Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну
Схарактеризовано третій посідонієвий горизонт (Posidonia III), розташований в основі бужанської світи Львівсько-Волинського басейну і донині не встановлений у Люблінському басейні. Показано його маркувальне значення, а також важливу роль при стратифікації кам’яновугільних відкладів. Знахідки в...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Геологія і геохімія горючих копалин |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58981 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну / В. Шульга, М. Король, М. Матрофайло, І. Костик // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 3-4 (148-149). — С. 117-124. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-58981 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-589812025-02-09T09:49:46Z Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну New data on the Posidonia horizons of the Lviv-Lublin Coal Basin Шульга, В. Король, М. Матрофайло, М. Костик, І. Дискусії Схарактеризовано третій посідонієвий горизонт (Posidonia III), розташований в основі бужанської світи Львівсько-Волинського басейну і донині не встановлений у Люблінському басейні. Показано його маркувальне значення, а також важливу роль при стратифікації кам’яновугільних відкладів. Знахідки в цьому горизонті амоноїдних форм, які, імовірно, належать до роду Reticuloceras, вказують на необхідність зміни у Львівсько-Волинському басейні границі між нижнім та середнім відділами кам’яновугільної системи. У зв’язку з цим вік основної вуглепромислової світи (бужанської) визначається як середньокам’яновугільний (ранньобашкирський). We have presented the description of the third Posidonia horizon (Posidonia III) occurring in the bottom part of the Buh Suite of the Lviv-Volyn Basin. It has so far not been found in the Lublin Basin. A special attention is paid to its marking significance and the important role while stratifying of Carbonic deposits. Findings of ammonoid form Reticulocerassp. in the third Posidonia horizon indicate the necessity to change the boundaries between the lower and middle sections of the Carboniferous system of the Lviv-Volyn Basin. In this connection the age of the main coal-producing suite (the Buh Suite) is indicated as Middle Carboniferous (Early Bashkirian). 2009 Article Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну / В. Шульга, М. Король, М. Матрофайло, І. Костик // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 3-4 (148-149). — С. 117-124. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58981 56:551.735(477.8) uk Геологія і геохімія горючих копалин application/pdf Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Шульга, В. Король, М. Матрофайло, М. Костик, І. Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну Геологія і геохімія горючих копалин |
| description |
Схарактеризовано третій посідонієвий горизонт (Posidonia III), розташований в
основі бужанської світи Львівсько-Волинського басейну і донині не встановлений у
Люблінському басейні. Показано його маркувальне значення, а також важливу роль
при стратифікації кам’яновугільних відкладів. Знахідки в цьому горизонті амоноїдних форм, які, імовірно, належать до роду Reticuloceras, вказують на необхідність
зміни у Львівсько-Волинському басейні границі між нижнім та середнім відділами
кам’яновугільної системи. У зв’язку з цим вік основної вуглепромислової світи (бужанської) визначається як середньокам’яновугільний (ранньобашкирський). |
| format |
Article |
| author |
Шульга, В. Король, М. Матрофайло, М. Костик, І. |
| author_facet |
Шульга, В. Король, М. Матрофайло, М. Костик, І. |
| author_sort |
Шульга, В. |
| title |
Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну |
| title_short |
Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну |
| title_full |
Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну |
| title_fullStr |
Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну |
| title_full_unstemmed |
Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну |
| title_sort |
нові дані про посідонієві горизонти львівсько-люблінського кам’яновугільного басейну |
| publisher |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/58981 |
| citation_txt |
Нові дані про посідонієві горизонти Львівсько-Люблінського кам’яновугільного басейну / В. Шульга, М. Король, М. Матрофайло, І. Костик // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 3-4 (148-149). — С. 117-124. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Геологія і геохімія горючих копалин |
| work_keys_str_mv |
AT šulʹgav novídaníproposídoníêvígorizontilʹvívsʹkolûblínsʹkogokamânovugílʹnogobasejnu AT korolʹm novídaníproposídoníêvígorizontilʹvívsʹkolûblínsʹkogokamânovugílʹnogobasejnu AT matrofajlom novídaníproposídoníêvígorizontilʹvívsʹkolûblínsʹkogokamânovugílʹnogobasejnu AT kostikí novídaníproposídoníêvígorizontilʹvívsʹkolûblínsʹkogokamânovugílʹnogobasejnu AT šulʹgav newdataontheposidoniahorizonsofthelvivlublincoalbasin AT korolʹm newdataontheposidoniahorizonsofthelvivlublincoalbasin AT matrofajlom newdataontheposidoniahorizonsofthelvivlublincoalbasin AT kostikí newdataontheposidoniahorizonsofthelvivlublincoalbasin |
| first_indexed |
2025-11-25T13:57:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:57:10Z |
| _version_ |
1849770934991323136 |
| fulltext |
© Віталій Шульга, Микола Король, Михайло Матрофайло, Ігор Костик, 2009
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2009. № 3–4 (148–149)
Дискусії
УДК 56:551.735(477.8)
Віталій ШУЛЬГА1, Микола КОРОЛЬ2,
Михайло МАТРОФАЙЛО3, Ігор КОСТИК4
НОВІ ДАНІ ПРО ПОСІДОНІЄВІ ГОРИЗОНТИ
ЛЬВІВСЬКО-ЛЮБЛІНСЬКОГО КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ
1Інститут геологічних наук НАН України, Київ,
e-mail: vitaly@shulga.com.ua
2Львівсько-Волинська ГРЕ, Володимир-Волинський,
e-mail: geolog@vv.lt.ukrtel.net
3Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
4Львівська ГРЕ ДП “Західукргеологія” НАК “Надра України”, Львів,
e-mail: golgeol@ukrpost.ua
Схарактеризовано третій посідонієвий горизонт (Posidonia III), розташований в
основі бужанської світи Львівсько-Волинського басейну і донині не встановлений у
Люблінському басейні. Показано його маркувальне значення, а також важливу роль
при стратифікації кам’яновугільних відкладів. Знахідки в цьому горизонті амоноїд-
них форм, які, імовірно, належать до роду Reticuloceras, вказують на необхідність
зміни у Львівсько-Волинському басейні границі між нижнім та середнім відділами
кам’яновугільної системи. У зв’язку з цим вік основної вуглепромислової світи (бу-
жанської) визначається як середньокам’яновугільний (ранньобашкирський).
Ключові слова: вугленосна формація, літогенетичні типи, посідонієвий гори-
зонт (Posidonia III), літолого(фаціально)-палеоекологічні і тафономічні досліджен-
ня, палеогеографічні реконструкції.
Вступ. Однією з визначних особливостей нижньо-середньокам’янову-
гільної вугленосної мегаформації Львівсько-Люблінського басейну є розви-
ток у ній посідонієвих горизонтів. Уперше вони були встановлені у кам’яно-
вугільних відкладах Люблінського басейну (ЛБ) під час пошукових робіт на
вугілля на початку 60-х років минулого століття (Karbon..., 1988). Посідонієві
горизонти складені аргілітами, які містять численні двостулки, серед яких
переважає форма Posidonia corrugata (R. E t h e r.). У верхній частині кома-
ровських і нижній бужанських верств (верхи намюру А – низи намюру В)
польські геологи встановили два посідонієві горизонти – Posidonia I та Posi-
donia II, віддалені один від одного по вертикалі на відстань 10–20 м. Вивчен-
ня горизонтів показало їхнє важливе значення для кореляції та стратифікації
вугленосних відкладів ЛБ (Musial, Tabor, 1979, 1980).
117
У розрізі карбону суміжного Львівсько-Волинського басейну (ЛВБ)
до наших робіт посідонієві горизонти не виділяли. Попередні дослідники
(Львівсько-Волинський…, 1962; Львовско-Волынский..., 1984; Стратигра-
фія..., 1969) зазначали лише, що на межі лишнянської і бужанської світ
присутні “горизонт чорних глинистих сланців”, а також два пропластки ра-
ковинно-детритового вапняку з численними дрібними Posidonomya lisch-
njanskiensis S h u l g a та часто із залишками гоніатитів.
Методика досліджень і фактичний матеріал. У ЛВБ посідонієві гори-
зонти були встановлені наприкінці минулого століття внаслідок формаційно-
го аналізу карбонових вугленосних відкладів, одним з найважливіших еле-
ментів якого є літолого(фаціально)-палеоекологічні дослідження (Атлас...,
1992). Через відсутність відслонень ці спостереження проводили за керном
розвідувальних свердловин. На основі комплексу первинних генетичних оз-
нак (колір, структура, текстура, флора, фауна, мінеральні включення, ха-
рактер контактів і переходів та ін.) здійснювали пошарове виділення літо-
генетичних типів. Керн описували детально, що майже унеможливлювало
пропущення як літогенетичних типів, так і верств з органічними залишками.
Під час досліджень залишків організмів зазначався систематичний склад
скам’янілостей, їхня кількість, форма, розмір, збереженість, орієнтування,
характер захоронення, положення в шарі, потужність шару, що містить орга-
нічні рештки, та ін. Літологічний опис розрізів, палеоекологічні і тафономіч-
ні спостереження супроводжувалися масовим збором скам’янілостей з їхнім
подальшим визначенням. За всіма описаними розрізами були складені ве-
ликомасштабні літологічні, літогенетичні і фаціальні колонки, на які були
нанесені результати палеоекологічного вивчення. Розрізи були основою для
побудов фаціально-палеоекологічних профілів, що пов’язали між собою всі
вивчені розрізи як навхрест, так і за простяганням вугленосної формації, а
також великомасштабних палеогеографічних карт. Завдяки цьому було вста-
новлено особливості розподілу систематичних і екологічних груп організмів
у розрізі і по площі, а також їхній зв’язок з визначеними літогенетичними
типами, фаціями, палеогеографічними станами.
Комплексні літолого-фаціальні, палеоекологічні і тафономічні спостере-
ження у вугленосній формації здійснено на основі опису понад 100 розрізів,
відносно рівномірно розташованих на площі ЛВБ.
Результати досліджень. У процесі вищезгаданого комплексу досліджень
у вугленосній формації ЛВБ було виявлено три посідонієві горизонти – PI,
PII і PIII. При цьому новим було відкриття третього посідонієвого горизонту
(PIII), досі невідомого у ЛБ. На основі кореляції вугленосних формацій ЛВБ
і ЛБ встановлено, що горизонти Posidonia I і Posidonia II ЛБ відповідають
горизонтам PI і PII ЛВБ (Корреляция…, 2007).
Усі три посідонієві горизонти розташовані в нижній частині бужанської
світи верхнього серпухова (рис. 1). Згідно з розробленою новою стратигра-
фічною схемою карбону ЛВБ (Корреляция…, 2007), ця частина вугленос-
них відкладів басейну виділена в окрему любельську світу. Горизонт РІ
розміщений у низах верхньої вугленосної підформації (основа бужанської
світи); зазвичай, залягає в покрівлі вапняку N3. Його потужність – 10–15 м.
На 10–15 м вище за розрізом знаходиться горизонт РІІ потужністю 12–15 м.
118
Від нижнього горизонту його відокремлює товща аргілітів і алевролітів з не-
морськими двостулками. Уперше виділений третій горизонт РІІІ, потужніс-
тю 5–8 м, розміщений над горизонтом РІІ в покрівлі тонкого вапняку N4. Між
ними знаходиться товща (40–50 м) аргілітів та алевролітів, фації дуже опріс-
нених лагун і заток з численними антракозиїдами і найадитесами. Товща ана-
логічних порід розташована також над горизонтом РІІІ.
Рис. 1. Розташування посідонієвих горизонтів у розрізі вугленосної формації
Львівсько-Волинського басейну:
1 – гравеліт, конгломерат; 2 – пісковик; 3 – аргіліт та алевроліт; 4 – вапняк; 5 – вугілля; 6 – по-
сідонієвий горизонт; 7 – новий стратиграфічний розподіл карбону (В. Ф. Шульга, А. Здановскі,
2007 р.); 8 – нижній візе; 9 – володимирівська світа.
119
Новий посідонієвий горизонт (Posidonia III) має схожий з горизонтами
РІ і РІІ літологічний склад і утворений перешаруванням (0,2–1,5 м) в основ-
ному двох літогенетичних типів (рис. 2). Перший – аргіліт – часто вапнис-
тий, сірий, темно-сірий, з брунатним відтінком, зі значним вмістом органічної
речовини. Макрофауна відрізняється своєрідним складом. Загалом переважа-
ють морські двостулки, які становлять 60–64 % від загальної кількості мікро-
фауни, а також гоніатити (16–25 %). Усі інші фауністичні групи поширені
обмежено і представлені рештками риб, гастропод, брахіопод, ортоцерато-
ідей, криноідей. Серед двостулок значно домінують посідонії (у порядку
зменшення поширення): Posidonia corrugata, P. lischnjanskiensis, P. don-
bassika, P. obliqua, P. elengata, P. lamellosa, P. Porizkiensis. В аргілітах цього
типу надмірно розвинуті масові пошарові скупчення посідоній, що утворю-
ють захоронення типу черепашковий брук. Гоніатити, які також часто трап-
ляються в першому літогенетичному типі, зазвичай, представлені фрагмен-
тами роздрібнених мушель та їхніми відбитками, рідше – цілими роздріб-
неними мушлями і їхніми ядрами, розташованими на площинах нашару-
вань.
Аргіліти другого генетичного типу характеризуються плитчастою текс-
турою, темно-сірим, чорним кольором, обумовленим значним вмістом орга-
нічної речовини, слідами виділення газу, частими знахідками луски риб,
численними ходами мулоїдів, нірками риючих і повзаючих тварин, запов-
неними піритом, наявністю багатьох конкрецій, а також окремих дрібних
кристалів піриту. Залишки неморських двостулок трапляються рідко. Гори-
зонт РІІІ поширений у південній і південно-західній частинах ЛВБ. На пів-
ніч і південний схід він фаціально заміщується лагунно-затоковими аргілі-
тами та алевролітами (рис. 3).
Викладені вище особливості третього посідонієвого горизонту, що ви-
значають його “лице”, є маркувальними ознаками. Вони – результат прояву
специфічних палеогеографічних умов седиментації, багаторазово повторю-
ваних у часі. Горизонт РІІІ (як і інші посідонієві) сформувався до завер-
Рис. 2. Будова третього посідонієвого горизонту:
а – св. 6800, поле шахти Любельська № 2, інт. 1038,7–1044,7 м; б – св. 7183, поле шахти Лю-
бельська № 1, інт. 852,4–857,1 м; в – св. 7123, поле шахти Любельська № 1, інт. 922,1–927,3 м;
г – св. 9667, поле шахти Червоноградська № 2, інт. 576,85–578,05 м. Літологічні типи: 1 –
перший; 2 – другий; 3 – аргіліт.
120
шення початкового етапу нагромадження вугленосної формації ЛВБ. Від-
значаючи собою зміну палеогеографічних умов від переважно морських і
перехідних (нижня вугленосна підформація) до континентальних і перехід-
них (верхня підформація), його відклади нагромадилися у своєрідних водой-
мах з часто змінними умовами седиментації. Більшість аргілітів (перший
літогенетичний тип) утворилася в мілководному прибережно-морському
басейні при значному надходженні органічного матеріалу, порушеному газо-
вому режимі, застійних явищах у придонних верствах, періодичному відхи-
ленні від нормальної солоності вод. До таких надто жорстких умов прожи-
вання найбільше пристосувалися Posidonia, які утворили масові пошарові
скупчення. Періодичні припливи прісних вод, збагачених органікою, сприяли
Рис. 3. Літолого-палеогеографічна карта Львівсько-Волинського басейну
(час формування третього посідонієвого горизонту).
Палеогеографічні обстановки: 1 – гирла і пониззя річок (пісковики та алевроліти); 2 – опріс-
нені лагуни і затоки, мілке море (аргіліти, алевроліти) – зона А; 3 – мілке море з застійними
явищами в придонних верствах, опріснені лагуни і затоки з сірководневим зараженням (аргі-
літи, часто вапнисті) – область формування посідонієвих горизонтів (зона Б). Фауна: 4 –
Posidonia; 5 – двостулкові неморські; 6 – брахіоподи; 7 – лінгули; 8 – риби; 9 – ортоцератоідеї;
10 – гастроподи; 11 – гоніатити. Відносний вміст фауністичних залишків позначено розміром
умовних знаків. Чорним кольором показано найбільш евригалінні форми.
121
життєдіяльності гоніатитів, проте, потрапляючи з верхніх шарів води в не-
сприятливе застійне середовище нижніх верств, вони швидко гинули у ве-
ликій кількості і розкладалися, чим пояснюються їхні численні знахідки з
Posidonia і, зазвичай, погана збереженість.
Унаслідок дуже частих і нетривалих регресій і трансгресій різко зміню-
валися морські умови на обстановки сильно опріснених лагун і заток з біль-
шим привносом органічного матеріалу і сірководневим зараженням. Такі
специфічні, несприятливі для життєдіяльності, умови визначили присутність
в аргілітах другого генетичного типу лише рідкісних залишків неморських
двостулок, рештків риб, численних слідів риючих і повзаючих організмів,
включень піриту.
З реконструкції палеогеографічних умов утворення горизонту РІІІ, бачи-
мо, що в межах ЛВБ посідонієві горизонти формувалися в окраїнній частині
мілководного морського басейну (див. рис. 3). На сході, у межах Українського
щита, був суходіл з витоками субширотних річкових систем, якими в седи-
ментаційний басейн надходила основна маса теригенного матеріалу і орга-
нічної речовини. Далі на захід розташовувалася зона опріснених лагун і
заток (тут існували переважно неморські двостулки), дельт, з обмеженим
поширенням морських умов. Завдяки хорошій аерації в дуже мілководних
водоймах не було застійних природних явищ і сірководневого зараження
(зона А). Ще далі на захід знаходилася область частого чергування лагунно-
затокових і морських обстановок. У західному напрямку поширення остан-
ніх зростало. Через більшу віддаленість від суходолу, збільшення глибини
водойм та значне надходження в них органічного матеріалу, зона В (область
формування горизонту РІІІ) характеризувалася періодичними припливами
прісних вод, слабкою аерацією водойм, значним поширенням застійних явищ
у придонних верствах і сірководневим зараженням. Багаторазово виникали
умови, сприятливі для надзвичайно широкого розвитку посідоній, а також
гоніатитів.
Типові ознаки горизонту РІІІ (перешаровування темно-сірих з брунат-
ним відтінком аргілітів з масовими пошаровими скупченнями Posidonia і
залишками гоніатитів з темно-сірими, чорними аргілітами зі слідами газо-
виділень, “слідами життя”, заповненими піритом, конкреціями піриту) доз-
воляють легко і безпомилково виділяти його в керні бурових свердловин і
використовувати як надійний маркувальний горизонт.
Відкриття у ЛВБ третього посідонієвого горизонту сприяє вирішенню
дискусійних питань стратифікації кам’яновугільних відкладів басейну. Пе-
редусім, це стосується визначення межі між нижнім і середнім відділами
кам’яновугільної системи. У горизонті РІІІ комплекс амоноідей представле-
ний переважно антракоцератидами, серед яких визначені Anthracoceras cf.
paucilobum, A. sp. (Коновалова и др., 2009). Там само знайдено форми, які,
імовірно, належать до роду Reticuloceras, що вказує на середньокарбоновий
(ранньобашкирський) вік вмісних відкладів (зона Reticulloceras Західної Єв-
ропи). Цей висновок добре узгоджується зі знахідками на території ЛБ в
одновікових утвореннях, розташованих на вапняку N4 (I – польський індекс):
Valitas henken, Reticulloceras adpressum, R. umblicatum, R. todmorgenense,
R. paucicrenulatum, R. gracile, Hodsonites magistrorum, Hudsonoceras orna-
122
tum. Ідентичність горизонтів РІ і РІІ ЛВБ та ЛБ, а також знахідки в друго-
му посідонієвому горизонті Люблінського басейну форм Homoceras beyri-
chianum, H. cf. beyrichianum, H. diadema, H. cf. diadema, Isohomoceras cf.
subglobosum (зона Н) вказують на проведення у ЛВБ межі між серпуховсь-
ким і башкирським ярусами по підошві горизонту РІІ (див. рис. 1). Комплекс
амоноідей горизонту РІ, визначений як у ЛВБ, так і в ЛБ, датує його вік як
серпуховський (зона Е2). Таким чином, на відміну від уніфікованої страти-
графічної схеми кам’яновугільних відкладів ЛВБ (Помяновская, Муромцева,
1993), за якою границя між нижнім і середнім відділами кам’яновугільної
системи (міссісіпієм і пенсильванієм) встановлена по підошві вапняку В1
морозовичівської світи, її слід проводити нижче на 200–250 м.
Висновки. У вугленосній формації ЛВБ встановлено третій посідоніє-
вий горизонт (Posidonia III), невідомий дотепер у ЛБ, який має маркувальне
значення для зіставлення і кореляції вугленосних розрізів.
Знахідки в горизонті амоноїдних форм, які, імовірно, належать до роду
Reticulloceras, підтверджують необхідність зміни прийнятої на сьогодні ме-
жі між нижнім і середнім відділами кам’яновугільної системи. У зв’язку з
цим віком основної вуглепромислової світи (бужанської) ЛВБ слід вважати
середньокам’яновугільний (ранньобашкирський), а не ранньокам’яновугіль-
ний (серпуховський).
Запропоновані біо- і хроностратиграфічні зміни мають важливе значен-
ня для кореляції інших областей розвитку кам’яновугільних відкладів і па-
леогеографічних реконструкцій.
Враховуючи результати палеогеографічних реконструкцій, можна ствер-
джувати, що третій посідонієвий горизонт поширений також у межах ЛБ.
Його встановлення на цій території, а також пошуки в ньому керівних форм
амоноідей повинні стати предметом подальших досліджень.
Атлас литогенетических типов и условия образования угленосных отложе-
ний Львовско-Волынского бассейна / В. Ф. Шульга, Б. И. Лелик, В. И. Гарун и др. –
Киев : Наук. думка, 1992. – 176 с.
Коновалова В. А., Николаева С. В., Шульга В. Ф. Аммоноидеи из каменноуголь-
ной угленосной формации Львовско-Волынского бассейна // Современные пробле-
мы изучения головоногих моллюсков – М. : ПИН РАН, 2009. – С. 89–91.
Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люб-
линского бассейнов / В. Ф. Шульга, А. Здановски, Л. Б. Зайцева и др. – Киев : Варта,
2007. – 427 с.
Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн / Д. П. Бобровник, Т. О. Болди-
рєва, А. М. Іщенко і ін. – К. : Вид-во АН УРСР, 1962. – 145 с.
Львовско-Волынский каменноугольный бассейн. Геолого-промышленный очерк /
М. И. Струев, В. И. Исаков, В. Б. Шпакова и др. – Киев : Наук. думка, 1984. – 272 с.
Помяновская Г. С., Муромцева А. А. Стратиграфическая схема каменноуголь-
ных отложений западных областей Украины. Львовский палеозойский прогиб //
Стратиграфическая схема фанерозойских образований Украины для составления
геологических карт нового поколения : граф. прил. – Киев, 1993. – 42 с.
Стратиграфія карбону Львівсько-Волинської западини / П. Л. Шульга, О. А. Зав’-
ялова, В. П. Кравченко і ін. // Стратиграфія УРСР. – К. : Наук. думка, 1969. – Т. 5 :
Карбон. – С. 314–361.
123
Karbon Lubelskiego Zagłębia Węglowegо : Prace Inst. Geol. – Warszawa : Wydaw.
geol., 1988. – T. 122. – 250 s.
Musial L., Tabor M. Stratygraphia utworów karbonu północno-wschodniej częsci
Lubelskiego Zaglębia Węglowego // Kwart. Geol. – 1979. – T. 23. – N 1. – S. 141–151.
Musial L., Tabor M. The Carboniferous zoostratigraphy of Lublin Coal Basin and
its correlation with lithostratigraphic members // Biul. Inst. Geol. – 1980. – T. 328. –
S. 75–94.
Стаття надійшла
01.09.09
Vitaliy SHULGA, Mykola KOROL,
Mykhailo MATROFAILO, Ihor KOSTYK
NEW DATA ON THE POSIDONIA HORIZONS
OF THE LVIV-LUBLIN COAL BASIN
We have presented the description of the third Posidonia horizon (Posidonia III)
occurring in the bottom part of the Buh Suite of the Lviv-Volyn Basin. It has so far not
been found in the Lublin Basin. A special attention is paid to its marking significance and
the important role while stratifying of Carbonic deposits. Findings of ammonoid form Re-
ticuloceras sp. in the third Posidonia horizon indicate the necessity to change the boundaries
between the lower and middle sections of the Carboniferous system of the Lviv-Volyn
Basin. In this connection the age of the main coal-producing suite (the Buh Suite) is indi-
cated as Middle Carboniferous (Early Bashkirian).
124
|