Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова

Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова

Євген Федорович Шнюков — видатний вітчизняний учений у галузі осадових залізних і манганових руд, грязьового вулканізму та металогенічних досліджень донних відкладів Світового океану і внутрішніх морів. Доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1970), член-кореспондент АН України (1978),...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Записки Українського мінералогічного товариства
Дата:2010
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Українське мінералогічне товариство 2010
Теми:
Хроніка
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58712
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 82-83. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58712
record_format dspace
spelling 2014-03-30T10:40:19Z
2014-03-30T10:40:19Z
2010
Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 82-83. — укр.
2218-7472
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58712
Євген Федорович Шнюков — видатний вітчизняний учений у галузі осадових залізних і манганових руд, грязьового вулканізму та металогенічних досліджень донних відкладів Світового океану і внутрішніх морів. Доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1970), член-кореспондент АН України (1978), академік АН України (1982), заслужений діяч науки і техніки України (1991). Заступник директора Інституту геологічних наук (ІГН) АН УРСР (1968—1969) та Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (1969—1973), директор Інституту геологічних наук і завідувач відділу осадового рудоутворення (1977—1992), директор Національного науково-природничого музею НАН України (1977—2008), директор Відділення морської геології та осадового рудоутворення (з 1992 р.). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1989) та премії імені В.І. Вернадського (1982).
uk
Українське мінералогічне товариство
Записки Українського мінералогічного товариства
Хроніка
Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
spellingShingle Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
Хроніка
title_short Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
title_full Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
title_fullStr Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
title_full_unstemmed Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова
title_sort ювілей євгена федоровича шнюкова
topic Хроніка
topic_facet Хроніка
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Записки Українського мінералогічного товариства
publisher Українське мінералогічне товариство
format Article
description Євген Федорович Шнюков — видатний вітчизняний учений у галузі осадових залізних і манганових руд, грязьового вулканізму та металогенічних досліджень донних відкладів Світового океану і внутрішніх морів. Доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1970), член-кореспондент АН України (1978), академік АН України (1982), заслужений діяч науки і техніки України (1991). Заступник директора Інституту геологічних наук (ІГН) АН УРСР (1968—1969) та Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (1969—1973), директор Інституту геологічних наук і завідувач відділу осадового рудоутворення (1977—1992), директор Національного науково-природничого музею НАН України (1977—2008), директор Відділення морської геології та осадового рудоутворення (з 1992 р.). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1989) та премії імені В.І. Вернадського (1982).
issn 2218-7472
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58712
citation_txt Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2010. — Т. 7. — С. 82-83. — укр.
first_indexed 2025-11-25T23:50:47Z
last_indexed 2025-11-25T23:50:47Z
_version_ 1850586180357193728
fulltext �2 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 ЮВІЛЕЙ Євгена Федоровича ШНЮКОВА * 1 Євген Федорович Шнюков — видатний вітчизняний уче- ний у галузі осадових залізних і манганових руд, грязьового вулканізму та металогенічних досліджень донних відкладів Світового океану і внутрішніх морів. Доктор геолого­міне- ралогічних наук (1966), професор (1970), член­кореспон- дент АН України (1978), академік АН України (1982), за- служений діяч науки і техніки України (1991). Заступник директора Інституту геологічних наук (ІГН) АН УРСР (1968—1969) та Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (1969—1973), директор Інституту геологічних наук і завідувач відділу осадового рудоутворення (1977—1992), директор Національного науково­природничого музею НАН України (1977—2008), директор Відділення морської геології та осадового рудоутворення (з 1992 р.). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1989) та премії імені В.І. Вернадського (1982). Євген Федорович Шнюков народився 26 березня 1930 р. у м. Архангельську в родині службовця. Сере- дню освіту здобув у м. Одесі. У 1953 р. закінчив геоло- гічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, одержавши диплом із відзнакою за фахом “геолог­геохімік”. З 1953 до 1956 р. навчався в ас- пірантурі Інституту геологічних наук АН УРСР. його нау- ковим та ідейним наставником був професор Ю.Ю. Юрк. Лише незначний період Є.Ф. Шнюков працював на- уковим співробітником в Інституті мінеральних ресурсів (м. Сімферополь) та Інституті геохімії і фізики мінералів АН УРСР. Основні його наукові та науково­організаційні здобутки одержані в ІГН НАН України. Тут він сформу- вався як учений, здобув науковий ступінь доктора геолого­ мінералогічних наук і розкрився як талановитий організа- тор. Упродовж 15 років він очолював провідну геологічну установу — Інститут геологічних наук НАН України. З ім’ям Є.Ф. Шнюкова пов’язані багатогранні дослі­ дження процесів седиментогенезу і осадового рудоутво- рення залізних, манганових та інших руд. Він — творець гіпотези утворення осадових оолітових залізних руд кер- ченського типу, основаної на вирішальному значенні гідро- динамічного фактора. Євген Федорович — знавець геологічної будови і ге- незису не лише Керченського залізорудного басейну, а й усієї Азово­Чорноморської залізорудної провінції. Цьому регіону присвячені його праці “Минералогия железоруд- ной формации Керченского бассейна” (1960), “Марган- * Біографічний матеріал про Є.Ф. Шнюкова запозичено з видання “Відділення наук про Землю Національної академії наук Украї- ни” // Відп. ред. В.І. Старостенко. — К., 2003. — 272 с. �3ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2010, том 7 Ювілей Євгена Федоровича Шнюкова цево­железные руды Керченского бассейна” (1961), “Генезис киммерийских железных руд Азово­Черноморской рудной провинции” (1965). Іншим науковим напрямом наукової діяльності Є.Ф. Шнюкова є вивчення ролі грязьових вулканів у процесі формування залізорудних родовищ. Учений звернув увагу на приуроченість залізорудних проявів до вдавлених синклінальних прогинів, які утворились під час псевдовулканічних процесів. На його погляд, із грязьовулканічними процесами, поширеними в Керченсько­Таманській зоні, мо- жуть мати зв’язок і родовища сірки. Результати вивчення проблеми грязьового вулканізму викладені у монографіях “Киммерийские железные руды вдавленных синклиналей Керченского полуострова” (1964), “Грязевой вулканизм и рудообра- зование” (1971), “Грязевые вулканы Керченско­Таманской области. Атлас” (1986). Україна — морська держава і тому потребує поглиблення морських геологіч- них досліджень як внутрішніх морів, так і Світового океану. До такого висновку першим серед геологів дійшов Є.Ф. Шнюков. Морські дослідження, започатковані ще до революції академіком М.І. Андрусовим, Є.Ф. Шнюкову вдалося відновити на новому науковому рівні. Під його безпосереднім керівництвом в Україні було збудовано перше спеціалізоване судно “Геохімік”, яке відкрило шлях більш по- тужним науково­дослідним суднам (НДС) у Світовий океан. Є.Ф. Шнюков був організатором і керівником першої спеціалізованої геолого­геофізичної експедиції НДС “Академік Вернадський” до Індійського океану, другої спеціалізованої геоло- го­геофізичної експедиції НДС “Академік Вернадський” до Атлантичного океану, комплексної міжнародної чорноморської експедиції на НДС “Михайло Ломоно- сов”, експедицій на суднах “Професор Колесников” до Атлантичного, Індійсько- го океанів, Чорного моря та ін. На чорноморському шельфі і різних акваторіях Світового океану одержано надзвичайно цінні геологічні матеріали з геологічної будови основних тектонічних структур, петрографії, ендогенної металогенії, ге- незису та поширення залізо­манганових конкрецій, джерела й шляхи винесення хімічних елементів тощо. Основні результати вивчення шельфу внутрішніх морів і донних відкладів опубліковані в монографіях за участю Є.Ф. Шнюкова “Геологія Азовського моря” (1974), “Геология и металлогения северной и экваториальной частей Индийского океана” (1984), “Металлогенические исследования в морях и океанах” (1987), “Геология и металлогения Тропической Атлантики” (1989), “Тро- пическая Атлантика. Регион Гвинеи” (1988). Особливо важливу працю Є.Ф. Шню- кова — “Полезные ископаемые Мирового океана” — видано двічі (1974—1979), за неї автор отримав премію ім. В.І. Вернадського. Восьмитомне видання “Геоло- гия шельфа УССР” (1981—1986) Є.Ф. Шнюков як головний редактор та редакто- ри томів були удостоєні Державної премії УРСР у галузі науки й техніки. Професор Є.Ф. Шнюков — автор, співавтор і редактор понад 550 наукових праць. Він проводить велику педагогічну діяльність. його курс “Геологія моря і корисні копалини” був прочитаний у Краснодарському, Сімферопольському, Львівському і Київському університетах, що сприяло підготовці молодих фахівців для геолого- розвідувальних робіт на шельфі морів. Під науковим керівництвом Євгена Федо- ровича підготовлено понад 30 кандидатів і докторів геолого­мінералогічних наук. Є.Ф. Шнюков — активний популяризатор геологічних знань з мінералогії, морської геології та корисних копалин. Він автор таких цікавих книг, як “Полуостров сокро- вищ” (1973), “Железорудные конкреции Мирового океана” (1981), “Черное море” (1985), “Мир минералов” (1986, 1991), “Катастрофы в Черном море” (1994), “Пи- раты Черного моря” (1995), “Сокровища и загадки” (1995), “Опасное Черное море” (2000), “Минеральные богатства Черного моря” (2004), “Минералы и мир” (2008). Президія і Рада УМТ, редколегія “Записок Українського мінералогічного товариства”

Схожі ресурси