному суспільстві – це не тільки наука, техніка та виробництво, а й спеціальна область освіти. При цьому слід наго- лосити, що це не тільки створення й використання карт, а й сам картограф, як творець, та користувачі карт. Людський фактор у картографії та її потен- ціал індивідуального й суспільного плану часто залишаються без конструктивного критичного ана- лізу та осмислення [4�. У навчальній картографії це викладачі та учні, кожен з особистим набором знань і вмінь. Картографічний метод дослідження став ефек- тивним інструментом пізнання закономірностей просторового розміщення, а також структури гео- графічних об’єктів і явищ, їх взаємозв’язків і дина- міки змін, засобом моніторингу і прогнозування. Карта супроводжує географічне дослідження на всіх його етапах, виконуючи функції «протоколу» та «документа» спостережень, джерела інформації, особливої моделі географічних об’єктів, найбільш наочного способу вираження кінцевих результатів досліджень (А.Г. Ісаченко). Найширші можливості у вивченні природи Землі, а також багатьох аспек- тів суспільної діяльності відкрилися завдяки поєд- нанню картографічного і аерокосмічного методів географічних досліджень. Велику роль в інвента- ризації природних і трудових ресурсів, вирішенні питань територіального планування, реалізації багатьох наукових і практичних завдань відіграють геоінформаційні системи (ГІС), що спираються на цифрову картографію. Зміни, що відбулися в картографічній науці наприкінці ХХ століття, її нова роль у суспільстві сприяли тому, що картографічні знання та уміння стали необхідними в побуті й професійній діяль- ності, вони зумовили виникнення нових вимог до картографічної підготовки сучасної освіченої людини. Як відзначає О.�. Берлянт, настав час розширити представлення широкої громади про геозображеня, починаючи з шкільної географії і природознавства. Сучасна людина повинна вміти користуватися атласами, картами, знімками, інши- ми геозображенями так само звично і вільно, як книгами і комп’ютером [2�[2�. Особливе місце в цьому сенсі посідає навчаль- на картографія як складова картографічної науки, що увібрала в себе низку наукових досягнень різних галузей: географії, картографії, педагогіки, технічних дисциплін та мистецтва. Проте слід зазначити, що навчальна картографія у її нинішньому форматі не тільки не відповідає повною мірою сучасним цільовим установкам системи безперервної географічної освіти, але й відображає в багатьох випадках застарілі уявлення про картографічну науку. Розглянемо шлях розвитку та визначення місця навчальної картографії в системі самої картографії як науки. У відомих схемах структури картографії Л. Ратайського, Р. Огрисека, О.Ф. Асланікашвілі, К.О. Саліщева, Є.Є. Ширяєва та О.М. Берлянта освітня компонента картографії практично не виз- начена. Основними блоками запропонованих ними схем є: проектування, укладання, редагування та використання карт; мова карти, вчення про карту, картографічний метод пізнання, кодування – за- гальна теорія створення карт та декодування – загальна схема використання карт (за Р. Огрисеком); теорія карти, з методів – методи виготовлення карт, аналізу та тлумачення їх; використання карт та ат- ласів у наукових дослідженнях (за Л. Ратайським). У О.Ф. Асланікашвілі загальна теорія картографії охоплює картознавство, математичну картографію, укладання і редагування карт, їх використання. У загальній схемі структури картографії в блоці загальної теорії використання карт (декодування) Р. Огрисек розділяє картографію для загальноос- вітніх цілей і навчальну картографію, ставить в одну лінію історію картографії, картографічну термінологію та картографічну освіту. За К.О. Саліщевим, у схемі «логічна структура картографічної науки» на рівні «Картографія» ви- окремлено взаємозв’язки між загальною теорією картографії, практичною картографією та історією картографічної науки та виробництва. На рівні за- гальної теорії картографії виділено вчення про кар- ту, теоретичне обґрунтування методів проектуван- ня, укладання та використання карт і теоретичні основи картографічної інформатики, при цьому освітні аспекти не згадані [6�. Картографія, за Л. Ратайським, досліджує проце- си передачі хорологічної інформації за допомогою карти, ефективність цієї передачі та її наслідки, тобто результати, що отримуються, врешті-решт, споживачем карти. Власне картологія (термінологія Л. Ратайського) у цій концепції складає теоретичне ядро картографії, її функціональну систему. Внут- рішня структура картографії в концепції має такий вигляд: на вищому рівні знаходиться картологія, далі вона розгортається в трьох основних напря- мах: теорія картографічної передачі інформації, картознавство і картографічні методи. Зв’язки кар- тографії з іншими науками визначаються, виходя- чи із завдань обслуговування реалізації комуні- каційного процесу. Географія і картографія пов’я- зані між собою, оскільки йдеться про передачу хо- рологічної інформації. Розглядаючи методи карто- логії, автор виокремлює картографічну освіту у сенсі як теорії, так і практичної картографії. У площині практичної картографії він виділяє організацію і процеси, методичну діяльність та публікації, розробку дидактичних посібників, в окрему позицію виділено використання карт і атласів у освітній сфері. Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2 �1 Навчальна картографія на сьогодні не має чіт- кої позиції в системі теоретичної картографії, у теоретичних доробках картографів-науковців. Бі- льше цим питанням переймаються педагоги, при- діляючи увагу основам картографічних знань у школі та методиці використання картографічних творів на уроках. Картографи-практики переважно займаються питаннями проектування, укладання та видання навчальних картографічних творів. Навчальна картографія виділяється в особливу групу не в усіх класифікаціях наук попри те, що вона має тісні двосторонні зв’язки з багатьма при- родничими, педагогічними і технічними науками та науковими дисциплінами. Всередині самої науки картографії навчальна картографія має наскрізний характер, охоплюючи майже всі розділи, починаючи з теоретичних основ картографії, математичну кар- тографію, проектування і укладання карт, оформ- лення карт і картографічну семіотику, видання карт, картографічну інформатику, використання карт. В освітній сфері навчальна картографія відіграє одну з провідних ролей (рис.1). Що ж таке картографічна освіта (англ.: Cartographic education, Cartographic training)? ГІС-асоціація Росії в електронному словнику дає таке визначення: картографічна освіта – це резуль- тат засвоєння систематизованих знань, вмінь і на- вичок, необхідних для створення і використання картографічних творів. В Україні вищу професійну картографічну освіту здобувають на географічних факультетах уні- верситетів (географічний напрям) і в спеціальних технічних університетах (інженерний напрям), середню картографічну освіту – у технікумах і ко- леджах, а початкові картографічні знання та вміння отримують при вивченні географії в середній школі. Питанням у н і в е р с и т е т с ь ко ї к а р т о г р а - ф і ч н о ї о с в і т и багато уваги приділяє у своїх ро- ботах О.М. Берлянт. Говорячи про тенденції її роз- витку, він особливо підкреслює, що університет- ська географо-картографічна освіта повинна бути певною мірою консервативною. Це пояснюється необхідністю засвоєння всіх накопичених знань у цій предметній області. Університетське знання має розширюватися за рахунок попередніх напра- цювань та доповнення вже відомого новим. Це знання має розширюватися та уточнюватись, а не перебудовуватись. Це особливо актуально стосов- но картографічної освіти, оскільки стрімкий роз- виток електронних технологій зробив процес укла- дання карт більш доступним. Ці технології можуть Рисунок 1. Модель системи «Навчальна картографія – освітня сфера» Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2�2 застосовувати люди, які не мають достат- ньої або навіть мінімальної картографічної освіти, особливо в останній період, коли бу- ло відмінено ліцензування картографічної діяльності. Знання традиційної картографії, її ідей та методів дає змогу використовувати минулий досвід на користь сучасної ком- п’ютерної картографії, дати нове життя традиційним досягненням, відродити вже розроблені методики та застосувати їх для розв’язання інноваційних завдань. Професор В.О.Шевченко зазначає, що на сьогодні очевидний розрив між масо- вою (нефаховою) і традиційною, науково- обґрунтованою картографією. Розшаруван- ня учасників картографічного процесу на фахових картографів і так званих «карто- графів-дизайнерів» дає підставу акценту- вати увагу на підвищення вимог до викла- дання теоретичних засад картографії і пара- лельно здійснювати заходи з піднесення картографічної грамотності населення, формування своєрідного імунітету проти картографічних сурогатів [9�. Про необід- ність наближати географічну науку до гео- графічної освіти йдеться і в інтерв’ю ака- деміка НАН України Л.Г. Руденка [7�. з виробничою сферою, яка дає можливість реалі- зовувати науково-методичні та практичні розробки шляхом видання навчальних картографічних тво- рів (рис. 2). Зв’язки з виробництвом відбуваються через ряд технічних наук: автоматику, поліграфію, електроніку, приладобудування, напівпровідникову та лазерну техніку, хімтехнологію, матеріалознав- ство. Зв’язки з технікою проявляються в удоскона- ленні та створенні нових типів картографічного устаткування, приладів, автоматизованих картогра- фічних систем, покращенні техніко-економічних параметрів та естетичних характеристик картогра- фічних творів. Для навчальної картографії важливим є залу- чення у проектування і виробництво карт тех- нічної графіки та мистецтва. Принципи та методи графічного оформлення навчальних картографіч- них творів розробляються з урахуванням основних положень естетики та художнього конструювання. У 1964 р. Британське картографічне товариство ви- значило картографію як мистецтво, науку і техно- логію виготовлення карт та їх вивчення як наукових документів і творів мистецтв [10�. На Заході дуже поширені думки про те, що картографію утворює сукупність наукової, технічної та художньої діяль- ності [11�. Ці погляди на картографію особливо важливі під час роботи над створенням навчальних картографічних творів. Крім залучення сучасних поліграфічних технологій у виробництво, слід переглянути і подання змісту, способи відобра- ження елементів навчальних атласів та карт, бо Рисунок 2. Навчальна картографія як соціально- практичне замовлення суспільства Ш к і л ь н а к а р т о г р а ф і ч н а о с в і т а має ще більше проблем. Сьогодні засвоєння картогра- фічних тем у школі не дає повного уявлення про те, що вони становлять невід’ємну частину курсів географії. Учні не знають про існування багатьох типів і видів карт природи, населення і госпо- дарства, про національні та регіональні комплексні атласи. У підручниках нічого не повідомляють про інформативну і практичну роль картографії. Неро- зуміння ролі космічної інформації в плануванні й управлінні – це також наслідок недоліків у шкільній географічній освіті. Відсутність у шкіль- ній географії науково обґрунтованої концепції картографічної підготовки, що базується на сис- темному підході й відповідності запитам суспіль- ства, негативно позначилося на якості загальної середньої географічної освіти загалом. Вимоги, що висуваються сучасним суспільством до картографічної підготовки випускників загаль- ноосвітніх установ України, зумовили необхідність розробки вдосконаленої системи картографічних знань та вмінь у шкільній географії. Головними орієнтирами під час розроблення змісту такої сис- теми мають бути основні положення шкільної картографії як складової навчальної картографії, а методика формування картографічних знань і умінь повинна спиратися на накопичений досвід вчителів-методистів та картографів, а також на дослідження, спрямовані на опрацювання прийомів навчальної роботи з картами на уроках географії. Навчальна картографія має найтісніші зв’язки Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2 �� суттєвий розрив між тим, що вивчається відпо- відно до затверджених навчальних програм (фор- мальна освіта), й чим реально користуються у повсякденному житті (інформальна освіта), робить не цікавим для користувачів навчальні картографічні твори, підготовлені за сучасними технологіями, але застарілі змістовно. Висновки і перспективи подальшого розвитку Навчальна картографія, у нашому розумінні, – це спеціалізовано-галузевий напрям картографії, зорієнтований на освітній навчальний процес, який функціонує на межі географії, картографії та педагогіки. Вона вміщує теоретичну і практичну картографію, картографію як інтегровану з гео- графією навчальну дисципліну та навчальне карто- графування. Розглядаючи структуру сучасної навчальної кар- тографії, можна визнати, що вона містить майже всі базові розділи самої картографії, всю її розгалужену систему наукових дисциплін і технічних галузей, а саме: у загальній теорії навчальної картографії визначають загальні проблеми, її предмет і метод, питання методології створення і використання навчальних картографічних творів; обов’язковою складовою шкільних навчальних програм у вив- ченні основ картографії є історія картографії (вивчення історії ідей, уявлень про Землю, методів картографії, розвитку картографічного вироб- ництва, а також ознайомлення із старовинними картографічними творами); математичну основу навчальних карт забезпечує математична карто- графія (вибір картографічних проекцій, побудова картографічних сіток за заданими умовами) від- повідно до картографічних та педагогічних ви- мог; картографічна семіотика спрямована на 1. �ерлянт А. М. Карта – второй язык географии (очерки о картографии). – М.: Просвещение, 1985. – 192 с. 2. �ерлянт А.М. Геоиконика. – М., 1996. – 206 с. 3. �уланов �. �. Проблема совершенствования системы картографических знаний и умений в школьной географии: Дис…. канд. пед. наук : 13.00.02: - М., 2001. – 184 �. 4. �олодченко А. Картосемиотика (лексикон). – 2-е изд. – Дрезден, 2008. – 60 с. 5. ИсаченкоИсаченко А. Г. Теория и методология географической науки: учебник. для студ. вузов. – М.: Изд. Центр «Академия», 2004. – 400 с. 6. Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т.І.Козаченко, Г.О.Пархоменко, А.М.Молочко. – Вінниця: Антекс-У ЛТД, 1999. – 328 с. 7. Руденко Леонід: Необхідно наближати географічну науку до географічної освіти (інтерв’ю) // Географія та основи економіки у школі. – 2010. – №1. – С. 2-3. 8. Теория и методология географической науки: учеб. пособие для студ. вузов / М.М.Голубчик, С.П.Евдокимов, Г.Н.Максимов, А.М.Носонов. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2005. – 463 с. 9. Шевченко �.О. Сучасна картографія: уроки дійсності // Вісник геодезії та картографії. – 2008. – №3. – С.8-10. 10. Maling D.H. T�e o�i�ins o� ���� ��efini�ion // T�e C���o�����i� Jo��n�l. – 1991. –Vol. 24. - № 2. – P. 221 – 223 (3).№ 2. – P. 221 – 223 (3). 2. – P. 221 – 223 (3). 11. Kenneth Field. E��i�o�i�l P�e���e A�� in C���o������ // T�e C���o�����i� Jo��n�l. –Vol. 46. – № 4. – P. 287.46. – № 4. – P. 287.. – № 4. – P. 287.№ 4. – P. 287. 4. – P. 287.4. – P. 287.. – P. 287.87.. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Отримано 10.12.2010 розроблення мови навчальних карт відповідно до вікових особливостей учнів, допомагає розібратись у правилах використання системи картографічних знаків; важливе значення при проектуванні та оформленні навчальних картографічних творів мають теорія і методи художнього проектування карт; на залучення сучасних технологій зорієн- тована технічна дисципліна видання карт (видання паперових, електронних, мультимедійних карт та атласів) з дотриманням усіх санітарно-гігієнічних норм, що висуваються стосовно видань для ді- тей; особливої уваги заслуговують (є важливим елементом) теоретичні та практичні методи використання карт в освітній діяльності; кар- тографічна топоніміка є обов’язковою складовою при проектуванні та укладанні навчальних карто- графічних творів, контролює їх смислове значення з погляду правильної передачі на картах підписів різних об’єктів. На нашу думку, навчальну картографію потріб- но розглядати в контексті об’єднання таких нап- рямів: теоретико-методичні основи навчальної кар- тографії, картографічні знання та вміння (освітня сфера) і виробнича складова – розроблення кар- тографічних творів для потреб освіти. Для цього необхідно поглиблювати теоретичні засади нав- чальної картографії та визначити напрями розвит- ку відповідно до сучасних потреб суспільства, залу- чити теорію картографії як сукупність основних законів зв’язку явищ і відображення геосистем на картах, та метакартографію (закономірності фор- мування картографічних знань). Поєднання досяг- нень наукової, освітньої та виробничої сфер є важ- ливою передумовою вдосконалення навчальної картографії, формування нових напрямів її розвитку.