Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики
Визначено методологічні аспекти регіональних досліджень економічної сфери територіальних суспільних систем. Обгрунтовано концептуальні підходи до її реформування. The methodological aspects of regional researches of economic sphere of the territorial public systems are certain. Conceptual approaches...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5885 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики / В.В. Комірна // Агросвіт. — 2009. — № 3. — С. 8-11. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603971420717056 |
|---|---|
| author | Комірна, В.В. |
| author_facet | Комірна, В.В. |
| citation_txt | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики / В.В. Комірна // Агросвіт. — 2009. — № 3. — С. 8-11. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Визначено методологічні аспекти регіональних досліджень економічної сфери територіальних суспільних систем. Обгрунтовано концептуальні підходи до її реформування.
The methodological aspects of regional researches of economic sphere of the territorial public systems are certain. Conceptual approaches are grounded to its reformation.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:50:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОНОМІКА АПК
8
ВСТУП
Проблеми формування соціальної політики та
механізму її реалізації у регіоні обумовлені новіD
тніми трансформаційними, соціалізаційними,
ефективізаційними процесами в соціальній екоD
номіці, у системі територіального управління.
Адже інформаційна ера з надзвичайною швидкіD
стю втягує у вир суспільного життя усе нові види
людської діяльності. Вони поDрізному виявляютьD
ся в умовах специфіки оточуючого середовища,
визначають особливості нового поділу праці й
способу задоволення соціальних потреб мешD
канців окремих територіальних суспільних сисD
тем. В Україні із запровадженням філософії соцD
іально орієнтованої ринкової економіки та проD
голошенням евроінтеграційного курсу реформ ці
процеси детермінують вибір моделей регіональD
ної соціальної політики, впливають на поведінку
її суб'єктів, відтак вимагають грунтовного виD
вчення.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
В Україні інтерес економічної наукової думD
ки до проблем аналізу соціальної політики носить
інтегральний характер. Свідченням цьому є праці
провідних учених, в яких піднімаються питання,
в т.ч. соціальної тематики (Д. Богиня, В. Геєць, О.
Грішнова, Б. Данилишин, О. Кілієвич, І. КравченD
ко, О. Кучеренко, Е. Лібанова, М. Логунова, І.
Лукінов, О. Макарова, В. Онікієнко, С. ПирожD
ков, А. Пойченко, В. Романов, Ю. Саєнко, В. ТерD
тичка, М. Чумаченко, А. Чухно, В. Шахов). РегіоD
нальні дослідження феномену політики, у яких у
різній мірі знаходять відображення соціальні асD
пекти, пов'язані з іменами О. Амоші, С. Бандура,
П. Беленького, Є. Бойка, С. Вовканича, М. ДолішD
нього, С. Дорогунцова, Ф. Заставного, С. Злупка,
М. Козоріз, О. Кузьміна, В. Куценко та ін.
УДК 330.3
ГЕОСФЕРНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА
ОСНОВА РОЗВИТКУ ДОСЛІДЖЕНЬ
РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПОЛІТИКИ
В. В. Комірна,
к. е. н., докторант, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
Визначено методологічні аспекти регіональних досліджень економічної сфери територіальних
суспільних систем. Обгрунтовано концептуальні підходи до її реформування.
The methodological aspects of regional researches of economic sphere of the territorial public systems
are certain. Conceptual approaches are grounded to its reformation.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
— окреслити методологічні аспекти регіоD
нальних досліджень економічної сфери територD
іальних суспільних систем;
— визначити концептуальні підходи до її реD
формування.
РЕЗУЛЬТАТИ
У регіональній економіці використання геоD
сферного підходу пов'язане з дослідженнями соцD
іальних явищ та процесів, що обумовлені дією факD
торів місця (розміщення виробництва та розселенD
ня, розвитку економіки окремих регіонів, динаміки
міжрегіональних соціальноDекономічних зв'язків,
факторів відтворення регіональних суспільних сисD
тем, конструювання моделей їх компенсації, житD
тєзабезпечення, трансформації). Гносеологічні межі
використання цього підходу пов'язані з проблемою
субординації понять "простору" та "території",
котрі авторами часто просто ототожнюються. Така
практика піддається справедливій критиці, оскільD
ки територія є лише одним з елементів простору (поD
ряд з акваторією та аероторією), має значно вужD
чий спектр хорологічних вимірів, а отже — менші
шанси оптимізації моделей розвитку людських взаєD
мовідносин. Так, за Е. Алаєвим територія — це "обD
межена частина твердої поверхні Землі з притаманD
ними для неї природними та антропогенними власD
тивостями і ресурсами, яка характеризується проD
тяжністю (площею) як особливим видом "простоD
рового" ресурсу, географічним положенням та
іншими властивостями, що є об'єктом конкретної
діяльності або дослідження" [1, с. 20]. Різноманіття
соціальноDекономічних явищ та процесів, що проD
тікають в межах конкретного місця, дають змогу
говорити про "насичену територію, яка вміщує мноD
жину об'єктів і зв'язків між ними: населені пункти,
промислові підприємства, господарсько освоєні і
рекреаційні площі, транспортні і інженерні мережі
ЕКОНОМІКА АПК
¹ 3, ëþòèé 2009 ð.
Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ 21847
9
і ін." [3, c. 5]. Це відповідно ставить потребу визнаD
чення топологічної ознаки поділу території. Дане
питання є надзвичайно дискусійним у регіональній
економіці. В одних випадках вчені оперують понятD
тям району — таксономічної одиниці в системі теD
риторіального поділу, що виділена за сукупністю
певних взаємопов'язаних ознак, в інших — регіону,
територіально стійких утворень більш значних
розмірів, котрі не завжди співпадають з таксономіD
чною одиницею існуючого територіального поділу.
В дискусіях, що ведуться понині на предмет суборD
динації цих понять, окреслилося дванадцять різних
підходів до визначення змісту поняття "регіон" [4,
c. 179—185]. Під регіоном розуміється територія з
більшDменш однорідними природними умовами та
характерною спрямованістю факторів розвитку теD
риторіальних суспільних систем (ТСС). З одного
боку, це частина території, що наділена спільністю
природних, соціальноDекономічних, національноD
культурних, історичних і інших ресурсів та умов
формування, реалізації та розвитку соціальноDекоD
номічного, етноDгенетичного, культурного потенцD
іалу (джерела розвитку суспільних відносин); з
іншого — господарююча підсистема системи вищоD
го порядку, яка органічно поєднує сукупність лоD
калізованих у межах певної території видів людсьD
кої діяльності, вирізняється специфікою госпоD
дарського механізму забезпечення конкурентоспроD
можності продукції; водночас — це соціокультурна
підсистема, котра виділяється в певних територіальD
них межах зDпоміж інших підсистем системи вищоD
го рівня набором функцій, цілями та завданнями з
приводу відтворення суспільних відносин. У нашоD
му випадку важливо пам'ятати, що в епіцентрі таD
ких відносин є людина з різноманітними потребами
і способами реалізації соціальноDекономічної активD
ності. Все, що її оточує (середовище життєдіяльD
ності, принципи, форми, методи організації сусD
пільних відносин), стає засобом досягнення генеD
ральної соціальної мети — забезпечення добробуD
ту населення. Не продуктивні сили і їх елемент —
людина в системі виробництва, а виробництво заD
ради добробуту людини визначають ідеологію полD
ітики соціальної держави, теорію та практику її реD
гіонального соціального управління. З появою інноD
ваційних факторів розвитку ТСС виникає неD
обхідність опрацювання інституційних ознак териD
торіального поділу суспільства і їх впливу на форD
мування соціальної політики від індивіда до сім'ї,
групи, організації (фірма, підприємство, установа і
т. п.), соціального інституту (право, освіта, релігія і
т. п.), територіальної спільноти (село, місто, область,
держава), світового співтовариства (світова систеD
ма) [9, с. 18].
Інша річ, коли мова йде про дійсно геопростоD
рові аспекти вивчення вказаних процесів. Сучасні
технології збору та накопичення інформації, знань
— особливо важливих ресурсів економіки, — яскD
раве свідчення можливостей розвитку геосферноD
го підходу в економіці. Поняття простору все частD
іше починає сприйматися як середовище багатомаD
нітного об'ємного конструювання місць реалізації
соціальноDекономічних зв'язків, відтак і цілей соD
ціального розвитку суспільства. Ці зв'язки, процеD
си, цілі формують системні єдності, котрі, нашароD
вуючись одне на друге, можуть виконувати різні
соціальноDекономічні функції. Нині на це вказує
розвиток послуг інтернетDекономіки, віртуальної
економіки (венчурне підприємництво без інновацій;
медичне, освітнє, пенсійне страхування, при якому
економічна діяльність здійснюється без надання
реальних послуг; резервування коштів на доброD
чинність без надання соціальної допомоги тощо).
Застосування геосферного підходу до реD
гіональних досліджень соціальної політики детерD
мінується специфікою розвитку самого об'єкта реD
гіональної економіки [4, с. 180; 5, с. 73; 6, с. 33]. Не
вдаючись в дискусію з цього приводу, ми притриD
муємося позиції вчених, котрі пропонують розгляD
дати у цій якості територіальні суспільні системи
(ТСС) — фрагмент реальності, а точніше частину
суспільства, що функціонує на певній території,
оконтурену політикоDадміністративними границяD
ми з системоформуючим центром [5, с. 9]. Кожна
ТСС є формою спільної тісно переплетеної політичD
ної, економічної та соціальної та іншої діяльності
людей, розмежовувати які можна тільки умовно.
Разом з тим з метою гармонізації їх розвитку, визD
начення способів покращення виконання специфіD
чних функцій, постає необхідність зосередження
уваги на кожній з них зокрема. Окрему нішу серед
них займають соціальні ТСС (соціальноDдемогD
рафічні, соціальноDтрудові, соціальноDспоживчі,
соціальноDкультурні, соціальноDекістичні та ін.). ВиD
ділення цих систем обумовлено геопросторовою
специфікою вияву місця соціальних явищ та проD
цесів, що їх формують, характером виконання соцD
іальних (неекономічних) функцій. Методологічні
засади їх аналізу вимагають конкретизації понять
"регіональне соціальне явище", "регіональна соD
ціальна подія", "регіональний соціальний процес".
Так, під регіональним соціальним явищем розуD
міють те, що виділяється завдяки територіальній
формі вияву соціальної взаємодії елементів ТСС (у
філософії — все, що сприймається чуттєво, "річDвD
собі" [9, c. 54]). Це поняття слід відрізняти від регіоD
нальної соціальної події — дійового, діяльнісного
відношення одного елемента ТСС до іншого. Вона
має сенс лише тоді, коли фіксується свідомістю субD
'єкта і стає предметом теоретичного аналізу. ДалеD
ко не всі регіональні соціальні події стають регіоD
нальними соціальними явищами. Так, соціальна ідея
чи теоретична система не стане регіональним соцD
іальним явищем доти, доки вона не увійде в соціальD
не життя ТСС. Тобто під регіональною соціальною
подією розуміють все те, що не просто відбувається
з окремою людиною в конкретному місці, але має
значення для зміни загального стану досліджуваної
ТСС у часі. В теоретикоDприкладних цілях регіоD
нальні соціальні події поділяють на повторні та неD
повторні (залежно від кількості разів, що відбуваD
ються в житті однієї й тієї ж ТСС), сумісні та неD
ЕКОНОМІКА АПК
10
сумісні (залежно від можливості одночасної появи
в житті однієї і тієї ж ТСС).
Регіональні соціальні явища і події є елементаD
ми того чи іншого регіонального соціального проD
цесу — "будьDякого виду руху, модифікації, трансD
формації, чергування чи "еволюції", іншими словаD
ми, будьDякої зміни даного об'єкта, який вивчаєтьD
ся протягом певного часу, будь то зміна його місця
в просторі чи модифікація його кількісних та якісD
них характеристик" [7, с. 53] під дією геопростороD
вих факторів. Регіональні соціальні явища і події
можуть бути елементами одного і того ж регіональD
ного соціального процесу. Це відбувається за умоD
ви, коли їх сукупність має певну цілісність і спрямоD
ваність, призводить до зміни стану соціальних відноD
син ТСС. Оскільки регіональний соціальний процес
— це зміна енергетичного потенціалу об'єкта,
інформаційної сутності, внутрішніх синергічних
зв'язків, то у випадку ТСС він є результатом взаємD
ної геопросторової обумовленості соціальних явищ
та подій. Одні події позитивно впливають на динамD
іку, розвиток регіонального соціального процесу,
інші — викликають його стагнацію, розрив, ще інші
— призводять до зміни структури ТСС (конструкD
тивні й руйнаційні, інтеграційні й конфронтаційні,
антагоністичні та неантагоністичні тощо).
Регіональні соціальні процеси є різних типів,
форм, видів, їх можна класифікувати за різними
ознаками. Так, типологія соціальних змін ТСС пеD
редбачає поділ регіональних соціальних процесів
за напрямом змін — регрес, занепад (малі та маргD
інальні зміни), прогрес (всезагальні еволюційні та
революційні зміни); за часовим горизонтом змін —
короткоD, середньоD, довгострокові; за рівнем змін
— індивід, група, організація, інститут, ТСС. Щодо
форм регіональних соціальних процесів, то у регіD
ональній науці їх поділяють на лінійні, циклічні, хаD
отичні. Видове різноманіття ознак регіональних
соціальних процесів корелює із надзвичайно шиD
роким спектром задач, котрі виникають в теорії та
практиці територіального управління.
Так, наприклад, за змістом структурних зв'язD
ків між елементами ТСС умовно виділяються соцD
іальні процеси енергетичноDречовинні (виробничі,
структурноDфункціональні), комунікативноDінфорD
маційні (людське спілкування та форми передачі
повідомлень, форми існування свідомості); культуD
рологічні, змішані (цінності, менталітет, уподобанD
ня, норми, вірування). За генезисом умов подоланD
ня простору — територіальної диференціації (поD
ділу регіонального явища) та територіальної інтегD
рації (об'єднання регіонального явища). За значенD
ням для розвитку ТСС: позитивні (сприяють форD
муванню позитивних тенденцій соціального розвитD
ку ТСС) та негативні (суперечать інтересам особисD
тості в рамках моральноDетичних норм чи призвоD
дять до деградації ТСС чи певної соціальної групи
та особи) та ін. Поняття регіонального соціального
процесу слід відрізняти від поняття регіонального
соціального функціонування, яке, на відміну він ньоD
го, не розвивається і не прогресує.
Усі регіональні соціальні явища, події, процеD
си є елементами ТСС. Наявність різного роду
зв'язків між ними (функціональних, структурних)
свідчить про складну організацію цих систем.
Кожна ТСС виконує певні функцій. Функції ТСС
можна поділяти за сферою дії — на зовнішні (переD
творюючі, споживчі, адаптивні) та внутрішні (націлюD
ючі, розпорядчі, координаційні, субординаційні, конD
трольні); динамікою — активні, пасивні [8, с. 64]. ВиD
конання функцій безпосередньо залежить від принD
ципів організації ТСС, зокрема від: дотримання виD
мог сумісності елементів (включаючи основні три
види сумісності — індивідуальна ідейноDцільова
сумісність цілей, норм, критеріїв, оцінок з груповою;
кваліфікаційноDдіяльнісна сумісність членів групи;
соціальноDпсихологічна сумісність норм і інтересів);
актуалізації функцій (показує процес переходу
функції з потенціального в активний стан, який може
здійснюватися двома шляхами — адаптації та актуаD
лізації нових функцій); нейтралізації дисфункцій
(вказує направленість регуляції та розвитку ТСС, а
також підтримки її в рівноважному стані — суть —
ліквідація напруги, конфліктів); зосередження
функцій (означає свідому координацію та субордиD
націю функцій [2, с. 96] — шляхом побудови дискD
риптивного дерева цілей і функцій, що відображає
реальну діяльність кожного елемента ТСС, з метою
усунення нерівномірності навантажень); лабілізації
функцій (принцип організаційної динамічності —
вказує на співвідношення функціональноDструктурD
ної рухомості та стійкості ТСС. При порівняннях
двох ТСС більш організованою буде та, у котрої
функції елементів будуть повніше актуалізовані і зоD
середжені на виконанні головної функції). ДослідD
ження принципів організації ТСС, рівня виконання
ними основних функцій є обов'язковою складовою
системного підходу до моделювання РСП.
У результаті соціальність ТСС, яка аналізуєтьD
ся з використання діяльнісного та комунікативноD
го підходів, може поDрізному оцінюватися при моD
делюванні РСП, розробці механізмів її реалізації.
Це залежить від того, які види ресурсів закладаD
ються в модель, на які функції ТСС робиться особD
лива ставка в регіональному стратегічному менедD
жменті. Так, при діяльнісному підході ключовими
функціями ТСС є функція місця (ареалу), яка
відображає ступінь територіальної концентрації
взаємозв'язків людини (підприємництва), природи,
капіталу, інформації, та функція часу (відстані),
котра відображає швидкість поділу видів людської
діяльності (ознака загального механізму регіональD
ного відтворення). При комунікативному підході
ключовими функціями ТСС є функція вербальної
комунікації (мови, письма), яка відображає засіб
передачі та збереження інформації ТСС та функD
ція невербальної комунікації (символів, міміки,
жестів, мови тіла), що відображає засіб передачі поD
відомлень у культурному середовищі ТСС.
Відповідно до підходу окреслюється специфіD
ка використання позиційних властивостей соцD
іальності ТСС. Так, при діяльнісному підході мова
ЕКОНОМІКА АПК
¹ 3, ëþòèé 2009 ð.
Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ 21847
11
йтиме про ознаки місця (зв'язаність, комD
пактність, центральність, диференційованість,
конфігурація, форма, орієнтація, гомогенність,
гетерогенність) та часу (тривалість, неповторюD
ваність, незворотність) протікання соціальних
процесів. При комунікативному — про функціоD
нальноDтехнологічні ознаки комунікації — іденD
тифікативна, експресивна, імпресивна (апелятивD
на, конактивна або прагматична), гносеологічна
(акумулятивна, або пізнавальноDвідображальна),
мислетворча, естетична, культуроносна, нормаD
тивна (денотативна, когнітивна, репрезентативна,
референтна, інформативна).
Концепція соціальності є важливим орієнтиром
розвитку економічних досліджень РСП. Вона заD
безпечує зв'язок даної науки з іншими природниD
чими та суспільними науками. На її грунті можна
вести мову про впорядкування методологічного
забезпечення економічного аналізу та прогнозу
соціальних явищ та процесів в контексті розвитку:
— соціальної економіки регіону як специD
фічної галузі господарювання (державноDуправліD
нської, наукової, навчальної, трудової та госпоD
дарської діяльності), предметом якої є людина з
її потребами, розвиток соціальноDтрудової, соціD
альноDкультурної сфери, інфраструктурного заD
безпечення, вклад регіону в соціальноDекономічD
ний розвиток країни;
— соціальної політики регіону як специфічної
сфери людської діяльності, яка пов'язана з влаD
дою і спрямована на впорядкування суспільних
відносин, розвитку та територіальної організації
відповідних інститутів суспільства на засадах
норм конституційного та муніципального права.
Завдання регіональної соціальної політики (РСП)
у цьому випадку — відображати й формувати стаD
тусний вияв соціальних відносин. Даний концепD
туальний підхід до розуміння соціальних відноD
син знайшов відображення в розвитку теоретикоD
методологічного забезпечення соціальної політиD
ки в Україні. Він диктує гостру потребу системаD
тизації відповідних економічних оцінок РСП,
формування цілісної системи економічного виміD
ру відповідних соціальних явищ та процесів;
— соціальної філософії регіону як складової
суспільного життя, яка відображає специфічний
територіально обумовлений спосіб існування люD
дей, відтворення їх буття, що складається з сукупD
ності соціальних стосунків й зв'язків на шляху
задоволення матеріальних та духовних потреб
(середовища життєдіяльності) населення.
Звертаючи увагу на теоретикоDметодологічне та
методичне забезпечення аналізу соцієтальних взаєD
модій ТСС, можна дійти висновку про гостру потреD
бу розвитку подібних досліджень. Певним внеском у
цю справу є розробка поняття регіонуDсоціуму, під
яким пропонується розуміти діяльне спілкування
людей (соціальних верств, груп), що живуть на певній
території, ідентифікують себе через внутрішню
сумісність як цілісне системне утворення (психоD
інформаційноDенергетичний тип взаємодії), формуD
ють і реалізовують свій потенціал у різних видах
діяльності відповідно до специфіки поділу праці
(діяльнісних тип репродуктивної, економічної, соцD
іальноDкультурної, екістикоDпоселенської взаємодії)
та визнання норм конституційного і муніципальноD
го права (правовий тип взаємодії).
ВИСНОВКИ
Таким чином, важливою методологічною переD
думовою організації регіональних досліджень соцD
іальної політики виступають як концепція соціальD
ності, так і геосферний, геопросторовий (хорологіD
чний) підхід. У першому випадку забезпечується
можливість отримання повної уяви про законоD
мірності та особливості соціальноDекономічної
організації соціальної сфери територіальних суспD
ільних систем, у другому — організації та розвитку
цієї сфери в умовах конкретного місця. Геосферний,
геопросторовий підхід у сукупності з концепцією
соціальності — дві ланки в єдиному ланцюгу міждисD
циплінарних передумов розвитку регіональних досD
ліджень соціальної політики. Окремою ланкою є
економічне моделювання соціальних процесів в умоD
вах окремих територіальних суспільних систем.
Література:
1. Алаев Э.Б. СоциальноDэкономическая геоD
графия: ПонятийноDтерминологический словарь.
— М.: Мысль, 1983. — 63 с.
2. Андрущенко А.П., Михальченко М.І. СучасD
на соціальна філософія: Курс лекцій. — К.: ГенеD
за, 1996. — C. 95—97.
3. Гончарук Л.Я. Ефективність соціальної полD
ітики в умовах ринкових перетворень: проблеми
соціалізації економічного розвитку: Автореф.
дис. канд. екон. наук (08.09.01). — Львів: ІРД НАН
України. — 2001. — 16 с.
4. Денисов Ю., Савельєв Л., Шевчук Л. РеD
гіональний дискурс: сутність, еволюція, сучасні
уявлення // Регіональна економіка. — 2003. —
№1. — С. 179—185.
5. Джаман В.О. Регіональні системи розселенD
ня: демографічні аспекти. — Чернівці: Рута, 2003.
— 392 с.
6. Паламарчук А.М. Общественные территориD
альные системы (логикоDматематическое моделиD
рование). — К.: Наук. думка, 1992. — 271 с.
7. СоціальноDекономічні дослідження в переD
хідний період. Регіональна політика в Україні:
сучасні форми та методи реалізації (Зб. наук. пр.).
Вип. № 2(52) / НАНУ. ІРД. Редкол.: М.І.Долішній
і ін. — Львів, 2005. — 629 с.
8. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология
и методы социологических исследований: Учеб.
пособие. — К.: МАУП, 2000. — 304 с.
9. Філософія політики: Короткий енцикл.
словник / Авт.Dупоряд.: Андрущенко В.П. та ін. —
К.: Знання України, 2002. — 670 с.
Стаття надійшла до редакції 09 січня 2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5885 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0002 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:50:18Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Комірна, В.В. 2010-02-09T13:19:53Z 2010-02-09T13:19:53Z 2009 Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики / В.В. Комірна // Агросвіт. — 2009. — № 3. — С. 8-11. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. ХХХХ-0002 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5885 330.3 Визначено методологічні аспекти регіональних досліджень економічної сфери територіальних суспільних систем. Обгрунтовано концептуальні підходи до її реформування. The methodological aspects of regional researches of economic sphere of the territorial public systems are certain. Conceptual approaches are grounded to its reformation. uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України Економіка АПК Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики Article published earlier |
| spellingShingle | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики Комірна, В.В. Економіка АПК |
| title | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики |
| title_full | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики |
| title_fullStr | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики |
| title_full_unstemmed | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики |
| title_short | Геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики |
| title_sort | геосферний підхід як методологічна основа розвитку досліджень регіональної економіки та політики |
| topic | Економіка АПК |
| topic_facet | Економіка АПК |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5885 |
| work_keys_str_mv | AT komírnavv geosferniipídhídâkmetodologíčnaosnovarozvitkudoslídženʹregíonalʹnoíekonomíkitapolítiki |