Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії
На основі аналізу результатів лабораторних досліджень у 87 хворих
 встановлено комплекс початкових діагностичних ознак волосистоклітинної
 лейкемії (ВКЛ). Встановлено діагностичне значення наявності лімфоцитів з
 характерною морфологією — волосистих клітин (ВК) у периферичній...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , , , , , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58975 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії / О.О. Шалай, Я.І. Виговська, З.В. Масляк, А.А. Мазурок, Г.Б. Лебедь, О.М. Цяпка, Н.В. Пеленьо, О.В. Зотова, А.С. Лук’янова, М.О. Вальчук, О.Я. Виговська, В.Є. Логінський // Онкологія. — 2011. — Т.13, № 3. — С. 203-208. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860159566950432768 |
|---|---|
| author | Шалай, О.О. Виговська, Я.І. Масляк, З.В. Мазурок, А.А. Лебедь, Г.Б. Цяпка, О.М. Пеленьо, Н.В. Зотова, О.В. Лук’янова, А.С. Вальчук, М.О. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. |
| author_facet | Шалай, О.О. Виговська, Я.І. Масляк, З.В. Мазурок, А.А. Лебедь, Г.Б. Цяпка, О.М. Пеленьо, Н.В. Зотова, О.В. Лук’янова, А.С. Вальчук, М.О. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. |
| citation_txt | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії / О.О. Шалай, Я.І. Виговська, З.В. Масляк, А.А. Мазурок, Г.Б. Лебедь, О.М. Цяпка, Н.В. Пеленьо, О.В. Зотова, А.С. Лук’янова, М.О. Вальчук, О.Я. Виговська, В.Є. Логінський // Онкологія. — 2011. — Т.13, № 3. — С. 203-208. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Онкологія |
| description | На основі аналізу результатів лабораторних досліджень у 87 хворих
встановлено комплекс початкових діагностичних ознак волосистоклітинної
лейкемії (ВКЛ). Встановлено діагностичне значення наявності лімфоцитів з
характерною морфологією — волосистих клітин (ВК) у периферичній крові
та/або кістковому мозку, гемоцитопенії (у 78,6% хворих), результатів
цитологічного і гістологічного дослідження кісткового мозку (інфільтрація
ВК, ретикуліновий фіброз), активності тартратрезистентної кислої
фосфатази у лімфоцитах, імунофенотипової характеристики пухлинних
лімфоцитів (pan-B+, CD23−, CD5−, CD10−, CD25+, CD11c+, CD103+). До-
датковим діагностичним критерієм є високий рівень експресії на ВК ан-
тигену Томсена — Фріденрайха, який виявляється за допомогою лекти-
ну арахісу (PNA). Відсутні чіткі відмінності лабораторних ознак ВКЛ у
пацієнтів молодшого (≤40 років) і старшого (>40 років) віку. Ключові слова:
волосистоклітинна лейкемія,
діагностичні ознаки,
гемоцитопенія, CD-антигени,
лектини, хромосомні аномалії.
Based on the analysis of results of laboratory
research in 87 patients a set of initial diagnostic features
of hairy cell leukemia (HCL) has been stated. There has
been defined a diagnostic value of occurrence of lymphocytes
with definitive morphology – hairy cells (HC) in
peripheral blood and/or bone marrow, hemocytopenias
(in 78.6% of patients), results of cytological and histological
research of bone marrow (infiltration of HC, reticular
fibrosis), activity of tartrate-resistant acid phosphatase
in lymphocytes, immunophenotype characteristics
of tumor lymphocytes (pan-B+, CD23–, CD5–, CD10–,
CD25+, CD11c+, CD103+). Additional diagnostic criterion
is a high expression level on HC of Thomsen-Friedenreich
antigen, which is detected with the help of peanut
lectin (PNA). Clear differences of laboratory signs
of HCL in younger patients (≤40 years of age) and older
patients (>40 years of age) are absent.
Key Words: hairy cell leukemia, diagnostic
signs, hemocytopenias, CD antigens, lectins,
chromosome abnormality.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
203Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 3 • 2 0 1 1
ВСТУП
Волосистоклітинна лейкемія (ВКЛ; hairy cell
leukemia) — рідкісна форма хронічної лімфоїдної
лейкемії зі зрілих В-клітин, яка проявляється дифуз-
ною пухлинною проліферацією характерних лімфо-
їдних клітин з тонкими цитоплазматичними відрос-
тками — волосистими клітинами (ВК) у кістковому
мозку (КМ) та селезінці, що призводить до ретикулі-
нового фіброзу КМ, панцитопенії, появи ВК у пери-
феричній крові (ПК) та спленомегалії [1–3, 5,]. Крім
типової (класичної) ВКЛ, існує варіантна форма ВКЛ
(ВКЛ-В), частота якої становить приблизно 10% усіх
випадків ВКЛ [27]. ВКЛ-В відрізняється за морфо-
логією, гематологічними проявами та імунофеноти-
пом ВК, відсутністю фіброзу КМ, а також за клініч-
ними ознаками, перебігом і лікуванням [18, 27]. Відо-
мий ще третій (японський) варіант ВКЛ, який зрідка
діагностують у мешканців Японських островів [23].
Незважаючи на доволі характерну клінічну, гема-
тологічну і морфологічну картину діагностика і дифе-
ренціальна діагностика ВКЛ часто є складними, що, на
думку деяких авторів, призводить до зниженого і не-
правильного діагностування цієї патології [20, 24]. ВКЛ
може бути альтернативним діагнозом при апластичній
анемії, атиповій лімфоцитарній лейкемії, В-клітинній
пролімфоцитарній лейкемії, лімфомі селезінки з вор-
синчастими лімфоцитами, мієлодиспластичному син-
дромі з гіпоплазією, ідіопатичному мієлофіброзі [20, 22].
У зв’язку з цим виникає необхідність у опрацюванні ді-
агностичних й диференціально-діагностичних крите-
ріїв ВКЛ і ВКЛ-В на основі поглибленого дослідження
клініко-лабораторних ознак захворювання. Правильна
і своєчасна діагностика ВКЛ важлива тим, що вона від-
носиться до однієї з найбільш успішно лікованих лей-
кемій з тривалим перебігом.
Метою роботи було представити аналіз початко-
вих лабораторно-діагностичних ознак ВКЛ.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У дослідну групу включено 87 хворих на ВКЛ
віком від 29 до 80 років (медіана — 50 років), серед
яких 64 — чоловіки та 23 — жінки, співвідношення
між ними становить 2,7:1. Хворі перебували на ста-
ціонарному лікуванні у гематологічному відділен-
ні 5-ї Міської клінічної лікарні Львова, гематоло-
гічному відділенні клініки ДУ «Інститут патології
крові та трансфузійної медицини» НАМН України
та знаходилися на диспансерному спостереженні у
консультативній поліклініці інституту.
Діагностичні дослідження при ВКЛ, крім клініч-
ного та інструментального обстеження, відповідно до
критеріїв класифікації ВООЗ [6, 15] включали: загаль-
ний аналіз крові з гемограмою, цитоморфологічну ха-
рактеристику лімфоїдних клітин ПК, аспіратів КМ та
відбитків селезінки, цитохімічну реакцію на наявність
тартратрезистентної кислої фосфатази (ТРКФ) у цих
клітинах, гістологічне дослідження трепанобіоптатів
КМ та тканини селезінки, дослідження імунофеноти-
пу лімфоцитів ПК, КМ та клітин селезінки, визначен-
ня рецепторів лектинів субстратних клітин, цитогене-
тичний аналіз каріотипу хворих на препаратах метафаз-
них хромосом клітин ПК та/або КМ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Основними симптомами, які дозволяють запідо-
зрити ВКЛ, є наявність у пацієнтів спленомегалії,
одно-, дво- або триросткової цитопенії та типових
ВК у ПК та/або КМ.
Для поглибленого аналізу стану учасників дослі-
дження їх було розділено на дві групи за віком: 1-ша
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
ВОЛОСИСТОКЛІТИННОЇ
ЛЕЙКЕМІЇ
Резюме. На основі аналізу результатів лабораторних досліджень у 87 хворих
встановлено комплекс початкових діагностичних ознак волосистоклітинної
лейкемії (ВКЛ). Встановлено діагностичне значення наявності лімфоцитів з
характерною морфологією — волосистих клітин (ВК) у периферичній крові
та/або кістковому мозку, гемоцитопенії (у 78,6% хворих), результатів
цитологічного і гістологічного дослідження кісткового мозку (інфільтрація
ВК, ретикуліновий фіброз), активності тартратрезистентної кислої
фосфатази у лімфоцитах, імунофенотипової характеристики пухлинних
лімфоцитів (pan-B+, CD23−, CD5−, CD10−, CD25+, CD11c+, CD103+). До-
датковим діагностичним критерієм є високий рівень експресії на ВК ан-
тигену Томсена — Фріденрайха, який виявляється за допомогою лекти-
ну арахісу (PNA). Відсутні чіткі відмінності лабораторних ознак ВКЛ у
пацієнтів молодшого (≤40 років) і старшого (>40 років) віку.
О.О. Шалай
Я.І. Виговська
З.В. Масляк
А.А. Мазурок
Г.Б. Лебедь
О.М. Цяпка
Н.В. Пеленьо
О.В. Зотова
А.С. Лук’янова
М.О. Вальчук
О.Я. Виговська
В.Є. Логінський
ДУ «Інститут патології крові
та трансфузійної медицини»
НАМН України, Львів, Україна
Ключові слова:
волосистоклітинна лейкемія,
діагностичні ознаки,
гемоцитопенія, CD-антигени,
лектини, хромосомні аномалії.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
204 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 3 • 2 0 1 1
група — 18 пацієнтів ≤ 40 років, з них 12 чоловіків
та 6 жінок (2:1) віком 29–40 років (медіана — 32,5
року); 2-га — 69 хворих > 40 років, з них 52 чолові-
ки і 17 жінок (3:1) віком 41–80 років (медіана — 53
роки) (різниця між групами у гендерному розподілі
хворих відсутня; χ2 = 0,56; р = 0,456) (рис. 1).
Рис. 1. Розподіл хворих за віком та статтю
При дослідженні ПК у 61 хворого (70,1%) вияв-
лено анемію різного ступеня. Основні показники
гемограми представлено у табл. 1. Середній рівень
гемоглобіну (Hb) в групі пацієнтів до 40 років ста-
новив (104,5 ± 7,5) г/л. У 3 пацієнтів цієї групи ді-
агностовано анемію легкого ступеня (Hb = 90–110
г/л), у 4 — середнього (Hb = 70–90 г/л), у 2 – тяж-
кого (Hb = 50–70 г/л), у 1 пацієнта діагностовано
надтяжку анемію (Hb = 48 г/л). Середня концен-
трація Hb у крові пацієнтів старшого віку станови-
ла 88,6 ± 3,3 г/л (р = 0,05). У цій групі у 16 хворих
виявлено анемію легкого ступеня, у 16 – середньо-
го, у 14 – тяжкого, у 5 пацієнтів діагностовано над-
тяжку анемію (Hb <50 г/л). Отже, анемія відсутня
(Hb >110 г/л) у 44,4% хворих молодшого та тільки у
26,0% пацієнтів старшого віку (χ2 = 2,30; р = 0,130).
Таблиця 1
Основні показники гемограми у хворих на ВКЛ різних вікових груп
Показники
Вікова група
≤40 років (n = 18) >40 років (n = 69)
Нb, г/л 104,5 ± 7,5 88,6 ± 3,3*
Еритроцити, ×1012/л 3,51 ± 0,78 3,10 ± 1,67
Лейкоцити, ×109/л 3,29 ± 0,61 3,03 ± 0,27
Тромбоцити, ×109/л 109,7 ± 20,7 80,5 ± 5,4
Лімфоцити, % 73,6 ± 5,6 73,9 ± 2,2
Лімфоцити абс., ×109/ л 2,47 ± 0,54 2,33 ± 0,26
ШОЕ, мм/год 37,7 ± 5,8 36,8 ± 2,5
*Вірогідна різниця показника між групами.
Поряд з анемією характерною ознакою ВКЛ
є лейкопенія з нейтропенією та моноцитопені-
єю; лейкоцитоз відзначається рідко [2, 14, 20]. Се-
ред учасників дослідження лише у 2 (2,3%) хворих
виявлено збільшену кількість лейкоцитів, яка ста-
новила 10,3×109/л та 34,7×109/л. Один із них вхо-
див у групу молодших, інший — старших пацієн-
тів. В обох випадках лейкоцитоз поєднувався з ане-
мією (рівень Hb сягав 60 і 63 г/л, відповідно) та з
тромбоцитопенією (115,0×109/л і 137,0×109/л від-
повідно). У першого пацієнта початковим проявом
захворювання став розрив селезінки. Лейкопенія
(<4,0×109 /л) виникла у 67 (77,0%) хворих. Серед-
ня кількість лейкоцитів у пацієнтів молодшого віку
становила (3,29 ± 0,61)×109 /л, старшого – (3,03 ±
0,27)×109/л (р >0,05).
У лейкограмах більш ніж половини пацієн-
тів абсолютна кількість гранулоцитів становила
<2,0×109/л, а у 73 (83,9%) хворих виявлено віднос-
ний лімфоцитоз у межах від 46 до 99%.
Для ВКЛ, як правило, властива тромбоцитопе-
нія. Кількість тромбоцитів у обстежених пацієнтів
досить різна: від поодиноких до нормальних показ-
ників. Середня кількість тромбоцитів у групі молод-
ших пацієнтів становила (109,7 ± 20,7)×109/л, стар-
ших — (80,5 ± 5,4)×109/л (р >0,05).
За результатами дослідження ізольовану лейко-
пенію виявлено у 2 (11,1%) хворих молодшого та у
1 (1,4%) — старшого віку, лейкопенію у поєднан-
ні з анемією — у 3 (4,3%) пацієнтів старшого віку, а
з тромбоцитопенією — у 2 (11,1%) молодшого та 5
(7,2%) старшого віку; панцитопенію діагностовано
у 8 (44,4%) осіб віком до 40 років та у 45 (65,2%) —
старше 40 років. Частота цитопенії в обох вікових
групах не відрізняється (χ2 = 1,05; р = 0,306).
Показник швидкості осідання еритроцитів
(ШОЕ) змінювався у межах від 7 до 85 мм/год. Се-
редня ШОЕ у молодших пацієнтів становила 37,7 ±
5,8 мм/год та 36,8 ± 2,5 мм/год — у старших (р >0,05).
У хворих виявляли атипову популяцію лімфоци-
тів ПК з характерною волосистою морфологією ци-
топлазми (від поодиноких до 60%). Ці клітини за
розміром дещо більші порівняно зі звичайним лім-
фоцитом, діаметром 10–15 мкм, з ядром, розташо-
ваним переважно дещо ексцентрично, овальної або
округлої форми, рідше бобовидним. Ядерний хрома-
тин розрихлений, неконденсований, нуклеоли візу-
алізуються нечітко або відсутні. Цитоплазма серед-
ньої ширини від блідо- або сіро-голубого до більш
базофільних відтінків, має нерівні хвилясті контури
з волосистоподібними відростками. Множинні ци-
топлазматичні відростки ВК, як вважають, відобра-
жають зміни цитоскелета клітин при їх активації [2,
3, 5], що підтверджено експресією на мембрані акти-
ваційних маркерів.
Дослідження аспіраційного пунктату КМ –
обов’язковий етап діагностики ВКЛ, оцінки відпо-
віді на лікування та раннього виявлення рецидиву.
Отримування аспірату у багатьох хворих було про-
блематичним внаслідок фіброзу КМ (dry tap — суха
пункція), що вважають навіть діагностичною озна-
кою ВКЛ [2, 3, 5]. При підрахунку мієлограми в пер-
шу чергу оцінювали клітинність пунктату. У 77,8%
пацієнтів молодшого віку він був гіпоклітинним, у
16,7% хворих — нормоклітинним та у 5,5% — гіпер-
клітинним. У пацієнтів старше 40 років 56,5% пунк-
татів були гіпоцелюлярними, у 42,0% — нормоцелю-
лярними, у 1,5% — гіперцелюлярними. Гіпоклітин-
ний образ КМ дещо частіше виявляли у молодших
пацієнтів (χ2 = 2,71; р = 0,099).
Гранулоцитарний, еритроїдний та мегакаріоци-
тарний паростки гемопоезу переважно були кіль-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
205Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 3 • 2 0 1 1
кісно зменшені або навіть редуковані за рахунок пе-
реважання основного клітинного субстрату КМ —
лімфоїдних клітин (у середньому (61,7 ± 4,6)%). ВК,
морфологічно ідентичні до циркулюючих у крові, ста-
новили від 15 до 100% лімфоцитів КМ.
Для підтвердження діагнозу ВКЛ, зокрема при
неможливості отримати аспірат КМ або при сум-
нівних результатах цитологічного і/або імунофено-
типового дослідження, у 40 хворих виконано трепа-
нобіопсію здухвинної кістки. При гістологічному
дослідженні біопсій у 5 хворих відзначено нормо-
клітинність КМ, у 19 — виявлено гіперклітинність
з дифузною, змішаною або вогнищево-інтерстиці-
альною інфільтрацією КМ лімфоїдними клітинами.
При вогнищевому рості лімфоїдні клітини утворю-
вали нечітко розмежовані вогнища без вираженої
тенденції до паратрабекулярного росту. Крім того,
в препаратах відзначали витіснення нормальних па-
ростків, більшою мірою мієлоїдного і еритроїдного
і, рідше, мегакаріоцитарного гемопоезу. У 13 осіб у
КМ констатували знижену клітинність, що нагаду-
вало картину аплазії гемопоезу. Лімфоїдна інфіль-
трація КМ при ВКЛ мала деякі характерні особли-
вості: клітини лежать вільно, ядра ВК порівняно
з ядрами лімфоцитів при інших лімфопроліфера-
тивних процесах розміщені ексцентрично і оточе-
ні широким обідком блідої, практично безколірної
цитоплазми. Мітози клітин у КМ відсутні. У всіх
випадках виявлено фіброз КМ з ніжною або більш
вираженою сіткою ретикулінових волокон, які роз-
діляють клітини. Причиною фіброзу КМ є секреція
ВК фібронектинового матриксу [7, 20].
Важливою діагностичною ознакою ВКЛ є актив-
ність кислої фосфатази, резистентної до дії її інгі-
бітора — іонів тартрату (ТРКФ). У цитоплазмі вона
розміщується дифузно або дифузно-гранулярно. В
аналізованій групі хворих високу активність ТРКФ
відзначено у 80 (91,9%) хворих, що відповідає пові-
домленням у літературі [3, 5]. Лише у 4 хворих фер-
мент інгібувався частково, а у 3 пацієнтів він був чут-
ливим до дії інгібітора.
Імуноцитохімічні дослідження лімфоїдних клі-
тин ПК проведено у 60 хворих, клітин аспірату КМ –
у 22, клітин суспензії видаленої під час спленектомії
селезінки — в 11. У обстежених пацієнтів у ПК, КМ
і селезінці переважала моноклональна В-клітинна
популяція, яка характеризувалася високими показ-
никами експресії panВ-клітинних антигенів (>80%
позитивних клітин) CD19, CD20, CD22, HLA-DR,
CD37 з переважним сильним експонуванням одно-
го ізотипу легкого ланцюга Ig. У 25 (53,2%) із 47 хво-
рих ВК був κ-фенотип, у 16 (34,0%) — λ-фенотип і
у 6 (12,8%) клональність імунофенотипово не під-
тверджена. Хоча у літературі описано, що на мемб-
рані ВК частіше виявляється ланцюг λ [2, 3, 10], ми
не змогли цього підтвердити у нашій вибірці хворих
(співвідношення κ+/λ+ випадків становило 1,56).
На ВК відсутній CD10, крім двох CD10+-випадків.
На відміну від неопластичних лімфоцитів при хро-
нічній лімфоцитарній лейкемії (ХЛЛ), на ВК вияв-
ляли сильну експресію sIg, CD22; вони були CD5–
(крім 2 випадків CD5+dim), CD21–, CD23– (у одно-
го хворого ВК експонували CD23).
На пухлинних лімфоцитах 95,9% хворих на ВКЛ
встановлено високий рівень експресії (на 39–95%
клітин) активаційного антигену CD25, рецептора
ІЛ-2, а також CD11b, CD11c, CD103, що дозволило
підтвердити діагноз ВКЛ. Незважаючи на те, що ні
один з цих маркерів окремо (CD25, CD11c, CD103)
не є специфічним виключно для ВКЛ і може вияв-
лятися при інших лімфоїдних проліфераціях (напри-
клад, при лімфомі селезінки з ворсинчастими лім-
фоцитами), їх поєднання і високий рівень експре-
сії — характерна ознака ВКЛ [5, 10, 16], тим більше,
що на лімфоцитах при ХЛЛ вказані антигени відсут-
ні . У 2 (4,1%) хворих на В-лімфоцитах з морфоло-
гією ВК не знаходили антигену CD25, що на осно-
ві клінічних та лабораторних показників розцінено
як варіант ВКЛ (ВКЛ-В). У 37% хворих на ВК вияв-
лено експресію антигену CD38, а також часто екс-
пресію сигнальної молекули активації лімфоцитів
SLAM — CD150 (ІПО-3+).
У всіх хворих на ВКЛ популяція Т-лімфоцитів у
ПК значно знижена: Т-клітинні маркери CD3, CD5,
CD4, CD8 виявляли на <20% клітин.
Імунофенотиповий профіль пухлинної популя-
ції В-лімфоцитів КМ та селезінки у всіх випадках
ідентичний з ВК ПК.
Таким чином, встановлений фенотип ВК при
типовій ВКЛ – sIg+, CD19+, CD20+, CD21–, CD22+,
CD23–, CD37+, HLA-DR+, CD10–, CD5–, CD25+,
CD11b+, CD11c+, CD103+, CD150+ і ТРКФ+ з моно-
клональним розподілом легких ланцюгів Igκ і λ. Ре-
зультати проведених імунофенотипових досліджень
відповідають повідомленням інших авторів [2, 5, 10,
12, 24]. Для варіантної форми хвороби (ВКЛ-В) фе-
нотип відповідно — CD19+, CD20+, CD22+, CD23–,
CD5–, CD10–, CD25–, CD11c–, та ТРКФ–, що зага-
лом констатують літературні джерела [16, 18, 25, 27].
Результати дослідження вуглеводних компонен-
тів мембрани лімфоцитів ПК у 13 хворих на ВКЛ
представлені у табл. 2. У ній наведено середній від-
соток позитивних клітин, які взаємодіяли з кож-
ним лектином, та частоту випадків з наявною екс-
пресією рецепторів лектинів (відсоток позитивних
клітин >20%) у групі хворих та у контрольній групі.
ВК ПК і/або КМ у хворих на ВКЛ у значному від-
сотку містили на своїй мембрані Gal-специфічні вуг-
леводні компоненти. Так, антиген Томсена — Фрі-
денрайха (антиген Т; Galβ1→3GalNАcα1→), який
виявляється лектином PNA, наявний на мембрані
ВК у всіх хворих на істотно вищому відсотку клітин
(70,2 ± 3,3)%, ніж у контрольній групі (р <0,001).
Galβ-специфічний лектин RCA, який взаємодіє з
усіма нормальними лімфоцитами і виявляє вугле-
водні ланцюги I і II типу О- і N-гліканів, представ-
лений у всіх хворих, однак вірогідно знижується рі-
вень експресії його рецептора (р <0,001). Зростає до-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
206 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 3 • 2 0 1 1
стовірно як рівень експресії (р <0,001), так і частота
позитивних випадків (точний тест Фішера; p = 0,044)
експресії Е-рецептора з детермінантою Galα→Gal,
яка виявляється за допомогою лектину ML-1.
Клітини хворих при ВКЛ не реагували достат-
ньою мірою (<20% позитивних клітин) з лектина-
ми, специфічними до GalNAcα глікопротеїнових
структур (HPL, SBA). Слід зазначити, що підви-
щення рівня експресії (р <0,001) антигену F (лектин
HPL) відзначається у вірогідно більшій кількості ви-
падків (точний тест Фішера; p = 0,035). ВК збіднені
і на маннозні (Manα) структури серцевинної части-
ни N-гліканів. Рецептори до PSL, які наявні у зна-
чній кількості на нормальних лімфоцитах, при ВКЛ
виявляють значно рідше (точний тест Фішера; p =
0,044) і на меншій кількості клітин (р <0,01) порів-
няно з контрольною групою. Не змінюється вміст
N-гліканів комплексного і гібридного типу, які міс-
тять сіалізовані повторні залишки GlcNAcβ і взає-
модіють з лектинами WGA, а також з STL. Це сто-
сується і рівня сіалізації лімфоцитів хворих (лектин
SNL). Змінюється експресія антигену Н, який від-
сутній на нормальних лімфоцитах. Зростає часто-
та позитивних випадків (точний тест Фішера; p =
0,005) та посилюється експресія (р <0,01) гліканів з
термінальною Fucα (лектин LAL). Пухлинні лімфо-
цити містять у мембрані вірогідно меншу кількість
(р <0,001) 4-антенних ланцюгів II типу N-гліканів
(поліспецифічний лектин PHA-L).
Досі не вдалося з’ясувати, на якому етапі дифе-
ренціації відбувається пухлинна трансформація ВК,
які мають імунофенотип зрілих постгермінальних
В-клітин з експресією CD25 (IL-2R) [4, 7]. У про-
ведених дослідженнях виявлено, що глікопротеїно-
ві детермінанти мембрани ВК представлені високим
рівнем залишків, специфічних для О-гліканів (анти-
геном Т), Galα і термінальною Fucα, та зниженням
N-гліканів комплексного типу (лектини PSL, RCA,
PHA-L). Слід відзначити, що рівень експресії анти-
гену Т (лектин PNA) на ВК найвищий серед пухлин-
них лімфоцитів при інших зрілоклітинних злоякіс-
них проліфераціях [8, 9, 21]. Активаційний антиген
CD25, рецептор IL-2, представляє собою високо О-
і N-глікозильований глікопротеїн типу І [4, 7]. Ре-
зультати наших досліджень можуть вказувати, що
він, подібно до інших сіглектинів, містить низько-
сіалізований залишок NАNАα→Galβ1→3GalNАcα1→.
Невідомо, чи низька сіалізація (невисока взаємодія
з лектином SNL) є звичайною ознакою цього рецеп-
тора, чи вона виявляється тільки при ВКЛ.
Цитогенетичне дослідження клітин ПК та/або
КМ в загальному проведено у 10 хворих на ВКЛ,
проте мітотичні клітини отримано у 7 пацієнтів
(табл. 3). Якість метафазних пластинок була низь-
кою внаслідок поганого розкладення хромосом або
їх взаємного накладання, в результаті чого ідентифі-
кація дрібних аберацій була ускладнена.
Таблиця 3
Результати цитогенетичного дослідження клітин ПК та/або КМ
у хворих на ВКЛ
№ Вік, роки Стать Каріотип
1 39 Ж 46,XX[3]
2 75 Ж –
3 69 Ч 46,XY,del(17)(p13)[4]/46,XY[9]
4 53 Ч 46,XY[20]
5 67 Ч 46,XY[4]
6 37 Ж –
7 42 Ч 46,XY[20]
8 52 Ч 46,XY[18]
9 49 Ж 46,XX[10]
10 61 Ж –
Аналіз каріотипу у 6 випадках показав відсутність
цитогенетично видимих змін. Нормальний каріо-
тип виявлено у зразках, отриманих від одного пер-
винного і 5 раніше пролікованих хворих. В одному
випадку у раніше пролікованого хворого у 30% клі-
тин встановлено наявність делеції короткого плеча
17 хромосоми — del(17)(p13) (рис. 2.).
Рис. 2. Каріотип хворого на ВКЛ з делецією короткого
плеча хромосоми 17 — 46,XY,del(17)(p13)
Таблиця 2
Рецептори лектинів на пухлинних клітинах при ВКЛ
Лектини Специфічність
Група пацієнтів
Контрольна (здорові люди) (n = 15) Хворі на ВКЛ (n = 13)
Ч+ % кл.+ Ч+ % кл.+
PNA (аглютинін арахісу) Galβ 0/15 6,3 ± 1,0 13/13* 70,2 ± 3,3**
RCA (аглютинін рицини) Galβ 15/15 68,5 ± 3,9 12/12 45,8 ± 3,1**
ML-1 (лектин омели білої) Galα 2/15 14,3 ± 1,8 6/12* 24,9 ± 3,1**
HPL (лектин виноградного слимака) GalNАcα 0/15 4,3 ± 1,0 4/13* 18,9 ± 1,1**
SBA (аглютинін сої) GalNАcα 3/15 15,9 ± 1,5 1/13 11,0 ± 1,9
LCL (лектин сочевиці харчової) Manα, Fucα 4/15 10,9 ± 1,9 3/13 15,2 ± 2,4
PSL (лектин гороху) Manα 13/15 40,4 ± 2,8 6/12* 23,5 ± 3,5**
WGA (аглютинін зародків пшениці) GlсNАcβ 15/15 61,7 ± 3,9 12/13 51,6 ± 5,7
STL (лектин бульб картоплі) GlсNАcβ 11/15 31,1 ± 2,7 9/12 28,8 ± 3,2
LAL (лектин кори золотого дощу) Fucα 0/15 9,1 ± 1,2 6/13* 21,8 ± 3,5**
SNL (лектин кори бузини чорної) NАNАα 8/15 23,3 ± 1,8 8/13 27,4 ± 3,0
PHA-L (лектин із квасолі звичайної) Поліспецифічний 15/15 81,3 ± 2,9 10/12 44,6 ± 5,9**
Ч+ — співвідношення кількості позитивних випадків (експресія маркера >20%) до кількості тестованих осіб; % кл.+ — середня кількість позитивно ре-
агуючих клітин; *статистично вірогідно (р <0,05) порівняно з частотою випадків у контрольній групі; **статистично вірогідно (р <0,05) порівняно з
показником у контрольній групі.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
207Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 3 • 2 0 1 1
Така перебудова, як відомо, пов’язана з агре-
сивним перебігом хвороби у деяких варіантах
В-клітинних лімфоїдних неоплазій. У локусі 17р13
розміщений ген ТР53, який кодує транскрипційний
фактор р53, що бере участь в індукції апоптозу при
пошкодженні геному клітини. Делеція TP53 зумов-
лює коротший час виживання хворих і є вагомим
фактором несприятливого прогнозу при ХЛЛ [17].
При ВКЛ несприятливість del(17)(p13) не доведено.
Повідомлення про цитогенетичні досліджен-
ня при ВКЛ з’являються нерегулярно, можливо,
у зв’язку з відносною рідкісністю хвороби та через
труднощі в отриманні достатньої кількості матері-
алу для аналізу. У хворих на ВКЛ описано широкий
спектр хромосомних аномалій, але досі не виявлено
специфічних цитогенетичних перебудов, пов’язаних
з прогнозом перебігу хвороби. Так, в одному з до-
сліджень, яке включало 21 випадок ВКЛ, у 30% па-
цієнтів виявлено аномалію 14q+, включаючи випа-
док t(14;18)(q32;q21), характерний для фолікулярної
лімфоми [11]. У 2 пацієнтів виявлено транслокацію
t(2;8)(p12;q24), властиву лімфомі Беркітта [26]. Не-
рідко виявляють порушення в 12-ій хромосомі (12p,
12q24, 12q13) [11, 13]. У дослідженні за допомогою
FISH (флуоресцентна гібридизація in situ) у 2 випад-
ках із 10 встановлено трисомію 12-ї хромосоми [13].
В іншому дослідженні, у якому брали участь 30 паці-
єнтів з ВКЛ, у 12 (40%) випадках виявлено аномалії
5-ї хромосоми, переважно трисомію, перицентрич-
ну інверсію і делецію 5q13 [19]. Поряд з аномаліями
5-ї хромосоми знаходили аномалії 14-ої хромосо-
ми, а також зміни в локусі 1q42 і +del(12)(p11) [11].
Трисомія 12 — досить часта аномалія при ХЛЛ, тоді
як аномалії 5-ї хромосоми рідко відзначаються при
лімфоїдній неоплазії [13]. Кількісні (частіше трисо-
мія) і структурні порушення в 5-й хромосомі дозво-
ляють передбачити, що у частини пацієнтів в пато-
генезі хвороби може брати участь втрата пухлинно-
го супресора, локалізованого в 5q13.3 [13].
ВИСНОВКИ
1. Лабораторними критеріями діагностики ВКЛ
є дослідження ПК (виявлення анемії, лейкопенії і
тромбоцитопенії у різних сполученнях, наявність
лімфоцитів з характерною морфологією — ВК), ци-
тологічне і гістологічне дослідження КМ (інфільтра-
ція ВК, ретикуліновий фіброз), цитохімічне вияв-
лення у лімфоцитах активності кислої фосфатази,
резистентної до дії інгібітора – іонів тартрату, іму-
нофенотипове дослідження пухлинних лімфоцитів
ПК і/або КМ (sIg+, CD19+, CD20+, CD22+, CD23–,
CD5–, CD10–, CD25+, CD11c+, CD103+).
2. Додатковим лабораторно-діагностичним крите-
рієм у складних випадках є високий рівень експресії на
ВК антигену Томсена — Фріденрайха (понад 60% клі-
тин, які позитивно реагують з лектином PNA) при зни-
женому рівні взаємодії (<20% позитивних клітин) з ін-
шими лектинами, специфічними до вуглеводних залиш-
ків О-гліканів (реакція з лектинами HPL, SBA).
3. Цитогенетичні дослідження при ВКЛ дозволяють
виявити хромосомні аномалії, оцінка прогностичного
значення яких потребує подальшого вивчення.
4. Відсутні чіткі відмінності лабораторних ознак
ВКЛ у пацієнтів молодшого (≤40 років) і старшого
(>40 років) віку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Виговська ЯІ, Логінський ВЄ, Масляк ЗВ та ін. Ефективність
лікування 2-хлордезоксіаденозином хворих на волосистоклітин-
ну лейкемію. Укр журн гематол трансфузіол 2008; 3 (8): 40–4.
2. Волкова МА. Волосатоклеточный лейкоз. В: Клиниче-
ская онкогематология. Москва: Медицина, 2007: 396–410.
3. Воробьев АИ, Кременецкая АМ. Атлас: опухоли лимфа-
тической системы. Москва: Ньюдиамед, 2007. 294 с.
4. Глузман ДФ, Скляренко ЛМ, Надгорная ВА и др. Клас-
сификация антигенов лейкоцитов человека (система СD).
Киев: б/и, 2003: 40 с.
5. Глузман ДФ, Скляренко ЛМ, Надгорная ВА и др. Диагности-
ческая иммуноцитохимия опухолей. Киев: Морион, 2003. 155 c.
6. Глузман ДФ, Скляренко ЛМ, Надгорная ВА и др. Новая
классификация опухолей лимфоидной ткани (ВОЗ, 2008).
Киев: ДИА, 2009. 36 с.
7. Фаллер Дж, Шилдс Д. Молекулярная биология клет-
ки. Москва: Бином-Пресс, 2004. 268 с.
8. Шалай ОО, Логінський ВЄ. Порівняльна оцінка лекти-
нового профілю мембрани лімфоїдних клітин при В-клітинних
лiмфомах низького та високого ступеня злоякісності. Практ
Мед 2008; 3 (14): 183–8.
9. Шалай ОО. Вуглеводні структури мембрани неопластичних
клітин при окремих варіантах В-клітинних лiмфом низького сту-
пеня злоякісності. Укр журн гематол трансфузіол 2008; 8 (1): 6–11.
10. Babusikova, O, Tomova A. Hairy cell leukemia: early im-
munophenotypical detection and quantitative analysis by flow cy-
tometry. Neoplasma 2003; 50 (5): 350–6.
11. Brito-Babapulle V, Matutes E, Oscier D, et al. Chromo-
some abnormalities in a variant from of hairy cell leukaemia. Gen
Chrom Cancer 1994; 10: 197–202.
12. Cornfield DB, Mitchell Nelson DM, Rimsza LM, et al. The
diagnosis of hairy cell leukemia can be established by flow cytomet-
ric analysis of peripheral blood, even in patients with low levels of
circulating malignant cells. Am J Haematol 2001; 67 (4): 223–6.
13. Cuneo A, Bigoni R, Balboni M, et al. Trisomy 12 in chron-
ic lymphocytic leukemia and hairy cell leukemia: a cytogenetic
and interphase cytogenetic study. Leuk Lymph 1994; 15: 167–72.
14. Dores GM, Matsumo RK, Weisenburger, et al. Hairy cell leu-
kaemia: a heterogeneous disease? Br J Haematol 2008; 142 (1): 45–51.
15. Foucar K, Catovsky D. Hairy cell leukemia. In: World
Health Organization Classification of Tumors. Pathology and ge-
netics of tumours of haematopoietic and lymphoid tissues. / Eds:
ES Jaffe, NL Harris, H Stein, et al / Lyon: IARC Press, 2001.
16. Goodman GR, Bethel KJ, Saven A. Hairy cell leukemia: an
update. Curr Opin Hematol 2003; 10: 258–66.
17. Grever MR, Lucas DM, Dewald GW, et al. Comprehen-
sive assessment of genetic and molecular features predicting out-
come in patients with chronic lymphocytic leukaemia. J Clin On-
col 2007; 25(7): 799–804.
18. Gupta K, Jasmina A, Malhotra P, et al. Hairy cell leukemia-
variant – a case report. Indian J Pathol Microbiol 2005; 48 (3): 387–9.
19. Hagland U, Julliusson G, Stellan B, et al. Hairy cell leu-
kemia is characterized by clonal chromosome abnormalities clus-
tered to specific regions. Blood 1994; 83: 2637–45.
20. Hoffman MA. Clinical presentations and complications
of hairy cell leukemia. Hematol Oncol Clin North Am 2006; 20
(5): 1065–73.
21. Kumar SR, Sauter ER, Quinn TR, et al. Thomsen-Friden-
reich and Tn antigens in nipple fluid: carbohydrate biomarkers for
breast cancer detection. Clin Cancer Res 2005; 11 (19): 6868–71.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
208 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 3 • 2 0 1 1
22. Michie H, Bingshu E, Elaine S, et al. Second сancer in-
cidence and cause-specific mortality among 3104 patients with
hairy cell leukemia: a population-based study. J Natl Cancer Inst
2007; 99: 215–22.
23. Miyazaki M, Taguchi A, Sakuragi S, et al. Hairy cell leu-
kemia, Japanese variant, successfully treated with cladribine (in
Japanese). Rinsho Ketsueki 2004; 45 (5): 405–7.
24. Sharpe RW, Bethel KJ. Hairy cell leukemia: diagnostic pa-
thology. Hemetol Oncol Clin North AM 2006; 20 (5): 1023–49.
25. Wanko SO, de Castro C. Hairy cell leukemia: an elusive but
treatable disease. Oncologist 2006; 11 (7): 780–9.
26. Wong K, Kwong Y, Hui P. Hairy cell leukemia variant with
t(2;8)(p12;q24) abnormality. Cancer genet and cytogenet 1997;
98: 102–5.
27. Ya-In C, Brandwein J, Pantalony D, et al. Hairy cell leuke-
mia variant with features of intrasinusoidal bone marrow involve-
ment. Arch Pathol Lab Med 2005; 129 (3): 395–8.
LABORATORY DIAGNOSTICS OF HAIRY
CELL LEUKEMIA
O.O. Shalay, Y.I. Vyhovska, Z.V. Maslyak,
A.A. Mazurok, H.B. Lebed, O.M.Tsiapka,
N.V. Pelenyo, O.V. Zotova, A.S. Lukyanova,
M.O. Valchuk, O.Y. Vyhovska, V.E. Loginsky
Summary. Based on the analysis of results of laboratory
research in 87 patients a set of initial diagnostic features
of hairy cell leukemia (HCL) has been stated. There has
been defined a diagnostic value of occurrence of lympho-
cytes with definitive morphology – hairy cells (HC) in
peripheral blood and/or bone marrow, hemocytopenias
(in 78.6% of patients), results of cytological and histolog-
ical research of bone marrow (infiltration of HC, reticu-
lar fibrosis), activity of tartrate-resistant acid phospha-
tase in lymphocytes, immunophenotype characteristics
of tumor lymphocytes (pan-B+, CD23–, CD5–, CD10–,
CD25+, CD11c+, CD103+). Additional diagnostic crite-
rion is a high expression level on HC of Thomsen-Frie-
denreich antigen, which is detected with the help of pea-
nut lectin (PNA). Clear differences of laboratory signs
of HCL in younger patients (≤40 years of age) and old-
er patients (>40 years of age) are absent.
Key Words: hairy cell leukemia, diagnostic
signs, hemocytopenias, CD antigens, lectins,
chromosome abnormality.
Адреса для листування:
Шалай О.О.
79044, Львів, вул. Генерала Чупринки, 45
ДУ «Інститут патології крові та трасфузійної
медицини» НАМН України
E-mail: oliashalai@ukr.net
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58975 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:32Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Шалай, О.О. Виговська, Я.І. Масляк, З.В. Мазурок, А.А. Лебедь, Г.Б. Цяпка, О.М. Пеленьо, Н.В. Зотова, О.В. Лук’янова, А.С. Вальчук, М.О. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. 2014-04-03T14:16:43Z 2014-04-03T14:16:43Z 2011 Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії / О.О. Шалай, Я.І. Виговська, З.В. Масляк, А.А. Мазурок, Г.Б. Лебедь, О.М. Цяпка, Н.В. Пеленьо, О.В. Зотова, А.С. Лук’янова, М.О. Вальчук, О.Я. Виговська, В.Є. Логінський // Онкологія. — 2011. — Т.13, № 3. — С. 203-208. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58975 На основі аналізу результатів лабораторних досліджень у 87 хворих
 встановлено комплекс початкових діагностичних ознак волосистоклітинної
 лейкемії (ВКЛ). Встановлено діагностичне значення наявності лімфоцитів з
 характерною морфологією — волосистих клітин (ВК) у периферичній крові
 та/або кістковому мозку, гемоцитопенії (у 78,6% хворих), результатів
 цитологічного і гістологічного дослідження кісткового мозку (інфільтрація
 ВК, ретикуліновий фіброз), активності тартратрезистентної кислої
 фосфатази у лімфоцитах, імунофенотипової характеристики пухлинних
 лімфоцитів (pan-B+, CD23−, CD5−, CD10−, CD25+, CD11c+, CD103+). До-
 датковим діагностичним критерієм є високий рівень експресії на ВК ан-
 тигену Томсена — Фріденрайха, який виявляється за допомогою лекти-
 ну арахісу (PNA). Відсутні чіткі відмінності лабораторних ознак ВКЛ у
 пацієнтів молодшого (≤40 років) і старшого (>40 років) віку. Ключові слова:
 волосистоклітинна лейкемія,
 діагностичні ознаки,
 гемоцитопенія, CD-антигени,
 лектини, хромосомні аномалії. Based on the analysis of results of laboratory
 research in 87 patients a set of initial diagnostic features
 of hairy cell leukemia (HCL) has been stated. There has
 been defined a diagnostic value of occurrence of lymphocytes
 with definitive morphology – hairy cells (HC) in
 peripheral blood and/or bone marrow, hemocytopenias
 (in 78.6% of patients), results of cytological and histological
 research of bone marrow (infiltration of HC, reticular
 fibrosis), activity of tartrate-resistant acid phosphatase
 in lymphocytes, immunophenotype characteristics
 of tumor lymphocytes (pan-B+, CD23–, CD5–, CD10–,
 CD25+, CD11c+, CD103+). Additional diagnostic criterion
 is a high expression level on HC of Thomsen-Friedenreich
 antigen, which is detected with the help of peanut
 lectin (PNA). Clear differences of laboratory signs
 of HCL in younger patients (≤40 years of age) and older
 patients (>40 years of age) are absent.
 Key Words: hairy cell leukemia, diagnostic
 signs, hemocytopenias, CD antigens, lectins,
 chromosome abnormality. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Онкологія Оригинальные исследования Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії Laboratory Diagnostics Of Hairy Cell Leukemia Article published earlier |
| spellingShingle | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії Шалай, О.О. Виговська, Я.І. Масляк, З.В. Мазурок, А.А. Лебедь, Г.Б. Цяпка, О.М. Пеленьо, Н.В. Зотова, О.В. Лук’янова, А.С. Вальчук, М.О. Виговська, О.Я. Логінський, В.Є. Оригинальные исследования |
| title | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії |
| title_alt | Laboratory Diagnostics Of Hairy Cell Leukemia |
| title_full | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії |
| title_fullStr | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії |
| title_full_unstemmed | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії |
| title_short | Лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії |
| title_sort | лабораторна діагностика волосистоклітинної лейкемії |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58975 |
| work_keys_str_mv | AT šalaioo laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT vigovsʹkaâí laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT maslâkzv laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT mazurokaa laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT lebedʹgb laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT câpkaom laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT pelenʹonv laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT zotovaov laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT lukânovaas laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT valʹčukmo laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT vigovsʹkaoâ laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT logínsʹkiivê laboratornadíagnostikavolosistoklítinnoíleikemíí AT šalaioo laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT vigovsʹkaâí laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT maslâkzv laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT mazurokaa laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT lebedʹgb laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT câpkaom laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT pelenʹonv laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT zotovaov laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT lukânovaas laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT valʹčukmo laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT vigovsʹkaoâ laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia AT logínsʹkiivê laboratorydiagnosticsofhairycellleukemia |