Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення
Вперше детально описано два сингенетичні включення піроп-гро-
 суляр-уваровітового складу і одне олівіну (?), що виявлені у монокристалах алмазу із розсипищ р. Біллях (Анабарський щит, Російська Федерація). Підкреслено, що сингенетичними до алмазу є лише мінерали-включення з класичними ознак...
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58600 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення / Д.К. Возняк, В.М. Квасниця // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 14-29. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860078495290359808 |
|---|---|
| author | Возняк, Д.К. Квасниця, В.М. |
| author_facet | Возняк, Д.К. Квасниця, В.М. |
| citation_txt | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення / Д.К. Возняк, В.М. Квасниця // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 14-29. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| description | Вперше детально описано два сингенетичні включення піроп-гро-
суляр-уваровітового складу і одне олівіну (?), що виявлені у монокристалах алмазу із розсипищ р. Біллях (Анабарський щит, Російська Федерація). Підкреслено, що сингенетичними до алмазу є лише мінерали-включення з класичними ознаками сумісного росту індивідів (індукційні ребра і грані, псевдоребра і псевдограні), за Д.П. Григор’євим. Рідкісні знахідки сингенетичних мінералів-включень в алмазі вказують на те, що у природі їх сумісний з алмазом ріст відбувався рідко і був короткотривалим відносно часу кристалізації алмазу. Тому твердження про кристалізацію алмазу із ультрабазитових та еклогітових магм різного складу, яке домінує серед геологів, є помилковим. Такий висновок підтверджено мінеральним і хімічним складом флюїдних включень в алмазі та цирконі кімберлітового типу – парагенетичного до алмазу мінералу. На основі еволюції алмазоутворювального флюїду запропоновано різні способи надходження мантійної речовини у кору й на поверхню Землі.
Two syngenetic inclusions of pyrope-grossular-uvarovite composition and one inclusion of olivine found in diamond single crystals from placers of the Billyakh river (Anabar Shield, Russian Federation) were described in detail for the first time. It was emphasized that only minerals-inclusions with clasic features of joint growth of individuals (induction ribs and faces, pseudoribs, pseudofaces) are syngenetic to the diamond according to D.P. Hryhoriev. Rare findings of syngenetic minerals-inclusions in the diamond indicate to the fact that their joint with diamond growth was rarely observed in nature and it was short-term in respect of the diamond crystallization time. Thus the assertion about diamond crystallization from ultrabasite and eclogite magmas of different composition, dominating now among geologists, is wrong. Such a conclusion is confirmed by the mineral and chemical comopsition of fluid inclusions in diamond and zircon of kimberlite type – a mineral paragenetic in respect of a diamond. Different ways of the mantle substance getting into the Earth crust and to the Earth surface were proposed on the basis of evolution of diamondforming fluid.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:14:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 614
ÓÄÊ 549.211+548.4
Ä.Ê. ÂÎÇÍßÊ 1, 2, Â.Ì. ÊÂÀÑÍÈÖß 1
1 ²íñòèòóò ãåîõ³ì³¿, ì³íåðàëî㳿 òà ðóäîóòâîðåííÿ ³ì. Ì.Ï. Ñåìåíåíêà ÍÀÍ Óêðà¿íè
03680, ì. Êè¿â, ïð-ò Àêàä. Ïàëëàä³íà, 34
e-mail: voznyak@igmof.gov.ua
2 ²íñòèòóò ïðèêëàäíî¿ ô³çèêè ÍÀÍ Óêðà¿íè
40030, ì. Ñóìè, âóë. Ïåòðîïàâë³âñüêà, 58
̲ÍÅÐÀËÜͲ ² ÔËÞ¯ÄͲ ÂÊËÞ×ÅÍÍß
 ÊÐÈÑÒÀËÀÕ ÀËÌÀÇÓ ² ÖÈÐÊÎÍÓ ²Ç ʲÌÁÅÐ˲ҲÂ
ÒÀ ¯Õ ÃÅÍÅÒÈ×ÍÅ ÇÍÀ×ÅÍÍß
Äî 80-ð³÷÷ÿ â³ä äíÿ íàðîäæåííÿ
ïðîôåñîðà Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî
Вперше детально описано два сингенетичні включення піроп-гро-
суляр-уваровітового складу і одне олівіну (?), що виявлені у моно-
кристалах алмазу із розсипищ р. Біллях (Анабарський щит, Російська
Федерація). Підкреслено, що сингенетичними до алмазу є лише мі-
нерали-включення з класичними ознаками сумісного росту індивідів
(індукційні ребра і грані, псевдоребра і псевдограні), за Д.П. Григо-
р’євим. Рідкісні знахідки сингенетичних мінералів-включень в алма-
зі вказують на те, що у природі їх сумісний з алмазом ріст відбував-
ся рідко і був короткотривалим відносно часу кристалізації алмазу.
Тому твердження про кристалізацію алмазу із ультрабазитових та
еклогітових магм різного складу, яке домінує серед геологів, є по-
милковим. Такий висновок підтверджено мінеральним і хімічним
складом флюїдних включень в алмазі та цирконі кімберлітового ти-
пу – парагенетичного до алмазу мінералу. На основі еволюції ал-
мазоутворювального флюїду запропоновано різні способи надхо-
дження мантійної речовини у кору й на поверхню Землі.
Ïåðåäìîâà. Ïðîôåñîð Ç.Â. Áàðòîøèíñüêèé íå ò³ëüêè
áóâ íåïåðåâåðøåíèì çíàâöåì êðèñòàëîìîðôîëî㳿 àë-
ìàçó, à é ïðîâ³â äåê³ëüêà óí³êàëüíèõ äîñë³äæåíü ì³íå-
ðàëüíèõ ³ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó ïðèðîäíîìó àëìàç³.
Íàñàìïåðåä òðåáà â³äçíà÷èòè ãîí³îìåòð³þ ³ä³îìîðôíèõ
ì³êðîâêëþ÷åíü îë³â³íó â ÿêóòñüêèõ àëìàçàõ [4]. Çãàäà-
íà ïóáë³êàö³ÿ é íèí³ º ºäèíîþ ó ñâ³ò³, â ÿê³é çà äàíè-
ìè ³íñòðóìåíòàëüíèõ äîñë³äæåíü ïîêàçàíî, ùî êðèñòà-
ëè-âêëþ÷åííÿ îë³â³íó â àëìàçàõ ìàþòü âëàñíó ôîðìó.
Õî÷à àâòîðè ö³º¿ ðîáîòè íå àêöåíòóâàëè óâàãó íà ãåíå-
òè÷íîìó òèï³ ð³äê³ñíèõ âêëþ÷åíü îë³â³íó, ñâî¿ìè äî-
ñë³äæåííÿìè âîíè, áåçóìîâíî, äîâîäÿòü ¿õ ïðîòîãåíå-
òè÷íó ïðèðîäó. Òàêå òðàêòóâàííÿ ïðèðîäè âêëþ÷åíü
îë³â³íó â àëìàçàõ ñóòòºâî ì³íÿº ïîãëÿä íà ¿õ ïàðàãåíå-
çèñ. Ç.Â. Áàðòîøèíñüêèé òàêîæ ãîí³îìåòðè÷íî äîñë³-
äæóâàâ òàê çâàíó àëìàçíó ôîðìó ³íøèõ âêëþ÷åíü â àë-
ìàçàõ (òîãî æ îë³â³íó ³ ãðàíàòó) [5, 23] ³ ââàæàâ, ùî
ïîä³áí³ âêëþ÷åííÿ º íåãàòèâíèìè êðèñòàëàìè àëìàçó,
òîáòî ¿õ îãðàíåííÿ ³íäóêîâàíî àëìàçîì.
Áàãàòîãðàíí³ íàóêîâ³ ³íòåðåñè Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî
îõîïèëè ³ òàêó ïðîáëåìó, ÿê ðîëü ëåòêèõ êîìïîíåíò³â
ó ïðîöåñàõ ãåíåçèñó àëìàç³â. Ç éîãî ³í³ö³àòèâè â ²íñòè-
òóò³ ãåîëî㳿 ³ ãåîõ³ì³¿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí ÀÍ Óêðà¿íè ó
Ä.Ê. ÂÎÇÍßÊ,
Â.Ì. ÊÂÀÑÍÈÖß, 2009
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 15
ì. Ëüâîâ³ áóëî ïðîâåäåíî äîñë³äæåííÿ ëåòêèõ ðå÷îâèí ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü
ó ÿêóòñüêèõ ³ á³ëîìîðñüêèõ àëìàçàõ. Ç’ÿñîâàíî, ùî ð³çí³ ìîðôîëîã³÷í³ òèïè
êðèñòàë³â àëìàçó ç ð³çíèõ ðîäîâèù ßêóò³¿ ³ Á³ëîìîð’ÿ (Ðîñ³ÿ) ðîçð³çíÿþòüñÿ
çà ãàçîíàñè÷åí³ñòþ òà ñêëàäîì ñàìèõ ãàç³â [1–3]. Ùîäî îñîáëèâîñòåé ñêëà-
äó âèâ³ëüíåíèõ ç àëìàç³â ãàç³â ñèêòèâêàðñüê³ ì³íåðàëîãè íàâ³òü çàïðîïîíó-
âàëè ââåñòè “êðèòåð³é Áàðòîøèíñüêîãî” [25], çà ÿêèì ðîçð³çíÿþòü àëìàçè
³ç ð³çíèì ñï³ââ³äíîøåííÿì âì³ñòó ä³îêñèäó ³ îêñèäó âóãëåöþ ó ãàçîâ³é ôàç³.
Á³äí³øèé ñêëàä ãàç³â ó á³ëîìîðñüêèõ àëìàçàõ ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî â³äì³ííîñò³
ñêëàäó âèõ³äíîãî ôëþ¿äó òà óìîâ êðèñòàë³çàö³¿ àëìàç³â Ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ³
Ñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðì.
Âñòóï. Àëìàç ³ç ê³ìáåðë³ò³â çà ïîøèðåííÿì, óìîâàìè êðèñòàë³çàö³¿, õ³-
ì³÷íèì ñêëàäîì ³ âëàñòèâîñòÿìè – ñïåöèô³÷íèé ì³íåðàë. ²íòåðåñ äî ãåíå-
çèñó àëìàçó ç ÷àñîì íå ñïàäàº, ïî-ïåðøå, òîìó ùî çíàííÿ ïðî óìîâè óòâî-
ðåííÿ éîãî ðîäîâèù ñïðèÿþòü ö³ëåñïðÿìîâàíîìó ïðîâåäåííþ ¿õ ïðîãíîçó,
ïîøóêó, ðîçâ³äêè òà îö³íêè, ïî-äðóãå, îñê³ëüêè àëìàç º, áåçóìîâíî, îäíèì
³ç íàéá³ëüø ãëèáèííèõ óòâîðåíü Çåìë³, òî äîñë³äíèê, ìàþ÷è çìîãó áåçïîñå-
ðåäíüî âèâ÷àòè ðå÷îâèíó, ùî ïåðåáóâàëà íà âåëèêèõ ãëèáèíàõ, îòðèìóº
áåçö³ííó ³íôîðìàö³þ ïðî ïðîöåñè ãëèáèííîãî ì³íåðàëîóòâîðåííÿ. Âèâ÷åí-
íÿ àëìàçó, ÿê òâåðäîãî ò³ëà, çáàãàòèëî íàóêó ÷èñëåííîþ ³íôîðìàö³ºþ ïðî
îñîáëèâîñò³ éîãî ñòðóêòóðè, õ³ì³÷íîãî òà ³çîòîïíîãî ñêëàäó, ùî âèêîðèñòî-
âóºòüñÿ äëÿ ðåêîíñòðóêö³¿ éîãî ãåíåçèñó.
Âàæëèâèìè äëÿ âñòàíîâëåííÿ óìîâ àëìàçîóòâîðåííÿ º ì³íåðàëîã³÷í³ áàðî-
ìåòðè, ùî ´ðóíòóþòüñÿ íà âèêîðèñòàíí³ çàëèøêîâèõ íàïðóæåíü ì³íåðàë³â-
âêëþ÷åíü (íàïðèêëàä, êîåñèòó, ðóòèëó òà ³í.) ó êðèñòàëàõ àëìàçó. Çíàííÿ
ñòîñîâíî îñîáëèâîñòåé ìîðôîëî㳿 ³ õ³ì³÷íîãî ñêëàäó ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü â
àëìàç³ ðîçøèðþþòü â³äîìîñò³ ïðî ñåðåäîâèùå àëìàçîóòâîðåííÿ.
Äëÿ ðîçóì³ííÿ ãåíåçèñó ïðèðîäíîãî àëìàçó âàæëèâèìè º òàêîæ äàí³
ùîäî éîãî ñèíòåçó. ×èñëåíí³ åêñïåðèìåíòè ç îòðèìàííÿ àëìàçó ïðîâîäèëè
³ç ñåðåäîâèù ð³çíîãî õ³ì³÷íîãî ñêëàäó [14], ó øèðîêîìó ä³àïàçîí³ çíà÷åíü
òåìïåðàòóðè ³ òèñêó: ÿê ó çîí³ ÐÒ-ïàðàìåòð³â éîãî òåðìîäèíàì³÷íî¿ ñòàá³ëüíî-
ñò³, òàê ³ ïîçà ¿¿ ìåæàìè – ó ìåòàñòàá³ëüí³é çîí³ – çà òèñêîì äî 1·10—5 Ïà ³
íàâ³òü ó âàêóóì³ é çà òåìïåðàòóðè, áëèçüêî¿ äî ê³ìíàòíî¿. Òàêà ³íôîðìàö³ÿ
áåçïîñåðåäíüî íå äຠïðÿìî¿ â³äïîâ³ä³ íà îñîáëèâîñò³ åíäîãåííîãî àëìàçîóò-
âîðåííÿ, àëå êîðèñíà äëÿ ñóäæåíü ïðî ñêëàä ïðèðîäíîãî àëìàçîóòâîðþ-
âàëüíîãî ôëþ¿äó ³ ïîÿñíåííÿ ìîæëèâèõ óìîâ çàë³êîâóâàííÿ òð³ùèí â àëìà-
ç³ òîùî.
Ïðîòå ëèøå çà ðåçóëüòàòàìè äîñë³äæåííÿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ìîæíà
îäåðæàòè âàãîì³ ôàêòè ùîäî òåìïåðàòóðè, òèñêó, â’ÿçêîñò³, ãóñòèíè ³ õ³ì³÷-
íîãî ñêëàäó ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ñåðåäîâèùà, â ÿêîìó çàðîäæóâàâñÿ, ð³ñ,
à ï³ñëÿ ïåðåðâè (àáî ÷àñòêîâîãî ðîç÷èíåííÿ) çíîâó çðîñòàâ àëìàç. Äîñë³äíèê,
òàêèì ÷èíîì, îòðèìóº äîñòîâ³ðíó ³ íàéïîâí³øó çà îáñÿãîì ³íôîðìàö³þ ïðî
àëìàçîóòâîðþâàëüíèé ôëþ¿ä òà éîãî çì³íó â ÷àñ³. Çà åâîëþö³ºþ òàêîãî ôëþ-
¿äó òàêîæ ïåðåäáà÷àþòü, ùî íå ìåíø âàæëèâî, ìîæëèâ³ øëÿõè íàäõîäæåííÿ
àëìàçó ³ç ãëèáèí ìàíò³¿ íà çåìíó ïîâåðõíþ.
Íà íàøó äóìêó, ï³äõ³ä äî ðåêîíñòðóêö³¿ óìîâ óòâîðåííÿ êðèñòàë³â ïðè-
ðîäíîãî àëìàçó ìຠáóòè, ç ïåâíèìè â³äì³ííîñòÿìè, òàêèì ñàìèì, ÿê ³ äëÿ
áóäü-ÿêîãî ³íøîãî ì³íåðàëó. Ïðîáëåìà éîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê ³ ñïîñîáó(-³â)
íàäõîäæåííÿ ó âåðõí³ ãîðèçîíòè êîðè ³ íà ïîâåðõíþ Çåìë³, ùå äàëåêà â³ä
ñâîãî ðîçâ’ÿçàííÿ, â ïåðøó ÷åðãó âíàñë³äîê íåäîñòàòíüîãî âèâ÷åííÿ ñàìîãî
àëìàçó, à ñàìå: à) îá´ðóíòîâàíîãî âèçíà÷åííÿ ñèíãåíåòè÷íèõ äî íüîãî ì³-
íåðàë³â; á) äåòàëüíîãî äîñë³äæåííÿ éîãî ïåðâèííèõ ³ âòîðèííèõ ôëþ¿äíèõ
âêëþ÷åíü; â) ´ðóíòîâíîãî âèâ÷åííÿ éîãî îíòîãåí³¿. Íèæ÷å óâàãó çîñåðåäæå-
íî íà äâîõ ïåðøèõ íàïðÿìàõ äîñë³äæåíü.
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 616
Ðèñ. 1. Ñõåìà ìîæëèâîãî ðîçì³ùåííÿ ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü ïðîòî- (1), ñèí- (2) òà åï³ãåíå-
òè÷íîãî (3) òèï³â ó êðèñòàë³ ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ. Ïóíêòèðíîþ ë³í³ºþ ïîçíà÷åíî çàë³êî-
âàí³ òð³ùèíè, æèðíîþ – çîíè ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ, ùî êðèñòàë³çóâàëèñÿ îäíî÷àñíî ³ç
ñèíãåíåòè÷íèìè (2) âêëþ÷åííÿìè; à–â – ìîæëèâ³ âàð³àíòè çàõîïëåííÿ ïðîòîãåíåòè÷-
íèõ âêëþ÷åíü
Òóò ³ äàë³ òåðì³í “ôëþ¿ä” âæèâàíî ó éîãî øèðîêîìó òëóìà÷åíí³: â³í îõîï-
ëþº áóäü-ÿêå ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíå ñåðåäîâèùå ç ìàëîþ ìåõàí³÷íîþ ì³öí³ñ-
òþ (ãàç, ð³äèíó, ðîçïëàâ). Ó ðàç³ ïîòðåáè çàçíà÷åíî, ÷èì êîíêðåòíî ïðåäñòàâ-
ëåíèé ôëþ¿ä: ñîëüîâèì ÷è ñèë³êàòíèì ðîçïëàâîì, ð³äêèì ðîç÷èíîì àçîòó,
ÑÎ2, âóãëåâîäí³â òîùî. Ó ñòàòò³ ãåíåòè÷íèé ïîä³ë ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü â³äïîâ³-
äຠêëàñèô³êàö³¿ Â.À. Êàëþæíîãî [12] ³ Ã.Ã. Ëåììëåéíà. Öå ìຠâ³äíîøåííÿ é
äî ³íøèõ òåðì³í³â, ùî çàñòîñîâàí³ íàìè äëÿ îïèñó ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü.
Ãåíåòè÷íà êëàñèô³êàö³ÿ ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü. ³äîìî, ùî ó ïðèðîäíèõ
êðèñòàëàõ, ³ àëìàç òóò íå ìîæå áóòè âèíÿòêîì, ³ñíóþòü ì³íåðàëè-âêëþ÷åí-
íÿ òðüîõ ãåíåòè÷íèõ òèï³â (ðèñ. 1): à) ïðîòîãåíåòè÷í³ (óòâîðèëèñÿ ðàí³øå çî-
íè ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ, â ÿê³é âîíè ïåðåáóâàþòü); á) ñèíãåíåòè÷í³ (äëÿ íèõ
ïðèòàìàííèé îäíî÷àñíèé ð³ñò ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ ³ ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ: ïðè
öüîìó ïåâí³é çîí³ ðîñòó êðèñòàëà ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ â³äïîâ³äຠòî÷íî âèçíà-
÷åíà çîíà ðîñòó ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ, ÿê³ ñòèêóþòüñÿ ì³æ ñîáîþ); â) åï³ãåíå-
òè÷í³ (êðèñòàë³çóâàëèñÿ ÿê ï³çí³øå çà çîíó ðîñòó ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ, ç
ÿêîþ âîíè êîíòàêòóþòü, òàê ³ âçàãàë³ ï³ñëÿ éîãî ðîñòó).  îñòàííüîìó âè-
ïàäêó ì³íåðàëè-âêëþ÷åííÿ ïîòðàïëÿþòü ó êðèñòàë ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ ò³ëüêè
ïî çàë³êîâàíèõ òð³ùèíàõ, ùî âèõîäÿòü íà éîãî ïîâåðõíþ. ²íøèìè ñëîâàìè,
çà ÷àñîì óòâîðåííÿ åï³ãåíåòè÷í³ âêëþ÷åííÿ ìîëîäø³ (òîáòî ï³çí³ø³) ÿê çà
çîíó, â ÿê³é âîíè ðîçì³ùåí³, òàê ³ çà áóäü-ÿêó ³íøó çîíó êðèñòàëà ì³íåðà-
ëó-ãîñïîäàðÿ.
Íàâåäåíà ãåíåòè÷íà êëàñèô³êàö³ÿ òâåðäèõ âêëþ÷åíü â³äïîâ³äຠêëàñè-
ô³êàö³¿, ÿêó çàïðîïîíóâàëè Â.À. Ìî곺âñüêèé ³ ßí Ôåí-Öçþíü [17], ç îäí³-
ºþ ëèøå â³äì³íîþ, ùî ìè íå âæèâàºìî íàâåäåí³ àâòîðàìè ñèíîí³ìè äî îñ-
íîâíèõ òàêñîí³â (â³äïîâ³äíî, ïåðâèíí³, îäíî÷àñí³, âòîðèíí³). Òàê³ òåðì³íè
çàñòîñîâóþòü ³ ó ãåíåòè÷í³é êëàñèô³êàö³¿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü, ïðîòå ìàþòü
äåùî ³íø³ äåô³í³ö³¿ (ç íèõ ïåðø³ äâà ³äåíòè÷í³). Òîìó ¿õ ñóì³ñíå âèêîðèñòàí-
íÿ çàâàæàòèìå ïîðîçóì³ííþ ì³æ äîñë³äíèêàìè.
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 17
Ðèñ. 2. Ñèíãåíåòè÷íå âêëþ÷åííÿ ôëþîðèòó çåëåíîãî êîëüîðó ó êðèñòàë³ òîïàçó ³ç çàíî-
ðèøà ïåãìàòèò³â Âîëèí³:
à – ³ä³îìîðôíà ôîðìà âêëþ÷åííÿ (îêòàåäð), ùî ñôîðìóâàëàñÿ â ïðîöåñ³ ðîñòó ôëþîðèòó ó â³ëüíîìó
ïðîñòîð³ (âèãëÿä çâåðõó); á – ôîðìà âêëþ÷åííÿ, ùî âèíèêëà âíàñë³äîê ñóì³ñíîãî (³íäóêö³éíîãî) ðîñòó
ôëþîðèòó ³ òîïàçó (âèãëÿä çíèçó); â – òå ñàìå âêëþ÷åííÿ (âèãëÿä ñïåðåäó): âåðõíÿ ÷àñòèíà õàðàêòå-
ðèçóº â³ëüíèé ð³ñò âêëþ÷åííÿ, íèæíÿ – ñóì³ñíèé ð³ñò; âèä³ëåííÿ ÷îðíîãî êîëüîðó – ³ëüìåí³ò; ã –
ñõåìà, ùî ³ëþñòðóº ìîæëèâ³ñòü âèíèêíåííÿ ïëîùèíè øåñòèãðàííèêà ç ³íäóêö³éíèõ ðåáåð (ïëîùèíà
³íäóêö³¿ âèä³ëåíà êðàïîì) ó ïðîöåñ³ ñóì³ñíîãî ðîñòó âêëþ÷åííÿ ó âèãëÿä³ îêòàåäðà ç ì³íåðàëîì-ãîñ-
ïîäàðåì ó âèïàäêó îñ³äàííÿ éîãî çàðîäêà íà ãðàíü êðèñòàëà ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ îäí³ºþ ç ãðàíåé
îêòàåäðà
ϳäêðåñëèìî òàêîæ, ùî ôîðìà ïðîòîãåíåòè÷íèõ òà åï³ãåíåòè÷íèõ
âêëþ÷åíü ìîæå áóòè ð³çíîþ (êðèñòàëèêè àáî ¿õ óëàìêè, çàîêðóãëåíîþ), à
ôîðìà ñèíãåíåòè÷íèõ âêëþ÷åíü îñîáëèâà. Âîíà ñêëàäàºòüñÿ ç ä³ëÿíîê ÿê ³íäóê-
ö³éíîãî (ñóì³ñíîãî), òàê ³ â³ëüíîãî ðîñòó (ðèñ. 2). Îñê³ëüêè ïðîòîãåíåòè÷í³
âêëþ÷åííÿ ìîæóòü ïîòðàïëÿòè ó ì³íåðàë-ãîñïîäàð íå ëèøå â ðåçóëüòàò³ ¿õíüî-
ãî îñ³äàííÿ íà ãðàí³ â ïåð³îä ðîñòó êðèñòàë³â ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ (ðèñ. 1, à),
àëå, ÿê ³ åï³ãåíåòè÷í³ âêëþ÷åííÿ, é ïî çàë³êîâàíèõ òð³ùèíàõ (çîêðåìà, ³ ó
ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ ÿê êñåíîãåíí³ ôàçè), òî íåîáõ³äí³ äîäàòêîâ³ àðãóìåíòè
äëÿ ¿õ ³äåíòèô³êàö³¿ (ðîçä³ëåííÿ). Ö³ âêëþ÷åííÿ ðîçð³çíÿþòüñÿ ì³æ ñîáîþ
ëèøå òèì, ùî òð³ùèíè ç åï³ãåíåòè÷íèìè âêëþ÷åííÿìè çàë³êîâóâàëèñÿ âæå
ï³ñëÿ ðîñòó ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ (òîáòî çàë³êîâàí³ òð³ùèíè âèõîäÿòü íà éîãî
ïîâåðõíþ), à ïðîòîãåíåòè÷í³ ì³íåðàëè-âêëþ÷åííÿ ìîæóòü òðàïëÿòèñÿ ó òð³-
ùèíàõ, ùî çàë³êîâóâàëèñÿ ÿê ï³ä ÷àñ (äèâ. ðèñ. 1, á), òàê ³ ï³ñëÿ ðîñòó (ðèñ. 1, â)
ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ. Á³ëüøå òîãî, íå ìîæíà âèêëþ÷àòè âèïàäê³â (³ìîâ³ðíî, ð³ä-
ê³ñíèõ) ïåðåáóâàííÿ â îäí³é ³ ò³é ñàì³é çàë³êîâàí³é òð³ùèí³ ïðîòî- é åï³ãåíå-
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 618
òè÷íèõ âêëþ÷åíü. Óò³ì íåîáõ³äíîþ óìîâîþ ó òàêîìó ðàç³ º çáåðåæåííÿ ó
ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîìó ôëþ¿ä³ ï³ñëÿ ðîñòó ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ îáîõ ãåíå-
òè÷íèõ òèï³â ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü. ²íøèìè ñëîâàìè, äëÿ ðîçä³ëåííÿ ïðîòî- òà
åï³ãåíåòè÷íèõ âêëþ÷åíü ñë³ä ãëèáîêî ðîçóì³òè ïðîöåñ ì³íåðàëîóòâîðåííÿ.
Îòæå, âèùåçãàäàíà ãåíåòè÷íà êëàñèô³êàö³ÿ ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü (âîíà
íå ñòîñóºòüñÿ ðîçïàäó òâåðäèõ ðîç÷èí³â ì³íåðàë³â) ´ðóíòóºòüñÿ íà îäíîìó
÷³òêîìó é îá’ºêòèâíîìó êðèòå𳿠– îö³íö³ â³äíîñíîãî â³êó ì³íåðàëó-âêëþ-
÷åííÿ ñòîñîâíî ì³íåðàëó-ãîñïîäàðÿ, òî÷í³øå, çîíè êðèñòàëà ì³íåðàëó-ãîñ-
ïîäàðÿ, â ÿê³é ö³ âêëþ÷åííÿ ïåðåáóâàþòü. Îäíàê âò³ëþâàòè öåé î÷åâèäíèé ³
ïðîñòèé ïðèíöèï ãåíåòè÷íîãî ïîä³ëó ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü ó ïðàêòèêó ì³íå-
ðàëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü ÷àñòî äàëåêî íåïðîñòî, ³ â ïåðøó ÷åðãó öå ñòîñóºòüñÿ,
íà íàø ïîãëÿä, îá´ðóíòîâàíîãî âèä³ëåííÿ âêëþ÷åíü åï³ãåíåòè÷íîãî òèïó.
Òàêîæ íàãîëîøóºìî, ùî íàâåäåíà âèùå ãåíåòè÷íà êëàñèô³êàö³ÿ ì³íå-
ðàë³â-âêëþ÷åíü ñòîñóºòüñÿ âèíÿòêîâî âêëþ÷åíü: âêëþ÷åííÿ – öå áóäü-ÿêà
³çîëüîâàíà ç óñ³õ áîê³â ó ïðîöåñ³ êðèñòàë³çàö³¿ ä³ëÿíêà â ò³ë³ êðèñòàëà, ÿêà ç
îñòàíí³ì ìຠôàçîâó ìåæó. Îñê³ëüêè öÿ äåô³í³ö³ÿ íåñå âàæëèâå ãåíåòè÷íå
íàâàíòàæåííÿ, â ïîäàëüøîìó áóäåìî ¿¿ ñòðîãî äîòðèìóâàòèñÿ.
̳íåðàëüí³ âêëþ÷åííÿ â àëìàç³ òà ¿õ ïðèðîäà. Óçàãàëüíþâàëüí³ ðåçóëüòàòè
äîñë³äæåííÿ âèÿâëåíèõ ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó ³ç ê³ìáåðë³-
ò³â ïîäàíî ó íèçö³ ðîá³ò [22, 30, 31, 41]. Íà ö³é îñíîâ³ áóäóþòüñÿ óÿâëåííÿ
ïðî îñîáëèâîñò³ àëìàçîóòâîðåííÿ â óìîâàõ ìàíò³¿. Ñåðåä ì³íåðàëüíèõ
âêëþ÷åíü âèä³ëÿþòü ïðîòî-, ñèí- ³ åï³ãåíåòè÷í³. Íàé÷àñò³øå äî òàê çâàíèõ
ïåðâèííèõ (ñèíãåíåòè÷íèõ) ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü â³äíîñÿòü ñèë³êàòè (òàê³
ÿê ãðàíàòè, îë³â³í, ï³ðîêñåíè), îêñèäè (íàïðèêëàä õðîì³òè) ³ ñóëüô³äè. Çà
íàÿâí³ñòþ öèõ ì³íåðàë³â òà ¿õ àñîö³àö³é âèçíà÷àþòü ìàíò³éí³ ïàðàãåíåçèñè
(ïåðèäîòèòîâ³ ÷è åêëîã³òîâ³) ³ âñòàíîâëþþòü òåðìîáàðîìåòðè÷í³ ïàðàìåòðè
êðèñòàë³çàö³¿ àëìàç³â. Çàçâè÷àé ó êðèñòàëàõ àëìàçó òðàïëÿþòüñÿ âêëþ÷åííÿ
ì³íåðàë³â îäíîãî ïàðàãåíåçèñó, ïðîòå äåÿê³ êðèñòàëè àëìàçó ì³ñòÿòü âêëþ-
÷åííÿ ïåðèäîòèòîâîãî é åêëîã³òîâîãî ïàðàãåíåçèñ³â. Ïîÿâà ïîä³áíî¿ êîíñåð-
âàö³¿ âêëþ÷åíü â àëìàç³ ïîÿñíþºòüñÿ íåäîñòàòíüî àðãóìåíòîâàíî [9]. Çà äå-
ÿêèìè ì³íåðàëüíèìè âêëþ÷åííÿìè (ôåðîïåðèêëàç â àñîö³àö³¿ ç Mg,Si- ³
Ca,Si-“ïåðîâñüê³òîì”, ìåéäæîðèòîâèì ãðàíàòîì) íàìàãàþòüñÿ âñòàíîâèòè
íàâ³òü á³ëüø-ìåíø òî÷íå ì³ñöå óòâîðåííÿ àëìàçó â ìàíò³¿ [27, 28, 32–34,
46] ³ çàðàõîâóþòü àëìàçè ç òàêèìè ì³íåðàëüíèìè âêëþ÷åííÿìè äî íàäãëè-
áîêèõ óòâîðåíü, ÿê³ âèðîñëè â íèæí³é ìàíò³¿. Îäíàê ÷åðåç íèçêó ïðè÷èí
îá´ðóíòóâàííÿ ïîä³ëó ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü â àëìàçàõ çà ¿õ ãåíåòè÷íèìè
òèïàìè çäåá³ëüøîãî ³ãíîðóþòü.
Ñêëàäí³ñòü ïîä³ëó ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó çà ãåíåòè÷-
íèìè îçíàêàìè º ïîêàçîâîþ, îñê³ëüêè ³íôîðìàö³ÿ ïðî çíàõ³äêè ó íüîìó
òèïîâèõ ñèíãåíåòè÷íèõ âêëþ÷åíü ìàéæå â³äñóòíÿ [13, 18, 26, 48]. Þ.Ë. Îð-
ëîâ [18] ÷è íå âïåðøå çàñâ³ä÷èâ, ùî ëèøå íà âêëþ÷åííÿõ àëìàçó ³ ãðàíàòó
â àëìàç³ âñòàíîâëåí³ òèïîâ³ ³íäóêö³éí³ ãðàí³ (ãðàí³ ñóì³ñíîãî ðîñòó).
Óñâ³äîìëþþ÷è ãåíåòè÷íó çíà÷óù³ñòü âèÿâëåííÿ ì³íåðàë³â, ùî îäíî÷à-
ñíî êðèñòàë³çóâàëèñÿ ç àëìàçîì, ³ ïåðåâàæíî íå ìàþ÷è ïðÿìèõ äîêàç³â
öüîãî (òîáòî çíàõ³äîê íàëåæíî¿ ê³ëüêîñò³ òèïîâèõ ñèíãåíåòè÷íèõ âêëþ÷åíü
ð³çíèõ ì³íåðàë³â), àâòîðè çàçâè÷àé âäàþòüñÿ äî ð³çíîìàí³òíèõ ëîã³÷íèõ
ì³ðêóâàíü ùîäî âèä³ëåííÿ ãåíåòè÷íèõ òèï³â âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó.
Äëÿ äîêàçó îäíî÷àñíîñò³ ðîñòó é ïàðàãåíåòè÷íîãî çâ’ÿçêó ì³íåðàë³â-âêëþ-
÷åíü ³ç ñàìèì àëìàçîì âèêîðèñòîâóþòü íàá³ð êðèòåð³¿â, ùî íàéïîâí³øå çãðó-
ïîâàí³ ó ïðàö³ [22]: 1) ìîðôîëîã³÷í³ ñï³ââ³äíîøåííÿ âêëþ÷åíü ç àëìàçîì;
2) çàêîíîì³ðíå îð³ºíòóâàííÿ (åï³òàêñ³ÿ) ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü â³äíîñíî àëìàçó;
3) â³äñóòí³ñòü óëàìê³â êðèñòàë³â ñåðåä âêëþ÷åíü â àëìàçàõ; 4) ìàéæå ïîâíà
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 19
â³äñóòí³ñòü âòîðèííèõ çì³í ì³íåðàë³â, ùî çàõîïëåí³ àëìàçîì, çà ïîâñþäíî-
ãî ïðîÿâó òàêèõ çì³í ó ì³íåðàëàõ ê³ìáåðë³ò³â; 5) îäíàêîâèé ñêëàä ð³çíèõ çå-
ðåí îäíîãî ³ òîãî ñàìîãî ì³íåðàëó â îäíîìó àëìàç³ çà äîñòàòíüî øèðîêîãî
ä³àïàçîíó ñêëàäó âêëþ÷åíü ó ð³çíèõ êðèñòàëàõ àëìàçó; 6) íàÿâí³ñòü çàêîíî-
ì³ðíèõ ïàðàãåíåòè÷íèõ ñï³ââ³äíîøåíü ì³æ âêëþ÷åííÿìè ð³çíèõ ì³íåðàë³â â
îäíîìó àëìàç³; 7) çàêîíîì³ðí³ â³äì³ííîñò³ ñêëàäó ì³íåðàë³â ³ ¿õ ïàðàãåíåçè-
ñ³â, çàêîíñåðâîâàíèõ àëìàçîì, â³ä ì³íåðàëüíèõ ïàðàãåíåçèñ³â ôàö³é ìåí-
øèõ òèñê³â. ²íîä³ ñàìå ïåðåáóâàííÿ ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ âñåðåäèí³ êðèñòà-
ëà àëìàçó ââàæàþòü äîñòàòí³ì àðãóìåíòîì äëÿ â³äíåñåííÿ éîãî äî ñèíãåíå-
òè÷íèõ [18].
²ç ïåðåë³÷åíèõ âèùå îçíàê ëèøå ïåðøà º îá’ºêòèâíîþ, îñê³ëüêè âîíà
´ðóíòóºòüñÿ íà ðîñòîâèõ â³äíîøåííÿõ ì³æ ì³íåðàëîì-âêëþ÷åííÿì ³ ì³íåðà-
ëîì-ãîñïîäàðåì. Ïðîòå ³ òóò äëÿ äîêàçó ñèíãåíåòè÷íîñò³ ì³íåðàë³â äî àëìà-
çó êð³ì òèïîâèõ îçíàê ñèíãåíåòè÷íèõ ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü, çà Ä.Ï. Ãðèãî-
ð’ºâèì, çàëó÷àþòü ùå íåòðàäèö³éíèé êðèòåð³é. Â³í ´ðóíòóºòüñÿ íà ôîðì³
ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü (ãðàíàòó, îë³â³íó, îðòî- ³ êë³íîï³ðîêñåíó, õðîì³òó òà ³í.),
ùî â³äïîâ³äຠîãðàíö³ àëìàçó (÷àñòî îêòàåäðó). Ïðî ¿õ ïðèðîäó íåìຠºäè-
íî¿ äóìêè. Îäí³ äîñë³äíèêè ââàæàþòü, ùî òàêó ôîðìó âêëþ÷åííÿ îòðèìàëè
ùå â ïðîöåñ³ ¿õ çàõîïëåííÿ êðèñòàëîì àëìàçó, ³íø³ – âîíà º íàñë³äêîì íà-
áóòòÿ íèìè ôîðìè íåãàòèâíîãî êðèñòàëà. Íàïðèêëàä, Ì.Â. Ñîáîëºâ ³ç ñï³â-
àâòîðàìè [22, 24] ââàæàþòü, ùî òàêà ôîðìà âèíèêëà âíàñë³äîê çàïîâíåííÿ
ð³çíèìè ì³íåðàëàìè õàðàêòåðíèõ “îêòàåäðè÷íèõ ÿìîê ðîñòó” íà ãðàíÿõ
êðèñòàë³â àëìàçó.  ïðîöåñ³ ðîñòó êðèñòàëà ö³ ì³íåðàëè, çáåð³ãàþ÷è àëìàçíó
îãðàíêó, ïîñòóïîâî ïåðåêðèâàþòüñÿ éîãî øàðàìè. Òàêå ïîÿñíåííÿ óòâîðåí-
íÿ “àëìàçíî¿” ôîðìè âêëþ÷åíü âèêëèêຠçàïåðå÷åííÿ, õî÷à á òîìó, ùî
“ÿìêè ðîñòó” íà ïîâåðõíÿõ {111} êðèñòàë³â àëìàçó íå º âëàñíå îêòàåäðè÷-
íèìè. Çà äàíèìè ãîí³îìåòð³¿, ò³ëüêè äíî îáåðíåíî ïàðàëåëüíèõ òðèêóòíèõ
âïàäèí íàëåæèòü îêòàåäðó, òîä³ ÿê ñò³íêè âïàäèí â³äïîâ³äàþòü ð³çíèì òðè-
ãîíòðèîêòàåäðàì. ²íàêøå êàæó÷è, íèæíÿ (çà íàÿâíîñò³ äíà âïàäèíè) ³ ïà-
ðàëåëüíà ¿é âåðõíÿ (ïåðåêðèòòÿ) ãðàí³ âêëþ÷åííÿ áóäóòü îêòàåäðè÷íèìè
ïëîùèíàìè, ðåøòà òðè ãðàí³ – øòðèõîâàíèìè ïëîùèíàìè (hhl), äî òîãî æ
áðàêóº ùå òðè ãðàí³ äëÿ óòâîðåííÿ îêòàåäðà. ßêùî á ò³ëüêè øëÿõîì çàïîâ-
íåííÿ “ÿìîê ðîñòó” óòâîðþâàëîñü îãðàíåííÿ âêëþ÷åíü, âîíè ìàëè á ìàòè
ôîðìó ïñåâäîòåòðàåäð³â. Ç.Â. Áàðòîøèíñüêèé ³ ñï³âàâòîðè [5] îá´ðóíòîâó-
þòü öåé êðèòåð³é ñèíãåíòè÷íîñò³ âêëþ÷åíü äî àëìàçó äåùî ³íàêøå: îñê³ëü-
êè çîâí³øíÿ îãðàíêà âêëþ÷åíü ãðàíàòó â àëìàç³ íå â³äïîâ³äຠâíóòð³øí³é
ñèìåò𳿠ì³íåðàëó (äàí³ ðåíòãåíîìåòð³¿), òî “ìîðôîëîã³ÿ öèõ âêëþ÷åíü íå
âëàñòèâà ¿ì, à ³íäóêîâàíà, òîáòî çóìîâëåíà àëìàçîì, ùî ¿õ âì³ùóº, à âèÿâëåí³
ôîðìè º ³íäóêö³éíèìè ãðàíÿìè”. Îñòàííº òâåðäæåííÿ, íà íàø ïîãëÿä, º
ñïðàâåäëèâèì ÷àñòêîâî, òîìó ùî äîêàç âïëèâó àëìàçó íà ôîðìó âêëþ÷åííÿ
íå âèêëèêຠñóìí³âó. Ïèòàííÿ ïîëÿãຠ⠳íøîìó: êîëè ³ ÿêèì ñïîñîáîì
â³äáóâàëàñÿ âñòàíîâëåíà çì³íà ôîðìè ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ – ï³ñëÿ éîãî
ïîâíî¿ êîíñåðâàö³¿ â àëìàç³ ÷è ùå â ïåð³îä ðîñòó àëìàçó ç ÷àñòêîâî çàõîï-
ëåíèì âêëþ÷åííÿì.
Çà äàíèìè [16], çì³íà ôîðìè ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ ï³ñëÿ éîãî ïîâíî¿
êîíñåðâàö³¿ â àëìàç³ ìîæëèâà âíàñë³äîê òâåðäîôàçîâîãî ïåðåòâîðåííÿ.
Öüîìó ïðîöåñó ñïðèÿþòü: à) òðèâàëèé ÷àñ (ñîòí³ ì³ëüéîí³â – ì³ëüÿðäè
ðîê³â) ïåðåáóâàííÿ êðèñòàë³â àëìàçó â ìàíò³¿ çà âèñîêèõ òåðìîáàðîìåòðè÷-
íèõ ïàðàìåòð³â; á) íàÿâí³ñòü ïë³âêè ôëþ¿äó íà êîíòàêò³ ôàç “ì³íåðàë-
âêëþ÷åííÿ – àëìàç”. Ñàìà æ çàäà÷à çì³íè ôîðìè âêëþ÷åíü òåîðåòè÷íî
áóëà ðîçâ’ÿçàíà ß.ª. Ãåãóç³íèì [10]. Íà ö³é îñíîâ³ À.Á. Ìàëüêîâ ³
À.Ì. Àñõàáîâ [15, 16] çàïðîïîíóâàëè ôîðìóëó îö³íêè ÷àñó ïåðåòâîðåííÿ
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 620
ôîðìè âêëþ÷åíü. Çì³íà ôîðìè ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó íàïðÿì³ ï³äïîðÿäêóâàí-
íÿ ¿¿ ñòðóêòóðíèì îñîáëèâîñòÿì ì³íåðàëó (òîáòî íàáóòòÿ íèìè ôîðìè
íåãàòèâíèõ êðèñòàë³â) º ïîøèðåíèì ÿâèùåì ó ïðèðîä³, çàãàëüíî âèçíàíèì.
Òàêèì ÷èíîì, íà íàøó äóìêó, âèêîðèñòîâóâàòè êðèòåð³é â³äíåñåííÿ
ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü â àëìàç³ çà ôîðìîþ ¿õíüî¿ àëìàçíî¿ îãðàíêè äî
ñèíãåíåòè÷íèõ íåïðàâîì³ðíî.
Íàáóòòÿ íåñèíãåíåòè÷íèì ì³íåðàëîì-âêëþ÷åííÿì àëìàçíî¿ îãðàíêè
ìîæëèâå ³ â ïåð³îä ðîñòó êðèñòàë³â àëìàçó, àëå çà óìîâè, ùî ïðè öüîìó â³ä-
áóâàºòüñÿ íå ð³ñò, à ëèøå ïåðåâ³äêëàäàííÿ ì³íåðàëüíî¿ ðå÷îâèíè âêëþ÷åí-
íÿ (³íøèìè ñëîâàìè, àëìàçîóòâîðþâàëüíå ñåðåäîâèùå º òàêîæ àóòèãåííèì
ñåðåäîâèùåì ³ äëÿ ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ). Îñê³ëüêè ãðàí³ êðèñòàëà àëìàçó
âèð³çíÿþòüñÿ çíà÷íî á³ëüøèì çíà÷åííÿì â³ëüíî¿ ïîâåðõíåâî¿ åíåð㳿 â³äíî-
ñíî ãðàíåé ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü, òî ¿õíÿ ìîðôîëîã³ÿ (³ä³îìîðô³çì) [19] áóäå
ï³äïîðÿäêîâàíà ê³íåòèö³ ðîñòó ãðàíåé êðèñòàëà àëìàçó. Ïðîòå íåîáõ³äíîþ
óìîâîþ äëÿ ðåàë³çàö³¿ íàñë³äê³â òàêîãî âïëèâó ðîñòó ãðàíåé àëìàçó ñòîñîâ-
íî ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü ìຠáóòè, éìîâ³ðíî, ÷àñòêîâà êîíñåðâàö³ÿ âêëþ÷åíü
êðèñòàëîì àëìàçó.
Öÿ äóìêà ï³äòâåðäæóºòüñÿ çíàõ³äêîþ ó êðèñòàëàõ àëìàçó ³ç ðîçñèïèùà
ð. Á³ëëÿõ, Àíàáàðñüêèé ùèò (ßêóò³ÿ, ÐÔ) äâîõ ñèíãåíåòè÷íèõ âêëþ÷åíü ï³-
ðîï-ãðîñóëÿð-óâàðîâ³òîâîãî ãðàíàòó (ðèñ. 3), à òàêîæ îäíîãî âêëþ÷åííÿ
îë³â³íó (?) (ðèñ. 4). Çà ôîðìîþ âîíè äåùî â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä çâè÷íèõ ñèíãå-
íåòè÷íèõ âêëþ÷åíü. ¯ì âëàñòèâà òèïîâà äëÿ ñèíãåíåòè÷íèõ âêëþ÷åíü ôîð-
ìà ïîâåðõí³ ñóì³ñíîãî ðîñòó ì³íåðàë³â, ùî ì³ñòèòü óñ³ íåîáõ³äí³ éîãî åëå-
ìåíòè (³íäóêö³éí³ ãðàí³ ³ ðåáðà, ïñåâäîãðàí³, ïñåâäîðåáðà) (ðèñ. 3, á–ã,
ðèñ. 4, á). ³äì³íí³ñòü ïîëÿãຠâ òîìó, ùî òà ÷àñòèíà ñèíãåíåòè÷íîãî ì³íå-
ðàëó-âêëþ÷åííÿ, ÿêà ñïî÷àòêó, ùå â ïðîöåñ³ ñóì³ñíîãî ðîñòó ç àëìàçîì,
êîíòàêòóâàëà ëèøå ç ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíèì ôëþ¿äîì, îáìåæåíà íå ãðàí-
íèìè ôîðìàìè, âëàñòèâèìè ñòðóêòóð³ êðèñòàëà ì³íåðàëó-âêëþ÷åííÿ (ãðà-
íàòó, îë³â³íó (?)), ÿê çàçâè÷àé òðàïëÿºòüñÿ ³ç ñèíãåíåòè÷íèìè âêëþ÷åííÿ-
ìè â ³íøèõ ì³íåðàëàõ (äèâ. ðèñ. 2), à àëìàçó. ²ä³îìîðôíà ÷àñòèíà âêëþ÷åí-
íÿ, íà íàø ïîãëÿä, ñôîðìóâàëàñü ó òàêèé ñïîñ³á: ï³ñëÿ ïðèïèíåííÿ ñâîãî
ðîñòó âîíà çàçíàâàëà ëèøå ïåðåâ³äêëàäàííÿ ðå÷îâèíè ³ ï³ä âïëèâîì ïåðå-
êðèñòàë³çàö³¿ íàáóëà àëìàçíî¿ îãðàíêè. Ãîí³îìåòðè÷íèìè çàì³ðàìè íà
âêëþ÷åíí³ ãðàíàòó (äèâ. ðèñ. 3, à) âñòàíîâëåí³ òàê³ íàéá³ëüø ðîçâèíóò³ ïðî-
ñò³ ôîðìè àëìàçó: {111}, {100}, {223}, {331}, {679}, {378}, {1.3.11} òà ³í. [13].
Ôîðìóâàííÿ ïëîñêèõ ãðàíåé ì³íåðàë³â ó ïðîöåñàõ êðèñòàëîáëàñòåçó,
òàê çâàíîãî ÿâèùà ³ä³îìîðô³çìó, íå ìຠîäíîçíà÷íîãî òåðìîäèíàì³÷íîãî
îá´ðóíòóâàííÿ [19]. ²ä³îìîðô³çì êðèñòàë³â âèçíà÷àºòüñÿ ïîâåðõíåâîþ åíåð-
㳺þ ãðàíåé. Íàé³ìîâ³ðí³øå, ùî íàéá³ëüø çäàòí³ äî ³ä³îìîðô³çìó êðèñòàëè,
ãðàí³ ÿêèõ ìàþòü íàéâèùó ïîâåðõíåâó åíåðã³þ íà ìåæ³ ³ç ì³íåðàëîóòâîðþ-
âàëüíèì ôëþ¿äîì ³ âîäíî÷àñ º ãðàíÿìè ç íàéìåíøèìè çíà÷åííÿìè ö³º¿ âå-
ëè÷èíè.
ßê çàçíà÷åíî ó ïåðåäìîâ³, íà îñíîâ³ ÷èñëåííèõ ãîí³îìåòðè÷íèõ çàì³ð³â
óñòàíîâëåíî, ùî âêëþ÷åííÿ êðèñòàë³â îë³â³íó â àëìàç³ ìàëè âëàñòèâó ¿ì
ôîðìó [4]. Ó òàêîìó ðàç³ îë³â³í º äîñòåìåííî íå ñèíãåíåòè÷íèì äî àëìàçó
ì³íåðàëîì, à ïðîòîãåíåòè÷íèì. Ðàçîì ç òèì íàìè â³çóàëüíî âèÿâëåíî ñèí-
ãåíåòè÷íå âêëþ÷åííÿ îë³â³íó (?) â àëìàç³ (äèâ. ðèñ. 4). ßêùî íàøà ä³àãíîñ-
òèêà ì³íåðàëó ïðàâèëüíà, òî â îäíèõ âèïàäêàõ ìîæëèâèé îäíî÷àñíèé ð³ñò
îë³â³íó ç àëìàçîì, à â ³íøèõ – í³.
Íåâåëèêèì ïåðåá³ëüøåííÿì, íà íàøó äóìêó, º òâåðäæåííÿ, ùî ó êðèñòà-
ëàõ àëìàçó á³ëüø³ñòü ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü â³äïîâ³äຠïðîòîãåíåòè÷íîìó òèïó.
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 21
Ðèñ. 3. Ñèíãåíåòè÷í³ âêëþ÷åííÿ ãðàíàòó ó êðèñòàë³ àëìàçó:
à – ÷àñòèíà âêëþ÷åííÿ 1, ùî ìຠ³ä³îìîðôíó àëìàçíó îãðàíêó (âèãëÿä çâåðõó); á – òå ñàìå âêëþ-
÷åííÿ çíèçó, äîáðå ïîì³òí³ îçíàêè ñóì³ñíîãî ðîñòó (ðèñóíîê); â – äåòàëü á (ôîòîãðàô³ÿ); ã – ïðè-
øë³ôîâàíà ÷àñòèíà âêëþ÷åííÿ ï³ðîï-ãðîñóëÿð-óâàðîâ³òîâîãî ãðàíàòó 2 [13], âèä³ëåíà ïóíêòèðíîþ
ë³í³ºþ; éîãî íèæíÿ ÷àñòèíà ³íäóêîâàíà ñóì³ñíèì ðîñòîì ãðàíàòó ³ àëìàçó
Ðèñ. 4. Ñèíãåíåòè÷íå âêëþ÷åííÿ îë³â³íó (?) â àëìàç³:
à – âèãëÿä ³ä³îìîðôíî¿ ÷àñòèíè âêëþ÷åííÿ; äîáðå âèäíî ÷èñëåíí³ òåìí³ âèä³ëåííÿ íåâ³äîìîãî ì³íå-
ðàëó (ñóëüô³ä ?) ïî ñïàéíîñò³ îë³â³íó; á – ôîðìà íèæíüî¿ ÷àñòèíè âêëþ÷åííÿ, ùî ³íäóêîâàíà ñóì³ñ-
íèì ðîñòîì îáîõ ì³íåðàë³â
Äî òàêîãî ñàìîãî âèñíîâêó ñõèëÿþòüñÿ àâòîðè ïóáë³êàö³¿ [47]. Íàãàäàºìî,
ùî ñåðåä ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó ëèøå íà àëìàç³, ãðàíàò³ é
îë³â³í³ (?) âèÿâëåí³ òèïîâ³ åëåìåíòè ³íäóêö³éíîãî ðîñòó ³íäèâ³ä³â, òîáòî çà
öèìè êëàñè÷íèìè îçíàêàìè ëèøå ãðàíàò ³ îë³â³í º ñèíãåíåòè÷íèìè äî
àëìàçó ì³íåðàëàìè. Âò³ì öå çîâñ³ì íå îçíà÷àº, ùî ïîâñþäíî êðèñòàëè àë-
ìàçó ðîñëè ñóì³ñíî àáî ç ãðàíàòîì, àáî ç îë³â³íîì, àáî ç ãðàíàòîì ³ îë³â³-
íîì ðàçîì.
Ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ â àëìàç³ òà öèðêîí³. Ïîøóêè ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó
êðèñòàëàõ åíäîãåííîãî àëìàçó òðèâàëèé ÷àñ áóëè áåçóñï³øíèìè [20]. ² ò³ëü-
êè ïîð³âíÿíî íåäàâíî îïóáë³êîâàíî ÷èñëåíí³ ðåçóëüòàòè àíàë³ç³â ¿õíüîãî
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 622
õ³ì³÷íîãî ³ ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó. Òàê³ âêëþ÷åííÿ âñòàíîâëåí³ ³ îïèñàí³ â
àëìàçàõ ç âîëîêíèñòèì ìåõàí³çìîì ðîñòó (íàé÷àñò³øå â êóáàõ ³ îáëÿì³âêàõ
êðèñòàë³â) ³ â òàê çâàíèõ öåíòðàëüíèõ õìàðîïîä³áíèõ âêëþ÷åííÿõ îêòàåäðè÷-
íèõ êðèñòàë³â àëìàçó ³ç áàãàòüîõ ê³ìáåðë³òîâèõ ïðîâ³íö³é ñâ³òó (íàïðèêëàä
[29, 35–40, 42–45, 48, 49]). Ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ º àñîö³àö³ÿìè ð³çíèõ íàíî-
ì³íåðàë³â (0,1–0,5 ìêì), ÿê³ âèïîâíþþòü íàíî- ³ ì³êðîïîðîæíèíè â êðèñ-
òàëàõ àëìàçó ðàçîì ç ð³çíèìè ëåòêèìè êîìïîíåíòàìè. Ñåðåä íèõ º äåê³ëüêà
îñíîâíèõ òèï³â âêëþ÷åíü: à) òàê çâàíèé êàðáîíàòèòîâèé, áàãàòèé íà ð³çí³
êàðáîíàòè ³ Mg, Ca, Fe, K; á) ã³äðîñèë³êàòíèé, áàãàòèé íà ñèë³êàòè, âîäó,
Si, Al, K; â) ã³äðîñîëüîâèé, áàãàòèé íà Cl, K, Na (íàïðèêëàä [35, 36, 38, 39,
45]). Ââàæàþòü, ùî íàé÷àñò³øå ñïîñòåðåæóâàí³ ìóëüòèêîìïîíåíòí³ ì³íåðàëüí³
àñîö³àö³¿ ðàçîì ç ëóãàìè ³ ëåòêèìè ðå÷îâèíàìè áóëè çàõîïëåí³ àëìàçîì ó
âèãëÿä³ êàðáîíàòíî-ñèë³êàòíèõ, êàðáîíàòíèõ ÷è ñîëüîâèõ ðîçïëàâ³â, ÿê³ â
ïîäàëüøîìó óòâîðèëè ð³çí³ ìóëüòèôàçè çàëåæíî â³ä ñêëàäó ôëþ¿äó. Ö³ ôà-
çè ïðåäñòàâëåí³ êàðáîíàòàìè, ôëîãîï³òîì, á³îòèòîì, âèñîêîêðåìí³ºâîþ ñëþ-
äîþ, ê³àí³òîì, ³ëüìåí³òîì, ìàãíåòèòîì, ðóòèëîì, K,Fe-ñóëüô³äàìè, àïàòè-
òîì, ñèëüâ³íîì òîùî.
dzáðàíî¿ ³íôîðìàö³¿ ïðî ðåçóëüòàòè âèâ÷åííÿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü â àë-
ìàç³ òà ñèíãåíåòè÷íèõ äî íüîãî ì³íåðàë³â ùå íåäîñòàòíüî äëÿ ðîçóì³ííÿ
âñ³õ îñîáëèâîñòåé ãåíåçèñó åíäîãåííîãî àëìàçó. Ïðîòå âæå º ÷èìàëî äàíèõ,
ùî ðîçêðèâàþòü äåÿê³ òàºìíèö³ éîãî ñòàíîâëåííÿ. Âàãîìèé âíåñîê òóò íà-
ëåæèòü ðåçóëüòàòàì äîñë³äæåííÿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó ïàðàãåíåòè÷íîìó äî
àëìàçó ì³íåðàë³ – öèðêîí³ ê³ìáåðë³òîâîãî òèïó [6].
Îñê³ëüêè çà ðåçóëüòàòàìè äîñë³äæåííÿ öèðêîíó ê³ìáåðë³òîâîãî òèïó
îäåðæàíî âàæëèâó äëÿ ðåêîíñòðóêö³¿ óìîâ óòâîðåííÿ àëìàç³â ³íôîðìàö³þ,
ùî ñóòòºâî äîïîâíþº îòðèìàíó çà ôëþ¿äíèìè âêëþ÷åííÿìè â àëìàç³, îá-
´ðóíòóºìî, ùî â³í º ïàðàãåíåòè÷íèì äî íüîãî ì³íåðàëîì. Ïî-ïåðøå, â àë-
ìàç³ é öèðêîí³ âèÿâëåí³ áëèçüê³ (³äåíòè÷í³) çà ñêëàäîì ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ
[7], ùî âêàçóº íà ¿õ ð³ñò ³ç áëèçüêîãî (³äåíòè÷íîãî) çà ñêëàäîì ôëþ¿äó. ²ç
ñåðåäîâèùà, ùî çà õ³ì³÷íèì ñêëàäîì áëèçüêå äî âì³ñòó ôëþ¿äíèõ âêëþ-
÷åíü, ñèíòåçîâàíî êðèñòàëè àëìàçó [14]. Ïî-äðóãå, çíàõ³äêè ì³êðîêðèñòàë³â
àëìàçó â öèðêîí³ ³, íàâïàêè, ì³êðîâêëþ÷åíü öèðêîíó â êðèñòàëàõ àëìàçó
ï³äòâåðäæóþòü ìîæëèâ³ñòü ¿õ îäíî÷àñíîãî ðîñòó.
Öèðêîí ê³ìáåðë³òîâîãî òèïó õàðàêòåðèçóºòüñÿ òèïîìîðôíèìè îçíàêàìè,
ùî çóìîâëåí³ éîãî ðîñòîì ³ç ñïåöèô³÷íîãî ôëþ¿äó – ñîëüîâîãî ðîçïëàâó
[8]. Ó ì³íåðàë³ âñòàíîâëåíî ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ, ðîçì³ðè ÿêèõ íàáàãàòî
á³ëüø³ çà âèÿâëåí³ â àëìàçàõ: â³äïîâ³äíî 10–20, ³íîä³ äî 40–50 (öèðêîí) òà
0,1–0,5, ³íîä³ äî 1 ìêì (àëìàç). Çà òàêèìè ðîçì³ðàìè ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó
öèðêîí³ îòðèìàíî íîâó ãåíåòè÷íó ³íôîðìàö³þ. Öå ñòîñóºòüñÿ â³çóàëüíîãî
âèçíà÷åííÿ ð³çíèõ òèï³â âêëþ÷åíü (ðèñ. 5), ñï³ââ³äíîøåíü ì³æ ôàçàìè ó
âêëþ÷åííÿõ, òåìïåðàòóð ãîìîãåí³çàö³¿ (Òã), îö³íêè äèíàì³÷íî¿ â’ÿçêîñò³
ôëþ¿äó çà òåìïåðàòóð, áëèçüêèõ äî Òã âêëþ÷åíü, îñîáëèâîñòåé çì³íè àãðå-
ãàòíîãî ñòàíó âì³ñòó âêëþ÷åíü ï³ä ÷àñ ¿õ íàãð³âàííÿ é îõîëîäæåííÿ. Çà
îñòàííüîþ ³íôîðìàö³ºþ áåç äîäàòêîâèõ äîñë³äæåíü âñòàíîâëþþòü âì³ñò
âêëþ÷åííÿ – ðîçêðèñòàë³çîâàíèé ñîëüîâèé ÷è ñèë³êàòíèé ðîçïëàâ [8]. Êð³ì
òîãî, öèðêîí â³äçíà÷àºòüñÿ çíà÷íî ìåíøîþ, í³æ àëìàç, ì³öí³ñòþ, òîìó çà
³äåíòè÷íèõ óìîâ çì³íè ÐÒ-óìîâ ì³íåðàëîóòâîðåííÿ (âèêèäó ìàòåð³àëó ç
ãëèáèí ìàíò³¿ ó âåðõí³ øàðè êîðè é íà çåìíó ïîâåðõíþ) ôëþ¿äí³ âêëþ÷åí-
íÿ ó êðèñòàëàõ öèðêîíó çàçíàþòü åêñïëîçèâíîãî ðîçòð³ñêóâàííÿ, à â àëìàç³
âîíè çàëèøàòüñÿ íåóøêîäæåíèìè.
Ðîçòð³ñêóâàííÿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ öèðêîíó, ç îäíîãî áîêó,
çàâàæàº, à ç ³íøîãî – äîïîìàãຠâ³äòâîðåííþ óìîâ ñòàíîâëåííÿ ê³ìáåðë³ò³â.
Òàê, ïðîöåñ ðîçòð³ñêóâàííÿ çìåíøóº çàãàëüíó ãóñòèíó âì³ñòó ìàòåðèíñüêèõ
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 23
Ðèñ. 5. Ðîçòð³ñêàí³ ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ ó öèðêîí³ ê³ìáåðë³òîâîãî òèïó:
à–â – ïåðâèíí³ âêëþ÷åííÿ ðîçêðèñòàë³çîâàíîãî ñîëüîâîãî ðîçïëàâó, ¿õíÿ ãàçîâà ôàçà ðîçì³ùóºòüñÿ
â ³íòåðñòèö³ÿõ ì³æ òâåðäèìè ôàçàìè, òîìó âîíà íå êîíöåíòðóºòüñÿ â îäíîìó ì³ñö³ ³ íå âèä³ëÿºòüñÿ
íà ôîòîãðàô³ÿõ; ã – ïåðâèííå (?) âêëþ÷åííÿ çáàãà÷åíîãî ð³äèíîþ ôëþ¿äó, âíàñë³äîê ÷îãî ãàçîâà ôà-
çà íàáóâຠôîðìè áóëüáàøêè
ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ³ òàêèì ÷èíîì çóìîâëþº ï³äâèùåííÿ òåìïåðàòóðè ¿õ
ãîìîãåí³çàö³¿ ïîð³âíÿíî ç Òã íåðîçòð³ñêàíèõ âêëþ÷åíü. Ïðîòå â³í ðåàãóº íà
äóæå âàæëèâ³ çì³íè ÐÒ-ïàðàìåòð³â ì³íåðàëîóòâîðåííÿ: îñê³ëüêè ó öèðêîí³
ðîçòð³ñêàëèñü ÿê âêëþ÷åííÿ áåçâîäíîãî ðîçêðèñòàë³çîâàíîãî ñîëüîâîãî
ðîçïëàâó (òèï 1), òàê ³ çáàãà÷åíîãî âîäîþ ôëþ¿äó (òèï 2), ìîæíà ñòâåðäæó-
âàòè, ùî âèêèä ìàíò³éíîãî ìàòåð³àëó íà ïîâåðõíþ Çåìë³ â³äáóâñÿ âæå ï³ñëÿ
çáàãà÷åííÿ àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó âîäîþ (ðèñ. 5).
Íà ïðèøë³ôîâàí³é ïîâåðõí³ âêëþ÷åíü òèïó 1 çà äàíèìè åëåêòðîííî-
çîíäîâîãî àíàë³çó (ì³êðîàíàë³çàòîð JCXA-733) âñòàíîâëåíî äâ³ ãðóïè ì³íå-
ðàëüíèõ ôàç. Ïåðøà, ùî çà ïëîùåþ äåùî á³ëüøà çà 50 % ïðèøë³ôîâàíî¿
ïîâåðõí³ âêëþ÷åííÿ, ì³ñòèòü àëþì³í³é, êðåìí³é, íàòð³é, êàë³é, êàëüö³é, à
òàêîæ ó âåëèê³é ê³ëüêîñò³ ôîñôîð, õëîð, ôòîð ³ äîì³øêó ñ³ðêè. Äðóãà ãðóïà,
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 624
éìîâ³ðíî, ïðåäñòàâëåíà êàëüöèòîì [8]. Öÿ ôàçà áóðõëèâî ðåàãóº ³ç ñîëÿíîþ
êèñëîòîþ. Âêëþ÷åííÿ ì³ñòÿòü, ìîæëèâî, ³ CaCl2, îñê³ëüêè ó âêëþ÷åííÿõ,
ðîçãåðìåòèçîâàíèõ ó ïðîöåñ³ íàãð³âàííÿ, â óìîâàõ çáåð³ãàííÿ íà ïîâ³òð³
ç’ÿâëÿºòüñÿ âîäíèé ðîç÷èí óíàñë³äîê ïîãëèíàííÿ ö³ºþ ñïîëóêîþ âîëîãè ³ç
ïîâ³òðÿ. Çà ñêëàäîì âêëþ÷åííÿ òèïó 1 ïîä³áí³ äî ôëþ¿äíèõ êàðáîíàòèòî-
âèõ âêëþ÷åíü â àëìàç³.
Ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ òèïó 2 ó öèðêîí³ ç ðîçñèïèù ðàéîíó Æóí³íà (øòàò
Ìàòó-Ãðîñó, Áðàçèë³ÿ), à òàêîæ ³ç òðóáêè Êîôô³ôîíòåéí (ÏÀÐ) ì³ñòÿòü ð³äêó
ôàçó âîäíîãî (ã³äðîñèë³êàòíîãî ?) ðîç÷èíó (âì³ñò ãàçó ñòàíîâèòü îð³ºíòîâ-
íî 10–15 % îá’ºìó âêëþ÷åííÿ). Çà äîïîìîãîþ ìåòîä³â òðàíñì³ñ³éíî¿
åëåêòðîííî¿ ì³êðîñêîﳿ (ÒÅÌ) óñòàíîâëåíî, ùî ìàòåðèíñüêå âêëþ÷åííÿ ì³-
ñòèòü êàðáîíàò, Ti-ìàãíåòèò, ôëîãîï³ò, KCl, NaCl. Ôàçà Ti-ìàãíåòèòó çîíàëü-
íà: ïåðèôåð³éíà çîíà çáàãà÷åíà Nb2O5 [7]. Ó ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åííÿõ öüîãî òè-
ïó, ìîæëèâî, ñë³ä ðîçð³çíÿòè ÿê ì³íåðàëè-â’ÿçí³ (äî÷³ðí³ ì³íåðàëè), òàê ³
êñåíîãåíí³ ì³íåðàëüí³ ôàçè. Äî ïåðøèõ, íàïåâíî, íàëåæàòü êàðáîíàò, KCl,
NaCl, äî äðóãèõ – ôëîãîï³ò, Ti-ìàãíåòèò. Öÿ äóìêà ï³äòâåðäæóºòüñÿ õ³ì³÷íèì
ñêëàäîì äî÷³ðí³õ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü (äî 1–2 ìêì), ùî âèíèêëè âíàñë³äîê
çàë³êîâóâàííÿ òð³ùèí ðîçðèâó íàâêîëî ìàòåðèíñüêîãî âêëþ÷åííÿ. ¯õí³é âì³ñò
(Ca+C+O) â³äçíà÷àºòüñÿ íåêðèñòàë³÷íèì ñòàíîì ðå÷îâèíè, îñê³ëüêè ö³ âêëþ-
÷åííÿ ó ïðîöåñ³ ï³äãîòóâàííÿ ïðåïàðàò³â äëÿ âèâ÷åííÿ ìåòîäàìè ÒÅÌ íå áóëè
ïîøêîäæåí³ ³ çáåðåãëè âîäíèé ðîç÷èí. Öÿ õàðàêòåðèñòèêà âêëþ÷åíü âêàçóº,
ùî êàðáîíàò ó ðîç÷èí³ ïåðåáóâàâ, ³ìîâ³ðíî, ó ìåòàñòàá³ëüíîìó (ïåðåíàñè÷åíî-
ìó) ñòàí³ é òîìó íå óòâîðèâ êðèñòàë³÷íî¿ ôàçè. Âêëþ÷åííÿ òèïó 2 ïîä³áí³ äî
ã³äðîñîëüîâèõ âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó.
Òåìïåðàòóðà ãîìîãåí³çàö³¿ ðîçòð³ñêàíèõ âêëþ÷åíü áåçâîäíîãî ðîçêðèñòàë³-
çîâàíîãî ñîëüîâîãî ðîçïëàâó (òèï 1) ó öèðêîí³ ç òðóáêè Êîôô³ôîíòåéí (ÏÀÐ)
ñòàíîâèòü 890–920 °Ñ, à ðîçòð³ñêàíèõ âêëþ÷åíü ôëþ¿äó, çáàãà÷åíîãî ð³äè-
íîþ (òèï 2 – öèðêîí òðóáêè Êîôô³ôîíòåéí òà ³ç ðîçñèïèù ðàéîíó Æóí³-
íà), ïåðåâèùóº 1050 °Ñ. Íåî÷³êóâàíî âèñîê³ çíà÷åííÿ Òã âêëþ÷åíü ôëþ¿äó,
çáàãà÷åíîãî ð³äèíîþ, çàñâ³ä÷óþòü, ùî îñòàííÿ ïðåäñòàâëåíà íå çâè÷àéíèì âîä-
íèì ðîç÷èíîì, à, ìîæëèâî, ã³äðîñèë³êàòíèì. Ìîæíà òàêîæ ñòâåðäæóâàòè, ùî
òåìïåðàòóðà ì³íåðàëîóòâîðåííÿ ³ç çáàãà÷åííÿì ôëþ¿äó öèì ðîç÷èíîì çðîñòàëà.
Õ³ì³÷íèé àíàë³ç âòîðèííîãî âêëþ÷åííÿ ñèë³êàòíîãî ñêëà ó öèðêîí³ ðîçñè-
ïèùà ðàéîíó Æóí³íà, ùî óòâîðèëîñÿ íà ì³ñö³ âèëóãîâàíîãî, éìîâ³ðíî, êðèñ-
òàëèêà àïàòèòó, â³äïîâ³äຠñêëàäó ñèë³êàòíîãî ðîçïëàâó, çáàãà÷åíîãî êà볺ì
(SiO2 – 59,70; Al2O3 – 17,18; K2O – 14,96; FeO – 5,54 %).
Îáãîâîðåííÿ. Çà ñêëàäîì ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü â àëìàç³ òà ì³íåðàë³â
ïîð³ä, â ÿêèõ òðàïëÿþòüñÿ êðèñòàëè àëìàçó, ñôîðìóâàëàñÿ, íà ïåðøèé ïîãëÿä,
äîñòàòíüî ïåðåêîíëèâà, àëå, ÿê ìè ãàäàºìî, õèáíà â ñâî¿é îñíîâ³, äóìêà
ïðî êðèñòàë³çàö³þ àëìàçó ³ç ñèë³êàòíèõ ðîçïëàâ³â ð³çíîãî ñêëàäó, ÿêà é íèí³
äîì³íóº ñåðåä ãåîëîã³â. Âîíà ´ðóíòóºòüñÿ íà äîâ³ëüíîìó òâåðäæåíí³, ùî
á³ëüø³ñòü ì³íåðàë³â – ñèíãåíåòè÷í³ äî àëìàçó âêëþ÷åííÿ. Àíàë³ç ñêëàäó
âêëþ÷åíü ó ñèíòåòè÷íèõ àëìàçàõ âèÿâèâ ì³íåðàëè, ùî íå ìàþòü í³ÿêîãî
â³äíîøåííÿ äî ôëþ¿äó, â ÿêîìó ðîñëè êðèñòàëè àëìàçó, à ì³ñòÿòüñÿ ó ðå÷î-
âèí³ êîíòåéíåðà, ÿêèé âèêîðèñòîâóâàëè ï³ä ÷àñ ñèíòåçó (íàïðèêëàä [21, 25]).
Ïîä³áíà ñèòóàö³ÿ, ìîæëèâî, ðåàë³çóºòüñÿ ó ïðèðîä³: òâåðä³ ìàíò³éí³ ïîðîäè â³-
ä³ãðàâàëè ëèøå ðîëü ñâîºð³äíîãî “êîíòåéíåðà”, â ÿêîìó çà ïåâíèõ óìîâ
êðèñòàë³çóâàâñÿ àëìàç.
Âèçíà÷åí³ çà àñîö³àö³ÿìè ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü â àëìàç³ óìîâè ¿õ êðèñòà-
ë³çàö³¿ íå ìîæóòü âèêëèêàòè ïîâíî¿ äîâ³ðè, îñê³ëüêè, ïî ñóò³, äîâ³ëüíî ïðè-
éìàºòüñÿ, ùî âîíè (ì³íåðàëè-âêëþ÷åííÿ) ïåðåâàæíî ðîñëè ç ³äåíòè÷íîãî
ôëþ¿äó îäíî÷àñíî ç àëìàçîì. ßêùî çíà÷åííÿ ÐÒ-ïàðàìåòð³â, âñòàíîâëåí³ çà
ì³íåðàëüíèìè àñîö³àö³ÿìè âêëþ÷åíü, ùå ìîæóòü ñòîñóâàòèñü óìîâ ôîðìó-
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 25
âàííÿ ïîð³ä, â ÿêèõ êðèñòàë³çóâàâñÿ (à òî÷í³øå, ïåðåáóâàâ) àëìàç, òî òâåð-
äæåííÿ ïðî ð³ñò àëìàçó ³ç ñèë³êàòíîãî ðîçïëàâó (çà òàêîþ ëîã³êîþ – ³ç ð³ç-
íîãî çà ñêëàäîì ïåðèäîòèòîâîãî ñêëàäó ÷è åêëîã³òîâîãî) º áåçäîêàçîâèì.
Òóò íå ³ñíóº í³ÿêî¿ ñóïåðå÷íîñò³, òîìó ùî êðèñòàë³çàö³ÿ àëìàçó â³äáóâàëàñü,
ÿê âêàçóþòü ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó ³
ïàðàãåíåòè÷íîãî äî íüîãî öèðêîíó ê³ìáåðë³òîâîãî òèïó, íå ³ç ñèë³êàòíîãî
ðîçïëàâó, à ç ³íøèõ çà ñêëàäîì ôëþ¿ä³â. Âèÿâëåí³ â àëìàç³ àñîö³àö³¿ ì³íå-
ðàëüíèõ âêëþ÷åíü ïîòðàïèëè, éìîâ³ðíî, â àëìàçîóòâîðþâàëüíèé ôëþ¿ä ÿê
êñåíîãåíí³ ôàçè ³ç óëüòðàîñíîâíèõ ïîð³ä òà åêëîã³ò³â – òâåðäèõ ðå÷îâèí, â
ÿêèõ ïåðåáóâàâ öåé ôëþ¿ä. ²íøèìè ñëîâàìè, àñîö³àö³¿ ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü
â àëìàç³ â³äîáðàæàþòü ïåâíîþ ì³ðîþ ëèøå ì³ñöå éîãî êðèñòàë³çàö³¿, òîáòî
îñîáëèâîñò³ ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó ñóáñòðàòó ð³çíèõ ãëèáèííèõ çîí Çåìë³.
Îñê³ëüêè òèñê âèçíà÷àþòü ãëèáèíîþ ñåðåäîâèùà ì³íåðàëîóòâîðåííÿ, òî â³ä-
òâîðåí³ çà àñîö³àö³ÿìè ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü â àëìàç³ çíà÷åííÿ òèñêó â³äïîâ³-
äàþòü ³ óìîâàì óòâîðåííÿ àëìàçó. Íàÿâí³ñòü â îêðåìèõ êðèñòàëàõ àëìàçó àñî-
ö³àö³é ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü, ùî íàëåæàòü ³ åêëîã³òàì, ³ óëüòðàîñíîâíèì ïîðî-
äàì, çóìîâëåíà, íà íàø ïîãëÿä, âèíåñåííÿì ³ çì³øóâàííÿì ì³íåðàëüíèõ ôàç,
âèëó÷åíèõ ³ç ïîð³ä ð³çíèõ ãëèáèííèõ çîí ë³òîñôåðè, â ïðîöåñ³ öèðêóëÿö³¿ ïî ¿¿
òð³ùèíàõ àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó.
Ôëþ¿äí³ âêëþ÷åííÿ ó öèðêîí³ ê³ìáåðë³òîâîãî òèïó [7, 8] çà õ³ì³÷íèì
ñêëàäîì ïîä³áí³ äî âèâ÷åíèõ ó êðèñòàëàõ àëìàçó. Âîíè çà ðîçì³ðàìè çíà÷íî
á³ëüø³ çà âèÿâëåí³ â àëìàçàõ, ùî äàëî çìîãó îäåðæàòè íîâó ãåíåòè÷íó ³í-
ôîðìàö³þ [6], ÿêà çâîäèòüñÿ äî òàêèõ îñíîâíèõ çäîáóòê³â.
1. Çà òåìïåðàòóðàìè ôàçîâèõ ïåðåõîä³â ó ïðîöåñ³ íàãð³âàííÿ ïåðâèííèõ
âêëþ÷åíü òèïó 1 îö³íåíî òåìïåðàòóðó êðèñòàë³çàö³¿ àëìàçó çà ó÷àñòþ áåçâîä-
íîãî ñîëüîâîãî ðîçïëàâó. Íèæí³ì çíà÷åííÿì ¿¿ â³äïîâ³äຠòåìïåðàòóðà, çà
ÿêî¿ âì³ñò âêëþ÷åííÿ ñòຠð³äêèì (ðîçïëàâîì). Íà íå¿ âêàçóþòü ïåðø³ ïîðö³¿
ðîçïëàâó ó âêëþ÷åííÿõ, ùî ô³êñóþòüñÿ âæå çà òåìïåðàòóðè, äåùî á³ëüøî¿,
í³æ 550–600 °Ñ, à òàêîæ òåìïåðàòóðà áëèçüêî 700–750 °Ñ, çà ÿêî¿ ñïîñòå-
ð³ãàºòüñÿ ð³çêà ðîçêðèñòàë³çàö³ÿ ðîçïëàâó ï³ä ÷àñ îõîëîäæåííÿ âêëþ÷åííÿ.
ijéñí³ òåìïåðàòóðè êîíñåðâàö³¿ âêëþ÷åíü, ³ìîâ³ðíî, áëèçüê³ äî Òã (890–
920 °Ñ ) [8]. Âîíè, ìîæëèâî, º íàâ³òü äåùî ìåíøèìè çà íå¿, îñê³ëüêè, ç îä-
íîãî áîêó, Òã ìàòåðèíñüêèõ âêëþ÷åíü á³ëüøà çà Òã âêëþ÷åíü äî ðîçòð³ñêó-
âàííÿ. Ç ³íøîãî áîêó, ùî òàêîæ ï³äñèëþº ïåðøèé ÷èííèê, çîâí³øí³é
ôëþ¿äíèé òèñê çìåíøóº îá’ºì âêëþ÷åííÿ (òîáòî çá³ëüøóº çàãàëüíó ãóñòèíó
éîãî âì³ñòó), ùî ñóïðîâîäæóºòüñÿ çíèæåííÿì Òã. Ç ïîäàëüøèì çá³ëüøåí-
íÿì òåìïåðàòóðè ó âêëþ÷åíí³ òèñê ôëþ¿äó çðîñòàòèìå ð³çê³øå ïîð³âíÿíî ç
éîãî òèñêîì ó ìàòåðèíñüêîìó âêëþ÷åíí³ (³çîõîðè ôëþ¿äó á³ëüøî¿ ãóñòèíè
ìàþòü á³ëüø³ çíà÷åííÿ dP/dT). Ïðîòå äëÿ âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ïîòð³áí³,
áåçóìîâíî, ÷èñëîâ³ îá´ðóíòóâàííÿ.
2. Â’ÿçê³ñòü âì³ñòó âêëþ÷åíü òèïó 1 çà òåìïåðàòóðè, áëèçüêî¿ äî Òã, äó-
æå ìàëà é îð³ºíòîâíî â³äïîâ³äຠâ’ÿçêîñò³ âîäè çà òåìïåðàòóðè 20 °Ñ: ïîì³-
òíî, ùî íåïðîçîð³ ì³êðîñêîï³÷í³ ôàçè ó ïîðîæíèí³ âêëþ÷åííÿ ðóõàþòüñÿ
íàñò³ëüêè øâèäêî, í³áè âîíà çàïîâíåíà âîäîþ. Âîíî ³ íå äèâíî, òîìó ùî
ðîçïëàâè ³ ñîëåé, ³ ìåòàë³â â³äçíà÷àþòüñÿ äóæå ìàëîþ â’ÿçê³ñòþ.
3. Âèêèä ìàíò³éíîãî ìàòåð³àëó ó çåìíó êîðó â³äáóâàâñÿ âæå ï³ñëÿ çáàãà-
÷åííÿ ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó âîäîþ, îñê³ëüêè ó öèðêîí³ ðîçòð³ñ-
êàíèìè âèÿâèëèñÿ ÿê âêëþ÷åííÿ, ùî çàõîïèëè áåçâîäíèé ñîëüîâèé ðîç-
ïëàâ, òàê ³ âêëþ÷åííÿ çáàãà÷åíîãî âîäîþ ôëþ¿äó. Çðîñòàííÿ âì³ñòó âîäè ó
ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîìó ñåðåäîâèù³ ñóïðîâîäæóâàëîñÿ íå ëèøå ï³äâèùåí-
íÿì òåìïåðàòóðè, à é ïëàâëåííÿì ïîð³ä, ÿê³ ì³ñòèëè ôëþ¿ä, ³ ó ê³íöåâîìó
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 626
íàñë³äêó ñïðîâîêóâàëî âèêèä ìàíò³éíîãî ìàòåð³àëó â íàïðÿìêó çåìíî¿ ïî-
âåðõí³ ç óòâîðåííÿì ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê, äàéîê, ñèë³â.
Ïåðåäáà÷àºòüñÿ [11], ùî ëèøå çà äîñòàòíüî¿ ê³ëüêîñò³ (îð³ºíòîâíî 35 %
îá’ºìó) ðîçïëàâ çäàòåí ÷åðåç ð³çíèöþ ó ãóñòèíàõ (ðîçïëàâó – 2,7—2,8, ïîð³ä
3,2–3,15 ã/ñì3) çóìîâëþâàòè ìàíò³éíèé ìàãìàòèçì ³ ñïðèÿòè âèäàëåííþ
íàäëèøêîâîãî ðîçïëàâó ç ìàíò³¿. Ïðîòå íàäõîäæåííÿ àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî
ôëþ¿äó, ùî â³äçíà÷àºòüñÿ äóæå ìàëîþ â’ÿçê³ñòþ, ó âåðõí³ ãîðèçîíòè çåìíî¿
êîðè ìîæëèâå ïî îñëàáëåíèõ çîíàõ (çîíàõ òð³ùèíóâàòîñò³ ãëèáèííèõ ðîç-
ëîì³â) ³ çà çíà÷íî ìåíøî¿ éîãî ê³ëüêîñò³. Íà íàø ïîãëÿä, çà òàêèì ìåõàí³ç-
ìîì ìîãëè óòâîðèòèñÿ ìåòàìîðô³÷í³ ïîðîäè ð³çíîãî ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó ç
âåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ ì³êðîêðèñòàëèê³â àëìàçó.
̳í³ìàëüíó øâèäê³ñòü ôëþ¿äíîãî ïîòîêó, çäàòíîãî ïåðåíîñèòè êðèñòà-
ëèêè àëìàçó ç ãëèáèí ìàíò³¿ ó âåðõí³ ãîðèçîíòè Çåìë³, ìîæíà îö³íèòè çà
ôîðìóëîþ Ñòîêñà. ̳êðîêðèñòàëèêè àëìàçó ðîçì³ðîì 400 ìêì ìîæóòü ïå-
ðåíîñèòèñÿ ôëþ¿äîì ãóñòèíîþ 2,8 ã/ñì3 ³ â’ÿçê³ñòþ, ÿêà â³äïîâ³äຠâ’ÿçêîñ-
ò³ âîäè, çà óìîâè, ùî øâèäê³ñòü éîãî ïîòîêó ïåðåâèùóâàòèìå îð³ºíòîâíî
220 ì/ãîä. Çà àíàëîã³÷íèõ óìîâ á³ëüø³ çà ðîçì³ðàìè êðèñòàëèêè àëìàçó ìî-
æóòü âèíîñèòèñÿ íàãîðó ëèøå á³ëüø øâèäê³ñíèìè ôëþ¿äíèìè ïîòîêàìè.
Êð³ì òîãî, ï³ä ÷àñ ðóõó àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó ïî ñèñòåì³ òð³ùèí
â³äáóâàòèìåòüñÿ çàòðèìêà ó òð³ùèíàõ á³ëüøèõ çà ðîçì³ðàìè êðèñòàëèê³â àë-
ìàçó (òîáòî ñâîºð³äíå ô³ëüòðóâàííÿ ôëþ¿äó òð³ùèíàìè). Ó òàêèé ñïîñ³á íà-
êîïè÷óâàëèñÿ ì³êðîêðèñòàëèêè àëìàçó â óæå çãàäóâàíèõ ìåòàìîðô³÷íèõ ïî-
ðîäàõ. Ïðîòå éìîâ³ðí³ñòü çíàõîäæåííÿ òóò äîñòàòíüî âåëèêèõ êðèñòàëèê³â àë-
ìàçó, íà íàøó äóìêó, äóæå ìàëà.
Ùîäî ïîõîäæåííÿ ð³äêî¿ ôàçè àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó. Êàðáîíàò-
íèé ðîçïëàâ â àñòåíîñôåðí³é çîí³ Çåìë³ ì³ã óòâîðèòèñÿ âíàñë³äîê íàäõîäæåí-
íÿ äî íå¿ âèñîêîòåìïåðàòóðíèõ ïîòîê³â ÑÎ2-ôëþ¿äó – çâè÷íîãî êîìïîíåíòà
óëüòðàîñíîâíèõ ìàãì, íà ùî, çîêðåìà, âêàçóþòü âêëþ÷åííÿ â êðèñòàëàõ îë³â³-
íó óëüòðàìàô³òîâèõ íîäóë³â ó áàçàëüòàõ áàãàòüîõ ðàéîí³â ñâ³òó [20]. Ó òàêîìó
ðàç³ éîãî ãåíåðàö³ÿ ìîãëà â³äáóâàòèñÿ çà ñõåìîþ: Ca(Mg, Fe)[Si2 O6] + 2CO2 =
= Ca(Mg, Fe) [CO3]2 + 2SiO2 àáî (Mg, Fe)2 (SiO4) + 2CO2 = 2(Mg, Fe)(CO3) +
+ SiO2. Ïîÿâó âîäè â àëìàçîóòâîðþâàëüíîìó ôëþ¿ä³, íàé³ìîâ³ðí³øå, ñë³ä ïî-
â’ÿçóâàòè ç ðåàêö³ÿìè ì³æ ãàçîâèìè êîìïîíåíòàìè çà ó÷àñòþ âîäíþ, ùî íàä-
õîäÿòü ç íèæ÷èõ îáîëîíîê Çåìë³. Äæåðåëîì ¿¿ ìîãëà áóòè ³ ìîðñüêà âîäà (ñóá-
äóêö³ÿ ìîðñüêèõ îñàä³â ³, íàïåâíî, çì³íåíèõ ìîðñüêîþ âîäîþ áàçàëüò³â [36]).
Âèñíîâêè. 1. Ñèíãåíåòè÷íèìè äî àëìàçó ì³íåðàëàìè-âêëþ÷åííÿìè º ëèøå
àëìàç, ãðàíàò ³ îë³â³í (?), òîìó òâåðäæåííÿ ïðî êðèñòàë³çàö³þ àëìàçó ³ç óëüòðà-
áàçèòîâèõ ìàãì ð³çíîãî ñêëàäó àáî åêëîã³òîâèõ, ùî íèí³ äîì³íóº ñåðåä ãåî-
ëîã³â, º ïîìèëêîâèì. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü ì³íåðàë³â-âêëþ÷åíü â àëìàç³ ïðåä-
ñòàâëåíà ïðîòîãåíåòè÷íèì òèïîì. гäê³ñí³ çíàõ³äêè ñèíãåíåòè÷íèõ ì³íåðàë³â-
âêëþ÷åíü â àëìàç³, íàé³ìîâ³ðí³øå, âêàçóþòü íà òå, ùî ¿õ ñóì³ñíèé ç àëìàçîì
ð³ñò â³äáóâàâñÿ ð³äêî ³ áóâ êîðîòêîòðèâàëèì â³äíîñíî ÷àñó êðèñòàë³çàö³¿ àëìàçó.
2. Àëìàçîóòâîðþâàëüíèé ôëþ¿ä, çà äàíèìè âèâ÷åííÿ ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü
ó êðèñòàëàõ àëìàçó, õàðàêòåðèçóºòüñÿ ð³çíîìàí³òíèì õ³ì³÷íèì ñêëàäîì: êàðáî-
íàòèòîâèì, âîäíî-êðåìíåçåìèñòèì, âîäíèõ ðîçñîë³â, òîáòî íå â³äïîâ³äàº
ñêëàäó ñèë³êàòíî¿ óëüòðàîñíîâíî¿ ÷è åêëîã³òîâî¿ ìàãìè. Á³ëüø-ìåíø ñò³éê³
ì³íåðàëüí³ àñîö³àö³¿ âêëþ÷åíü ó êðèñòàëàõ àëìàçó â³äòâîðþþòü ì³íåðàëüíèé
ñêëàä ïîðîäè, ïî òð³ùèíàõ ÿêèõ öèðêóëþâàâ àëìàçîóòâîðþâàëüíèé ôëþ¿ä,
ùî áðàâ ó÷àñòü ó ðîñò³ êðèñòàë³â.
3. Çà çíà÷íî á³ëüøèìè ðîçì³ðàìè ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü ó öèðêîí³ ê³ìáåðë³-
òîâîãî òèïó îäåðæàíî íîâó ãåíåòè÷íó ³íôîðìàö³þ. Âîíà ñòîñóºòüñÿ: à) åâî-
ëþö³¿ ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó: éîãî çì³íà â³äáóâàëàñü ó íàïðÿìêó
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 27
â³ä áåçâîäíèõ ñîëüîâèõ ðîçïëàâ³â, ó ñêëàä³ ÿêîãî ïåðåâàæàâ êàðáîíàò, äî
çáàãà÷åíîãî âîäîþ ôëþ¿äó; öåé ïðîöåñ ñóïðîâîäæóâàâñÿ ùå é ï³äâèùåííÿì
òåìïåðàòóðè; á) ÷àñó âèêèäó ìàíò³éíîãî ìàòåð³àëó â êîðó ³ íà ïîâåðõíþ Çåìë³:
â³í çä³éñíþâàâñÿ âæå ï³ñëÿ çáàãà÷åííÿ ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ñåðåäîâèùà
âîäîþ; â) ìàëèõ çíà÷åíü â’ÿçêîñò³ ôëþ¿äó, ùî îð³ºíòîâíî äîð³âíþº äèíàì³÷-
í³é â’ÿçêîñò³ âîäè çà òåìïåðàòóðè 20 °Ñ ³ àòìîñôåðíîìó òèñêó.
4. ²ç ãëèáèí ìàíò³¿ ó êîðó ³ íà ïîâåðõíþ Çåìë³ àëìàç ìîæå íàäõîäèòè
íà ð³çíèõ åòàïàõ åâîëþö³¿ àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó. Ïðè öüîìó, íà
íàø ïîãëÿä, ìîæëèâ³ äâà êðàéí³ âèïàäêè: ïåðøèé – óíàñë³äîê ìàíò³éíîãî
ìàãìàòèçìó çà óìîâè äîñòàòíüî¿ ê³ëüêîñò³ ðîçïëàâó â àñòåíîñôåð³ Çåìë³, ùî
óòâîðèâñÿ âíàñë³äîê ïëàâëåííÿ ïîð³ä ï³ä 䳺þ âîäîâì³ñíîãî ôëþ¿äó (çà
ñêëàäîì áëèçüêîãî äî âì³ñòó ôëþ¿äíèõ âêëþ÷åíü òèïó 2 ó öèðêîí³) ³ ï³äâè-
ùåííÿ òåìïåðàòóðè; äðóãèé – ó ïðîöåñ³ ïðîõîäæåííÿ ïî îñëàáëåíèõ çîíàõ
àñòåíîñôåðè é ë³òîñôåðè ìàëîâ’ÿçêîãî àëìàçîóòâîðþâàëüíîãî ôëþ¿äó
(íàé³ìîâ³ðí³øå, êàðáîíàòèòîâîãî, ùî çà ñêëàäîì áëèçüêèé äî âêëþ÷åíü òè-
ïó 1 ó öèðêîí³, îñê³ëüêè â³í ñïðè÷èíþº ëèøå ìåòàñîìàòè÷í³ çì³íè ïîð³ä, à
íå ¿õ ïëàâëåííÿ).
5. Àëìàçîóòâîðþâàëüíèé ôëþ¿ä – ñîëüîâèé ðîçïëàâ, îñíîâó ÿêîãî ñêëà-
äຠêàðáîíàò, ÷è âîäíèé ñîëüîâèé ðîç÷èí – õàðàêòåðèçóºòüñÿ âèñîêîþ åëåê-
òðîïðîâ³äí³ñòþ, äóæå ìàëîþ â’ÿçê³ñòþ, íåâèñîêîþ òåìïåðàòóðîþ. Çà öèìè
îçíàêàìè òàê³ ðîçïëàâè íàéë³ïøå â³äïîâ³äàþòü, çã³äíî ç ãåîô³çè÷íèìè äà-
íèìè, ð³äê³é ôàç³ àñòåíîñôåðè Çåìë³. Îòðèìàíà çà ôëþ¿äíèìè âêëþ÷åííÿ-
ìè â êðèñòàëàõ àëìàçó ³ öèðêîíó ³íôîðìàö³ÿ ïðÿìî âêàçóº íà ñêëàä ³ âëàñ-
òèâîñò³ ð³äêî¿ ôàçè àñòåíîñôåðè Çåìë³, ùî ³ñíóâàëà ï³ä ðàéîíàìè ïîøè-
ðåííÿ åíäîãåííîãî àëìàçó â çåìí³é êîð³.
ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ
1. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â. Ëåòó÷èå â àëìàçàõ èç ñåâåðíîé ÷àñòè Ðóññêîé ïëàòôîðìû //
Ìèíåðàë. ñá. Ëüâîâ. óí-òà. – 1990. – 44, ¹ 4. – Ñ. 14–18.
2. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â., Áåêåøà Ñ.Í., Âèííè÷åíêî Ò.Ã. è äð. Ãàçîâûå ïðèìåñè â àëìàçàõ ßêó-
òèè // Òàì æå. – 1987. – 41, ¹ 1. – Ñ. 25–32.
3. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â., Áåêåøà Ñ.Í., Âèííè÷åíêî Ò.Ã. è äð. Ïðèìåñè ãàçîâ â àëìàçàõ è ãðà-
íàòàõ èç êèìáåðëèòîâ Äàëäûíî-Àëàêèòñêîãî ðàéîíà ßêóòèè // Òàì æå. – 1989. – 43,
¹ 2. – Ñ. 83–86.
4. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â., Åôèìîâà Ý.Ñ. Êðèñòàëëîãðàôèÿ âêëþ÷åíèé îëèâèíà â àëìàçàõ //
Òàì æå. – 1974. – 28, ¹ 2. – Ñ. 67–71.
5. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â., Åôèìîâà Ý.Ñ., Æèõàðåâà Â.Ï., Ñîáîëåâ Í.Â. Êðèñòàëëîìîðôîëî-
ãèÿ âêëþ÷åíèé ãðàíàòà â ïðèðîäíûõ àëìàçàõ // Ãåîëîãèÿ è ãåîôèçèêà. – 1980. –
¹ 3. – Ñ. 12–22.
6. Âîçíÿê Ä.Ê., Êâàñíèöà Â.Í. Ôëþèäíûå âêëþ÷åíèÿ â àëìàçå è öèðêîíå êèìáåðëèòîâ:
èõ âêëàä â âîññòàíîâëåíèå ÐÒÕ-ïàðàìåòðîâ ñðåäû êðèñòàëëèçàöèè àëìàçà // Ìèíå-
ðàëîãè÷åñêèå ìóçåè. – ÑÏá: Èçä-âî ÑÏá. ãîñ. óí-òà, 2005. – Ñ. 215—218.
7. Âîçíÿê Ä.Ê., Êâàñíèöà Â.Í., Âèðò Ð. Ôëþèäíûå âêëþ÷åíèÿ è ýíäîãåííîå àëìàçîîá-
ðàçîâàíèå // Ìàòåðèàëû ìåæäóíàð. ñèìï. “Ñîâðåìåííûå ìåòîäû èññëåäîâàíèé è ïåðñ-
ïåêòèâà èñïîëüçîâàíèÿ âêëþ÷åíèé ìèíåðàëîîáðàçóþùèõ ñðåä â íàóêå è ïðàêòèêå”.
Óçáåêèñòàí, Òàøêåíò, 1—4 íîÿáðÿ, 2006 ã. – Òàøêåíò, 2006. – Ñ. 106–111.
8. Âîçíÿê Ä.Ê., Êâàñíèöà Â.Í., Õàðüêèâ À.Ä. è äð. Ïåðâàÿ íàõîäêà âêëþ÷åíèé ðàñêðèñ-
òàëëèçîâàííîãî ñîëåâîãî ìàãìàòè÷åñêîãî ðàñïëàâà â êðèñòàëëàõ öèðêîíà èç êèìáåð-
ëèòîâ // Ìèíåðàë. æóðí. – 1988. – 10, ¹ 4. – Ñ. 15–22.
9. Ãàðàíèí Â.Ê., Êóäðÿâöåâà Ã.Ï., Ìèõàéëè÷åíêî Î.À. è äð. Äèñêðåòíîñòü ïðîöåññà ïðèðîä-
íîãî àëìàçîîáðàçîâàíèÿ // Ìèíåðàë. æóðí. – 1989. – 11, ¹ 3. – Ñ. 3–19.
10. Ãåãóçèí ß.Å. Ìåõàíèçì è êèíåòèêà ïðåîáðàçîâàíèÿ ôîðì âêëþ÷åíèé â êðèñòàëëàõ //
Ïðîáëåìû ñîâðåìåííîé êðèñòàëëîãðàôèè. – Ì.: Íàóêà, 1975. – Ñ. 110–127.
11. Äîáðåöîâ Í.Ë. Ââåäåíèå â ãëîáàëüíóþ ïåòðîëîãèþ // Òð. Èí-òà ãåîëîãèè è ãåî-
ôèçèêè ÑÎ ÀÍ ÑÑÑÐ. – 1980. – Âûï. 456. – 200 ñ.
Д.К. Возняк, В.М. Квасниця
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 628
12. Êàëþæíûé Â.À. Îñíîâû ó÷åíèÿ î ìèíåðàëîîáðàçóþùèõ ôëþèäàõ. – Êèåâ: Íàóê.
äóìêà, 1982. – 238 ñ.
13. Êâàñíèöà Â.Í., Âèøíåâñêèé À.À., Âîçíÿê Ä.Ê. è äð. Àññîöèàöèÿ ïèðîï-ãðîññóëÿð-óâàðî-
âèòîâîãî ãðàíàòà è îëèâèíà â àëìàçå // Ìèíåðàë. æóðí. – 1992. – 14, ¹ 2. –
Ñ. 80–88.
14. Ëèòâèí Þ.À. Ñîñòàâû è ñâîéñòâà àëìàçîîáðàçóþùèõ ðàñïëàâîâ ìàíòèè ïî äàííûì
àíàëèòè÷åñêîé è ýêñïåðèìåíòàëüíîé ìèíåðàëîãèè // Ìèð ìèíåðàëîâ, êðèñòàëëîâ
è íàíîñòðóêòóð / Îòâ. ðåä. Í.Ï. Þøèí, Â.È. Ðàêèí. – Ñûêòûâêàð: Ãåîïðèíò,
2008. – Ñ. 173–184.
15. Ìàëüêîâ Á.À., Àñõàáîâ À.Ì. Äèôôóçèîííî-ïðåîáðàçîâàííûå êðèñòàëëè÷åñêèå âêëþ-
÷åíèÿ â îëèâèíàõ êàê ïîêàçàòåëè èõ êñåíîãåííîñòè â êèìáåðëèòàõ // Äîêë. ÀÍ
ÑÑÑÐ. – 1978. – 242, ¹ 3. – Ñ. 690–692.
16. Ìàëüêîâ Á.À., Àñõàáîâ À.Ì. Êðèñòàëëè÷åñêèå âêëþ÷åíèÿ ñ îêòàýäðè÷åñêîé îãðàíêîé
(îòðèöàòåëüíûå êðèñòàëëû) – ñâèäåòåëè êñåíîãåííîñòè àëìàçîâ â êèìáåðëèòàõ //
Òàì æå. – 1978. – 238, ¹ 3. – Ñ. 695–697.
17. Ìîêèåâñêèé Â.À., ßí Ôýí-Öçþíü. Íîâîå î òâåðäûõ âêëþ÷åíèÿõ â êðèñòàëëàõ // Çàï.
Âñåñîþç. ìèíåðàë. î-âà. – 1961. – 90, ¹ 5. – Ñ. 510–520.
18. Îðëîâ Þ. Ë. Ìèíåðàëîãèÿ àëìàçà. – Ì.: Íàóêà, 1984. – 264 ñ.
19. Îñòàïåíêî Ã.Ò. Òåðìîäèíàìè÷åñêèå óñëîâèÿ èäèîìîðôèçìà äëÿ ñîïðèêàñàþùèõñÿ
ìèíåðàëîâ // Äîêë. ÀÍ ÓÑÑÐ. Ñåð. Á. – 1987. – ¹ 9. – Ñ. 25–28.
20. Ðåääåð Ý. Ôëþèäíûå âêëþ÷åíèÿ â ìèíåðàëàõ.  2 ò. – Ì.: Ìèð, 1987. – Ò. 1. –
558 ñ.; Ò. 2. – 632 ñ.
21. Ñàìîéëîâè÷ Ì.È., Êîìîâ È.Ë., Êóòûðåâ Ô.Ø. è äð. Ê îáðàçîâàíèþ àëìàçîâ â ïðèðî-
äíûõ è ýêñïåðèìåíòàëüíûõ ñèñòåìàõ // Ñàìîðîäíîå ýëåìåíòîîáðàçîâàíèå â ýíäî-
ãåííûõ ïðîöåññàõ: Òð. Âñåñîþç. êîíô. ×. 3. – ßêóòñê, 1985. – Ñ. 62–65.
22. Ñîáîëåâ Í.Â. Ãëóáèííûå âêëþ÷åíèÿ â êèìáåðëèòàõ è ïðîáëåìà ñîñòàâà âåðõíåé
ìàíòèè. – Íîâîñèáèðñê: Íàóêà, 1974. – 263 ñ.
23. Ñîáîëåâ Í.Â., Áàðòîøèíñêèé Ç.Â., Åôèìîâà Ý.Ñ. è äð. Àññîöèàöèÿ îëèâèí–ãðàíàò–
õðîìäèîïñèä èç ÿêóòñêîãî àëìàçà // Äîêë. ÀÍ ÑÑÑÐ. – 1970. – 192, ¹ 6. –
Ñ. 1349–1352.
24. Ñîáîëåâ Í.Â., Áîòêóíîâ À.È., Áàêóìåíêî È.Ò., Ñîáîëåâ Â.Ñ. Êðèñòàëëè÷åñêèå âêëþ-
÷åíèÿ ñ îêòàýäðè÷åñêîé îãðàíêîé â àëìàçàõ // Òàì æå. – 1972. – 204, ¹ 1. –
Ñ. 192–195.
25. Ñóõàðåâ À.Å., Ïåòðîâñêèé Â.À. Ìèíåðàëîãèÿ êàðáîíàäî è ýêñïåðèìåíòàëüíûå ìîäå-
ëè èõ îáðàçîâàíèÿ. – Åêàòåðèíáóðã: Óðàë. îòä-íèå ÐÀÍ, 2007. – 193 ñ.
26. Bulanova G.P. The formation of diamond // J. Geochem. Explor. – 1995. – 53. – P. 1–23.
27. Brenker F.E., Stachel T., Harris J.W. Exhumation of lower mantle inclusions in diamonds
– ATEM investigation of retrograde phase transitions, reactions and exsolution // Earth
and Planet. Sci. Lett. – 2002. – 198. – Ð. 1–9.
28. Davies R., Griffin W.L., Pearson N.J. et. al. Diamonds from the deep: Pipe DO-27, Slave
Craton, Canada // Proceed. of the 7th Int. Kimberlite Conf. Vol. 1. – Cape Town, South
Africa: Red Roof Design, 1999. – Ð. 148–155.
29. Guthrie G. D., Veblen D. R., Navon O., Rossman G.R. Submicrometer fluid inclusions in
turbid-diamond coats // Earth and Planet. Sci. Lett. – 1991. – 105. – Ð. 1–12.
30. Harris J.W. Inclusions in diamond // The Properties of Natural and Syntetic diamonds
Diamond / Ed. J.E. Fild. London: Academic Press, 1979. – P. 555–591.
31. Harris J.W. The recognition of diamond inclusions. Pt. 1: Syngenetic inclusions // Indust.
Dia. Review. – 1968. – 28. – P. 402–410.
32. Harris J., Hutchison M.T., Hursthouse M. et. al. A new tetragonal silicate mineral occurring as
inclusions in lower-mantle diamonds // Nature. – 1997. – 387. – Ð. 486–488.
33. Hutchison M.T., Hursthouse M.B., Light M.E. Mineral inclusions in diamonds associations
and chemical distinctions around the 670-km discontinuity // Contrib. Mineral. Petrol. –
2001. – 142, ¹ 1. – P. 119–126.
34. Hayman P.C., Kopylova M.G., Kaminsky F.V. Lower mantle diamonds from Rio Soriso
(Juina area, Mato Grosso, Brazil) // Ibid. – 2005. – 149. – Ð. 430–445.
35. Izraeli E. S., Harris J. W., Navon O. Brine inclusions in diamonds: a new upper mantle
fluid // Earth and Planet. Sci. Lett. – 2001. – 187. – P. 323–332.
36. Izraeli E. S., Harris J. W., Navon O. Fluid and mineral inclusions in cloudi diamonds
from Koffiefontein, South Africa // Geochim. Cosmoschim. A. – 2004. – 68, ¹ 11. –
P. 2561–2575.
Мінеральні і флюїдні включення в кристалах алмазу і циркону із кімберлітів
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 29
37. Klein-BenDavid O., Izraeli E., Hauri E., Navon O. Fluid inclusions in diamonds from the
Diavik mine, Canada and the evolution of diamond forming fluids // Ibid. – 2007. – 71. –
Ð. 723–744.
38. Klein-BenDavid O., Izraeli E.S., Hauri E., Navon O. Mantle fluid evolution – a tale of
one diamond // Lithos. – 2004. – 77. – Ð. 243–253.
39. Klein-BenDavid O., Wirth R., Navon O. TEM imaging and analysis of nanoinclusions in
diamonds: a close look at diamond-growing fluids // The Amer. Mineralogist. – 2006. –
91. – Ð. 353–365.
40. Logvinova A.M., Wirth R., Fedorova E.N., Sobolev N.V. Nanometre-sized mineral and
fluid inclusions in cloudy Siberian diamonds: new insights on diamond formation //
Europ. J. Mineralogy. – 2008. – 20. – Ð. 317–331.
41. Meyer H.O.A. Inclusions in diamond // Mantle Xenoliths / Ed. P.H. Nixon. – New
York; Wiley; Chichester. – 1987. – P. 501–523.
42. Navon O. High internal-pressures in diamond fluid inclusions determined by infrared-
absorption // Nature. – 1991. – 353. – Ð. 746–748.
43. Navon O., Hutcheon I.D., Rossman G.R., Wasserburg G. J. Mantle-derived fluids in
diamond microinclusions // Ibid. – 1998. – 335. – Ð. 784–789.
44. Navon O., Izraeli E. S., Klein-BenDavid O. Fluid inclusions in diamond – the
carbonatitic connection // 8th Int. Kimberlite Conf., Victoria, June 22–27, 2003.
Program with Abstr. – Victoria: Nat. Resour. Can, 2003. – P. 46.
45. Schrauder M., Navon O. Hydrous and carbonatitic mantle fluids in fibrous diamond from
Jwaneng, Botswana // Geochim. Cosmochim. A. – 1994. – 58. – P. 76–771.
46. Stachel T., Harris J.W., Brey G.P., Joswig W. Kankan diamonds (Guinea) II: lower
mantle inclusion paragenesis // Contrib. Mineral. Petrol. – 2000. – 140. – Ð. 16–27.
47. Taylor L.A., Anand M., Promprated P. Diamond and their inclusions: are the criteria for
syngenetic valid? // 8th Int. Kimberlite Conf. Victoria, June 22–27, 2003. Long Abstr. –
Victoria: Nat. Resour. Can., 2003. – P. 1–5.
48. Tomlinson E.L., Jones A.P., Harris J.W. Co-existing fluid and silicate inclusions in mantle
diamond // Earth and Planet. Sci. Lett. – 2006. – 250. – Ð. 581–595.
49. Zedgenizov D.A., Kagi H., Shatsky V.S., Sobolev N.V. Carbonatitic melts in cuboid
diamonds from Udachnaya pipe (Yakutia): evidence from vibrational spectroscopy //
Mineralogical Magaz. – 2004. – 68. – Ð. 61–73.
Íàä³éøëà 26.05.2009
D.K. Voznyak, V.M. Kvasnytsya
MINERAL AND FLUID INCLUSIONS IN DIAMOND AND ZIRCON
CRYSTALS FROM KIMBERLITES AND THEIR GENETIC VALUE
Two syngenetic inclusions of pyrope-grossular-uvarovite composition and one inclusion of
olivine found in diamond single crystals from placers of the Billyakh river (Anabar Shield,
Russian Federation) were described in detail for the first time.
It was emphasized that only minerals-inclusions with clasic features of joint growth of
individuals (induction ribs and faces, pseudoribs, pseudofaces) are syngenetic to the diamond
according to D.P. Hryhoriev. Rare findings of syngenetic minerals-inclusions in the diamond
indicate to the fact that their joint with diamond growth was rarely observed in nature and it
was short-term in respect of the diamond crystallization time. Thus the assertion about
diamond crystallization from ultrabasite and eclogite magmas of different composition,
dominating now among geologists, is wrong. Such a conclusion is confirmed by the mineral and
chemical comopsition of fluid inclusions in diamond and zircon of kimberlite type – a mineral
paragenetic in respect of a diamond. Different ways of the mantle substance getting into the
Earth crust and to the Earth surface were proposed on the basis of evolution of diamond-
forming fluid.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58600 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:14:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Возняк, Д.К. Квасниця, В.М. 2014-03-28T20:12:40Z 2014-03-28T20:12:40Z 2009 Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення / Д.К. Возняк, В.М. Квасниця // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 14-29. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58600 549.211+548.4 Вперше детально описано два сингенетичні включення піроп-гро-
 суляр-уваровітового складу і одне олівіну (?), що виявлені у монокристалах алмазу із розсипищ р. Біллях (Анабарський щит, Російська Федерація). Підкреслено, що сингенетичними до алмазу є лише мінерали-включення з класичними ознаками сумісного росту індивідів (індукційні ребра і грані, псевдоребра і псевдограні), за Д.П. Григор’євим. Рідкісні знахідки сингенетичних мінералів-включень в алмазі вказують на те, що у природі їх сумісний з алмазом ріст відбувався рідко і був короткотривалим відносно часу кристалізації алмазу. Тому твердження про кристалізацію алмазу із ультрабазитових та еклогітових магм різного складу, яке домінує серед геологів, є помилковим. Такий висновок підтверджено мінеральним і хімічним складом флюїдних включень в алмазі та цирконі кімберлітового типу – парагенетичного до алмазу мінералу. На основі еволюції алмазоутворювального флюїду запропоновано різні способи надходження мантійної речовини у кору й на поверхню Землі. Two syngenetic inclusions of pyrope-grossular-uvarovite composition and one inclusion of olivine found in diamond single crystals from placers of the Billyakh river (Anabar Shield, Russian Federation) were described in detail for the first time. It was emphasized that only minerals-inclusions with clasic features of joint growth of individuals (induction ribs and faces, pseudoribs, pseudofaces) are syngenetic to the diamond according to D.P. Hryhoriev. Rare findings of syngenetic minerals-inclusions in the diamond indicate to the fact that their joint with diamond growth was rarely observed in nature and it was short-term in respect of the diamond crystallization time. Thus the assertion about diamond crystallization from ultrabasite and eclogite magmas of different composition, dominating now among geologists, is wrong. Such a conclusion is confirmed by the mineral and chemical comopsition of fluid inclusions in diamond and zircon of kimberlite type – a mineral paragenetic in respect of a diamond. Different ways of the mantle substance getting into the Earth crust and to the Earth surface were proposed on the basis of evolution of diamondforming fluid. uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Статті Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення Mineral and fluid inclusions in diamond and zircon crystals from kimberlites and their genetic value Article published earlier |
| spellingShingle | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення Возняк, Д.К. Квасниця, В.М. Статті |
| title | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення |
| title_alt | Mineral and fluid inclusions in diamond and zircon crystals from kimberlites and their genetic value |
| title_full | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення |
| title_fullStr | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення |
| title_full_unstemmed | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення |
| title_short | Мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення |
| title_sort | мінеральні і флюїдні включення в ендогенному алмазі та їхнє генетичне значення |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58600 |
| work_keys_str_mv | AT voznâkdk míneralʹnííflûídnívklûčennâvendogennomualmazítaíhnêgenetičneznačennâ AT kvasnicâvm míneralʹnííflûídnívklûčennâvendogennomualmazítaíhnêgenetičneznačennâ AT voznâkdk mineralandfluidinclusionsindiamondandzirconcrystalsfromkimberlitesandtheirgeneticvalue AT kvasnicâvm mineralandfluidinclusionsindiamondandzirconcrystalsfromkimberlitesandtheirgeneticvalue |