Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі
Сформульовано загальні принципи вироблення інноваційної політики в аграрній сфері. Визначено основний зміст проблеми маркетингового підходу в агропромисловому виробництві. General principles of making of innovative policy are formulated in an agrarian sphere. Basic maintenance of problem of marketin...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5884 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі / В.В. Лаврук // Агросвіт. — 2009. — № 3. — С. 4-7. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860250570845061120 |
|---|---|
| author | Лаврук, В.В. |
| author_facet | Лаврук, В.В. |
| citation_txt | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі / В.В. Лаврук // Агросвіт. — 2009. — № 3. — С. 4-7. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Сформульовано загальні принципи вироблення інноваційної політики в аграрній сфері. Визначено основний зміст проблеми маркетингового підходу в агропромисловому виробництві.
General principles of making of innovative policy are formulated in an agrarian sphere. Basic maintenance of problem of marketing approach is certain in agroindustrial production.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:42:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОНОМІКА АПК
4
ВСТУП
Орієнтація національної економіки на риD
нок вимагає визначення напрямів інноваційної
політики в агропромисловому виробництві —
важливо знати, по якому шляху піти підприємD
ству в майбутньому. Необхідність розробки
інноваційної політики обумовлюється тим, що
зараз від агропромислових підприємств поD
трібно значний ризик у прийнятті рішень і виD
сока адаптивність до постійно мінливих ринкоD
вих умов. Управлінські структури повинні сприD
яти постійному припливу ідей, інноваційних
пропозицій, створенню атмосфери творчості й
ініціативи в колективі. Більш того, до завданнь
будьDякого підприємця, що працює на ринку,
входить цілеспрямований пошук нововведень;
він повинний для досягнення успіху знати і уміD
ти використовувати принципи, що лежать в осD
нові процесів упровадження нових продуктів,
послуг, технологій і ін.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Грунтовне дослідження різних аспектів
інноваційного розвитку та ефективності інноD
вацій здійснили у своїх працях іноземні вчені:
С. Валдайцев, Л. Водачек, О. Водачкова, П. ЕліD
от, Г. Ковалев, Ю. Морозов, З. Румянцева, Б. СанD
то, А. Стрікленд, Б. Твісс, А. Томпсон, Е. Уткін,
Р. Фатхутдінов, Й. Шумпетер, Ю. Яковець;
вітчизняні науковці: О.І. Амоша, Ю.М. Бажал,
Л.К. Безчасний, В.І. Бойко, А.М. Бузні, В.М. ГеD
єць, М.В. Гладій, В.І. Захарченко, О.В. КрисальD
УДК 336.33:649
МАРКЕТИНГОВА КОНЦЕПЦІЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ У
КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
В. В. Лаврук,
к. е. н., Подільський державний аграрно4технічний університет
Сформульовано загальні принципи вироблення інноваційної політики в аграрній сфері. Визначе4
но основний зміст проблеми маркетингового підходу в агропромисловому виробництві.
General principles of making of innovative policy are formulated in an agrarian sphere. Basic
maintenance of problem of marketing approach is certain in agroindustrial production
ний, В.І. Ландик, І.І. Лукінов, С.М. ПокропивD
ний, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова, М.Г. ЧумаченD
ко, О.М. Шестопаль та інші.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
— сформулювати загальні принципи виробD
лення інноваційної політики в аграрній сфері;
— визначити основний зміст проблеми марD
кетингового підходу в агропромисловому виD
робництві.
РЕЗУЛЬТАТИ
Якщо говорити взагалі, то сам ринок, закони
його розвитку обумовлюють необхідність інноD
ваційного типу мислення. Агропромислові
підприємства, що зневажають інноваційну поліD
тику, неминуче морально застарівають, йдуть на
спад і вибувають з боротьби за споживача. У пеD
ріоди великих змін, яким зараз є етап розвитку
української економіки, спад відбувається значD
но швидше. Як тільки окреме агропромислове
підприємство чи ціла галузь починає "озиратися"
назад, дивитися в минуле, повернутися обличчям
до майбутнього стає надзвичайно важко, а часом
і просто неможливо. Досвід цілих країн показує,
що домогтися великих успіхів можна лише на
шляху свідомої, цілеспрямованої інноваційної і
підприємницької діяльності [3, c. 5].
Не ставлячи перед собою ціль — участь у
дискусії з приводу розходжень і змісту окреD
мих понять в області інноваційного менеджD
менту, погодимося з однією з існуючих позицій,
відповідно до якої поняття "нововведення" є
ЕКОНОМІКА АПК
¹ 3, ëþòèé 2009 ð.
Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ 21847
5
українським варіантом англійського слова
innovation. Буквальний переклад з англійськоD
го означає "уведення новацій" чи в нашому роD
зумінні цього слова "уведення нововведень" [2,
c. 88]. Під нововведенням розуміється новий
порядок, новий звичай, новий метод, винахід,
нове явище. Українське словосполучення "ноD
вовведення" у буквальному значенні "уведенD
ня нового" означає процес використання новоD
введення. Таким чином, з моменту прийняття
до поширення нововведення здобуває нову
якість, — стає нововведенням (інновацією).
Процес переходу нововведень у інновації виD
магає витрат різних ресурсів, основними з яких
є інвестиції і час. Тобто в широкому розумінні
слова, інновацією є рентабельне (дохідне) виD
користання нововведень у вигляді нових техD
нологій, видів продукції і послуг, організаційD
ноDтехнічних і соціальноDекономічних рішень
виробничого, фінансового, комерційного, адD
міністративного чи іншого характеру.
Тому можна виділити наступні логічні взаєD
мозв'язки: нововведення формують ринок ноD
вацій, інвестиції — ринок капіталу, новації —
конкурентний ринок нововведень. Ці три основD
них компоненти утворюють сферу інноваційної
діяльності. У свою чергу, період часу від зародD
ження ідеї, створення і поширення нововведенD
ня і до його використання прийнято називати
життєвим циклом інновації. З урахуванням поD
слідовності проведення робіт життєвий цикл
інновацій розглядається як інноваційний процес.
З усього вищевикладеного можна зробити висD
новок, що інноваційна політика являє собою симD
біоз наукових досліджень, досягнень у науковій і
виробничій сферах, управлінських рішень по їх
упровадженню, обмежень, зв'язаних із ресурсаD
ми цілей розвитку і маркетингової діяльності як
основної координуючої ланки в її здійсненні.
Помилковим можна вважати думку, що інD
новаційна діяльність, як і підприємницька діD
яльність узагалі, лежить в сфері вільної творD
чості і носить стихійний характер. Ця діяльність
повинна бути організованою, інакше вона може
закінчитися повним провалом. Це значить, що
будьDякі інновації і зв'язані з ними тимчасові
параметри повинні бути визначені і чітко поясD
нені. Потрібно також складати план проведенD
ня інноваційних заходів із розбивкою на конкD
ретні завдання. Наявність такого плану дає
можливість розрахувати фінансові ресурси,
необхідні для проведення того чи іншого інноD
ваційного рішення, визначити потребу в людсьD
ких ресурсах, їхній якості і кваліфікації. Але
план перетвориться в ефективне управління до
інноваційних дій у тому випадку, якщо в
підприємця буде чітко визначена відповідна
інноваційна політика.
Інноваційна політика — це підсумок інноD
ваційних ідей підприємця. Подібні ідеї є індиD
каторами змін, що або відбулися, або відбуD
дуться найближчим часом у діяльності підприєD
мця [4, c. 93].
Спонукальними мотивами інноваційних ідей
і здійснення інноваційної політики можуть висD
тупати внутрішні фактори, що знаходяться в рамD
ках агропромислового підприємства, у межах
галузі сільського господарства. Ці джерела є наD
очними для людей, що працюють на даному
підприємстві чи в даній галузі. Велика роль
зовнішніх факторів інновацій, походження яких
поза агропромисловим підприємством чи даної
галузі. Границі між цими двома групами факторів
розмиті; більш того, ці джерела інноваційних ідей
найчастіше перекривають один одного [1, c. 81].
Але все рівно, кожний зі спонукальних моD
тивів здійснення інноваційної політики має
власну характеристику. Сукупний розгляд
факторів зовнішнього і внутрішнього середоD
вищ інноваційної діяльності дозволяють сфорD
мулювати загальні принципи вироблення інноD
ваційної політики.
1. Цілеспрямовані інновації починаються з анаD
лізу можливостей підприємця: насамперед, аналD
ізуються джерела інноваційних можливостей.
2. Інноваційна політика вимагає концептуD
альності і сприйнятливості. Це випливає із суD
часного розуміння парадигми, коли імператиD
вом нововведень є необхідність дослідження
ситуацій "на місцях", у глибині подій і одержанD
ня інформації про настрої і побажання потенD
ційних споживачів [1, c. 82].
3. Щоб стати ефективною, інноваційна поD
літика повинна бути простою і цілеспрямоваD
ною. Вона повинна бути підлегла виконанню
тільки однієї задачі: диверсифікованість у цій
справі не доречна. При цьому політика повинD
на проводитися не заради майбутнього, а заD
ради задоволення потреби поточного періоду.
4. Інноваційна політика повинна бути засD
нована на загальних принципах і підходах. У
той же час кожен її варіант носить індивідуальD
ний характер. Із цього погляду ефективна інноD
ваційна політика не може носити універсальD
ного характеру.
5. Інноваційна політика повинна бути поD
літикою, націленою на вихід на лідируючу поD
зицію. Але це не означає, що ціль підприємницьD
кої діяльності — створення "великої справи".
Лідером на ринку можна стати, завоювавши
невеликий його сектор чи нішу, здійснюючи при
цьому невеликий обсяг діяльності.
6. Інноваційна політика повинна визначити
сфері відмовлення, тобто тих напрямів, у яких
підприємницька діяльність не принесе бажаних
результатів, якщо з боку держави, громадських
ЕКОНОМІКА АПК
6
організацій чи об'єднань суб'єктів ринку не
буде надана та чи інша допомога. Інакше кажуD
чи, варто чітко визначити свої цілі і задачі, місце
і роль у системі ринкових відносин із приводу
виробництва, реалізації й організації спожиD
вання конкретного виду продукції.
Зазначені загальні принципи установлюють
взаємозв'язок між розвитком і формуванням інноD
ваційної політики, носять системоутворюючий
характер, установлюють границі інноваційної
діяльності. При цьому вони дозволяють вивчати
одне і теж явище з різних точок зору, вимагаючи
застосування в кожному конкретному випадку
своїх методів дослідження, свого інструментарію.
Так, з переходом економіки України в якісD
но нові ринкові відносини, коли відбувається
рішуче ламання давно сформованих госпоD
дарських структур, поступовий перехід до неD
прямих економічних методів управління і реD
гулювання, переорієнтація виробників і виробD
ничих взаємозв'язків між ними на споживачів,
необхідні свої методи розробки і послідовної
реалізації інноваційної політики.
Суть змін, що сьогодні відбуваються, поляD
гає в тому, що в умовах ринкової економіки взаєD
мини між споживачами і виробниками товарів і
послуг визначаються об'єктивно діючими екоD
номічними законами і механізмами ринку. ЗроD
зуміло, поступовий відхід від диктату виробниD
ка, переорієнтація на споживача, його інтереси
і переваги, можливі лише за умови їхнього ураD
хування в підприємницькій діяльності. У цьому
зв'язку на агропромисловому підприємстві, з
одного боку, повинна існувати чітко організоD
вана система управління, з іншого — структура
управління підприємством, адекватна "форD
мальному" економічному регулюванню і побуD
дована так, щоб забезпечити вироблення
підприємницьких рішень для досягнення цілей
підприємства і створення відповідних механізмів
їхньої реалізації. При цьому інноваційна політиD
ка не повинна будуватися на припущенні, що
майбутнє неодмінно буде краще минулого і її
можна здійснити методами екстраполяції. Тут
важливе місце приділяється аналізу тих тенD
денцій, небезпек, можливостей, а також окреD
мих надзвичайних ситуацій, що здатні змінити
позиції підприємства в конкурентній боротьбі.
Принципи інноваційної політики відбивають
загальні принципи системного підходу до підприєD
мницької поведінки. Тому вивчення головних асD
пектів проблем, зв'язаних з виробленням інноваD
ційних рішень, вимагають застосування двох
підходів: дослідження маркетингових факторів
розвитку агропромислових підприємств і дослідD
ження внутрішнього середовища підприємств.
Фактори, що визначають ці напрями, є взаєD
мозалежними і взаємовпливаючими. Отже, для
вироблення діючої інноваційної політики необD
хідно об'єднати розглянуті напрями в єдине ціле.
Тоді відправною точкою в рішенні цієї проблеD
ми буде всебічне дослідження товарного ринку,
місця на ньому і ролі досліджуваної виробничої
системи. За вихідний береться факт існування
нововведень, а потім вивчається можливість
його застосування групою споживачів.
У результаті буде вирішена головна задача
підприємницької діяльності — забезпечити,
щоб підприємство виробляло види продукції,
що користаються попитом, щоб його товар даD
вав сприятливе рішення про покупку у максиD
мального числа потенційних споживачів на обD
раному сегменті ринку, і ціни на ці товари були
економічно обгрунтовані.
Основним змістом маркетингового підходу
до даної проблеми є вивчення структури товарD
ного ринку, рівня виробництва продукції і поD
слуг, а також прийняття рішень про форми і
методи розвитку конкурентного середовища на
даному ринку. У розгорнутому вигляді досліD
дження передбачає:
— вивчення і встановлення кількісних і якісD
них характеристик ринку продукції агропромисD
лового підприємства і його сегментів, а саме:
об'єктів ринку, тобто товару; параметрів ринку,
у тому числі суб'єктів ринку (продавців і покупців
товару), продуктових границь, обсягу товарних
ресурсів ринку й окремих його сегментів;
— визначення частки кожного агропромисD
лового підприємства на ринку для встановленD
ня рівня конкуренції у виробництві продукції
за окремими її видами;
— аналіз умов діяльності агропромислових
підприємств на ринку і ситуації сформованої
на ньому, а саме: оцінка науковоDтехнічного
потенціалу підприємства з погляду економії
ресурсів, оцінка сильних і слабких сторін
підприємства з урахуванням запитів спожиD
вачів, рівня конкуренції, ступеня впровадженD
ня досягнень науки і техніки;
— вироблення на основі аналізу умов діяльD
ності агропромислових підприємств рекоменD
дацій про зміну структури виробництва проD
дукції, про його товарну політику.
Реалізація зазначених цілей і задач дозволить
виявити резерви ринку, визначити можливості
його розширення за рахунок товарів і послуг, що
потрібні споживачам, але підприємствамиDсуD
б'єктами даного ринку не випускаються.
Вивчення внутрішнього середовища підприD
ємств і його організаційної поведінки передбачає,
у першу чергу, оцінку ступеня впливу галузевих і
виробничих факторів на розвиток того чи іншоD
го підприємства. Т. Робертсон і Г. Гатіньон серед
галузевих факторів виділяють однорідність гаD
лузі, твердість конкуренції, невизначеність попиD
ЕКОНОМІКА АПК
¹ 3, ëþòèé 2009 ð.
Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ 21847
7
ту, рівень професійної підготовки кадрів й ін., а
серед виробничих факторів чи факторів пропоD
зиції — структурні виробничі і ринкові фактори
[6, с. 175—185]. Тобто у даному випадку (а цієї
думки дотримуються більшість економістівDтеоD
ретиків і практиків) між двома підходами не проD
водиться чіткої грані — ринковий і організаційD
ний підходи багато в чому подібні між собою.
Таким чином, бажання прийняти оптимальD
не інноваційне рішення вимагає визначення тих
сегментів ринку, на які спрямована діяльність
підприємця. У ринковому середовищі, що швидD
ко змінюється, агропромислове підприємство
повинне постійно оцінювати структуру своєї
діяльності, приймаючи рішення про зменшення
виробництва одних видів сільськогосподарської
продукції і збільшення інших видів. Ці рішення
украй важливі для виживання підприємства і поD
винні грунтуватися на характерних потребах і
перевагах клієнтів, що складають даний сегмент
ринку. Необхідний детальний аналіз і повне усD
відомлення всіх цілей, із якими споживач здоD
буває даний вид продукції, і наскільки ця проD
дукція відповідає його цілям. На підставі цього
аналізу визначаються можливості подальшого
випуску уже виробленої продукції, необхідність
розширення її виробництва.
Звідси випливає, що основними елементами
інноваційного рішення є:
1. Проведення робіт, зв'язаних з удосконаD
ленням існуючої організації і технології виробD
ництва продукції, створенням визначеної техD
нологічної бази, що дозволяє в майбутньому
значно гнучкіше, швидше, а отже, і ефективніD
ше реагувати на нововведення, запити і потреD
би ринку.
2. Гнучкість виробництва є передумовою диD
версифікованості продукції, що випускається,
здійснення визначеної діяльності, зв'язаної з
підвищенням якості продукції, розширення її
виробництва. У цьому зв'язку необхідно сфорD
мувати підходи по визначенню позиції підприєD
мця на ринку і напрямів його діяльності. ЗазнаD
чені підходи змінюють співвідношення витрат на
виробництво продукції. У цьому зв'язку необхD
ідно обгрунтувати розмір витрат на виробництD
во і випуск продукції й обслуговування спожиD
вачів, вивчення, розробку, технічну підготовку
виробництва, одержання інформації про коD
н'юнктуру ринку, маркетинг, сервіс.
3. Зростання ролі людського фактора, стиD
мулювання мотивації до праці. Цей елемент
інноваційних рішень дозволить виробити принD
ципи управління персоналом агропромисловоD
го підприємства, спрямовані на створення і
зміцнення довірчих і ділових відносин усередині
підприємства. У результаті зміниться якість перD
соналу, тобто відношення колективу до нововвеD
день; професійна кваліфікація і майстерність,
уміння вирішувати інноваційні проблеми, мотиD
вація участі в інноваційній діяльності.
4. Прогнозування, у тому числі вироблення
програмного підходу для прийняття інноваційних
рішень з метою обгрунтування й організаційноD
го супроводу пропонованої на перспективу конD
цепції організації агропромислового виробницD
тва. Прогнози і цільові комплексні програми поD
винні складатися з переліку типових дій, жорстD
ко ув'язаних з підсумками моніторингу інновацій.
Інноваційні рішення торкаються, таким чиD
ном, усіх функцій агропромислового підприємD
ства, своєрідний "діалог" між якими організує
маркетинг. У процесі прийняття інноваційних
рішень маркетинг як функція підприємницької
діяльності сприяє підтримці балансу економічD
них зв'язків у агропромисловому виробництві
відповідно до бажань і попиту споживачів.
ВИСНОВКИ
Виходячи з викладеного, важливим є досD
лідження маркетингових підходів до формуD
вання діючої інноваційної політики як системи
управлінської, економічної, організаційної і
науковоDтехнічної діяльності, що забезпечує
досягнення і підтримку визначеного бажаного
рівня виробництва, а також заходів, спрямоваD
них на розвиток і впровадження технічних ноD
вовведень у виробництво відповідно до вимог
споживачів і ринку.
Література:
1. Вачевський М.В. Економічна ефективність
раціоналізації і винахідництва в сучасних умоD
вах господарювання // Актуальні проблеми
економіки. — 2002. — № 12. — С. 80—89.
2. Гайдуцький А.П. До питання оцінки інвеD
стиційної привабливості аграрного сектора
економіки // Економіка АПК. — 2002. — № 4.
— С. 87—89.
3. Геєць В. ІнновативноDінноваційний шлях
розвитку — модернізаційний проект розвитку
української економіки і суспільства початку
ХХ століття // Банківська справа. — 2003. —
№4 (52). — С. 4—32.
4. Дацій О.І. Активізація інноваційної діяльD
ності агропромислових підприємств // ДержаD
ва та регіони. Серія: Економіка та підприємницD
тво. — 2004. — № 4. — С. 92—97.
5. Нововведение в процессе производства /
Г.Л. Таукач, А.П. Галена, Н.А. Лифинцев и др.;
Под общ. ред. Г.Л.Таукача, А.П.Галена. — К.:
Техника, 1990. — 234 с.
6. Робертсон Т., Гатиньон Г. Новая техноD
логия и организационные структуры: Сокр.
пер. с англ. — М.: Экономика, 1990. — 269 с.
Стаття надійшла до редакції 16 січня 2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5884 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0002 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:42:44Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лаврук, В.В. 2010-02-09T13:19:04Z 2010-02-09T13:19:04Z 2009 Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі / В.В. Лаврук // Агросвіт. — 2009. — № 3. — С. 4-7. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. ХХХХ-0002 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5884 336.33:649 Сформульовано загальні принципи вироблення інноваційної політики в аграрній сфері. Визначено основний зміст проблеми маркетингового підходу в агропромисловому виробництві. General principles of making of innovative policy are formulated in an agrarian sphere. Basic maintenance of problem of marketing approach is certain in agroindustrial production. uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України Економіка АПК Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі Article published earlier |
| spellingShingle | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі Лаврук, В.В. Економіка АПК |
| title | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі |
| title_full | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі |
| title_fullStr | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі |
| title_full_unstemmed | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі |
| title_short | Маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі |
| title_sort | маркетингова концепція інноваційної політики агропромислового розвитку у конкурентному середовищі |
| topic | Економіка АПК |
| topic_facet | Економіка АПК |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5884 |
| work_keys_str_mv | AT lavrukvv marketingovakoncepcíâínnovacíinoípolítikiagropromislovogorozvitkuukonkurentnomuseredoviŝí |