Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
Аналізуються механізм та засоби взаємовпливу політичної влади та грецької ідентичності в Україні. З’ясовано місце політики коренізації в УСРР в процесі утворення двох ідентифікацій – греко-татарської та греко-еллінської. Анализируются механизм и средства взаимовлияния политической власти и греческой...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58784 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект / В.І. Івацький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 604-609. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860168081384407040 |
|---|---|
| author | Івацький, В.І. |
| author_facet | Івацький, В.І. |
| citation_txt | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект / В.І. Івацький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 604-609. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються механізм та засоби взаємовпливу політичної влади та грецької ідентичності в Україні. З’ясовано місце політики коренізації в УСРР в процесі утворення двох ідентифікацій – греко-татарської та греко-еллінської.
Анализируются механизм и средства взаимовлияния политической власти и греческой идентичности в Украине. Выяснено место политики коренизации в УССР в процессе появления двух идентификаций – греко-татарской и греко-эллинской.
The paper demonstrated the mechanism and the mutual funds of political power and the Greek identity in Ukraine. Found place of the USSR`s indigenization (korenization) policy on the appearance of two identities – Greek-Tatar and Greek-Hellenic.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:57:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. І. ІВАЦЬ КИЙ
ГРЕКО-ТАТАРСЬКАТАГРЕКО-ЕЛЛІНСЬКАІДЕНТИЧНОСТІ:
ПОЛІТОЛОГІЧНИЙАСПЕКТ
Аналізу ють ся ме ханізм та за со би взаємовпли ву політич ної вла ди та грець кої іден-
тич ності в Ук раїні. З’ясо ва но місце політи ки ко ренізації в УСРР в про цесі ут во рен ня
двох іден тифікацій – гре ко-та тарсь кої та гре ко-еллінської.
Ключові слова: грець ка іден тичність, «ко ренізація», гре ко-та та ри, гре ко-елліни,
політич не уп равління етнічною іден тичністю.
Ана ли зи ру ют ся ме ха низм и сред ст ва вза и мо вли я ния по ли ти че с кой вла с ти и гре чес-
кой иден тич но с ти в Ук ра и не. Вы яс не но ме с то по ли ти ки ко ре ни за ции в УССР в про цес-
се по яв ле ния двух иден ти фи ка ций – гре ко-та тар ской и гре ко-эл лин ской.
Ключевые слова: гре че с кая иден тич ность, «ко ре ни за ция», гре ко-та та ры, гре ко-
эл ли ны, по ли ти че с кое уп рав ле ние эт ни че с кой иден тич но с тью.
The paper demonstrated the mechanism and the mutual funds of political power and the
Greek identity in Ukraine. Found place of the USSR`s indigenization (korenization) policy on
the appearance of two identities – Greek-Tatar and Greek-Hellenic.
Keywords: Greek identity, Korenization, Greek-Tatars, Greek-Ellins, political manage-
ment of the ethnic identity.
ВУкраїні налічується 136 національних1 та 82 релігійні соціальні ідентич-
ності. Їх діяльність організовано у роботу близько 1600 об’єднань, з яких 45
маютьвсеукраїнськийстатус2.ОднієюзтакихчисельнихтавпливовихвУкраїні
соціальнихідентифікаційєгрецькаетнічна.Заданимиперепису2001р.вУкраїні
мешкає 91,5 тисяч осіб,що визначили себе греками, з них 77,5%уПриазов’ї
Донецькоїобласті.Такалокалізаціяносіївдозволилаїхполітичноактивнійчас-
тині організуватись у Федерацію грецьких громад України. Центром громади
сталомістоМаріуполь3.УМаріуполіфункціонуєконсульствоГреціїтаКіпру,які
вважаютьсяметрополіямигреківсвіту.Тобтомаріупольськихгреківрозглядають
частиноюцілого – діаспороюГреції. Грецька громадаУкраїнськогоПівнічного
Приазов’я(надалі–УПП)вважаєсвоєю«історичноюбатьківщиною»Греціюіна
ційпідставімаєрозвиненістосункиізпредставництвамиГрецькоїРеспублікита
діаспори.
Проведено низку досліджень щодо інших аспектів «коренізаціі» в Україні.
Йдеться про дисертаційну роботу Нечипоренко З. В. «Регіональні особливості
політикикоренізаціі(українізації)вУСРР»4.Етнокультурнийрозвитокгрецької
спільноти Приазов’я плідно досліджений відомим маріупольським науковцем
І.С.Пономарьовою.Слідокремовідмітитимонографію«Етнічнаісторіягреків
Приазов’я(кінецьХІІІ–початокХХІст.)»5,яка,посуті,єенциклопедієюісторії
та культури греків Українського Північного Приазов’я. Політика «еллінізації»
греківУППєоб’єктомкількохпублікаційЛ.Д.Якубової,наприкладстатті«Мов-
на проблема та її вплив на етнокультурне життя українських греків (середина
20-х–30-тірр.ХХст.)».Увагубулозосередженонамовномуаспекті«еллінізації»6.
Особливої уваги заслуговує також дисертаційне дослідження В.В.Баранової
«ГрекиПриазов’я:етнічнасамосвідомістьтамова»7,виконанеуРосійськійФеде-
рації.
604 Держава і право • Випуск 57
Грецькаідентичністьз’явиласьуПриазов’їразомізспільнотоюмігрантівпра-
вославних християн Константинопольського патріархату з Криму, яких у
Російській імперії називали «греки» або синонімом «ромеї» у значенні кон-
фесійної спільноти. Нащадки тієї конфесійної спільноти-мігранта нині ймену-
ютьсягрекамиуетнополітичномусенсі.
Політизаціяносіївтасамоїгрецькоїідентичностірозпочаласьразомізпоши-
реннямуРосійськійсуспільно-ідеологічнійдумцінаціоналістичногосприйняття
політичного простору. Актуальність національних ідентифікацій починалась із
праванаційнасамовизначення.Тобтокожнагрупаіндивідівізпевнимиспільни-
ми«національними»ознакамимаютьправонаствореннявласноїдержави.
З боку офіційної радянської влади втручання в процеси творення грецької
ідентичності окреслено політикою коренізації партійно-керівних кадрів.
АдмініструваннямполітикикоренізаціїмавзайнятисяВідділНаціональнихмен-
шинприНародному комісаріаті внутрішніх справУСРР, створений 1922 р.8, а
такожЦентральна комісія національнихменшин з 1924 р.Основні напрями та
завданнякоренізаціїбуловизначеновдекретівсеукраїнськогоЦВКіРаднаркому
«Прозаходизабезпеченнярівноправностімов…»від1серпня1923р.Згідноз
цимипостановами коженнародмав змогу використовувати ріднумовупід час
засіданьрадрізногорівня,заповнюватиофіційнідокументивласноюмовою,фор-
муватискладкерівнихорганівсвоїмипредставниками,матиосвітуілітературу
такожрідноюмовою.
Спираючисьназазначеніправовістатути,розгорнуласяполітика«еллінізації»,
«татаризації» та «романізації» серед греків Української СРР. Для управління
зазначеними процесами було створено грецьку секцію Центральної комісії у
справах національних меншин при ВУЦВК. Протягом 1924–1925 років секція
виробила систему заходів щодо етнокультурного відродження маріупольських
греків. Отже, грецьку ідентичність було зафіксовано в діяльності реального
політичногосуб’єктавлади.По-перше,цеінститутивлади:самугрецькусекцію
приВУЦВКта її представництванамісцях–28 грецьких сільрадунаселених
пунктахзпереважноюкількістюгрецькогонаселення.По-друге,створеннякор-
донівдляносіївідентичності–постановоюПрезидіумуВУЦВКвід19січня1926
р.передбаченостворенняшестигрецькихрайонів.По-третє,музейізйогопопу-
ляризаторськоютадослідницькоюетнографічноюроботою.По-четверте,заклади
освіти «рідною мовою». По-п’яте, публікації ЗМІ, література маріупольських
греківтавиставигрецькоготеатру.
Задлявстановленнячисельностігреків,їхрайонуваннябулопроведенонизку
переписівнаселення.Переписом1926р.буловиявленочисельніанклави«грець-
кого»населенняуМаріупольськомутаСталінськомуокругах–загалом63насе-
ленихпункти9.Наосновіотриманихпереписомвідомостейз’явиласьможливість
автономізації певних районів із домінуванням «грецької національності» серед
місцевогонаселення.Грецькасекціязапланувалашістьгрецькихрайонівтадвад-
цятьвісімгрецькихсільрад.
Національнірайонитасільрадисвоїмизаходамитасамимфактоміснування
стверджувалиполітичнийзмістгрецькоїідентичності.Вона,завдякитакомуполі-
тичномузначенню,ставалаважливоюрисоюжиття.Водномуз такихрайонів,
Великоянісольському,булозаплановано:«Забезпечитиперекладвивісокустанов
зтекстомнаціональноюмовою;Убудинкахкультуритачервонихкуткахвивішу-
вати лозунги національною мовою; Активу послідовно займатись питанням
605Юридичні і політичні науки
ліквідаціїнаціональноїнеграмотності;Забезпечитиперевіднанаціональнумову
діловодстваБогатирського,Камарського,Улаклицького,Первомайськогосільрад
натюрко-татарську,Константинопольської–наеллінську;Закупитиспеціальну
літературу національною мовою; Комплектувати штат установ національними
кадрамизарахуноккращихударниківтаколгоспників10.
Носію грецької ідентичності в умовах політики «коренізації» відкривались
можливостішвидкогокар’єрногозростання,щонадавалопрактичногозначення
ідентифікації.Зіншогобоку,постійнауваганаознакахгрецькостіфіксувалаїх–
робиластереотипом.Більшетого,саметіознаки,якіактивізувалавлада,іставали
ознакамигрецькості–маркерамигрецькоїідентичності.
Середтакихмаркерівнасампередвиділяєтьсямова.Самемова,завизнанням
того часу, є ознакоюнаціональності.Для з’ясування особливостей рідноїмови
приазовських греків у 1925 р. було споряджено комісіюВУЦВК з обстеження
грецькогонаселенняСталінськоготаМаріупольськогоокругів.Напідставіотри-
манихзвітівкомісійщодосхожостіговірокгреківздимотикою(народнагрецька
мова,сучаснаофіційнамоваГреції)наПершійвсесоюзнійнарадізпитаньосвіти
та культурного будівництва серед греків СРСР у 1926 р. у Ростові-на-Дону
офіційноюмовоюгреківПриазов’ямаластатилітературнамоваГреції.Іншучас-
тинугреків–тюркофоніввіднесенодотатаромовних,тобтоїхофіційноюмовою
маластатикримськотатарська.Інститутивладирозпочали«відроджувати»рідну
мовугреків.Паралель«грек»–«грецькамова»–«мовадержавиГреція»давалась
взнаки при виборі «рідної» мови маріупольських греків. Такі зусилля влади
зустрілисупротив,протечерезвідсутністьписьмовихнормдлякожногозрізно-
видівуснихнормугрецькихселахвсежновогрецьказайняламісцеофіційноїта
рідної або ж «національної» мови греків України. При тому, що тільки груп
діалектівналічувалосьп’ять.
Закріпленняновогрецькоїнапозиціїознакигрецькоїнаціональностіпроходи-
ло через офіційну документацію національних сільських та районних рад,
шкільну і партійну освіту, літературу та театр. Література виконувала функції
зразкаписьмовоїнормимови,атеатр–зразкаусноїнормимови11.Засприяння
грецькоїсекціїприВУЦВКз’явилисьКостан,Костоправ,Шаповалов–однізпер-
шихписьменниківмаріупольськихгреків,яківзялисястворювативласнугрецьку
мову – загальнозрозумілий зразок для всіх маріупольських греків-еллінофорів.
Влада зі свого боку сприяла створенню періодичних видань національною
мовою–цегазета«Колехтивістис»тааркуш-вкладишугазетіПриазовськийпро-
летар.Виданнявиходилиновогрецькоюмовою.Такусамумовумаливикористо-
вувати актори маріупольського грецького театру: «Забезпечити переклад п’єс
національною мовою», «… театр є основним і має обслуговувати все грецьке
населення України..», «Зайнятись підготовкою п’єс, проводячи систематичні
заняттяеллінськоюмовою,запросившипедагога-елліназгрецькоїмови,зартис-
тами»12.
Фіксування новогрецькоїмови у статусі рідноїмовимаріупольських греків
продовжуваласистемаосвіти,щостворюваласьорганамирадянськоївлади.Це
пунктилікнепу,початковатасередняшколи,партійнікурсинаціональноїмовита
педтехнікум.ТількивМаріупольськомуокрузішкіл,щообслуговуютьеллінське
населення:чотирирічок–16;семирічок–9;середгреко-татар:чотирирічок–10
тасемирічок–6.Утомужрайонігуртківграмотидлякомуністів«всьогонацмо-
606 Держава і право • Випуск 57
вою20груп,зних:еллінською–16,татарською–4»13.
Так,наприкінці1931р.намічалось«перевестинеменшніж50%лікнепуна
грецькумову.Охопитинеменшза25%грамотногогрецькогонаселенняшколами
для впровадження національної грамотності, а також організувати школи для
навчанняпартійнихтарадянськихпрацівниківгрецькіймові»14.Зметоюнайш-
видшогозапровадженняпостановиУрядупроеллінізаціюнаціональногорайону
– районо пропонує організувати «один піврічний лікнеп (еллінський) для
сільськогоактиву:сільради,кнс,сільбуду.Відвідування–обов’язкове.Керівництво
лікпунктом покладається на тов. Елевтеріаді»15. Така сама увага приділялась і
партійнійелітінацрайонівтанаціональнихсільськихрад:«Комісіянацменвва-
жаєзанеобхіднедляпідготовкирадянськихкадрів/греко-еллінськихтагреко-та-
тарських/ організувати 3-місячні курси на місцях по сільрадам з охопленням:
Сартана, Мангуш по 40, Урзуф, Старий Крим, Келлерівка, Чермалик, Маке-
донівкапо30осіб,всього270осіб…Зайняттязагаломмаютьпоставитисобіза
метунавчитикурсантачитатитаписатисвоєюрідноюмовою»16.
Окріммови,ознакамиідентичностібулиоригінальнірисиодягу,побуту,зви-
чаїв та їжі. Закріпленню цих ознак слугував музей та етнографічні виставки.
Демонстраціяознакфіксуєїхупам’ятілюдейітакожробитьстереотипом–про-
демонстровананавиставці,визнанавладоюнаціональнарисастаємаркероміден-
тичності.
Маріупольськийкраєзнавчиймузействоривгрецькусекціюіотримувавнаїї
утримання необхідну фінансову підтримку відМаріупольського окрвиконкому.
Владавживалазаходівабидемонструватигрекамзразкиїхнаціональногопобу-
ту– фактично навчали носіїв грецької ідентичності як бути греком у побуті.
Наприклад,«Виставкугрецькоговідділупримузеїкраєзнавства…будеперебро-
шеноуМангуштаСартануначасрайоннихз’їздів»17.Тобтоелітамалаознайо-
митисязтим,щотакегрецькістьнапрактиці.Такійметіслугувалий«національні
вечори».Наприклад,навесні 1929р.проведено«Вечірнаціональнихменшин»,
якийвідбувсядляделегатівокружногоз’їздурад18.
Окріммовної та етнографічноїполітики, владні інститутифіксували і саму
грецькуідентичність.Переписинаселеннятаособистігромадянськідокументи,в
якихлюдинаповиннабуладетермінуватисебеізпропонованогоперелікувідомих
натойчаснаціональностей.Національнесамовизначеннявідбувалосьзавстанов-
леноюсхемою:якамова–така інація.Наприклад,успискахкомуністів-робіт-
никівграфа«національність»могламіститисамоідентичність,відповіднумовній:
«греко-татар, греко-еллін», а «ріднамова»: «турецько-татарський, кримсько-та-
тарський, татарський, грецький, еллінський, греко-еллінський, греко-татарсь-
кий»19.
Розділення серед маріупольських греків на дві групи відбулося за мовною
ознакою,якавчасикоренізаціібулаключовоюдлярозбудовивладнихінститутів
таїхфункціонування,підборукадрів.Коренізаціямаріупольськихгреківперетво-
рилась на еллінізацію та татаризацію. І, відповідно, на закріплення двох видів
грецької ідентичності – греко-татарської та греко-еллінської. Так, у Списку
«Партія за нацознакою» містилися графи «греко-татари» та «еллінці»20. Тобто
мовна відмінність та завдання коренізації сприяли інституційному розділенню
грецькоїідентичностінадвапідвиди.
Заданий курс підтримували місцеві ЗМІ. Подібна термінологія з’явилась із
необхідністюпозначатизаходикоренізаціїдляоднихтаінших,апопуляризація
607Юридичні і політичні науки
цихтермінівпроходилазадопомогоюЗМІ.Наприклад,такатермінологіяактивно
застосовувалась наприкінці 20-х, коли розпочалась «еллінізація» (1928 р.)21 та
«татаризація»(1929р.)22шкілМаріупольськоготаСталінськогоокругів.
Розрізненнядвохстворенихгрупсередгреків,фактичнозапровадженнядвох
нових соціальних ідентифікацій, проводилось не тільки у сфері використання
мови,алейкультурно-побутовомуплані:наприклад,навечорінаціональностей
таветнографічнихвиставках«греко-татари»та«греко-еллінці»презентувались
окремо. Не як одна нація, а як дві: наприклад, у переліку учасників виставки
обидві групи перелічені як самодостатні національності разом із ассірійцями,
німцямитаєвреями.Тобтотакепозиціюваннягрупрозділялоїхнадвінаціїзвла-
снимимаркерами.Інайголовніше–представникивладивтакійпрезентаціїпізна-
валиїхякдвірізнігрупи,визначаючиімаркериїхідентичностіокремоодинвід
одного.
Політикаеллінізаціїтататаризаціїпроводиласьдо1938р.колибулозакрито
останні школи із грецькою та татарською мовами навчання, грецький театр,
грецькийпедтехнікумтарозпочатосеріюрепресійпротимаріупольськихгреків,
якавідомавсучаснійісторіографіїяк«Грецькаоперація».
Напочаткуіснуваннярадянськоївладигрецькаідентичністьсталасуспільно-
політичнимінструментом.Легітимаціявладизадопомогоюстворенняінститутів
владидляносіївгрецькоїідентичності,виділеннягрупиосібзаознакамигрець-
костівідбувалисьдвомаокремимилініямизаходів–еллінізаціяітатаризація.
Еллінізація і татаризація, охопивши ЗМІ, середню та початкову, партійну
освіту, лікнепи, етнографічну роботу, літературу і театр, сприяли подальшому
перетвореннюгрецькоїідентичностіуетнонаціональну.Грецькістьрозуміласьяк
політичнаознака,аїїносії–якчастинасоціальноїгрупиосіб,якімаютьвідно-
шення до Греції. Протягом політики еллінізації було вироблено систему іден-
тифікаційних ознак (маркерів ідентичності) для носіїв еллінської ідентичності:
мова,обряди,одяг,їжа,антропологічніособливостітасамоназва«греко-еллінці»
та«греко-татари».
Тобто дії офіційної влади в рамках політики коренізації ствердили етно-
національний зміст грецької ідентичності, надали їй практичного значення. В
рамкахозначенихзаходівгрецькаідентичністьотрималапрактичнезначеннядля
їїносіїв.Національнесамовизначеннямаловпливнаполітичніпроцесинавітьна
місцевому рівні – грецькі сільради, міжокружні з’їзди греків тощо. Втручання
політичної владиперетворило грецьку ідентичністьунаціональну, греки стали
частиною діаспори. Більш того, внаслідок двох ліній політичного впливу –
еллінізаціїітатаризації–виниклодвіновіідентифікації–«греко-татари»і«гре-
ко-еллінці».Отже,політичнийпростірможеформуватиновіідентифікації:спра-
валишезаінструментарієм.ІдляУкраїниможливеформуваннядержавноїетно-
політичноїідентичностіповерхетнічних.
1.Національ ний складнаселенняУкраїнитайогомовніознаки заданимиВсеук-
раїнськогопереписунаселення2001року:ДержавнийкомітетстатистикиУкраїни/За
ред.О.Г.Осауленка.–К.,2003.–245с.2.Лой ко Л. І. Етнополітичнасуб’єктністьгро-
мадськихорганізаційетнічнихменшинУкраїни:Дис....д-раполіт.наук.–К.,2006.–
473с.3.Сайт ФедераціїгрецькихтовариствУкраїни[Електроннийресурс].–Режим
доступу: http://www.greeks.ua/content/kontakti_ua/ua 4. Не чи по рен ко З. В. Регіональні
особливості політики коренізації (українізації) в УРСР: Автореф. дис. ... канд. іст.
наук.–Черкаси:Черкас.нац.ун-тім.Б.Хмельницького,2006.–20с.5.По но ма рь о ва І.
608 Держава і право • Випуск 57
С.Етнічна історіягреківПриазов’я (кінецьХVІІІ–початокХХІст.) / Історико-етно-
графічнедослідження.–К.:Реферат,2006.–300с.6.Яку бо ва Л. Д.Мовнапроблемата
культурнежиттямаріупольськихгреків(середина20-х–30-іpp.XXст.)//Український
історичнийжурнал.–2004.–№2.–С.82–125.7.Ба ра но ва В. В.ГрекиПриазовья:этни-
ческоесамосознаниеиязык:Дис....канд.ист.наук.–СПб.,2006.–214с.8.ДАДО.–Ф.
74,оп.1.–Спр.68.9.Кон церт грецькоготеатру//Приазовскийпролетарий.–1937.–14
квітня.–№85.10.2 З’їздгрецькогонац.району8.11–10.111931р.//ДАДО.–Ф.Р1346,
оп.1.–Спр.222.11.Про то колМіжвідомчоїнаради…//ДАДО.–Ф.11,оп.1.–Спр.
214.12.Про то колбюрорайкомуза1931р.//ДАДО.–Ф.152,оп.1.–Спр.56.13.Про-
то колбюроМангуськогорайкомуза1929р.//ДАДО–Ф.Р1346,оп.1.–Спр.165.14.
Про то ко либюроМангуськогорайкомуза1929р.//ДАДО.–Ф.Р1346,оп.1.–Спр.249.
15.Ви с тав ка грецького відділупримузеї краєзнавства //Приазовскийпролетарий. –
1929.–14февраля.–№37.–С.4.16.Вечірнаціональнихменшин //Нашаправда.–
1929.–24квітня.–№94.–С.2.17.Спи сокдлянацмен-робітниківгреко-татартагреко-
еллінівворганізаціїКП(б)У«Азовсталь»//ДАДО.–Ф.19,оп.1.–Спр.299.–Арк.8.
18.ДАДО.–Ф.294,оп.1.–Спр.103.–Арк.31.19.Еллінізаціягрецькихшкол//При-
азовский пролетарий. – 1928. – 21 вересня. –№220.– С. 2. 20.Та та ри зація шкіл у
греко-татарськихселах//Приазовскийпролетарий.–1929.–19лютого.–№41.–С.2.
609Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58784 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:57:18Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Івацький, В.І. 2014-03-31T10:05:07Z 2014-03-31T10:05:07Z 2012 Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект / В.І. Івацький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 604-609. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58784 Аналізуються механізм та засоби взаємовпливу політичної влади та грецької ідентичності в Україні. З’ясовано місце політики коренізації в УСРР в процесі утворення двох ідентифікацій – греко-татарської та греко-еллінської. Анализируются механизм и средства взаимовлияния политической власти и греческой идентичности в Украине. Выяснено место политики коренизации в УССР в процессе появления двух идентификаций – греко-татарской и греко-эллинской. The paper demonstrated the mechanism and the mutual funds of political power and the Greek identity in Ukraine. Found place of the USSR`s indigenization (korenization) policy on the appearance of two identities – Greek-Tatar and Greek-Hellenic. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект Article published earlier |
| spellingShingle | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект Івацький, В.І. Політичні науки |
| title | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект |
| title_full | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект |
| title_fullStr | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект |
| title_full_unstemmed | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект |
| title_short | Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект |
| title_sort | греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58784 |
| work_keys_str_mv | AT ívacʹkiiví grekotatarsʹkatagrekoellínsʹkaídentičnostípolítologíčniiaspekt |