До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань
На основі огляду нормативних документів описано загальний підхід до проблеми впровадження методики оцінок невизначеностей результатів вимірювань, оскільки специфіка робіт на об'єкті "Укриття" вимагає обов'язкового використання поняття невизначеностей при оцінці таких даних. Для п...
Saved in:
| Published in: | Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59010 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань / А.Д. Скорбун, Б.М. Сплошной // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2010. — Вип. 14. — С. 95–101. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665344137789440 |
|---|---|
| author | Скорбун, А.Д. Сплошной, Б.М. |
| author_facet | Скорбун, А.Д. Сплошной, Б.М. |
| citation_txt | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань / А.Д. Скорбун, Б.М. Сплошной // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2010. — Вип. 14. — С. 95–101. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля |
| description | На основі огляду нормативних документів описано загальний підхід до проблеми впровадження методики оцінок невизначеностей результатів вимірювань, оскільки специфіка робіт на об'єкті "Укриття" вимагає обов'язкового використання поняття невизначеностей при оцінці таких даних. Для прикладу дається послідовний виклад оцінки невизначеності результату польових радіаційних вимірювань.
На основе обзора нормативных документов описан общий подход к проблеме внедрения методики оценок неопределенности результатов измерений, поскольку специфика работ на объекте "Укрытие" требует обязательного использования понятия неопределенностей при оценке таких данных. Для примера дается последовательное изложение оценки неопределенности результата полевых радиационных измерений.
On the base of review of normative documents a general approach to the issue of implementation of a method for estimation of measurement results uncertainty have been described, because of specific character of works at the "Ukryttya" object requires obligatory use of uncertainty for estimation of such data. As an example, the consecutive description of estimation of field radiation measurement results uncertainty is given.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:54:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 95
УДК 389.92
ДО ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ НЕВИЗНАЧЕНОСТЕЙ
ВИМІРЮВАНЬ
© 2010 р. А. Д. Скорбун 1, Б. М. Сплошной 2
1
Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Чорнобиль
2 Лабораторія метрології ДСП "РУЗОД", Чорнобиль
На основі огляду нормативних документів описано загальний підхід до проблеми впрова-
дження методики оцінок невизначеностей результатів вимірювань, оскільки специфіка робіт на об'єк-
ті "Укриття" вимагає обов'язкового використання поняття невизначеностей при оцінці таких даних.
Для прикладу дається послідовний виклад оцінки невизначеності результату польових радіаційних
вимірювань.
Ключові слова: невизначеність результатів вимірювань, польові радіаційні вимірювання, дис-
персія, радіометр, коефіцієнт охоплення.
Вступ
Останніми роками в практику метрологічних робіт впроваджуються нормативні до-
кументи, в яких результати вимірювань описуються з використанням поняття «невизначе-
ність», а не «похибка» вимірювань. Перехід від оцінки похибок вимірювань до оцінки їхніх
невизначеностей затримується не тільки відсутністю чітких державних вимог, але й практи-
чним незнайомством наукової спільноти з цим питанням. Відсутні не тільки необхідні в ба-
гатьох випадках прямі методики проведення таких оцінок, а й зрозумілі роз'яснення (керів-
ництва) загального характеру з цього питання.
У 1993 р. Міжнародна організація по стандартизації (ISO) прийняла документ під на-
звою "Guide for estimаtion of uncertainty in measurements" [1] ("Керівництво з оцінки невизна-
ченостей вимірювань", далі – керівництво з невизначеностей). У 2001 р. Міждержавною ра-
дою зі стандартизації, метрології і сертифікації було прийнято міждержавний документ [2],
учасником якого є Україна. Проте цей документ широко не використовується в Україні, ско-
ріше за все в силу складності процесу переходу на нові стандарти, у першу чергу тому, що
діючі нормативні метрологічні документи орієнтують на оцінки похибки результатів вимі-
рювань. Наприклад, в [3, 4] в якості нормованих метрологічних характеристик зазначено по-
хибки вимірювань. Натомість вимоги до компетентності вимірювальних лабораторій, відпо-
відно до загальних вимог [5], встановлюють, що атестовані лабораторії (будь-яка структура,
що виконує вимірювання у сфері державного метрологічного нагляду, тобто й радіаційні
вимірювання) повинні: а) мати та використовувати методики оцінювання невизначеності
вимірювань; б) мати процедури контролю якості для здійснення поточного контролю (моні-
торингу) достовірності випробувань, що проводяться.
Згідно із Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність» дозволяється
використання оцінок похибки, проте для результатів вимірювань, що направляються закор-
донним організаціям, необхідно давати оцінку їхніх невизначеностей. Оскільки цей закон
встановлює необхідність обов'язкового контролю радіаційних параметрів атестованою лабо-
раторією, то для всіх вимірювань, пов'язаних з об'єктом "Укриття", більшість яких викону-
ється за міжнародними проектами, необхідно вказувати невизначеність результатів. Таким
чином, з визначення, яким користувалися виключно метрологи, «невизначеність» перетво-
рюється в поняття, невід'ємне від результату вимірювань.
Зазначимо, що хоча країни Європи і Росія [6] перейшли на використання невизначе-
ностей, проблема переходу існує і там [7]. Питання оцінки невизначеностей широко обгово-
рюються й українськими метрологами [8 - 10], проте з точки зору метрологічних проблем.
Оскільки серед причин того, що перехід на невизначеності стримується, є й повне не-
знання цього питання серед наукових працівників. У цій статті наведено стислий виклад під-
А. Д. СКОРБУН, Б. М. СПЛОШНОЙ
________________________________________________________________________________________________________________________
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 96
ходу до оцінки невизначеностей, а також послідовний виклад оцінки невизначеності резуль-
тату польових радіаційних вимірювань.
Опис проблеми
У цілому мова йде про поступову заміну поняття "похибки результату" поняттям "не-
визначеності результату" вимірювань.
Документи [1, п. 2.2.3; 2, п. 3.1] установлюють такі основні поняття для опису резуль-
татів вимірювань:
"невизначеність результатів вимірювань - параметр, пов'язаний з результатом вимі-
рювань, який характеризує розкид (dispersion) значень, які обґрунтовано можуть бути припи-
сані величині, яка вимірюється;
стандартна невизначеність (uc) - невизначеність результату вимірювань, виражена у
вигляді середньоквадратичного відхилення;
сумарна стандартна невизначеність (u) - cтандартна невизначеність результату вимі-
рювань, отриманого через значення інших величин, яка дорівнює кореню квадратному суми
членів, причому члени є дисперсіями або коваріаціями цих інших величин, зважених у від-
повідності до того, як результат вимірювань змінюється при зміні цих величин;
розширена невизначеність (U) - величина, яка визначається як інтервал результатів
вимірювань, який, як очікується, включає в себе значну частину розподілу значень, які об-
ґрунтовано можуть бути приписані величині, яка вимірюється".
Необхідність переходу з оцінки похибок на оцінки невизначеностей викликана рядом
причин. Є причини прикладного характеру, у першу чергу те, що коли вказується точність
(похибка) результатів, то частіше за все неможливо зрозуміти, як вона одержана, а при пог-
либленому аналізі виявляється, що зроблена оцінка точності враховує не всі можливі складо-
ві похибки результатів і т. ін. Крім того, часто існуючі оцінки похибок результатів вимірю-
вань надаються таким чином, що їх важко в подальшому врахувати в нових вимірюваннях.
Приклади будуть наведені нижче. Але є й причини фундаментального характеру. Аналіз не-
визначеностей базується на постулатах, що ні точне значення, ні точна похибка його одер-
жання не можуть бути визначені [1, D5.2]: "Невизначеність результатів таким чином є відо-
браженням того факту, що для даної величини, яка вимірюється, і для даного результату ви-
мірювання немає єдиного значення, а є нескінченне число значень, розсіяних навколо ре-
зультату, який узгоджується з усіма спостереженнями і даними, а також із знанням фізично-
го світу і який з певним ступенем впевненості може бути приписаний величині, яка вимірю-
ється." Тобто ми змушені розглядати і результат, і похибку його вимірювання як невизначе-
ну величину, для оцінки якої можна вказати лише границі інтервалу, у межах яких вона зна-
ходиться з заданою достовірністю. Але залишається невідомим, в якій точці цього інтервалу
вона знаходиться. Такий підхід принципово відрізняється від прийнятого в теорії похибок, де
вважається, що точне значення існує, але експериментально визначити його неможливо
(див., наприклад, [11]). Цей же підхід є стандартом у математичній статистиці, де оцінюється
відхилення середніх значень від невідомого, але (як вважається) існуючого точного зна-
чення [12].
Керівництво з невизначеності [1] розглядає дві різні ситуації оцінки невизначеності
результатів вимірювань: перша - коли існує достатня статистична інформація (багаторазові
вимірювання) (так звана оцінка за методом А); друга – коли невизначеність результату вста-
новлюється, виходячи із загальних міркувань, наприклад із відомостей про невизначеність
подібних вимірювань, що проводилися в іншому місці (так звана оцінка за методом B).
Нехай було проведено вимірювання й одержано значення вимірюваної величини a1,
a2, a3, … an, де n – число вимірювань. При оцінці результатів вимірювань за методом А ос-
новною характеристикою результату вимірювань є середнє значення
∑
=
=
n
i
ia
n
a
1
1
(1)
ДО ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ
________________________________________________________________________________________________________________________
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 97
і його стандартна невизначеність, мірою якої є стандартне відхилення
2
1
2 )(
1
1
aa
n
uu
n
i
i −
−
=≡ ∑
=
. (2)
Проте крім статистичного розкиду результатів існує багато інших чинників, які дають
внесок у похибку вимірювань, наприклад систематичні похибки, відхилення параметрів на-
вколишнього середовища від стандартних тощо. Внесок кожного з k таких чинників у зага-
льну похибку вимірювань може бути виражений через його дисперсію. Тому [1, 2] визнача-
ють, що всі складові похибки мають бути виражені через їхні дисперсії. А як відомо [12],
загальна дисперсія дорівнює сумі дисперсій складових, тобто розраховується просто й одно-
значно. Таким чином, сумарна дисперсія 2
cu визначається як ∑=
k
kc uu 22 . Відповідно сумарне
стандартне відхилення є
∑=
k
kc uu 2 . (3)
Питання про однозначність трактовки заявленої точності вимірювань розглянемо на
такому прикладі. Зазвичай при польових вимірюваннях радіометром вважають, що результа-
ти одержано з точністю, яка вказана в паспорті на прилад. Наприклад, в інструкції по вико-
ристанню радіометра МКС-01Р вказується, що його основна похибка становить ± 20 %. Тому
при проведенні вимірювань вважається, що якщо одержали величину М, то результат вимі-
рювань буде М ± 20 % ≡ М ± 0,2М.
Однак фахівцям добре відомо, що вищезазначена основна відносна похибка будь-
якого засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) – нормована метрологічна характеристика [13],
яка встановлюється при нормальних умовах експлуатації і стосується тільки конкретного
ЗВТ. Ця похибка не визначає похибки вимірювань, а є лише тільки однією з її складових,
тому їх не можна ототожнювати. При визначенні основної похибки використовується на-
ближення нормального розподілу результатів вимірювань [14]. Тобто вказаний діапазон дос-
товірності визначається через дисперсію нормального розподілу. Звідси випливає, що паспо-
ртна похибка приладу характеризується дисперсією σ2, яка дорівнює вказаній паспортній
похибці, поділеній на відповідний так званий коефіцієнт охоплення, що залежить від вели-
чини вибраного довірчого інтервалу. Ці коефіцієнти є стандартними статистичними параме-
трами нормального розподілу, і ми для довідок наведемо нижче значення коефіцієнта охоп-
лення kp, який створює інтервал, що має рівень довіри р у припущенні нормального розподі-
лу [1, табл. G1]:
Рівень довіри p, % Коефіцієнт охоплення kp
68,27 1
90 1,645
95 1,960
95,45 2
99 2,576
99,73 3
Рівень довіри р = 95 % означає, що для 95 % елементів вибірки нормально розподіле-
ної величини відхилення їхніх значень від середнього не перевищує 1,960u.
Таким чином, для нашого прикладу %2,10%
96,1
20
)( ==kPu , або 102,0
96,1
2,0
)( ==kPu .
Якщо розподіл невідомий (читай, не нормальний), керівництво з невизначеностей
пропонує припускати рівномірний розподіл, для якого вважається, що величини рівномірно
розподілені в деякому інтервалі. Для рівномірного розподілу дисперсія пов'язана з шириною
інтервалу коефіцієнтом 3 . Якби ми не мали можливості провести зроблений вище аналіз
А. Д. СКОРБУН, Б. М. СПЛОШНОЙ
________________________________________________________________________________________________________________________
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 98
через відсутність інформації про природу появи величини 20 %, тоді рекомендується вико-
ристовувати припущення рівномірного розподілу і в цій ситуації 116,0
3
2,0
)( ==kPu .
Після того, як буде проаналізовано всі можливі джерела похибок, розраховано їхні
невизначеності й підраховано сумарну невизначеність результату за формулою (3), необхід-
но підрахувати розширену невизначеність, яка, як указувалось, є інтервалом, в якому знахо-
диться основна частка результатів вимірювань. Ця величина є похідною від дисперсії розпо-
ділу результатів вимірювань, а отже, залежить від виду розподілу й дорівнює U = kpuc. Зна-
чення kp для нормального розподілу дано вище, а для рівномірного розподілу воно дорівнює
kp = √3.
Приклад підрахунку невизначеності
Процедура обчислення невизначеності ґрунтується на визначенні дисперсії для кож-
ного фактора, що впливає на результат, і підрахунку сумарної дисперсії.
1. Проводиться вимірювання потужності еквіваленту дози (ПЕД) за допомогою ра-
діометра-дозиметра МКС-01Р. Для даного розрахунку було проведено багаторазові вимірю-
вання у визначеній точці та отримано результати, мкЗв/год: 4,06; 3,88; 3,44; 3,84; 3,92.
2. Необхідно визначити результат вимірювання та оцінити невизначеність вимірю-
вань. Складаємо специфікацію вимірювань:
аналіз умов вимірювань: вимірювання проводяться в польових умовах при температу-
рі повітря +30 0С та підвищеної вологості ;
аналіз технічних характеристик дозиметра-радіометра:
1) робочі умови використання дозиметра-радіометра: температура повітря від мінус
10 до 40 0С; відносна вологість повітря до 98 %;
2) межі допустимої основної похибки при вимірюванні ПЕД ± 20 %;
3) випадкова статистична похибка за результатами п'яти спостережень ± 6,0 %;
4) додаткова похибка при впливі підвищеної та пониженої температури ± 10 % на
10 С зміни температури;
5) додаткова похибка, обумовлена змінами напруги акумуляторної батареї від номіна-
льного (8,75 В) до мінімального (7,3 В) значень ± 5 %;
6) додаткова похибка від нестабільності показів приладу за 6 год безперервної роботи
± 10 %;
7) додаткова похибка від впливу підвищеної вологості ± 6 %.
3. Розраховуємо невизначеність за типом А. Перевіряємо наявність грубих похибок.
Для цього (у припущенні нормального розподілу) розрахуємо
середнє арифметичне отриманих результатів
83,3
5
1 5
1
== ∑
=k
kPP&&& мкЗв/год;
стандартне відхилення результатів від середнього арифметичного
( ) =−
−
= ∑
=
2
11
1 n
k
k PP
n
s 0,23 мкЗв/год;
інтервал невизначеності, у припущенні нормального закону розподілу результатів
спостережень
ε = 3s = 0,69 мкЗв/год;
границі цього інтервалу для результатів спостережень
minP = 3,14 мкЗв/год; =maxP 4,52 мкЗв/год;
ДО ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ
________________________________________________________________________________________________________________________
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 99
Висновок: усі результати не виходять за границі інтервалу, тобто не вміщують поми-
лкових значень (викидів) у припущенні нормального їх розподілу.
4. Визначаємо складові розширеної невизначеності вимірювання:
1) зі свідоцтва на радіометр-дозиметр відомо, що межі його основної відносної похиб-
ки ± 20 %. Відповідна відносна стандартна невизначеність σ(Pk) вимірювань ПЕД розрахову-
ється за формулою для нормального розподілу ймовірностей
σ(Pk) = %2,10%
96.1
20 = ;
2) випадкова статистична похибка вимірювання по п'яти результатам ± 6,0 %. Це і є
необхідне відносне середньоквадратичне відхилення
σв = 6,0 % ;
3) додаткова похибка дозиметра від зміни температури в робочих умовах використан-
ня становить ± 10 % на 10 0С зміни температури, тобто стандартна невизначеність від зміни
температури σ(Pkт) визначається за формулою прямокутного розподілу
σ(Pkт) = %78,5%
3
10 = ;
4) додаткова похибка дозиметра від зміни напруги ± 5 %. Відносна стандартна неви-
значеність від зміни напруги живлення в робочих умовах використання σ(Pkж) розраховуєть-
ся за формулою прямокутного розподілу ймовірностей
σ(Pkж) = %9,2%
3
5 = ;
5) додаткова похибка від нестабільності показів дозиметра за час безперервної роботи
на перевищує ± 5 %. Оскільки ніякої додаткової інформації про форму розподілу не наведе-
но, а додаткова похибка з рівною ймовірністю може з'явитися в усьому діапазоні вимірю-
вань, то відносна стандартна невизначеність σ(Pkн) розраховується за формулою прямокутно-
го розподілу ймовірностей
σ(Pkн) = %
3
5
= 2,9 %;
6) додаткова відносна похибка вимірювання ПЕД при змінах відносної вологості
± 6 %. Відносна стандартна невизначеність σ(Pkв) розраховується за формулою прямокутного
розподілу ймовірностей
σ(Pkв) = %
3
6
= 3,5 %;
7) додаткова відносна похибка вимірювання ПЕД , що виникає від невизначеності по-
ложення детектора радіометра-дозиметра по радіусу свердловини. У даній ситуації раціона-
льно прийняти, що детектор може знаходитися в будь-якій точці по радіусу. Теоретичні роз-
рахунки (виконані за допомогою програми MicroShield) залежності величини поля у сверд-
ловині в різних точках по її радіусу дали відносну похибку для цього фактора впливу ± 5 %.
У даному випадку відносна стандартна невизначеність σ(Рсм) розраховується за формулою
для прямокутного розподілу ймовірностей
%
3
5
)( =смPσ = 2,9 %.
5. Розрахунок сумарної відносної стандартної невизначеності наведено в таблиці.
А. Д. СКОРБУН, Б. М. СПЛОШНОЙ
________________________________________________________________________________________________________________________
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 100
Джерела невизначеності Відносна стандартна
невизначеність, %
Тип
невизначеності
Розподіл
імовірностей
Основна відносна похибка дози-
метра σ(Pk)
10,2
В
нормальний
Випадкова статистична похибка
дозиметра σ(Pkс)
6,0
В
нормальний
Додаткова похибка дозиметра від
температури σ(Pkт)
5,78
В
прямокутний
Додаткова похибка дозиметра від
зміни напруги живлення σ(Pkж)
2,9
В
прямокутний
Додаткова похибка дозиметра від
нестабільності показів дозиметра
за час безперервної роботи σ(Pkн)
2,9
В
прямокутний
Додаткова похибка дозиметра від
зміни вологості повітря σ(Pkв),%
3,5
В
прямокутний
Додаткова відносна похибка ви-
мірювання ПЕД , що виникає від
невизначеності положення детек-
тора радіометра-дозиметра по
радіусу свердловини
2,9
В
прямокутний
Потужність еквівалентної дози
гамма-випромінювання
83,3=P мкЗв/год
Сумарна відносна стандартна невизначеність
Uc = =++++++ 2222222 (2,9)(3,5) (2,9)(2,9)(5,78) (6,0) (10,2)
= 14,5 %
6. Оцінка розширеної невизначеності для рівня довіри 0,95. Визначимо розширену не-
визначеність результату вимірювання як U = k⋅Uc(P), де k - коефіцієнт охоплення, який для
рівня довіри 95 % дорівнює 1,96 (у припущенні нормального розподілу), але в загальній
практиці для простоти пропонується вживати k = 2.
=U 2 ⋅ 14,5 % = 29 %.
Оскільки розрахунок меж похибки результату вимірювань (∆) рекомендується представляти
в абсолютних одиницях, то
∆ =
%100
U
P ⋅&&& , або 3,83 11,1
%100
%29 = мкЗв/год,
де U - розширена невизначеність вимірювань (або основна відносна похибка, яка вказується
у свідоцтві про повірку приладу).
7. Результат вимірювання записується у вигляді
ПЕД = 3,83 ± 1,11 мкЗв/год
Висновки
Радикальні зміни в метрології, що пов'язані з впровадженням у метрологічну практи-
ку поняття «невизначеність» для характеристики якості вимірювань, потребують пояснень
схеми її визначення. Це не є рутинною роботою, а залежить від детального аналізу величини,
що вимірюється. Оцінка невизначеності важлива, бо дає змогу оцінити надійність результа-
тів вимірювань при їхньому використанні.
Актуальність застосування нових підходів очевидна, якщо врахувати, що атестовані
вимірювальні лабораторії зобов'язані мати процедури контролю якості для здійснення пото-
чного контролю (моніторингу) достовірності випробувань, що проводяться, тобто вміти на-
давати оцінку невизначеності результатів проведених вимірювань.
Привнесення в процедури радіаційного контролю нової термінології та необхідності
особливої ретельності в аналізах і розрахунках підвищує вимоги до персоналу, який має зна-
ти та бути спроможним розрахувати відповідні статистичні параметри для оцінки якості вла-
сних вимірювань. Правильне виконання та обчислення результатів вимірювань створює умо-
ДО ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ
________________________________________________________________________________________________________________________
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 14 2010 101
ви для взаємного їхнього визнання зацікавленими сторонами. Як видно, коректне обчислення
невизначеності результату вимірювання може майже на третину збільшити основну відносну
похибку дозиметра, яку зазвичай приймають за похибку вимірювань. Хотілося б підкресли-
ти, що цього не треба боятися, тому що одержані розширені межі невизначеності результату
вимірювань хоча зовні й погіршують результат, проте стають значно ближчими до реальнос-
ті. Крім того, для заданих умов проведення вимірювань такий розрахунок, тобто ретельний
аналіз складових невизначеності, досить виконати лише один раз.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Guide to expression of uncertainty in measurement: First edition. – ISO. Switzerland, 1993.
2. РМГ 43-2001. ГСИ. Применение "Руководства по выражению неопределенностей измерений" /
Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации. - Минск: ИПК "Из-
дательство стандартов", 2003.
3. ГОСТ 8.009-84. Нормируемые метрологические характеристики средств измерений.
4. МИ 1317-86. Результаты и характеристики погрешности измерений. Формы представления. Спо-
собы использования при испытаниях образцов продукции и контроле их параметров.
5. ДСТУ ISO/IEC 17025-2001. Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібруваль-
них лабораторій.
6. ГОСТ Р 8.594-2002. Метрологическое обеспечение радиационного контроля.
7. Kirkup L. A guide to GUM // Eur. J. Phys., - 2002. - Vol. 23. - P. 483 - 487.
8. Захаров І. Взаємне перерахуваня похибок та невизначеностей вимірювань // Стандартизація, сер-
тифікація, якість. – 2005. - №5. – С. 49 - 56.
9. Захаров І. Оценивание неопределенности измерений при проведении калибровок // Метрологія
та прилади. – 2007. - № 1. – С. 31 – 42.
10. Чепела В., Никитин Д. Методики расчета неопределенности измерений в метрологии // Там же. –
2008. - № 4. – С. 51 - 54.
11. Щиголев Б. М. Математическая обработка наблюдений. - М.: Наука, 1969. – С. 344.
12. Смирнов Н.В., Дунин-Барковский И.В. Курс теории вероятностей и математической статистики
для технических приложений. - М.: Наука, 1969. – 363 c.
13. ГОСТ 27451-87. Средства измерений ионизирующих измерений. Общие технические условия.
14. ГОСТ 25935-83. Приборы дозиметрические. Методы измерения основных параметров.
К ВОПРОСУ ВНЕДРЕНИЯ МЕТОДИКИ ОЦЕНКИ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТЕЙ ИЗМЕРЕНИЙ
А. Д. Скорбун , Б. Н. Сплошной
На основе обзора нормативных документов описан общий подход к проблеме внедрения ме-
тодики оценок неопределенности результатов измерений, поскольку специфика работ на объекте
"Укрытие" требует обязательного использования понятия неопределенностей при оценке таких дан-
ных. Для примера дается последовательное изложение оценки неопределенности результата полевых
радиационных измерений.
Ключевые слова: неопределенность результатов измерений, полевые радиационные измере-
ния, дисперсия, радиометр, коэффициент охвата.
TO THE ISSUE OF IMPLEMENTATION OF A METHOD FOR MEASUREMENT
UNCERTAINTIES DETERMINATION
А. D. Skorbun, B. М. Sploshnoy
On the base of review of normative documents a general approach to the issue of implementation of
a method for estimation of measurement results uncertainty have been described, because of specific charac-
ter of works at the "Ukryttya" object requires obligatory use of uncertainty for estimation of such data. As an
example, the consecutive description of estimation of field radiation measurement results uncertainty is giv-
en.
Keywords: uncertainty of measurement results, field radiation measurements, variance, radiometer,
coverage factor.
Надійшла до редакції 30.03.10
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59010 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1813-3584 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:54:44Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скорбун, А.Д. Сплошной, Б.М. 2014-04-04T20:45:35Z 2014-04-04T20:45:35Z 2010 До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань / А.Д. Скорбун, Б.М. Сплошной // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2010. — Вип. 14. — С. 95–101. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1813-3584 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59010 389.92 На основі огляду нормативних документів описано загальний підхід до проблеми впровадження методики оцінок невизначеностей результатів вимірювань, оскільки специфіка робіт на об'єкті "Укриття" вимагає обов'язкового використання поняття невизначеностей при оцінці таких даних. Для прикладу дається послідовний виклад оцінки невизначеності результату польових радіаційних вимірювань. На основе обзора нормативных документов описан общий подход к проблеме внедрения методики оценок неопределенности результатов измерений, поскольку специфика работ на объекте "Укрытие" требует обязательного использования понятия неопределенностей при оценке таких данных. Для примера дается последовательное изложение оценки неопределенности результата полевых радиационных измерений. On the base of review of normative documents a general approach to the issue of implementation of a method for estimation of measurement results uncertainty have been described, because of specific character of works at the "Ukryttya" object requires obligatory use of uncertainty for estimation of such data. As an example, the consecutive description of estimation of field radiation measurement results uncertainty is given. uk Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля Проблеми Чорнобиля До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань К вопросу внедрения методики оценки неопределенностей измерений To the issue of implementation of a method for measurement uncertainties determination Article published earlier |
| spellingShingle | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань Скорбун, А.Д. Сплошной, Б.М. Проблеми Чорнобиля |
| title | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань |
| title_alt | К вопросу внедрения методики оценки неопределенностей измерений To the issue of implementation of a method for measurement uncertainties determination |
| title_full | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань |
| title_fullStr | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань |
| title_full_unstemmed | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань |
| title_short | До проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань |
| title_sort | до проблеми впровадження методики оцінки невизначеностей вимірювань |
| topic | Проблеми Чорнобиля |
| topic_facet | Проблеми Чорнобиля |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59010 |
| work_keys_str_mv | AT skorbunad doproblemivprovadžennâmetodikiocínkineviznačenosteivimírûvanʹ AT splošnoibm doproblemivprovadžennâmetodikiocínkineviznačenosteivimírûvanʹ AT skorbunad kvoprosuvnedreniâmetodikiocenkineopredelennosteiizmerenii AT splošnoibm kvoprosuvnedreniâmetodikiocenkineopredelennosteiizmerenii AT skorbunad totheissueofimplementationofamethodformeasurementuncertaintiesdetermination AT splošnoibm totheissueofimplementationofamethodformeasurementuncertaintiesdetermination |