Cover Image

Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2012
Main Author: Матвієнко, А.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58769
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859895131216281600
author Матвієнко, А.С.
author_facet Матвієнко, А.С.
citation_txt Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
first_indexed 2025-12-07T15:54:44Z
format Article
fulltext А. С. МАТВІЄНКО ТЕ­РИ­ТОРІАЛЬ­НИЙ­УСТРІЙ­ЯК­ОС­НО­ВА­­ СИ­С­ТЕ­МИ­СОЦІАЛЬ­НО­ГО­ЗА­БЕЗ­ПЕ­ЧЕН­НЯ­У­ШВЕЦІЇ На при кладі Швеції роз г ля ну то про цес при сто су ван ня те ри торіаль но го ус т рою до по треб си с те ми соціаль но го за без пе чен ня, ре алізо ва ний на місце во му рівні. Про аналізо- ва но пер спек ти ви удо с ко на лен ня регіональ но го рівня уп равління. Клю­чові­ сло­ва: те ри торіаль ний устрій, адміністра тив но-те ри торіаль на ре фор- ма, місце ве са мо вря ду ван ня, регіоналізація. На при ме ре Шве ции рас смо т рен про цесс при спо соб ле ния тер ри то ри аль но го ус т- рой ст ва к тре бо ва ни ям си с те мы со ци аль но го обес пе че ния, ре а ли зо ван ный на ме ст ном уров не. Про ана ли зи ро ва ны пер спек ти вы усо вер шен ст во ва ния ре ги о наль но го уров ня уп рав ле ния. Клю­че­вые­ сло­ва: тер ри то ри аль ное ус т рой ст во, ад ми ни с т ра тив но-тер ри то ри- аль ная ре фор ма, ме ст ное са мо управ ле ние, ре ги о на ли за ция. The process of adjustment the territorial division to requirements the system of social security in Sweden is considered. The perspectives of improvement the regional level of gov- ernment are analyzed. Key­ words: territorial division, administrative-territorial reform, local government, regionalization. Істо­рич­но­те­ри­торіаль­на­струк­ту­ра­будь-якої­країни­ство­рю­ва­ла­ся­для­по­лег- шен­ня­уп­равління­ок­ре­ми­ми­оди­ни­ця­ми,­удо­с­ко­на­лен­ня­си­с­те­ми­збо­ру­по­датків­ то­що.­У­ су­часній­Швеції­ в­ ході­ те­ри­торіаль­ної­ ре­с­т­рук­ту­ри­зації­ в­ ос­но­ву­ бу­ло­ по­кла­де­но­спро­можність­муніци­палітетів­ за­без­пе­чу­ва­ти­своїх­меш­канців­ши­ро- ким­спе­к­т­ром­соціаль­них­по­слуг.­ Місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­має­міцну­пра­во­ву­ос­но­ву­в­Швеції;­про­ньо­го­йдеть- ся­в­пер­шо­му­па­ра­графі­Кон­сти­туції,­де­ствер­д­жується,­що­на­род­не­уп­равління­ має­ здійсню­ва­тись­ че­рез­ пред­став­ниць­ку­ та­ пар­ла­ментсь­ку­ си­с­те­му­ та­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­Ос­нов­ний­за­кон­та­кож­пе­ред­ба­чає­пра­во­ор­ганів­місце­во­го­са­мо- вря­ду­ван­ня­на­от­ри­ман­ня­про­порційної­ча­ст­ки­від­опо­дат­ку­ван­ня­гро­ма­дян. У­країні­функціонує­ три­рівні­уп­равління,­ор­га­ни­вла­ди­яких­оби­ра­ють­ся­в­ ре­зуль­таті­ пря­мих­ ви­борів.­ Окрім­ національ­но­го­ рівня,­ існує­ два­ місце­вих­ ­–­ місце­вий­з­290­муніци­паліте­та­ми­(kommuner)­та­проміжний­з­19­ле­на­ми­(ок­ру­га- ми),­ які­ уп­рав­ля­ють­ся­ ра­да­ми­ (landsting),­ та­ дво­ма­ регіона­ми­ (regioner).­Острів­ Гот­ланд­ є­ од­но­час­но­ і­ муніци­паліте­том­ і­ ле­ном.­ Розмір­ муніци­палітетів­ ду­же­ різнить­ся:­від­2,6­ти­сяч­до­771­ти­сячі­меш­канців­(се­редній­розмір­–­30,2­тис.­меш- канців).­Най­мен­ший­лен­на­ра­хо­вує­127­тис.­осіб,­а­найбільший­–­1,9­млн­(се­редній­ розмір­–­близь­ко­430­тис.­осіб).­ Де­які­функції­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ зо­к­ре­ма­що­до­ відповідаль­ності­ за­ соціаль­не­за­без­пе­чен­ня,­вва­жа­ють­ся­та­ки­ми,­що­ви­ко­ну­ють­ся­від­імені­цен­т­раль- но­го­уря­ду­і,­відповідно,­їх­на­дан­ня­жор­ст­ко­ре­гу­люється.­Інші­за­вдан­ня,­такі­як­ підтри­ман­ня­і­роз­ви­ток­куль­тур­ної­інфра­с­т­рук­ту­ри,­еко­номічно­го­роз­вит­ку,­цен­т- раль­ним­ уря­дом­ кон­тро­люється­ слаб­ше.­ Муніци­паліте­ти­ зо­бов’язані­ на­да­ва­ти­ ши­ро­кий­спектр­соціаль­них­по­слуг,­та­ких­як­ут­ри­ман­ня­ди­тя­чих­садків,­тур­бо­та­ про­пенсіонерів,­по­чат­ко­ва­та­се­ред­ня­освіта.­Во­ни­та­кож­відповіда­ють­за­підтри- ман­ня­місце­вої­публічної­інфра­с­т­рук­ту­ри­та­прий­ма­ють­рішен­ня­що­до­про­сто­ро- во­го­ пла­ну­ван­ня,­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ зе­мель­ та­ ви­дачі­ доз­волів­ на­ за­бу­до­ву.­ За­га­лом­ муніци­паль­ний­ рівень­ вва­жається­ сильнішим,­ ніж­ лен­ний.­ Йо­го­ ор­га­ни­ вла­ди­ ма­ють­ши­ро­кий­пе­релік­функцій­та­пред­став­ля­ють­дві­третіх­від­за­галь­ної­су­ми­ 534 Держава і право • Випуск 57 ви­т­рат­дер­жа­ви­на­місце­ву­вла­ду.­ Ле­ни­є­ре­зуль­та­том­пе­ре­гля­ду­Кон­сти­туції­Швеції­від­1634­р.,­ко­ли­дер­жа­ва­ бу­ла­мо­гут­нь­ою­імперією­та­праг­ну­ла­до­по­си­лен­ня­вла­ди­цен­т­ру­над­те­ри­торією­ країни.­Лен­на­струк­ту­ра­за­ли­ши­ла­ся­май­же­незмінною­аж­до­1990-х­років,­ко­ли­ спер­шу­у­1997­р.­два­найпівденніших­ок­ру­ги­об’єдна­ли­ся­у­Ско­не,­та­у­1998­р.,­ ко­ли­замість­трьох­західних­ок­ругів­бу­ло­ство­ре­но­Ве­с­т­ра­Гьо­та­ланд.­ Най­ви­щим­за­ко­но­дав­чим­ор­га­ном­ле­ну­є­ра­да,­чле­ни­якої­оби­ра­ють­ся­кожні­ чо­ти­ри­ ро­ки­ на­ за­галь­них­ ви­бо­рах,­ які­ відбу­ва­ють­ся­ од­но­час­но­ з­ ви­бо­ра­ми­ до­ пар­ла­мен­ту­та­муніци­паль­них­рад.­По­чи­на­ю­чи­з­1994­р.­термін­ро­бо­ти­пар­ла­мен- ту,­муніци­паль­них­та­ок­руж­них­рад­бу­ло­по­до­вже­но­з­трьох­(з­1970­р.)­до­чо­ти- рьох­ років.­ Унікаль­ною­ особ­ливістю­ ра­ди­ ле­ну,­ порівня­но­ з­ євро­пейсь­ки­ми­ країна­ми,­є­те,­що­од­ним­з­ос­нов­них­її­за­вдань­є­сфе­ра­охо­ро­ни­здо­ров’я,­на­яку­ при­па­дає­80–90%­її­бю­д­же­ту1.­Ленні­ра­ди­та­кож­відповіда­ють­за­сто­ма­то­логію,­ тур­бу­ють­ся­про­осіб­з­об­ме­же­ни­ми­мож­ли­во­с­тя­ми­та­опіку­ють­ся­місце­ви­ми­куль- тур­ни­ми­ус­та­но­ва­ми.­До­то­го­ж­ленні­та­регіональні­ра­ди­підтри­му­ють­регіональ- ний­еко­номічний­роз­ви­ток­та­суб­си­ду­ють­гро­мадсь­кий­транс­порт.­Два­но­во­с­тво- ре­них­регіони­відрізня­ють­ся­від­ленів­тим,­що­оскільки­во­ни­є­ча­с­ти­ною­ек­с­пе- ри­мен­таль­но­го­ про­ек­ту,­ то­ їм­ на­да­но­ більше­ по­вно­ва­жень­ що­до­ розв’язан­ня­ пи­тань­у­сфері­регіональ­но­го­еко­номічно­го­роз­вит­ку.­ Дер­жавні­ор­га­ни­вла­ди­на­місцях­поділя­ють­ся­на­два­ти­пи:­1)­ба­га­тоцільові­ ленні­адміністра­тивні­коміте­ти­(lansstyrelsen),­які­відповіда­ють­за­місце­ву­діяль- ність­кількох­ор­ганів­на­цен­т­раль­но­му­рівні;­2)­од­ноцільові­адміністра­тивні­ор­га- ни,­які­є­місце­ви­ми­пред­став­ництва­ми­цен­т­раль­них­ор­ганів­уп­равління.­Ок­ружні­ адміністра­тивні­коміте­ти­ та­ленні­ра­ди­ зай­ма­ють­од­на­ко­ву­ ге­о­графічну­те­ри­то- рію,­але­діяльність­од­ноцільо­вих­ор­ганів­міністерств­мо­же­ви­хо­ди­ти­за­межі­лену.­ Ре­фор­ма­ те­ри­торіаль­но­го­ ус­т­рою­ Швеції­ здійсню­ва­ла­ся­ у­ кілька­ етапів.­ Перші­ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся­ак­цен­том­на­ство­ренні­ефек­тив­ної­си­с­те­ми­соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня,­яка­і­виз­на­ча­ла­розмір­та­по­вно­ва­жен­ня­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря- ду­ван­ня.­ На­ су­час­но­му­ етапі­ ос­нов­ним­ мо­ти­вом­ є­ ба­жан­ня­ адап­ту­ва­ти­ те­ри- торіаль­ну­струк­ту­ру­країни­на­проміжно­му­рівні­до­ви­мог­су­час­ності.­ Перші­ хвилі­ ре­фор­ми­ да­ту­ють­ся­ 1950–1970­ ро­ка­ми.­Період­ з­ 1862­ до­ 1940­ ро­ків­був­ча­сом­по­сту­по­вих­соціаль­них­змін.­У­кінці­ХІХ­ст.­Швеція­бу­ла­до­сить­ бідною­країною,­порівня­но­з­євро­пейсь­ки­ми­сусіда­ми,­гро­ма­дя­ни­якої­пе­ре­важ­но­ бу­ли­ зай­няті­ у­ сільсько­му­ гос­по­дарстві.­ Од­нак­ з­ по­чат­ком­ мо­дернізації­ та­ ур­банізації­ си­ту­ація­ по­ча­ла­ зміню­ва­ти­ся:­ по­кра­щи­ли­ся­ еко­номічні­ та­ соціальні­ умо­ви,­в­ос­нов­но­му­за­вдя­ки­по­яві­силь­но­го­робітни­чо­го­ру­ху.­Після­при­хо­ду­до­ вла­ди­Соціал-де­мо­кра­тич­ної­партії­на­по­чат­ку­1930-х­років­здійснюється­по­бу­до- ва­ дер­жа­ви­ соціаль­но­го­ до­б­ро­бу­ту­ відо­мої­ як­ «на­род­ний­ дім»­ (Folkhemmer)­ із­ відповідною­си­с­те­мою­соціаль­но­го­за­без­пе­чен­ня.­За­про­ва­д­жу­ю­чи­та­ку­си­с­те­му,­ вла­да­ не­ ли­ше­ праг­ну­ла­ на­да­ва­ти­ соціальні­ по­слу­ги­ на­ місце­во­му­ рівні,­ але­ й­ за­про­ва­ди­ти­їх­жор­ст­ке­ре­гу­лю­ван­ня,­яке­за­без­пе­чу­ва­ло­б­пев­ний­рівень­соціаль- них­стан­дартів­не­за­леж­но­від­місця­про­жи­ван­ня­гро­ма­дя­ни­на.­Відповідно,­ви­ник- ла­по­тре­ба­у­ве­ли­ких­муніци­паліте­тах,­сфор­мо­ва­них­на­базі­дрібніших­сільських.­ При­му­со­ве­об’єднан­ня­бу­ло­здійсне­не­у­1952­р.,­ре­зуль­та­том­чо­го­ста­ло­ско­ро­чен- ня­кількості­сільських­муніци­палітетів­з­2281­до­8162.­ У­1950­ро­ки,­ у­період­по­воєнно­го­ еко­номічно­го­бу­му,­ уряд­роз­ро­бив­більш­ амбіційні­ пла­ни­ що­до­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня.­ Окрім­ по­кра­щен­ня­ на­дан­ня­уже­існу­ю­чих­по­слуг,­він­по­ста­вив­за­ме­ту­мо­дернізацію­освітньої­си­с­те- ми.­На­ той­час­більшість­дітей­от­ри­му­ва­ли­ли­ше­ба­зо­ву­ше­с­ти-­ або­ се­мирічну­ освіту,­тоді­як­се­ред­ня­чи­ви­ща­освіта­бу­ли­до­ступні­ли­ше­для­не­знач­ної­кількості­ дітей,­бать­ки­яких­на­ле­жа­ли­до­ви­що­го­або­се­ред­нь­о­го­кла­су3.­ На­муніци­паліте­ти­ бу­ло­по­кла­де­но­ за­вдан­ня­що­до­ за­без­пе­чен­ня­ своїх­меш- 535Юридичні і політичні науки канців­ по­чат­ко­вою­ та­ се­ред­нь­ою­ освітою.­ В­ ре­зуль­таті­ ур­банізації­ на­се­лен­ня­ дрібних­сільських­муніци­палітетів­по­ча­ло­стрімко­ско­ро­чу­ва­ти­ся.­У­відповідь­на­ це­соціал-де­мо­кра­ти­за­про­по­ну­ва­ли­кро­ки­що­до­по­даль­шо­го­ук­руп­нен­ня­муніци- палітетів.­На­цей­раз­ре­фор­ма­за­че­пи­ла­і­міста.­Бу­ло­ство­ре­но­спеціаль­ний­уря­до- вий­ комітет,­ який,­ ке­ру­ю­чись­ по­ло­жен­ня­ми­ по­пу­ляр­ної­ на­ той­ час­ те­орії­ цен­т- раль­них­ місць,­ за­про­по­ну­вав,­ щоб­ ко­жен­ муніци­палітет­ скла­дав­ся­ з­ цен­т­ру­ та­ при­лег­лих­те­ри­торій,­меш­канці­яких­мог­ли­б­от­ри­му­ва­ти­різно­манітні­по­слу­ги­у­ центрі4.­Ще­однією­особ­ливістю­цієї­ре­фор­ми­бу­ла­ її­до­б­ровільність.­У­1962­р.­ пар­ла­мент­прий­няв­ре­ко­мен­дації­коміте­ту,­хо­ча­про­ти­та­ко­го­рішен­ня­ви­с­ту­пи­ли­ Цен­т­ристсь­ка­та­Кон­сер­ва­тив­на­партії.­ Од­нак­ре­фор­ма­не­ви­прав­да­ла­сподівань.­За­до­б­ровільно­го­підхо­ду­був­ри­зик,­ що­муніци­паль­на­струк­ту­ра­ви­я­вить­ся­нез­ба­лан­со­ва­ною,­оскільки­де­які­ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ си­лу­ низ­ки­ чин­ників­ (місце­ роз­та­шу­ван­ня,­ роз­ви- неність­транс­порт­ної­інфра­с­т­рук­ту­ри,­на­яв­ний­еко­номічний­по­тенціал)­на­да­ва­ти- муть­по­слу­ги­на­на­ба­га­то­ви­що­му­рівні,­ніж­це­змо­жуть­зро­би­ти­інші.­У­зв’яз­ку­з­ цим­у­1969­р.­пар­ла­мент­прий­няв­за­кон­про­при­му­со­вий­ха­рак­тер­ук­руп­нен­ня,­в­ ре­зуль­таті­ чо­го­ но­ва­ струк­ту­ра­ муніци­палітетів­ сфор­му­ва­ла­ся­ до­ 1974­ р.­ Це­ рішен­ня­бу­ло­прий­ня­то­не­зва­жа­ю­чи­на­знач­ний­опір­не­ли­ше­з­бо­ку­політич­ної­ опо­зиції,­а­й­по­ло­ви­ни­муніци­палітетів.­Ко­ли­у­1976­р.­опо­зиційним­си­лам­вда­ло- ся­ здо­бу­ти­ пе­ре­мо­гу­ на­ пар­ла­ментсь­ких­ ви­бо­рах,­ де­я­ким­муніци­паліте­там,­що­ особ­ли­во­ак­тив­но­про­те­с­ту­ва­ли­про­ти­об’єднан­ня,­бу­ло­на­да­но­пра­во­відмо­ви­ти- ся­ від­ ньо­го.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ по­чи­на­ю­чи­ з­ 1970-х­ років­ по­чав­ся­ за­тяж­ний­ конфлікт­у­швецькій­політиці­між­політич­ни­ми­партіями­ліво­го­і­пра­во­го­флан­гу­ що­до­пер­спек­тив­і­суті­адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­ної­ре­фор­ми.­ Адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­на­ ре­фор­ма­ про­тя­гом­ дру­гої­ по­ло­ви­ни­ ХХ­ ст.­ ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­ низ­кою­ особ­ли­во­с­тей.­ По-пер­ше,­ во­на­ ма­ла­ ком­плекс­ний­ ха­рак­тер:­хо­ча­міста­не­бу­ли­вклю­чені­у­рам­ки­ре­фор­ми­1950-х­років,­оскільки­ во­ни­ вва­жа­ли­ся­ до­стат­ньо­ ве­ли­ки­ми,­ од­нак­ ре­фор­ма­ 1970-х­ років­ за­хо­пи­ла­ усі­ ти­пи­муніци­палітетів,­у­то­му­числі­й­міста.­По-дру­ге,­ре­фор­ми­ініціюва­ли­ся­звер- ху­з­на­са­д­жу­ван­ням­стан­дарт­них­шаб­лонів­вирішен­ня­місце­вих­особ­ли­во­с­тей.­На­ той­мо­мент­не­ існу­ва­ло­по­бо­ю­вань­що­до­ство­рен­ня­нез­ба­лан­со­ва­ної­та­аси­ме­т- рич­ної­ си­с­те­ми­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­По-третє,­ ре­фор­ма­фо­ку­су­ва­ла­ся­на­ муніци­паль­но­му­рівні,­а­ле­ни­за­ли­ши­ли­ся­ос­то­ронь.­По-чет­вер­те,­уряд­чітко­вис- ло­вив­довіру­муніци­паліте­там­і­ре­фор­ми­бу­ли­спря­мо­вані­на­підви­щен­ня­їх­спро- мож­ності­ви­ко­ну­ва­ти­нові­за­вдан­ня.­Сильні­та­інте­г­ро­вані­політичні­партії,­діючи­ на­ місце­во­му­ та­ національ­но­му­ рівнях,­ при­ско­ри­ли­ за­про­ва­д­жен­ня­ відно­син­ довіри.­ По-п’яте,­ ос­нов­ним­ за­вдан­ням­ ре­фор­ми­ бу­ло­ удо­с­ко­на­лен­ня­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­за­без­пе­чен­ня.­У­1950­ро­ки­існу­ва­ла­по­тре­ба­у­за­про­ва­д­женні­су­час- ної­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня,­ яка­ у­ 1960­ ро­ки­ транс­фор­му­ва­ла­ся­ у­ не­обхідність­зро­би­ти­до­ступ­ною­се­ред­ню­освіту­для­кож­ної­ди­ти­ни.­По-шо­с­те,­ ос­нов­ним­рушієм­цих­змін­бу­ла­Соціал-де­мо­кра­тич­на­партія,­що­по­слу­го­ву­ва­ла­ся­ гас­ла­ми­соціаль­но­го­за­хи­с­ту,­по­кра­щен­ня­умов­про­жи­ван­ня­робітни­чо­го­кла­су.­ Ініціато­ри­ су­час­но­го­ ета­пу­ ре­фор­ми­ те­ри­торіаль­но­го­ ус­т­рою­ зо­се­ре­ди­ли­ свою­ува­гу­на­проміжно­му­–­лен­но­му­рівні.­Як­уже­за­зна­ча­ло­ся,­адміністра­тив­но- те­ри­торіаль­ний­устрій­Швеції­на­рівні­ленів­за­ли­шав­ся­незмінним­по­чи­на­ю­чи­з­ XVII­ст.­На­відміну­від­місце­во­го­та­національ­но­го­рівнів­уп­равління,­де­доміну- вав­один­ інсти­туційний­ ак­тор,­ регіональ­ний­рівень­ скла­дав­ся­ з­ на­бо­ру­ ак­торів.­ Во­ни­ви­ко­ну­ва­ли­різні­функції,­які,­од­нак,­ча­с­то­дуб­лю­ва­ли­ся,­в­ок­ре­мих­ви­пад- ках­навіть­ма­ла­місце­різна­те­ри­торіаль­на­юри­с­дикція.­До­то­го­ж,­на­до­да­чу­до­ зга­ду­ва­них­ лен­них­ рад­ та­ лен­них­ адміністра­тив­них­ ор­ганів,­що­ діяли­на­ одній­ те­ри­торії,­та­кож­існу­ва­ли­регіональні­пред­став­ництва­спе­цор­ганів­цен­т­раль­но­го­ уря­ду,­сфе­ра­діяль­ності­яких­мог­ла­не­збіга­ти­ся­з­кор­до­на­ми­адміністра­тив­но-те- 536 Держава і право • Випуск 57 ри­торіаль­них­оди­ниць.­На­дум­ку­де­я­ких­спо­с­терігачів,­спе­цифічна­суміш­дер­жав- них­спе­цор­ганів,­пред­став­ниць­ких­ор­ганів­са­мо­вря­ду­ван­ня­із­ча­с­ти­ми­ви­пад­ка­ми­ дуб­лю­ван­ня­ по­вно­ва­жень­ різних­ ор­ганів­ уп­равління,­ бу­ла­ і­ за­ли­шається­ досі­ ха­рак­тер­ною­ ри­сою­ шведсь­ко­го­ проміжно­го­ рівня­ уп­равління5.­ В­ ре­зуль­таті­ шведсь­кий­ проміжний­ рівень­ ча­с­то­ на­зи­ва­ють­ «регіональ­ною­ міша­ни­ною»6,­ оскільки­ впа­дає­ в­ око­ різкий­ кон­траст­ між­ цією­ не­од­норідною­ струк­ту­рою­ та­ раціональністю,­що­вба­чається­на­місце­во­му­та­цен­т­раль­но­му­рівні.­ Про­те­слаб­кий­проміжний­рівень­–­це­не­ви­пад­ковість.­З­роз­па­дом­Кал­марсь- ко­го­со­ю­зу­між­Швецією,­Данією­і­Нор­вегією­та­уніфікацією­країни­під­про­во­дом­ ко­ро­ля­Гу­с­та­ва­Ва­зи­у­1523­р.­Швеція­ста­ла­унітар­ною­дер­жа­вою,­хо­ча­із­особ­ли- ви­ми­відно­си­на­ми­з­місце­вим­рівнем.­По­чи­на­ю­чи­з­цьо­го­мо­мен­ту­і­аж­до­ХХ­ст.­ ко­ролі­пра­ви­ли­країною,­відда­ю­чи­пе­ре­ва­гу­цен­т­ралізо­ва­ним­ме­то­дам,­у­чо­му­їх­ підтри­му­ва­ло­се­лян­ст­во­і­ви­с­ту­па­ла­про­ти­знать.­По­чи­на­ю­чи­з­XIX­ст.­кон­сер­ва- то­ри­ та­ соціал-де­мо­кра­ти­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­ унітар­ний­ устрій­ для­ до­сяг­нен­ня­ влас­них­цілей.­Для­ соціал-де­мо­кратів­ він­ да­вав­ змо­гу­ ре­алізо­ву­ва­ти­ ефек­тив­ну­ ре­ди­с­т­ри­бу­тив­ну­політи­ку­соціаль­них­благ­та­ре­алізацію­регіональ­ної­політи­ки,­ для­якої­силь­ний­муніци­паль­ний­рівень­був­важ­ли­вою­скла­до­вою7.­Відповідно,­ се­ред­шведів­ніко­ли­не­зна­хо­ди­ло­ся­більш-менш­силь­ної­підтрим­ки­ідеї­за­про­ва- д­жен­ня­силь­но­го­проміжно­го­рівня.­Хо­ча­де­які­ча­с­ти­ни­Швеції­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ силь­ною­ регіональ­ною­ іден­тичністю,­ але­ це­ рад­ше­ ви­ня­ток,­ ніж­ пра­ви­ло,­ оскільки­ у­ країні­ домінує­ національ­на­ і­ місце­ва­ (муніци­паль­на)­ іден­тичність8.­ Швеція­не­знає­жод­них­етнічних­ви­мог­що­до­на­дан­ня­регіональ­ної­ав­то­номії­чи­ будь-яких­відчут­них­еко­номічних­відмінно­с­тей­між­ча­с­ти­на­ми­країни,­що­мог­ли­ б­ слу­гу­ва­ти­ зміцнен­ню­ регіональ­них­ ор­ганів­ вла­ди.­ Більше­ то­го,­ всі­ ос­новні­ політичні­ партії­ країни­ підтри­му­ють­ мо­дель­ унітар­ної­ дер­жа­ви.­ Ли­ше­ Цен­т- ристсь­ка­партія­сповідує­своєрідний­різно­вид­шведсь­ко­го­фе­де­ралізму.­ Про­те­ більшість­ гро­ма­дян­ та­ політиків­ пе­ре­ко­нані­ у­ то­му,­ що­ існу­ю­чий­ адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­ний­поділ­країни­на­ле­ни­є­за­старілим­і­не­відповідає­ ви­мо­гам­ ча­су.­ Адміністра­тивні­ кор­до­ни­ бу­ли­ вста­нов­лені­ у­ ма­ло­ру­хо­мо­му­ суспільстві­XVI­ст.­Сьо­годні­ж­мобільність­ро­бо­чої­си­ли­та­нові­ви­ди­еко­номічної­ діяль­ності­зро­би­ли­ці­кор­до­ни­за­старіли­ми.­Найбільш­оче­вид­но­це­ви­яв­ляється­на­ при­кладі­ме­т­ро­полій,­од­нак­мо­дель­еко­номічної­діяль­ності­та­соціаль­ної­ак­тив- ності­ зміни­ла­ся­ та­кож­ і­ у­ сільській­місце­вості,­ ак­ту­алізу­вав­ши­по­тре­бу­ в­пе­ре- гляді­чин­ної­си­с­те­ми­адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­но­го­ус­т­рою.­ Окрім­ те­ри­торіаль­но­го­ поділу­ на­ ле­ни,­ по­сту­по­во­ на­бу­ва­ють­ ак­ту­аль­ності­ пи­тан­ня­поділу­ вла­ди­між­без­по­се­ред­ньо­об­ра­ни­ми­ра­да­ми­ та­при­зна­чу­ва­ни­ми­ ор­га­на­ми­вла­ди.­Зо­к­ре­ма,­Цен­т­ристсь­ка­партія­рішу­че­ви­с­ту­пає­за­по­си­лен­ня­ролі­ лен­них­ рад.­У­ 1968­ р.­ пар­ла­ментсь­кий­ комітет­ за­про­по­ну­вав­ пе­ре­да­ти­ ча­с­ти­ну­ функцій­ від­ ок­руж­них­ адміністрацій­ до­ рад­ ленів,­ які­ по­сту­по­во­ по­винні­ бу­ли­ пе­ре­тво­ри­ти­ся­ у­ «регіональні­ пар­ла­мен­ти»9.­ Кілька­ інших­ пар­ла­ментсь­ких­ комітетів­ та­кож­ зай­ма­ли­ся­ аналізом­ різно­манітних­ ас­пектів­ регіональ­но­го­ уп­равління,­де­мо­кратії­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­про­тя­гом­1970–1980­років10.­ Од­нак­з­різних­при­чин­ці­досліджен­ня­при­зве­ли­ли­ше­до­не­знач­них­змін­до­ по­чат­ку­ дис­кусій­ про­ регіоналізацію,­ за­по­чат­ко­ва­них­ уря­до­вим­ коміте­том­ у­ 1992­р.­Він­здійснив­опис­та­провів­об­го­во­рен­ня­да­ле­ко­сяж­них­ре­форм,­у­ре­зуль- таті­ яких­ ма­ли­ ут­во­ри­ти­ 7­ ленів­ замість­ існу­ю­чих­ тоді­ 24­ та­ пе­ре­да­ти­ відповідальність­за­регіональ­ний­роз­ви­ток­са­ме­цим­регіонам11.­Окрім­двох­по­пе- редніх­мо­де­лей­–­силь­на­при­сутність­цен­т­раль­но­го­уря­ду­в­регіонах,­пе­рехід­до­ регіональ­них­ пар­ла­ментів­ –­ тре­тя­ мо­дель­ про­по­ну­ва­ла­ ак­тив­не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ міжмуніци­паль­ної­ко­о­пе­рації.­Згідно­з­нею­ленні­ра­ди­ма­ли­бу­ти­ліквідо­вані,­ а­ їхні­функції­пе­ре­дані­до­муніци­паль­них­асоціацій,­що­фор­му­ва­ли­ся­в­ре­зуль­таті­ не­пря­мих­ ви­борів12.­ Та­ка­ про­по­зиція­ спри­я­ла­ по­сту­по­во­му­ фор­му­ван­ню­ 537Юридичні і політичні науки регіональ­но­го­рівня­на­ос­нові­муніци­палітетів,­од­нак­ос­новні­ак­то­ри­не­змог­ли­ виз­на­чи­ти­ся­з-поміж­трьох­варіантів:­національ­ний­пред­став­ник­інте­ресів­муніци- палітетів­ –­ Асоціація­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ Швеції­ ви­с­ту­па­ла­ за­ муніци­пальні­ асоціації;­ національ­ний­ пред­став­ник­ ок­руж­них­ рад­ –­ Асоціація­ ок­руж­них­рад­на­по­ля­га­ла­на­пря­мо­му­об­ранні­пред­став­ниць­ких­ор­ганів­регіонів,­ а­ ок­ружні­ адміністрації­ підтри­му­ва­ли­ існу­ю­чий­ ста­тус-кво:­ мо­дель­ із­ силь­ним­ пред­став­ництвом­цен­т­раль­но­го­уря­ду­на­регіональ­но­му­рівні.­ Про­тя­гом­ цьо­го­ ж­ періоду­ спеціаль­ний­ комітет­ за­про­по­ну­вав­ регіональні­ ре­фор­ми­у­двох­ча­с­ти­нах­Швеції,­де­ок­руж­на­струк­ту­ра­ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­над- зви­чай­ною­ складністю:­ Ґете­борг,­ до­ скла­ду­ яко­го­ увійшли­ три­ ок­ру­ги­ вздовж­ західно­го­уз­бе­реж­жя,­та­Ско­не,­який­був­штуч­но­поділе­ний­на­два­ок­ру­ги.­У­цих­ регіонах­ініціати­ва­про­ство­рен­ня­більших­регіонів­ви­хо­ди­ла­не­ли­ше­від­ор­ганів­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­та­місце­вих­політиків,­а­й­від­пред­став­ників­місце­вої­ бізнес-еліти.­Політичні­партії­на­місце­во­му­та­регіональ­но­му­рівні­відігра­ли­важ- ли­ву­роль­у­ре­алізації­ре­фор­ми­та­ко­ор­ди­нації­зу­силь­усіх­зацікав­ле­них­сторін13.­ При­хиль­ни­ка­ми­ регіоналізації­ бу­ли­місцеві­ та­ регіональні­ еліти,­ які­ й­ спри­я­ли­ ре­алізації­ре­фор­ми.­ Про­цес­ регіоналізації­ був­ при­ско­ре­ний­ член­ст­вом­Швеції­ у­Євро­пейсь­ко­му­ Со­юзі­у­1995­р.­Ще­до­сво­го­всту­пу­ок­ру­ги­по­ча­ли­підго­тов­ку­до­ви­мог­ЄС,­особ- ли­во­що­до­регіональ­но­го­рівня­вла­ди.­З­от­ри­ман­ням­член­ст­ва­зник­ли­усі­сумніви­ політиків­на­усіх­рівнях­що­до­за­про­ва­д­жен­ня­у­країні­регіональ­но­го­рівня­із­знач- ною­ча­ст­кою­по­вно­ва­жень14.­ Рішен­ня­ що­до­ ство­рен­ня­ двох­ но­вих­ регіонів­ роз­гля­да­ло­ся­ пар­ла­мен­том­ у­ 1996­та­1997­ро­ках.­Регіон­Ско­не­по­чав­функціону­ва­ти­з­січня­1997­р.,­а­Ве­с­т­ра­ Гьо­та­ланд­–­на­рік­пізніше.­Щоб­по­лег­ши­ти­про­цес­роз­бу­до­ви­відповідної­струк- ту­ри­регіонів­муніци­паліте­там­Ве­с­т­ра­Гьо­та­лан­ду­бу­ло­на­да­но­пра­во­бра­ти­без- по­се­ред­ню­ участь­ у­ про­цесі­ прий­нят­тя­ рішень.­Щоб­ не­ ви­ник­ло­ відчут­тя,­ що­ регіони­ є­ своєрідни­ми­ міста­ми,­ але­ більши­ми­ за­ розміром,­ регіональні­ цен­т­ри­ бу­ло­розміще­но­не­в­ос­нов­них­містах:­регіональ­ною­сто­ли­цею­Ско­не­став­Крі­сті- анд­статд­замість­Маль­ме,­а­у­Ве­с­т­ра­Гьо­та­ланд­–­Ва­нер­сборг­замість­Ґете­бор­гу.­ От­же,­Швеція­є­при­кла­дом­країни,­те­ри­торіаль­ний­устрій­якої­підпо­ряд­ко­ва- ний­ на­сам­пе­ред­ ви­мо­гам­ су­час­ної­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня.­ Як­що­ раніше­ ці­ ви­мо­ги­ об­ме­жу­ва­ли­ся­ місце­вим­ рівнем,­ то­ у­ зв’яз­ку­ з­ про­це­са­ми­ ур­банізації,­ регіоналізації­ нині­ ува­гу­ зо­се­ре­д­же­но­ на­ проміжно­му­ рівні,­ який­ проісну­вав­май­же­без­змін­про­тя­гом­трьох­століть.­ ­ 1.­Lidstrom A.­Sweden:­The­end­of­ the­Swedish­model?­Subnational­democracy­ in­ the­ European­Union:­Challenges­and­opportunities.­–­Oxford:­Oxford­University­Press,­1999.­–­ Р.­47.­ 2. Wangmar E.,­ Karlson N., Nergelius J. Brist­ pa­ svensk­ federalism­ 1634–2015.­ Federalism­pa­svenska.­–­Stockholm:­Ratio,­2007.­–­Р.­112-113.­3.­Hudson C.­Lidstrom­A.­ Local­education­policies:­Comparing­Sweden­and­Britain.­–­Houndmills:­Palgrave­Macmillan,­ 2002.­ –­ Р.­ 76.­ 4. Gustafsson G.­ Local­ government­ reform­ in­ Sweden.­ –­ Malmo:­ CWK­ Gleerup,­1980.­–­Р.­38.­5. Gustafsson A.,­Batley R., Stoker G.­The­changing­local­government­ and­politics­of­Sweden­/­Local­government­in­Europe­–­trends­and­developments,­government­ beyond­the­centre.­–­L.:­Macmillan,­1991.­–­Р.­195-196.­6. Olsson J., Astrom J., Dosenrode S., Halkiev H.­Sweden­/­The­Nordic­regions­and­the­European­Union.­–­Aldershot:­Ashgate,­2004.­ –­Р.­284.­7. Sellers J., Lidstrom A. Decentralization,­local­government­and­the­welfare­state­//­ Governance.­ –­ 2007.­ –­№4.­ –­ P.­ 609-632.­8. Petersson O., Hermansson J., Miche letti M., Westholm A.­Demokrati­over­granser:­Demokratiradets­rapport­1997.­Stockholm:­SNS­Forlag,­ 1997.­–­Р.­52.­9. Wangmar E., Karlson N., Nergelius J. Brist­pa­svensk­federalism­1634–2015­ /­ Federalism­ pa­ svenska.­ –­ Stockholm:­ Ratio,­ 2007.­ –­ Р.­ 68.­ 10. Krantz T.­ Makten­ over­ regionen:­ En­ idekritisk­ studie­ av­ svensk­ region-debatt­ 1963–1996.­ –­ Uppsala:­ Uppsala­ 538 Держава і право • Випуск 57 University,­Department­of­Political­Science,­2002.­–­Р.­10.­11. Regionala­roller­–­en­perspe- ktivstudie.­ –­ Stockholm:­ Allmanna­ forlaget,­ 1992.­ –­ Р.­ 63.­ 12. Johansson J., Anma E.­ Demokrati­ i­ regioner:­ Utvecklingsdrag­ och­ mojligheter­ /­ Maktdelning:­ Demokra­tiut- redningens­forskarvolym­I.­–­Stockholm:­Regeringskansliet,­1999.­–­P.­76.­13. Johansson J.,­ Mydske P.­ Regionreformer­ i­ Sverige:­ Regionalisering­ i­ Skane­ och­ Vastra­ Gotaland­ /­ Skandinaviske­ regioner­ –­ plass­ for­ politikk?­ –­ Bergen:­ Fagbokforlaget,­ 2006.­ –­ Р.­ 29.­ 14. Lidstrom A., Jones R., Scully R.­ Swedish­ regions­ and­ the­ European­ Union­ /­ Europe,­ regions,­and­European­Regionalism.­–­Basingstoke:­Palgrave­Macmillan,­2009.­–­Р.­254.­ 539Юридичні і політичні науки
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58769
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:54:44Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Матвієнко, А.С.
2014-03-30T21:49:00Z
2014-03-30T21:49:00Z
2012
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58769
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
Article
published earlier
spellingShingle Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
Матвієнко, А.С.
Політичні науки
title Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_full Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_fullStr Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_full_unstemmed Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_short Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_sort територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у швеції
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58769
work_keys_str_mv AT matvíênkoas teritoríalʹniiustríiâkosnovasistemisocíalʹnogozabezpečennâušvecíí

Similar Items