Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині
Уперше встановлено, що в камерних пегматитах Волині концентрично-зональні напівсферичні включення гематиту (до 0,5—0,7 мм) росли одночасно з пізнім кварцом. За способом утворення вони відповідають конкреціям. Відносна швидкість утворення включень гематиту змінюється у широких межах. Середня швидкіст...
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58702 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині / Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 18-27. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859685924094345216 |
|---|---|
| author | Возняк, Д.К. Остапенко, С.С. Вишневський, О.А. Галабурда, Ю.А. |
| author_facet | Возняк, Д.К. Остапенко, С.С. Вишневський, О.А. Галабурда, Ю.А. |
| citation_txt | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині / Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 18-27. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| description | Уперше встановлено, що в камерних пегматитах Волині концентрично-зональні напівсферичні включення гематиту (до 0,5—0,7 мм) росли одночасно з пізнім кварцом. За способом утворення вони відповідають конкреціям. Відносна швидкість утворення включень гематиту змінюється у широких межах. Середня швидкість росту включень у 10 ± 1 разів перевищувала швидкість росту кварцу. Під час росту утворилися два типи включень, які значно відрізняються за вмістом Fe2O3: 94,1—97,1 % — у непрозорих; 8,9—74,4 % — у прозорих. Вивчені утворення складені глобулами гематиту розміром переважно 300—100 нм. Вони росли у гетерогенній системі (водний розчин + CO2-фаза (переважно газ) з високомолекулярними органічними сполуками). Температура росту зазвичай становила 220—230 ºС, тиск — 20—22 МПа.
Впервые установлено, что в камерных пегматитах Волыни концентрически-зональные полусферические включения гематита (до 0,5—0,7 мм) росли одновременно с поздним кварцем. По способу образования они соответствуют конкрециям. Относительная скорость образования включений гематита изменяется в широких пределах. Средняя скорость роста включений в 10 ± 1 раз превышала скорость роста кварца. Во время роста образовались два типа включений, которые значительно различаются по содержанию Fe2O3: 94,1—97,1 % массы в непрозрачных; 8,9—74,4 % массы в прозрачных. Изученные образования состоят из глобул гематита размером преимущественно 300—100 нм. Они росли в гетерогенной системе (водный раствор + CO2-фаза (преимущественно газ) с высокомолекулярными органическими соединениями). Температура роста обычно составляла 220—230 ºС, давление — 20—22 МПа.
For the first time it is investigated that in the Volynian chamber pegmatites the concentrically zonal hemispherical hematite inclusions (up to 0.5—0.7 mm) were growing simultaneously with late quartz. As to the way of formation they correspond to the concretions. The relative speed of inclusions formation in hematite varied widely. Average rate of the growth was 10 ± 1 times greater than the inclusion rate of quartz growth. During the growth two types of inclusions were formed, which significantly differ in the content of Fe2O3: 94.1—97.1 % of the mass in the opaque; 8.9—74.4 % of the mass in the transparent. The studied formations consist of hematite beads predominantly 300—100 nm in size. They grew in a heterogeneous system (aqueous solution + CO2 phase (mainly gas) with the high-molecular organic compounds). The growth temperature was usually 220—230 ºC and pressure — 20—22 MPa.
|
| first_indexed | 2025-11-30T22:28:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
1� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
УДК 549.517.2 + 549.514.51(477.42)
Д.К. ВОЗНЯК, С.С. ОСТАПеНКО,
О.А. ВИШНеВСЬКИЙ, Ю.А. ГАЛАБУРДА
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03680, м. Київ, пр-т Акад. Палладіна, 34
е-mail: voznyak@igmof.gov.ua
СИНГЕНЕТИЧНІ НАПІВСФЕРИЧНІ
КОНЦЕНТРИЧНО-ЗОНАЛЬНІ ВКЛЮЧЕННЯ ГЕМАТИТУ
У КВАРЦІ ЗАНОРИШОВИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ
© Д.К. ВОЗНЯК,
С.С. ОСТАПеНКО,
О.А. ВИШНеВСЬКИЙ,
Ю.А. ГАЛАБУРДА, 2010
Уперше встановлено, що в камерних пегматитах Волині концентрично-зо-
нальні напівсферичні включення гематиту (до 0,5—0,7 мм) росли одночасно
з пізнім кварцом. За способом утворення вони відповідають конкреціям.
Відносна швидкість утворення включень гематиту змінюється у широких
межах. Середня швидкість росту включень у 10 ± 1 разів перевищува-
ла швидкість росту кварцу. Під час росту утворилися два типи включень,
які значно відрізняються за вмістом Fe
2
O
3
: 94,1—97,1 % — у непрозорих;
8,9—74,4 % — у прозорих. Вивчені утворення складені глобулами гемати-
ту розміром переважно 300—100 нм. Вони росли у гетерогенній системі
(водний розчин + CO
2
-фаза (переважно газ) з високомолекулярними ор-
ганічними сполуками). Температура росту зазвичай становила 220—230 ºС,
тиск — 20—22 МПа.
Вступ. Вивчення мінеральних включень — важливе дже-
рело інформації про формування геологічних об’єктів. У
пегматитах Волині деякі мінерали (каситерит, галеніт, ев-
клаз, флюоцерит та ін.) збереглися лише завдяки перебу-
ванню їх у вигляді включень у інших мінералах. У крис-
талах кварцу й топазу із заноришів у вигляді включень
установлені топаз, кварц, турмалін, альбіт, фенакіт, ев-
клаз [7], сидерит, флюоцерит, гематит [20] та ін. Сингене-
тичними до топазу виявились включення флюориту [12],
колумбіту, альбіту, кварцу, флюоцериту, протолітіоніту та
ін. У кварці сингенетичні включення представлені каси-
теритом [12], гематитом, гетитом [16], хлоритом, евкла-
зом [17], галенітом [1] і, можливо, сидеритом. Цінність
сингенетичних включень полягає в тому, що у певний
період часу середовище мінералоутворення сприяло од-
ночасному росту в одному місці і мінералувключення, і
мінералугосподаря. Примітно, що сингенетичні до квар-
цу мінеральні включення, крім евклазу, пов’язані лише з
ростом однієї з найпізніших генерацій кварцу — різнови-
ду Д [18]. Цей кварц відзначається специфічними умова-
ми кристалізації. Він сформувався в умовах надходження
потоків СО2флюїду у водний розчин пегматитів [3]. У
світі така особливість їх формування притаманна, ймовір-
но, лише пегматитам ВолодарськоВолинського пегмати-
тового поля. Оскільки потоки СО2флюїду відповідають
першим, тобто найменш розчинним, продуктам дегазації
магми, то поява фази СО2флюїду у водному розчині на-
1�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці
прикінці становлення пегматитів спричинена, безумовно, надходженням її з
молодої базитової магми в період, коли граніти являли собою вже достатньо
холодне тверде тіло. Така магма, напевно, проявилась в утворенні дайок діаба-
зових порфіритів, діабазів у районі пегматитового поля [4].
Мета статті — дослідити умови формування рідкісних напівсферичних вклю-
чень гематиту у пізньому кварці пегматиту, що були зафіксовані раніше [20].
Об’єкт дослідження. Вивчали уламок кварцу (5 × 3 × (0,5—2,5) см), ос-
новна маса якого представлена прозорим безкольоровим кварцом Д потужніс-
тю 2—12 мм, що наростає на димчастому кварці різновиду Г [3]. Цей зразок
підібрано на відвалах і він, імовірно, належав одному з продуктивних пегма-
титових тіл центральної ділянки родовища, оскільки такі тіла відзначаються
підвищеною потужністю (до 5—7 см) кварцу Д.
Методи дослідження. Мінеральні і флюїдні включення вивчали у прохід-
ному і відбитому світлі у полірованих з обох боків пластинках кварцу. Хімічний
аналіз і растрові електронномікроскопічні (РЕМ) зображення скульптури при-
родних і пришліфованих поверхонь включень гематиту отримано за допомо-
гою мікроскопа JSM6700f з енергодисперсійною системою для мікроаналізу
JED 2300 (JEOL, Японія). Температури фазових переходів флюїдних включень
за плюсових і мінусових температур визначали за допомогою термо [9] і кріо-
камери [2]. Точність замірів температур фазових переходів у включеннях на
термокамері не більше ±2, на кріокамері — ±0,2 ºС. Рентгенометричні аналізи
мікрокількостей речовини проведені за методикою [11].
Мінеральні включення. Вперше у кварці різновиду Д заноришових пег-
матитів Волині встановлено, що концентричнозональні включення гематиту у
формі непрозорих і прозорих півкуль росли одночасно з кварцом. У таких син-
генетичних утвореннях можна виділити форму вільного росту, індукційні ребра
і грані (рис. 1). Поверхня вільного росту таких включень — півсфера або її час-
Рис. 1. Вигляд сингенетичних коломорфних включень гематиту в кварці у відбитому світлі:
а, б — непрозорі включення з тьмяносизим металічним блиском; а — поперечний переріз; б — вигляд
знизу; в—д — прозорі включення, у прохідному світлі — червоного кольору; в — пришліфована ниж-
ня частина їх скупчень; г, д — поперечні перерізи; точки і цифри — місце і номер хімічного аналізу
20 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда
тина (рис. 1, а), а нижня, індукційна, частина складена з плоских кругів або зрі-
заних конусів (рис. 1, б). У поперечному перерізі індукційна частина (рис. 1, а,
г, д) включень представлена ребрами, що фіксують співвідношення між швид-
костями росту включення і кварцу (рис. 2). Прозорі включення просвічують і
мають червоний колір (рис. 1, в). Обидва види включень представлені немагніт-
ною речовиною, оскільки їхні дрібні уламки не притягуються до стальної голки.
Будова їх пориста, змінюється відповідно до концентричної зональності вклю-
чень. Нам вдалося позбутись кварцу над поверхнею вільного і сингенетичного
росту включень непрозорого гематиту та вивчити їхню поверхню за великих
збільшень (рис. 3—5). Відбитки у кварці, що залишились від поверхонь вільно-
го росту включень гематиту, вказують на: а) осідання на поверхню включення
кульок гематиту діаметром 30—40 мкм або складніших утворень (рис. 6, а); б)
заповнення кварцом порожнин у приповерхневій частині включень. Морфоло-
гія таких індивідів кварцу нагадує мікросталактити (рис. 6, б, в).
Рис. 2. Поперечний переріз сингенетичних коломорфних включень, що різняться величи-
ною зародків, які осіли на грані кварцу в період його росту:
а — на грань кварцу потрапив зародок субмікроскопічної величини (точка О); б — на грань кристала
кварцу осів зародок у формі кульки радіусом ОА. Пояснення у тексті
Рис. 3. РЕМзображення поверхні кварцу із сингенетичними включеннями непрозорого ге-
матиту та відбитками від них:
а — загальний вигляд: А, Б — включення гематиту; В і Г — овальної форми відбитки від включень
гематиту в кварці; б—е — морфологія поверхні вільного росту включення А (а); в—е — вигляд куль-
коподібних виділень гематиту за різних збільшень
21ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці
За вмістом fe2O3 (тут і надалі у відсотках від маси) непрозорі включення
гематиту і ті, що просвічують, чітко відрізняються одне від одного. Для пер-
ших він змінювався у діапазоні від 93,5 до 96,8, для других — від 8,1 до 72,3.
Концентрацію SiO2 тут і надалі не наводимо, оскільки вона дорівнює різниці
між 100 % і вмістом fe2O3 у точці аналізу. Вміст fe2O3 по зонах непрозорого
включення (див. рис. 1, а) змінюється так: 1 — 97,1; 2 — 95,9; 3 — 97,0; 4 —
96,6; 5 — 96,7; 6 — 96,6; 7 — 95,9; 8 — 95,2; 9 — 95,1; 10 — 95,6; 11 — 95,7;
12 — 94,1; 13 — 94,9; 14 — 95,7; 15 — 96,7.
Рис. 4. РЕМзнімки непрозорого синге-
нетичного включення гематиту у кварці
(включення Б на рис. 3, а):
а — загальний вид: справа — індукційна по-
верхня сумісного росту гематиту і кварцу;
зліва — поверхня вільного росту включення;
б — деталь а: межа контакту сингенетичної
поверхні включення (справа) і поверхні вільно-
го росту (зліва); в — деталь а — периферійна
ділянка сингенетичної поверхні включення.
Пунктирною лінією розмежовані ділянки, що
різняться за величиною реплік віциналей по-
верхні грані кварцу. ймовірно, вони фіксують
дофінейські двійники кварцу. Збільшені зобра-
ження ділянок 1—3 показано на рис. 5
Рис. 5. Морфологія виділень гематиту включення Б (рис. 3, а):
а — тичкуватоголчасті виділення гематиту на індукційній поверхні (див. ділянку 2, рис. 4, в); б —
кристалики гематиту (див. ділянку 3, рис. 4, в); в — деталь б; г — деталь 1 рис. 4, в; д — деталь ділян-
ки 1 (г): індивіди кульової форми утворились, імовірно, внаслідок спірального росту пластинчастих
кристаликів гематиту; е — деталь ділянки 2 (г)
22 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда
Нижче показано зміну хімічного складу окремих зон включення червоно-
го кольору (див. рис. 1, в). Вміст fe2O3, %: 16 — 20,5; 17 — 58,3; 18 — 8,9;
19 — 74,4; 20 — 14,5; 21 — 39,1; 22 — 15,4; 23 — 47,0. Велика концентрація
SiO2 у таких включеннях зумовлює прояви різної щільності червоного кольору
у концентричних зонах гематиту в кварці.
Рентгенометричний аналіз непрозорих і червоних включень відповідає ге-
матиту та кварцу.
Нормальна швидкість росту сингенетичних утворень гематиту непрозоро-
го і червоного кольору більша за відповідну швидкість росту кварцу в діапазоні
10 ± 1 разів (за Д.П. Григор’євим [5] — відносна швидкість росту). Загальну
відносну швидкість нормального росту сингенетичних утворень у кварці ви
значали за відношеннями b/OE (ліва частина) або b/AE (права частина, рис. 2).
Включення, розташоване зліва, формувалось так: на грань кварцу потрапив за-
родок субмікроскопічної величини (точка О). Ріст півкулі радіусом ОА віднос-
но кварцу відбувся моментально; такою самою великою швидкістю відзначав-
ся ріст утворення радіусом ≥ОВ, але ≤ОС. За час росту кварцу потужністю а і в
включення виросло відповідно до радіусів ОС і ОЕ. Розташоване справа вклю-
чення формувалось дещо поіншому: на грань кристала кварцу осів зародок у
формі кульки радіусом ОА. Час росту кварцу потужністю а і в супроводжувався
ростом включення відповідно потужністю АС і АЕ. Відносну швидкість росту
включень визначали на перерізах, що проходили через їх центр і були перпен-
дикулярні до площини кварцу, на яку потрапляли зародки майбутніх сингене-
тичних утворень гематиту. Подібні індукційні сферокристалічні фігури відзна-
чено за одночасного росту настурану і кальциту [6].
До розкривання непрозорих сингенетичних включень гематиту у їхніх
порах перебував водний розчин. Іноді від пор відходять невеликі специфічні
за формою заліковані тріщини з включеннями водного розчину. Дуже рідко у
розкритих включеннях червоного кольору трапляються тріщини усихання, що
характерні для утворень, сформованих із гелів.
Крім того, рентгенометричним аналізом вивчали дрібні концентрично
зональні кульки червоного кольору різних відтінків, що траплялись у розкри-
тих порожнинах включень і на поверхні досліджуваного кварцу. У двох випад-
ках вони були представлені рентгеноаморфною речовиною, а в одному — ге-
матитом.
Флюїдні включення. Первинні і вторинні включення мінералоутворю-
вального середовища вивчали лише у кварці різновиду Д.
Первинні включення. В основі кварцу Д, як і у більшості випадків, почи-
нають свій ріст численні первинні трубчасті газові включення СО2розчину
типу 6 [18] (рис. 7, а, б), що за видовженням паралельні осі L3 кварцу. Їхні
Рис. 6. РЕМзображення відбитку В (див. рис. 3, а) від включення гематиту у кварці. Пояс-
нення у тексті
23ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці
розміри змінюються у широких межах: і завдовжки, і в поперечному перерізі
вони здебільшого вкладаються у межі відповідно 0,05—2,5 і 0,002—0,3 мм. У
досліджуваному зразку часто трапляються, що зазвичай є рідкісним явищем,
сингенетичні до первинних включень з СО2флюїдом первинні включення
водного розчину (рідини ≈ 80—85 %) типу 7 [4, 18] (рис. 7, д—ж). Оскільки в
момент ізоляції наповнення їх могло бути гетерогенним (у включеннях типу 6
може бути зазвичай невеликий надлишок водного розчину, а у включеннях
типу 7 — газової СО2фази), то температури їх гомогенізації можуть дещо пе-
Рис. 7. Первинні (а—з, ї, й) і вторинні (и, і) флюїдні включення у кварці Д:
а—г — включення типу 6; д—з — типу 7; в, г — “сітчаста” речовина на поверхні включення в із фа-
зою СО2 (ρ = 0,27 г/см3) — деталь а; є — сумісне знаходження включень типу 6 і 7; з — включення
містить рідкий СО2 (ρ = 0,67 г/см3); ї, й — темні виділення представлені непрозорими оксидами заліза,
прозорі — гетитом (gt); L — водний розчин; CO2·L — рідкий СО2; CO2 · G — газовий СО2; G — газова
фаза. У включенні з фаза L — не водний розчин. Стрілки вказують на ореоли розтріскування
24 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда
ревищувати дійсні. Тому існують певні труднощі у підборі включень гомо-
генного захоплення для визначення дійсних значень РТпараметрів мінерало-
утворення [10]. У включеннях гомогенного захоплення типу 6 об’єм водного
розчину досягає 5 %. Включення, що заповнені водним розчином на 20—60 %
об’єму його порожнини, в момент ізоляції, безумовно, були гетерогенними.
Іноді поверхня включень типу 6 покрита плівкою, що розбита системою
тріщин (рис. 7, в, г), яка зазвичай сублімується за температури +70—80, а в
одному випадку — 178 ºС. В ультрафіолетовому промінні сітчаста органічна
плівка не люмінесціює. Навколо більших за розмірами включень типу 7 спос-
терігаються ореоли субмікроскопічних включень, а навколо включень типу 6
вони відсутні.
У водному розчині деяких, здебільшого великих за розмірами включень
типу 7 трапляються поодинокі видовжені прозорі кристалики гетиту та чис-
ленні дрібні (переважно діаметром 0,02—0,03 мм) непрозорі кульки гематиту
(червоного кольору у відбитому світлі) (рис. 7, ї, й). Останні у вигляді таких
самих дрібних виділень виявлені й у кварці у вигляді твердих включень.
Флюїдні включення типу 6 відзначаються такими параметрами: темпера-
тура гомогенізації газового СО2флюїду (Тг СО2 · G) +21,5—30,0 ºС; темпера-
тура потрійної точки СО2розчину (Тпт СО2) від –57,0 до –57, 8 ºС; густина фази
СО2 (ρ) 0,20—0,33 г/см3, відповідає густині чистого СО2 за Тг СО2 · G; темпе-
ратура гомогенізації включень гомогенного захоплення (Тг, в газ) від 220—230
до 278—290 ºС.
Мінімальні значення густини СО2розчину стосуються включень типу 6,
що розміщені в основі кварцу. Переважають включення з Тг СО2 · G, що дорів-
нює 25,5—28,5 ºС (ρ = 0,24—0,29 г/см3).
Важливі генетичні наслідки випливають з результатів дослідження
розтрісканого включення гетерогенного (?) захоплення (рис. 7, з): темпера-
тура гомогенізації рідкого СО2флюїду ( Тг СО2 · L) +27,2 ºС; Тпт СО2 –57,0 ºС
(?); ρСО2
= 0,67 г/см3, відповідає густині чистого СО2 за Тг СО2 · L; Тг, в рідину
≥325 ºС.
Вторинні включення. Вони відповідають включенням гетерогенного по-
ходження і за складом (СО2флюїд + водний розчин) подібні до вмісту пер-
винних включень. Серед них також трапляються включення як гомогенного,
так і гетерогенного захоплення СО2флюїду (тип 8) і водного розчину (тип 9).
В останніх включеннях крім фази водного розчину іноді близько 15—20 %
об’єму займає рідка фаза СО2розчину (за кімнатної температури вона сприй-
мається як газова фаза). Деякі газоворідкі включення типу 9 виявляються та-
кож розтрісканими (рис. 7, и, і). Температура гомогенізації включень 9 досягає
325—330 ºС.
Обговорення результатів дослідження. Пульсуюче надходження про-
дуктів дегазації основної магми у вигляді потоків СО2флюїду у вадозні води
заноришів супроводжувалось його скаламученням. Унаслідок цього на грані
кварцу осідав гематит у вигляді субмікроскопічних кристаликівзатравок або
кульок діаметром до 0,2 мм (див. рис. 2). У подальшому їх сумісний з кварцом
ріст привів до утворень, що за способом формування відповідають конкреціям
[13]. Розмірність дрібних фаз, що їх складають, відповідає величині тонкодис-
персних або колоїдних часточок (10–3—10–6 мм) [19]. У порах цих конкрецій до
їх розкривання був водний розчин: іноді від непрозорих їх скупчень відходять
невеликі специфічні за формою заліковані тріщини з включеннями водного
розчину. Дуже рідко у поперечному перерізі деяких червоних конкрецій гема-
титу видно тріщини усихання. Крім того, кульки гематиту і прозорі кристалики
2�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці
гетиту як ксеногенні фази потрапляють також у первинні включення водного
розчину (рис. 7, ї, й).
Вивчені непрозорі включення гематиту, ймовірно, відповідають включен-
ням гематиту у кварці, що зображені на рис. 3 статті [20]. Назагал у заноришо-
вих пегматитах Волині гематит має різні форми виділення [14].
Хімічний і рентгенометричний аналізи вказують, що чорні й червоні вклю-
чення представлені гематитом (можливо, з малою кількістю гетиту) і кварцом,
і відрізняються один від одного лише співвідношеннями вмісту fe2O3 і SiO2: у
чорних індивідах вміст fe2O3 (93,5—96,8) значно більший, у включеннях чер-
воного кольору вміст SiO2 іноді може суттєво переважати вміст fe2O3 (8,1—
72,3 % маси).
Агрегатний стан СО2флюїду включень типу 6 вказує на агрегатний стан
потоків СО2розчину, що надходили у занориші. Зазвичай у пегматитах цен-
тральних ділянок пегматитового поля включення типу 6 заповнені газовим
СО2флюїдом. Первинні включення цього типу, але заповнені як газовим, так
і рідким СО2розчином, вперше виявили Г.Г. Леммлейн і М.О. Клія [15]. У до-
сліджуваному нами кварці також встановлені первинні включення типу 6, що
заповнені і газовим (рис. 7, а, б, є), і рідким СО2розчином (рис. 7, з). Потоки
рідкого СО2флюїду, як і у згаданому випадку [15], проявились також наприкін-
ці росту пізнього кварцу Д.
Температура і флюїдний тиск мінералоутворювальних розчинів визнача-
ються інтенсивністю надходження потоків СО2розчину. За Тг первинних вклю-
чень типу 6 і 7 гомогенного захоплення температура кристалізації змінювалась
від ~220—230 до 290 ºС. Однак температура мінералоутворення наприкінці
росту кварцу Д перевищила 325 ºС. Це значення відповідає Тг розтрісканих
включень, які за температури 325 ºС не розтріскуються у термокамері.
Включення зазнали експлозивного розтріскування [2]. Розтрісканими
виявились лише частина газоворідких включень типу 7 і деякі типу 9. Від-
сутність ореолів розтріскування навколо включень типів 6 і 8 пояснюється іс-
тотним перевищенням значень dP/dT водних розчинів над діоксидвуглецеви-
ми (орієнтовно відповідно 1,5 і 0,15—0,20 МПа/ºС). Розтріскування включень
зумовлене температурою, що перевищує Тг будьяких розтрісканих включень,
тобто понад 325 ºС. Надходження рідких СО2флюїдів було короткочасним,
оскільки ріст кварцу після цього незабаром завершився. Воно відзначилось
і короткочасним підвищенням температури, що спричинило розтріскування
включень.
Разом з СО2флюїдом у середовище мінералоутворення потрапляла ор-
ганічна речовина, яка легко фіксується завдяки “сітчастій” речовині на повер-
хні включень типу 6. Вона, ймовірно, має неоднаковий склад, оскільки харак-
теризується різною температурою сублімації. В одному з включень відзначено
температурний діапазон, вищий за встановлений раніше (70—80—120 ºС)
[8]. На повітрі згадана речовина вивітрюється (летить) у межах 300—450 ºС.
В.А. Калюжний у продуктах її возгону поряд з масовими числами, що відпові-
дають водню, азоту, метану, етану та іншим вуглеводням, зафіксував маси в
межах 80—115 [18].
Декілька міркувань щодо визначення глибини формування занориша пег-
матиту під час кристалізації кварцу Д. Багаторазове пульсуюче надходження
потоків СО2флюїду відбувалось у період, коли сітка контракційної тріщину-
ватості повністю довершила руйнування герметичності заноришів пегматитів і
вадозні води заповнили їх. Оскільки у такому разі флюїдний тиск мінералоут-
ворення відповідає гідростатичному [3, 4], глибина формування занориша, що
2� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда
містив досліджуваний зразок, становила ≤2,0—2,2 км. Дійсно, у процесі над-
ходження потоків СО2флюїду його тиск може тимчасово перевищувати гідро-
статичний (Ргідр), тому в загальному випадку визначена глибина формування
об’єкта за флюїдним тиском (Рфл) є ≤ Рфл / ∆ Ргідр, де градієнт гідростатичного
тиску дорівнює 10 МПа/км. Температура розтріскування включень гомогенно-
го захоплення перевищує їх Тг орієнтовно на 60—70 ºС [3].
Висновки. Досліджені напівсферичні концентричнозональні сингене-
тичні до кварцу включення гематиту чорного і червоного кольору за способом
свого формування відповідають конкреціям. Стосовно кварцу вони росли з різ-
ною швидкістю. У якісь періоди їхній ріст відбувався моментально відносно
швидкості росту кварцу, іноді ріс лише кварц, трапляються також проміжки
часу сумісного росту обох мінералів. Середня відносна швидкість нормально-
го росту включень приблизно у 10 разів більша від швидкості росту кварцу. У
формуванні досліджуваних сингенетичних включень гематиту і кварцу брали
участь колоїдні розчини. Непрозорі включення гетиту від прозорих червоного
кольору включень відрізняються різним вмістом у них fe2O3: відповідно 93,5—
96,8 і 8,1—72,3 % маси.
Пульсуюче надходження як газових, так і рідких потоків СО2флюїду ви
значало температуру вадозних вод у занориші у період росту кварцу Д. Вона
змінювалась у широкому інтервалі: від ~220—230 до орієнтовно 385—395 ºС.
Останні цифри на 60—70 ºС перевищують найбільші із заміряних значень
Тг розтрісканих включень. Максимальний і короткочасний прогрів занори-
ша відбувся наприкінці росту кварцу. Відсутність нових надходжень потоків
СО2флюїду швидко понизило температуру мінералоутворення до рівня тем-
ператури гранітів, в яких перебував пегматит, що містив досліджуваний кварц.
З потоками СО2флюїду у мінералоутворювальну систему потрапляли також
високомолекулярні органічні сполуки. Флюїдний тиск переважно становив
20—22 МПа. Глибина формування пегматиту в період росту досліджуваного
кварцу типу Д становила ≤2,0—2,2 км (приймається, що атмосферний тиск у
той час відповідав 1∙105 Па).
Автори вдячні О.Є. Гречановській і Т.П. Матвєєвій за рентгенометричну
діагностику мікрокількостей речовини.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Возняк Д.К. Последовательность кристаллизации галенита, касситерита, гематита и
сидерита на конечной стадии формирования пегматитовых тел // Минерал. сб. Львов.
унта. — 1968. — № 22, вып. 4. — С. 413—416.
2. Возняк Д.К. Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворен-
ня. — К.: Наук. думка, 2007. — 280 с.
3. Возняк Д.К., Калюжный В.А. Использование растресканных включений для восста-
новления РТусловий минералообразования (на примере кварца пегматитов Волы-
ни) // Минерал. сб. Львов. унта. — 1970. — № 30, вып. 2. — С. 31—40; 1971. — № 31,
вып. 2. — С. 22—30.
4. Возняк Д.К., Павлишин В.І. Фізикохімічні умови формування та особливості локалі-
зації заноришових пегматитів Волині (Український щит) // Мінерал. журн. — 2008. —
30, № 1. — С. 5—20.
5. Григорьев Д.П. Онтогения минералов. — Львов: Издво Львов. унта, 1961. — 284 с.
6. Дымков Ю.М., Воробьев В.С., Головатенко Л.Д. и др. К онтогении настурана из
UMo месторождения // Новые идеи в генетической минералогии. — Ленинград: Нау
ка, 1983. — С. 66—72.
7. Калюжная К.М., Калюжный В.А. К парагенезису акцессорных берилла, фенакита и
эвклаза в топазоморионовых пегматитах // Минерал. сб. Львов. геол. ова. — 1963. —
№ 17. — С. 136—147.
27ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7
Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці
8. Калюжный В.А. Новые наблюдения фазовых превращений в жидких включениях //
Минерал. сб. Львов. геол. ова. — 1956. — № 10. — С. 77—80.
9. Калюжний В А. Методи вивчення багатофазових включень у мінералах. — К.: Видво
АН УРСР, 1960. — 168 с.
10. Калюжный В.А. Генетическая информативность глубинных флюидов в минералах
(протогетерогенные и расшнурованные включения) // Углерод и его соединения в эн-
догенных процессах минералообразования (по данным изучения флюидных включе-
ний в минералах). — К.: Наук. думка, 1978. — С. 35—50.
11. Калюжный В.А., Йорыш З.Й. О рентгенометрическом исследовании микроколичеств
минералов // Минерал. сб. Львов. геол. обва. — 1962. — № 16. — С. 403—407.
12. Калюжный В.А., Ляхов Ю.В. Включения касситерита и флюорита в кристаллах из пег-
матитов Волыни // Докл. АН СССР. — 1962. — 143, № 5. — С. 1182—1185.
13. Лазаренко Є.К. Курс мінералогії. — К.: Вища шк., 1970. — 600 с.
14. Лазаренко Е.К., Павлишин В.И., Латыш В.Т. Минералогия и генезис камерных пегма-
титов Волыни. — Львов: Вища шк., 1973. — 360 с.
15. Леммлейн Г.Г., Клия М.О. Первичные включения газа в кристаллах // Зап. Всесоюз.
минерал. ова. — 1961. — Ч. 90, вып. 3. — С. 260—265.
16. Ляхов Ю.В. О сингенетических включениях гетита и гематита в кристаллах кварца из пег-
матитов Волыни // Минерал. сб. Львов. геол. обва. — 1963. — № 17. — С. 210—214.
17. Ляхов Ю.В., Пизнюр А.В. О сингенетических твердых включениях в минералах // Там
же. — 1964. — № 18, вып. 2. — С. 165—172.
18. Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу
України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія) / Під ред. В.А. Калюжного — К.:
Наук. думка, 1971. — 216 с.
19. Павлишин В.І., Довгий С.О. Мінералогія. — К.: КНТ, 2008. — 536 с.
20. Цыганов Ю.М. Окислы и гидроокислы железа в пегматитах Волыни // Минерал. сб.
Львов. геол. обва. — 1951. — № 5. — С. 179—186.
Надійшла 03.06.2010
D.K. Voznyak, S.S. Ostapenko, O.A. Vyshnevskyi, Yu.A. Galaburda
THE SYNGENETIC HEMISPHERICAL CONCENTRICALLYZONAL INCLUSIONS
Of HEMATITE IN THE VOLYNIAN QUARTZ CHAMBER PEGMATITE
for the first time it is investigated that in the Volynian chamber pegmatites the concentrically
zonal hemispherical hematite inclusions (up to 0.5—0.7 mm) were growing simultaneously with
late quartz. As to the way of formation they correspond to the concretions. The relative speed
of inclusions formation in hematite varied widely. Average rate of the growth was 10 ± 1 times
greater than the inclusion rate of quartz growth. During the growth two types of inclusions were
formed, which significantly differ in the content of fe2O3: 94.1—97.1 % of the mass in the opaque;
8.9—74.4 % of the mass in the transparent. The studied formations consist of hematite beads pre-
dominantly 300—100 nm in size. They grew in a heterogeneous system (aqueous solution + CO2
phase (mainly gas) with the highmolecular organic compounds). The growth temperature was
usually 220—230 ºC and pressure — 20—22 MPa.
Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, А.А. Вишневский, Ю.А. Галабурда
СИНГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОЛУСФЕРИЧЕСКИЕ КОНЦЕНТРИЧЕСКИЗОНАЛьНыЕ
ВКЛЮЧЕНИЯ ГЕМАТИТА В КВАРЦЕ ЗАНОРыШЕВыХ ПЕГМАТИТОВ ВОЛыНИ
Впервые установлено, что в камерных пегматитах Волыни концентрическизональные полу
сферические включения гематита (до 0,5—0,7 мм) росли одновременно с поздним кварцем.
По способу образования они соответствуют конкрециям. Относительная скорость образования
включений гематита изменяется в широких пределах. Средняя скорость роста включений в
10 ± 1 раз превышала скорость роста кварца. Во время роста образовались два типа включений,
которые значительно различаются по содержанию fe2O3: 94,1—97,1 % массы в непрозрачных;
8,9—74,4 % массы в прозрачных. Изученные образования состоят из глобул гематита размером
преимущественно 300—100 нм. Они росли в гетерогенной системе (водный раствор + CO2фаза
(преимущественно газ) с высокомолекулярными органическими соединениями). Температура
роста обычно составляла 220—230 ºС, давление — 20—22 МПа.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58702 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:28:41Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Возняк, Д.К. Остапенко, С.С. Вишневський, О.А. Галабурда, Ю.А. 2014-03-30T10:25:13Z 2014-03-30T10:25:13Z 2010 Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині / Д.К. Возняк, С.С. Остапенко, О.А. Вишневський, Ю.А. Галабурда // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 18-27. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58702 549.517.2 + 549.514.51(477.42) Уперше встановлено, що в камерних пегматитах Волині концентрично-зональні напівсферичні включення гематиту (до 0,5—0,7 мм) росли одночасно з пізнім кварцом. За способом утворення вони відповідають конкреціям. Відносна швидкість утворення включень гематиту змінюється у широких межах. Середня швидкість росту включень у 10 ± 1 разів перевищувала швидкість росту кварцу. Під час росту утворилися два типи включень, які значно відрізняються за вмістом Fe2O3: 94,1—97,1 % — у непрозорих; 8,9—74,4 % — у прозорих. Вивчені утворення складені глобулами гематиту розміром переважно 300—100 нм. Вони росли у гетерогенній системі (водний розчин + CO2-фаза (переважно газ) з високомолекулярними органічними сполуками). Температура росту зазвичай становила 220—230 ºС, тиск — 20—22 МПа. Впервые установлено, что в камерных пегматитах Волыни концентрически-зональные полусферические включения гематита (до 0,5—0,7 мм) росли одновременно с поздним кварцем. По способу образования они соответствуют конкрециям. Относительная скорость образования включений гематита изменяется в широких пределах. Средняя скорость роста включений в 10 ± 1 раз превышала скорость роста кварца. Во время роста образовались два типа включений, которые значительно различаются по содержанию Fe2O3: 94,1—97,1 % массы в непрозрачных; 8,9—74,4 % массы в прозрачных. Изученные образования состоят из глобул гематита размером преимущественно 300—100 нм. Они росли в гетерогенной системе (водный раствор + CO2-фаза (преимущественно газ) с высокомолекулярными органическими соединениями). Температура роста обычно составляла 220—230 ºС, давление — 20—22 МПа. For the first time it is investigated that in the Volynian chamber pegmatites the concentrically zonal hemispherical hematite inclusions (up to 0.5—0.7 mm) were growing simultaneously with late quartz. As to the way of formation they correspond to the concretions. The relative speed of inclusions formation in hematite varied widely. Average rate of the growth was 10 ± 1 times greater than the inclusion rate of quartz growth. During the growth two types of inclusions were formed, which significantly differ in the content of Fe2O3: 94.1—97.1 % of the mass in the opaque; 8.9—74.4 % of the mass in the transparent. The studied formations consist of hematite beads predominantly 300—100 nm in size. They grew in a heterogeneous system (aqueous solution + CO2 phase (mainly gas) with the high-molecular organic compounds). The growth temperature was usually 220—230 ºC and pressure — 20—22 MPa. Автори вдячні О.Є. Гречановській і Т.П. Матвєєвій за рентгенометричну діагностику мікрокількостей речовини. uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Статті Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині Сингенетические полусферические концентрически-зональные включения гематита в кварце занорышевых пегматитов Волыни The syngenetic hemispherical concentrically- zonal inclusions of hematite in the Volynian quartz chamber pegmatite Article published earlier |
| spellingShingle | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині Возняк, Д.К. Остапенко, С.С. Вишневський, О.А. Галабурда, Ю.А. Статті |
| title | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині |
| title_alt | Сингенетические полусферические концентрически-зональные включения гематита в кварце занорышевых пегматитов Волыни The syngenetic hemispherical concentrically- zonal inclusions of hematite in the Volynian quartz chamber pegmatite |
| title_full | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині |
| title_fullStr | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині |
| title_full_unstemmed | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині |
| title_short | Сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів Волині |
| title_sort | сингенетичні напівсферичні концентрично-зональні включення гематиту у кварці заноришових пегматитів волині |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58702 |
| work_keys_str_mv | AT voznâkdk singenetičnínapívsferičníkoncentričnozonalʹnívklûčennâgematituukvarcízanorišovihpegmatitívvoliní AT ostapenkoss singenetičnínapívsferičníkoncentričnozonalʹnívklûčennâgematituukvarcízanorišovihpegmatitívvoliní AT višnevsʹkiioa singenetičnínapívsferičníkoncentričnozonalʹnívklûčennâgematituukvarcízanorišovihpegmatitívvoliní AT galaburdaûa singenetičnínapívsferičníkoncentričnozonalʹnívklûčennâgematituukvarcízanorišovihpegmatitívvoliní AT voznâkdk singenetičeskiepolusferičeskiekoncentričeskizonalʹnyevklûčeniâgematitavkvarcezanoryševyhpegmatitovvolyni AT ostapenkoss singenetičeskiepolusferičeskiekoncentričeskizonalʹnyevklûčeniâgematitavkvarcezanoryševyhpegmatitovvolyni AT višnevsʹkiioa singenetičeskiepolusferičeskiekoncentričeskizonalʹnyevklûčeniâgematitavkvarcezanoryševyhpegmatitovvolyni AT galaburdaûa singenetičeskiepolusferičeskiekoncentričeskizonalʹnyevklûčeniâgematitavkvarcezanoryševyhpegmatitovvolyni AT voznâkdk thesyngenetichemisphericalconcentricallyzonalinclusionsofhematiteinthevolynianquartzchamberpegmatite AT ostapenkoss thesyngenetichemisphericalconcentricallyzonalinclusionsofhematiteinthevolynianquartzchamberpegmatite AT višnevsʹkiioa thesyngenetichemisphericalconcentricallyzonalinclusionsofhematiteinthevolynianquartzchamberpegmatite AT galaburdaûa thesyngenetichemisphericalconcentricallyzonalinclusionsofhematiteinthevolynianquartzchamberpegmatite |