Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування
У статті розроблена загальна теорія перечередування даних; введені назви та означенння понять теорії перечередування даних у практику української мови, вирішені проблеми знаходження всіх можливих функцій перечередування даних та вибір їх параметрів залежно від необхідних параметрів кодів. В статье р...
Saved in:
| Published in: | Штучний інтелект |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58839 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування / З.Д. Коноплянко, І.І. Ковалів (молодший) // Штучний інтелект. — 2011. — № 2. — С. 26-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860237303634460672 |
|---|---|
| author | Коноплянко, З.Д. Ковалів, І.І. (молодший) |
| author_facet | Коноплянко, З.Д. Ковалів, І.І. (молодший) |
| citation_txt | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування / З.Д. Коноплянко, І.І. Ковалів (молодший) // Штучний інтелект. — 2011. — № 2. — С. 26-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Штучний інтелект |
| description | У статті розроблена загальна теорія перечередування даних; введені назви та означенння понять теорії перечередування даних у практику української мови, вирішені проблеми знаходження всіх можливих функцій перечередування даних та вибір їх параметрів залежно від необхідних параметрів кодів.
В статье разработана общая теория перемежения данных; введенны названия и определения понятий в практику украинского языка, решены проблемы нахождения всех возможных функций перемежения данных и выбор их параметров в зависимости от необходимых параметров кодов.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:25:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Искусственный интеллект» 2’2011 26
1К
УДК 621.391.015
З.Д. Коноплянко, І.І. Ковалів (молодший)
Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи
Національного банку України
zenovij@lbi.wubn.net, zenovij@ukr.net
Основи теорії перечередування даних
k-значного CIRC-кодування / декодування
У статті розроблена загальна теорія перечередування даних; введені назви та означенння понять
теорії перечередування даних у практику української мови, вирішені проблеми знаходження всіх
можливих функцій перечередування даних та вибір їх параметрів залежно від необхідних параметрів
кодів.
Вступ
У реальних системах захисту телекомунікацій від несанкціонованого доступу та
засобах запису-відтворення цифрових даних у системах штучного інтелекту (ШІ) (ін-
формаційний канал космічного зв’язку, магнітна стрічка, компакт-диск чи жорсткий
диск, а також напівпровідникові запам’ятовуючі пристрої) помилки у бiльшостi випадкiв
є залежними (корельованими) й згруповані у пачки. Для боротьби з ними використо-
вуються не систематичні, а надлишкові k-значні циклічні коди Ріда-Соломона (СIRC-
коди) із перечередуванням [1-10], у яких квазівипадковим чином у послідовності пере-
ставляються символи (цілі числа із множини 1 , ... ,2 ,1 ,0 q
q
E , де q – порядок скін-
ченного поля Ґалуа). Перечередування / деперечередування даних у поєднанні з різними
способами шифрування, наприклад, скремблюванням, можна успішно застосовувати і
для боротьби з несанкціонованим доступом до даних, що передаються каналами зв’язку.
Потреби інформаційних технологій стосовно забезпечення необхідних швидкостей
передачі даних каналами зв’язку випереджають пропозиції комунікаційних технологій.
Зрештою, ці потреби для всіх випадків ніколи не будуть задоволені, бо швидкості пере-
дачі даних реальними каналами зв’язку теоретично обмежені швидкостями поширення
електричних сигналів, електромагнітних коливань чи світлових променів у відповідних
середовищах. Тому у найкращому випадку дані передаються каналами зв’язку зі
швидкостями, максимально наближеними до меж перепускних спроможностей цих
каналів. При таких швидкостях передачі даних існують великі ймовірності виникнення
так званих пакетів помилок цих даних. Для ефективної боротьби з пакетами помилок, які
виникають при проходженні даних лініями (каналами) зв’язку з завадами, як правило ви-
користовують «коректувальні» коди з перечередуванням / деперечередуванням да-
них, наприклад, блокові каскадні коди, серед яких коди Ріда-Соломона (CIRC) [1-3] є чи
не найпоширенішими.
Перечередування / деперечередування даних у поєднанні з різними способами
шифрування, наприклад, скремблюванням, можна успішно застосовувати і для бороть-
би з несанкціонованим доступом до даних, що передаються каналами зв’язку.
Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування
«Штучний інтелект» 2’2011 27
1К
Проте побудова апаратури перечередування даних, через відсутність відповід-
ної теорії перечередування, як правило, здійснюється методом підбору. Все ще зали-
шаються невирішеними проблеми знаходження всіх можливих функцій перечере-
дування даних та вибір їх параметрів залежно від необхідних параметрів кодів, у
яких здійснюються перечередування даних. У статті наводяться шляхи вирішення
частини з цих проблем і тому вона є актуальною.
Крім того, стосовно перечередування даних існує і проблема на рівні назв та
означень понять. Цю проблему можна вирішити лише введенням (із відповідними
означеннями) цих понять у практику української мови.
В науковій та технічній літературі автори відповідних праць наводять лише опи-
сові пояснення принципу перечередування даних чи вказують стандарти, які певним
чином регламентують параметри перечередування даних, але не наводять теорії пере-
чередування даних.
Мета даної статті – сформувати основи теорії найпростішого перечередування
даних, а також на підставі цієї теорії запропонувати спосіб формування послідовностей
адрес звертання до комірок RAM перечередувача.
Перечередування даних виконується за допомогою оперативного запам’ятовую-
чого пристрою з довільним доступом (RAM) для здійснення перечередувачем процесу
перечередування даних (дані, що подаються на вхід перечередувача, записуються у ко-
мірки його RAM за однією послідовністю адрес, а зчитуються і подаються на вихід – за
іншою) (рис. 1).
Рисунок 1 – Блок-схема двоетапного алгоритму дії CIRC-декодера
CIRC-декодер складається (рис. 1) із п’яти блокiв: блока деперечередування (ДП1)
парних і непарних символiв послiдовностi даних, декодера С1 РС-коду (32, 28), блока
деперечередування на основi затримок неоднакової тривалості (псевдовипадкове пере-
чередування) (ДП2), декодера С2 коду РС (28, 24) над 82GF та блока деперечереду-
вання на два кадри (ДП3).
Коноплянко З.Д., Ковалів І.І. (молодший)
«Искусственный интеллект» 2’2011 28
1К
Блоки деперечередування (ДП1 – ДП3) дозволяють без збiльшення вартостi де-
кодерiв знизити ймовiрнiсть помилки на входi чи всерединi системи та забезпечити ви-
правлення як поодиноких, так i пачок помилок за рахунок декореляцiї помилок, що
групуються шляхом їх розкиду. Для декодера (рис. 1) таку операцiю здiйснює в основ-
ному блок ДП2, для якого величина величина затримки блокiв символiв – D = 4. Блок
деперечередування ДП1 пiдвищує ефективнiсть роботи декодера С1, здiйснюючи
затримку парних символiв на один такт послiдовностi, оскільки випадковi помилки
двох сусiднiх символiв найлегше рознести в рiзнi кодовi слова.
Блок ДП3 забезпечує розширення меж корекцiї помилок серед непарних символiв,
якi маскуються з допомогою лiнiйної iнтерполяцiї (обчисленням середнього вiд двох су-
сiднiх достовiрних символiв).
Під час створення різноманітних варіантів процесорів двоетапних CIRC-деко-
дерів функціонально найжорсткішою ланкою є структура та алгоритм роботи депере-
межувачів ДП1 – ДП3. Характерною особливістю розглянутих процесів опрацювання
інформації є їх своєрідна просторова хаотизація, що значною мірою перегукується з
принципами дії та структурою персептрона. Процедури впорядкованої хаотизації взагалі
властиві cистемам ШІ, зокрема для багатопроцесорних обчислювальних систем, мереж
зв’язку при створенні систем комутації, систем бортових комутаторів у телеметрії та
універсальних k-значних функціональних перетворювачів просторового типу, систем
перечередування для двокаскадного CIRC-кодування. На множині цих фактів можна
зробити узагальнюючий висновок, висунути гіпотезу про те, що будь-яка система
штучного інтелекту за своєю структурою обов’язково містить етап просторової хаоти-
зації каналів і зв’язків передаванння та опрацювання даних.
Звертаючись до принципів дії нервової системи [6], процитуємо дослівно: «Нервові
волокна, звичайно розгалужені, з’єднуються між собою в різних комбінаціях» – з одного
боку, а з іншого – «У термінах квантової теорії це (в молекулі рецептора) відповідає
твердженню про наявність дискретних рівнів енергії постсинаптичного рецептора та
зв’язаних із ними можливих частот випромінювання і поглинання». У термінах теорії k-
значних структур вказані концепції говорять про k-значний характер кодування сигна-
лів та про наявність комбінаторного перечередування сигналів у живому організмі в
процесі роботи нервової системи природного інтелекту. Приховані надії знайти базу
для k-значних елементів та структур у методах формального синтезу у функціо-
нально повних базисах і методах мінімізації розбилися об мізерні досягнення остан-
ніх літ та ентропійні дослідження каналів із надлишковим кодуванням.
Основи теорії перечередування даних
Введемо означення та назви:
1) чередування даних – проходження лінією (каналом) зв’язку без завад у формі
відповідних сигналів множини даних у заданій послідовності (заданому відношенні);
2) чередовані дані – множина даних, які після чередування послідовно подаються
на вхід перечередувача;
3) перечередування (англ. – interleaving) даних – зміна послідовності чередування
даних;
4) перечередувач – пристрій, який забезпечує процес перечередування даних;
5) перечередовані дані – множина даних, які після перечередування (у послідов-
ності, заданій їх перечередуванням) з виходу перечередувача у формі відповідних сиг-
налів послідовно подаються в лінію (канал) зв’язку;
Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування
«Штучний інтелект» 2’2011 29
1К
6) деперечередування (англ. – deinterleaving) даних – відновлення послідовності
чередування даних, зміненої їх перечередуванням;
7) синхронне перечередування даних – перечередування даних, при якому пере-
чередувач відразу, наскільки це можливо, після прийому кожного плинного чередова-
ного даного, але не пізніше, ніж до прийому наступного чередованого даного, видає зі
свого виходу в канал зв’язку відповідне плинне перечередоване дане (якщо чередоване
дане було останнім у повідомленні чи сеансі зв’язку, то через час роботи внутрішнього
циклу перечередувача) кожне перечередоване дане;
8) квазіперіодичне перечередування даних – перечередування даних, при якому
величини заданих затримок плинних чередованих даних (виражені в кількості чере-
дованих даних) періодично повторюються;
9) послідовне перечередування даних – перечередування даних, при якому пере-
чередувач змінює послідовність чередування даних послідовно (по одному даному).
В сучасному світі кількість послідовних цифрових каналів зв’язку значно переважає
кількість паралельних, а кількість потоків даних із відносно великою кількістю даних, які,
наприклад, необхідно передавати ще й в масштабі реального часу, значно переважає кіль-
кість потоків даних із відносно невеликою кількістю даних. Значить, ймовірність послідов-
ного перечередування даних значно переважає ймовірність паралельного (по декілька
даних одночасно) перечередування даних (зрештою паралельне перечередування даних
можна звести до послідовного), а ймовірність того, що кількість параметрів, які не-
обхідно і достатньо задати для здійснення перечередування даних буде значно мен-
шою, ніж кількість всіх чередованих даних в одному сеансі зв’язку, значно переважає
ймовірність того, що ця кількість параметрів буде близькою до кількості всіх цих чередо-
ваних даних. Тому в цій статті будемо розглядати послідовне синхронне квазіперіодичне
(як одне з найпростіших та найімовірніших) перечередування даних. При такому пере-
чередуванні даних кількості чередованих і перечередованих даних та кількості парамет-
рів, які необхідно і достатньо задати для здійснення перечередування даних, і період
повторення необхідних величин затримок чередованих даних відповідно збігаються.
Розглянемо математичну модель послідовного синхронного квазіперіодичного пере-
чередування даних. Для цього потік чередованих даних умовно розділимо на послідовні
однакові за кількістю даних блоки по nN\{1} даних у кожному блоці, де п – період
повторення необхідних величин затримок чередованих даних (поблочна передача пові-
домлень засобами телекомунікацій). Нехай X = {xz}, де zZ+ – послідовний порядковий
номер чередованого даного, скінченна (0 z zp), де zp – номер останнього даного в
повідомленні, (p+l)/nN) цілком упорядкована множина чередованих даних, a Y = {уz} –
множина перечередованих даних. Значення алгебраїчних виразів в індексах позначень
елементів множин відповідають порядковим номерам цих елементів. Тобто множині Т=
= { zt } часів прийняття та видачі перечередувачем відповідно чередованих та пере-
чередованих даних поставлено однозначно у відповідність множину Z+ номерів цих да-
них: : Т Т = Z+ , де – функція відображення множини Z+ «на» множину Т: z =
= (tz). Тоді перечередування даних фізично можна зобразити як процес послідовного в
часі поелементного, шляхом їх відповідної затримки, перетворення множини X чере-
дованих даних у множину Y перечередованих даних, а математично – як відображення
множини перечередованих даних «на» множину чередованих даних, тобто записом F:
X X = Y, де F – функція перечередування даних, яка елементам (не обов’язково
Коноплянко З.Д., Ковалів І.І. (молодший)
«Искусственный интеллект» 2’2011 30
1К
кожному) множини X ставить однозначно у відповідність елементи (не обов’язково всі)
множини Y:
xzx
pznxzdxz
y
mod
, (1)
або
,0
mod
nyzhyz
x
jzy (2)
де ZnyzhZnxzd mod ,mod та п – параметри функції F перечередування даних.
Блоки даних слід розглядати як рівнопотужні по п елементів кожна послідовна
підмножина Аk та Вk множин X та Y відповідно: Аk = {ak,i = x|zx/n |n + zxmodn =
x 1kn } де к -|zx/n| – ціла частина числа zx/n, iІ – порядковий номер даного в під-
множині Аk (в блоці чередованих даних), а Вk,- = jkb , , де j J – порядковий номер
даного в підмножині Вk (в блоці перечередованих даних). При розбитті множин X та
Y на підмножини Аk та Вk виконуються умови: Аk Аk+1 =, ВkВk + 1 = , U/cA/c=
= X та UkBk= Y.
Множини параметрів Di- = {dZxmodn = di} та Нj = {hzymodn
= hj}, де i = zxmodnІ =
= {0, 1, 2, ..., п – 1} та j = zymodn J = {0, 1, 2, ..., п-1) - номери чередованих та
перечередованих даних у блоках чередованих та перечередованих даних множин X
та Y відповідно, визначають відповідно множини величин заданих затримок кож-
ного i-го чередованого даного (чередовані дані з порядковими номерами і кожного
блоку чередованих даних при їх перечередуванні повинні зберігатися в RAM на час
прийняття di,- наступних чередованих даних) та кожного j-го перечередованого
даного (перечередовані дані з порядковими номерами j кожного блока перечере-
дованих даних при їх перечередуванні мають зберігатися в RAM на час прийняття hj
наступних чередованих даних). За формулою (1) визначаються ті елементи множи-
ни Y, які відповідають послідовним елементам множини X, а за формулою (2) ті
елементи множини X, які відповідають послідовним елементам множини Y.
Оскільки порядкові номери плинних перечередованих даних повинні збігатися з
порядковими номерами плинних чередованих даних, а затримки видачі перечередувачем
плинних перечередованих даних після прийому ним плинних чередованих даних не
повинні впливати на задане функціональне перетворення множини X у множину Y, то
для простоти вважатимемо ці затримки постійними і рівними нулю (ідеальний перече-
редувач). Тобто вважатимемо, що ідеальний перечередувач видає в канал зв’язку відпо-
відне плинне перечередоване дане чи фіктивне (псевдоперечередоване, квазіперечередо-
ване) дане уф Х (якщо всі прийняті чередовані дані зберігаються в RAM) одночасно з
прийманням плинного чередованого даного.
Параметри функції F, які для простоти можна називати параметрами перече-
редування, можуть задаватися і неявно. Наприклад, кількість заданих параметрів dі,чи
hj може задавати параметр п, а самі параметри dj чи hj - задаватися як функції чисел і
чи j відповідно: di = i(і) чи jh = jj . Для пропорційного перечередування даних
di = тi п, а для лінійного – di = min+ do, де {т, тi, do} Z+. Якщо ,i d consti то
Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування
«Штучний інтелект» 2’2011 31
1К
упорядкування елементів множини Y повторюватиме упорядкування елементів множи-
ни X. У цьому випадку перечередувач виконуватиме лише відповідну часову затримку
чередованих даних. Тому у статті цей випадок (як тривіальний) не розглядається.
Перечередування даних – це такий вид переупорядкування множин, який характе-
ризується тим, що множина чередованих даних X містить змінне в часі число елемен-
тів: від першого (x0) до плинного (хz) включно чередованого даного.
Величину idinxzdnxzil modmod , яка чисельно дорівнює затримці ви-
дачі перечередувачем у лінію (канал) зв’язку того перечередованого даного, яке перед
перечередуванням даних було і-м чередованим даним будь-якого блока чередованих
даних, відносно приймання нульового чередованого даного цього ж блока чередованих
даних, називатимемо зсувом перечередування і-го чередованого даного.
Величину jhjnyzhnyzj modmod , яка чисельно дорівнює затримці ви-
дачі перечередувачем в лінію (канал) зв’язку нульового даного будь-якого блока пере-
чередованих даних відносно приймання того чередованого даного, яке при перечере-
дуванні даних стає j -м перечередованим даним цього ж блока перечередованих даних,
називатимемо зміщенням перечередування j -го перечередованого даного.
Величину nilnidinnxzdxzij modmodmodmod
, що чисельно до-
рівнює номеру того даного у будь-якому блоці перечередованих даних, яке перед пере-
чередуванням даних мало номер і у певному блоці чередованих даних, називатимемо
позицією перечередування і-го чередованого даного.
Величину njnjhjnnyzhnyzji modmodmodmodmod
, що чи-
сельно дорівнює номеру того даного у будь-якому блоці чередованих даних, яке при
перечередуванні даних матиме номер j у певному блоці перечередованих даних, на-
зиватимемо позицією чередування j -го перечередованого даного.
Оскільки функція F перечередування даних є однозначною, constidkA і 1n ,
то при перечередуванні даних кожному даному за номером і кожного блоку чередова-
них даних відповідатиме один і той же номер j у відповідних блоках перечередованих
даних. Іншими словами, i -ті чередовані дані при перечередуванні ставатимуть j -ми
перечередованими даними. Тобто при перечередуванні даних множині І = {і} ставиться
однозначно у відповідність множина Ji= ijijij J, де ij – функція пере-
позиціонування чередованих даних, а множині J = {j} – множина Ij =
i j jijiji I, де ji – функція перепозиціонування перечередованих
даних відповідно.
Отже, область визначення параметра п функції F перечередування даних – всі
натуральні числа, крім одиниці (п N\{1), а області визначення DF множин Di = {di} та
Нj = {hj} – множини таких і тільки таких невід’ємних цілих чисел, при яких множина
позицій перечередування Ji за значеннями всіх своїх елементів дорівнює множині J, а
множина Ij – множині І відповідно.
Коноплянко З.Д., Ковалів І.І. (молодший)
«Искусственный интеллект» 2’2011 32
1К
Величину i ndi i / = nli / , що чисельно дорівнює зміщенню пере-
чередування і-го чередованого даного, вираженого в кількості блоків даних, нази-
ватимемо віддаллю перечередування i-го чередованого даного.
Величину j | nhj j / | = | nj / |, що чисельно дорівнює зміщенню пере-
чередування j-го перечередованого даного, вираженого в кількості блоків даних, нази-
ватимемо відстанню чередування i-го перечередованого даного. Статистичний аналіз
величин i чи j , (середнє арифметичне, дисперсія тощо) може надати інформацію
про функцію F перечередування даних.
Теорема 1. Віддаль перечередування i-гo чередованого даного дорівнює віддалі
чередування j-го перечередованого даного.
Доведення: j | njhj / | = | /n mod iidinidi | = |– nii / | =
=
i , тому, що 1/0 ni , що і треба було довести.
Наслідок теореми 1. Сума відстаней перечередування всіх даних одного блока
чередованих даних дорівнює сумі відстаней чередування всіх даних одного блока
перечередованих даних.
Доведення. Оскільки J = І, то
1 1
0 0
,
n n
i j
i i
тому що ij , що і треба було
довести.
Величину jnl jj , що чисельно дорівнює затримці видачі перечередувачем в
лінію (канал) зв’язку того чередованого даного будь-якого блока чередованих даних, яке
при перечередуванні даних стає j-м перечередованим даним, відносно приймання нульо-
вого чередованого даного цього ж блока чередованих даних, називатимемо зсувом пере-
чередування j-го перечередованого даного.
Теорема 2. Зсув перечередування і-го чередованого даного дорівнює зсуву пе-
речередування j-го перечередованого даного.
Доведення. jnijnjjl ilidinidinidi mod/ , що і
треба було довести.
Величину jnjjlilidil minminminmin , що чисельно дорів-
нює затримці видачі перечередувачем у лінію (канал) зв’язку найраніше перечередова-
ного даного, яке перед перечередуванням даних належало будь-якому блока чередо-
ваних даних, відносно приймання нульового даного цього ж блока чередованих
даних, називатимемо зсувом перечередування даних.
Величину L jnjjlilidi maxmaxmaxmax , що чисельно до-
рівнює затримці видачі перечередувачем в лінію (канал) зв’язку найпізніше перечере-
дованого даного, яке перед перечередуванням даних належало будь-якому блока чере-
дованих даних, відносно приймання нульового даного цього ж блоку чередованих даних,
називатимемо розмахом перечередування даних.
Величину L = lLjljlililidiidi minmaxminmaxminmax , що
чисельно дорівнює затримці видачі перечередувачем у лінію (канал) зв’язку най-
пізніше перечередованого даного будь-якого блоку чередованих даних відносно
видачі найраніше перечередованого даного цього ж блока чередованих даних, нази-
ватимемо амплітудою перечередування даних.
Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування
«Штучний інтелект» 2’2011 33
1К
Величину G nidi /max – nidi /min = max
nil /
–
nil /min = njl /max – jlmin =max ijii minmaxmin
nlnL // , що чисельно дорівнює затримці видачі перечередувачем у лінію
(канал) зв’язку найпізніше перечередованого даного будь-якого блока чередованих
даних відносно видачі найраніше перечередованого даного, яке належало цьому ж
блоку чередованих даних, вираженої в кількості блоків, називатимемо глибиною
перечередування даних. Чередовані дані одного і того ж блоку чередованих даних
після їх перечередування «перебуватимуть» у межах G+1 послідовних блоків
Висновки
У статті розглянута побудова апаратури перечередування даних, яка, як правило,
здійснюється методом підбору через відсутність відповідної теорії перечередування.
Стосовно перечередування даних існує проблема на рівні назв та означень по-
нять. Цю проблему вирішено введенням відповідних понять (із відповідними означен-
нями) у практику української мови.
Вирішено проблему знаходження всіх можливих функцій перечередування даних
та вибір їх параметрів у залежності від необхідних параметрів кодів, у яких здійснюєть-
ся перечередування даних.
Література
1. Женчук Е.Я. Исследование декодеров Рида-Соломона с кросс-перемежением / Е.Я. Женчук,
З.Д. Коноплянко // Проблемы и перспективы развития цифровой звуковой техники : тезисы 2-й
Всесоюзн. конф. – Ленинград : ВНИИРПА, 1990. – С.78.
2. Женчук Е.Я. Оптимизация стратегий декодирования CIRC-кодов по вероятностным критеріям /
Е.Я. Женчук, З.Д. Коноплянко // Отбор и обработка информации. – 1993. – Вып. 9(85). – С. 91-99.
3. Бабанин А.Г. Декодер кода Рида-Соломона для цифровой звукозаписи / А.Г. Бабанин, А.М. Коган,
В.В. Подобед // Техника средств связи. – 1984. – Вып. 2. – С. 104-113. – (Сер. ТРПА).
4. Накадзима X. Цифровые грампластинки / X. Накадзима, X. Огава ; [пер. с япон. А.В. Кондратьева ;
под ред. В. Г. Королькова]. – М .: Радио и связь, 1988. – 167 с.
5. Деведзи Г.Д. Об одном подходе к реализации устройств перемежения цифровой информации в
звукозаписи / Г.Д. Деведзи, А.М. Коган, В.В. Подобед // Техника средств связи. – 1984. – Вып. 3. –
С. 79-85. – (Сер. Техника радиовещательного приема и акустики).
6. Коноплянко З.Д. Багатозначні структури та кодування систем економічної кібернетики / Коноплян-
ко З.Д., Чаплига В.М., Чаплига М.В. – Львів : ЛБІ НБУ, 2004. – 314 с.
7. Ko C.C. Performance of simple cross-interleaved Reed-Solomon decoding strategies for compact-disc
players / C.C. Ko, T.T. Tjhung // Int. J. Electronics. – 1988. – Vol. 64, № 4. – P. 627-635.
8. А.С.№ 1714639, МКВ G06F. 11/10. Устройство перемежения / деперемежения данных / И.И. Ковалив. –
Опубл. 23.02.92, бюл. № 7.
9. Патент 4497058 США, МКВ G06F 11/10. Method of error correction / Y. Sako, K. Odaka (Японія);
Sony Corp. – № 579003; заявл. 15.02.84; опубл. 29.01.85; НКВ 371/39. – 16 c.
10. Патент 4646303 США, МКВ G06F 11/08. Data error detection and correction circuit / Nippon Gakki
Selzo Kabushiki Kaisha / S. Narusawa, N. Tomigava (Японія). – № 643951; заявл. 24.08.84; опубл.
24.02.87; НКВ 371/38. – 16 c.
Lіteratura
1. ZhenchukE.Ja. Tezisy 2-j Vsesojuzn. konf. "Problemy i perspektivyrazvitijacifrovojzvukovojtehniki".
Leningrad: VNIIRPA.1990. P.78
2. ZhenchukE.Ja. Otbor i obrabotkainformacii. 1993. Vyp. 9(85). P. 91-99
Коноплянко З.Д., Ковалів І.І. (молодший)
«Искусственный интеллект» 2’2011 34
1К
3. Babanin A.G. Tehnikasredstvsvjazi. Ser. TRPA. 1984. Vyp.2. P. 104-113
4. Nakadzima H. Moscow: Radio i svjaz'. 1988. 167 p.
5. Devedzi G.D. Tehnikasredstvsvjazi. Ser. Tehnikaradioveshhatel'nogopriema i akustiki. 1984. Vyp. 3. P. 79-85.
6. Konopljanko Z.D. L'vіv: LBІ NBU. 2004. 314 p.
7. Ko C.C. Int. J. Electronics. 1988. V.64. №4. P. 627-635
8. Kovaliv I.I. Ustrojstvoperemezhenija/deperemezhenijadannyh. Opubl. 23.02.92, Bjul. №7.
9. Patent 4497058 SShA, MKV G06F 11/10. Methodoferrorcorrection/Sako Y., Odaka K. (Japonіja);
SonyCorp. № 579003; Zajavl. 15.02.84; Opubl.-29.01.85; NKV 371/39. 16 p.
10. Patent 4646303 SShA, MKV G06F 11/08. Dataerrordetectionandcorrectioncircuit//Narusawa S.,
Tomigava N. (Japonіja); NipponGakkiSelzoKabushikiKaisha.- N 643951; Zajavl. 24.08.84; Opubl.-
24.02.87; NKV 371/38. 16 p.
З.Д. Коноплянко, И.И. Ковалив (младший)
Основы теории перемежения данных k-значного CIRC-кодирования / декодирования
В статье разработана общая теория перемежения данных; введенны названия и определения понятий в
практику украинского языка, решены проблемы нахождения всех возможных функций перемежения
данных и выбор их параметров в зависимости от необходимых параметров кодов.
Z.D. Konoplyanko, I.I. Kovaliv (junior)
Bases of Theory of Cross-Interleaving of Multiple-Valued Reed-Solomon Coder / Decorder (CIRC)
Data
The general theory of cross-interleaving of data is developed in the article,the names and determination concepts
are introduced into the Ukrainian language practice, the problems of finding all of possible functions of cross-
interleaving data and choice of their parameters depending onthe necessary parameters of codes are solved.
Стаття надійшла до редакції 20.04.2011.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58839 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1561-5359 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:25:37Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коноплянко, З.Д. Ковалів, І.І. (молодший) 2014-03-31T12:18:08Z 2014-03-31T12:18:08Z 2011 Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування / З.Д. Коноплянко, І.І. Ковалів (молодший) // Штучний інтелект. — 2011. — № 2. — С. 26-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1561-5359 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58839 621.391.015 У статті розроблена загальна теорія перечередування даних; введені назви та означенння понять теорії перечередування даних у практику української мови, вирішені проблеми знаходження всіх можливих функцій перечередування даних та вибір їх параметрів залежно від необхідних параметрів кодів. В статье разработана общая теория перемежения данных; введенны названия и определения понятий в практику украинского языка, решены проблемы нахождения всех возможных функций перемежения данных и выбор их параметров в зависимости от необходимых параметров кодов. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Штучний інтелект Системы и методы искусственного интеллекта Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування Основы теории перемежения данных k-значного CIRC-кодирования / декодирования Bases of Theory of Cross-Interleaving of Multiple-Valued Reed-Solomon Coder / Decorder (CIRC) Data Article published earlier |
| spellingShingle | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування Коноплянко, З.Д. Ковалів, І.І. (молодший) Системы и методы искусственного интеллекта |
| title | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування |
| title_alt | Основы теории перемежения данных k-значного CIRC-кодирования / декодирования Bases of Theory of Cross-Interleaving of Multiple-Valued Reed-Solomon Coder / Decorder (CIRC) Data |
| title_full | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування |
| title_fullStr | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування |
| title_full_unstemmed | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування |
| title_short | Основи теорії перечередування даних k-значного CIRC-кодування / декодування |
| title_sort | основи теорії перечередування даних k-значного circ-кодування / декодування |
| topic | Системы и методы искусственного интеллекта |
| topic_facet | Системы и методы искусственного интеллекта |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58839 |
| work_keys_str_mv | AT konoplânkozd osnoviteorííperečereduvannâdanihkznačnogocirckoduvannâdekoduvannâ AT kovalívíímolodšii osnoviteorííperečereduvannâdanihkznačnogocirckoduvannâdekoduvannâ AT konoplânkozd osnovyteoriiperemeženiâdannyhkznačnogocirckodirovaniâdekodirovaniâ AT kovalívíímolodšii osnovyteoriiperemeženiâdannyhkznačnogocirckodirovaniâdekodirovaniâ AT konoplânkozd basesoftheoryofcrossinterleavingofmultiplevaluedreedsolomoncoderdecordercircdata AT kovalívíímolodšii basesoftheoryofcrossinterleavingofmultiplevaluedreedsolomoncoderdecordercircdata |