Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації

Наведено дані щодо хімічного складу і форм виділення сульфідних мінералів
 у мафітових породах коростенського та корсунь-новомиргородського комплексів. Найпоширенішими є пірит і піротин, що зазвичай містять помітну домішку міді, цинку та кобальту. В невеликій кількості наявні власні сульфідн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Записки Українського мінералогічного товариства
Дата:2010
Автор: Шумлянський, Л.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Українське мінералогічне товариство 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58699
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації / Л.В. Шумлянський // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 53-57. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860073450999119872
author Шумлянський, Л.В.
author_facet Шумлянський, Л.В.
citation_txt Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації / Л.В. Шумлянський // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 53-57. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Записки Українського мінералогічного товариства
description Наведено дані щодо хімічного складу і форм виділення сульфідних мінералів
 у мафітових породах коростенського та корсунь-новомиргородського комплексів. Найпоширенішими є пірит і піротин, що зазвичай містять помітну домішку міді, цинку та кобальту. В невеликій кількості наявні власні сульфідні мінерали цих елементів. Вміст нікелю та свинцю у сульфідах заліза значно менший і зазвичай не перевищує перших десятих відсотка. Для порівняння подано відомості про сульфідні мінерали в мафітових породах анортозит-рапаківігранітних комплексів Польщі та Норвегії. Представлены данные о химическом составе и форме выделения сульфидных минералов в мафитовых породах коростенского и корсунь-новомиргородского комплексов. Наиболее распространенными являются пирит и пирротин, которые обычно содержат заметную примесь меди, цинка и кобальта. В небольшом количестве присутствуют собственно сульфидные минералы этих элементов. Содержание никеля и свинца в сульфидах железа значительно меньше и обычно не превышает первых десятых процента. Для сравнения приведены сведения о сульфидных минералах в мафитовых породах анортозит-рапакивигранитных комплексов Польши и Норвегии. The paper contains information about chemical composition and appearance of sulphide minerals in mafic rocks of the Korosten and Korsun-Novomirgorod complexes. Predominant sulphides are pyrite and pyrrhotite that usually contain significant amount of Cu, Zn and Co. There are also small amount of properly minerals of the mentioned elements. The amount of Ni and Pb in iron sulphides is much less and usually does not exceed a few tenth parts of %. For comparison data on sulphide minerals in mafic rocks of anorthosite-rapakivi granite complexes in Poland and Norway are presented.
first_indexed 2025-12-07T17:11:55Z
format Article
fulltext �3ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 © Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ,   2010 Наукові повідомлення УДК 549.3 (477.42)  Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ  Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України  03680, м. Київ, пр-т Акад. Палладіна, 34  СУЛЬФІДНІ МІНЕРАЛИ В ГАбРОЇДАХ АНОРТОЗИТ-РАПАКІВІГРАНІТНОЇ ФОРМАЦІЇ Наведено дані щодо хімічного складу і форм виділення сульфідних мінералів у мафітових породах коростенського та корсунь-новомиргородського комп- лексів. Найпоширенішими є пірит і піротин, що зазвичай містять помітну до- мішку міді, цинку та кобальту. В невеликій кількості наявні власні сульфідні мінерали цих елементів. Вміст нікелю та свинцю у сульфідах заліза значно менший і зазвичай не перевищує перших десятих відсотка. Для порівняння подано відомості про сульфідні мінерали в мафітових породах анортозит- рапаківігранітних комплексів Польщі та Норвегії. Сульфідні мінерали — поширений, хоча й акцесорний компонент габроїдів, що входять до складу анортозит­ рапаківігранітних асоціацій. Зазвичай їх вміст не переви- щує 1—2 % об’єму породи. Під час петрографічних до- сліджень у прохідному світлі ці мінерали майже ніколи не діагностують на фоні значно рясніших виділень ільменіту й титаномагнетиту. Втім, як свідчать результати деталь- них мікрозондових досліджень, мінералогія сульфідів з габроїдних ільменіт­титаномагнетитових родовищ є надзвичайно цікавою, а самі ці мінерали можуть стано- вити неабиякий економічний інтерес. Зокрема, з анорто- зит­рапаківігранітними асоціаціями пов’язані принаймні два сульфідні родовища: міднорудна провінція Оокейп (O’okiep) у Південній Африці, приурочена до анортозитів і норитів світи Копеберг (Koperberg Suite), та гігантське нікель­мідно­кобальтове родовище Войсейс Бей (Voisey’s Bay), пов’язане з троктолітовими інтрузивами плутону Найн у Лабрадорі [5]. Мета роботи — привернути увагу дослідників іль- меніт­титаномагнетитових родовищ до цієї проблеми. Сульфідні мінерали в ільменітових родовищах Європи. Корінні ільменітові (або ільменіт­титаномагне- титові та ільменіт­титаномагнетит­апатитові) родовища зазвичай приурочені до рудоносних габроїдних масивів, що входять до складу анортозит­рапаківігранітних асо- ціацій (так званих AMCG комплексів — від англійської �4 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 Л.В. Шумлянський абревіатури для анортозит­мангерит­чарнокітових комплексів). Останнім ча- сом інтенсивно досліджують мінералогію єдиного в Європі корінного родо- вища ільменіту, що розробляється, — Теллнес, пов’язаного з анортозитовою провінцією Рогаланд у Південній Норвегії. Значних успіхів досягли польські дослідники у вивченні титанових руд, пов’язаних з анортозитовим масивом Сувалки. Стисло зупинимось на результатах цих досліджень. Згідно із особистим повідомленням Бернара Шарліє (Bernard Charlier) з Льєжського університету (Бельгія), розсіяні сульфіди поширені у межах іль- менітового родовища Теллнес. Головні сульфідні мінерали тут пірит (feS2), пентландит ((Ni, fe)9S8), халькопірит (CufeS2), піротин (feS), мілерит (NiS) та зигеніт ((Co, Ni)3S4). Віоларит (feNi2S4) і бравоїт ((Ni, fe, Co)S2) є рідкісними фазами. Згідно з даними Бернара Шарліє, сульфіди завжди асоціюють з дріб- ними виділеннями чистого магнетиту, які за своїм складом різко контрастують зі звичайними для цього родовища збагаченими на хром і ванадій магнети- тами. Сульфіди родовища Теллнес займають інтерстиційне положення щодо мінералів кумулусу. В межах рудного (ільменітового) тіла не спостерігалось скупчень сульфідів або прошарків, збагачених на цей мінерал. Крім власне родовища, сульфіди в розсіяній формі трапляються також в анор- тозитах, норитах та інших мафічних породах провінції [9]. У розшарованому ма- сиві Бьєркрейм­Сокндал виявлено горизонт ільменітових ортопіроксенітів, що простежений за простяганням на більш ніж 25 км за потужності до 3 м. Сульфідна мінералізація має стратиформний характер і пов’язана з породами різного скла- ду. В тих місцях, де розвивається ортопіроксеніт, сульфідна мінералізація є доволі багатою. Там, де ортопіроксеніт за простяганням змінюється розшарованим іль- менітовим меланократовим норитом, сульфіди наявні переважно у найбільш мела- нократових прошарках. Невелику кількість розсіяних сульфідів відзначено також у породах, що безпосередньо підстелюють та перекривають ортопіроксенітовий горизонт. Потужність сульфідоносного горизонту варіює від декількох децимет- рів до приблизно 5 м. Ортопіроксеніти на 85—95 % складені гіпідіоморфними до ідіоморфних кристалами ортопіроксену, тоді як кількість сульфідів зазвичай не пе- ребільшує 3 %, хоча місцями досягає 8 %. Головні сульфідні мінерали — піротин, халькопірит і пентландит. Пірит заміщує піротин і халькопірит [3]. В ільменіт­титаномагнетитових родовищах Польщі також є невелика кіль- кість сульфідних мінералів, представлених переважно піротином, пентланди- том, халькопіритом, піритом, кубанітом (Cufe2S3), макінавітом ((fe, Ni, Co)1+хS), мілеритом, бравоїтом і лінеїтом (Co3S4) [5, 6]. Зазначені мінерали переважно інтерстиційні щодо оксидів, але місцям трапляються скупчення і гнізда цих мі- нералів. На думку [5], інтерстиційний та ксеноморфний краплеподібний харак- тер виділень сульфідних мінералів, імовірно, засвідчує існування сульфідних крапельок, зважених у оксидно­силікатному розплаві. Крім власне сульфідів в ільменітових рудах Польщі містяться телуриди і се- леніди срібла та елементів платинової групи, вперше описані у публікаціях [7, 8]. За даними [7], у fe­Ti­V рудах анортозитового масиву Сувалки звичайними мінералами є гесит (Ag2Te) і клаусталіт (PbSe), що утворюють дрібні виділення, розмір яких варіює від субмікроскопічних до 5 мкм у діаметрі. Більшість виді- лень геситу спостерігали у халькопіриті, хоча іноді включення цього мінералу є також в ільменіті. Клаусталіт відзначено у зростках з сульфідами — халькопі- ритом, пентландитом, мілеритом і сфалеритом (ZnS). Автори статті [8] діагностували також меренськіїт (PdTe2) і його Pt­, Ag­, та Au­вмісні відміни, Те­вмісний електрум і гесит. Для цих мінералів запропо- новано епігенетичне гідротермальне походження. ��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 Сульфідні матеріали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації У цілому автори статті [4] виділяють 3 стадії формування сульфідних мінералів у магматичних породах масиву Сувалки: 1) первинні (магматичні сульфіди) — піро- тин, пентландит і халькопірит, що формувались за температур близько 600 ºС; суль- фідні мінерали, що сформувались на стадіях 2—3, відносять до вторинних параге- незисів: 2) мінерали, що утворились внаслідок розпаду первинних рудних мінералів: пентландит (500—300 ºС), сфалерит (550 ºС), халькопірит (300—200 ºС), кубаніт (245—225 ºС), макінавіт (250—200 ºС), лінеїт та мілерит; 3) мінерали, що утворю- ються у результаті заміщення первинних сульфідів, — пірит, марказит (feS2), халь- копірит, бравоїт, віоларит, мілерит, борніт (Cu5feS4), халькоцит (Cu2S). Сульфідні мінерали в мафітових породах Коростенського та Корсунь-Ново- миргородського плутонів. Як і в інших анортозитових масивах, сульфідні мінерали є звичайною складовою частиною мафітових порід Коростенського та Корсунь­Но- вомиргородського плутонів, хоча трапляються у невеликій кількості. Деякі з форм виділення сульфідів були продемонстровані у публікації [2] на прикладі Федорівсь- кого родовища апатит­ільменітових руд. Зокрема, виявлено, що сульфідні мінерали постійно асоціюють з оксидами — ільменітом і титаномагнетитом, і практично ніко- ли не спостерігаються самостійно, поза асоціацією з оксидними мінералами. Автори статті [1], присвяченої особливостям речовинного складу порід і руд Носачівського родовища (Корсунь­Новомиргородський плутон), зазначали наяв- ність у цьому родовищі в незначній кількості (до 0,5—1 %) сульфідів і сульфоар- сенідів. В аншліфах були діагностовані пірит, піротин, пентландит, халькопірит, сфалерит, кобальтин, мілерит. Місцями в ільменіті спостерігалась характерна тріада сульфідів: піротин + пентландит + халькопірит. За мікрозондовими да- ними, вміст Ni у піротині становить 0,8—1,0 %, у кобальтині — 4,06, халькопі- риті — 6,06 %. Вміст Co в кобальтині 28—29, у халькопіриті — 2,97 %. Автором досліджено склад сульфідних мінералів Носачівського родовища. Мікрозондовим аналізом установлена наявність піриту, халькопіриту, сфалериту та кобальтину. Халькопірит має помітну домішку цинку — від 0,4 до 1,6 %; вміст кобальту 0,1 %, вміст нікелю не визначали. Пірит містить помітну кількість міді — до 3 %, вміст кобальту та цинку сильно варіює від зразка до зразка. Так, у піриті (зразок св. 2004, інт. 169 м) вміст як кобальту, так і цинку становить перші соті Хімічний склад сульфідів у породах Коростенського плутону Проба fe Co Cu Zn Pb Ag Cd S As Сума Мінерал 004/140,5 58,84 0,47 0,11 н/д н/д н/д н/д 40,98 н/д 100,40 Піротин 004/140,5 58,62 0,80 0,02 н/д н/д н/д н/д 41,03 н/д 100,47 ” 004/140,5 57,81 1,81 0,01 н/д н/д н/д н/д 40,54 н/д 100,17 ” 004/234,5 56,19 0,31 2,98 0,84 н/д н/д н/д 40,56 н/д 100,88 ” 004/234,5 30,84 0,17 35,27 1,51 н/д н/д н/д 33,53 н/д 101,32 Халькопірит 004/234,5 31,11 0,12 35,48 1,49 н/д н/д н/д 33,00 н/д 101,20 ” 03­09 61,41 0,09 0,02 0,00 0,33 0,11 0,03 37,79 0,05 99,84 Піротин 03­09 63,33 0,07 0,06 0,00 0,30 0,03 0,00 35,33 0,04 99,15 ” 03­09 60,49 0,10 0,03 0,00 0,26 0,03 0,04 38,91 0,08 99,45 ” 03­09 60,73 0,15 0,01 0,00 0,27 0,06 0,01 38,7 0,04 99,98 ” 03­09 31,53 0,08 33,62 0,00 0,24 0,05 0,02 33,68 0,04 99,29 Халькопірит 03­09 46,82 0,18 0,00 0,00 0,43 0,00 0,00 51,96 0,03 99,42 Пірит П р и м і т к а: н/д — немає даних; проби 004/140,5 та 004/234,5 — Рижани­Паромівський масив, св. 4, інтервали відповідно 140,5 і 234,5 м; проба 03­09 — габро, кар’єр в с. Губен- кове, Букинський масив. �� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 Л.В. Шумлянський частки відсотка, тоді як з інт. 310,7 м вміст кобальту дорівнює 0,3—0,4, а цинку — 1,3—1,5 %. Вміст нікелю в усіх досліджених зразках піриту не перевищував перші соті частки відсотка. У сфалеритах родовища відзначено помітні домішки заліза (5—7 %) та міді (до 6 %), вміст кобальту близько 0,2 %. Кобальтин містить помітні домішки заліза (до кількох відсотків), міді (2—3 %) та нікелю (4—5 %). У габроїдах Рижани­Паромівського масиву діагностовано піротин, халь- копірит і пірит. Склад піротину сильно варіює від зразка до зразка: в пробі 004/140,5 кількість міді до 0,1 %, кобальту — до 1,8 %; у пробі 004/234,5 спів- відношення між цими двома елементами протилежне: кількість кобальту 0,3, міді — майже 3 %; вміст цинку 0,8 %. Халькопірит містить помірну кількість цинку (близько 1,5 %) і кобальту (близько 0,15 %). Виявлено також сульфід кобальту та заліза, що містив помір- ні домішки міді й цинку (див. таблицю). У габроїдах с. Губенкове, Букинський масив (проба 03—09), виявлено пе- реважно піротин, у невеликій кількості — пірит і халькопірит. Ці мінерали міс- тять незначні домішки кобальту (0,1—0,2 %), свинцю (0,25—0,4 %), срібла (до 0,1 %) і кадмію (перші соті частки відсотка). У піротині встановлено незначні домішки міді (до 0,06 %). У габроїдах Торчинського (проба 03—12) і Хотіновського (проба 1123/135,6) інтрузивів виявлено переважно пірит, що містить до 0,5 % цинку, 0,7 — кобаль- ту й до 3 % міді. Халькопірит відносно рідкісний і містить до 2 % цинку. В анортозитах досліджено лише склад піриту. Цей мінерал містить до 1 % кобальту і відносно незначну (до 0,2 %) домішку нікелю. За нашими спостереженнями, сульфідні мінерали завжди розміщуються або на контакті оксидних мінералів (ільменіту й титаномагнетиту) і силікатів, або утворюють включення в оксидах. Навіть у тонкозернистих загартованих контактових йотунітах сульфідні мінерали утворюються на контактах між крис- талами ільменіту і силікатних мінералів. Іноді в ільменітах спостерігаються дрібні краплеподібні виділення, складені сульфідними мінералами, апатитом і недіагностованим силікатним мінералом. Така асоціація мінералів і форма їх виділень дають змогу припускати наявність у силікатному розплаві ліквацій- них краплинок сульфідно­фосфатної рідини. Найпоширенішими є сульфіди заліза — пірит і піротин, що зазвичай міс- тять домішки цинку, кобальту та міді. Нерідко в асоціації з сульфідами заліза трапляються халькопірит, сфалерит і кобальтин. Ці сульфіди зазвичай утворю- ють агрегати, в яких об’єм халькопіриту, сфалериту та кобальтину не переви- щує 10—20 % загального об’єму сульфідної сегрегації. Висновки. Сульфідні мінерали є незначною за обсягом, але тим не менш важливою складовою мафітових порід анортозит­рапаківігранітних комплек- сів. В окремих випадках з анортозитовими комплексами пов’язані великі за розмірами поклади сульфідних руд. Мінеральний склад сульфідних мінералів анортозит­рапаківігранітних комплексів Норвегії та Польщі доволі різноманітний, крім найпоширеніших піриту та піротину, трапляються сульфіди (в тім числі сульфоарсеніди) міді, нікелю, кобальту, цинку, свинцю. У невеликій кількості наявні телуриди срібла та елементів платинової групи. В анортозит­рапаківігранітних комплексах України найпоширенішими є пі- рит та піротин, що зазвичай містять помітні домішки міді, цинку та кобальту. В невеликій кількості наявні і власні сульфідні мінерали цих елементів. Вміст ніке- лю та свинцю в сульфідах заліза значно менший і зазвичай не перевищує перших десятих часток відсотка. Нами вони не виявлені, хоча є за даними інших авторів. �7ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 Сульфідні матеріали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації Статтю підготовлено за підтримки програми науково-технічного спів- робітництва між урядами України та Польщі. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Кривдік С.Г., Гуравський Т.В., Дубина О.В. та ін. Особливості речовинного складу Носачівського апатит­ільменітового родовища (Корсунь­Новомиргородський плутон, Український щит) // Мінер. журн. — 2009. — № 3. — С. 55—78. 2. Шумлянський Л.В., Дюшен Ж.-К. Рудні мінерали Федорівського родовища фосфору та титану // Наук. праці Ін­ту фундаментальних досліджень. — 2005. — Вип. 9. — С. 65—83. 3. Jensen K.K., Wilson J.R., Robins B., Chiodoni F. A sulphide­bearing orthopyroxenite layer in the Bjerkreim­Sokndal intrusion, Norway: implications for processes during magma­ chamber replenishment // Lithos. — 2003. — 67. — Р. 15—37. 4. Kozłowska A., Wiszniewska J. Genetic aspects of textures and structures of ore minerals of the Suwalki Massif ( NE Poland ) // Arch. Miner. — 1990. — 44, z. 2. — Р. 69—87. 5. Morgan J.W., Stein H.J., Hannah J.L. et al. Re­Os study of fe­Ti­V oxide and fe­Cu­Ni sulfide deposits. Suwałki anorthosite massif, northeast Poland // Mineralium Deposita. — 2000. — 35. — P. 391—401. 6. Nejbert K. New data on the Ag­Te­Se mineralisation in the magnetite­ilmenite rocks from Suwałki anorthosite massif, NE Poland // Mineral. Polon. — 2006. — 29. — P. 172—175. 7. Salamon W., Banaś M. Przejawy mineralizacji: Au­Ag, Pd­Pt­Te, Pb­Se w złożu rud tyta- nomagnetytowych “Krzemianka” (Suwalski masyw zasadowy) // Przegl. Geol. — 2000. — 48. — P. 120. 8. Salamon W., Banaś M., Kubica L. An occurrence of PGM and Ag tellurides and Te­bearing electrum in the Krzemianka fe­Ti­V deposit (Suwałki anortosite massif, NE Poland) // Min- eral. Polon. — 2004. — 35. — P. 35—48. 9. Schiellerup H., Lambert D.D., Robins B. Sulfides in the Rogaland anorthosite province // Abstract volume of the GEODE field workshop, 8—12th July 2001 on ilmenite deposits in the Rogaland anorthosite province, S. Norway. — P. 125—127. 10. Wiszniewska J. Wiek I geneza rud fe­Ti­V I skał towarzyszących w Suwalskim masywie anortozytowym (północno­wschodnia Polska) // Biul. Państwowego Instytutu Geologiczne- go. — 2002. — 401.— 116 s. Надійшла 04.01.2010 L.V. Shumlyanskyy SULPHIDES IN GABBROID ROCKS Of THE ANORTHOSITE­RAPAKIVI GRANITE COMPLEXES The paper contains information about chemical composition and appearance of sulphide minerals in mafic rocks of the Korosten and Korsun­Novomirgorod complexes. Predominant sulphides are pyrite and pyrrhotite that usually contain significant amount of Cu, Zn and Co. There are also small amount of properly minerals of the mentioned elements. The amount of Ni and Pb in iron sulphides is much less and usually does not exceed a few tenth parts of %. for comparison data on sulphide minerals in mafic rocks of anorthosite­rapakivi granite complexes in Poland and Norway are presented. Л.В. Шумлянский СУЛьФИДНыЕ МИНЕРАЛы В ГАББРОИДАХ АНОРТОЗИТ­РАПАКИВИГРАНИТНОй ФОРМАЦИИ Представлены данные о химическом составе и форме выделения сульфидных минералов в мафитовых породах коростенского и корсунь­новомиргородского комплексов. Наиболее распространенными являются пирит и пирротин, которые обычно содержат заметную при- месь меди, цинка и кобальта. В небольшом количестве присутствуют собственно сульфид- ные минералы этих элементов. Содержание никеля и свинца в сульфидах железа значитель- но меньше и обычно не превышает первых десятых процента. Для сравнения приведены сведения о сульфидных минералах в мафитовых породах анортозит­рапакивигранитных комплексов Польши и Норвегии.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58699
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-7472
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:11:55Z
publishDate 2010
publisher Українське мінералогічне товариство
record_format dspace
spelling Шумлянський, Л.В.
2014-03-30T10:18:14Z
2014-03-30T10:18:14Z
2010
Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації / Л.В. Шумлянський // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 53-57. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
2218-7472
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58699
549.3 (477.42)
Наведено дані щодо хімічного складу і форм виділення сульфідних мінералів
 у мафітових породах коростенського та корсунь-новомиргородського комплексів. Найпоширенішими є пірит і піротин, що зазвичай містять помітну домішку міді, цинку та кобальту. В невеликій кількості наявні власні сульфідні мінерали цих елементів. Вміст нікелю та свинцю у сульфідах заліза значно менший і зазвичай не перевищує перших десятих відсотка. Для порівняння подано відомості про сульфідні мінерали в мафітових породах анортозит-рапаківігранітних комплексів Польщі та Норвегії.
Представлены данные о химическом составе и форме выделения сульфидных минералов в мафитовых породах коростенского и корсунь-новомиргородского комплексов. Наиболее распространенными являются пирит и пирротин, которые обычно содержат заметную примесь меди, цинка и кобальта. В небольшом количестве присутствуют собственно сульфидные минералы этих элементов. Содержание никеля и свинца в сульфидах железа значительно меньше и обычно не превышает первых десятых процента. Для сравнения приведены сведения о сульфидных минералах в мафитовых породах анортозит-рапакивигранитных комплексов Польши и Норвегии.
The paper contains information about chemical composition and appearance of sulphide minerals in mafic rocks of the Korosten and Korsun-Novomirgorod complexes. Predominant sulphides are pyrite and pyrrhotite that usually contain significant amount of Cu, Zn and Co. There are also small amount of properly minerals of the mentioned elements. The amount of Ni and Pb in iron sulphides is much less and usually does not exceed a few tenth parts of %. For comparison data on sulphide minerals in mafic rocks of anorthosite-rapakivi granite complexes in Poland and Norway are presented.
Статтю підготовлено за підтримки програми науково-технічного співробітництва між урядами України та Польщі.
uk
Українське мінералогічне товариство
Записки Українського мінералогічного товариства
Наукові повідомлення
Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
Сульфидные минералы в габброидах анортозит-рапакивигранитной формации
Sulphides in gabbroid rocks of the anorthosite-rapakivi granite complexes
Article
published earlier
spellingShingle Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
Шумлянський, Л.В.
Наукові повідомлення
title Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
title_alt Сульфидные минералы в габброидах анортозит-рапакивигранитной формации
Sulphides in gabbroid rocks of the anorthosite-rapakivi granite complexes
title_full Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
title_fullStr Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
title_full_unstemmed Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
title_short Сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
title_sort сульфідні мінерали в габроїдах анортозит-рапаківігранітної формації
topic Наукові повідомлення
topic_facet Наукові повідомлення
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58699
work_keys_str_mv AT šumlânsʹkiilv sulʹfídnímíneralivgabroídahanortozitrapakívígranítnoíformacíí
AT šumlânsʹkiilv sulʹfidnyemineralyvgabbroidahanortozitrapakivigranitnoiformacii
AT šumlânsʹkiilv sulphidesingabbroidrocksoftheanorthositerapakivigranitecomplexes