Перша знахідка самородного срібла в метеоритах
Уперше в метеоритi, а саме в хондриті Кримка, знайдено зерна самородного срібла. Відповідно до результатів електронно-мікроскопічних та енергодисперсійних досліджень, вони розміщуються у порожнині Fe,S,Ni-
 гідроксидів поруч з кристалами корунду, мають тонку глобулярну будову, не містять еле...
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58700 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах / В.П. Семененко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 58-63. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860225811010813952 |
|---|---|
| author | Семененко, В.П. |
| author_facet | Семененко, В.П. |
| citation_txt | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах / В.П. Семененко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 58-63. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| description | Уперше в метеоритi, а саме в хондриті Кримка, знайдено зерна самородного срібла. Відповідно до результатів електронно-мікроскопічних та енергодисперсійних досліджень, вони розміщуються у порожнині Fe,S,Ni-
гідроксидів поруч з кристалами корунду, мають тонку глобулярну будову, не містять елементів-домішок. Припущено, що самородне срібло є продуктом вивітрювання Ag-вмісних первинних зерен металу і троїліту. Відповідно до ізотопних даних щодо досонячного походження кристалів корунду, які були хімічно виділені з метеорита Кримка раніше, не виключено, що корунд і Ag-вмісні первинні мінерали мають також досонячну природу.
Впервые в метеорите, а именно в хондрите Крымка, найдены зерна самородного серебра. В соответствии с результатами электронно-микроскопических и энергодисперсионных исследований, они расположены в полости Fe,S,Ni-гидроксидов рядом с кристаллами корунда, имеют тонкое глобулярное строение, не содержат элементов-примесей. Предполагается, что самородное серебро является продуктом выветривания Ag-содержащих первичных зерен метала и троилита. Согласно изотопным данным о досолнечном происхождении кристаллов корунда, которые были химически выделены из метеорита Крымка ранее, не исключено, что корунд и Ag-содержащие первичные минералы имеют также досолнечную природу.
Grains of a native silver are found for the first time in a meteorite, namely in the Krymka chondrite. According to the data of electron-microscopic and energy-dispersive studies they are located within a cavity of Fe,S,Ni-hydroxides behind corundum crystals, they have a fine globular structure, and they do not contain minor elements. It is suggested that the native silver was formed as a result of weathering of primary Ag-bearing pristine metal and troilite. Taking into account that presolar corundum has been chemically separated from Krymka and isotopically characterized earlier, the presolar nature of both the corundum and Ag-bearing precursor of the native silver in the cavity is not excluded.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:19:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
�� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
УДК 523.681
В.П. СеМеНеНКО
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України
та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
03680, м. Київ, пр-т Акад. Палладіна, 34а
ПЕРША ЗНАХІДКА
САМОРОДНОГО СРІбЛА В МЕТЕОРИТАХ
© В.П. СеМеНеНКО, 2010
Уперше в метеоритi, а саме в хондриті Кримка, знайдено зерна само-
родного срібла. Відповідно до результатів електронно-мікроскопічних та
енергодисперсійних досліджень, вони розміщуються у порожнині Fe,S,Ni-
гідроксидів поруч з кристалами корунду, мають тонку глобулярну будову, не
містять елементів-домішок. Припущено, що самородне срібло є продуктом
вивітрювання Ag-вмісних первинних зерен металу і троїліту. Відповідно до
ізотопних даних щодо досонячного походження кристалів корунду, які були
хімічно виділені з метеорита Кримка раніше, не виключено, що корунд і
Ag-вмісні первинні мінерали мають також досонячну природу.
У кам’яному метеориті Кримка є вуглисті ксеноліти, які
за структурномінералогічними і хімічними характерис-
тиками відрізняються від основної маси хондрита і кла-
сифікуються як новий різновид космічної речовини [2,
11, 12]. За оцінками астрофізиків [4], серед усіх відомих
космічних зразків саме такого типу речовина є найближ-
чою до мінеральної складової комет. Вуглисті ксеноліти
містять мікрокристали графіту, органічних сполук [2, 12]
і збагачені такими леткими компонентами, як Bi, Tl і Ag
[5]. Визначення вмісту срібла за допомогою нейтронно
активаційного методу Г.М. Колесовим і А.Ю. Люль [2]
показало збагачення ним ксеноліту від 16 до 400 ppm,
що дало змогу зробити висновок про його дуже нерів-
номірний розподіл у речовині. Дані щодо нерівномірно-
го розподілу Ag були також отримані на прикладі інших
метеоритів [5, 8], однак питання про те, яка саме речо-
вина збагачена сріблом, залишалось відкритим. При цьо
му слід відзначити, що самородне срібло, на відміну від
золота, жодного разу не було знайдено в метеоритах.
Лише в енстатитовому ахондриті Pena Blanca Spring в ак-
цесорних кількостях були діагностовані рідкісні мінерали
срібла — AgCrS2 i AgCr2S4, а також Agвмісні мінерали —
Agалабандин — (Mn, fe, Ag)S, з вмістом 10,4 % Ag, і Ag
добреєліт — feCr2S4, який містить 0,75 % Ag [6].
У цій статті представлені результати щодо самород-
ного срібла, яке вперше знайдено в метеориті [9]. Знахід-
ка цього мінералу в нерівноважному хондриті Кримка
(LL3.1) має важливе значення для з’ясування умов мі-
нералоутворення як на заключних етапах низькотемпе-
ратурної конденсації протопланетної туманності [5, 8],
так і в результаті фізикохімічних процесів перетворення
��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Перша знахідка самородного срібла в метеоритах
первинної речовини в материнських тілах метеоритів. Вона також може дати
пояснення нерівномірному розподілу Ag у валовій пробі вуглистих ксенолітів
метеориту і вказати на прототип мінеральної фазиносія Ag.
Під час дослідження полірованого аншліфа хондрита Кримка за допомо-
гою сканувального електронного мікроскопа (СЕМ) марки JEOL JSM6490LV,
який обладнаний енергодисперсійним спектрометром Penta fET×3 Oxford
Instruments, в металсульфідній оболонці мікропорфірової хондри (рис. 1)
діагностовано незвичайний об’єкт трикутної форми, розміром 0,26×0,14 мм,
складений гідроксидами fe, Ni і S. Всередині об’єкта наявна підковоподібна
порожнина (рис. 2), на дні і стінках якої, а саме в порах (рис. 3) і тріщинах
fe,Ni,Sгідроксидів, розміщені мікрометричні зерна самородного срібла та їх
скупчення.
Хондра розміром 0,85×0,6 мм має типову мікропорфірову будову, овальну
форму і металтроїлітову оболонку завтовшки від 0,05 до 0,4 мм. Усі мінерали
хондри і оболонки характеризуються варіаціями хімічного складу, але наводи-
мо лише середні його значення. Всередині хондри спостерігаються ідіоморфні
зональні за складом кристали олівіну (fa27,6), піроксену (fs81,4En16,2Wo2,45), Са
піроксену (fs20,5En44Wo35,6), поодинокі ксеноморфні зерна або кульки троїліту і
нікелистого заліза, а також слаборозкристалізоване скло плагіоклазового скла-
ду (Ab84,6An7,61Or7,75). У суцільній металтроїлітовій оболонці у вигляді окремих
ділянок розташовані силікатні утворення з мікропорфіровою будовою, що вка-
зує на типову структуру незмішуваних
металсульфідсилікатних розплавів.
Кількість троїліту в оболонці значно
вища, ніж металу, який представлений
камаситом (масова частка, %: 93,1 fe;
5,77 Ni; 1,69 Co) і меншою мірою тені-
том (масова частка, %: 51,8 fe; 47,3 Ni;
Рис. 1. Мікропорфірова олівінпіроксенова хондра, в металтроїлітовій оболонці якої є під-
ковоподібна порожнина (чорного кольору, вверху оболонки). Електронномікроскопічний
знімок у відбитих електронах
Рис. 2. Підковоподібна порожнина (чорне), на дні і стінках якої розташовані окремі зерна
і дендритоподібні скупчення самородного срібла (яскраво біле). Порожнина має оболон-
ку fe,S,Niгідроксидів (сіре), які розвинуті в метал(біле)троїлітовій (світлосіре) оболонці
хондри. Електронномікроскопічний знімок у відбитих електронах
Рис. 3. Зерно самородного срібла, яке розмі
щується у порі fe,S,Niгідроксидів. Елек-
тронномікроскопічний знімок у відбитих
електронах
�0 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
В.П. Семененко
0,54 Co). Силікатні утворення складені переважно мікропорфіровими кристала-
ми олівіну (fa36,8), піроксену (fs32,2En62,9Wo4,84), Caпіроксену (fs16,8En58,5Wo24,8),
і нормативним плагіоклазом (Ab86,6An7,95Or5,47). Оболонка пронизана окремими
прожилками гідроксидів заліза.
Відповідно до земного аналогу, самородне срібло в метеориті характери-
зується екстремально високою відбивною здатністю за результатами як оптич-
но, так і електронномікроскопічного дослідження. Срібло представлене окре-
мими зернами, дендритоподібними агрегатами, а також пластинками. Під час
дослідження у відбитих електронах видно, що індивідуальні зерна мають пере-
важно округлу, інколи близьку до кубічної форму, дендритоподібні агрегати —
гілчасту (рис. 4, а), а тонкі пластинки характеризуються незначною пластич-
ною деформацією. Розмір зерен ≤3 мкм, агрегатів ≤7, а пластинок ≤5 × 3 мкм.
Водночас у вторинних електронах і за пониженої яскравості чітко видно, що не
лише агрегати (рис. 4, б), а й окремі зерна і пластинки мають тонку глобулярну
структуру з розміром глобул ≤ 0,1 мкм. Таким чином, розподіл самородного
срібла за формою зерен є умовним, тому що по суті вони є скупченнями суб-
мікронних глобул і відрізняються лише за розмірами і характером розміщен
ня глобул.
Хімічний склад срібла дуже чистий, в ньому відсутні типові для земного
срібла домішки Au, Zn, Pb, Bi, Sb, As і Hg [1, 3]. Відповідно до даних енерго-
дисперсійних досліджень, найвищі значення масової частки срібла не переви-
щують 95,6 %, а вміст решти хімічних елементів (fe, Ni, S, в окремих точках
Cu) пов’язаний із забрудненням аналізу fe, Ni, Sгідроксидами, в яких містить-
ся самородне срібло. Середній склад гідроксидів, отриманий у 18 точках аналі-
зу по периферії порожнини, такий, %: 86 feO; 6,76 SO3; 4,78 NiO; 1,54 CoO;
0,27 SiO2; 0,18 Na2O; 0,06 MgO. Знахідка самородного срібла лише в порожнині
гідроксидів стимулювала проведення тонких досліджень з метою пошуку їх
зерен навколо порожнини, а саме в площині аншліфа. Виявлено надзвичайно
малі включення самородного срібла розміром менше 0,1 мкм лише в fe, Ni,
Sгідроксидній оболонці навкруги порожнини. В асоціюючому нікелистому
залізі і в троїліті включень цього мінералу або домішок Ag, які здатний за-
реєструвати прилад, не виявлено.
Крім самородного срібла в порожнині є окремі зерна олівіну (fa23,8), пірок-
сену (fs33En60Wo6,99), Сапіроксену (fs37,2En46,6Wo16,2), а також 3 гексагональні
кристали корунду (99,5 % Al2O3; 0,5 % СаО) розміром ≤5 мкм (рис. 5). Знахід-
ка останніх є першою знахідкою корунду в метеориті Кримка in situ. Раніше
Рис. 4. Електронномікроскопічний знімок дендритоподібного агрегату самородного срібла
у відбитих (а) і вторинних (б) електронах. У вторинних електронах чітко видно глобулярну
структуру агрегату
�1ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Перша знахідка самородного срібла в метеоритах
цей мінерал було виявлено під час
хімічної сепарації речовини метеори-
та і подальших ізотопних досліджень
[7]. Результати цих робіт дали змогу
діагностувати Al2O3 у хондриті Кримка
як зерна мінералу досонячного похо
дження. При цьому зазначимо, що на відміну від земного Al2O3, який відомий
лише в гексагональній сингонії як мінерал корунд, досонячні зерна оксиду
алюмінію наявні і в гексагональній, і в тетрагональній сингоніях [7], причому
останній назву як мінерал ще не отримав.
Отже, характерними особливостями самородного срібла в хондриті Крим-
ка є його тісна асоціація з fe,S,Niгідроксидами, розміщення в порах і тріщин-
ках, глобулярна будова різних за формою зерен, субмікронні розміри глобул,
залежність розміру і форми зерен від можливості росту в просторі, дуже чис-
тий хімічний склад, тобто відсутність типових елементівдомішок, а також
асоціація в одній порожнині з надзвичайно рідкісним мінералом — корундом,
який зазвичай у метеоритах має високотемпературну природу. Оскільки це
перша знахідка самородного срібла в метеоритах, слід оцінити не лише його
характерні особливості та умови формування, а й відомі механізми утворення
в земних породах.
Відповідно до літературних даних [1, 3], у земних породах самородне сріб-
ло міститься переважно в низько і середньотемпературних гідротермальних
родовищах, у зоні вторинного збагачення руд, у зоні окиснення сульфідних
родовищ, інколи в осадових породах і в розсипищах. Причому встановлено,
що, відповідно до вищої міграційної здатності срібла стосовно золота, чим
тривалішим був процес метаморфізму мантійних порід, тим вищий ступінь їх
диференціації [3].
Враховуючи тісну асоціацію срібла в метеориті з fe,S,Niгідроксидами, які
відповідно до свого складу є продуктом окиснення металсульфідних фаз, а
також відсутність домішок інших хімічних елементів у самородному сріблі,
можна зробити припущення про його утворення в результаті процесів вивітрю-
вання Agвмісних нікелистого заліза і троїліту, які увійшли до складу хондрита
під час агломерації його материнського тіла.
Кристалохімічні властивості та іонні радіуси срібла і двовалентного залі-
за приблизно подібні, тому ці хімічні елементи можуть ізоморфно заміщувати
один одний [3]. Однак у процесі вивітрювання двовалентне залізо легко пе-
реходить у тривалентне, що зумовлює витіснення атомів срібла із кристаліч-
ної ґратки мінералу, в цьому випадку із нікелистого заліза і троїліту. Фактично
твердофазова дифузія срібла під час окиснення цих мінералів привела до фор-
мування субмікронних глобул та їх скупчень у зонах розвантаження (скиду),
тобто в порах і тріщинках fe,S,Niгідроксидів. Чим більший був простір для
акреції глобул, тим більші за розмірами і складніші за формою утворились аг-
регати самородного срібла.
При цьому слід також відзначити, що не лише в газопиловій протопланет-
ній туманності, а й усередині материнського тіла метеорита Agвмісні первин-
ні метал і троїліт неодноразово пройшли етап метаморфічних змін, пов’язаних
Рис. 5. Гексагональний кристал корунду, який
розміщується поруч із зернами і агрегатами
самородного срібла. Електронномікроскопіч-
ний знімок у відбитих електронах
�2 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
В.П. Семененко
передусім з ударним метаморфізмом [13]. Тривала космічна історія речовини
метеорита є відповідальною за утворення рафінованого самородного срібла
без елементівдомішок.
Асоціація самородного срібла з кристалами корунду, які, за ізотопними да-
ними мають у метеориті Кримка досонячну природу [7], може бути свідченням
конденсаційного походження Agвмісних первинних мінералів. Так, згідно з
термодинамічними розрахунками Дж. Вассона [8], 50 % Ag конденсується у
вигляді твердого розчину в металі за температури 952 К. Не виключено, що
саме такі конденсати налипли на поверхню мікропорфірової хондри ще в до
або в агломераційний період формування материнського тіла метеорита. По-
дальші процеси термального та ударнометаморфічного перетворення, а також
вивітрювання металу і троїліту сприяли твердофазовій дифузії Ag у них з ут-
воренням зерен самородного срібла.
Згадана знахідка самородного срібла в метеориті є першою, і тому подаль-
ші дослідження чутливішими методами хімічного складу нікелистого заліза,
троїліту і особливо продуктів їх вивітрювання, а також, можливо, нових асо-
ціацій мінералів дадуть змогу наблизитись до точніших термодинамічних па-
раметрів конденсації речовини газопилової туманності в діапазоні середніх і
низьких температур, а отже, до істинної історії формування цього рідкісного
мінералу і материнських тіл метеоритів у цілому.
Глибока вдячність В.М. Сливінському за технічну допомогу під час прове-
дення енергодисперсійних досліджень, а також В.М. Квасниці за доброзичливе
обговорення результатів і запрошення опублікувати статтю в “Записках Ук-
раїнського мінералогічного товариства”.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Латыш И.К. Серебро в природе. — Киев: АртЭк, 1997. — 134 c.
2. Семененко В.П., Колесов Г.М., Самойлович Л.Г. и др. Углистые включения в хондрите
Крымка (LL3) // Геохимия. — 1991. — № 8. — С. 1111—1121.
3. Серебро. Геология, минералогия, генезис, закономерности размещения месторожде-
ний / Отв. ред. Н.А. Шило. — М.: Наука, 1989. — 240 с.
4. Campins H., Swindle T.D. Expected characteristics of cometary meteorites // Meteoritics. —
1998. — 33. — P. 1201—1211.
5. Laul J.C., Ganapathy R., Anders E., and Morgan J.W. Chemical fractionations in meteorites —
VI. Accretion temperatures of H, LL and Echondrites, from abundance of volatile trace
elements // Geochim. Cosmochim. A. — 1973. — 36. — P. 329—357.
6. Lin Y.T., El Goresy A., Hutcheon I.D. The first meteoritic silver minerals in Peña Blanca
Springs enstatite achondrite: assemblages, compositions and silver isotopes // LPSC. —
1989. — 20. — P. 572—573.
7. Nittler L.R., Alexander C.M. O’D., Gallino R. et al. Aluminumcalcium and titaniumrich
oxide stardust in ordinary chondrite meteorites // Astrophys. J. — 2008. — 682. — P. 1450—
1478.
8. Palme H., Larimer J.W., Lipschutz M.E. Moderately volatile elements // In: Meteorites and
the Early Solar System / Eds. J.f. Kerridge, M.S. Matthews. — Tucson: The Univ. of Arizona
Press. — 1988. — P. 436—471.
9. Semenenko V.P. Native silver in a meteorite // Meteorit. Planet. Sci., Suppl. — 2010. —
45. — P. 167.
10. Semenenko V.P., Bischoff A., Weber I. et al. Mineralogy of finegrained material in the
Krymka LL3.1 chondrite // Meteorit. Planet. Sci. — 2001. — 36. — P. 1067—1085.
11. Semenenko V.P., Girich A.L., Nittler L.R. An exotic kind of cosmic material: Graphite
containing xenoliths from the Krymka (LL3.1) chondrite // Geochim. Cosmochim. A. —
2004. — 68. — P. 455—475.
�3ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Перша знахідка самородного срібла в метеоритах
12. Semenenko V.P., Jessberger E.K., Chaussidon M. et al. Carbonaceous xenoliths in the Krym-
ka LL3.1 chondrite: Mysteries and established facts // Ibid. — 2005. — 69. — P. 2165—
2182.
13. Semenenko V.P., Perron C. Shockmelted material in the Krymka LL3.1 chondrite: Behavior
of the opaque minerals // Meteorit. Planet. Sci. — 2005. — 40. — P. 173—185.
Надійшла 28.05.2010
V.P. Semenenko
THE fIRST fINdING Of NATIVE SILVER IN METEORITES
Grains of a native silver are found for the first time in a meteorite, namely in the Krymka chon-
drite. According to the data of electronmicroscopic and energydispersive studies they are located
within a cavity of fe,S,Nihydroxides behind corundum crystals, they have a fine globular struc-
ture, and they do not contain minor elements. It is suggested that the native silver was formed as
a result of weathering of primary Agbearing pristine metal and troilite. Taking into account that
presolar corundum has been chemically separated from Krymka and isotopically characterized
earlier, the presolar nature of both the corundum and Agbearing precursor of the native silver in
the cavity is not excluded.
В.П. Семененко
ПЕРВАЯ НАХОДКА САМОРОДНОГО СЕРЕБРА В МЕТЕОРИТАХ
Впервые в метеорите, а именно в хондрите Крымка, найдены зерна самородного сереб-
ра. В соответствии с результатами электронномикроскопических и энергодисперсионных
исследований, они расположены в полости fe,S,Niгидроксидов рядом с кристаллами ко-
рунда, имеют тонкое глобулярное строение, не содержат элементовпримесей. Предполага-
ется, что самородное серебро является продуктом выветривания Agсодержащих первич-
ных зерен метала и троилита. Согласно изотопным данным о досолнечном происхождении
кристаллов корунда, которые были химически выделены из метеорита Крымка ранее,
не исключено, что корунд и Agсодержащие первичные минералы имеют также досолнеч-
ную природу.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58700 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:19:40Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Семененко, В.П. 2014-03-30T10:21:12Z 2014-03-30T10:21:12Z 2010 Перша знахідка самородного срібла в метеоритах / В.П. Семененко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 58-63. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58700 523.681 Уперше в метеоритi, а саме в хондриті Кримка, знайдено зерна самородного срібла. Відповідно до результатів електронно-мікроскопічних та енергодисперсійних досліджень, вони розміщуються у порожнині Fe,S,Ni-
 гідроксидів поруч з кристалами корунду, мають тонку глобулярну будову, не містять елементів-домішок. Припущено, що самородне срібло є продуктом вивітрювання Ag-вмісних первинних зерен металу і троїліту. Відповідно до ізотопних даних щодо досонячного походження кристалів корунду, які були хімічно виділені з метеорита Кримка раніше, не виключено, що корунд і Ag-вмісні первинні мінерали мають також досонячну природу. Впервые в метеорите, а именно в хондрите Крымка, найдены зерна самородного серебра. В соответствии с результатами электронно-микроскопических и энергодисперсионных исследований, они расположены в полости Fe,S,Ni-гидроксидов рядом с кристаллами корунда, имеют тонкое глобулярное строение, не содержат элементов-примесей. Предполагается, что самородное серебро является продуктом выветривания Ag-содержащих первичных зерен метала и троилита. Согласно изотопным данным о досолнечном происхождении кристаллов корунда, которые были химически выделены из метеорита Крымка ранее, не исключено, что корунд и Ag-содержащие первичные минералы имеют также досолнечную природу. Grains of a native silver are found for the first time in a meteorite, namely in the Krymka chondrite. According to the data of electron-microscopic and energy-dispersive studies they are located within a cavity of Fe,S,Ni-hydroxides behind corundum crystals, they have a fine globular structure, and they do not contain minor elements. It is suggested that the native silver was formed as a result of weathering of primary Ag-bearing pristine metal and troilite. Taking into account that presolar corundum has been chemically separated from Krymka and isotopically characterized earlier, the presolar nature of both the corundum and Ag-bearing precursor of the native silver in the cavity is not excluded. Глибока вдячність В.М. Сливінському за технічну допомогу під час проведення енергодисперсійних досліджень, а також В.М. Квасниці за доброзичливе 
 обговорення результатів і запрошення опублікувати статтю в “Записках Українського мінералогічного товариства”. uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Наукові повідомлення Перша знахідка самородного срібла в метеоритах Первая находка самородного серебра в метеоритах The first finding of native silver in meteorites Article published earlier |
| spellingShingle | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах Семененко, В.П. Наукові повідомлення |
| title | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах |
| title_alt | Первая находка самородного серебра в метеоритах The first finding of native silver in meteorites |
| title_full | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах |
| title_fullStr | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах |
| title_full_unstemmed | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах |
| title_short | Перша знахідка самородного срібла в метеоритах |
| title_sort | перша знахідка самородного срібла в метеоритах |
| topic | Наукові повідомлення |
| topic_facet | Наукові повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58700 |
| work_keys_str_mv | AT semenenkovp peršaznahídkasamorodnogosríblavmeteoritah AT semenenkovp pervaânahodkasamorodnogoserebravmeteoritah AT semenenkovp thefirstfindingofnativesilverinmeteorites |