Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії

Стаття присвячена індустріальній варіабельності ориньяку Західної Євразії з акцентом на особливості мікролітів, де опорними для Східної та Центральної Європи є матеріали Сюрені І у Криму. The article with support of Siuren I data on Archaic and Late/Evolved Aurignacian complexes with Dufour and Roc...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Кам’яна доба України
Дата:	2011
Автор:	Демиденко, Ю.Е.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2011
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58704
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії / Ю.Е. Демиденко // Кам’яна доба України. — 2011. — Вип. 14. — С. 108-114. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58704
record_format	dspace
spelling	Демиденко, Ю.Е. 2014-03-30T10:30:59Z 2014-03-30T10:30:59Z 2011 Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії / Ю.Е. Демиденко // Кам’яна доба України. — 2011. — Вип. 14. — С. 108-114. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. XXXX-0007 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58704 Стаття присвячена індустріальній варіабельності ориньяку Західної Євразії з акцентом на особливості мікролітів, де опорними для Східної та Центральної Європи є матеріали Сюрені І у Криму. The article with support of Siuren I data on Archaic and Late/Evolved Aurignacian complexes with Dufour and Roc de Combe microliths shows variability of these two Aurignacian types in Western Eurasia and possible way directions for south of Eastern Europe peopling by their humans. uk Інститут археології НАН України Кам’яна доба України Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії Microliths of Siuren i Aurignacian complexes and their significance for studies of Western Eurasia Aurignacian variability Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії
spellingShingle	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії Демиденко, Ю.Е.
title_short	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії
title_full	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії
title_fullStr	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії
title_full_unstemmed	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії
title_sort	мікроліти комплексів ориньяку сюрені і та їх значення у вивченні варіабельності ориньяку західної євразії
author	Демиденко, Ю.Е.
author_facet	Демиденко, Ю.Е.
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Кам’яна доба України
publisher	Інститут археології НАН України
format	Article
title_alt	Microliths of Siuren i Aurignacian complexes and their significance for studies of Western Eurasia Aurignacian variability
description	Стаття присвячена індустріальній варіабельності ориньяку Західної Євразії з акцентом на особливості мікролітів, де опорними для Східної та Центральної Європи є матеріали Сюрені І у Криму. The article with support of Siuren I data on Archaic and Late/Evolved Aurignacian complexes with Dufour and Roc de Combe microliths shows variability of these two Aurignacian types in Western Eurasia and possible way directions for south of Eastern Europe peopling by their humans.
issn	XXXX-0007
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58704
citation_txt	Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії / Ю.Е. Демиденко // Кам’яна доба України. — 2011. — Вип. 14. — С. 108-114. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT demidenkoûe míkrolítikompleksívorinʹâkusûreníítaíhznačennâuvivčennívaríabelʹnostíorinʹâkuzahídnoíêvrazíí AT demidenkoûe microlithsofsiureniaurignaciancomplexesandtheirsignificanceforstudiesofwesterneurasiaaurignacianvariability
first_indexed	2025-11-24T05:40:59Z
last_indexed	2025-11-24T05:40:59Z
_version_	1850842721264074752
fulltext	108 Äåìèäåíêî Þ.Å. Äåìèäåíêî Þ.Å. Ì²ÊÐÎË²ÒÈ ÊÎÌÏËÅÊÑ²Â ÎÐÈÍÜßÊÓ ÑÞÐÅÍ² I ÒÀ ¯Õ ÇÍÀ×ÅÍÍß Ó ÂÈÂ×ÅÍÍ² ÂÀÐ²ÀÁÅËÜÍÎÑÒ² ÎÐÈÍÜßÊÓ ÇÀÕ²ÄÍÎ¯ ªÂÐÀÇ²¯ Êàì’ÿíà äîáà Óêðà¿íè. – Âèï.14. – Êè¿â: Øëÿõ, 2011. – Ñ. 108-114. Íàâ³ñ Ñþðåíü I ó Êðèìó áóâ ðîçêîïàíèé ïî âñ³é òîâù³ ñåäèìåíò³â ç àðõåîëîã³÷íèìè çíàõ³äêàìè òðè÷³: Ê.Ñ.Ìåðåæêîâñüêèì ó 1879- 1880 ðð., Ã.À.Áîí÷-Îñìîëîâñüêèì ó 1926-1929 ðð. ³ óêðà¿íñüêî-áåëüã³éñüêîþ åêñïåäèö³ºþ ï³ä çàãàëüíèì êåð³âíèöòâîì Â.Ï.×àáàÿ ó 1994-1997 ðð. Îñíîâó äàíèõ ïðî çíàõ³äêè Ñþðåí³ I ñêëàäàþòü ï³äñóìêè ðîá³ò 1920-õ è 1990-õ ðð. (Áîí÷-Îñìîëîâñêèé 1934; Âåêèëîâà 1957; Äåìèäåíêî 2000; 2002à; 2002á; 2001-2002; Äåìèäåíêî, Àõìåòãàëååâà 2008; Demidenko et al. 1996; Demidenko & Otte 2000-2001). ²íòåðïðåòàö³¿ çíàõ³äîê âåðõíüîãî ïàëåîë³òó íèæíüî¿ òà ñåðåäíüî¿ ïà÷îê ñåäèìåíò³â íàâ³ñó àðõåîëîãàìè ÑÐÑÐ òà êðà¿í êîëèøíüîãî ÑÐÑÐ ìàþòü îäíó îñîáëèâ³ñòü. Àðõåîëîãè, ÿê³ ðîçêîïóâàëè Ñþðåíü I ó 1920-õ è 1990-õ ðð., âèçíà÷àëè òàì äâà êîìïëåêñè ºâðîïåéñüêîãî îðèíüÿêó. Óñ³ ³íø³ êîëåãè, ÿê³ ó êðàùîìó âèïàäêó îçíàéîìëåí³ ç ÷àñòèíîþ çíàõ³äîê 1920-õ ðð., íå âèçíàâàëè ³ íå âèçíàþòü îðèíüÿêñüêó àòðèáóö³þ êîìïëåêñ³â çíàõ³äîê íàâ³ñó, ³íòåðïðåòóþ÷è ¿õ íàòîì³ñòü, ÿê íå-ºâðîïåéñê³ îðèíüÿêñüêî¿ åïîõè/ ñòàä³¿ ³/àáî ÿê ð³çí³ îðèíüÿêî¿äí³ (Çàìÿòíèí 1935; Åôèìåíêî 1953; Ðîãà÷åâ, Àíèêîâè÷ 1984; Àíèêîâè÷ 1991; 2005; Àíèêîâè÷ è äð. 2007; Ñàïîæíèêîâ 2003; 2005). ²íòåðïðåòàö³ÿ ìàòåð³àë³â Ñþðåí³ I íà ðàäÿíñüêîìó òà ïîñòðàäÿíñüêîìó ïðîñòîð³ ÿê íå-îðèíüÿêñüêèõ çðîçóì³ëà – êîëåãè íå çíàþòü àáî äóæå ïîâåðõîâî îá³çíàí³ ³ ç ñèñòåìàòèêîþ îðèíüÿêñüêèõ ³íäóñòð³é Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿ (ªâðîïè, Áëèçüêîãî ³ Ñåðåäíüîãî Ñõîäó), ³ ç äåô³í³ö³ÿìè îðèíüÿêñüêèõ òèï³â íóêëåóñ³â òà çíàðÿäü, âíàñë³äîê ÷îãî ó Ñõ³äí³é ªâðîï³, í³áèòî, îðèíüÿêó íåìàº àáî ìàéæå íåìàº. Ìåòîäè ïîäîëàííÿ òàêèõ àðõà¿÷íèõ ï³äõîä³â ç âèêîðèñòàííÿì ñòàíäàðò³â ºâðîïåéñüêîãî îðèíüÿêó òà åï³-îðèíüÿêó â³äîì³ (Äåìèäåíêî 2003; 2004; 2009), òîæ íèæ÷å ïî òåêñòó ñòàòò³ ³ Ñòàòòÿ ïðèñâÿ÷åíà ³íäóñòð³àëüí³é âàð³àáåëüíîñò³ îðèíüÿêó Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿ ç àêöåíòîì íà îñîáëèâîñò³ ì³êðîë³ò³â, äå îïîðíèìè äëÿ Ñõ³äíî¿ òà Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè º ìàòåð³àëè Ñþðåí³ I ó Êðèìó. Demidenko Yu.E. MICROLITHS OF SIUREN I AURIGNACIAN COMPLEXES AND THEIR SIGNIFICANCE FOR STUDIES OF WESTERN EURASIA AURIGNACIAN VARIABILITY áóäå ïîêàçàíå ñïðàâæíº îðèíüÿêñüêå ðîçóì³ííÿ ìàòåð³àë³â ³ Ñþðåí³ I òà íèçêè ³íøèõ ñòîÿíîê ï³âäíÿ Ñõ³äíî¿ ªâðîïè. Ã.À. Áîí÷-Îñìîëîâñüêèé â³äíîñèâ íèæí³é øàð 1920-õ ðð. Ñþðåí³ I äî äàâíüîãî îðèíüÿêó âèêîðèñòîâóþ÷è òåðì³í «ñîâïàäàåò» äëÿ éîãî çíàõ³äîê ïðè ¿õ ïîð³âíÿíí³ ç êîíêðåòíèìè êîìïëåêñàìè îðèíüÿêó Çàõ³äíî¿ òà Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè – Áîñ äåëü Ñåð, ïå÷åðè Ãð³ìàëüä³ òà Êðåìñ-Õóíäøòàéã. Çà ìî¿ìè ñòóä³ÿìè, âåðõí³é ïàëåîë³ò ïà÷îê ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð. – öå ðàíí³é îðèíüÿê òèïó êðåìñ-äþôóð ªâðîïè àáî, çà ³íøèìè ºâðîïåéñüêèìè òåðì³íîëîã³ÿìè, îðèíüÿê 0/ïðîòî-îðèíüÿê/îðèíüÿê àðõà¿÷íèé ç ïëàñòèíêàìè äþôóð. Ñåðåäí³é øàð 1920-õ ðð. ó Ã.À. Áîí÷-Îñìîëîâñüêîãî – öå ñåðåäí³é îðèíüÿê ñõåìè À. Áðåéëÿ ïî÷àòêó XX ñò., ùî êîðåëþºòüñÿ ç ìî¿ì òåðì³íîì ï³çí³é îðèíüÿê òèïó êðåìñ- äþôóð àáî, ïî ³íøîìó, ï³çí³é/ðîçâèíåíèé/ îðèíüÿê II-IV ç ì³êðîïëàñòèíàìè ðîê äå êîìá äëÿ ïà÷êè ãîðèçîíò³â F 1990-õ ðð. Ñþðåí³ I. Ó Ã.À. Áîí÷-Îñìîëîâñüêîãî (1934, ñ.151-152) äëÿ íèæíüîãî øàðó 1920-õ ðð. íàéá³ëüø õàðàêòåðíèìè º «ñêðåáêè âèñîêî¿ ôîðìè/ íóêëåïîä³áí³ ñêðåáêè», «ð³çö³ áîêîâ³» ³ «äóæå ÷èñëåíí³ ì³êðîïëàñòèíêè ç ïðîòèëåæà÷îþ ðåòóøøþ». Êðåìåí³ ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð. â³äïîâ³äàþòü òàêèì 1920-õ ðð. ³ ñóìàðíî öåé îðèíüÿêñüêèé êîìïëåêñ âèãëÿäàº íàñòóïíèì ÷èíîì. Òåõíîëîã³÷íî, â³í âèð³çíÿºòüñÿ ïåðâèííèì âèðîáíèöòâîì ñèìåòðè÷íèõ ó ïëàí³ ïëàñòèíîê òà ì³êðîïëàñòèí (äî 50% äåá³òàæó ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð.), ç íóêëåóñ³â äëÿ ïëàñòèíîê (ðèñ.1, 16-20) ³ êàðåíî¿äíèõ òà âèñîêèõ «ç íîñèêîì/ïë³÷êîì» ñêðåáà÷îê (ðèñ.1, 21-22). Òèïîëîã³ÿ â³äïîâ³äàº òåõíîëîã³¿ – ì³êðîë³ò³â áëèçüêî 40% çíàðÿäü íèæíüîãî øàðó 1920-õ ðð. ³ 58.9-67.6% çíàðÿäü ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð. Ñåðåä íèõ äîì³íóþòü ïëàñòèíêè òà 109 Ì³êðîë³òè êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Ñþðåí³ ² ì³êðîïëàñòèíè äþôóð ç ïëàñêîþ òà íàï³âêðóòîþ ì ³ ê ð î - ë ó ñ ê à ò î þ / ì ³ ê ð î - ñ õ ³ ä ÷ à ñ ò î þ àëüòåðíàòèâíîþ (55.3% ó íèæíüîìó øàð³ 1920-õ ðð. ³ 62.3 – 72% ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð.) (ðèñ. 1, 1-11) ³ âåíòðàëüíîþ (3% â íèæíüîìó øàð³ 1920- õ ðð. ³ 7-8.7% ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð.) ðåòóøøþ, à òàêîæ º â³ñòðÿ êðåìñ ñ àëüòåðíàòèâíîþ ³/àáî òèïó ôîí-³â ç äîðñàëüíîþ ðåòóøøþ (ðèñ. 1, 12-15). Ñåðåä ³íøèõ çíàðÿäü ñë³ä â³äì³òèòè òàê³: ð³çö³ – ïåðåâàæàþòü êóòîâ³ òà á³÷í³, à îðèíüÿêñüêèõ êàðåíî¿äíèõ íåìàº; ñêðåáà÷êè – òèïîâ³ îðèíüÿêñüê³ êàðåíî¿äí³ sensu lato (âêëþ÷íî ç âèñîêèìè «ç íîñèêîì/ïë³÷êîì») òà ïðîñò³ ïëàñê³ íà ïëàñòèíàõ; äîëîòîïîä³áí³ ³ òðîíêîâàí³ âèðîáè; ðåòóøîâàí³ ïëàñòèíè. Äëÿ êðåìåí³â ñåðåäíüîãî øàðó 1920-õ ðð. Ã.À. Áîí÷-Îñìîëîâñüêèé â³äì³÷àâ ³ ïîä³áí³ñòü ç íèæí³ì øàðîì, ³ â³äì³íí³ñòü «ïî ë³í³¿ óäîñêîíàëåííÿ ïëàñòèíîê ³ îêðåìèõ òèï³â çíàðÿäü òà âàð³àö³é ó ê³ëüê³ñíîìó â³äíîøåíí³»: «ñêðåáêè âèñîêî¿ ôîðìè» âèãëÿäàþòü ÿê «òèïîâ³ äëÿ ñåðåäíüîãî îðèíüÿêó grattoirs carenes» ³ «ñâîºþ ôîðìîþ âîíè íàáëèæàþòüñÿ äî íóêëåïîä³áíèõ ð³çö³â»; «âèð³çíÿþòüñÿ íàäçâè÷àéíî õàðàêòåðí³ äëÿ ñåðåäíüîãî îðèíüÿêó burins busquets» ³ «çíà÷íî çìåíøóþòüñÿ ÷èñåëüíî òà äð³áí³øàþòü ì³êðîïëàñòèíêè» (Áîí÷- Îñìîëîâñüêèé 1934, ñ.152). Äàí³ ãîðèçîíò³â F 1990-õ ðð. êîðåëþþòüñÿ ç äàíèìè 1920-õ ðð., çà âèíÿòêîì çíà÷íî á³ëüøî¿ ê³ëüêîñò³ ì³êðîïëàñòèí â êîëåêö³¿ 1990-õ ðð. ï³ñëÿ çàñòîñóâàííÿ ïðè ðîçêîïêàõ äð³áíèõ ñèò. Ñóìàðíî, äàíèé êîìïëåêñ îðèíüÿêó Ñþðåí³ I òåõí³êî-òèïîëîã³÷íî õàðàêòåðèçóºòüñÿ íàñàìïåðåä óñ³ì «ïàêåòîì êàðåíî¿äíèõ òèï³â» – íóêëåóñ³â, ñêðåáê³â òà ð³çö³â (ðèñ. 2, 19-27), à òàêîæ çíà÷íèì ïðåäñòàâíèöòâîì ñåðåä ð³çö³â ñåðåäèííèõ òèï³â ³ ñåð³éí³ñòþ ì³êðîë³ò³â (ïðèáëèçíî 14% çíàðÿäü 1920-õ ðð. ³ 42.3% äëÿ âñ³õ çíàðÿäü 1990-õ ðð.) ç äîì³íóâàííÿì ïîì³æ íèõ àñèìåòðè÷íèõ ó ïëàí³ ì³êðîïëàñòèí òèïó ðîê äå êîìá ç ìàðã³íàëüíîþ àáðàçèâíîþ ðåòóøøþ – 68 ïðåäìåò³â / 88.3% êîëåêö³¿ ì³êðîë³ò³â 1990-õ ðð. (ðèñ. 2, 1-18). Îòæå, àâòîðè ðîçêîïîê ³ 1920-õ, ³ 1990-õ ðð. äîâåëè íàÿâí³ñòü ó Ñþðåí³ I äâîõ øàð³â/ïà÷îê ãîðèçîíò³â ç äâîìà ð³çíèìè êîìïëåêñàìè îðèíüÿêó. Îäíàê ó ðàäÿíñüê³é òà ïîñòðàäÿíñüê³é íàóö³ ïðî ïàëåîë³ò óòâåðäèëàñü äóìêà ïðî çíà÷íó ïîä³áí³ñòü êîìïëåêñ³â âåðõíüîãî ïàëåîë³òó íèæíüîãî òà ñåðåäíüîãî øàð³â ðîçêîïîê 1920-õ ðð. Ñþðåí³ I. Ñòàëîñÿ öå ï³ñëÿ ïóáë³êàö³¿ ñòàòò³ Î.Î. Âåê³ëîâî¿ ïðî ðîçêîïêè òà çíàõ³äêè Ñþðåí³ I (Âåêèëîâà 1957). Òàêó ñèòóàö³þ îáóìîâèëè íàñòóïí³ ïðè÷èíè: çàãàëüíà ïîãàíà îá³çíàí³ñòü ðàäÿíñüêèõ äîñë³äíèê³â ç îðèíüÿêñüêèìè òèïàìè çíàðÿäü ³ ì³êðîë³òàìè âåðõíüîãî ïàëåîë³òó, âíàñë³äîê ÷îãî, íàïðèêëàä, â³äñóòí³ñòü êàðåíî¿äíèõ ð³çö³â ó íèæíüîìó øàð³, òèïîâèõ äëÿ ñåðåäíüîãî øàðó, íå áóëî ïîì³÷åíî, à ì³êðîë³òè ç íàï³âêðóòîþ äîðñàëüíîþ ðåòóøøþ íàçèâàëè ÿê òàê³ ç ïðèòóïëåíèì êðàºì; ³, íàðåøò³, âíàñë³äîê â³äíåñåííÿ Î.Î. Âåê³ëîâîþ ÷àñòèíè çíàõ³äîê íèæíüîãî øàðó äî ñåðåäíüîãî øàðó, ç-çà ÷îãî ì³êðîë³òè ç àëüòåðíàòèâíîþ ðåòóøøþ ïðåâàëþþòü ñåðåä ì³êðîë³ò³â ³ íèæíüîãî (58.3%), é ñåðåäíüîãî (53.8%) øàð³â, òîä³ ÿê äàí³ ³ Ã.À. Áîí÷-Îñìîëîâñüêîãî ³ ìî¿ – ³íø³: ¿õ 11.7% ñåðåä ì³êðîë³ò³â ïà÷êè ãîðèçîíò³â F 1990-õ ðð. Äîì³øêó íèæíüîãî øàðó â ñåðåäíüîìó ÿ âèÿâèâ ó Êóíñòêàìåð³ (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã), äå çáåð³ãàþòüñÿ çíàõ³äêè Ñþðåí³ I ðîçêîïîê 1920-õ ðð. Ñåðåä óñ³õ 26 ì³êðîë³ò³â ñåðåäíüîãî øàðó âèçíà÷åíî 12 âèðîá³â ç ì³êðî-ëóñêàòîþ ³ ì³êðî- ñõ³ä÷àñòîþ ðåòóøøþ êâàäðàò³â 15-16–Å ðîçêîïîê 1929 ð., ³ âîíè, áåçïåðå÷íî, íàëåæàòü íèæíüîìó øàðó. Ç íèõ 9 ïðåäìåò³â ìàþòü àëüòåðíàòèâíó ðåòóø ³ 6 – íà õàðàêòåðíîìó ñàìå äëÿ íèæíüîãî øàðó êîëüîðîâîìó êðåìåí³. Àíàë³ç ³íøèõ çíàðÿäü öèõ äâîõ êâàäðàò³â 1929 ð. ñåðåäíüîãî øàðó Î.Î. Âåê³ëîâî¿ íå âèÿâèâ êàðåíî¿äíèõ ð³çö³â, õî÷ âîíè º îäíèì ³ç õàðàêòåðíèõ òèï³â çíàðÿäü ñåðåäíüîãî øàðó 1920-õ ðð. ³ ãîðèçîíò³â F 1990-õ ðð. Òàì æå, â Êóíñòêàìåð³, ìåí³ âäàëîñÿ âèÿâèòè ³ ÿùèê ç êðåìåíÿìè öèõ êâàäðàò³â ç òàêèì ï³äïèñîì 1929 ð.: «ñëîé 3(?) (ñåðåäí³é øàð – Þ.Ä.)». Öåé ï³äïèñ îäíîçíà÷íî ñâ³ä÷èòü, ùî Ã.À. Áîí÷- Îñìîëîâñüêèé íå áóâ óïåâíåíèé ó ñòðàòèãðàô³¿ çíàõ³äîê ç öèõ êâàäðàò³â ³ âèëó÷èâ ¿õ ç àíàë³çó ìàòåð³àë³â Ñþðåí³ I. Íàòîì³ñòü Î.Î. Âåê³ëîâà çíåõòóâàëà çíàêîì çàïèòàííÿ Ã.À. Áîí÷- Îñìîëîâñüêîãî, âíàñë³äîê ÷îãî ³ ç’ÿâèëàñÿ äîì³øêà êðåìåí³â íèæíüîãî øàðó ó êîëåêö³¿ ñåðåäíüîãî øàðó â ¿¿ ñòàòò³ 1957 ð. Ö³ºþ ïóáë³êàö³ºþ êîðèñòóþòüñÿ óñ³ êîëåãè, ÿê ³ ïîøàðîâèì ï³äðîçä³ëîì Î.Î. Âåê³ëîâî¿ êðåìåí³â Ñþðåí³ I ³ç Êóíñòêàìåðè. Ç ³íøîãî áîêó, ç êâàäðàò³â 12-Æ, Ç, Ã 1927 ð. ïîõîäÿòü àíàëîã³÷í³ ì³êðîë³òàì ãîðèçîíò³â F 1990-õ ðð. 4 ì³êðîë³òè, ³ âñ³ âîíè ìàþòü ìàðã³íàëüíó àáðàçèâíó ðåòóø, ³ ñåðåä íèõ 2 àñèìåòðè÷í³ ç âåíòðàëüíîþ ðåòóøøþ. Â³äïîâ³äíî, ÿêùî âèëó÷èòè äîì³øêó íèæíüîãî øàðó ç ñåðåäíüîãî, ïîä³áí³ñòü ì³êðîë³ò³â äâîõ øàð³â Ñþðåí³ I (çà Î.Î. Âåê³ëîâîþ òà âñ³ìà ðàäÿíñüêèìè òà ïîñòðàäÿíñüêèìè êîëåãàìè) çíèêàº, ³ êîëåêö³¿ öèõ øàð³â/ïà÷îê ãîðèçîíò³â 1920-õ ³ 1990-õ ðð. ùå á³ëüøå ñï³âïàäàþòü. Ðàçîì ç òèì, äîì³øêà ì³êðîë³ò³â íèæíüîãî øàðó ó 110 Äåìèäåíêî Þ.Å. ñåðåäíüîìó, íàïåâíî, äîïîâíþºòüñÿ é ³íøèìè êàòåãîð³ÿìè êðåìåí³â, à òàêîæ ³ ôàóíè ðîçêîïîê 1920õ ðð. Çâ³äñè ðîáèìî âèñíîâîê ïðî åòàëîíí³ñòü äëÿ íèæí³õ ³ ñåðåäí³õ ñåäèìåíò³â Ñþðåí³ I ñàìå ìàòåð³àë³â ðîçêîïîê 1990-õ ðð. Íàâåäåíà àòðèáóö³ÿ êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Ñþðåí³ I âàæëèâà äëÿ âèâ÷åííÿ âàð³àáåëüíîñò³ îðèíüÿêó Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿, òîìó ùî öå – îäíà- ºäèíà ñòîÿíêà íà âñþ Ñõ³äíó é Öåíòðàëüíó ªâðîïó ç ãîðèçîíòàìè îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî ³ ï³çíüîãî/ðîçâèíóòîãî ç ð³çíèìè òèïàìè ì³êðîë³ò³â. Òàê, ì³êðîë³òè Ñþðåí³ I º îäíèìè ç íàéá³ëüø ïðåäñòàâíèöüêèõ ñåðåä êîëåêö³é îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî (264 ïðåäìåòè ç ãîðèçîíò³â H – G 1990-õ ðð.) òà íàéá³ëüø ÷èñëåíí³ (77 ïðåäìåò³â ç ãîðèçîíò³â F 1990-õ ðð.) äëÿ ï³çíüîãî/ ðîçâèíåíîãî îðèíüÿêó ó ªâðîï³. Ç àêöåíòîì íà îñîáëèâîñò³ ì³êðîë³ò³â ìîæëèâî ïðîñë³äèòè ì³ñöå ³ êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Ñþðåí³ I, ³ ³íøèõ êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó ç ì³êðîë³òàìè Ï³âí³÷íîãî Ïðè÷îðíîìîð’ÿ ó ðåã³îíàëüí³é âàð³àáåëüíîñò³ îðèíüÿêó Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿. Àðõà¿÷íèé îðèíüÿê Ñþðåí³ I õàðàêòåðèçóºòüñÿ ïëàñòèíêàìè äþôóð ³ â³ñòðÿìè òèïó êðåìñ/ôîí- ³â. Â îðèíüÿêó àðõà¿÷íîìó ªâðîïè ìîæëèâî âèä³ëÿòè çà ñêëàäîì ì³êðîë³ò³â äâ³ ôàö³¿: ç â³ñòðÿìè êðåìñ/ôîí-³â òà áåç â³ñòåð. Êîìïëåêñ Ñþðåí³ I âõîäèòü äî ôàö³¿ ç â³ñòðÿìè ó Çàõ³äí³é (²ñïàí³ÿ, Ôðàíö³ÿ, ²òàë³ÿ – Ìîð³í, øàðè 9-8a; Ãàòçàðð³ÿ, øàðè Cjn 1 ³ Cjn 2; Ëàáåêî, øàð VII; Àðáðåäà, øàð H/BE 111; Ðåêëåó Â³âåð, íèæí³é øàð; Àáåéëë³, íèæí³é ³ ñåðåäí³é øàðè; ²ñòþð³ö, øàð 4b 1; Ôîí-²â; Äþôóð; Ï³àæ, øàð Ê; Ìàíäð³í, âåðõí³é øàð; Ôóìàíå, øàðè À3–À1; Òàãë³åíòå, øàðè 25a-c) ³ Öåíòðàëüí³é (Àâñòð³ÿ, Áîëãàð³ÿ ³ Ðóìóí³ÿ – Êðåìñ-Õóíäøòàéã; Êîçàðí³êà, øàð VII; Ò³íêîâà ³ Ðîìàíåøò³-Äóìáðàâ³öà I) ªâðîï³ (Hanh 1977; Bordes 2002; Teyssandier 2003; Le Brun- Ricalens 2005; Tsanova 2006; Bar-Yosef & Zilhao 2006). Ó âñ³õ öèõ êîìïëåêñàõ, âêëþ÷íî ç Ñþðåííþ I, º ÷³òêà òåõíîëîã³÷íà ³ òèïîëîã³÷íà çâ’ÿçêà – ç êàðåíî¿äíèõ íóêëåóñ³â ³ ñêðåáê³â îòðèìóâàëè ñèìåòðè÷í³ ó ïëàí³ ïëàñòèíêè ³ ì³êðîïëàñòèíè, ³ áàãàòî ç íèõ ïåðåòâîðþâàëè ðåòóøøþ ó ì³êðîë³òè äþôóð ³ â³ñòðÿ êðåìñ/ôîí- ³â. Ñåðåä ïàì’ÿòîê ö³º¿ ôàö³¿ îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî ó ªâðîï³ â³äîì³ òàêîæ ì³êðîë³òè ç äîäàòêîâèì áàçàëüíèì âåíòðàëüíèì ïîòîíøåííÿì – íàïðèêëàä, ãðîò Ôóìàíå â ²òàë³¿ (Broglio et al. 2005, Fig.9, 30-35, 39). Òàêà îñîáëèâ³ñòü îáðîáêè ÷àñòèíè ì³êðîë³ò³â îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî äóæå âàæëèâà, òîìó ùî ó Ï³âí³÷íîìó Ïðè÷îðíîìîð’¿ º êîìïëåêñ çíàõ³äîê ×óëåêà I (Íèæí³é Äîí) ç áëèçüêèì Ôóìàíå áàçàëüíèì âåíòðàëüíèì ïîòîíøåííÿì ì³êðîë³ò³â – íà 11 (28.2%) ç 39 ì³êðîë³ò³â (Demidenko 2000-2001; 2008; Äåìèäåíêî 2009). Îòæå, ìàºìî àðõåîëîã³÷í³ ñâ³äîöòâà íå ëèøå ïðî ïîÿâó ó Êðèìó òà íà Íèæíüîìó Äîíó ëþäåé îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî ç ªâðîïè, àëå é ïðî ð³çí³ ¿õ êîëåêòèâè ç äåùî â³äì³ííèìè ì³êðîë³òàìè. Ó Ï³âí³÷íîìó Ïðè÷îðíîìîð’¿ º ùå äâà êîìïëåêñè îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî – íà Ï³âí³÷íîìó Êàâêàç³, àëå âîíè ³íø³. Öå íèæí³é øàð Êàìåíîìîñòñüêî¿ ïå÷åðè òà Øèðîêèé Ìèñ, äå àëüòåðíàòèâíî ðåòóøîâàí³ ì³êðîë³òè äþôóð íå÷èñëåíí³ (27.3 ³ 13.3%, â³äïîâ³äíî), íàòîì³ñòü àáñîëþòíî äîì³íóþòü ì³êðîë³òè ç íàï³âêðóòîþ äîðñàëüíîþ ðåòóøøþ – ùî íå º ºâðîïåéñüêîþ ðèñîþ îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî. Îäíàê, ÿêùî ç íàøîãî Ïðè÷îðíîìîð’ÿ äèâèòèñÿ íå íà çàõ³ä, ó ªâðîïó, ÿê ç Ñþðåííþ I òà ×óëåêîì I, à íà ï³âäåíü, òî ïîì³òèìî ïîä³áí³ êîìïëåêñè íà Áëèçüêîìó òà Ñåðåäíüîìó Ñõîä³ (Demidenko 2000-2001; 2008; Äåìèäåíêî 2009). Öå êîìïëåêñè ëåâàíò³éñüêîãî îðèíüÿêó À (Êçàð Àê³ë, øàðè XII-XI ðîçêîïîê 1930-õ ðð. ó Ë³âàí³, ßáðóä II, øàð 3 òà Óìì åë Òëåë, ñåêòîð 2, ëîêóñ Ï³âäåíü-Çàõ³ä, øàð 14’b’; ñåêòîð 2, ëîêóñ Ï³âí³÷, øàð II2b ó Ñèð³¿) ç òàêèìè ùå îñîáëèâèìè ðèñàìè, ÿê êàðåíî¿äí³ ð³çö³ òà ëàòåðàëüí³ êàðåíî¿äí³ âèðîáè, à òàêîæ íèæí³ øàðè îðèíüÿêó Çàãðîñà ó Øàí³äàð³ (²ðàê) äëÿ Êàìåíîìîñòñüêî¿ ïå÷åðè (Bergman 1987; Rust 1950; Ploux & Soriano 2003; Solecki 1955). Öå êîìïëåêñè ëåâàíò³éñüêîãî îðèíüÿêó Â (Êçàð Àê³ë, øàðè X-IX ðîçêîïîê 1930-õ ðð. / XIb-XIa ðîçêîïîê 1940-õ ðð.; Àíòåë³àñ, øàð IV ³ Àáó Õàëêà, øàð IVc ó Ë³âàí³) òà ðàíí³é îðèíüÿê Çàãðîñó ßôòåõ, øàðè 23-15 ³ Âàðâàñ³, øàðè ÅÅ- ÀÀ â ²ðàí³ äëÿ Øèðîêîãî Ìèñó (Bergman 1987; Williams & Bergman in press; Otte & Kozlowski 2007; Otte et al. 2007; 2009). Íà áàç³ çàçíà÷åíèõ êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿ àâòîð ö³º¿ ñòàòò³ ðîçðîáëÿº íèí³ ïèòàííÿ ì³ãðàö³é ëþäíîñò³ îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî íà ï³âäåíü Ñõ³äíî¿ ªâðîïè ³ç çàõ³äíèõ òà ï³âäåííèõ òåðèòîð³é, à òàêîæ ïðîáëåìó ïîõîäæåííÿ îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî íà Áëèçüêîìó Ñõîä³. Ç ³íøîãî áîêó, ï³çí³é/ðîçâèíóòèé îðèíüÿê ç ì³êðîïëàñòèíàìè òèïó ðîê äå êîìá Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿ º íà äèâî îäíîìàí³òíèì çà ñêëàäîì àñèìåòðè÷íèõ ì³êðîë³ò³â. Çàçâè÷àé áëèçüêî ïîëîâèíè ç íèõ ìàþòü âåíòðàëüíó àáî ð³äøå àëüòåðíàòèâíó ðåòóø, à äðóãà ¿õ ïîëîâèíà – ç äîðñàëüíîþ ðåòóøøþ (Chiotti 1999; Lucas 2000; Bordes 2002; Bergman 1987; Williams & Bergman in press; Otte & Kozlowski 2007; Otte et al. 2009). 111 Ì³êðîë³òè êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Ñþðåí³ ² Öå äàº ï³äñòàâè ãîâîðèòè ïðî óí³ô³êàö³þ íàêîíå÷íèê³â ìåòàëüíîãî ìèñëèâñüêîãî ñïîðÿäæåííÿ äëÿ áàãàòüîõ êîìïëåêñ³â ï³çíüîãî îðèíüÿêó ç ì³êðîë³òàìè, ùî çíà÷íî â³äð³çíÿº ¿õ â³ä ðîçìà¿òòÿ ì³êðîë³ò³â îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî. Âîäíî÷àñ ö³ êîìïëåêñè ï³çíüîãî îðèíüÿêó ðåã³îíàëüíî ìàþòü äåÿê³ ³íø³ ÿñêðàâ³ îñîáëèâîñò³ â ³íäóñòð³¿: íàïðèêëàä, ð³çö³ íà êëåêòîíñüêèõ âè¿ì÷àñòèõ íà Áëèçüêîìó Ñõîä³ (êîìïëåêñè òèïó Êçàð Àê³ë, øàð VI 1930-õ ðð. / øàðè IXb-VII 1940- õ ðð. – Bergman 1987; Williams and Bergman in press) òà ñêðåáà÷êè Êàì³íàä ó Çàõ³äí³é ªâðîï³ (êîìïëåêñè òèïó Ôëàæåëå, øàðè IX-VIII – Lucas 2000). Òàêà ñèòóàö³ÿ ç ï³çí³ì îðèíüÿêîì Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿ òàêîæ ïîòðåáóº ïîäàëüøèõ äîñë³äæåíü. Äîñòóï äî ìàòåð³àë³â êðàùèõ äëÿ Ñõ³äíî¿ é Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó àðõà¿÷íîãî òà ï³çíüîãî/ðîçâèíåíîãî îðèíüÿêó ç ì³êðîë³òàìè äþôóð òà ðîê äå êîìá Ñþðåí³ I ³ ìîæëèâ³ñòü âèâ÷åííÿ îñíîâíèõ êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Çàõ³äíî¿ ªâðàç³¿ ñòâîðþþòü ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ ðîçðîáêè íèçêè êëþ÷îâèõ ïèòàíü ïðîáëåìàòèêè îðèíüÿêó. Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÀ Àíèêîâè÷ Ì.Â. Ðàííÿÿ ïîðà âåðõíåãî ïàëåîëèòà Âîñòî÷íîé Åâðîïû. – Àâòîðåô. äèññ. ... äîêò. èñò. íàóê. – ÑÏá. – 1991. – 40 ñ. Àíèêîâè÷ Ì.Â. Ðàííÿÿ ïîðà âåðõíåãî ïàëåîëèòà Âîñòî÷íîé Åâðîïû // À.Ï. Äåðåâÿíêî (ðåä.). Ïåðåõîä îò ñðåäíåãî ê ïîçäíåìó ïàëåîëèòó â Åâðàçèè: ãèïîòåçû è ôàêòû. – Íîâîñèáèðñê: Èçä-âî Èíñòèòóòà àðõåîëîãèè è ýòíîãðàôèè ÑÎ ÐÀÍ, 2005. – Ñ. 79-97. Àíèêîâè÷ Ì.Â., Àíèñþòêèí Í.Ê., Âèøíÿöêèé Ë.Á. Óçëîâûå ïðîáëåìû ïåðåõîäà ê âåðõíåìó ïàëåîëèòó â Åâðàçèè. – ÑÏá: Íåñòîð-Èñòîðèÿ, 2007. – 335 ñ. Áîí÷-Îñìîëîâñêèé Ã.À. Èòîãè èçó÷åíèÿ Êðûìñêîãî ïàëåîëèòà // ÒÌÀÈ×ÏÅ. – 1934. – Âûï. 5. – Ñ. 114-183. Âåêèëîâà Å.À. Ñòîÿíêà Ñþðåíü I è åå ìåñòî ñðåäè ïàëåîëèòè÷åñêèõ ìåñòîíàõîæäåíèé Êðûìà è áëèæàéøèõ òåððèòîðèé // ÌÈÀ. – 1957. – ¹ 59. – Ñ.235-323. Äåìèäåíêî Þ.Ý. «Êðûìñêàÿ çàãàäêà» – ñðåäíåïàëåîëèòè÷åñêèå èçäåëèÿ â ðàííåì îðèíüÿêå òèïà Êðåìñ-Äþôóð Ñþðåíè-I: àëüòåðíàòèâíûå ãèïîòåçû äëÿ ðåøåíèÿ ïðîáëåìû // Stratum plus. – 2000. – ¹1. – Ñ. 97-124. Äåìèäåíêî Þ.Ý. Êîìïëåêñû íàõîäîê íèæíèõ êóëüòóðîñîäåðæàùèõ îòëîæåíèé íàâåñà Ñþðåíü- I (Êðûì) // Stratum plus. – 2001-2002. – Ñ.350-382. Äåìèäåíêî Þ.Å. Ïàëåîë³òè÷íà ñòîÿíêà Ñþðåíü-I (Êðèì): àðõåîëîã³÷íèé êîíòåêñò ³ éîãî ³íòåðïðåòàö³¿ // Çàïèñêè Íàóêîâîãî Òîâàðèñòâà ³ì. Øåâ÷åíêà. – Ò. CCXLIV. – Ëüâ³â. – 2002à. – Ñ. 380-409. Äåìèäåíêî Þ.Ý. Íàâåñ Ñþðåíü-I (Êðûì): èíäóñòðèàëüíî-õðîíîëîãè÷åñêàÿ êîëîíêà ïàìÿòíèêà è îðèíüÿêñêèå êîìïëåêñû // Àðõåîëîãè÷åñêèå Çàïèñêè. – Âûï. 2. – Ðîñòîâ- íà-Äîíó. – 2002á. – Ñ. 29-67. Äåìèäåíêî Þ.Ý. Îðèíüÿê Çàïàäíîé è Öåíòðàëüíîé Åâðîïû: ñèñòåìàòèçàöèÿ äàííûõ è ïàðàäèãìû èíòåðïðåòàöèé // Êàì’ÿíà äîáà Óêðà¿íè. – Âèï. 4. – Ê.-Ïîëòàâà: Øëÿõ, 2003 – Ñ. 150-175. Äåìèäåíêî Þ.Ý. Âîñòî÷íàÿ Åâðîïà â êîíòåêñòå ïðîáëåìàòèêè îðèíüÿêà Åâðîïû: ïðîøëûå ïîäõîäû è íîâûå ïåðñïåêòèâû // ÀÀ. – ¹ 16. – 2004. – Ñ.161-194. Äåìèäåíêî Þ.Ý. Îðèíüÿê Áîëüøîãî Ñåâåðíîãî Ïðè÷åðíîìîðüÿ: îáçîð îáùèõ è îñîáåííûõ èíäóñòðèàëüíî-õðîíîëîãè÷åñêèõ õàðàêòåðèñòèê // ÀÀ. – ¹ 20. – 2009. – Ñ. 159- 186. Äåìèäåíêî Þ.Ý., Àõìåòãàëååâà Í.Á. Íàâåñ Ñþðåíü I (Êðûì) è èçäåëèÿ èç êîñòè ðàñêîïîê 1990-õ ãã. // ÀÀ. – ¹ 19. – 2008. – Ñ. 105-122. Åôèìåíêî Ï.Ï. Ïåðâîáûòíîå îáùåñòâî (Èçä. 3-å). – Ê.: ÀÍ ÓÑÑÐ, 1953. – 663 ñ. Çàìÿòíèí Ñ.Í. Íîâûå äàííûå ïî ïàëåîëèòó Çàêàâêàçüÿ // Ñîâåòñêàÿ ýòíîãðàôèÿ. – ¹ 2. – 1935. – Ñ. 116-123. Ðîãà÷åâ À.Í., Àíèêîâè÷ Ì.Â. Ïîçäíèé ïàëåîëèò Ðóññêîé ðàâíèíû è Êðûìà // Ï.È. Áîðèñêîâñêèé (ðåä.). Ïàëåîëèò ÑÑÑÐ. – Ì.: Íàóêà, 1984. – Ñ. 162- 271. Ñàïîæíèêîâ È.Â. Áîëüøàÿ Àêêàðæà. Õîçÿéñòâî è êóëüòóðà ïîçäíåãî ïàëåîëèòà Ñòåïíîé Óêðàèíû. – Ê.: Øëÿõ, 2003. – 304 ñ. Ñàïîæíèêîâ È.Â. Åùå ðàç î òàê íàçûâàåìîé «êðûìñêîé çàãàäêå»: ïîçäíèé ïàëåîëèò íàâåñà Ñþðåíü I // Ïðîáëåìû ðàííåé ïîðû âåðõíåãî ïàëåîëèòà Êîñòåíêîâñêî-Áîðùåâñêîãî ðàéîíà è ñîïðåäåëüíûõ òåððèòîðèé. – ÑÏá.: ÎÎÎ Êîïè Ð, 2005. – Ñ. 177-196. Bar-Yosef O. & J. Zilhao. (eds.). Towards a Definition of the Aurignacian. Trabalhos de Arqueologia 45. – Lisboa: Instituto Portugues de Arqueologia, 2006. – 377 p. 112 Äåìèäåíêî Þ.Å. Bergman C.A. Ksar Akil, Lebanon: a technological and typological analysis of the later Paleolithic levels of Ksar Akil. vol. II: levels XIII– VI. Oxford: BAR international series 329, 1987. – 334 p. Bordes J.-G. Les interstratiûcations Châtelperronien/Aurignacien du Roc-de-Combe et du Piage (Lot, France): analyse taphonomique des industries lithiques, implications archéologiques. These de doctorat de l’Universite Bordeaux 1. – 2002. – 365 p. Broglio A., Bertola S., De Stefani M., Marini D., Lemorini C. & Rossetti P. La production lamellaire et les armatures lamellaires de l’Aurignacien Ancien de la grotte de Fumane (Monts Lessini, Venetie) // F. Le Brun-Ricalens (ed.). Productions lamellaires attribuees a l’Aurignacien: chaines operatoires et perspectives technoculturelles. – ArcheoLogiques. T. 1. – Luxembourg: Musee National d’histoire et d’art, 2005. – P. 415-436. Chiotti L. Les industries lithiques des niveaux aurignaciens de l’abri Pataud, les Eyzies-de-Tayac (Dordogne): etude technologique et typologique, These de doctorat, Museum d’Histoire Naturelle, IPH, Paris, 2 vol. – 1999. – 839 p. Demidenko Yu.E. The European Early Aurignacian of Krems-Dufour type industries: a view from Eastern Europe // European Prehistory. – Vol. 16-17. – 2000-2001. – P. 147-162. Demidenko Yu.E. East European Aurignacian and its Early / Archaic industry of Krems-Dufour type in Great North Black Sea region // Praehistoria (Miskolc). – Vol. 9. – 2008. – P. 107-140. Demidenko Yu. E., Chabai V.P., Otte M., Yevtushenko A.I. & Tatartsev S.V. Siuren-I, an Aurignacian site in the Crimea (the investigations of the 1994-1996 field seasons) // M. Otte (ed.). Anatolian Prehistory. At the crossroads of two worlds, Vol. 1. – ERAUL 85. – 1998. – P. 367-413. Demidenko Yu.E. & Otte M. Siuren-I (Crimea) in the context of a European Aurignacian // European Prehistory. – Vol. 16-17. – 2000-2001. – P. 133-146. Hahn J. Aurignacien, das altere Jungpalaolithikum in Mittel- und Osteuropa. Fundamenta: Reihe A. – Bd. 9. – Koln, Wien: Bohlau, 1977. – 355 p. Le Brun-Ricalens F. (ed.). Productions lamellaires attribuees a l’Aurignacien: chaines operatoires et perspectives technoculturelles. – ArcheoLogiques. T. 1. – Luxembourg: Musee national d’histoire et d’art, 2005. – 568 p. Lucas G. Les industries lithiques du Flageolet I (Dordogne) : approche economique, technologique, fonctionnelle et analyse spatiale. These de doctorat de l’Universite Bordeaux 1, 2 vol. – 2000. – 603 p. Otte M. & Kozlowski J.K. L’Aurignacien du Zagros. ERAUL 118, 2007. – 203 p. Otte M., Biglari F., Flas D., Shidrang S., Zwyns N., Mashkour M., Naderi R., Mohaseb A., Hashemi N., Darvish J. & Radu V. The Aurignacian in the Zagros region: new research at Yafteh Cave, Lorestan, Iran // Antiquity 81. – 2007. – P. 82-96. Otte M., Biglari F. & Jaubert J. (eds.). Iran Paleolithic. Oxford: BAR international series 1968, 2009. – 157 p. Ploux S. & Soriano S.. Umm el Tlel, une sequence du Paleolithique superieur en Syrie centrale. Industries lithiques et chronologie culturelle // Paleorient. – 2003. – T. 29/2. – P. 5-34. Rust A. Die Höhlenfunde von Jabrud (Syrien). Neumunster: Karl Wachholtz, 1950. – 154 p. Solecki R.S. Shanidar cave, a Paleolithic site in Northern Iraq // Annual Report of the Smithsonian Institution for 1954. – 1955. – P. 389-425. Teyssandier N. Les debuts de l’Aurignacien en Europe. Discussion a partir des sites de Geissenklosterle, Willendorf II, Krems-Hundssteig et Bacho Kiro. These de doctorat de l’Universite de Paris X – Nanterre. – 2003. – 333 p. Tsanova T. Les debuts du Paleolithique superieur dans l’Est des Balkans. Reflexion a partir de l’etude taphonomique et techno-economique des ensembles lithiques des sites de Bacho Kiro (couche 11), Temnata (couches VI et 4) et Kozarnika (niveau VII). These de doctorat de l’Universite Bordeaux 1. – 2006. – 545. Williams J.K. & Bergman C.A. Upper Paleolithic levels XIII-VI (A and B) from the 1937-1938 and 1947-1948 Boston college excavations and the Levantine Aurignacian at Ksar Akil, Lebanon // Paleorient. in press. Demidenko Yu.E. Microliths of Siuren i Aurignacian complexes and their significance for studies of Western Eurasia Aurignacian variability The article with support of Siuren I data on Archaic and Late/Evolved Aurignacian complexes with Dufour and Roc de Combe microliths shows variability of these two Aurignacian types in Western Eurasia and possible way directions for south of Eastern Europe peopling by their humans. 113 Ì³êðîë³òè êîìïëåêñ³â îðèíüÿêó Ñþðåí³ ² Ðèñ. 1. Êðåìåí³ ãîðèçîíò³â H – G ðîçêîïîê 1990-õ ðð. Ñþðåí³ I. 1-11 – ïëàñòèíêè òà ì³êðîïëàñòèíè äþôóð ç àëüòåðíàòèâíîþ ðåòóøøþ; 12-13 – â³ñòðÿ ôîí-³â; 14-15 – â³ñòðÿ êðåìñ; 16-20 – êàðåíî¿äí³ íóêëåóñè äëÿ ïëàñòèíîê; 21-22 – âèñîê³ «ç ïë³÷êîì» ñêðåáà÷êè. 114 Äåìèäåíêî Þ.Å. Ðèñ. 2. Êðåìåí³ ãîðèçîíò³â F ðîçêîïîê 1990-õ ðð. Ñþðåí³ I.1-9 – ì³êðîïëàñòèíè ðîê äå êîìá ç âåíòðàëüíîþ ðåòóøøþ; 10 – ì³êðîïëàñòèíè ðîê äå êîìá ç àëüòåðíàòèâíîþ ðåòóøøþ; 11-18 – ì³êðîïëàñòèíè ðîê äå êîìá ç äîðñàëüíîþ ëàòåðàëüíîþ òà á³ëàòåðàëüíîþ ðåòóøøþ; 19-20 – êàðåíî¿äí³ íóêëåóñè äëÿ ïëàñòèíîê; 21-22 – êàðåíî¿äí³ ñêðåáà÷êè; 23-24 – âèñîê³ «ç ïë³÷êîì» ñêðåáà÷êè; 25-26 – òîðöåâ³ íóêëåóñè äëÿ ïëàñòèíîê/êàðåíî¿äí³ ð³çö³; 27 – êîìá³íîâàíå çíàðÿääÿ – ïðîñòà ñêðåáà÷êà + êàðåíî¿äíèé (áþñêå) ð³çåöü.

Мікроліти комплексів ориньяку Сюрені І та їх значення у вивченні варіабельності Ориньяку Західної Євразії

Репозитарії

Схожі ресурси