Зображення обкладинки

Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект

Аналізуються механізм та засоби взаємовпливу політичної влади та грецької ідентичності в Україні. З’ясовано місце політики коренізації в УСРР в процесі утворення двох ідентифікацій – греко-татарської та греко-еллінської. Анализируются механизм и средства взаимовлияния политической власти и греческой...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2012
Автор: Івацький, В.І.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58784
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект / В.І. Івацький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 604-609. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860168081384407040
author Івацький, В.І.
author_facet Івацький, В.І.
citation_txt Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект / В.І. Івацький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 604-609. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Аналізуються механізм та засоби взаємовпливу політичної влади та грецької ідентичності в Україні. З’ясовано місце політики коренізації в УСРР в процесі утворення двох ідентифікацій – греко-татарської та греко-еллінської. Анализируются механизм и средства взаимовлияния политической власти и греческой идентичности в Украине. Выяснено место политики коренизации в УССР в процессе появления двух идентификаций – греко-татарской и греко-эллинской. The paper demonstrated the mechanism and the mutual funds of political power and the Greek identity in Ukraine. Found place of the USSR`s indigenization (korenization) policy on the appearance of two identities – Greek-Tatar and Greek-Hellenic.
first_indexed 2025-12-07T17:57:18Z
format Article
fulltext В. І. ІВАЦЬ КИЙ ГРЕ­КО-ТА­ТАРСЬ­КА­ТА­ГРЕ­КО-ЕЛЛІНСЬКА­ІДЕН­ТИЧ­НОСТІ:­­ ПОЛІТО­ЛОГІЧНИЙ­АС­ПЕКТ Аналізу ють ся ме ханізм та за со би взаємовпли ву політич ної вла ди та грець кої іден- тич ності в Ук раїні. З’ясо ва но місце політи ки ко ренізації в УСРР в про цесі ут во рен ня двох іден тифікацій – гре ко-та тарсь кої та гре ко-еллінської. Клю­чові­ сло­ва: грець ка іден тичність, «ко ренізація», гре ко-та та ри, гре ко-елліни, політич не уп равління етнічною іден тичністю. Ана ли зи ру ют ся ме ха низм и сред ст ва вза и мо вли я ния по ли ти че с кой вла с ти и гре чес- кой иден тич но с ти в Ук ра и не. Вы яс не но ме с то по ли ти ки ко ре ни за ции в УССР в про цес- се по яв ле ния двух иден ти фи ка ций – гре ко-та тар ской и гре ко-эл лин ской. Клю­че­вые­ сло­ва: гре че с кая иден тич ность, «ко ре ни за ция», гре ко-та та ры, гре ко- эл ли ны, по ли ти че с кое уп рав ле ние эт ни че с кой иден тич но с тью. The paper demonstrated the mechanism and the mutual funds of political power and the Greek identity in Ukraine. Found place of the USSR`s indigenization (korenization) policy on the appearance of two identities – Greek-Tatar and Greek-Hellenic. Key­words: Greek identity, Korenization, Greek-Tatars, Greek-Ellins, political manage- ment of the ethnic identity. В­Ук­раїні­ налічується­ 136­ національ­них1­ та­ 82­ релігійні­ соціальні­ іден­тич- ності.­ Їх­ діяльність­ ор­ганізо­ва­но­ у­ ро­бо­ту­ близь­ко­ 1600­ об’єднань,­ з­ яких­ 45­ ма­ють­все­ук­раїнський­ста­тус2.­Однією­з­та­ких­чи­сель­них­та­впли­во­вих­в­Ук­раїні­ соціаль­них­іден­тифікацій­є­грець­ка­етнічна.­За­да­ни­ми­пе­ре­пи­су­2001­р.­в­Ук­раїні­ меш­кає­ 91,5­ ти­сяч­ осіб,­що­ виз­на­чи­ли­ се­бе­ гре­ка­ми,­ з­ них­ 77,5­%­у­При­азов’ї­ До­нець­кої­об­ласті.­Та­ка­ло­калізація­носіїв­доз­во­ли­ла­їх­політич­но­ак­тивній­ча­с- тині­ ор­ганізу­ва­тись­ у­ Фе­де­рацію­ грець­ких­ гро­мад­ Ук­раїни.­ Цен­т­ром­ гро­ма­ди­ ста­ло­місто­Маріуполь3.­У­Маріуполі­функціонує­кон­суль­ст­во­Греції­та­Кіпру,­які­ вва­жа­ють­ся­ме­т­ро­поліями­греків­світу.­Тоб­то­маріупольсь­ких­греків­роз­гля­да­ють­ ча­с­ти­ною­ціло­го­ –­ діас­по­рою­Греції.­ Грець­ка­ гро­ма­да­Ук­раїнсько­го­Північно­го­ При­азов’я­(на­далі­–­УПП)­вва­жає­своєю­«істо­рич­ною­батьківщи­ною»­Грецію­і­на­ цій­підставі­має­роз­ви­нені­сто­сун­ки­із­пред­став­ництва­ми­Грець­кої­Ре­с­публіки­та­ діас­по­ри.­ Про­ве­де­но­ низ­ку­ досліджень­ що­до­ інших­ ас­пектів­ «ко­ренізаціі»­ в­ Ук­раїні.­ Йдеть­ся­ про­ ди­сер­таційну­ ро­бо­ту­ Не­чи­по­рен­ко­ З.­ В.­ «Регіональні­ особ­ли­вості­ політи­ки­ко­ренізаціі­(ук­раїнізації)­в­УСРР»4.­Ет­но­куль­тур­ний­роз­ви­ток­грець­кої­ спільно­ти­ При­азов’я­ плідно­ дослідже­ний­ відо­мим­ маріупольсь­ким­ на­уков­цем­ І.­С.­По­но­ма­рь­о­вою.­Слід­ок­ре­мо­відміти­ти­мо­но­графію­«Етнічна­історія­греків­ При­азов’я­(кінець­ХІІІ­–­по­ча­ток­ХХІ­ст.)»5,­яка,­по­суті,­є­ен­цик­ло­педією­історії­ та­ куль­ту­ри­ греків­ Ук­раїнсько­го­ Північно­го­ При­азов’я.­ Політи­ка­ «еллінізації»­ греків­УПП­є­об’єктом­кількох­публікацій­Л.­Д.­Яку­бо­вої,­на­при­клад­статті­«Мов- на­ про­бле­ма­ та­ її­ вплив­ на­ ет­но­куль­тур­не­ жит­тя­ ук­раїнських­ греків­ (се­ре­ди­на­­ 20-х­–­30-ті­рр.­ХХ­ст.)».­Ува­гу­бу­ло­зо­се­ре­д­же­но­на­мов­но­му­ас­пекті­«еллінізації»6.­ Особ­ли­вої­ ува­ги­ за­слу­го­вує­ та­кож­ ди­сер­таційне­ досліджен­ня­ В.­В.­Ба­ра­но­вої­ «Гре­ки­При­азов’я:­етнічна­са­мосвідомість­та­мо­ва»7,­ви­ко­на­не­у­Російській­Фе­де- рації.­ 604 Держава і право • Випуск 57 Грець­ка­іден­тичність­з’яви­лась­у­При­азов’ї­ра­зом­із­спільно­тою­мігрантів­пра- во­слав­них­ хри­с­ти­ян­ Кон­стан­ти­но­польсь­ко­го­ патріар­ха­ту­ з­ Кри­му,­ яких­ у­ Російській­ імперії­ на­зи­ва­ли­ «гре­ки»­ або­ си­нонімом­ «ро­меї»­ у­ зна­ченні­ кон- фесійної­ спільно­ти.­ На­щад­ки­ тієї­ кон­фесійної­ спільно­ти-мігран­та­ нині­ йме­ну- ють­ся­гре­ка­ми­у­ет­но­політич­но­му­сенсі. Політи­зація­носіїв­та­са­мої­грець­кої­іден­тич­ності­роз­по­ча­лась­ра­зом­із­по­ши- рен­ням­у­Російській­суспільно-іде­о­логічній­думці­націоналістич­но­го­сприй­нят­тя­ політич­но­го­ про­сто­ру.­ Ак­ту­альність­ національ­них­ іден­тифікацій­ по­чи­на­лась­ із­ пра­ва­націй­на­са­мо­виз­на­чен­ня.­Тоб­то­кож­на­гру­па­індивідів­із­пев­ни­ми­спільни- ми­«національ­ни­ми»­оз­на­ка­ми­ма­ють­пра­во­на­ство­рен­ня­влас­ної­дер­жа­ви.­ З­ бо­ку­ офіційної­ ра­дянсь­кої­ вла­ди­ втру­чан­ня­ в­ про­це­си­ тво­рен­ня­ грець­кої­ іден­тич­ності­ ок­рес­ле­но­ політи­кою­ ко­ренізації­ партійно-керівних­ кадрів.­ Адміністру­ван­ням­політи­ки­ко­ренізації­мав­зай­ня­ти­ся­Відділ­Національ­них­мен- шин­при­На­род­но­му­ комісаріаті­ внутрішніх­ справ­УСРР,­ ство­ре­ний­ 1922­ р.8,­ а­ та­кож­Цен­т­раль­на­ комісія­ національ­них­мен­шин­ з­ 1924­ р.­Ос­новні­ на­пря­ми­ та­ за­вдан­ня­ко­ренізації­бу­ло­виз­на­че­но­в­де­к­реті­все­ук­раїнсько­го­ЦВК­і­Рад­нар­ко­му­ «Про­за­хо­ди­за­без­пе­чен­ня­рівно­прав­ності­мов…»­від­1­серп­ня­1923­р.­Згідно­з­ ци­ми­по­ста­но­ва­ми­ ко­жен­на­род­мав­ змо­гу­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ рідну­мо­ву­під­ час­ засідань­рад­різно­го­рівня,­за­пов­ню­ва­ти­офіційні­до­ку­мен­ти­влас­ною­мо­вою,­фор- му­ва­ти­склад­керівних­ор­ганів­своїми­пред­став­ни­ка­ми,­ма­ти­освіту­і­літе­ра­ту­ру­ та­кож­рідною­мо­вою. Спи­ра­ю­чись­на­за­зна­чені­пра­вові­ста­ту­ти,­роз­гор­ну­ла­ся­політи­ка­«еллінізації»,­ «та­та­ри­зації»­ та­ «ро­манізації»­ се­ред­ греків­ Ук­раїнської­ СРР.­ Для­ уп­равління­ за­зна­че­ни­ми­ про­це­са­ми­ бу­ло­ ство­ре­но­ грець­ку­ секцію­ Цен­т­раль­ної­ комісії­ у­ спра­вах­ національ­них­ мен­шин­ при­ ВУЦВК.­ Про­тя­гом­ 1924–1925­ років­ секція­ ви­ро­би­ла­ си­с­те­му­ за­ходів­ що­до­ ет­но­куль­тур­но­го­ відро­д­жен­ня­ маріупольсь­ких­ греків.­ От­же,­ грець­ку­ іден­тичність­ бу­ло­ зафіксо­ва­но­ в­ діяль­ності­ ре­аль­но­го­ політич­но­го­суб’єкта­вла­ди.­По-пер­ше,­це­інсти­ту­ти­вла­ди:­са­му­грець­ку­секцію­ при­ВУЦВК­та­ її­ пред­став­ництва­на­місцях­–­28­ грець­ких­ сільрад­у­на­се­ле­них­ пунк­тах­з­пе­ре­важ­ною­кількістю­грець­ко­го­на­се­лен­ня.­По-дру­ге,­ство­рен­ня­кор- донів­для­носіїв­іден­тич­ності­–­по­ста­но­вою­Пре­зидіуму­ВУЦВК­від­19­січня­1926­ р.­пе­ред­ба­че­но­ство­рен­ня­ше­с­ти­грець­ких­рай­онів.­По-третє,­му­зей­із­йо­го­по­пу- ля­ри­за­торсь­кою­та­дослідниць­кою­ет­но­графічною­ро­бо­тою.­По-чет­вер­те,­за­кла­ди­ освіти­ «рідною­ мо­вою».­ По-п’яте,­ публікації­ ЗМІ,­ літе­ра­ту­ра­ маріупольсь­ких­ греків­та­ви­с­та­ви­грець­ко­го­те­а­т­ру. За­для­вста­нов­лен­ня­чи­сель­ності­греків,­їх­рай­о­ну­ван­ня­бу­ло­про­ве­де­но­низ­ку­ пе­ре­писів­на­се­лен­ня.­Пе­ре­пи­сом­1926­р.­бу­ло­ви­яв­ле­но­чи­сельні­ан­к­ла­ви­«грець- ко­го»­на­се­лен­ня­у­Маріупольському­та­Сталінському­ок­ру­гах­–­за­га­лом­63­на­се- ле­них­пунк­ти9.­На­ос­нові­от­ри­ма­них­пе­ре­пи­сом­відо­мо­стей­з’яви­лась­мож­ливість­ ав­то­номізації­ пев­них­ рай­онів­ із­ доміну­ван­ням­ «грець­кої­ національ­ності»­ се­ред­ місце­во­го­на­се­лен­ня.­Грець­ка­секція­за­пла­ну­ва­ла­шість­грець­ких­рай­онів­та­двад- цять­вісім­грець­ких­сільрад.­ Національні­рай­о­ни­та­сільра­ди­своїми­за­хо­да­ми­та­са­мим­фак­том­існу­ван­ня­ ствер­д­жу­ва­ли­політич­ний­зміст­грець­кої­іден­тич­ності.­Во­на,­за­вдя­ки­та­ко­му­полі- тич­но­му­зна­чен­ню,­ста­ва­ла­важ­ли­вою­ри­сою­жит­тя.­В­од­но­му­з­ та­ких­районів,­ Ве­ли­ко­янісольсь­ко­му,­бу­ло­за­пла­но­ва­но:­«За­без­пе­чи­ти­пе­ре­клад­вивісок­ус­та­нов­ з­тек­с­том­національ­ною­мо­вою;­У­бу­дин­ках­куль­ту­ри­та­чер­во­них­кут­ках­вивішу- ва­ти­ ло­зун­ги­ національ­ною­ мо­вою;­ Ак­ти­ву­ послідо­вно­ зай­ма­тись­ пи­тан­ням­ 605Юридичні і політичні науки ліквідації­національ­ної­не­гра­мот­ності;­За­без­пе­чи­ти­пе­ревід­на­національ­ну­мо­ву­ діло­вод­ст­ва­Бо­га­тирсь­ко­го,­Ка­марсь­ко­го,­Улак­лиць­ко­го,­Пер­во­майсь­ко­го­сільрад­ на­тюр­ко-та­тарсь­ку,­Кон­стан­ти­но­польсь­кої­–­на­еллінську;­За­ку­пи­ти­спеціаль­ну­ літе­ра­ту­ру­ національ­ною­ мо­вою;­ Ком­плек­ту­ва­ти­ штат­ ус­та­нов­ національ­ни­ми­ ка­д­ра­ми­за­ра­ху­нок­кра­щих­удар­ників­та­кол­госпників10.­ Носію­ грець­кої­ іден­тич­ності­ в­ умо­вах­ політи­ки­ «ко­ренізації»­ відкри­ва­лись­ мож­ли­вості­швид­ко­го­кар’єрно­го­зро­с­тан­ня,­що­на­да­ва­ло­прак­тич­но­го­зна­чен­ня­ іден­тифікації.­З­іншо­го­бо­ку,­постійна­ува­га­на­оз­на­ках­грець­кості­фіксу­ва­ла­їх­–­ ро­би­ла­сте­рео­ти­пом.­Більше­то­го,­са­ме­ті­оз­на­ки,­які­ак­тивізу­ва­ла­вла­да,­і­ста­ва­ли­ оз­на­ка­ми­грець­кості­–­мар­ке­ра­ми­грець­кої­іден­тич­ності.­ ­Се­ред­та­ких­мар­керів­на­сам­пе­ред­виділяється­мо­ва.­Са­ме­мо­ва,­за­виз­нан­ням­ то­го­ ча­су,­ є­ оз­на­кою­національ­ності.­Для­ з’ясу­ван­ня­ особ­ли­во­с­тей­ рідної­мо­ви­ при­азовсь­ких­ греків­ у­ 1925­ р.­ бу­ло­ спо­ря­д­же­но­ комісію­ВУЦВК­ з­ об­сте­жен­ня­ грець­ко­го­на­се­лен­ня­Сталінсько­го­та­Маріупольсь­ко­го­ок­ругів.­На­підставі­от­ри- ма­них­звітів­комісій­що­до­схо­жості­говірок­греків­з­ди­мо­ти­кою­(на­род­на­грець­ка­ мо­ва,­су­час­на­офіційна­мо­ва­Греції)­на­Першій­все­со­юзній­на­раді­з­пи­тань­освіти­ та­ куль­тур­но­го­ будівництва­ се­ред­ греків­ СРСР­ у­ 1926­ р.­ у­ Рос­тові-на-До­ну­ офіційною­мо­вою­греків­При­азов’я­ма­ла­ста­ти­літе­ра­тур­на­мо­ва­Греції.­Іншу­час- ти­ну­греків­–­тюр­ко­фонів­відне­се­но­до­та­та­ро­мов­них,­тоб­то­їх­офіційною­мо­вою­ ма­ла­ста­ти­кримсь­ко­та­тарсь­ка.­Інсти­ту­ти­вла­ди­роз­по­ча­ли­«відро­д­жу­ва­ти»­рідну­ мо­ву­греків.­Па­ра­лель­«грек»­–­«грець­ка­мо­ва»­–­«мо­ва­дер­жа­ви­Греція»­да­ва­лась­ взна­ки­ при­ ви­борі­ «рідної»­ мо­ви­ маріупольсь­ких­ греків.­ Такі­ зу­сил­ля­ вла­ди­ зустріли­су­про­тив,­про­те­че­рез­відсутність­пись­мо­вих­норм­для­кож­но­го­з­різно- видів­ус­них­норм­у­грець­ких­се­лах­все­ж­но­во­грець­ка­зай­ня­ла­місце­офіційної­та­ рідної­ або­ ж­ «національ­ної»­ мо­ви­ греків­ Ук­раїни.­ При­ то­му,­ що­ тільки­ груп­ діалектів­налічу­ва­лось­п’ять.­ Закріплен­ня­но­во­грець­кої­на­по­зиції­оз­на­ки­грець­кої­національ­ності­про­хо­ди- ло­ че­рез­ офіційну­ до­ку­мен­тацію­ національ­них­ сільських­ та­ рай­он­них­ рад,­ шкільну­ і­ партійну­ освіту,­ літе­ра­ту­ру­ та­ те­атр.­ Літе­ра­ту­ра­ ви­ко­ну­ва­ла­ функції­ зраз­ка­пись­мо­вої­нор­ми­мо­ви,­а­те­атр­–­зраз­ка­ус­ної­нор­ми­мо­ви11.­За­спри­ян­ня­ грець­кої­секції­при­ВУЦВК­з’яви­лись­Ко­с­тан,­Ко­с­то­прав,­Ша­по­ва­лов­–­одні­з­пер- ших­пись­мен­ників­маріупольсь­ких­греків,­які­взя­ли­ся­ство­рю­ва­ти­влас­ну­грець­ку­ мо­ву­ –­ за­галь­ноз­ро­зумілий­ зра­зок­ для­ всіх­ маріупольсь­ких­ греків-елліно­форів.­ Вла­да­ зі­ сво­го­ бо­ку­ спри­я­ла­ ство­рен­ню­ періодич­них­ ви­дань­ національ­ною­ мо­вою­–­це­га­зе­та­«Ко­лех­тивістис»­та­ар­куш-вкла­диш­у­га­зеті­При­азовсь­кий­про- ле­тар.­Ви­дан­ня­ви­хо­ди­ли­но­во­грець­кою­мо­вою.­Та­ку­са­му­мо­ву­ма­ли­ви­ко­ри­с­то- ву­ва­ти­ ак­то­ри­ маріупольсь­ко­го­ грець­ко­го­ те­а­т­ру:­ «За­без­пе­чи­ти­ пе­ре­клад­ п’єс­ націо­наль­ною­ мо­вою»,­ «…­ те­атр­ є­ ос­нов­ним­ і­ має­ об­слу­го­ву­ва­ти­ все­ грець­ке­ на­се­лен­ня­ Ук­раїни..»,­ «Зай­ня­тись­ підго­тов­кою­ п’єс,­ про­во­дя­чи­ си­с­те­ма­тичні­ за­нят­тя­еллінською­мо­вою,­за­про­сив­ши­пе­да­го­га-елліна­з­грець­кої­мо­ви,­з­ар­ти­с- та­ми»12.­ Фіксу­ван­ня­ но­во­грець­кої­мо­ви­ у­ ста­тусі­ рідної­мо­ви­маріупольсь­ких­ греків­ про­дов­жу­ва­ла­си­с­те­ма­освіти,­що­ство­рю­ва­лась­ор­га­на­ми­ра­дянсь­кої­вла­ди.­Це­ пунк­ти­лікне­пу,­по­чат­ко­ва­та­се­ред­ня­шко­ли,­партійні­кур­си­національ­ної­мо­ви­та­ пед­технікум.­Тільки­в­Маріупольсь­ко­му­ок­рузі­шкіл,­що­об­слу­го­ву­ють­еллінське­ на­се­лен­ня:­чо­ти­рирічок­–­16;­се­мирічок­–­9;­се­ред­гре­ко-та­тар:­чо­ти­рирічок­–­10­ та­се­мирічок­–­6.­У­то­му­ж­рай­оні­гуртків­гра­мо­ти­для­ко­муністів­«всьо­го­нац­мо- 606 Держава і право • Випуск 57 вою­20­груп,­з­них:­еллінською­–­16,­та­тарсь­кою­–­4»13.­ Так,­на­прикінці­1931­р.­наміча­лось­«пе­ре­ве­с­ти­не­менш­ніж­50%­лікне­пу­на­ грець­ку­мо­ву.­Охо­пи­ти­не­менш­за­25%­гра­мот­но­го­грець­ко­го­на­се­лен­ня­шко­ла­ми­ для­ впро­ва­д­жен­ня­ національ­ної­ гра­мот­ності,­ а­ та­кож­ ор­ганізу­ва­ти­ шко­ли­ для­ на­вчан­ня­партійних­та­ра­дянсь­ких­працівників­грецькій­мові»14.­З­ме­тою­найш- вид­шо­го­за­про­ва­д­жен­ня­по­ста­но­ви­Уря­ду­про­еллінізацію­національ­но­го­рай­о­ну­ –­ рай­о­но­ про­по­нує­ ор­ганізу­ва­ти­ «один­ піврічний­ лікнеп­ (еллінський)­ для­ сільсько­го­ак­ти­ву:­сільра­ди,­кнс,­сільбу­ду.­Відвіду­ван­ня­–­обов’яз­ко­ве.­Керівництво­ лікпунк­том­ по­кла­дається­ на­ тов.­ Елев­теріаді»15.­ Та­ка­ са­ма­ ува­га­ приділя­лась­ і­ партійній­еліті­нац­рай­онів­та­національ­них­сільських­рад:­«Комісія­нац­мен­вва- жає­за­не­обхідне­для­підго­тов­ки­ра­дянсь­ких­кадрів­/гре­ко-еллінських­та­гре­ко-та- тарсь­ких/­ ор­ганізу­ва­ти­ 3-місячні­ кур­си­ на­ місцях­ по­ сільра­дам­ з­ охоп­лен­ням:­ Сар­та­на,­ Ман­гуш­ по­ 40,­ Ур­зуф,­ Ста­рий­ Крим,­ Кел­лерівка,­ Чер­ма­лик,­ Ма­ке- донівка­по­30­осіб,­всьо­го­270­осіб…­Зай­нят­тя­за­га­лом­ма­ють­по­ста­ви­ти­собі­за­ ме­ту­на­вчи­ти­кур­сан­та­чи­та­ти­та­пи­са­ти­своєю­рідною­мо­вою»16.­ Окрім­мо­ви,­оз­на­ка­ми­іден­тич­ності­бу­ли­оригінальні­ри­си­одя­гу,­по­бу­ту,­зви- чаїв­ та­ їжі.­ Закріплен­ню­ цих­ оз­нак­ слу­гу­вав­ му­зей­ та­ ет­но­графічні­ ви­с­тав­ки.­ Де­мон­ст­рація­оз­нак­фіксує­їх­у­пам’яті­лю­дей­і­та­кож­ро­бить­сте­рео­ти­пом­–­про- де­мон­ст­ро­ва­на­на­ви­с­тавці,­виз­на­на­вла­дою­національ­на­ри­са­стає­мар­ке­ром­іден- тич­ності.­ Маріупольсь­кий­краєзнав­чий­му­зей­ство­рив­грець­ку­секцію­і­от­ри­му­вав­на­її­ ут­ри­ман­ня­ не­обхідну­ фінан­со­ву­ підтрим­ку­ від­Маріупольсь­ко­го­ окр­ви­кон­ко­му.­ Вла­да­вжи­ва­ла­за­ходів­аби­де­мон­ст­ру­ва­ти­гре­кам­зраз­ки­їх­національ­но­го­по­бу- ту­–­ фак­тич­но­ на­вча­ли­ носіїв­ грець­кої­ іден­тич­ності­ як­ бу­ти­ гре­ком­ у­ по­буті.­ Напри­клад,­«Ви­с­тав­ку­грець­ко­го­відділу­при­му­зеї­краєзнав­ст­ва­…­бу­де­пе­ре­бро- ше­но­у­Ман­гуш­та­Сар­та­ну­на­час­рай­он­них­з’їздів»17.­Тоб­то­еліта­ма­ла­оз­най­о- ми­ти­ся­з­тим,­що­та­ке­грецькість­на­прак­тиці.­Такій­меті­слу­гу­ва­ли­й­«національні­ ве­чо­ри».­На­при­клад,­на­весні­ 1929­р.­про­ве­де­но­«Вечір­національ­них­мен­шин»,­ який­відбув­ся­для­де­ле­гатів­ок­руж­но­го­з’їзду­рад18.­ Окрім­мов­ної­ та­ ет­но­графічної­політи­ки,­ владні­ інсти­ту­ти­фіксу­ва­ли­ і­ са­му­ грець­ку­іден­тичність.­Пе­ре­пи­си­на­се­лен­ня­та­осо­бисті­гро­ма­дянські­до­ку­мен­ти,­в­ яких­лю­ди­на­по­вин­на­бу­ла­де­терміну­ва­ти­се­бе­із­про­по­но­ва­но­го­пе­реліку­відо­мих­ на­той­час­національ­но­с­тей.­Національ­не­са­мо­виз­на­чен­ня­відбу­ва­лось­за­вста­нов- ле­ною­схе­мою:­яка­мо­ва­–­та­ка­ і­нація.­На­при­клад,­у­спи­с­ках­ко­муністів-робіт- ників­гра­фа­«національність»­мог­ла­місти­ти­са­моіден­тичність,­відповідну­мовній:­ «гре­ко-та­тар,­ гре­ко-еллін»,­ а­ «рідна­мо­ва»:­ «ту­рець­ко-та­тарсь­кий,­ кримсь­ко-та- тарсь­кий,­ та­тарсь­кий,­ грець­кий,­ еллінський,­ гре­ко-еллінський,­ гре­ко-та­тарсь- кий»19.­ Розділен­ня­ се­ред­ маріупольсь­ких­ греків­ на­ дві­ гру­пи­ відбу­ло­ся­ за­ мов­ною­ оз­на­кою,­яка­в­ча­си­ко­ренізаціі­бу­ла­клю­чо­вою­для­роз­бу­до­ви­влад­них­інсти­тутів­ та­їх­функціону­ван­ня,­підбо­ру­кадрів.­Ко­ренізація­маріупольсь­ких­греків­пе­ре­тво- ри­лась­ на­ еллінізацію­ та­ та­та­ри­зацію.­ І,­ відповідно,­ на­ закріплен­ня­ двох­ видів­ грець­кої­ іден­тич­ності­ –­ гре­ко-та­тарсь­кої­ та­ гре­ко-еллінської.­ Так,­ у­ Спи­с­ку­ «Партія­ за­ на­цоз­на­кою»­ місти­ли­ся­ гра­фи­ «гре­ко-та­та­ри»­ та­ «еллінці»20.­ Тоб­то­ мов­на­ відмінність­ та­ за­вдан­ня­ ко­ренізації­ спри­я­ли­ інсти­туційно­му­ розділен­ню­ грець­кої­іден­тич­ності­на­два­підви­ди. За­да­ний­ курс­ підтри­му­ва­ли­ місцеві­ ЗМІ.­ Подібна­ терміно­логія­ з’яви­лась­ із­ не­обхідністю­по­зна­ча­ти­за­хо­ди­ко­ренізації­для­од­них­та­інших,­а­по­пу­ля­ри­зація­ 607Юридичні і політичні науки цих­термінів­про­хо­ди­ла­за­до­по­мо­гою­ЗМІ.­На­при­клад,­та­ка­терміно­логія­ак­тив­но­ за­сто­со­ву­ва­лась­ на­прикінці­ 20-х,­ ко­ли­ роз­по­ча­лась­ «еллінізація»­ (1928­ р.)21­ та­ «та­та­ри­зація»­(1929­р.)22­шкіл­Маріупольсь­ко­го­та­Сталінсько­го­ок­ругів.­ Розрізнен­ня­двох­ство­ре­них­груп­се­ред­греків,­фак­тич­но­за­про­ва­д­жен­ня­двох­ но­вих­ соціаль­них­ іден­тифікацій,­ про­во­ди­лось­ не­ тільки­ у­ сфері­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ мо­ви,­але­й­куль­тур­но-по­бу­то­во­му­плані:­на­при­клад,­на­ве­чорі­національ­но­с­тей­ та­в­ет­но­графічних­ви­с­тав­ках­«гре­ко-та­та­ри»­та­«гре­ко-еллінці»­пре­зен­ту­ва­лись­ ок­ре­мо.­ Не­ як­ од­на­ нація,­ а­ як­ дві:­ на­при­клад,­ у­ пе­реліку­ учас­ників­ ви­с­тав­ки­ обидві­ гру­пи­ пе­релічені­ як­ са­мо­до­статні­ національ­ності­ ра­зом­ із­ ассірійця­ми,­ німця­ми­та­євре­я­ми.­Тоб­то­та­ке­по­зиціюван­ня­груп­розділя­ло­їх­на­дві­нації­з­вла- сни­ми­мар­ке­ра­ми.­І­най­го­ловніше­–­пред­став­ни­ки­вла­ди­в­такій­пре­зен­тації­пізна- ва­ли­їх­як­дві­різні­гру­пи,­виз­на­ча­ю­чи­і­мар­ке­ри­їх­іден­тич­ності­ок­ре­мо­один­від­ од­но­го.­ Політи­ка­еллінізації­та­та­та­ри­зації­про­во­ди­лась­до­1938­р.­ко­ли­бу­ло­за­кри­то­ ос­танні­ шко­ли­ із­ грець­кою­ та­ та­тарсь­кою­ мо­ва­ми­ на­вчан­ня,­ грець­кий­ те­атр,­ грець­кий­пед­технікум­та­роз­по­ча­то­серію­ре­пресій­про­ти­маріупольсь­ких­греків,­ яка­відо­ма­в­су­часній­історіог­рафії­як­«Грець­ка­опе­рація». На­по­чат­ку­існу­ван­ня­ра­дянсь­кої­вла­ди­грець­ка­іден­тичність­ста­ла­суспільно- політич­ним­інстру­мен­том.­Легіти­мація­вла­ди­за­до­по­мо­гою­ство­рен­ня­інсти­тутів­ вла­ди­для­носіїв­грець­кої­іден­тич­ності,­виділен­ня­гру­пи­осіб­за­оз­на­ка­ми­грець- кості­відбу­ва­лись­дво­ма­ок­ре­ми­ми­лініями­за­ходів­–­­еллінізація­і­та­та­ри­зація.­ Еллінізація­ і­ та­та­ри­зація,­ охо­пив­ши­ ЗМІ,­ се­ред­ню­ та­ по­чат­ко­ву,­ партійну­ освіту,­ лікне­пи,­ ет­но­графічну­ ро­бо­ту,­ літе­ра­ту­ру­ і­ те­атр,­ спри­я­ли­ по­даль­шо­му­ пе­ре­тво­рен­ню­грець­кої­іден­тич­ності­у­ет­но­національ­ну.­Грецькість­ро­зумілась­як­ політич­на­оз­на­ка,­а­її­носії­–­як­ча­с­ти­на­соціаль­ної­гру­пи­осіб,­які­ма­ють­відно- шен­ня­ до­ Греції.­ Про­тя­гом­ політи­ки­ еллінізації­ бу­ло­ ви­роб­ле­но­ си­с­те­му­ іден- тифікаційних­ оз­нак­ (мар­керів­ іден­тич­ності)­ для­ носіїв­ еллінської­ іден­тич­ності:­ мо­ва,­об­ря­ди,­одяг,­їжа,­ан­т­ро­по­логічні­особ­ли­вості­та­са­мо­на­зва­«гре­ко-еллінці»­ та­«гре­ко-та­та­ри».­ Тоб­то­ дії­ офіційної­ вла­ди­ в­ рам­ках­ політи­ки­ ко­ренізації­ ствер­ди­ли­ ет­но- національ­ний­ зміст­ грець­кої­ іден­тич­ності,­ на­да­ли­ їй­ прак­тич­но­го­ зна­чен­ня.­ В­ рам­ках­оз­на­че­них­за­ходів­грець­ка­іден­тичність­от­ри­ма­ла­прак­тич­не­зна­чен­ня­для­ її­носіїв.­Національ­не­са­мо­виз­на­чен­ня­ма­ло­вплив­на­політичні­про­це­си­навіть­на­ місце­во­му­ рівні­ –­ грецькі­ сільра­ди,­ міжо­к­ружні­ з’їзди­ греків­ то­що.­ Втру­чан­ня­ політич­ної­ вла­ди­пе­ре­тво­ри­ло­ грець­ку­ іден­тичність­у­національ­ну,­ гре­ки­ ста­ли­ ча­с­ти­ною­ діас­по­ри.­ Більш­ то­го,­ внаслідок­ двох­ ліній­ політич­но­го­ впли­ву­ –­ еллінізації­і­та­та­ри­зації­–­ви­ник­ло­дві­нові­іден­тифікації­–­«гре­ко-та­та­ри»­і­«гре- ко-еллінці».­От­же,­політич­ний­простір­мо­же­фор­му­ва­ти­нові­іден­тифікації:­спра- ва­ли­ше­за­інстру­мен­тарієм.­І­для­Ук­раїни­мож­ли­ве­фор­му­ван­ня­дер­жав­ної­ет­но- політич­ної­іден­тич­ності­по­верх­етнічних. 1.­Національ ний склад­на­се­лен­ня­Ук­раїни­та­йо­го­мовні­оз­на­ки­ за­да­ни­ми­Все­ук- раїнсько­го­пе­ре­пи­су­на­се­лен­ня­2001­ро­ку:­Дер­жав­ний­комітет­ста­ти­с­ти­ки­Ук­раїни­/­За­ ред.­О.­Г.­Оса­у­лен­ка.­–­К.,­2003.­–­245­с.­2.­Лой ко Л. І. Ет­но­політич­на­суб’єктність­гро- мадсь­ких­ор­ганізацій­етнічних­мен­шин­Ук­раїни:­Дис.­...­д-ра­політ.­на­ук.­–­К.,­2006.­–­ 473­с.­3.­Сайт Фе­де­рації­грець­ких­то­ва­риств­Ук­раїни­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.greeks.ua/content/kontakti_ua/ua­ 4.­ Не чи по рен ко З. В.­ Регіональні­ особ­ли­вості­ політи­ки­ ко­ренізації­ (ук­раїнізації)­ в­ УРСР:­ Ав­то­реф.­ дис.­ ...­ канд.­ іст.­ на­ук.­–­Чер­ка­си:­Чер­кас.­нац.­ун-т­ім.­Б.­Хмель­ниць­ко­го,­2006.­–­20­с.­5.­По но ма рь о ва І. 608 Держава і право • Випуск 57 С.­Етнічна­ історія­греків­При­азов’я­ (кінець­ХVІІІ­–­по­ча­ток­ХХІ­ст.)­ /­ Істо­ри­ко-ет­но- графічне­досліджен­ня.­–­К.:­Ре­фе­рат,­2006.­–­300­с.­6.­Яку бо ва Л. Д.­Мов­на­про­бле­ма­та­ куль­тур­не­жит­тя­маріупольсь­ких­греків­(се­ре­ди­на­20-х­–­30-і­pp.­XX­ст.)­//­Ук­раїнський­ істо­рич­ний­жур­нал.­–­2004.­–­№­2.­–­С.­82–125.­7.­Ба ра но ва В. В.­Гре­ки­При­азо­вья:­этни- ­че­с­кое­са­мо­со­зна­ние­и­язык:­Дис.­...­канд.­ист.­на­ук.­–­СПб.,­2006.­–­214­с.­8.­ДА­ДО.­–­Ф.­ 74,­оп.­1.­–­Спр.­68.­9.­Кон церт грець­ко­го­те­а­т­ру­//­При­азов­ский­про­ле­та­рий.­–­1937.­–­14­ квітня.­–­№­85.­10.­2 З’їзд­грець­ко­го­нац.­рай­о­ну­8.11–10.11­1931­р.­//­ДА­ДО.­–­Ф.­Р­1346,­ оп.­1.­–­Спр.­222.­11.­Про то кол­Міжвідо­мчої­на­ра­ди…­//­ДА­ДО.­–­Ф.­11,­оп.­1.­–­Спр.­ 214.­12.­Про то кол­бю­ро­рай­ко­му­за­1931­р.­//­ДА­ДО.­–­Ф.­152,­оп.­1.­–­Спр.­56.­13.­Про- то кол­бю­ро­Ман­гусь­ко­го­рай­ко­му­за­1929­р.­//­ДА­ДО­–­Ф.­Р­1346,­оп.­1.­–­Спр.­165.­14.­ Про то ко ли­бю­ро­Ман­гусь­ко­го­рай­ко­му­за­1929­р.­//­ДА­ДО.­–­Ф.­Р­1346,­оп.1.­–­Спр.­249.­ 15.­Ви с тав ка грець­ко­го­ відділу­при­му­зеї­ краєзнав­ст­ва­ //­При­азов­ский­про­ле­та­рий.­ –­ 1929.­–­14­фе­в­ра­ля.­–­№37.­–­С.­4.­16.­Вечір­національ­них­мен­шин­ //­На­ша­прав­да.­–­ 1929.­–­24­квітня.­–­№94.­–­С.­2.­17.­Спи сок­для­нац­мен-робітників­гре­ко-та­тар­та­гре­ко- еллінів­в­ор­ганізації­КП(б)У­«Азо­в­сталь»­//­ДА­ДО.­–­Ф.­19,­оп.1.­–­Спр.­299.­–­Арк.­8.­ 18.­ДА­ДО.­–­Ф.­294,­оп.­1.­–­Спр.­103.­–­Арк.­31.­19.­Еллінізація­грець­ких­школ­//­При- азов­ский­ про­ле­та­рий.­ –­ 1928.­ –­ 21­ ве­рес­ня.­ –­№­220.­–­ С.­ 2.­ 20.­Та та ри зація шкіл­ у­ гре­ко-та­тарсь­ких­се­лах­//­При­азов­ский­про­ле­та­рий.­–­1929.­–­19­лю­то­го.­–­№­41.­–­С.­2. 609Юридичні і політичні науки
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58784
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:57:18Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Івацький, В.І.
2014-03-31T10:05:07Z
2014-03-31T10:05:07Z
2012
Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект / В.І. Івацький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 604-609. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58784
Аналізуються механізм та засоби взаємовпливу політичної влади та грецької ідентичності в Україні. З’ясовано місце політики коренізації в УСРР в процесі утворення двох ідентифікацій – греко-татарської та греко-еллінської.
Анализируются механизм и средства взаимовлияния политической власти и греческой идентичности в Украине. Выяснено место политики коренизации в УССР в процессе появления двух идентификаций – греко-татарской и греко-эллинской.
The paper demonstrated the mechanism and the mutual funds of political power and the Greek identity in Ukraine. Found place of the USSR`s indigenization (korenization) policy on the appearance of two identities – Greek-Tatar and Greek-Hellenic.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
Article
published earlier
spellingShingle Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
Івацький, В.І.
Політичні науки
title Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
title_full Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
title_fullStr Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
title_full_unstemmed Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
title_short Греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
title_sort греко-татарська та греко-еллінська ідентичності: політологічний аспект
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58784
work_keys_str_mv AT ívacʹkiiví grekotatarsʹkatagrekoellínsʹkaídentičnostípolítologíčniiaspekt

Схожі ресурси