Cover Image

Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав

Досліджується співвідношення термінологічних значень, що стосуються зближення та узгодженості права різних держав. Исследуется соотношение терминологических значений, касающихся сближения и согласования права разных стран. The author investigates in this article the correlation of terms regarding th...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2012
Main Author: Котляр, О. І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Subjects:
Теорія держави і права
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59017
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав / О.І. Котляр // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 21-28. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859694603821645824
author Котляр, О. І.
author_facet Котляр, О. І.
citation_txt Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав / О.І. Котляр // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 21-28. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Досліджується співвідношення термінологічних значень, що стосуються зближення та узгодженості права різних держав. Исследуется соотношение терминологических значений, касающихся сближения и согласования права разных стран. The author investigates in this article the correlation of terms regarding the lawful unity and close cooperation of various countries.
first_indexed 2025-12-01T00:53:01Z
format Article
fulltext О. І. КОТ ЛЯР CПІВВІДНО­ШЕН­НЯ­ТЕРМІНО­ЛОГІЧНИХ­ЗНА­ЧЕНЬ­­ ЩО­ДО­ЗБЛИ­ЖЕН­НЯ­ТА­УЗ­ГО­Д­ЖЕ­НОСТІ­ПРА­ВА­РІЗНИХ­ДЕР­ЖАВ Досліджується співвідно шен ня терміно логічних зна чень, що сто су ють ся збли жен­ ня та уз го д же ності пра ва різних дер жав Клю­чові­сло­ва: адап тація, ап рок си мація, гар монізація, імпле мен тація, уніфікація, «acquis communautaire». Ис сле ду ет ся со от но ше ние тер ми но ло ги че с ких зна че ний, ка са ю щих ся сбли же ния и со гла со ва ния пра ва раз ных стран. Клю­че­вые­ сло­ва: адап та ция, ап рок си ма ция, гар мо ни за ция, імпле мен тація, уніфікація, «acquis communautaire» The author investigates in this article the correlation of terms regarding the lawful unity and close cooperation of various countries. Key­ words: adoption, approximation, harmonization, implementation, unification, «acquis communautaire» Однією­ з­ най­важ­ливіших­ скла­до­вих­ інте­г­раційних­ про­цесів­ є­ міждер­жав­на­ ко­ор­ди­нація­у­сфері­пра­во­вої­політи­ки.­В­за­леж­ності­від­по­треб­і­го­тов­ності­дер- жав­ до­ подібної­ ко­ор­ди­нації­ во­на­ мо­же­ про­сти­ра­ти­ся­ від­ уз­го­д­жен­ня­ ок­ре­мих­ пра­во­вих­ рішень­ до­ фор­му­ван­ня­ єди­но­го­ пра­во­во­го­ про­сто­ру.­ По­ суті­ спра­ви­ інте­г­раційні­про­це­си­та­ко­ор­ди­нація­в­об­ласті­пра­во­вої­політи­ки­–­це­дві­сто­ро­ни­ однієї­ме­далі,­ад­же­інте­г­рація­не­мож­ли­ва­без­ство­рен­ня­єди­них­і­схо­жих­пра­во- вих­ норм,­ а­ ос­танні,­ в­ свою­ чер­гу,­ слу­жать­ сти­му­лом­ до­ інтен­сифікації­ інте­г- раційно­го­про­це­су.­Гло­балізаційні­про­це­си­су­про­во­д­жу­ють­ся­пев­ни­ми­фор­ма­ми­ міжна­род­но-пра­во­вої­інте­г­рації,­яка­яв­ляє­со­бою­нор­мо­твор­чий­про­цес,­на­прав- ле­ний­на­збли­жен­ня­та­уз­го­д­женість­пра­ва­різних­дер­жав,­на­усу­нен­ня­колізій­і­ про­тиріч­у­рам­ках­пра­во­вої­си­с­те­ми,­в­ре­зуль­таті­чо­го­фор­му­ють­ся­за­гальні­прин- ци­пи­і­про­це­ду­ри.­ Сьо­годні­вче­ни­ми-юри­с­та­ми­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­чис­ленні­терміни­для­виз­на- чен­ня­ суті­ про­це­су­ на­бли­жен­ня­ національ­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ до­ за­ко­но­дав­ст­ва­ інших­дер­жав,­міжна­род­них­ор­ганізацій,­що­сприяє­роз­ши­рен­ню­або­зву­жен­ню­ йо­го­змісто­вної­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­та­прак­тич­ної­діяль­ності­в­цьо­му­на­прямі:­імпле- мен­тація,­ап­рок­си­мація,­уніфікація,­адап­тація,­ гар­монізація­за­ко­но­дав­ст­ва.­Вод- но­час­ко­жен­термін,­особ­ли­во­в­юри­с­пру­денції,­має­не­сти­в­собі­пев­не­смис­ло­ве­ на­ван­та­жен­ня.­ Для­з’ясу­ван­ня­ок­ре­мих­ас­пектів­про­бле­ми­співвідно­шен­ня­терміно­логічних­ зна­чень­що­до­ збли­жен­ня­ та­уз­го­д­же­ності­пра­ва­різних­дер­жав­ве­ли­ке­ зна­чен­ня­ ма­ють­ ро­бо­ти­ ук­раїнських­ уче­них-прав­ників­ В.­ Бут­ке­ви­ча,­ М.­ Бай­му­ра­то­ва,­ В.­Де­ни­со­ва,­О.­Ко­пи­лен­ка,­Р.­Лу­ка­са,­В.­Му­равй­о­ва,­Г.­Му­ра­ши­на,­Р.­Пе­т­ро­ва.­ П.­Рабіно­ви­ча.­ Се­ред­ іно­зем­них­ вче­них-прав­ників,­що­ зай­ма­ли­ся­ висвітлен­ням­ да­но­го­ пи­тан­ня,­ мо­же­мо­ на­зва­ти­ І.­ Лу­ка­шу­ка,­ Г.­ Дмитрієву,­ Н.­ Щер­ба­ко­ву,­ Є.­Лук’яно­ва,­Л.­Лунц,­Л.­Бентлі­та­Б.­Шер­ман.­ Уго­да­про­парт­нер­ст­во­та­співробітництво­з­Євро­пейсь­ки­ми­Співто­ва­ри­ст­ва- ми­ та­ їхніми­дер­жа­ва­ми-чле­на­ми­опе­рує­ та­ки­ми­ тра­диційни­ми­для­норм­пра­ва­ ЄС­терміна­ми,­як­«збли­жен­ня»­(ст.­51,­76),­«адап­тація»­(ст.­53,­77),­«на­бли­жен­ня»­ 21Юридичні і політичні науки (ст.­60),­«вста­нов­лен­ня­еквіва­лент­них­норм»­(ст.­60)­та­«гар­монізація»­(ст.­93,­129,­ 149,­150,174­з­До­го­во­ру­про­Співто­ва­ри­ст­во)1. Лек­сич­не­ ро­зуміння­ терміна­ «гар­монізація»­ (від­ грец.­ harmonia)­ оз­на­чає­ скріплен­ня,­зла­го­д­женість,­струк­тур­на­уз­го­д­женість­ча­с­тин­єди­но­го­ціло­го.­То­му­ не­обхідною­умо­вою­до­сяг­нен­ня­гар­монії­є­на­явність­єдності­між­об’єкта­ми,­що­ гар­монізу­ють­ся.­ Оскільки­ єдність­ у­ ши­ро­ко­му­ зна­ченні­ відо­б­ра­жає­ будь-який­ зв’язок­ си­с­тем,­ що­ взаємодіють,­ пе­ре­бу­ва­ють­ у­ взаємовідно­шенні,­ важ­ли­вою­ оз­на­кою­гар­монії­є­до­сяг­нен­ня­об’єкта­ми­сту­пе­ня­їхньо­го­уз­го­д­жен­ня,­що­за­без- пе­чує­їхнє­існу­ван­ня­та­функціону­ван­ня­як­ча­с­тин­ціло­го2.­ Про­цес­гар­монізації,­на­дум­ку­В.С.­Жу­ра­ковсь­ко­го,­вклю­чає­в­се­бе­декілька­ різних­скла­до­вих­ча­с­тин,­пер­шою­з­них­він­на­зи­ває­імпле­мен­тацію3.­ «Implement»­з­англійської­бук­валь­но­пе­ре­кла­дається­«втілен­ня­в­жит­тя­за­пев- ною­про­це­ду­рою»,­«за­без­пе­чен­ня­прак­тич­но­го­ре­зуль­та­ту­та­так­тич­но­го­ви­ко­нан- ня­ кон­крет­ни­ми­ за­со­ба­ми»4.­ Пе­ре­важ­на­ більшість­ міжна­род­но-пра­во­вих­ норм,­ що­містять­ся­в­міжна­род­но-пра­во­вих­до­го­во­рах,­ре­алізується­че­рез­національ­ний­ ме­ханізм­ імпле­мен­тації.­ У­ міжна­род­но-пра­вовій­ літе­ра­турі­ термін­ «імпле­мен- тація»­ вжи­вається­ у­ зна­ченні­ співвідно­шен­ня­ міжна­род­но­го­ та­ внутрішньо­дер- жав­но­го­пра­ва.­Од­нак­у­пра­во­вих­до­к­т­ри­нах­країн­СНД­да­ний­термін­має­шир­ше­ тлу­ма­чен­ня.­Найбільш­виз­на­не­виз­на­чен­ня­імпле­мен­тації­у­вітчиз­няній­літе­ра­турі­ бу­ло­да­не­О.С.­Га­вер­довсь­ким:­«Імпле­мен­тація­норм­міжна­род­но­го­пра­ва­–­ціле- с­пря­мо­ва­на­ор­ганізаційно-пра­во­ва­діяльність­дер­жав,­яка­здійснюється­індивіду- аль­но,­ ко­лек­тив­но­ або­ в­ рам­ках­ міжна­род­них­ ор­ганізацій­ з­ ме­тою­ своєчас­ної,­ всебічної­і­по­вної­ре­алізації­прий­ня­тих­ни­ми,­відповідно­до­міжна­род­но­го­пра­ва,­ зо­бов’язань»5.­ От­же,­ імпле­мен­тація­ пра­во­вих­ актів­ пе­ред­ба­чає­ вве­ден­ня­ в­ ук­раїнський­пра­во­вий­акт­у­незмінно­му­ви­гляді­по­ло­жен­ня­міжна­род­но­го­нор­ма- тив­но­го­ ак­та­ з­ ме­тою­ всебічної,­ своєчас­ної­ й­ по­вної­ ре­алізації­ прий­ня­тих­ відповідно­до­міжна­род­но­го­пра­ва­зо­бов’язань.­ Дру­гою­ча­с­ти­ною­є­ап­рок­си­мація­за­ко­но­дав­ст­ва­(від­лат.­approximatio­–­збли- жен­ня).­ М.О.­ Бай­му­ра­тов­ під­ терміном­ «ап­рок­си­мація»­ ро­зуміє­ заміну­ од­них­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­інши­ми,­близь­ки­ми­до­вихідно­го6.­Як­за­зна­чає­про­фе- сор­В.К.­Забігай­ло,­ап­рок­си­мація­є­мак­си­маль­ним­на­бли­жен­ням­пев­них­по­ло­жень­ національ­но­го­ пра­во­во­го­ ак­та­ до­ ана­логічних­ по­ло­жень­ ди­рек­ти­ви­ ЄС7.­ «Approximation­ of­ law»­ в­ англійсько­му­ тексті­ До­го­во­ру­ про­ за­сну­ван­ня­ Євро- пейсь­ко­го­ Співто­ва­ри­ст­ва­ за­сто­со­вується­ у­ зна­ченні­ збли­жен­ня­ за­ко­но­дав­ст­ва­ дер­жав-членів,­а­то­му­спра­вед­ли­во­вхо­дить­до­змісту­по­нят­тя­«гар­монізація­за­ко- но­дав­ст­ва»8. Ос­тан­нь­ою­ча­с­ти­ною­ви­с­ту­пає­адап­тація­за­ко­но­дав­ст­ва.­Термін­«адап­тація»­ (з­англ.­–­adaptation)­оз­на­чає­при­сто­со­ву­ва­ти,­пе­ре­роб­ля­ти9.­Як­ба­чи­мо,­бук­валь­не­ ро­зуміння­цьо­го­по­нят­тя­дає­мож­ливість­сприй­ма­ти­йо­го­як­«при­сто­су­ван­ня­чин- них­внутрішньо­дер­жав­них­норм­до­но­вих­міжна­род­них­зо­бов’язань­дер­жа­ви­без­ вне­сен­ня­будь-яких­змін­в­її­за­ко­но­дав­ст­во»10.­ Термін­«адап­тація»­вжи­вається­у­шир­шо­му­зна­ченні,­ніж­«на­бли­жен­ня­за­ко- но­давств»,­і­охоп­лює­не­тільки­про­ве­ден­ня­гар­монізації­та­уніфікації­за­ко­но­дав- ст­ва­Ук­раїни­ з­ за­ко­но­дав­ст­вом­ЄС,­ але­ й­ здійснен­ня­ всьо­го­ ком­плек­су­ за­ходів,­ не­обхідних­для­при­ве­ден­ня­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­у­відповідність­до­ви­мог­нор- ма­тив­но-пра­во­вих­ актів­ ЄС­ і­ ре­цепцію­ ціло­го­ ком­плек­су­ пра­во­вих­ прин­ципів,­ кон­цепцій,­до­к­т­рин­і­по­нять,­що­ста­нов­лять­так­зва­не­«acquis­communautaire»11.­ Та­кож­ гар­монізацію­ виз­на­ча­ють­ як­ са­мостійний­ спосіб­ пра­во­вої­ інте­г­рації­ 22 Держава і право • Випуск 55 по­ряд­із­та­ки­ми­спо­со­ба­ми,­як­ре­цепція­та­уніфікація.­Особ­ливістю­спо­со­бу­гар- монізації­ є­ те,­що­ він­ дає­ змо­гу­ сфор­му­ва­ти­ пра­вові­ стан­дар­ти­ в­ певній­ сфері­ пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­а­то­му­по­ви­нен­пе­ре­ду­ва­ти­уніфікації­пра­ва­та­за­сто­со- ву­ва­ти­ся­там­і­тоді,­де­та­ко­ли­відсут­ня­по­тре­ба­в­ос­танній12.­ М.О.­ Бай­му­ра­тов­ по­ряд­ з­ імпле­мен­тацією,­ ап­рок­си­мацією,­ гар­монізацією­ за­ко­но­дав­ст­ва­ на­зи­ває­ транс­фор­мацію­ як­ де­які­ зміни­ по­ло­жень­ міжна­род­них­ до­го­ворів­ у­ про­цесі­ їхньо­го­ за­сто­су­ван­ня­ усе­ре­дині­ країни13.­У­ свою­чер­гу,­О.­ Ко­ва­ль­о­ва­під­збли­жен­ням­за­ко­но­дав­ст­ва­ЄС­з­пра­во­ви­ми­си­с­те­ма­ми­дер­жав-кан- ди­датів­на­вступ­до­ЄС­вва­жає­імпле­мен­тацію­за­ко­но­дав­ст­ва­ЄС­до­за­ко­но­давств­ дер­жав-кан­ди­датів­без­по­си­лан­ня­на­про­цес­адап­тації­за­ко­но­дав­ст­ва14.­К.­Ящен­ко­ роз­гля­дає­гар­монізацію­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­до­за­ко­но­дав­ст­ва­ЄС­як­скла­до­ву­ ча­с­ти­ну­адап­тації15.­ Про­цес­транс­пор­ту­ван­ня­пра­во­вої­си­с­те­ми,­її­ча­с­ти­ни­та/або­пра­во­вої­куль­ту- ри­міжна­род­них­ор­ганізацій­(ЄС,­СНД,­РЄ,­ООН)­до­пра­во­вої­си­с­те­ми­Ук­раїни­є­ ре­цепцією­за­ко­но­дав­ст­ва­міжна­род­них­ор­ганізацій16. Ре­цепція­ціло­го­ком­плек­су­пра­во­вих­прин­ципів,­кон­цепцій,­до­к­т­рин­і­по­нять,­ ста­но­вить­так­зва­не­«acquis­communautaire».­Од­нак­до­те­пер­зміст­по­нят­тя­«acquis­ communautaire»­ не­ роз­кри­то­ в­жод­но­му­ із­ пра­во­вих­ актів,­ які­ ре­гу­лю­ють­ адап- тацію­ за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­ до­ пра­ва­ ЄС,­ у­ праві­ ЄС­ та­кож­ не­ існує­ єди­но­го­ тлума­чен­ня­по­нят­тя­«acquis­communautaire». Од­не­з­пер­ших­на­га­ду­вань­про­acquis­communautaire­з’яви­ло­ся­в­про­екті­Дого- во­ру­ про­ Євро­пейсь­кий­ Со­юз­ від­ 14­ лю­то­го­ 1984­ р.­ У­ фран­цузь­ко­му­ варіанті­ цього­ до­ку­мен­та­ acquis­ communautaire­ бук­валь­но­ оз­на­чає­ «те,­ що­ до­сяг­ну­то­ в­ рам­ках­Співто­ва­ри­ст­ва»17.­Пе­ре­клад­на­інші­мо­ви­ЄС­по­ро­див­різні­фор­му­лю­ван- ня,­на­при­клад,­«спад­щи­на­Співто­ва­ри­ст­ва»­англійською,­«нор­ма­тив­на­спад­щи­на»­ шведсь­кою­мо­вою­чи­датсь­кою­–­«чин­не­пра­во­Співто­ва­ри­ст­ва».­Мож­ли­во,­труд- нощі,­ пов’язані­ з­ точ­ним­ пе­ре­кла­дом­ по­нят­тя­ «acquis­ communautaire»­ на­ інші­ мови­дер­жав-членів­ЄС,­ зму­си­ли­ інсти­ту­ти­ЄС­відда­ти­пе­ре­ва­гу­фран­цузь­ко­му­ варіан­ту.­ Тільки­ май­же­ че­рез­ 10­ років­ по­нят­тя­ «acquis­ communautaire»­ бу­ло­ офіційно­ закріпле­но­ в­ До­го­ворі­ про­ ЄС,­ підпи­са­но­му­ в­ гол­ландсь­ко­му­ місті­ Мааст­рихт­у­1992­р.18­ У­ ст.­ 2(4)­ і­ 3(1)­До­го­во­ру­ про­ЄС­ acquis­ communautaire­ про­го­ло­шується­ як­ од­на­з­цілей­ і­ос­нов­функціону­ван­ня­ЄС­ і­як­опо­ра­всієї­ інсти­туційної­си­с­те­ми­ ЄС.­У­ст.­43(1)(е)­До­го­во­ру­про­ЄС­га­ран­тується,­що­співробітництво­між­країна- ми-чле­на­ми­не­по­вин­но­торк­ну­ти­ся­acquis­communautaire­та­інших­за­ходів,­яких­ вжи­то­в­рам­ках­ус­та­нов­чих­до­го­ворів.­Аcquis­communautaire­та­кож­зга­дується­у­ Про­то­колі­№­7­до­До­го­во­ру­про­Євро­пейсь­ке­Співто­ва­ри­ст­во­(далі­–­До­говір­про­ Співто­ва­ри­ст­во)­«Про­за­сну­ван­ня­прин­ципів­суб­сидіар­ності­та­про­порційності»,­ Дек­ла­рації­ №­ 51­ «Про­ стат­тю­ 10­ Ам­стер­дамсь­ко­го­ До­го­во­ру»,­ у­ пре­ам­бу­лах­ «Про­то­ко­лу­ два­над­ця­ти»­ й­ «Уго­ди­ оди­над­ця­ти»,­ які­ є­ ча­с­ти­ною­До­го­во­ру­ про­ Співто­ва­ри­ст­во19.­У­Про­то­колі­№­2,­що­імпле­мен­тує­по­ло­жен­ня­Шен­генсь­кої­уго- ди­у­пра­во­Євро­пейсь­ко­го­Співто­ва­ри­ст­ва­(далі­–­Співто­ва­ри­ст­во),­закріплюється­ но­ве­по­нят­тя­«Шен­генсь­кий­acquis».­З­1­груд­ня­2002­р.­До­говір­про­ЄС­до­пов- нюється­ но­вим­ по­нят­тям­ –­ «acquis­ Со­ю­зу»­ (ст.44­До­го­во­ру­ про­ЄС),­що­мо­же­ вва­жа­ти­ся­си­нонімом­по­нят­тя­«acquis­communautaire».­Од­нак­у­жод­но­му­з­ви­ще- на­ве­де­них­до­ку­ментів­пра­ва­ЄС­не­роз­кри­то­зміст­ і­об­сяг­по­нят­тя­«acquis­com- munautaire». У­внутрішній­політиці­ЄС­acquis­communautaire­оз­на­чає­все,­що­бу­ло­до­сяг­ну- 23Юридичні і політичні науки то­в­рам­ках­трьох­опор­співробітництва­країн-членів­у­ЄС,­тоб­то­за­ко­но­дав­ст­во­ ли­ше­ЄС­(Співто­ва­ри­ст­во,­Спільна­політи­ка­в­га­лузі­за­кор­дон­них­справ­і­без­пе­ки,­ Співробітництво­поліції­й­ор­ганів­юс­тиції­у­криміна­ль­них­спра­вах).­У­цій­сфері­ acquis­communautaire­містить­у­собі­на­ступні­еле­мен­ти:­ус­та­новчі­до­го­во­ри­ЄС,­ за­гальні­прин­ци­пи­та­до­к­т­ри­ни­пра­ва­ЄС,­вто­рин­не­пра­во­ЄС,­міжна­родні­уго­ди,­ обов’яз­кові­для­країн-членів­ЄС,­і­«м’яке»­пра­во­ЄС20. Мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­«acquis­communautaire»­є­ком­плек­сним­і­ди­фе- ренційо­ва­ним­ по­нят­тям.­ Ком­плексність­ acquis­ communautaire­ ха­рак­те­ри­зується­ ши­ро­тою­йо­го­суттєво­го­змісту,­що­сим­волізує­ре­зуль­тат­євро­пейсь­кої­інте­г­рації­ за­га­лом­і­в­ок­ре­мих­сфе­рах­діяль­ності­ЄС.­У­юри­дич­но­му­ро­зумінні,­мож­на­по­го- ди­ти­ся­ з­ дум­кою­ Р.­ Пе­т­ро­ва,­ що­ по­нят­тя­ «acquis­ communautaire»­ є­ то­тож­ним­ по­нят­тю­«пра­во­ва­си­с­те­ма».­Аналіз­прак­ти­ки­за­сто­су­ван­ня­acquis­communautaire­ по­ка­зує,­що­йо­го­об­сяг­охоп­лює­ос­новні­еле­мен­ти­пра­во­вої­си­с­те­ми­(нор­ма­тив­ну­ й­ор­ганізаційну­сто­ро­ни,­а­та­кож­пра­во­ву­куль­ту­ру­й­іде­о­логію,­які­сфор­му­ва­ли­ся­ в­ході­ди­намічно­го­роз­вит­ку­інте­г­раційних­про­цесів­у­Європі)21. До­говір­про­за­сну­ван­ня­Євро­пейсь­ко­го­Співто­ва­ри­ст­ва­(До­говір­про­Співто- ва­ри­ст­во)­ та­ До­говір­ про­ Євро­со­юз­ пе­ред­ба­ча­ють­ не­обхідність­ гар­монізації­ національ­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­з­пра­вом­Євро­со­ю­зу,­а­та­кож­виз­на­ча­ють­її­га­лузі­та­ ме­ханізми. Пра­вові­ за­са­ди­ гар­монізації­ за­ко­но­дав­ст­ва­ в­рам­ках­ЄС­виз­на­чені­ в­ ст.­ 4/ж,­­ 94-97­До­го­во­ру­про­за­сну­ван­ня­ЄС,­у­рішен­нях­Су­ду­ЄС,­а­та­кож­в­ак­тах­інсти- тутів­ Співто­ва­ри­ст­ва.­ Слід­ за­зна­чи­ти,­ що­ в­ ус­та­нов­чих­ до­го­во­рах­ про­ Євро- пейські­Співто­ва­ри­ст­ва­та­в­інших­до­ку­мен­тах,­які­ство­рю­ють­пра­вові­за­са­ди­для­ ре­гу­лю­ван­ня­євро­пейсь­кої­інте­г­рації,­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­різні­терміни­для­виз­на- чен­ня­про­це­су­при­ве­ден­ня­національ­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­у­відповідність­з­пра­вом­ ЄС.­ Зо­к­ре­ма,­ в­До­го­ворі­ про­Співто­ва­ри­ст­во­ та­ки­ми­ терміна­ми­ є­ «збли­жен­ня»­ (ст.­З/ж,­94,136)­та­«гар­монізація»­(ст.­93,129,­149,­150,174). Як­ свідчить­ прак­ти­ка­ ре­алізації­ пра­ва­ ЄС,­ обид­ва­ терміни­ вжи­ва­ють­ся­ як­ си­ноніми.­Про­те­по­ши­ренішим­є­за­сто­су­ван­ня­терміна­«гар­монізація»,­який,­на­ дум­ку­ба­га­ть­ох­фахівців­з­пра­ва­Євро­со­ю­зу,­адек­ватніше­за­інші­терміни­віддзер- ка­лює­суть­про­це­су­ство­рен­ня­го­мо­ген­но­го­пра­во­во­го­се­ре­до­ви­ща­в­ме­жах­євро- пейсь­ких­ інте­г­раційних­ ор­ганізацій­ відповідно­ до­ мо­де­лей,­ за­про­по­но­ва­них­ інсти­ту­та­ми­ЄС. Гар­монізація­за­ко­но­дав­ст­ва­не­ви­ма­гає­від­дер­жав-членів­ух­ва­лен­ня­од­на­ко- вих­пра­во­вих­актів.­Ідеть­ся­на­сам­пе­ред­про­те,­щоб­дер­жа­ви-чле­ни­за­сто­со­ву­ва­ли­ схожі­за­ко­ни­чи­інші­пра­вові­ак­ти.­У­зв’яз­ку­з­цим­важ­ли­ве­зна­чен­ня­мо­же­ма­ти­ пи­тан­ня­підхо­ду­до­мо­де­лю­ван­ня­ актів­ з­ гар­монізації,­ а­ са­ме:­ чи­ в­ та­ко­му­ акті­ бу­де­об’єдна­но­кілька­національ­них­за­конів,­чи­ос­но­вою­ста­не­якийсь­національ- ний­за­кон,­чи­це­бу­дуть­нові­по­ло­жен­ня,­які­не­ма­ти­муть­ана­логів­у­національ­но- му­за­ко­но­давстві?­У­ме­жах­ЄС­пе­ре­ва­гу­бу­ло­відда­но­ос­танній­з­трьох­мо­де­лей.­ То­му­ не­ ви­пад­ко­во,­ що­ ос­нов­ни­ми­ пра­во­ви­ми­ ак­та­ми,­ за­ до­по­мо­гою­ яких­ здійснюється­гар­монізація­в­Євро­пейсь­ких­Співто­ва­ри­ст­вах,­є­ди­рек­ти­ви.­Про­це­ пря­мо­ска­за­но­у­ст.­94­До­го­во­ру­про­за­сну­ван­ня­ЄС,­але­це­не­оз­на­чає,­що­бу­ло­ повністю­відки­ну­то­дві­інші­мо­делі. Гар­монізація­на­рівні­Співто­ва­ри­ст­ва­має­за­ме­ту­ство­рен­ня­од­на­ко­вих­пра­во- вих­умов­для­еко­номічної­діяль­ності­на­спільно­му­рин­ку.­Гар­монізація­за­ко­но­дав- ст­ва­до­пов­нює­ за­бо­ро­ну­пря­мої­ та­не­пря­мої­ дис­кримінації­ учас­ників­ рин­ко­вих­ відно­син.­ До­говір­про­Співто­ва­ри­ст­во­та­су­до­ва­прак­ти­ка­ЄС­виз­на­чи­ли­об­ста­ви­ни,­які­ 24 Держава і право • Випуск 55 да­ють­змо­гу­не­за­сто­со­ву­ва­ти­за­ходів­з­гар­монізації­за­ко­но­дав­ст­ва:­не­обхідність­ за­хи­с­ту­суспільної­мо­ралі,­гро­мадсь­ко­го­по­ряд­ку­та­дер­жав­ної­без­пе­ки­то­що­(ст.­ 30),­а­та­кож­за­хист­довкілля­та­умов­праці­(ст.­95.4). Пе­ред­ба­че­но­та­кож­певні­ви­пад­ки­тим­ча­со­во­го­не­за­сто­су­ван­ня­за­ходів­з­гар- монізації­на­підста­вах,­виз­на­че­них­у­ст.­30­До­го­во­ру­про­Співто­ва­ри­ст­во. Не­ви­ко­нан­ня­дер­жа­вою-чле­ном­за­ходів­з­гар­монізації­мо­же­спри­чи­ни­ти­звер- нен­ня­ до­ Су­ду­ ЄС­ зі­ скар­гою­ на­ дер­жа­ву-по­руш­ни­цю­ з­ бо­ку­ Комісії­ чи­ іншої­ дер­жа­ви-чле­на­(ст.­95). За­гальні­ по­ло­жен­ня­ що­до­ ос­нов­них­ за­сад­ гар­монізації­ та­ ме­ханізмів­ її­ здійснен­ня­діста­ли­свій­по­даль­ший­роз­ви­ток­у­рішен­нях­Су­ду­ЄС­та­ак­тах­інсти- тутів­Співто­ва­ри­ст­ва.­Це­на­сам­пе­ред­сто­сується­вдо­с­ко­на­лен­ня­пра­во­вих­за­собів­ гар­монізації­та­ви­мог­до­її­здійснен­ня. З­по­чат­ком­діяль­ності­Євро­пейсь­ких­Співто­ва­риств­гар­монізація­здійсню­ва- ла­ся­ здебільшо­го­шля­хом­ ух­ва­лен­ня­ ди­рек­тив,­ які­ закріплю­ва­ли­ роз­роб­лені­ до­ де­та­лей­ба­зові­мо­делі­по­ведінки,­і­в­дер­жав-членів­прак­тич­но­не­за­ли­ша­ло­ся­сво- бо­ди­ви­бо­ру­при­ух­ва­ленні­актів­з­їхньої­імпле­мен­тації.­Це­так­зва­на­ба­зо­ва­фор- ма­гар­монізації.­Окрім­вста­нов­лен­ня­технічних­стан­дартів­у­сфері­про­мис­ло­вості,­ ба­зові­ди­рек­ти­ви­сто­су­ва­ли­ся­та­кож­вмісту,­мар­ку­ван­ня,­па­ку­ван­ня­ і­стан­дартів­ без­печ­но­го­ спо­жи­ван­ня­ хар­чо­вих­ про­дуктів,­ ко­с­ме­ти­ки­ та­ фар­ма­цев­тич­них­ ви­робів,­а­та­кож­ви­робів,­не­без­печ­них­для­здо­ров’я,­вимірю­валь­но­го­об­лад­нан­ня,­ ме­ханічних­ви­робів­то­що.­Та­ка­гар­монізація­не­ви­прав­да­ла­се­бе,­оскільки,­з­од­но- го­ бо­ку,­ підго­тов­ка­ ди­рек­тив­ з­ ви­пи­са­ни­ми­ до­ дрібниць­ стан­дар­та­ми­ ви­ма­га­ла­ ба­га­торічних­уз­го­д­жень­на­рівні­дер­жав-членів,­а­з­іншо­го­–­ду­же­не­про­сто­йшов­ про­цес­ре­алізації­дер­жа­ва­ми-чле­на­ми­по­ло­жень­уже­ух­ва­ле­них­ди­рек­тив.­ З­ча­сом­з’явив­ся­та­кий­підхід,­як­вибірко­ва­гар­монізація.­Її­особ­ли­вості­по­ля- га­ють­у­то­му,­що­інсти­ту­ти­ЄС­прий­ма­ють­ди­рек­ти­ви,­у­яких­дер­жа­вам-чле­нам­ доз­во­ле­но­ма­ти­су­воріші­стан­дар­ти,­ніж­ті,­що­вста­нов­лені­ци­ми­до­ку­мен­та­ми.­І­ на­впа­ки,­ де­які­ ди­рек­ти­ви­ доз­во­ля­ють­ дер­жа­вам-чле­нам­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ нижчі­ стан­дар­ти,­ніж­ті,­що­діють­на­рівні­Співто­ва­ри­ст­ва.­Такі­стан­дар­ти­сто­су­ють­ся­ пе­ре­важ­но­не­ве­ли­ких­національ­них­ви­раз­ників,­які­збу­ва­ють­свою­про­дукцію­на­ місце­вих­рин­ках.­Цей­підхід­ча­ст­ко­во­закріпле­ний­в­Ам­стер­дамсь­ко­му­до­го­ворі­ про­за­сну­ван­ня­Євро­пейсь­ко­го­Співто­ва­ри­ст­ва­(ст.­95). Вибірко­ва­гар­монізація­здійснюється­здебільшо­го­шля­хом­взаємно­го­виз­нан- ня­та­вста­нов­лен­ня­мінімаль­них­стан­дартів. Порівня­но­но­вим­спо­со­бом,­який­прий­шов­на­зміну­ба­зовій­гар­монізації,­ста- ла­мінімаль­на­гар­монізація,­по­ява­якої­пов’яза­на­з­но­вим­підхо­дом­до­за­про­ва­д- жен­ня­гар­монізо­ва­них­технічних­стан­дартів­на­рівні­Співто­ва­ри­ст­ва,­який,­у­свою­ чер­гу,­був­зу­мов­ле­ний­не­обхідністю­ліквідації­по­яви­на­шля­ху­вільно­го­пе­ре­су- ван­ня­ то­варів­ і­ на­дан­ня­ по­слуг­ но­вих­ пе­ре­шкод­ у­ ви­гляді­ ве­ли­кої­ кількості­ технічних­ бар’єрів,­що­ з’яви­ли­ся­ в­ ре­зуль­таті­швид­ко­го­ роз­вит­ку­ но­вих­ тех­но- логій,­ а­ та­кож­ спроб­ дер­жав-членів­ ви­ко­ри­с­та­ти­ цей­ об’єктив­ний­ чин­ник­ для­ то­го,­щоб­об­ме­жи­ти­ для­національ­них­ ви­роб­ників­ і­ про­вай­дерів­ по­слуг­ кон­ку- ренцію­з­бо­ку­інших­дер­жав-членів. Мінімаль­на­гар­монізація­дає­дер­жа­вам-чле­нам­мож­ливість­са­мим­вирішу­ва- ти,­яким­чи­ном­до­ся­га­ти­вста­нов­ле­ної­ме­ти,­ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­пра­вові­інстру­мен- ти,­ на­дані­ в­ їхнє­ роз­по­ря­д­жен­ня­ національ­ним­ пра­вом.­ Во­на­ не­ за­бо­ро­няє­ країнам-чле­нам­ко­ри­с­ту­ва­ти­ся­для­влас­них­по­треб­ви­щи­ми­стан­дар­та­ми,­але­це­ не­ по­вин­но­ пе­ре­шко­д­жа­ти­ до­сту­пу­ на­ їхню­ те­ри­торію­ імпор­то­ва­них­ то­варів­ і­ 25Юридичні і політичні науки по­слуг,­ які­ відповіда­ють­ гар­монізо­ва­ним,­ мінімаль­ним­ стан­дар­там.­ Тоб­то­ мінімаль­на­гар­монізація­не­стає­пе­ре­по­ною­для­по­даль­шо­го­на­уко­во­го­і­технічно- го­про­гре­су.­На­це­та­кож­спря­мо­ва­не­по­ло­жен­ня­До­го­во­ру­про­Співто­ва­ри­ст­во,­у­ яко­му­за­зна­че­но,­що­при­підго­товці­про­по­зицій­з­гар­монізації­в­та­ких­га­лу­зях,­як­ охо­ро­на­здо­ров’я,­без­пе­ка,­охо­ро­на­довкілля­та­за­хист­спо­жи­вачів,­за­ос­но­ву­має­ бра­ти­ся­ви­со­кий­рівень­за­хи­с­ту­з­ура­ху­ван­ням­но­вих­до­сяг­нень,­що­ґрун­ту­ють­ся­ на­на­уко­вих­фак­тах­(ст.­95.3). Се­ред­ ос­нов­них­ прин­ципів­ гар­монізації,­ які­ скла­ли­ся­ в­ ре­зуль­таті­ рішень­ Су­ду­ЄС­та­ух­ва­лен­ня­за­ко­но­дав­чих­актів­Співто­ва­ри­ст­ва,­мож­на­виділи­ти­прин- цип­про­зо­рості,­взаємної­довіри,­кон­тро­лю­в­країні­по­хо­д­жен­ня­та­єди­ної­ліцензії. Прин­цип­про­зо­рості­ґрун­тується­на­зо­бов’язанні­дер­жав-членів­інфор­му­ва­ти­ Комісію­ЄС­про­за­про­ва­д­жен­ня­но­вих­ви­мог­що­до­якості,­ек­сплу­а­таційних­ха­рак- те­ри­с­тик,­без­пе­ки,­те­с­ту­ван­ня,­па­ку­ван­ня­та­мар­ку­ван­ня­будь-яко­го­про­дук­ту.­У­ свою­чер­гу,­Комісія­ЄС­інфор­мує­про­це­інші­країни-чле­ни.­Він­та­кож­оз­на­чає,­що­ країни-чле­ни­по­винні­об­ме­жи­ти­ся­на­дан­ням­ інфор­мації­спо­жи­ва­чеві­що­до­ком- по­нентів­ про­дук­ту­ або­ по­слу­ги­ замість­ кон­тро­лю­ їхньо­го­ вмісту.­На­решті,­ цей­ прин­цип­ви­ма­гає­за­без­пе­чен­ня­про­зо­рості­фінан­со­вої­інфор­мації­між­дер­жав­ни- ми­та­при­ват­ни­ми­підприємства­ми. Прин­цип­взаємної­довіри­вип­ли­ває­з­по­ло­жень­До­го­во­ру­про­Співто­ва­ри­ст­во.­ Суд­ЄС,­по­си­ла­ю­чись­на­по­ло­жен­ня­ст.­10­(які­ви­ма­га­ють­від­дер­жав-членів­ужи- ва­ти­всіх­не­обхідних­за­ходів­з­ме­тою­ви­ко­нан­ня­вста­нов­ле­них­для­них­До­го­во­ром­ зо­бов’язань,­ а­ та­кож­ ут­ри­му­ва­ти­ся­ від­ будь-яких­ дій,­ що­ мо­жуть­ су­пе­ре­чи­ти­ та­ким­ зо­бов’язан­ням),­ обґрун­ту­вав­ вер­хо­вен­ст­во­ пра­ва­ ЄС­ по­ відно­шен­ню­ до­ національ­но­го­пра­ва,­ого­ло­сив,­що­при­пи­си­ст.­10­закріплю­ють­ло­яльність­дер- жав­у­їхніх­відно­си­нах.­ Певні­об­ме­жен­ня­на­роз­ши­рен­ня­сфер­гар­монізації­вста­нов­лює­прин­цип­суб- сидіар­ності,­закріпле­ний­у­ст.­5­До­го­во­ру­про­Співто­ва­ри­ст­во.­У­цій­статті­за­зна- че­но,­що­«у­сфе­рах,­які­не­є­ви­нят­ко­вою­ком­пе­тенцією­Співто­ва­ри­ст­ва,­во­но­має­ пра­во­ діяти­ на­ ос­нові­ прин­ци­пу­ суб­сидіар­ності­ ли­ше­ настільки,­ наскільки­ по­став­ле­не­за­вдан­ня­не­мо­же­бу­ти­по­вною­мірою­розв’яза­не­ок­ре­ми­ми­дер­жа­ва- ми-чле­на­ми,­і­то­му,­зва­жа­ю­чи­на­йо­го­мас­шта­би­і­ре­зуль­та­ти,­бу­де­кра­ще­ви­ко­на- не­ Співто­ва­ри­ст­вом.­ Будь-які­ дії­ Співто­ва­ри­ст­ва­ не­ по­винні­ ви­хо­ди­ти­ за­ межі­ то­го,­що­не­обхідно­для­до­сяг­нен­ня­цілей­да­но­го­До­го­во­ру». От­же,­ос­нов­ни­ми­спо­со­ба­ми­ гар­монізації­ тут­ви­с­ту­па­ють­взаємне­виз­нан­ня­ дер­жа­ва­ми-чле­на­ми­ існу­ю­чих­ національ­них­ стан­дартів,­ імпле­мен­тація­ в­ національ­но­му­ праві­ по­ло­жень­ ди­рек­тив,­ за­сто­су­ван­ня­ за­галь­ноєвро­пейсь­ких­ стан­дартів.­ Гар­монізація­ національ­но­го­ пра­ва­ дер­жав­ із­ пра­вом­Євро­пейсь­ко­го­ со­ю­зу­здійснюється­шля­хом­ імпле­мен­тації­по­ло­жень­ди­рек­тив­ЄС­у­національ- них­пра­во­по­ряд­ках­країн.­Як­пра­ви­ло,­по­ло­жен­ня­євро­пейсь­ких­угод,­які­сто­су- ють­ся­ гар­монізації­ національ­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ країн­ Цен­т­раль­ної­ та­ Східної­ Євро­пи­з­пра­вом­ЄС,­ма­ють­ха­рак­тер­як­«твер­дих»,­так­ і­«м’яких»­зо­бов’язань­ сторін­за­леж­но­від­сфер,­у­яких­здійснюється­гар­монізація22.­ В.­Му­равй­ов­ виділяє­ ос­новні­ спо­со­би­ збли­жен­ня­ національ­но­го­ пра­ва­ цих­ країн­із­пра­вом­ЄС.­Пер­ший­спосіб­має­на­меті­прий­нят­тя­національ­них­пра­во­вих­ актів,­ які­ тією­ чи­ іншою­ мірою­ вра­хо­ву­ва­ли­ б­ по­ло­жен­ня­ пра­ва­ ЄС.­ Дру­гий­ спосіб­пе­ред­ба­чає­приєднан­ня­країни,­що­не­є­чле­ном­ЄС,­до­міжна­род­них­угод,­ які­зо­бов’язу­ють­Євро­пейсь­ке­Співто­ва­ри­ст­во­та­дер­жа­ви­–­чле­ни­цьо­го­об’єднан- ня.­Третім­спо­со­бом­ви­с­ту­пає­ інкор­по­рація­в­національ­не­пра­во­пра­во­вих­актів­ 26 Держава і право • Випуск 55 ЄС­із­гар­монізації­(ди­рек­тив).­Ще­од­ним­спо­со­бом­є­взаємне­виз­нан­ня­сто­ро­на­ми­ діючих­у­кожній­з­них­стан­дартів.­На­решті,­як­спосіб­гар­монізації­мо­же­ви­ко­ри­с- то­ву­ва­ти­ся­па­ра­лель­не­ух­ва­лен­ня­країна­ми­нор­ма­тив­них­актів,­що­є­іден­тич­ни­ми­ або­схо­жи­ми­за­своїм­змістом­з­ак­та­ми­Євро­со­ю­зу23. Слід­відзна­чи­ти,­що­особ­ливістю­гар­монізації,­яка­здійснюється­в­рам­ках­пра- во­во­го­ співробітництва­між­ЄС­ та­ асоційо­ва­ни­ми­ країна­ми,­ є­ те,­що­ во­на­ сто- сується­пе­ре­важ­но­вто­рин­но­го­пра­ва­Євро­со­ю­зу,­тоб­то­пра­во­вих­норм,­закріпле- них­в­ак­тах­інсти­тутів­євро­пейсь­ких­інте­г­раційних­ор­ганізацій.­У­сфері­за­хи­с­ту­ пра­ва­ на­ інте­лек­ту­аль­ну­ власність,­ у­ якій­ діє­ тільки­ не­ве­ли­ка­ кількість­ актів­ Співто­ва­ри­ст­ва,­гар­монізація­національ­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­третіх­країн­з­пра­вом­ Євро­со­ю­зу­за­без­пе­чується­шля­хом­приєднан­ня­до­ба­га­то­с­то­ронніх­міжна­род­них­ кон­венцій24. Та­ким­чи­ном,­гар­монізація­виз­на­чається­як­про­цес­ціле­с­пря­мо­ва­но­го­взаємоз- б­ли­жен­ня­пра­ва­або­за­ко­но­дав­ст­ва­шля­хом­усу­нен­ня­су­пе­реч­но­с­тей­і­фор­му­ван­ня­ мінімаль­них­ пра­во­вих­ стан­дартів­ че­рез­ ут­вер­д­жен­ня­ спільних­ пра­во­вих­ прин- ципів.­Під­ гар­монізацією­ за­ко­но­дав­ст­ва­ слід­ ро­зуміти­ взаємоз­б­ли­жен­ня­ си­с­тем­ національ­но­го­пра­ва­та­пра­ва­ЄС,­до­якої­вхо­дять­три­скла­дові­еле­мен­ти:­імпле- мен­тація­ок­ре­мих­міжна­род­них­норм,­ап­рок­си­мація­міжна­род­них­по­ло­жень­пра- во­вих­актів­та­адап­тація­за­ко­но­дав­ст­ва­в­ціло­му. Про­аналізу­вав­ши­ особ­ли­вості­ імпле­мен­тації,­ ап­рок­си­мації,­ адап­тації,­ гар- монізації­та­уніфікації,­мож­на­виз­на­чи­ти­по­нят­тя­впро­ва­д­жен­ня­міжна­род­но-пра- во­вих­актів­у­національ­не­за­ко­но­дав­ст­во­в­рам­ках­інте­г­рації­до­ЄС,­як­ціле­с­пря- мо­ва­ну,­пла­номірну­діяльність­кон­крет­них­суб’єктів,­тоб­то­за­галь­них­та­спеціаль- них­суб’єктів­національ­ної­пра­во­твор­чості,­яка­здійснюється­з­ме­тою­на­бли­жен­ня­ та­ по­сту­по­во­го­ при­ве­ден­ня­ національ­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ у­ відповідність­ до­ за­ко­но­дав­ст­ва­ ЄС,­ ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­ національні­ еле­мен­ти­ нор­мо­тво­рен­ня­ та­ за­сто­су­ван­ня­пра­ва­ЄС.­ 1.­Му равй ов В.­ Гар­монізація­ за­ко­но­дав­ст­ва­ як­ фе­но­мен­ євро­пейсь­кої­ інте­г­рації­ //­ Ук­раїнський­пра­во­вий­ча­со­пис.­–­2003.­–­Вип.­№­2(7).­–­С.­3.­2. Ду дар С.К.­Гар­монізація­ за­ко­но­дав­ст­ва:­ про­бле­ми­ виз­на­чен­ня­ по­нят­тя­ //­Дер­жа­ва­ і­ пра­во.­ –­ 2002.­ –­Вип.17.­ –­ С.­11.­ 3. Жу равсь кий В.С.­ Ета­пи­ гар­монізації­ за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­ із­ євро­пейсь­ким­ за­ко­но­дав­ст­вом­ //­ Дер­жа­ва­ і­ пра­во:­ Зб.­ на­ук.­ праць:­ Юри­дичні­ і­ політичні­ на­уки.­ Вип.­16.­–­К.,­2002.­–­С.­400.­4. Слов ник іншо­мов­них­слів­/­За­ред.­О.С.­Мель­ни­чу­ка.­–­К.,­ 1974.­–­C.­72.­5. Га вер дов ский А.С.­Им­пле­мен­та­ция­норм­меж­ду­на­род­но­го­пра­ва.­–­К.:­ Ви­ща­шко­ла,­1980.­–­С.­86.­6. Бай му ра тов М.О., Мак си мен ко С.В.­Імпле­мен­тація­норм­ міжна­род­но­го­пра­ва­про­сво­бо­ду­пе­ре­су­ван­ня­і­вибір­місця­про­жи­ван­ня­у­пра­во­Ук­раїни­ //­Пра­во­Ук­раїни.­–­2003.­–­№­9.­–­С.­135.­7. Забігай ло В.К.­Пра­во­Ук­раїни­в­кон­тексті­ йо­го­ап­рок­си­мації­до­пра­ва­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­ //­Ук­раїнсько-євро­пейсь­кий­жур­нал­ міжна­род­но­го­та­порівняль­но­го­пра­ва.­–­Т.1.­–­Вип.1.­–­2000.­–­№­1.­–­С.­11.­8. Horspool M.­European­Union­Law.­2d­ed.­–­Butterworths,­2000.­–­P.­344.­9. Слов ник іншо­мов­них­слів­ /­За­ред.­Мель­ни­чу­ка­О.С.­–­C.­22.­10. Ба хи рин А.Б.­Боль­шой­юри­ди­че­с­кий­эн­цик­ло­пе- ди­че­с­кий­сло­варь.­–­М.:­Книж­ный­мир,­2002.­–­С.­12.­11. Пе т ров Р.А.­По­нят­тя­«acquis­ communautaire»­у­праві­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2003.­–­№­9.­–­С.­141.­ 12. Ду дар С.К.­Гар­монізація­за­ко­но­дав­ст­ва:­про­бле­ми­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­//­Дер­жа­ва­і­ пра­во.­–­2002.­–­Вип.17.­–­С.­15.­13. Бай му ра тов М.О., Мак си мен ко С.В. Цит.­пра­ця.­–­С.­ 134.­14. Ко ва ль о ва О.­Збли­жен­ня­за­ко­но­дав­ст­ва­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­з­пра­во­ви­ми­си­с- те­ма­ми­дер­жав-кан­ди­датів­на­вступ­до­ЄС­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2003.­–­№­9.­–­С.­140.­15. Ящен ко К.­Місце­гар­монізації­в­про­цесі­адап­тації­за­ко­но­дав­ст­ва­України­до­за­ко­но­дав- ст­ва­Євро­пейсь­ких­Співто­ва­риств­//­Ук­раїнський­ча­со­пис­міжна­род­но­го­пра­ва.­–­2003.­ 27Юридичні і політичні науки –­№­1.­–­С.­56.­16. Ме то дич но­нор ма тив ний­посібник­з­пи­тань­адап­тації­за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни­до­за­ко­но­дав­ст­ва­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­/­Міністер­ст­во­юс­тиції­Ук­раїни.;­За­заг.­ ред.­С.­Станік.­–­К.:­Ло­гос,­2000.­–­С.­85.­17. Пе т ров Р.А. Цит.­пра­ця.­–­С.142.­18. Пе т ров Р.А., Ки се ль о ва Т.С.­ Збли­жен­ня­ і­ гар­монізація­ за­ко­но­дав­ст­ва­ в­ праві­ Євро­пейсь­ко­го­ Со­ю­зу­та­міжна­род­но­му­праві­//­Прав­ни­чий­Ча­со­пис­До­нець­ко­го­універ­си­те­ту.­–­2000.­ –­№­2(5).­–­С.­29.­19. Ра би но вич П.­Євро­пейські­стан­дар­ти­прав­лю­ди­ни:­он­то­логічні,­ гно­се­о­логічні­ та­прак­се­о­логічні­ ас­пек­ти­ //­Вісник­Ака­демії­ пра­во­вих­на­ук­Ук­раїни.­ –­ 2006.­–­№­2­(33),­№­3­(34).­–­С.­114.­20. Оп риш ко В.Ф., Омель чен ко А.В., Фа с то вець А.С.­ Пра­во­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу.­За­галь­на­ча­с­ти­на.­–­К.,­2002.­–­С.­89.­21. Пе т ров Р.А.­Пря- ма­дія­та­труд­нощі­ме­ханізму­за­сто­су­ван­ня­пра­ва­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­ //­Прав­ни­чий­ Ча­со­пис­До­нець­ко­го­універ­си­те­ту.­–­1997.­–­№­1.­–­С.­24.­22. Му равй ов В.­До­говірні­та­ інсти­туційні­ за­са­ди­ еко­номічно­го­ співробітництва­ між­ Ук­раїною­ та­ Євро­пейсь­ки­ми­ Співто­ва­ри­ст­ва­ми­ //­ Про­бле­ми­ гар­монізації­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни.­ –­ К.:­ Бібліоте­ка­ Ук­раїнської­шко­ли­за­ко­но­твор­чості,­2005.­–­С.­74.­23. Му ра вйов В.­Пра­вові­за­са­ди­імпле- мен­тації­ по­ло­жень­ пра­ва­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­ у­ пра­во­по­ряд­ку­Ук­раїни­ //­Про­бле­ми­ гар­монізації­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни.­–­К.:­Бібліоте­ка­Української­шко­ли­за­ко­но­твор­чості,­ 2005.­–­С.­25.­24. Лу кас Р.­Адап­тація­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­до­за­ко­но­дав­ст­ва­ЄС­та­еко- номічна­ ре­фор­ма­ //­ Про­бле­ми­ гар­монізації­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни.­ –­ К.:­ Бібліоте­ка­ Ук­раїнської­шко­ли­за­ко­но­твор­чості,­2005.­–­С.­39. 28 Держава і право • Випуск 55
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59017
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T00:53:01Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Котляр, О. І.
2014-04-05T07:35:49Z
2014-04-05T07:35:49Z
2012
Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав / О.І. Котляр // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 21-28. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59017
Досліджується співвідношення термінологічних значень, що стосуються зближення та узгодженості права різних держав.
Исследуется соотношение терминологических значений, касающихся сближения и согласования права разных стран.
The author investigates in this article the correlation of terms regarding the lawful unity and close cooperation of various countries.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
Article
published earlier
spellingShingle Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
Котляр, О. І.
Теорія держави і права
title Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
title_full Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
title_fullStr Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
title_full_unstemmed Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
title_short Співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
title_sort співвідношення термінологічних значень щодо зближення та узгодженності права різних держав
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59017
work_keys_str_mv AT kotlâroí spívvídnošennâtermínologíčnihznačenʹŝodozbližennâtauzgodžennostípravaríznihderžav

Similar Items