Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/587 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях / C.М. Ніколаєнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 21-25. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859553692699590656 |
|---|---|
| author | Ніколаєнко, С.М. |
| author_facet | Ніколаєнко, С.М. |
| citation_txt | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях / C.М. Ніколаєнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 21-25. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-26T09:23:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 21
учених уже зараз за сумісництвом викладає в
різних вищих навчальних закладах країни,
але їхню кількість треба збільшувати;
— відродження практики стажувань і під-
вищення кваліфікації викладачів універси-
тетів в академічних наукових установах.
Старше покоління пам’ятає, що свого часу
існувала така практика, коли, наприклад,
доцент раз на п’ять років мусив стажува-
тися в певній провідній науково-дослідній
установі, виконуючи там наукову роботу.
Після цього він повертався в університет,
вже освоївши який-небудь розділ сучасної
науки, долучившись до найсвіжіших знань.
І звичайно, ті, хто пройшов таке стажуван-
ня, в переважній більшості стають побор-
никами цієї науки і розвивають її в себе у
вищому навчальному закладі. Це дуже важ-
ливо, тому слід обов’язково відродити таку
практику.
На продовження теми варто сказати про
необхідність спільного використання уні-
кального наукового обладнання Академії.
Так, у нас, на жаль, його не так уже багато,
ми тільки в останні три роки стали покра-
щувати свій приладовий парк. Але у вишах
ситуація ще гірша, і їм творити науку на су-
часному рівні на обладнанні, придбаному в
70-ті, в кращому разі 80-ті роки, майже не-
можливо.
Нарешті, важливою є практика спільної
підготовки підручників, посібників тощо,
що дасть змогу уникнути великого часового
розриву між змістом нинішніх підручників
і сучасним станом науки. Лише об’єднавши
свої зусилля, працівники вищих навчальних
закладів і співробітники Академії наук, які
працюють на пріоритетних напрямах сучас-
ної науки, можуть готувати підручники, що
відповідають цим вимогам.
Академія вважає, що поглиблення спів-
праці наукових установ НАН України і ви-
шів має стати одним із пріоритетів держав-
ної політики. Реалізація цієї співпраці спри-
ятиме залученню молоді до наукової діяль-
ності, підвищенню рівня освіти та науки
в Україні, розв’язанню важливих проблем
економіки і державного будівництва, а та-
кож входженню українських учених і пра-
цівників освіти у світову наукову спільноту.
РОЗВИТОК НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ — КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР
ПОБУДОВИ В УКРАЇНІ СУСПІЛЬСТВА, ЗАСНОВАНОГО НА ЗНАННЯХ
Доповідь міністра освіти і науки України С.М. НІКОЛАЄНКА
Радий привітати учасників і гостей сим-
позіуму, присвяченого проблемам роз-
витку науки й освіти в сучасних умовах по-
будови світової економіки, заснованої на
знаннях.
Сьогодні нагромадження і застосування
знань стали основними факторами економіч-
ного розвитку і набувають дедалі більшого зна-
чення як головна конкурентна перевага краї -
ни в масштабах світової економіки. Однак самі
по собі знання не трансформують еко номіку.
Які ж фактори визначають цю трансфор-
мацію і яке значення кожного з них у цьо-
му процесі? Це макроекономічна й норма-
тивна бази, що впливають на просування
технологій; інфраструктура ІКТ, що забез-
печує доступ до глобальних джерел знань;
інноваційна система; висококваліфіковані
кадри. Отже, суть економіки, заснованої на
знаннях, це не тільки постійне генерування
нових знань. Головне в тому, щоб створи-
ти в країні такі умови, коли ці знання ви-
користовуються для формування постінду-
стріальної економіки, що, врешті, дасть змо-
гу поліпшити життя людей, а суспільство,
в якому вони живуть, більш гармонійно й
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
стабільно розвиватиметься. І починати не-
обхідно з поліпшення базової шкільної
освіти. Адже коли в 1961 році відбувся по-
літ першого радянського космонавта, стри-
вожені Сполучені Штати Америки, про-
аналізувавши, що сприяло цьому успіху, ді-
йшли висновку, що його базою була ефек-
тивна середня освіта. Тому Уряд України
приділяє особливу увагу розвитку шкіль-
ної освіти на всіх етапах. На жаль, проб-
лем тут багато, але є й успіхи. Насамперед
це бюджетне фінансування. Його частка у
внутрішньому валовому продукті досягла
7 відсотків від ВВП і цього року становила
43 мільярди гривень (на 2008 рік заплано-
вано 56 мільярдів гривень).
Ми практично перейшли на обов’язкову
дванадцятирічну середню освіту. Виріше-
но завдання забезпечення школярів без-
платними підручниками. За останні роки
значно збільшено зарплату вчителів. Ус-
пішно розв’язуємо проблему інформати-
зації навчання через розширення освіт-
ньої мережі «УРАН», шляхом її під’єд-
нання до європейської інформаційної сис-
теми GEANT-2. Однак у реалізації стра-
тегії економічного зростання на основі
нових знань особливу увагу приділяємо
вищим навчальним закладам. По-перше,
наукова діяльність ВНЗ і наукові дослі-
дження в освіті — це надійна опора для
на ціо нальних інноваційних систем. Вищі
на вчальні заклади найчастіше становлять
кістяк національної інформаційної систе-
ми, виступаючи як сховища і провідники
інформації (через бібліотеки, Інтернет
тощо). Вища освіта, що особливо важливо,
незамінна під час підготовки фахівців,
здатних сприймати інновації.
Щоб виконувати свої освітні, дослід-
ницькі й інформаційні функції в сучасних
умовах, ВНЗ мають ефективно реагува-
ти на зміну потреб в освіті та професійній
підготовці, освоювати гнучкі форми свого
функціонування.
Країни, що бажають скористатися нови-
ми можливостями, наданими економікою
знань і революцією в галузі інформаційно-
комунікаційних технологій, повинні сфор-
мулювати чітку концепцію довгостроко-
вого розвитку комплексної, диференційо-
ваної й добре продуманої системи вищої
освіти. Забезпечити таке навчання мо-
жуть тільки ВНЗ, у яких є висококваліфі-
ковані науково-педагогічні кадри і сучас-
на матеріально-технічна база для навчан-
ня та наукових досліджень. На жаль, не ма-
ючи такої бази, деякі наші ВНЗ надають
освітні послуги вкрай низької якості. Мі-
ністерство не має наміру терпіти псевдоос-
віту і веде з цими закладами постійну бо-
ротьбу. Так, за два роки близько 200 таких
ВНЗ було позбавлено ліцензії. Щоб систе-
ма вищої освіти могла найбільш ефективно
сприяти національному зростанню в рам-
ках глобальної економіки, необхідно сфор-
мувати середовище, в якому ВНЗ не тільки
створювали б й трансформували нові знан-
ня, а й упроваджували їх у реальний сек-
тор економіки. Першорядним у цій сфері
міністерство вважає створення й удоскона-
лення законодавчої бази інноваційної сис-
теми. І тут є певні успіхи. Так, ухвалено за-
кон про внесення змін до статті 9 Закону
України «Про пріоритетні напрями інно-
ваційної діяльності в Україні», на розгляді
у Верховній Раді — законопроект про вне-
сення змін до статті 8 цього самого закону.
У вересні 2006 року ухвалено Закон Украї-
ни «Про державне регулювання діяльності
в сфері трансферу технологій», розробле-
ний МОН України. Для реалізації цих за-
конів міністерство розробило близько двох
десятків нормативно-правових актів. Від-
новлено роботу Комісії Кабінету Міністрів
України з організації діяльності технопар-
ків та інноваційних структур інших типів,
за рішенням якої цього року вже виділе-
но майже 350 мільйонів гривень на піль-
гове кредитування інноваційних проектів.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 23
На наступний рік на це заплановано вже
близько мільярда гривень.
У ВНЗ України відкрито підготовку фа-
хівців з інноваційного менеджменту. Без
сумніву, ці заходи сприятимуть утворен-
ню середовища, в якому ВНЗ зможуть ре-
алізувати свій технологічний потенціал
(майже 40 відсотків вітчизняних техноло-
гій створюють ВНЗ України). Уже сьогодні
багато наукових колективів ВНЗ навчили-
ся успішно співпрацювати з бізнесом і про-
мисловістю. Стабільно збільшуються обся-
ги науково-дослідних робіт, що виконують
ВНЗ за рахунок замовника (останні три
роки — майже на 80 відсотків). У середньо-
му на один ВНЗ припадає 1,5—2 мільйо-
ни гривень інвестицій у наукові розробки
й 1,5 гривні зароблених грошей на гривню
бюджетних засобів.
Активно відгукуються наші ВНЗ й на су-
часні виклики, якими, без сумніву, можна
вважати проблеми енерго- і ресурсозбере-
ження. Так, у Національному гірничому уні-
верситеті створено технологію виробництва
твердого органічного палива з відходів вугле-
видобувних і сільськогосподарських підпри-
ємств (керівник — професор В. Бондарен ко).
Використання цієї технології забезпечить
додаткові енергоресурси й перероблення від-
ходів — понад 120 мільйонів тонн. Економіч-
ний ефект від кожної установки становить
шість мільйонів гривень на рік, а її собівар-
тість — 700 тисяч гривень. Цей же універси-
тет одержав грант Сьомої рамкової програ-
ми ЄС — сім мільйонів євро на дослідження,
пов’язані з екологічними проблемами.
Нестача запасів вітчизняного газу за-
гальновідома. В Івано-Франківському на-
ціональному технічному університеті на-
фти й газу розроблено нову технологію
підвищення продуктивності газових і газо-
конденсатних свердловин (керівник — про-
фесор Р. Кондрат). Її впровадження забез-
печить збільшення на 10—20 відсотків ви-
добуток газу й конденсату, а також рівня
стабільності роботи свердловин і строку
роботи устаткування.
В Одеському національному політехніч-
ному університеті (ректор Валерій Мала-
хов) створено систему автономного вироб-
ництва електричної й теплової енергії для
опалення приміщень із використанням
електрогенераторів нового покоління. Це
дає змогу підвищити ефективність вико-
ристання палива в 1,8 разу. У Криворізько-
му технічному університеті (ректор Анато-
лій Темченко) розроблено комплекс за собів
оперативного контролю якості руд чорних
металів (керівник — професор Р. Кондрат).
Це дасть змогу розширити сировинну базу
України більш як удвічі, знизити втрати
під час видобутку й перероблення руди до
75 від сотків, а також мати економічний
ефект близько 7,5 мільйона гривень. Така
інноваційна активність значною мірою зу-
мовлена існуванням на базі провідних ВНЗ
країни мережі технологічних парків. Бли-
зько половини вітчизняних технопарків зо-
середжено у ВНЗ. Очікуємо, що в 2008 році
з 22 технопарків 12 будуть функціонувати
на базі університетів. Аналіз винахідни-
цької діяльності в університетах доводить
значний потенціал наших ВНЗ, що може
бути реалізований у сфері реального секто-
ра економіки країни. Останніми роками ви-
нахідницькою активністю вирізнялися На-
ціональний технічний університет України
«КПІ», Національний університет харчо-
вих технологій, Вінницький національний
технічний університет, Київський націо-
нальний університет технологій і дизайну.
Заслуговує на увагу досвід роботи з під-
готовки наукових кадрів у Київській полі-
техніці (ректор Михайло Згуровський). Тут
щорічне поповнення аспірантури — це зде-
більшого магістри, які через систему підго-
товки наукового резерву вже повністю або
частково склали кандидатські іспити. Тре-
тина аспірантів кожного набору вже має
публікації та винаходи.
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
Створена спільними зусиллями МОН
України і НАН України Національна
науково-освітня інформаційна мережа
«УРАН» поєднує ресурси понад 60 універ-
ситетів і наукових організацій усіх регіонів
України. Це крок на шляху до створення на-
укових електронних ресурсів країни. Хочу
також відзначити успішне співробітництво
ВНЗ і наукових організацій НАН Украї-
ни на базі загальних філій, кафедр, факуль-
тетів, лабораторій, інститутів, науково-
освітніх комплексів і центрів. Нині на базі
науково-дослідних центрів академії пра-
цює більш як сто філій, кафедр, лаборато-
рій, факультетів.
Вісімдесят дійсних членів і членів-ко рес-
пон дентів Національної й галузевої акаде-
мій наук працюють в університетах на штат-
ній основі, а ще понад двісті — за сумісни-
цтвом. Крім того, близько тисячі співробіт-
ників Національної й галузевої академій
наук, які мають ступінь доктора й кандидата
наук, викладають у ВНЗ на умовах штатного
сумісництва. Позитивним прикладом може
слугувати діяльність академіків НАН Укра-
їни Віктора Бар’яхтара — директора Інсти-
туту магнетизму НАН і МОН та Юрія Ма-
цевитого — голови Наглядової ради Регіо-
нального академічного навчально-наукового
комплексу «Ресурс». Перспективна й діяль-
ність наукового об’єднання «Рапід», ство-
реного на базі Чернівецького національно-
го університету ім. Юрія Федьковича й Ін-
ституту термоелектрики НАН і МОН Укра-
їни. Приклади співробітництва — діяльність
Науково-навчального комплексу «Еколо-
гічно чисті технології для людини» (Київ),
Науково-навчального комплексу «Економ-
освіта» (Львів) та інших.
Багаторічний досвід такого співробітни-
цтва доводить ефективність цієї форми ін-
теграції освіти і науки. Завдяки спільній
роботі досягнуто вагомих результатів.
Так, у Міжвідомчому науково-тех но ло-
гіч ному центрі «Агробіотех» (директор
Сер гій Пономаренко) створено поліфунк-
ціональні біостимулятори росту рослин
для екологічного землеробства, які здобу-
ли міжнародне визнання. Уже укладено до-
говори з Китаєм про виробництво таких
біо стимуляторів. Національний технічний
університет «КПІ» разом з академічни-
ми інститутами газу й технічної теплофі-
зики розробив технологію «Водолій» для
виробництва електричної й теплової енер-
гії. Ця технологія має принципово нові на-
укові і технічні рішення. Вона забезпечує
скорочення вдвічі витрат паливних ресур-
сів, зменшує в 2,5 разу забруднення навко-
лишнього середовища, на 24 відсотки змен-
шуються викиди парникових газів. Строк
окупності цієї технології — близько трьох
років. Однак, на жаль, серйозні наукові до-
слідження проводять тільки в 164 універ-
ситетах із 345. Але ж загальновідомо, що
сучасна вища освіта неможлива без науко-
вих досліджень, що виконують у сучасних
наукових лабораторіях і організаціях. Тіль-
ки на такій основі можна забезпечити якіс-
ні наукові результати і необхідний у сучас-
ному світі рівень кваліфікації фахівців усіх
категорій, зокрема висококваліфікованих
учених, фахівців, технічних працівників,
учи телів системи базової й середньої осві-
ти, а також майбутніх керівників держав-
них і підприємницьких структур.
Ми розуміємо, що саме держава відпові-
дає за стимулювання вищих навчальних за-
кладів до реагування на потреби глобальної
економіки, зміни вимог ринків праці, яким
потрібний висококваліфікований люд ський
капітал. Зважаючи на необхідність комп-
лексного підходу до вдосконалення вищої
освіти, міністерство розробило Державну
цільову науково-технічну й соціальну про-
граму «Наука в університетах» на 2008—
2012 роки. У вересні Програму затвердже-
но Кабінетом Міністрів України. У рамках
цієї Програми буде вдосконалено законо-
давчу і нормативну базу, спрямовану на
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 25
впровадження механізмів стимулювання
ефективних наукових досліджень в універ-
ситетах. Передбачається вдосконалити ме-
ханізми створення науково-освітніх цен-
трів і комплексів з участю університетів та
академічних наукових інститутів у регіо-
нах, де є достатній науковий і кадровий по-
тенціал і сучасне устаткування. Запланова-
но збільшити обсяги бюджетного фінансу-
вання наукових досліджень в університе-
тах. Насамперед буде виділено засоби на
їхнє оснащення сучасними приладами, ма-
теріалами, науковими виданнями, особли-
во на розвиток інформаційно-ко му ні ка цій-
ного середовища.
Загальний обсяг фінансування Програми
— більш як 500 мільйонів гривень. Один із
заходів Програми — як експеримент кіль-
ком національним університетам буде на
конкурсній основі надано статус дослід-
ницьких. Такі університети матимуть роз-
винуту наукову інфраструктуру (сучас-
ні наукові лабораторії й інститути зі шта-
том науковців, звільнених від викладання)
з максимальним залученням сту дентів до
наукових досліджень. Для професорсько-
викладацького складу буде зменшено пе-
дагогічне навантаження. Необхідною умо-
вою, щоб обійняти посаду професора, має
стати керівництво науковим проектом, як
це, до речі, прийнято в світі.
Ще раз підкреслю: всі названі проце дури
будуть проводитися на конкурсній ос нові й
максимально прозоро, із залученням широ-
кого кола наукової й педагогічної громад-
ськості. Якого результату ми очікуємо?
Виконання Програми дасть змогу ство-
рити п’ять університетів дослідницького
типу; підготувати за вдосконаленою про-
грамою 4000 магістрантів; залучити замов-
ників до проведення наукових досліджень
(у співвідношенні 1 гривня бюджету до
1,5 гривні зароблених коштів); обновити
матеріально-технічну базу наукових дослі-
джень на 20 відсотків; збільшити частку ін-
новаційної продукції до 30 відсотків.
Наголошу: закладені в програмі механіз-
ми спрямовані насамперед на активізацію
інноваційних процесів в університетах — у
сфері їхньої освітньої, наукової і виробни-
чої діяльності. Потенціал тут величезний.
Адже ВНЗ України щорічно створюють
майже 800 технологій! На жаль, більшість
із них згодом «припадає пилом».
Упевнений, що до 2012 року університе-
ти «обростуть» малими й середніми іннова-
ційними структурами, що забезпечать впро-
вадження їхніх наукових розробок у вироб-
ництво й реалізацію на практиці ланцюжка
«наука—освіта—наукомістке виробництво».
І це буде реальним кроком на шляху до еко-
номіки, заснованої на знаннях.
КАЗАХСТАНСЬКИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ НАУКОВИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Доповідь президента НАН Республіки Казахстан
академіка НАН РК М.Ж. ЖУРИНОВА
Сьогодні в Республіці Казахстан актив-
но розвиваються такі галузі науки, як
інформаційна технологія, мікробіологія і
біотехнологія, космічні дослідження, на-
нотехнологія, синтез нових матеріалів, а
також традиційно сильні наукові школи
з хімії, фізики, математики, геології та ін.
Створюються нові університети, що відпо-
відають сучасним вимогам — КБТУ, ЕНУ
КІМЕП, окрім 9 провідних національних
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-587 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-26T09:23:34Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ніколаєнко, С.М. 2008-05-05T15:53:53Z 2008-05-05T15:53:53Z 2007 Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях / C.М. Ніколаєнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 21-25. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/587 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №11 С. 21-25 Пріоритети Виступи учасників симпозіуму Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях Science development in universities – the key factor of based on knowledge society creation in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях Ніколаєнко, С.М. Пріоритети Виступи учасників симпозіуму |
| title | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях |
| title_alt | Science development in universities – the key factor of based on knowledge society creation in Ukraine |
| title_full | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях |
| title_fullStr | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях |
| title_full_unstemmed | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях |
| title_short | Розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в Україні суспільства, заснованого на знаннях |
| title_sort | розвиток науки в університетах – ключовий фактор побудови в україні суспільства, заснованого на знаннях |
| topic | Пріоритети Виступи учасників симпозіуму |
| topic_facet | Пріоритети Виступи учасників симпозіуму |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/587 |
| work_keys_str_mv | AT níkolaênkosm rozvitoknaukivuníversitetahklûčoviifaktorpobudovivukraínísuspílʹstvazasnovanogonaznannâh AT níkolaênkosm sciencedevelopmentinuniversitiesthekeyfactorofbasedonknowledgesocietycreationinukraine |