Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища
Аналізуються міжнародно-правові санкції, які здійснюються в порядку самодопомоги та застосовуються в рамках міжнародних організацій, на прикладі міжнародного права навколишнього середовища. Доведено, що в певних випадках санкції виявляються єдиноможливим і дієвимзасобом примусу на поведінку держав....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58765 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища / М.О. Медведєва // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 475-481. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859655159689248768 |
|---|---|
| author | Медведєва, М.О. |
| author_facet | Медведєва, М.О. |
| citation_txt | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища / М.О. Медведєва // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 475-481. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються міжнародно-правові санкції, які здійснюються в порядку самодопомоги та застосовуються в рамках міжнародних організацій, на прикладі міжнародного права навколишнього середовища. Доведено, що в певних випадках санкції виявляються єдиноможливим і дієвимзасобом примусу на поведінку держав.
Анализируются международно-правовые санкции, осуществляемые в порядке самопомощи и в рамках международных организаций, на примере международного права окружающей среды. Доказано, что в некоторых случаях санкции оказываются единственно возможным и действенным способом принуждения на поведение государств.
The issue considers international sanctions enforced in the form of self-help and in the framework of international organizations in the field of international environmental law. The author concludes that in some cases sanctions appear to be the only possible and effective method of coercion on state conduct.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:38:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
М. О. Мед ведЄва
ЗАСТОСУВАННЯКОНТРЗАХОДІВІСАНКЦІЙ
УМІЖНАРОДНОМУПРАВІНАВКОЛИШНЬОГОСЕРЕДОВИЩА
Аналізу ють ся міжна род но-пра вові санкції, які здійсню ють ся в по ряд ку са мо до по-
мо ги та за сто со ву ють ся в рам ках міжна род них ор ганізацій, на при кладі міжна род но-
го пра ва на вко лиш нь о го се ре до ви ща. До ве де но, що в пев них ви пад ках санкції ви яв ля-
ють ся єди но мож ли вим і дієвим за со бом при му су на по ведінку дер жав.
Ключовіслова: контр за хо ди, санкції, міжна род не пра во на вко лиш нь о го се ре до ви-
ща, ре алізація.
Ана ли зи ру ют ся меж ду на род но-пра во вые санк ции, осу ще ств ля е мые в по ряд ке са мо-
по мо щи и в рам ках меж ду на род ных ор га ни за ций, на при ме ре меж ду на род но го пра ва
ок ру жа ю щей сре ды. До ка за но, что в не ко то рых слу ча ях санк ции ока зы ва ют ся един ст-
вен но воз мож ным и дей ст вен ным спо со бом при нуж де ния на по ве де ние го су дарств.
Ключевыеслова: контр ме ры, санк ции, меж ду на род ное пра во ок ру жа ю щей сре ды,
ре а ли за ция.
The issue considers international sanctions enforced in the form of self-help and in the
framework of international organizations in the field of international environmental law. The
author concludes that in some cases sanctions appear to be the only possible and effective
method of coercion on state conduct.
Keywords: countermeasures, sanctions, international environmental law, implementa-
tion.
Нинітакітрадиційніметодизабезпеченнядотриманняміжнароднихприродо-
охоронних угод, як застосування контрзаходів і санкцій є малопридатними та
малоефективними,оскількивонинесприяютьефективнійреалізаціїміжнародно-
правовихнормугалузіохоронинавколишньогосередовища,невирішуютьпроб-
лемидеградаціїдовкіллятайогозабруднення.Недотриманняміжнароднихпри-
родоохороннихдоговорів,якепороджуєвідносиниміжнародноївідповідальності
тазастосуваннясанкцій,пов’язаненестількизнебажаннямдержавивиконувати
свої зобов’язання, скільки з нездатністю робити це (відсутність фінансових
ресурсів,науково-технічногопотенціалутощо).Узв’язкузцимурамкахбагатьох
угод з охорони довкілля перевага віддається застосуванню неконфронтаційних
процедур,якіставлятьзамету,зодногобоку,попередитивиникненняміждержав-
нихспорів, іздругого–непокарати,адопомогтидержаві,що«провинилася»,
виконати свої зобов’язання, тим самим сприяти досягненнюмети природоохо-
ронного договору. Водночас значення санкційних засобів впливу на поведінку
держав-правопорушницьзберігаєсвоєзначеннявмеханізміміжнародно-правово-
горегулюваннятавокремихвипадкахзалишаєтьсядієвим,аінколи–навітьєди-
ним засобом дозволеного в міжнародному праві примусу, який поряд з доб-
ровільними засобами реалізації міжнародно-правових норм є необхідною
гарантієюналежноїїхреалізації.Відомігрунтовніроботивітчизнянихвчених,які
стосуютьсяправаміжнародноївідповідальностітаміжнародно-правовихсанкцій
(В.А.Василенко,М.О.Ушаков),однаквонинемогливрахувативсіхособливос-
тейзастосуванняпримусовихзасобівреалізаціїприродоохороннихнормзогляду
навідносну«молодість»галузіміжнародногоправанавколишньогосередовища,
їїстрімкийрозвитоктадинамізм.Досліджуванапроблематиказнайшлависвітлен-
475Юридичні і політичні науки
ня переважно в роботах зарубіжних фахівців: Х. Сверріссона, Д. Гілфойля, Р.
Рейф’юз,Н.Каламіти,Дж.Свона,Т.Янга,П.Сенда,Р.Рів,Дж.Верксмана,Л.
Дженкінгса,З.Тайлера,Р.Омуритаін.Водночасінколицимроботамбракуєком-
плексності та системності, до того ж зарубіжні вчені під санкціями часто
розуміють також застосування односторонніх торгових обмежень, які не
відповідають класичному розумінню санкцій у міжнародному праві. Отже,
з’ясуємо особливості механізму застосування санкцій у міжнародному еко-
логічномуправі.
Вітчизнянінауковцікласифікуютьсанкціїнадвавиди:1)міжнародно-правові
санкції, які здійснюються в порядку самодопомоги; 2) міжнародно-правові
санкції,якізастосовуютьсяврамкахміжнароднихорганізацій1.
Санкціївпорядкусамодопомоги,абоконтрзаходи.УПроектістатейКомісії
міжнародного права про відповідальність держав за міжнародно-протиправні
діяння2001р.вживаєтьсятермін«контрзаходи»,щовідповідаєправупотерпілої
державизастосовуватипевнізаходипротидержави-порушницізметоюспонука-
тицюдержавувиконатисвоїзобов’язання,яківипливаютьзвідповідальностіза
міжнародно-протиправне діяння. Отже, контрзаходи стосуються двосторонніх
відносин між потерпілою державою та державою-порушницею і є односто-
роннімидіями,якіздійснюєпотерпіладержава.Прицьомуможливістьзастосо-
вуватиконтрзаходидержавоюіншою,ніжпотерпіладержава,зісферидіїПроек-
ту виключається через суперечливість та недостатність практики держав у цій
сфері2. Однак охорона навколишнього середовища, яке визнається «спільною
турботоювсьоголюдства»,даєпідставидеякимученимговоритипроможливість
застосуванняконцепціїerga omnesупитанняхприкликаннядовідповідальності
танакладеннясанкційзаекологічнушкоду3.Питаннязастосуванняконтрзаходів
зприродоохоронноюметоюпорушувалосявпрактиціМіжнародногоСудуООН
у справіГабчиково-Надьмарош1997р., зокремаСудвизначив критерій їхпра-
вомірності–пропорційність.Нажаль,деякісправи,рішенняуякихмоглибдати
відповідьнапитаннящодоправомірностіконтрзаходів,яківживаютьсязметою
охорони живих природних ресурсів у районах за межами національної юрис-
дикції,–справащодорибноїюрисдикціїміжКанадоютаІспанією1998р.(МС
ООН)тасправапромеч-рибу2001р.(СОТіМіжнароднийтрибуналзморського
права) – не були розглянуті по суті. Обидві справи порушують питання пра-
вомірності контрзаходів, що здійснюються однією державою у формі огляду,
інспекціїтаарештуіноземнихсуденувідкритомуморі,атакожзаборонивідван-
тажувативиловусвоїхпортахщодоіншихдержав,якіздійснюютьрибальствоу
відкритомуморі,аленапорушенняприродоохороннихпринципівКонвенціїООН
зморськогоправачиухваленихврамкахрегіональнихорганізаційзрибальства
заходівохорони.Думкивченихвідрізняються:дехтовизнаєподібнізаходипри-
мусуефективнимиконтрзаходами і законними інструментамиуборотьбіпроти
незаконногорибальства4,адехтовважає,щозастосуваннятакихзаходівпорушує
однузфундаментальнихсвободвідкритогоморя–свободурибальстваінеможе
бутивиправданеякконтрзаходи5.Нанашудумку,говоритипроправомірніконтр-
заходиможналишевтомуразі,якщодержава,судноякоїздійснюєрибальствона
порушеннявимогрегіональнихриболовнихорганізацій,єчленомцієїорганізації,
учасницеювідповідноїрегіональноїдомовленостіабо,якщоцієїумовинедотри-
мано,принаймніприєдналасьдоУгодипроздійсненняположеньКонвенціїООН
зморськогоправа,якістосуютьсязбереженнятранскордоннихрибнихзапасівта
запасівдалекомігруючихрибіуправлінняними(1995р.),оскількивонадозволяє
476 Держава і право • Випуск 57
такіконтрзаходизаумовидотриманняпринципупропорційності.Інакшевиник-
неситуація,заякоїсанкціївикористовуютьсяпротидержави,щонеєпорушни-
цею,оскількивонанебраланасебебудь-якихміжнародно-правовихзобов’язань.
Якщойдетьсяпроконтрзаходиувідповідьнапорушенняекологічнихзобов’язань
забагатостороннімдоговором–КонвенцієюООНзморськогоправа,–товтако-
муразісудудоведетьсяоцінюватиспіввідношеннязобов’язаньдержавзміжна-
родноготорговоготаприродоохоронногоправа,іншимисловами,встановлювати
балансінтересівщодозабезпеченнясвободирибальстваіпринципуприродоохо-
ронногоспівробітництва.
В основному заходи примусу, які застосовуються державами в межах
регіональнихорганізаційзрибальства,обмежуютьсяторговимизаходами(штра-
фи,позбавленняліцензій,відмовавходувпортізаборонавідвантажувативилов,
конфіскація вилову і незаконних засобів рибальства тощо)6.Проте, як зазнача-
лось вище, дискусійним питанням залишається право держави–учасниці
регіональноїдомовленостізрибальствавживатиконтрзаходівувідповідьнадес-
труктивнурибальськупрактикудержави-неучасниці.Наприклад,заходизохоро-
ни та їх застосування, ухваленіОрганізацією з рибальства вПівнічно-Західній
АтлантицінавиконаннявимогвідповіднихположеньКонвенції1978р.,передба-
чаютьправоїїчленівінспектуватисуднадержав–нечленівОрганізаціїузонідії
Конвенції,процедурувнесеннясуден,щозаймаютьсянезаконнимрибальством,
доспеціальногосписку,атакожпевніконтрзаходиувідповідьнавідмовудержа-
ви-неучасниці співпрацювати з Організацією і припинити свою деструктивну
практику рибальства. Ухвалення таких досить жорстких заходів зумовлюється
гостротою глобальних екологічних проблем, зокрема проблеми перевилову
морськихживихресурсів,підвищеннямрівняправовоїтаекологічноїсвідомості
сучасного суспільства, однак дає підстави науковцям оспорювати їх пра-
вомірністьзоглядунатрадиційніпринципизагальногоміжнародногоправа.
Стаття 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
передбачаєщеодинвидправомірногозастосуванняконтрзаходів: істотнепору-
шеннядвосторонньогодоговоруоднимзйогоучасниківдаєправодругомуучас-
никовіпосилатисьнацепорушенняякнапідставудляприпиненнядоговоруабо
зупиненняйогодіївціломуабовчастині;істотнепорушеннябагатостороннього
договоруоднимізйогоучасниківдаєправоіншимучасникампризупинитиабо
припинити дію договору у відносинах між собою і державою, яка порушила
договір,абоувідносинахміжусімаучасниками.Однактакі«відплатні»взаємні
заходи зазвичай є неефективними, коли виконання договору переслідуємету –
досягненняспільногоблага,наприклад,захистправлюдини,охоронанавколиш-
ньогосередовища,оскількивзаємненевиконанняпризводитьдоновихпорушень
іпогіршенняпервинногостану7.
Розглянемоякприкладсанкційвпорядкусамодопомогиторговісанкції,які
застосовуютьсядержаваминавиконаннятапідвищенняефективностінормбага-
тосторонніхприродоохороннихугод.Прицьомуслідвідрізнятицюситуаціювід
ситуації застосування односторонніх актів державами за умови відсутності
міжнародногодоговорузохоронидовкіллязадляреалізаціїсвогонаціонального
природоохоронного законодавства,щомаєекстериторіальнудію,правомірність
якихє сумнівноюзгідно знормамисучасногоміжнародногоправа.Упрактиці
діяльностіорганівКонвенціїпроміжнароднуторгівлювидамидикоїфауниіфло-
ри,що знаходяться під загрозою зникнення (1973 р.) (далі –СІТЕС) отримала
схвалення й поширення практика прийняття державами односторонніх актів у
477Юридичні і політичні науки
форміобмеженьторгівліздержавами,якіпідриваютьефективністьцьогодогово-
ру. Наприклад, у 1971 р. у США було ухваленоПоправкуПеллі, що дозволяє
президентові застосовувати торгове ембарго проти держав, чиї дії знижують
ефективністьзаходівурамкахміжнароднихпрограмзохоронирибнихресурсів,
МіжнародноїконвенціїзрегулюваннякитобійногопромислуабоСІТЕС.Удея-
ких випадках справа до торгових санкцій не доходила, оскільки сертифікована
держава «виправлялась». Так, у 1974 р. були сертифіковані Японія та СРСР, у
1978р.–Чилі,ПеруіПівденнаКорея8.Торговісанкції,застосованідержавамив
односторонньомупорядкупротидержав–порушницьСІТЕС,довелисвоюефек-
тивністьтадієвість.
Санкціїврамкахміжнароднихорганізацій.Якзазначалосьвище,врамках
багатосторонніх природоохоронних угод створюються спеціальні неконфрон-
таційнімеханізмиздотриманняцихугод,якієсвоєрідноюальтернативоюзасто-
суванню норм права міжнародної відповідальності та санкцій. Ці процедури
передбачаютьпріоритетне застосування таких заходів, якнадання технічної чи
фінансової допомоги, передача технологій, інформаційна підтримка; інколи до
держави висувається вимога надати відповідний план дотримання договору,
рідше і як крайній засіб застосовуються попередження, призупинення прав і
привілеїв, а також фінансові чи торгові санкції. У цьому зв’язку важливим є
питанняпроспіввідношенняпроцедуризпитаньдотриманняіправаміжнародної
відповідальностітасанкцій.Відповідьможназнайтиуст.55Проектустатейпро
відповідальність,яказазначає,щозагальніправиламіжнародноївідповідальності
не застосовуються, якщо питання складу міжнародно-протиправного діяння і
імплементації відповідальності регулюються спеціальними нормамиміжнарод-
ногоправа.Отже,правиламеханізмівзпитаньдотриманнядіютьякlex specialis
щодо звичаєвих норм права міжнародної відповідальності. Водночас санкції
організаційногохарактеру,щовипливають зучасті вбагатосторонніхприродо-
охоронних угодах (позбавлення прав та привілеїв, права голосу, виключення з
органів),практичнонезастосовуються,оскільки їхефективністьєсумнівноюз
оглядунате,щовонинеспрямованінадосягненняметиекологічногодоговору,
адже не дають змоги державі-порушниці виконати свої міжнародно-правові
зобов’язання,відчогостраждаютьінтересинестількисамоїцієїдержави,скільки
колективнийінтересусьогоміжнародногоспівтовариствавзабезпеченніохорони
довкіллятараціональноговикористанняприроднихресурсів.
Розглянемомеханізмзастосуванняколективнихторговихсанкційнаприкладі
СІТЕС.Стаття14Конвенціїдозволяєсторонамвживатижорсткішихзаходів,ніж
передбачені нею.Хоча можливості накладення на держави торгових санкцій у
самомутекстіСІТЕСнепередбачено,врішенняхКонференціїСторінтакісанкції
неодноразоворекомендувались9,аПостійнийкомітетСІТЕСнеодноразовореко-
мендувавСторонамзастосовуватист.14колективно,щофактичноозначаєзасто-
сування механізму колективних торгових санкцій проти держав – постійних
порушницьКонвенції.ТакиймеханізмбулореалізованощодоучасницьСІТЕС:у
1985–1990рр.–Об’єднанихАрабськихЕміратів,у1991–1992рр.–Таїланду,в
1991–1993рр.–Італії10.Прицьомупорушеннядержав-учасниць,заякінаставали
санкції, мали різноманітні форми: неадекватне національне законодавство, що
імплементуєположенняКонвенції,проблемизнаданнямрегулярнихдоповідей,
порушенняправилміжнародноїторгівлівидами.У2007р.на14-йКонференції
Сторінсторонисхвалилиостаточнуредакціюкерівнихпринципівщодопроцеду-
ризпитаньдотримання,вякій,середіншого,визначено,крімпозитивнихзаходів
478 Держава і право • Випуск 57
сприяннядотриманнюКонвенції, такожнегативні: у разі якщо справадержави
щодонедотриманняневирішеназадопомогоюпозитивнихзаходів,колидержава
«не демонструє наміру досягти виконання» або коли держава-неучасниця, що
фактичноздійснюєторгівлювидамиздержавою-учасницею,ненадаєнеобхідних
документівзгіднозіст.10Конвенції,Постійнийкомітетможеухвалитирішення
про призупинення комерційної чи будь-якої торгівлі одним чи більше видами,
внесенимидосписківСІТЕС11.Ціправиланеєюридичнообов’язковими,однак
фактичне застосування торгових обмежень колективно проти держави-поруш-
ниці в більшості випадків виявлялось ефективним інструментом реалізації
СІТЕС, оскільки змінювало поведінку цих держав у такий спосіб, що вони
врешті-решт виконували свої зобов’язання. Вчені порушують питання про
співвідношення між торговими санкціями СІТЕС та правом міжнародної
відповідальності: наскільки колективні торгові обмеження відповідають зви-
чаєвим нормамміжнародного права про відповідальність і санкції. Такі колек-
тивні дії сторін СІТЕС, на думку П. Сенда, можна виправдати положеннями,
закріпленимиустаттях48і54Проектустатейпровідповідальність,якістосують-
ся прикликання до відповідальності та застосування контрзаходів державою
іншою,ніжпотерпіладержава12.Зцимтвердженнямможнапогодитись,алелише
щодоторговихсанкційпротидержав–учасницьСІТЕС.Питанняправомірності
застосуванняторговихсанкційщододержав,якінебралинасебезобов’язаньза
Конвенцією, залишається відкритим, оскільки зачіпає принцип суверенної
рівностідержавіправокожноїдержависамостійновирішувати,доякихміжна-
роднихдоговорівїйприєднуватись.
Менш активно механізм торгових санкцій застосовується в рамках інших
багатосторонніх природоохоронних угод, хоча і передбачений у відповідних
рішенняхконференційсторінцихугод.Зіншогобоку,можемостверджувати,що
одналишезагрозазастосуванняторговихсанкційвнизцівипадківсприялаефек-
тивності реалізації природоохоронних норм. Процедура з питань дотримання
Монреальськогопротоколупроречовини,щоруйнуютьозоновийшар(1987р.)
доВіденськоїконвенціїпроохоронуозоновогошару(1985р.)передбачаєзасто-
суваннятакихконфронтаційнихзаходів,якпризупиненняправіпривілеїв,вклю-
чаючи ті, які стосуються права на промислове виробництво, споживання,
торгівлю озоноруйнівними речовинами, передачу технологій, використання
фінансовихмеханізмів(зокремадоступудоресурсівБагатосторонньогоФонду).
Цікаво, що з початку укладенняМонреальського протоколу механізм з питань
дотриманняімеханізмзастосуванняторговихсанкційрозглядалисьокремоодин
відодного.Ілишепізнішесторонидійшлизгоди,щосаметорговісанкціїєодним
знайбільшефективнихспособіввпровадженняположеньПротоколу,врезультаті
чогозаходиувідповідьнанедотриманнядоговорувключаютьіторговіобмежен-
ня13.ОднакупрактицідіяльностіКомітетуздотриманнянебуложодноговипад-
ку застосування примусових санкцій; всі справи обмежувались позитивними
заходами сприяння сторонам у виконанні їх зобов’язань за договором. Інший
приклад–застосуванняекономічнихсанкційщодоУкраїниврамкахпроцедуриз
дотримання Кіотського протоколу в 2011 р. Внаслідок невиконання своїх
зобов’язань за Протоколом Україна була позбавлена можливості здійснювати
торгівлювикидамиіпроектиспільноговпровадженнядовиправленняситуаціїзі
своїмкадастромвикидівпарниковихгазів.Лишепіслятого,якУкраїнанадалавсі
необхіднідані,санкціїбулознято9березня2012р.
Отже,можемо зробити декілька узагальнень.Уміжнародномуправі навко-
479Юридичні і політичні науки
лишнього середовища відсутня достатня договірна та судова практика щодо
застосуванняміжнародно-правовихсанкцій,якіздійснюютьсявпорядкусамодо-
помоги, тобто контрзаходів – у відповідь на міжнародно-протиправне діяння
іншоїдержави.Практикарегіональнихрибнихорганізацій,практикадіяльності
органівСІТЕС,атакожрішенняМСООНусправіГабчиково-Надьмарош–чине
єдині випадки.Більшрозповсюдженоюєпрактика застосуванняодносторонніх
торговихобмежень,якінеєконтрзаходамиабоколективнимисанкціями,дозво-
леними сучасним міжнародним правом, оскільки використовувались або щодо
держави,щонебула«порушницею»,абодержавами,щонебули«потерпілими»
в сенсі Проекту статей Комісії з міжнародного права про відповідальність.
Відплатні взаємні заходи, передбачені ст. 60 Віденської конвенції про право
міжнародних договорів, є неефективними, оскільки виконання багатосторонніх
природоохороннихугодпереслідуємету–досягненняспільногоблага,авзаємне
невиконанняпризведедоновихпорушеньіпогіршенняпервинногостану.Щодо
міжнародно-правовихсанкційурамкахміжнароднихорганізацій,товонитакож
практично не застосовуються: їх ефективність є сумнівною з огляду на те,що
вони не спрямовані на досягнення мети екологічного договору, адже не дають
змоги державі-порушниці виконати свої міжнародно-правові зобов’язання, від
чого страждають інтереси не стільки самої цієї держави, скільки колективний
інтерес усього міжнародного співтовариства. Практика застосування контрза-
ходів проти держав – не учасниць міжнародного природоохоронного договору
неоднозначнооцінюється внауціміжнародногоправа, оскільки, з одногобоку,
сприяє природоохоронним цілям, у досягненні яких зацікавлене все людство,
протезіншого–суперечитьосновоположнимпринципамсучасногоміжнародно-
гоправа.Водночасвипадкизастосуванняторговихсанкцій,відоміміжнародному
правунавколишнього середовища, свідчатьпро те,що саме економічні інстру-
менти впливу на поведінку держав є найбільш дієвим та ефективним засобом
реалізаціїбагатосторонніхприродоохороннихугод.
1.Ва си лен ко В.А. Ответственность государства за международные правонаруше-
ния.–К.:Вищашкола,1976.–С.78.2.Draft articlesonresponsibilityofstatesforinter-
nationallywrongfulacts,withcommentaries,2001//TheYearbookoftheInternationalLaw
Commission.–2001.–Vol.II,PartTwo.–P.57.3.Ку куш ки на А. В.Становлениепринци-
па экологической безопасности в современном международном праве //Московский
журналмеждународногоправа. – 1994. –№4. –С. 86–98;Ragazzi M.The concept of
international obligations erga omnes. – Oxford: Clarendon Press, New York: Oxford
UniversityPress,1997.–P.154-162.4.Rayfuse R. Countermeasuresandhighseasfisheries
enforcement//NetherlandsInternationalLawReview.–2004.–Vol.51,No.1.–P.41-76;
Orellana M. The law on highly migratory fish stocks: ITLOS jurisprudence in context //
GoldenGateUniversityLawReview.–2010.–Vol.34,Issue3.–P.459-495.5. Guilfoyle D.
Interdictingvesselstoenforcethecommoninterest:Maritimecountermeasuresandtheuseof
forceonthehighseas//InternationalandComparativeLawQuarterly.–2007.–Vol.56,No.
1.–P.69-82.6.Swan J.Regionalfisherybodiesandgovernance:Issues,actionsandfuture
directions/InternationalinstitutionsandLiaisonService,FAOFisheriesDepartment.–FAO
Fisheries Circular No. 959. – FAO: Rome, 2000. – P. 32. 7. Yang T. International treaty
enforcementasapublicgood:Institutionaldeterrentsanctionsininternationalenvironmental
agreements//MichiganJournalofInternationalLaw.–2006.–Vol.27.–P.1131-1184.8.
Charnovitz S. Environmental trade sanctions and the GATT: An analysis of the Pelly
Amendment on foreign environmental practices // The American University Journal of
InternationalLawandPolicy.–1994.–Vol.9,Issue3.–P.751-807.9.Hoffmann U. Specific
tradeobligationsinmultilateralenvironmentalagreementsandtheirrelationshipwiththerules
480 Держава і право • Випуск 57
ofthemultilateraltradingsystem–Adevelopingcountryperspective[Electronicresource].
–Modeofaccess:http://r0.unctad.org/trade_env/test1/publications/TER2003eversion/Lead1.
htm.10.Sand P.Commodityortaboo?Internationalregulationoftradeinendangeredspecies
//EuropeanJournalofInternationalLaw.–1997.–Vol.8,No.1.–P.29-58.11.CITEScom-
pliance procedures, Resolution Conf. 14.3. Fourteenth meeting of the Conference of the
Parties[Electronicresource].– TheHague(Netherlands),3–15June2007.–Modeofaccess:
www.cites.org/eng/res/14/14-03C15.shtml.12.Sand P.Opt.cit.13.Werksman J. Tradesanc-
tions under the Montreal Protocol // Review of European Community and International
EnvironmentalLaw.–1992.–Vol.1,Isssue1.–P.69-72.
481Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58765 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:38:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Медведєва, М.О. 2014-03-30T21:31:11Z 2014-03-30T21:31:11Z 2012 Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища / М.О. Медведєва // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 475-481. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58765 Аналізуються міжнародно-правові санкції, які здійснюються в порядку самодопомоги та застосовуються в рамках міжнародних організацій, на прикладі міжнародного права навколишнього середовища. Доведено, що в певних випадках санкції виявляються єдиноможливим і дієвимзасобом примусу на поведінку держав. Анализируются международно-правовые санкции, осуществляемые в порядке самопомощи и в рамках международных организаций, на примере международного права окружающей среды. Доказано, что в некоторых случаях санкции оказываются единственно возможным и действенным способом принуждения на поведение государств. The issue considers international sanctions enforced in the form of self-help and in the framework of international organizations in the field of international environmental law. The author concludes that in some cases sanctions appear to be the only possible and effective method of coercion on state conduct. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Міжнародне право і порівняльне правознавство Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища Article published earlier |
| spellingShingle | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища Медведєва, М.О. Міжнародне право і порівняльне правознавство |
| title | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища |
| title_full | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища |
| title_fullStr | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища |
| title_full_unstemmed | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища |
| title_short | Застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища |
| title_sort | застосування контрзаходів і санкцій у міжнародному праві навколишнього середовища |
| topic | Міжнародне право і порівняльне правознавство |
| topic_facet | Міжнародне право і порівняльне правознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58765 |
| work_keys_str_mv | AT medvedêvamo zastosuvannâkontrzahodívísankcíiumížnarodnomupravínavkolišnʹogoseredoviŝa |